Професійний добір як соціально вагома складова медичних оглядів працівників
У статті представлені дані сучасної літератури, а також аналіз нормативно методичних документів, статистичних даних про використання одного з основних напрямків профілактичної медицини – медичних оглядів працівників певних категорій. Обґрунтована необхідність психофізіологічної експертизи в оцінці с...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2008
|
| Назва видання: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22884 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Професійний добір як соціально вагома складова медичних оглядів працівників / Д.П. Тімошина, І.П. Лубянова // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2008. — № 3 (13). — С. 65-72. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-22884 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-228842011-07-02T12:38:34Z Професійний добір як соціально вагома складова медичних оглядів працівників Тімошина, Д.П. Лубянова, І.П. Санитарно-гигиенические проблемы на транспорте У статті представлені дані сучасної літератури, а також аналіз нормативно методичних документів, статистичних даних про використання одного з основних напрямків профілактичної медицини – медичних оглядів працівників певних категорій. Обґрунтована необхідність психофізіологічної експертизи в оцінці стану здоров’я працівників і професійних ризиків та в удосконаленні системи медичного спостереження за станом здоров’я працюючого населення України. Зроблено висновок про те, що проведення професійного психофізіологічного добору або психофізіологічного тестування має високу прогностичну цінність і може служити важливим доповненням до результатів обстеження працівників медичними комісіями при проведенні обов’язкових медичних оглядів. Тhe data of the resent publications and the methodical documents analysis is lead. The statistical data on use of one of the basic directions of preventive medicine medical surveys of workers of the certain categories are submitted. The role of psychophysiological examinations in an estimation of the health state of workers and professional risks and improvement of medical supervision system of the working population of Ukraine is proved. The conclusion is made, that application of professional psychophysiological selection or testing has high prognostic value and can serve as the important addition to results of medical examination and carrying out of obligatory medical surveys. 2008 Article Професійний добір як соціально вагома складова медичних оглядів працівників / Д.П. Тімошина, І.П. Лубянова // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2008. — № 3 (13). — С. 65-72. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1818-9385 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22884 612.821:614.847.7 uk Актуальні проблеми транспортної медицини Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Санитарно-гигиенические проблемы на транспорте Санитарно-гигиенические проблемы на транспорте |
| spellingShingle |
Санитарно-гигиенические проблемы на транспорте Санитарно-гигиенические проблемы на транспорте Тімошина, Д.П. Лубянова, І.П. Професійний добір як соціально вагома складова медичних оглядів працівників Актуальні проблеми транспортної медицини |
| description |
У статті представлені дані сучасної літератури, а також аналіз нормативно методичних документів, статистичних даних про використання одного з основних напрямків профілактичної медицини – медичних оглядів працівників певних категорій. Обґрунтована необхідність психофізіологічної експертизи в оцінці стану здоров’я працівників і професійних ризиків та в удосконаленні системи медичного спостереження за станом здоров’я працюючого населення України. Зроблено висновок про те, що проведення професійного психофізіологічного добору або психофізіологічного тестування має високу прогностичну цінність і може служити важливим доповненням до результатів обстеження працівників медичними комісіями при проведенні обов’язкових медичних оглядів. |
| format |
Article |
| author |
Тімошина, Д.П. Лубянова, І.П. |
| author_facet |
Тімошина, Д.П. Лубянова, І.П. |
| author_sort |
Тімошина, Д.П. |
| title |
Професійний добір як соціально вагома складова медичних оглядів працівників |
| title_short |
Професійний добір як соціально вагома складова медичних оглядів працівників |
| title_full |
Професійний добір як соціально вагома складова медичних оглядів працівників |
| title_fullStr |
Професійний добір як соціально вагома складова медичних оглядів працівників |
| title_full_unstemmed |
Професійний добір як соціально вагома складова медичних оглядів працівників |
| title_sort |
професійний добір як соціально вагома складова медичних оглядів працівників |
| publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Санитарно-гигиенические проблемы на транспорте |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/22884 |
| citation_txt |
Професійний добір як соціально вагома складова медичних оглядів працівників / Д.П. Тімошина, І.П. Лубянова // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2008. — № 3 (13). — С. 65-72. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
| work_keys_str_mv |
AT tímošinadp profesíjnijdobírâksocíalʹnovagomaskladovamedičnihoglâdívpracívnikív AT lubânovaíp profesíjnijdobírâksocíalʹnovagomaskladovamedičnihoglâdívpracívnikív |
| first_indexed |
2025-07-03T01:57:34Z |
| last_indexed |
2025-07-03T01:57:34Z |
| _version_ |
1836589100710232064 |
| fulltext |
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #3 (13), 2008
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 3 (13), 2008 г.
6565656565
Актуальність теми
Здоров’я населення є пріоритетним
у соціально&економічній політиці цивілізо&
ваних країн i головним критерієм доціль&
ності та ефективності діяльності всіх сфер
суспільства [1, 2].
Важливого значення у зміцненні
стану здоров’я населення набуває проф&
ілактична спрямованість сучасної меди&
цини, науковою базою у виборі стратегія
якої є концепція професійного ризику [3,
4, 5].
Професійне здоров’я є одним з
інформативних показників стану здоров’я
працюючого населення, яке чутливо реа&
гує на умови праці, соціально&економічні
зміни, визначає якість життя [6].
У розвинутих країнах здоров’є пра&
цівника розглядається як умова, яка на&
пряму впливає на виробничий процес та
якість продукції: “хворий виробник не
спроможний виробляти якісний товар”.
Як свідчать результати масового
обстеження (понад 12 тис. осіб), лише
приблизно 4% чоловіків та 3% жінок пра&
цездатного віку мають так звань безпеч&
ний рівень соматичного (фізичного) здо&
ров’я. Для більшості дорослого населен&
ня рівень фізичного здоров’я не забезпе&
чує стійкості організму до розвитку най&
поширеніших хвороб цивілізації. На очіку&
вану тривалість життя впливає не рівень
дитячої смертності, як це було в першій
половині минулого сторіччя, а саме
смертність дорослого населення від сер&
цево&судинних захворювань (61,7%), яка
посідає друге місце серед людей працез&
датного віку. Не усунено поки що й тен&
денції до збільшення смертності (майже
на 20%) серед осіб молодого віку (30&49
років) [1].
Крім того. спостерігається транс&
формація в характері і перебігу не тільки
основних “класичних” форм професійних
захворювань, але і укорочення строків
розвитку загальних хвороб, їх прогресу&
ючий перебіг із частими ускладненнями,
що приводять до стійкої інвалідізації хво&
рих) [7].
Стирається також грань не тільки
між специфічним і неспецифічним про&
явами хвороби, але між професійною і
загальною патологією [8].
Тому розроблення ефективних ме&
тодів профі-лактики захворювань, про&
гнозування їхнього стану на рівнях попу&
ляційному та індивідуальному з метою
запобігання розвитку, прогресування і
формування усклад-нень, має велике
соціально&економічне значення.
Мета
Проведення аналізу ефективності
функціонування системи медичного спо&
стереження за станом здоров’я праців&
ників та удосконалення підходів, спрямо&
ваних на забезпечення зміцнення здоро&
в’я та підтримки високого рівня продук&
тивності праці.
Враховуючи зазначене ми виходили
з необхідності відповісти на три основні
питання:
& чи дозволяють традиційні форми і
принципи організації роботи з дос&
татньою надійністю судити про стан
здоров’я працюючих;
& чи можливо з урахуванням соціально&
економічного стану в державі та на
основі сучасних наукових досліджень
обґрунтовано підійти до створення
УДК 612.821:614.847.7
ПРОФЕСІЙНИЙ ДОБІР ЯК СОЦІАЛЬНО ВАГОМА СКЛАДОВА
МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ ПРАЦІВНИКІВ
Тімошина Д.П., Лубянова І.П.
Комітет з питань гігієнічного регламентування МОЗ України,
ДУ “Інститут медицини праці АМН України”
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 3 (13), 2008 г.
6666666666
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #3 (13), 2008
оновленої системи спостереження за
станом здоров’я працівників;
& які можливості оптимізації діяльності
у цій сфері.
