Археологічна виставка Ніжинського краєзнавчого музею
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
2009
|
| Назва видання: | Ніжинська старовина |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22588 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Археологічна виставка Ніжинського краєзнавчого музею / Н. Дмитренко // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2009. — Вип. 8(11). — С. 187-190. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-22588 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-225882013-02-13T03:18:38Z Археологічна виставка Ніжинського краєзнавчого музею Дмитренко, Н. Рецензії, дискусії, повідомлення 2009 Article Археологічна виставка Ніжинського краєзнавчого музею / Н. Дмитренко // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2009. — Вип. 8(11). — С. 187-190. — укр. 2078-063X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22588 uk Ніжинська старовина Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії, дискусії, повідомлення Рецензії, дискусії, повідомлення |
| spellingShingle |
Рецензії, дискусії, повідомлення Рецензії, дискусії, повідомлення Дмитренко, Н. Археологічна виставка Ніжинського краєзнавчого музею Ніжинська старовина |
| format |
Article |
| author |
Дмитренко, Н. |
| author_facet |
Дмитренко, Н. |
| author_sort |
Дмитренко, Н. |
| title |
Археологічна виставка Ніжинського краєзнавчого музею |
| title_short |
Археологічна виставка Ніжинського краєзнавчого музею |
| title_full |
Археологічна виставка Ніжинського краєзнавчого музею |
| title_fullStr |
Археологічна виставка Ніжинського краєзнавчого музею |
| title_full_unstemmed |
Археологічна виставка Ніжинського краєзнавчого музею |
| title_sort |
археологічна виставка ніжинського краєзнавчого музею |
| publisher |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Рецензії, дискусії, повідомлення |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22588 |
| citation_txt |
Археологічна виставка Ніжинського краєзнавчого музею / Н. Дмитренко // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2009. — Вип. 8(11). — С. 187-190. — укр. |
| series |
Ніжинська старовина |
| work_keys_str_mv |
AT dmitrenkon arheologíčnavistavkanížinsʹkogokraêznavčogomuzeû |
| first_indexed |
2025-07-02T22:16:03Z |
| last_indexed |
2025-07-02T22:16:03Z |
| _version_ |
1836575163798257664 |
| fulltext |
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
187
33. Буняк І. До походження назв Ніжина, Носівки, Остра (Роздуми про далеке й близьке) // Сіверянсь-
кий літопис. – 1996. – № 4. – С. 22–31; Морозов О. Остер: звідки ця назва? // Сіверянський літопис.
– 1998. – № 3. – С. 117–119.
34. Стецюк В. Сліди прадавнього населення України в топоніміці. – Львів, 2002. – С. 3.
35. Енциклопедія історії України… – С. 650–651.
36. Губерначук С. Вказана праця. – С. 147–148.
37. Ситий І. Герб і печатка Івана Мазепи // Сіверянський літопис. – 2001. – № 5. – С. 38–49.
38. Панченко В.О. Міська та містечкова геральдика Лівобережної України доби Гетьманщини: Авто-
реф. дис. … канд. істор. наук: 07.00.06. – К., 1999. – С. 12–13.
39. Словник символів культури України. / За заг. ред. В.П. Коцура та ін. – К., 2002.
40. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця ХІV до середини ХVІІ ст. (Волинь і Центральна Украї-
на). – К., 1993. – С. 55–59.
41. Губерначук С. Вказана праця. – С. 18–22.
42. Грудницький А. Перший герб Ічня затвердила 1730 року // Трудова слава. – 2008. – 13 вересня
(№ 37); Герб гетьмана П. Полуботка / Режим доступу: http://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&id
=2891; http://www.w3c.org/TR/1999/REC-html401-19991224/loose.dtd"; http://heraldry.com.ua/index.
php3?lang=U&context=info&id=1337.
43. Плошко В.В. Ольшана. Історичний нарис. – Ніжин, 2006; Вона ж. Мій родовід: Історичне дослі-
дження. – Ніжин, 2007. – С. 6; Желєзняк І.М. та ін. Вказана праця. – С. 228; Атлас мира. – М., 1988;
Атлас мира. – М., 1999.
44. Хто є хто на Чернігівщині. Видатні земляки. – К., 2006 – С. 3; VEXILLOGRAPHIA – Флаги Укра-
ины / Режим доступу: http://www.vexillographia.ru/ukraine/index.htm
45. Советский энциклопедический словарь. – М., 1985. – С. 1181, 1481; Енциклопедія Українознавст-
ва. – Львів, 2000. – Т. 8. – С. 2824; Т. 10. – С. 3722.
Наталія ДМИТРЕНКО
(Ніжин)
Археологічна виставка Ніжинського краєзнавчого музею
Ніжин входить до кола найстаріших міст, які складають славу і гордість нашої держави.
