Іполит Дмитрович Ковалевський (1895-?)
Наприкінці січня 2010 р. виповниться 115 років від дня народження І.Д. Ковалевського. Пропонуємо читачам матеріали щодо його громадської та політичної діяльності впродовж 1917 р., підготовлені до друку професором НДУ імені Миколи Гоголя Григорієм САМОЙЛЕНКОМ....
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
2009
|
| Назва видання: | Ніжинська старовина |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22575 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Іполит Дмитрович Ковалевський (1895-?) // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2009. — Вип. 8(11). — С. 135-136. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-22575 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-225752013-02-13T03:18:35Z Іполит Дмитрович Ковалевський (1895-?) Видатні ніжинці Наприкінці січня 2010 р. виповниться 115 років від дня народження І.Д. Ковалевського. Пропонуємо читачам матеріали щодо його громадської та політичної діяльності впродовж 1917 р., підготовлені до друку професором НДУ імені Миколи Гоголя Григорієм САМОЙЛЕНКОМ. 2009 Article Іполит Дмитрович Ковалевський (1895-?) // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2009. — Вип. 8(11). — С. 135-136. — укр. 2078-063X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22575 uk Ніжинська старовина Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Видатні ніжинці Видатні ніжинці |
| spellingShingle |
Видатні ніжинці Видатні ніжинці Іполит Дмитрович Ковалевський (1895-?) Ніжинська старовина |
| description |
Наприкінці січня 2010 р. виповниться 115 років від дня народження І.Д. Ковалевського. Пропонуємо читачам матеріали щодо його громадської та політичної діяльності впродовж 1917 р., підготовлені до друку професором НДУ імені Миколи Гоголя Григорієм САМОЙЛЕНКОМ. |
| format |
Article |
| title |
Іполит Дмитрович Ковалевський (1895-?) |
| title_short |
Іполит Дмитрович Ковалевський (1895-?) |
| title_full |
Іполит Дмитрович Ковалевський (1895-?) |
| title_fullStr |
Іполит Дмитрович Ковалевський (1895-?) |
| title_full_unstemmed |
Іполит Дмитрович Ковалевський (1895-?) |
| title_sort |
іполит дмитрович ковалевський (1895-?) |
| publisher |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Видатні ніжинці |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22575 |
| citation_txt |
Іполит Дмитрович Ковалевський (1895-?) // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2009. — Вип. 8(11). — С. 135-136. — укр. |
| series |
Ніжинська старовина |
| first_indexed |
2025-07-02T22:15:22Z |
| last_indexed |
2025-07-02T22:15:22Z |
| _version_ |
1836575121119117312 |
| fulltext |
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
135
Н I Ж И Н С Ь К А
С Т А Р О В И Н А
В и п . 8 ( 1 1 )
Н I ж и н
2 0 0 9
ВИДАТНІ НІЖИНЦІ
Іполит Дмитрович КОВАЛЕВСЬКИЙ
(1895-?)
Від упорядників
Досить часто в публікаціях радянського часу, згадуючи про рево-
люційні події 1917–1919 років у Ніжині, говорили про першого керів-
ника пробільшовицького військово-революційного комітету в місті
С.В. Сівкова. Згодом було, навіть, його ім’ям названо одну з міських
вулиць. Але гербелівська “студенческая жженка” у стінах закладів Ні-
жинської вищої школи – від гімназії вищих наук до історико-філоло-
гічного інституту – завжди народжувала адептів різного ідейно-полі-
тичного забарвлення. Студентська молодь за сторіччя трансформувала-
ся від напівприхованого декларування морально-ідейних переживань
до відкритого демонстрування своїх політичних переконань і спроб їх
активного практичного застосування. Одним із перших ніжинських
студентів, що “пішли у владу” був І.Д. Ковалевський – щирий україн-
ський патріот, представник у регіоні від Центральної Ради.
Останнє йому коштувало навчання в інституті, оскільки восени 1917 р.
за фактом обіймання цієї посади на нього було заведено карну справу –
за перевищення влади, непідкорення владі та незаконний арешт згідно
Карного уложення Російської імперії 1903 р. (як би не парадоксально
звучало – вже за іншої влади!). Справа тягнулася аж до весни 1918 р.,
коли апеляцією опікувалися судові інстанції за гетьманату П.В. Скоро-
падського і чим остаточно скінчилася – допоки нез’ясовано. Невідома
допоки й подальша доля самого фігуранта цієї справи.
Народився І.Д. Ковалевський у слободі Савинець Ізюмського повіту
Харківської губернії. Його бітько й дід були священниками, він також
навчався в духовній семінарії, але після закінчення 4 класу надав пере-
вагу навчанню в Ніжині (решта 4 дітей цієї сім’ї також отримали гарну
і також недуховну освіту: старші Зоя та В’ячеслав – у Харківському ви-
щому жіночому медичному інституті й Казанському ветеринарному ін-
ституті відповідно, молодші – натоді отримували початкову й середню
освіту). З 1915 р. І.Д. Ковалевський встиг закінчити лише два курси істори-
ко-філологічного інституту, коли поринув у вир української революції.
Наприкінці січня 2010 р. виповниться 115 років від дня народжен-
ня І.Д. Ковалевського. Пропонуємо читачам матеріали щодо його грома-
дської та політичної діяльності впродовж 1917 р., підготовлені до друку
професором НДУ імені Миколи Гоголя Григорієм САМОЙЛЕНКОМ.
Студенти Ніжинського історико-філологічного інституту князя
Безбородька не стояли осторонь від подій 1917 р., пов’язаних із
відродженням національно-визвольного руху на Ніжинщині. Очолив
його студент Іполит Ковалевський. Відповідаючи на закиди своїх
опонентів, які доносилися зі сторінок місцевої преси, він, уже тоді
комісар Центральної Ради, пояснював їм: “Комісаром я став через
те, що цього від мене вимагали виявленість кожного громадянина
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
136
стати до роботив важкий для рідного краю час і
бажання людності Ніжинщини, котрою обрано
мене на цю посаду. Ще до перевороту я, склавши
руки, не сидів, а потроху готувався до цієї робо-
ти, котру я роблю після перевороту”.
Своє політичне кредо І. Ковалевський виклав у
місцевій пресі:“Що несе новий лад українському
народові? Чого потрібно добиватися нам? Вся зе-
мля повинна належати нам? – ставив він пита-
ння і відповідав. – Вся земля повинна належати
робочому народові. Це перша наша вимога. Далі у
нас українців багато справ, котрі торкаються
тільки нашого народу, відомі тільки нам і тільки
ми самі можемо добре розібратися в них і добре
їх впорядкувати. Тому український народ мусить
правити своєю країною сам, а для того – потріб-
но добиватися автономії України.
Тепер – для того, щоб народ ніколи не загубив
тих прав, котрі ми придбали, потрібно, щоб він
був освіченим та розумним”.
І. Ковалевський із Л. Іванухою були делегатами Всеукраїнського національного з’їзду
в м. Києві. Повернувшись до Ніжина, вони 9 квітня 1917 р. скликали Українське віче, на якому
виступили з доповідями. Віче, на якому було 800 чоловік, схвалило рішення послати привітан-
ня Центральній Раді й доручити їй особливо дбати про негайну українізацію всіх шкіл тощо.
На цьому зібранні було вирішено відновити в місті “Просвіту” – “для захисту і поширення
своїх національних інтересів…” Її головою був обраний І. Ковалевський. 16 квітня 1917 р. на
Соборній площі в Ніжині була проведена панахида за Т. Шевченком. “На східці зійшов свяще-
ник. Із усюди неслась хвала новому життю, борцям за волю, хвала Тарасу. Це вперше за кіль-
ка сот років всюду залунало прилюдно рідне слово. Несподівано панахида перетворилась
в маніфестацію національних почуттів”.Першою ластівкою стало перейменування місько-
го парку з “Миколаївського” на “Шевченківський”. Але питання українізації в Ніжині ви-
рішувалися непросто. Про це свідчить хроніка засідання Міської думи від 14 липня 1917 р.,
де виступали як прихильники, так і про-тивники націоналістичних ідей. Учбова комісія на-
полягала провести опитування серед учнів, студентів і батьків про вивчення української
мови та викладання нею. Дума тоді цього питання не вирішили – на заваді став запеклий
опір противників українізації. 21 червня 1917 р. у міській пресі було надруковане “Звернення
Тимчасового уряду до всіх українців”, у якому говорилося: “Брати українці! Не йдіть заги-
бельним шляхом роздроблення вільної Росії, не відривайтеся від нашої Батьківщини, не роз-
колюйте нашої армії <…> не наносіть смертельного удару всій державі та самим собі”.
Саме ці обставини і змусили І. Ковалевського написати брошуру під назвою “Хто ми, що
ми і чого хочемо?”, яка була надрукована в Ніжині у 1917 р. У ній автор обґрунтовує пра-
во України й українців на автономію, а потім – і самостійну державу.
У газеті “Известия Нежинского общественного комитета” був надрукований “Відкритий
лист пану Ковалевському” Михайла Новицького, в якому засуджувалися ідеї незалежності
України, поливався брудом і сам І. Ковалевський. Скоро він надав відповідь, у якій відкидав
звинувачення, що він як представник української інтелігенції запродав рідний край і народ за
шматок гнилої ковбаси і сало: “Не мені докоряйте, Новицький, бо то не наша інтелігенція, бо
я ні за сало, ні за шмат ковбаси рідний народ не зраджу, не зміняю своєї мови…, – писав
І. Ковалевський. – Тоді як Ви давно відцурались від усього рідного, окрім хліба, борщу, пампу-
шок, галушок <…> і всього того, що потрібно Вашому шлункові <…> Взагалі я бачу, що Ви
досить часто виявляєте себе профаном…”
Через деякий час І. Ковалевський залишив Ніжин.
|