Матеріали досліджень
Проведено аналіз практики викори&
стання одного з основних напрямків
профілактичної медицини – медичних
оглядів працівників певних категорій на
підставі аналізу нормативно&методичних
документів, статистичних даних і резуль&
татів медичних оглядів. Проаналізовані
сучасні дані літератури з цього напрямку,
обґрунтована роль психофізіологічної
експертизи в оцінці стану здоров»я пра&
цівників та професійних ризиків та в удос&
коналенні системи медичного спостере&
ження за станом здоров’я працюючого
населення України.
Методи досліджень: аналітичний,
порівняльного аналізу, узагальнення.
Результати досліджень
Сьогодні, коли технологічний про&
грес і інтенсивний тиск конкуренції
стрімко змінюють умови і організацію
праці, коли на виробництві виникають
стресові ситуації, пов’язані з дефіцитом
часу, значною відповідальністю за беза&
варійність роботи, життя і здоров’я людей
, діюча донедавна система спостережен&
ня за станом здоров’я виявилася неспро&
можною внести позитивні зміни в щодо
збереження та зміцнення здоров’я пра&
цюючого населення.
Реалізація основних принципів дер&
жавної політики в галузі охорони та гігієни
праці (стаття 4 Закону України “Про охо&
рону праці”) передбачає:
& пріоритет життя і здоров’я працівників,
повна відповідальність роботодавця
за створення належних, безпечних і
здорових умов праці;
& адаптація трудових процесів до можли&
востей працівника з урахуванням
його здоров’я та психологічного ста&
ну.
Другий напрямок значно усклад&
нюється у зв’язку із змінами, які відбува&
ються в характері умов праці. Система
спостереження за станом здоров’я пра&
цівників побудована традиційно на кла&
сичних засадах проведення медичних
оглядів. При цьому майже не визнача&
ються і не беруться до уваги психофізіо&
логічні зміни, які відбуваються в організмі
працюючої людини, унаслідок чого існує
імовірність втрати професійної працез&
датності під впливом характеру трудово&
го процесу і нервово&емоційного наван&
таження.
У чому, на наш погляд, основні при&
чини і які аргументи можна привести на
користь внесення коректив у діючу сис&
тему спостереження за станом здоров’я
працюючих?
Перша проблема пов’язана з необ&
хідністю досягнення найбільш повної
відповідності комплексу заходів, направ&
лених як на забезпечення стану здоров’я,
так і працездатності працівників. Це по&
требує якісно нових підходів, які виходять
за привичні рамки медицини праці.
В Україні з 1992 року Законом «Про
охорону праці» закріплене положення
про те, що роботодавець зобов’язаний
за свої кошти забезпечити фінансування
та організувати проведення попередньо&
го (під час прийняття на роботу) і періо&
дичних (протягом трудової діяльності)
медичних оглядів працівників, зайнятих
на важких роботах, роботах із шкідливи&
ми чи небезпечними умовами праці або
таких, де є потреба в професійному до&
борі, щорічного обов’язкового медично&
го огляду осіб віком до 21 року (стаття 17
Закону України «про охорону праці». В
2002 році статтею 5 цього Закону допов&
нено, що до виконання робіт підвищеної
небезпеки та тих, що потребують про&
фесійного добору, допускаються особи за
наявності висновку психофізіологічної
експертизи.
Реалізація цих принципів була виз&
начена наказом МОЗ України від 31.03.94
№ 45 «Про затвердження Положення про
порядок проведення медичних оглядів
працівників певних категорій» та наказом
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #3 (13), 2008
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 3 (13), 2008 г.
6767676767
МОЗ та Держнаглядохоронпраці від
23.09.94 № 263/121 «Про затвердження
Переліку робіт, де є потреба у професій&
ному доборі». Однак ці документи не були
взаємопов’язані, незважаючи на те, що
вони стосувалися саме працюючої люди&
ни та стану її здоров’я.
Аналіз даних традиційних медичних
оглядів свідчить про можливість з дос&
татньою ймовірністю виявляти патологію
у працівників, але не дає можливості діаг&
ностували осіб, які не вкладаються у виз&
начені рамки патології, і водночас не в
змозі забезпечити професійну працез&
датність.
