Токсикокінетика бутанола в організмі мишей

Широкое использование бутанола в промышленности значительно повышает риск отравления им. Поскольку эффективная терапия отравлений возможна только с учетом особенностей токсикокинетики вещества, целью работы было изучение токсикокинетических показателей бутанолу при его внутривенном и интрагастрально...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автори:	Головенко, М.Я., Ларіонов, В.Б., Овчаренко, Н.В., Цапенко, Ж.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2009
Назва видання:	Актуальні проблеми транспортної медицини
Теми:	Экспериментальные исследования
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23075
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Токсикокінетика бутанола в організмі мишей / М.Я. Головенко, В.Б. Ларіонов, Н.В. