Санітарно-хімічні аспекти застосування деревинних корпусних матеріалів на транспорті

Древесные корпусные материалы, которые широко используются при изготовлении транспортных средств, являются источником поступления в прилегающую воздушную среду значительного количества химических веществ. Ведущая роль среди них принадлежит формальдегиду, фенолу, стиролу, аммиаку, бензолу. Использова...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Брейдак, Ю.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2008
Назва видання:	Актуальні проблеми транспортної медицини
Теми:	Санитарно-гигиенические проблемы на транспорте
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23012
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Санітарно-хімічні аспекти застосування деревинних корпусних матеріалів на транспорті / Ю.Г. Брейдак // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2008. — № 2 (12). — С. 70-74. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-23012
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-230122011-07-03T12:42:51Z Санітарно-хімічні аспекти застосування деревинних корпусних матеріалів на транспорті Брейдак, Ю.Г. Санитарно-гигиенические проблемы на транспорте Древесные корпусные материалы, которые широко используются при изготовлении транспортных средств, являются источником поступления в прилегающую воздушную среду значительного количества химических веществ. Ведущая роль среди них принадлежит формальдегиду, фенолу, стиролу, аммиаку, бензолу. Использование уретановых лакокрасочных покрытий обусловливает эмиссию веществ, обладающих аллергенным действием и принадлежащих к веществам I и II классов опасности. Для предотвращения вредного влияния хими ческих веществ на транспорте предлагается особенное внимание уделять гигиенической оценке древесных корпусных материалов как на этапе их внедрения в производство, так и в процессе эксплуатации. The wooden block materials are widely used at manufacturing vehicles and may be a source of receipt in the adjoining air environment of a significant amount of chemical substances. The leading part among them belongs to formaldehyde, phenol, styrene, ammonia, benzene. Use polyuretan paints and varnishes coverings causes issue of the substances having allergenic action and belonging to substances I and II classes of danger. For prevention of chemical substances harmful influence on transport it is offered to give especial attention to a hygienic estimation of wooden block materials both at the stage of their introduction in manufacture and while be in service. 2008 Article Санітарно-хімічні аспекти застосування деревинних корпусних матеріалів на транспорті / Ю.Г. Брейдак // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2008. — № 2 (12). — С. 70-74. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1818-9385 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23012 614.74:613.5:645.4 uk Актуальні проблеми транспортної медицини Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Санитарно-гигиенические проблемы на транспорте Санитарно-гигиенические проблемы на транспорте
spellingShingle	Санитарно-гигиенические проблемы на транспорте Санитарно-гигиенические проблемы на транспорте Брейдак, Ю.Г. Санітарно-хімічні аспекти застосування деревинних корпусних матеріалів на транспорті Актуальні проблеми транспортної медицини
description	Древесные корпусные материалы, которые широко используются при изготовлении транспортных средств, являются источником поступления в прилегающую воздушную среду значительного количества химических веществ. Ведущая роль среди них принадлежит формальдегиду, фенолу, стиролу, аммиаку, бензолу. Использование уретановых лакокрасочных покрытий обусловливает эмиссию веществ, обладающих аллергенным действием и принадлежащих к веществам I и II классов опасности. Для предотвращения вредного влияния хими ческих веществ на транспорте предлагается особенное внимание уделять гигиенической оценке древесных корпусных материалов как на этапе их внедрения в производство, так и в процессе эксплуатации.
format	Article
author	Брейдак, Ю.Г.
author_facet	Брейдак, Ю.Г.
author_sort	Брейдак, Ю.Г.
title	Санітарно-хімічні аспекти застосування деревинних корпусних матеріалів на транспорті
title_short	Санітарно-хімічні аспекти застосування деревинних корпусних матеріалів на транспорті
title_full	Санітарно-хімічні аспекти застосування деревинних корпусних матеріалів на транспорті
title_fullStr	Санітарно-хімічні аспекти застосування деревинних корпусних матеріалів на транспорті
title_full_unstemmed	Санітарно-хімічні аспекти застосування деревинних корпусних матеріалів на транспорті
title_sort	санітарно-хімічні аспекти застосування деревинних корпусних матеріалів на транспорті
publisher	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Санитарно-гигиенические проблемы на транспорте
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23012
citation_txt	Санітарно-хімічні аспекти застосування деревинних корпусних матеріалів на транспорті / Ю.Г. Брейдак // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2008. — № 2 (12). — С. 70-74. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Актуальні проблеми транспортної медицини
work_keys_str_mv	AT brejdakûg sanítarnohímíčníaspektizastosuvannâderevinnihkorpusnihmateríalívnatransportí
first_indexed	2025-07-03T02:10:01Z
last_indexed	2025-07-03T02:10:01Z
_version_	1836589888452952064
fulltext	АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (12), 2008 г. 7070707070 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (12), 2008 Санитарно-гигиенические проблемы на транспорте Sanitary-hygienic Problems on Transport Транспортний процес та відповідні технології характеризуються певною спе5 цифікою трудової діяльності, довготрива5 лістю перебування людини в стресових умовах оточуючого та виробничого сере5 довища. З роботою транспорту тісно по5 в’язане практично все населення нашої планети. З інтер’єром транспортних за5 собів контактують робітники, які працю5 ють у транспортній галузі, та пасажири. Вони піддаються при цьому впливу різно5 манітних за своєю природою та біологіч5 ною дією шкідливих факторів [1]. Серед пріоритетних факторів шкідливої дії на людину виділяють хімічні чинники, пов’я5 зані, зокрема, з міграцією шкідливих ре5 човин з полімервмісних матеріалів, які використовуються на транспорті. Деревинні корпусні матеріали знай5 шли широке застосування у багатьох га5 лузях народного господарства, зокрема при виробництві та облаштуванні транс5 портних засобів. Вони складаються з на5 повнювача 5 подрібненої деревини, та полімерного зв’язуючого. З гігієнічної точки зору деревинні корпусні матеріали характеризуються недостатньою хімічною інертністю, виступаючи джерелом міграції у повітря ряду шкідливих речо5 вин. При цьому процес міграції речовин не припиняється упродовж тривалого часу, а рівні міграції є гігієнічно значими5 ми [2, 3]. Все вищесказане говорить про те, що внутрішнє повітряне середовище транспортних засобів, інтер’єр яких вклю5 чає значну кількість деревинних корпус5 них плит, може створювати потенційну небезпеку для здоров’я людини. Мета роботи Вивчення потенційної небезпеки, пов’язаної з міграцією хімічних речовин з корпусних деревинних матеріалів, які використовуються при виробництві та облаштуванні транспортних засобів. Об’єкти та методи досліджень Режим експлуатації, типи та хімічний склад, токсиколого5гігієнічна ха5 рактеристика деревинних корпусних ма5 теріалів, що входять до складу чи інтер’5 єру транспортних засобів. Результати та їх обговорення Деревинні корпусні матеріали у складі транспортних засобів виконують конструктивну чи оздоблювальну функ5 цію. їх використання обумовлено як зде5 шевленням транспорту, так і покращен5 ням функціональних властивостей. З них виготовляють внутрішні стінки, стелі та підлоги вагонів, морських суден, літаків. Комфортабельність пасажирів та