Більш того. останнім часом зростає
відсоток виявлення
професійної пато&
логії на відміну від
попередніх років при
активному зверненні
хворих за медичною
допомогою, що ста&
вить під сумнів вияв&
лення ранніх ознак
та діагностики про&
фесійних захворю&
вань.
Підтверджен&
ням такого явища
може бути також
зростання інвалід&
ності внаслідок тру&
дового каліцтва та
профзахворювань
за рахунок так зва&
ної “прихованої”
інвалідності серед
осіб, які припинили
роботу в умовах не&
сприятливих вироб&
ничих факторів.
Таким чином
для збереження
здоров’я працівників
та їх професійної
працездатності не&
достатньо лише
проведення традиц&
ійних медичних оглядів. Необхідна така
взаємодія, яка б дозволила охопити шир&
ше коло завдань щодо збереження
трудового потенціалу країни.
Ще в 1919 році В.М. Бехтерев звер&
нув увагу на зв’язок профпригодності із
продуктивністю праці й позначив пробле&
му профдобору як одну з державних зав&
дань, що вимагає комплексного вивчен&
ня за участю лікарів, психологів, фахівців
технічного профілю. [9].
В галузі диференціального вивчен&
ня професійної діяльності зроблено вже
чимало, однак професійна діяльність ще
не привернула до себе належної уваги
лікарів загальної практики, психологів і
52
48 53
47
56,4
43,4
51,9
48,1
0
10
20
30
40
50
60
%
2001 2003 2005 2007рік
При медоглядах При зверненні
Рис. 1. Виявлення профзахворювань при медоглядах і зверненнях за ме-
дичною допомогою.
0
2000
4000
6000
8000
10000
12000
14000
2002 2003 2004 2005 2006 2007 рік
складено СГ характеристик виявлено з підозрою на ПЗ
встановлено профзахворювання встановлена інвалідність
Рис. 2. Результати медичних оглядів працівників.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 3 (13), 2008 г.
6868686868
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #3 (13), 2008
психофізіологів.
Наукові дослідження та практичні
результати, які проводяться в багатьох
країнах світу, свідчать про значну за&
лежність стану здоров’я та працездат&
ності працівників від їхніх психофізіолог&
ічних якостей [10,11, 12, 13, 14, 15, 16,
17].
Разом з тим є цілий ряд об’єктив&
них та суб’єктивних труднощів в реалізації
визначення цих якостей. В першу чергу
це стосується організаційних форм та
нормативно&методичного забезпечення.
До останнього часу відсутня єдина
модель роботи з психофізіологічної екс&
пертизи. Психофізіологічний добір в
більшості випадків виконується без єди&
них встановлених комплексних методів,
які б враховували в повній мірі професій&
ну специфіку діяльності осіб, що прохо&
дять добір. Крім того, висновки носять
рекомендаційний характер.
Друга проблема – зростання
кількості працівників операторської праці
та тих видів економічної діяльності, ро&
бота яких пов’язана з з більшим ризиком
для власного життя й здоров’я, відпові&
дальністю за життя людей, значним
фізичним навантаженням, нервово&емо&
ційною напругою забезпеченням безпе&
ки життя людей.
Як свідчать результати атестації
робочих місць основна увага приділяла&
ся факторам виробничого середовища і
недостатньо уваги зверталося на забез&
печення найбільш повного виявлення та
облік напружених та важких робіт. Більш
того, за офіційними даними кількість пра&
цівників, які виконують важкі і напружені
роботи на аналогічних підприємствах
відрізняються в 2,0& 10,0 разів. Причини
таких розбіжностей в існуванні одночас&
но двох класифікацій праці, недостатньої
підготовки спеціалістів щодо методики
дослідження факторів трудового проце&
су. Крім того, атестація робочих місць за
умовами праці дозволяє оцінювати умо&
ви праці тільки по одному показнику, що
лімітує шкідливі умови праці не враховує
весь комплекс факторів, що можуть не&
гативно впливати на стан здоров»я пра&
цівника.