Історія міста більш, ніж 200 років привертає увагу дослідників і краєзнавців. Письмові
джерела давньоруської держави, зокрема, “Слово про Ігорів похід”, “Літопис Руський” за
Іпатіївським списком 1078 р., Радзивилівським літописом 1138 р. та “Повістю минулих
літ” 1147 р., містять лише фрагментарні свідчення про ранній етап його історії. Досліджен-
ня проблеми виникнення давньоруських міст показує, що всі вони значно древніше першої
письмової згадки про них. Тому визначальним джерелом встановлення їх віку, структури,
способу функціонування, динаміки розвитку є матеріали археологічних досліджень.
Невеличкий екскурс в історію археологічних досліджень міста Ніжина та його око-
лиць. Популярність археології як науки про речові старожитності помітно зростає на-
прикінці ХІХ ст. Але систематичних археологічних досліджень на той час ще не про-
водилося. Тому місцевим краєзнавцям доводилось задовольняти цікавість до минуло-
го Ніжина лише випадковими знахідками. Так, у травні 1852 р. між с. Бобрик та пе-
редмістям Магерки під час оранки був вигорнутий глечик зі старовинними срібними
монетами. Згодом дослідники датували цей ніжинський скарб першою чвертю ХІ ст.
Знахідка стала справжньою науковою сенсацією, бо дозволила поставити крапку в пи-
танні чи було в Київський державі Х–ХІ ст. карбування власної монети. В 1873 р. ні-
жинська земля відкрила ще одну зі своїх таємниць. Дещо південніше Ніжина на шля-
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
188
ху до с. Пашківка був знайдений великий скарб, який складався з 1312 срібних римсь-
ких денаріїв і кількох ювелірних виробів, серед яких 2 розкішні фібули, прикрашені
золотою фольгою та рубінами. На думку дослідників, скарб потрапив у ніжинську зе-
млю в ІV–V ст. н.е. – епоху “Великого переселення народів”.
Такі унікальні знахідки підштовхнули дослідників до більш активного та ґрунтовно-
го вивчення ніжинських старожитностей. Наприкінці ХІХІ ст. О.М. Лазаревський
особисто оглянув урочище “Городок” на східній околиці Ніжина. В 1898–1899 роках
під керівництвом професора Ніжинського історико-філологічного інституту князя
Безбородька (сучасного університету) М.І. Лілєєва проводилися розкопки 16 курганів
на території Ніжинського й Остерського повітів. На північній околиці Ніжина дослід-
ники розкопали два кургани – “Остранічний” і “Козацька могила”, які дали багатий
науковий матеріал. Зокрема, трупопокладення та поховальний інвентар – посуд,
вістря стріл, кам’яні знаряддя праці.
У першій половині ХХ ст. систематичних археологічних досліджень краю не прово-
дилося, але накопичення матеріальних свідчень давнього минулого продовжувалося.
Це були візантійські монети, окремі речі давньоруського часу тощо.
Під час прокладення водогону на південній околиці міста у 1961 р. знайдені залиш-
ки поховання кінного воїна-кочівника ХІ–ХІІ ст. За відсутності на той час музейного
закладу в Ніжині, всі знайдені речі (шабля, стремена, інкрустовані сріблом елементи
кінського оголів’я) були передані до Чернігівського історичного музею.
Велике значення у справі дослідження, в т.ч. археологічного, місцевих старожитно-
стей мало поновлення роботи закритого в 1934 р. музею – у статусі краєзнавчого
в 1968 р. На заклик про допомогу у збиранні експонатів для музею відгукнулося бага-
то ніжинців. Нині в експозиції можна побачити кам’яні знаряддя праці доби бронзи,
фрагменти гончарного посуду, вістря стріл та списів, фрагмент кольчуги тощо, котрі
знайшли і передали до Ніжинського краєзнавчого музею небайдужі мешканці Ніжина.
Сива ніжинська давнина й надалі не полишала кола наукових інтересів дослідників.
Наприкінці ХХ ст. дослідження історичної частини міста розпочинає Чернігово-Сіверська
експедиція Інституту археології НАН України. В 1989–1990 року були проведені архео-
логічні розвідки та охоронні розкопки в історичній частині Ніжина, а також ототожнюва-
ного з літописним Уненежом урочища “Городок”. Керував розкопками Ю.М. Ситий – на-
уковий співробітник кафедри археології Чернігівського державного педагогічного інсти-
туту ім. Т.Г. Шевченка. Ці дослідження вперше в історії Ніжина дозволили визначити то-
пографію та стратиграфію міста, підійти ближче до відповіді на питання про час його за-
снування. Результати роботи експедиції в 1989–1990 роках стали підґрунтям до святку-
вання 1000–річчя від часу заснування Ніжина, яке відбулося в 1993 р.