робіт5 ників забезпечується наявністю різнома5 нітних меблевих елементів, які традицій5 но складаються з корпусних деревинних матеріалів. Виходячи з цього, можна стверджувати, що насиченість цим мате5 ріалом внутрішніх приміщень транспорт5 них засобів є співставна з насиченістю у житлових приміщеннях 5 тобто може до5 сягати 0,551,0 м2 матеріалу до 1 м об’єму приміщення. Час перебування різних кон5 УДК: 614.74:613.5:645.4 САНІТАРНО5ХІМІЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ДЕРЕВИННИХ КОРПУСНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ТРАНСПОРТІ Брейдак Ю.Г. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького ЦНДЛ та лабораторія промислової токсикології 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69, тел./факс: (032) 225/56/63, toxcentr@rambler.ru ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (12), 2008 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (12), 2008 г. 7171717171 тингентів населення у транспорті може становити, відповідно, для робітників га5 лузі 58 годин на добу безперервно упро5 довж робочого тижня, та 253 години на добу щоденно 5 для пасажирів. Тому як критерії санітарно5хімічної оцінки доціль5 но використовувати максимально разові гранично допустимі концентрації хімічних речовин у повітрі житлових приміщень. На даний час існує декілька видів деревинних корпусних матеріалів, які відрізняються за хімічним складом зв’я5 зуючого компонента, способом пресу5 вання та ступенем подрібнення дереви5 ни (табл. 1). На сьогодні в Україні спостерігаєть5 ся стабільний ріст темпів виробництва ДСП 5 основного корпусного матеріалу. Випуск плит HDF та MDF (відповідно High та Medium Density Fibreboard 5 англ.) ак5 тивно освоєно відносно недавно 5в кінці 90 років. Ці плити є стійкі до дії вологи, механічних впливів, до дії мікроорганізмів та грибків, інертні з позиції міграції шкідливих хімічних речовин. З огляду на позитивну гігієнічну та технологічну ха5 рактеристику плити HDF та MDF могли б виступати активним конкурентом ДСП, та на даний момент стримуючим фактором є їх висока вартість. Відносно новими видами матеріалів, що наведені у табл. 1, є ДПКТ. Для ламінування плит використову5 ють еластичні чи термопластичні пол5 імервмісні матеріали на основі паперу (для кантування), полівінілхлоридної плівки, меламіно5 чи мочевиноформаль5 дегідної смоли. До5 сить широка рецеп5 турна гама клеїв, фарб та лаків 5 нітроцелюлозні, ак5 рилові, стирольно5 акрилові, алкідні, уретанові, епок5 сидні. Даних літера5 тури, які б торкались санітарно5хімічних досліджень корпус5 них матеріалів без5 посередньо в умо5 вах експлуатації Таблиця 1 Основні деревинні корпусні матеріали, які використовуються при виробництві транспортних засобів Назви корпусних матеріалів Рецептура та хімічний склад Функціональне призначення Деревинно-стружкові плити (ДСП) Деревна стружка чи тріски, зв'язуюче: карбамідо-, ме- ламіно- чи фенолоформальдегідні смоли Підлоги, панелі, меблі Деревинноволокнисті плити (ДВП) Деревні волокна чи розщеплена деревина, гідрофобі- зуючі речовини: парафін, каніфоль, карбамідо-, меламі- но- чи фенолоформальдегідні смоли Підлоги, панелі, меблі, стелі, об- бивка крісел Деревинноволокнисті плити високої та серед- ньої густини (HDF, MDF) Деревна тирса чи волокна, подрібнені до порошкопо- дібного стану і скріплені лігніном чи парафіном Підлоги, панелі, меблі Деревиннополімерні композити (ДПКТ) Деревна тирса чи дрібні деревні волокна, скріплені тер- мопластичними полімерами: поліетиленом, поліпропі- леном, полівінілхлоридом, поліуретаном чи крохмалем Підлоги, панелі, меблі Таблиця 2 Міграція основних хімічних забруднювачів, що мігрують з деревинних корпусних матеріалів [2-5] Концентрації речовин, мг/м3 Назви речовин Дані 70- 80 років Дані 90- 2000 років Гігієнічний норма- тив (ГДК м.