До роботи комісій з медоглядів
тільки по окремих видах робіт залучають&
ся психофізіологи (психологи). Така ситу&
ація не завжди сприяє захисту конкрет&
ного працівника від професійних ризиків
і не вирішує повною мірою проблеми
збереження високої працездатності та
здоров’я працюючих, тому що спрямова&
на на зменшення або ліквідацію вже роз&
винених функціональних або структурних
порушень в організмі, а не на поперед&
ження або відновлення оборотних функ&
ціональних зрушень, які виникають у про&
цесі трудової діяльності.
Виявлення більш повного спектра
факторів, встановлення їх концентрацій і
рівнів, облік психофізіологічних наванта&
жень, дозволить оцінити фактичні умови
праці, важкість та напруженість трудової
діяльності.
Третя проблема. Для сучасного ви&
робництва характерні малі інтенсивності
технологічних впливів на тлі зростання
рівня психоемоційної напруги, робота в
надзвичайних ситуаціях. необхідність
підтримки специфічних професійних яко&
стей.
Наявність певних психофізіологіч&
них характеристик людини в сполученні
з певними умовами праці й професійни&
ми шкідливостями може призвести до
розвитку в першу чергу психосоматичних
порушень.
Виходячи з цього, стає зрозумілим,
чому в аналізі механізмів розвитку захво&
рювань, у першу чергу психосоматичних
станів велике значення слід надавати
врахуванню психофізіологічних властиво&
стей людини, які пов’язані з трудовою
діяльністю. У цьому зв’язку на перше
місце постає довгострокова надійна
адаптація, що є чинником підвищення ре&
зистентності здорового організму і
профілактики різних хвороб [18].
Четверта проблема пов’язана з
індивідуальними особливостями організ&
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #3 (13), 2008
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 3 (13), 2008 г.
6969696969
му працівника. Аналіз про& і ретроспек&
тивних клініко&епідеміологічних дослід&
жень, проведений співробітниками Інсти&
туту медицини праці, Донецького НДІ
медико&екологічних проблем Донбасу,
Українського НДІ промислової медицини&
,Українського НДІ медицини транспорту
показав, що характер розвитку профес&
ійної і виробничо зумовленої патології, їх
клінічний перебіг і ускладнення визнача&
ються не тільки агресивністю шкідливих
факторів виробничого та навколишнього
середовища, але також і індивідуальними
особливостями самого організму. Тому
при оцінці ризику розвитку професійних
захворювань дуже важливо враховувати
не тільки груповий, але й індивідуальний
ризик [19,20].
Обговорюючи питання профілакти&
ки професійних захворювань і поперед&
ження негативного впливу шкідливих
факторів виробничого середовища і тру&
дового процесу на здоров’я робітників
гігієністи, профпатологи, психофізіологи
прийшли до висновку про необхідності
об’єднання в єдину систему як медог&
лядів, так і профдобору (психофізіологіч&
ної експертизи), яка б була спрямована
на забезпечення зміцнення здоров’я та
підтримки високого рівня продуктивності
праці.
Ця позиція знайшла втілення у По&
рядку проведення медичних оглядів пра&
цівників певних категорій, який було зат&
верджено наказом МОЗ України від
21.05.2007 № 246.
Технологія проведення медичних
оглядів передбачає процедури та по&
слідовність дій починаючи, з визначення
шкідливих і небезпечних факторів, які
можуть впливати на працівників,психоф&
ізіологічної та клініко&фізіологічної оцінки
стану їх здоров’я і закінчуючи аналізом
ефективності оздоровчих заходів.
Так, пунктом 2.13.передба&
чено, що працівники, зайняті на роботах,
що потребують професійного добору,
повинні надати Комісії, яка проводить
медичний огляд, висновок психофізіоло&
гічної експертизи. Загальний медичний
висновок про профпридатність до робо&
ти має бути зроблений на підставі прове&
деного медичного огляду з врахуванням
психіатричного, наркологічного та психо&
фізіологічних обстежень.
Таким чином завдяки цьому наказу
психофізіологічна експертиза з суто ре&
комендаційного заходу стала однією зі
складових медичних оглядів/
Психофізіологічний добір дозволяє
дати оцінку психофізіологічних якостей
людини, фізичної та розумової працез&
датності, призначати та здійснювати за&
ходи щодо розвитку професійно важли&
вих якостей, корекції функціональних зру&
шень і підвищення адаптаційних резервів.