У 1993–1994 роках роботу з польового огляду, виявлення та фіксації ймовірних ар-
хеологічних пам’яток, а також збору підйомного матеріалу на території сучасного Ні-
жина та його околиць проводив науковий співробітник музею О.С. Морозов. Унаслі-
док чого було виявлено, за картографовано кількадесят нових археологічних об’єктів,
вироблені пропозиції щодо взяття їх на державний облік. Була складена уточнена кар-
та археологічних пам’яток на території міста та його околиць, визначені межи посе-
лень, зібрана значна кількість підйомного матеріалу.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
189
Кілька поколінь краєз-
навців докладали зусиль
і сподівались, що у Ніжи-
ні буде створений дослід-
ницький археологічний
центр, який узяв би на
себе систематичну робо-
ту з вивчення місцевих
археологічних пам’яток.
У 2004 р. був створений і
нині активно працює Ні-
жинський загін Черніго-
во-Сіверської археологіч-
ної експедиції, яким ке-
рує молодший науковий
співробітник Інституту
археології НАН України,
асистент кафедри всесвіт-
ньої історії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя І.С. Кедун.
Щороку, після закінчення польового сезону, керівник загону весь зібраний матеріал
здає на постійне зберігання до фондів Ніжинського краєзнавчого музею. З часом кіль-
кість цікавих археологічних матеріалів сформувала своєрідну колекцію, що й підшто-
вхнуло до думки про доцільність створення постійної музейної виставки, яка має на-
зву “Скарби Ніжинської землі”, яка з часом може перетворитися в частину постійної
експозиції музею. Упорядники цієї виставки – науковий співробітник Ніжинського
краєзнавчого музею Н.М. Дмитренко, завідувач Музеєм рідкісної книги НДУ імені
Миколи Гоголя, протоієрей О.С. Морозов (у 1991–1997 роках науковий співробітник
цього музею), вище зга-
даний І.С. Кедун – мали
на меті не тільки показа-
ти здобутки археологіч-
них досліджень на тери-
торії Ніжина останнього
часу, але й привернути
увагу будівельних компа-
ній, приватних забудов-
ників до обов’язкового
виконання законів Украї-
ни “Про охорону куль-
турної спадщини” та “Про
охорону археологічної спа-
дщини”, які забороняють
проведення будівельних
робіт у історичній частині
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
190
Відкриття археологічної виставки в Ніжинському краєзнавчому музеї 18 лютого 2009 р.
Останній ліворуч – І.С. Кедун, в центрі – керівник управління культури і туризму
Ніжинської міської ради Л.К. Шаган, праворуч – Н.М. Дмитренко
міста без попередньої археологічної експертизи. На жаль, у Ніжині досить часто траплялися
випадки порушення закону, коли під час будівельних робіт гинули культурні шари архео-
логічних пам’яток, гинула частина нашого минулого – а значить і частина нас самих.
У чотирьох вітринах виставки експонуються фрагменти керамічного посуду ХІІ–
ХVІІ ст., кахлі ХVІІ–ХVІІІ ст., монети ХVІІ–ХІХ ст., жіночи прикраси ХІІ ст. (обруч-
ки, фрагменти скляних браслетів). Особливу увагу відвідувачів привертає вітрина,
де розміщені випадково знайдені старожитності – культовий посуд, ікона різьблена
на мушлі, шахова фігура, скляні віконниці. Експонати виставки розташовані за прин-
ципом комплексного показу, згруповані за місцем і часом віднайдення.
Археологічні дослідження на території сучасного Ніжина останніх років дають змогу уточ-
нити характер культурних нашарувань, визначити їх хронологію, запобігти руйнуванню
культурного шару в найбільш давній історичній частині міста, нарешті, підтвердити тезу про
існування давньоруського поселення до князівського часу на території сучасного Ніжина.
Археологія – особлива наука, яка рідше за інші науки привертає до себе загальну
увагу. Значні досягнення медицини, природничих наук відразу стають широко відо-
мими. Крім того, досвід показує, що без викоковаліфікованого професійного підходу
до, здавалося, досить простого “викопування”, цей процес стає ще більш прихованим
від широкого загалу, все частіше переходячи в площину криміналу. Створюючи архе-
ологічну виставку в стінах Ніжинського краєзнавчого музею, її упорядники сподіва-
лися, що вона буде приверне увагу до проблем археологічних пам’яток Ніжинщини,
до історичного минулого міста й округи загалом не тільки фахівців, але й значної кі-
лькості місцевих жителів і гостей Ніжина. Ще одним чинником, що спонукав упоряд-
ників до облаштування виставки, було сподівання, що вона допоможе сформувати чітку
пам’яткоохоронну громадську позицію городян, сприятиме вихованню в молодого по-
коління ніжинців відчуття гордості та поваги до багатовікового минулого рідного міста.
|