р. чи ОБРВ), мг/м3 Формальдегід До 0,15 До 0,21 0,035 Фенол До 0,05 До 0,04 0,01 Аміак До 0,15 До 0,08 0,2 Стирол До 0,018 До 0,029 0,04 Ацетон До 1,0 До 0,05 0,35 Метанол До 0,17 До 0,03 1 Дибутилфталат До 0,8 До 0,09 0,1 Диоктилфталат До 0,9 До 0,09 0,02 Бензол До 0,013 До 0,046 1,5 ГДК — гранично допустима концентрація за ДСП 201-97; ОБРВ — орієнтовно безпечний рівень впливу за списком, затв. Постановою № 17 від 20.04.2006 р. АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (12), 2008 г. 7272727272 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (12), 2008 транспорту є недостатньо. Але, врахову5 ючи особливості експлуатації на транс5 порті, для прогнозування їх шкідливого впливу можна посилатись на результати гігієнічної оцінки деревинних корпусних матеріалів, що призначені для викорис5 тання у житлових приміщеннях. Згідно з такими даними, накопичення яких відбу5 валось приблизно з 70 років, основними забруднювачами повітря, що мігрують з вищезгаданих матеріалів, беззмінно ви5 ступають одні й ті ж речовини, а рівні їх міграції залишаються критичними (табл. 2). Вважається, що основним джере5 лом міграції формальдегіду, аміаку, мета5 нолу та фенолу є корпусні плити, дере5 вина яких скріплена за допомогою мела5 міно5, карбамідо5 та фенолоформальде5 гідних смол. Гігієнічна апробація техноло5 гічних засобів зниження токсичності цих матеріалів показала, що важливим у цьому аспекті є підбір опти5 мального мольного співвідношення вихід5 них продуктів синтезу смоли та температур5 ного режиму; заміна сечовини на меламін, додавання у стружко5 во5клеєву суміш пара5 фіну; обробка повер5 хонь та відкритих країв плит шпоном, папером чи ламінатом. Останнє, суттєво зменшуючи рівень емісії шкідливих сполук з плит, все ж таки повністю не усу5 ває цей процес [3]. При проведенні власних санітарно5 хімічних досліджень деревинних корпусних матеріалів, вивчали рівні міграції вищена5 ведених забрудню5 вачів, а також увага приділялась гігієнічним показникам плит, поверхні яких покриті акриловими та поліуретановими компо5 зиціями, і які можуть бути джерелом міграції, відповідно, метилових та бутило5 вих ефірів акрилової та метакрилової кис5 лоти (III клас небезпеки), 4,45дифенілме5 тандиізоціанату (II клас небезпеки) чи то5 луілендиізоціанату (І клас небезпеки). Термін після виготовлення матеріалів ста5 новив від 1 до 1,5 місяця. При підготовці до експерименту герметизацію відкритих торців плит проводили за допомогою силікатного клею. Зразки поміщали у ка5 мери5генератори об’ємом 100 дм3. Умо5 ви досліджень: обмін повітря 5 0,5 об’ємів за годину; “насиченість” матеріалом 50,5 м /м ; температура кімнатна 5 від 18°С до 22°С; час експозиції 5 1 доба. Концентра5 цію ізоціанатів, формальдегіду, фенолу та аміаку вимірювали фотометричним мето5 дом; ефірів акрилової кислоти, метанолу, стиролу 5 газо5хроматографічним мето5 Таблиця 3 Санітарно-хімічні показники деревинних корпусних матеріалів для виробництва транспортних засобів Назви показників Визначений вміст, мг/м3 Кратність перевищення нормативів, рази* Плити ДСП на основі меламіно- чи сечовино-формальдегідної смоли (Україна, Польща) Формальдегід Від 0,029 до 0,098 2,8 Аміак Від 0,07 до 0,78 3,9 Метанол До 0,1 (не виявлено) — Метилметакрилат До 0,05 (не виявлено) — Бутилакрилат До 0,007 (не виявлено) — Толуілендиізоціанат Від 0,011 до 0,018 — Плити ДСП чи ДВП на основі феноло-формальдегідної смоли (Польща, Китай, США) Формальдегід Від 0,007 до 0,011 — Фенол Від 0,001 до 0,002 — Метанол До 0,01 (не виявлено) — 4,4-дифенілметан- диізоціанат Від 0,011 до 0,018 — Плити MDF пресовані а) без зв'язуючого чи б) на основі меламіно- чи сечовино-формальдегідної смоли (Польща, Чехія, Росія) Формальдегід а) до 0,001 (не виявлено) б) від 0,002 до 0,003 — Аміак а) до 0,01 (не виявлено) б) від 0,02 до 0,04 — Метанол Від 0,015 до 0,1 — Метилметакрилат До 0,05 (не виявлено) — Бутилакрилат До 0,007 (не виявлено) — Толуілендиізоціанат Від 0,022 до 0,027 — 4,4-дифенілметан- диізоціанат Від 0,019 до 0,020 — * ГДК м.