Це – один з важливіших елементів в си&
стемі управління здоров’ям.
Досвід застосування професійного
психофізичного добору довів, що психо&
фізіологічне тестування має високу про&
гностичну цінність і може служити важли&
вим доповненням до діагностичного об&
стеження медичних комісій з проведен&
ня медичних оглядів [21, 22, 23. 24. 25].
Висновки
1. В сучасних умовах професійний добір
стає насущною медико&
пcихофізіологічною та соціально&еко&
номічною проблемою, однієї з най&
важливіших складових комплексу
профілактичних заходів, спрямованих
на зниження індивідуального ризику
здоров’ю та життю працюючих, про&
фесійної захворюваності, а також
підвищення успішності професійної
діяльності.
2. В Україні створені всі передумови для
впровадження загальнодержавної
системи психофізіологічної експерти&
зи, яка б мала єдині підходи до нор&
мативно&методичного забезпечення,
уніфіковані організаційні підходи до
проведення психофізіологічної екс&
пертизи, вибору найбільш інформа&
тивних психофізіологічних характери&
стик та аналізу критеріїв ефектив&
ності діяльності, інформаційного за&
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 3 (13), 2008 г.
7070707070
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #3 (13), 2008
безпечення.
3. Одночасне співставлення медичних і
психофізіологічних показників сома&
тичного й психофізіологічного стану
організму дають можливість оцінити
стан здоров’я як здорових, так і тих,
що мають ризик розвитку патології,
виявити ранні прояви виробничо зу&
мовлених і професійних захворю&
вань, зберегти працездатність прац&
івників.
Література
1. Фадєєнко Г.Д., Ушкварок Л.Б., Лав&
ренко Т.А. Рівень факторів ризику
хронічних неінфекцїйних захворю&
вань як складова частина стану
здоров’я населення //Український
терапевтичний журнал.& № 2 , чер&
вень 2006.& С.6 &11.
2. Нагорна А.М. Основні медико&демог&
рафічні характеристики здоров’я на&
селення працездатного віку України.
Український журнал з проблем меди&
цини праці. 2005. № 3&4. С.12&19.
3. Измеров Н.Ф., Денисов Э.И. Профес&
сиональный риск для здоровья ра&
ботников: Руководство. & М. : & 2003.
– С.16 &23
4. Чернюк В.І., Вітте П.М. Оцінка ризиків
здоров»ю та управління ними як про&
блема медицини праці. //Український
журнал з проблем медицини праці. &
№1. & С.47&54.
5. Афанасьева Р.Ф. Профессиональный
риск для здоровья работников: Руко&
водство. & М. : – 2003. – С.149 &157.
6. Кундиев Ю.И., Нагорная А.М. Про&
фессиональное здоровье в Украине
Эпидемиологический анализ.& К. :
Авиценна, 2007.& 396 с.
7. Тарасова Л.А., Соркина Н.С. Совре&
менные формы профессиональных
заболеваний //Медицина труда и
промышленная экология, № 5. 2003.&
С. 29 &33.
8. Денисов Э.И., П.В. Чесалин П.В. Про&
фессионально обусловленная забо&
леваемость:основы методологии //
Медицина труда и пром.экология ,
2006, № 8.& С.5 &10.
9. Е.П.Ильин. Дифференциальная пси&
хология профессиональной Деятель&
ности. П.: Питер. & 2008.& 432 с.
10. Кундиев Ю.И., Навакатикян А.О. Про&
блемы психоэмоционального стрес&
са и пути их решения. //Журнал АМН
Украины. & 1996.&т.4.&№ 2.& С. 666&
674.
11. Бузунов В.А. Производственные фак&
торы и возрастная работоспособ&
ность. К.: Здоровья, 1991.&160с.
12. Мухин В.В., Ена А.И., Валуцина В.М.,
Передерий Г.С., Нечипоренко В.В.,
Гребняк В.П. Актуальные проблемы
профотбора и их решение в угольной
промышленности и военном деле. //
Збірник статей «Актуальні проблеми
гігієни праці, професійної патології і
медичної екології Донбасу.& Донецьк.