р. метилметакрилату становить 0,1 мг/м3, бутилакрилату -0,0075 мг/м3; толуїлендиізоціанату - 0,05 мг/м3; для 4,4-дифенілметандиізоціанату ОБРВ рівне 0,02 мг/м3 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (12), 2008 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (12), 2008 г. 7373737373 дом аналізу (табл. 3). Як видно з таблиці 3, сучасні ДСП є джерелом міграції формальдегіду та ам5 іаку на рівнях, що значно перевищують гігієнічні нормативи. Рівень міграції цих речовин з плит MDF лежить у межах до5 пустимих значень. Крім того з пофарбо5 ваних поліуретановими лако5фарбовими матеріалами може виділятись речовина І класу небезпеки 5 толуілендиізоціанат. Висновки 5 Деревинні корпусні матеріали типу ДСП, в силу своїх хіміко5технологіч5 них особливостей, виділяють в оточу5 юче повітряне середовище ряд хімічних речовин. За умов експлуа5 тації у складі транспортних засобів, ці речовини виділяються на рівнях, які перевищують гігієнічні нормативи. Матеріали типу HDF та MDF, з гігієнічної точки зору, характеризу5 ються здебільшого позитивно. 5 При проведенні санітарно5хімічних досліджень усіх видів деревинних корпусних плит, які покриті поліурета5 новими лако5фарбовими матеріала5 ми необхідно контролювами рівень міграції ізоціанатів. 5 Для зменшення питомої частки хімічного чинника у комплексі усіх шкідливих факторів впливу на здоро5 в’я людей з боку транспортних за5 собів, профілактична транспортна медицина повинна особливу увагу приділяти гігієнічній оцінці деревин5 них корпусних матеріалів як на етапі їх допуску до експлуатації, так і в про5 цесі експлуатації. При цьому доціль5 но надавати перевагу використанню плит типу HDF та MDF та, серед пол5 іуретанових лакофарбових матері5 алів, композиціям на основі 4,45ди5 фенілметандиізоціанату. Література 1. Шафран Л.М. Научно5теоретические проблеми медицини транспорта // Актуальные проблеми транспортной медицини. 5 2005. 5 № 1. — С. 12520. 2. A.M. Голиченков. Гигиеническая оценка загрязнения воздушной сре5 ды жилья химическими веществами при использовании синтетических полимерних материалов. // Гигиена населенних мест. 5 Вып. 37. 5 Киев 5 2000.5С. 2035211. 3. Справочник по гигиене применения полимеров / Станкевич К.И., Ковши5 ло В.Е., Волощенко О.И. и др.; Под. ред. К.И. Станкевича.5 К.: Здоров’я, 1984. 5 192 с. 4. Волощенко О.І., Ляшенко В.І., Козло5 ва І.А., Пастушенко С.Г., Чекаль В.М., Голіченков О.М., Макаренко К.М., Малявко Л.І. Характеристика сучас5 них полімерних матеріалів та вимоги до їх гігієнічної регламентації // Гігієна населених місць. 5 Київ. 5 2004. 5Вип. 43.5С. 2155222. 5. Губернский Ю.Д., Калинина Н.В., Мельникова А.И. Эколого5гигиени5 ческие аспекты организации монито5 ринга жилой среды // Гигиена и са5 нитария. 5 1997. 5 № 3. 5 С. 46549. Резюме САНИТАРНО5ХИМИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРИМЕНЕНИЯ ДЕРЕВЯННЫХ КОРПУСНЫХ МАТЕРИАЛОВ НА ТРАНСПОРТЕ Брейдак Ю.Г. Древесные корпусные материалы, которые широко используются при изго5 товлении транспортных средств, являют5 ся источником поступления в прилегаю5 щую воздушную среду значительного количества химических веществ. Веду5 щая роль среди них принадлежит фор5 мальдегиду, фенолу, стиролу, аммиаку, бензолу. Использование уретановых ла5 кокрасочных покрытий обусловливает эмиссию веществ, обладающих аллер5 генным действием и принадлежащих к веществам I и II классов опасности. Для предотвращения вредного влияния хими5 ческих веществ на транспорте предлага5 ется особенное внимание уделять гигие5 нической оценке древесных корпусных материалов как на этапе их внедрения в производство, так и в процессе эксплуа5 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (12), 2008 г. 7474747474 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (12), 2008 тации. Summary SANITARY 5 CHEMICAL ASPECTS OF WOODEN BLOCK MATERIALS APPLICATION ON TRANSPORT Brejdak Yu.G. The wooden block materials are widely used at manufacturing vehicles and may be a source of receipt in the adjoining air environment of a significant amount of chemical substances. The leading part among them belongs to formaldehyde, phenol, styrene, ammonia, benzene. Use polyuretan paints and varnishes coverings causes issue of the substances having allergenic action and belonging to substances I and II classes of danger. For prevention of chemical substances harmful influence on transport it is offered to give especial attention to a hygienic estimation of wooden block materials both at the stage of their introduction in manufacture and while be in service. Впервые поступила в редакцию 29.01.2008 г. Рекомендована к печати на заседании ученого совета НИИ медицины транспорта (протокол № 3 от 29.05.2008 г.). Изучение состояния здоровья ме5 дицинских работников (МР) и гигиени5 ческая оценка их производственно5про5 фессиональной деятельности представ5 ляет собой актуальную медико5профи5 лактическую проблему. Повседневный труд врачей и медицинских сестер свя5 зан с высоким нервно5эмоциональным напряжением, значительной интенсивно5 стью и тяжестью, необходимостью пере5 работки большого объема разнообраз5 ной информации и принятия ответствен5 ного решения в условиях дефицита вре5 мени, опасностью заражения от инфек5 ционных больных, контактом с химичес5 кими веществами, лекарственными пре5 паратами и антибиотиками, неблагопри5 ятным влиянием различных видов излу5 чения. Проведено комплексное социаль5 но5гигиеническое исследование состоя5 ния здоровья МР (врачей и среднего медицинского персонала) амбу5латорно5 поликлинических и стационарных учреж5 дений здравоохранения на железнодо5 рожном транспорте. Изученный контин5 гент медицинского персонала на 93,9% состоит из женщин, ежегодный коэффи5 циент сменяемости кадров составляет в среднем 12515%, и его величина свиде5 тельствует о достаточно стабильном кад5 ровом составе лечебно5профилактичес5 ких учреждений. Социально5гигиеническое исследо5 вание охватывало 35х летний период на5 блюдения изучения общей заболеваемо5 сти МР. При расчете среднегодовых по5 казателей заболеваемости на основе медицинских карт амбулаторного боль5 ного и карт выбывшего из стационара учитывались все случаи острых заболе5 ваний и травмы, зарегистрированные в течение изучаемого периода, а также все случаи обращений по поводу хроничес5 кой патологии. В разработку были также включены случаи временной утраты тру5 доспособности МР в результате заболе5 ваний на основе листков временной не5 трудоспособности, выданных в других лечебно5профилактических учреждениях, а также результаты профилактических медицинских осмотров и первичная ин5 валидность работников. По данным отде5 лов кадров медицинских учреждений проведена перепись кадровых работни5 ков (руководители, врачи, специалисты, УДК 61.613.62/057.5®61 МЕДИЦИНСКИЕ И ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ РАБОТНИКОВ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ Кудрин В.А., Краевой С.А. ФГУП «ВНИИ железнодорожной гигиены Роспотребнадзора», Департамент здравоохранения ОАО «РЖД», г. Москва, Россия

Санітарно-хімічні аспекти застосування деревинних корпусних матеріалів на транспорті

Репозитарії

Схожі ресурси