2005 .& С. 81&86.
13. Шевцова В.М. Методология разра&
ботки критериев профессионального
отбора по психофизиологическим
показателям. //Український журнал з
проблем медицини праці. & 2006. & №
2. & С.51& 62.
14. Шафран Л.М.. Псядло Е.М. ТЕОРИЯ
И ПРАКТИКА ПРОФЕССИОНАЛЬНО&
ГО ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКОГО
ОТБОРА МОРЯКОВ. Одесса. 2008
298 С.
15. Псядло Э.М. Комплексная система
психофизиологического профессио&
нального отбора судових операторо&
в.Дис. на соискание ученой степени
доктора биол. Наук, 2001, 365 С.
16. Єна А.І. Система професійного пси&
хофізіологічного відбору працівників.
Які виконують роботи підвищеної не&
безпеки. Дис. На здобуття наукового
ступеня доктора медичних наук,
2004.& 386 С
17. Кундієв Ю.І., Чернюк В.І., Шевцова
В.М. Напруженість праці як фактор
професійного стресу та ризику здо&
ров»я. Український журнал з проблем
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #3 (13), 2008
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 3 (13), 2008 г.
7171717171
медицини праці. & 2005. № 3&4. С.90
& 99.
18. Измеров Н.Ф., Липенецкая Т.Д., Ма&
тюхин В.В. Концепция церебральных
механизмов долговременной адапта&
ции к неблагоприятным факторам
окружающей среды в свете научно&
го наследия И.М. Сеченова (к 175&
летию со дня рождения великого рус&
ского ученого&физиолога Ивана Ми&
хайловича Сеченова). //Медицина
труда и пром.экология,&2005,№ 2,С.1
& 6.
19. Шевцова В.М Индивидуальный про&
фессиональный риск развития
профзаболеваний : критерии оценки
и принципы управления. // Збірник
статей «Актуальні проблеми гігієни
праці. професійної патології і медич&
ної екології Донбасу.& Донецьк. 2005
.& С. 124& 126.
20. Устьянцев С.Л. К оценке индивиду&
ального профессионального риска. /
/Медицина труда и пром. экология ,
2006, № 5.& С.22 & 28.
21. Мухин В.В., Нечипоренко В.В. Акту&
альность внедрения профессиональ&
ного психофизиологического отбора.
//Матеріали науково&практичної кон&
ференції з міжнародною участю 8&9
листопада 2007 року.& Донецьк, 2007.
& С. 187& 191.
22. Вежновець Т.А., Майдиков Ю.Л.
Особливості стану психофізіологіч&
них функцій і апарату кровообігу у
водіїв//Сб. «Гигиена труда».&
Вып.33.& К., 2002.& С. 90&95.
23. Єна А.І. , Кальниш В.В., Кравчук В.В.
Особливості взаємозв’язку профес&
ійно важливих якостей льотчиків з
різним ступенем придатності до про&
фесійної діяльності //Фізіологічний
журнал.& 2004.&т.50.& № 3.& С.71&78.
24. Панов Б.В., Зарицкая Л.П., Псядло
Э.М., Балабан С.В., Свирский А.А.,
Волошинова Л.П. Обоснование мето&
дических подходов к усовершенство&
ванию медицинского обеспечения в
автотранспортной отрасли. //Ж. Ак&
туальные проблемы транспортной
медицины. & 2007.& № 1(7). & С. 27&
38.
25. Кальниш В.В. Ещенко В.И.,Красовс&
кий В.В.,Гладских К.А. Психофизио&
логические особенности военных
врачей разных спеціальностей. //Ук&
раїнський журнал з проблем медици&
ни праці. & № 1. & 2006. & С.18&26.
Резюме
ПРОФЕСІЙНИЙ ДОБІР – ЯК
СОЦІАЛЬНО ВАГОМА СКЛАДОВА
МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ ПРАЦІВНИКІВ
Тімошина Д.П., Лубянова І.П.
У статті представлені дані сучасної
літератури, а також аналіз нормативно
методичних документів, статистичних
даних про використання одного з основ&
них напрямків профілактичної медицини
– медичних оглядів працівників певних
категорій. Обґрунтована необхідність
психофізіологічної експертизи в оцінці
стану здоров’я працівників і професійних
ризиків та в удосконаленні системи ме&
дичного спостереження за станом здоро&
в’я працюючого населення України.
Зроблено висновок про те, що проведен&
ня професійного психофізіологічного до&
бору або психофізіологічного тестування
має високу прогностичну цінність і може
служити важливим доповненням до ре&
зультатів обстеження працівників медич&
ними комісіями при проведенні обов’яз&
кових медичних оглядів.
Summary
OCCUPATIONAL SELECTION AS A
SOCIAL POWERFUL COMPONENT OF
MEDICAL SURVEYS OF WORKING
POPULATION
Timoshina D.P., Lubjanova I.P.
Тhe data of the resent publications
and the methodical documents analysis is
lead. The statistical data on use of one of
the basic directions of preventive medicine
& medical surveys of workers of the certain
categories are submitted. The role of
psychophysiological examinations in an
estimation of the health state of workers and
professional risks and improvement of
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 3 (13), 2008 г.
7272727272
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #3 (13), 2008
medical supervision system of the working
population of Ukraine is proved. The
conclusion is made, that application of
professional psychophysiological selection
or testing has high prognostic value and can
serve as the important addition to results of
Впервые поступила в редакцию 29.05.2008 г.
Рекомендована к печати на заседании ученого
совета НИИ медицины транспорта
(протокол № 4 от 27.06.2008 г.).
Вступ
Сучасний етап розвитку авіації
супроводжується принциповими зміна&
ми умов та характеру діяльності членів
екіпажів тактичної авіації. Виконання
польотних завдань відбувається під час
дії гіпоксії, тривалих перевантажень,
шумів, вібрації, різних коливань темпе&
ратури, електромагнітного випроміню&
вання [1]. З медичної точки зору саме
ці фактори можна розглядати, як по&
тенційні чинники ризику для здоров’я
льотного складу. Слід зазначити, що в
даному випадку, розмова йде про ре&
зервні можливості організму льотчика &
здібність зберігати компенсаторні та
захисні механізми, що забезпечує на&
лежну працездатність під час профес&
ійної діяльності [2].
Встановлено, що найбільш частою
причиною зниження функціонального
стану організму льотного складу є па&
тологія серцево&судинної системи, яка
посідає провідне місце серед причин
медичної дискваліфікації пілотів [3, 4].
Відомо, що головне місце в визна&
ченні резервних можливостей організ&
му льотного складу належить методам
функціональної діагностики [3, 5]. При
цьому важливим етапом функціональної
УДК 613.693
ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ
ЛЬОТНОГО СКЛАДУ В ЦІЛЯХ ЛІКАРСЬКО2ЛЬОТНОЇ
ЕКСПЕРТИЗИ
Люлько О.М.
Головне управління охорони здоров’я Харківської обласної державної
адміністрації, E&mail: Lujlko@yandex.ru
діагностики є визначення рівня фізич&
ного стану льотного складу під час дії
перевантажень [5]. Однак, прийняті в
цілях лікарсько&льотної експертизи ме&
тоди і способи оцінки функціональної
діагностики серцево&судинної системи,
не завжди враховують статистичну
складову дії навантажень [5]. Дійсно,
функціональні проби, які нині застосо&
вуються у цілях лікарсько&льотної екс&
пертизи нині такі: велоергометрія,
тредмилергометрія, активна ортоста&
тична проба, спірометрія, спіроергогра&
фія, і лише іноді застосовується функ&
ціональна статоергометрична проба.
Але для проведення останньої потрібне
відповідне обладнання та спеціальна
підготовка з боку експертів та льотного
складу, що звужує об’єм дослідження
[8].
Метою роботи було вивчення
стану здоров’я пілотів тактичної авіації
та оцінка застосування деяких динамо&
метричних та статоергометричних фун&
кціональних проб в цілях лікарсько&
льотної експертизи.
Матеріал та методики дослідження
Спочатку за даними статистичних
звітів визначався стан здоров’я пілотів
тактичної авіації. Враховуючи, що ос&
танні роки у тактичній авіації складають&
medical examination and carrying out of
obligatory medical surveys.
|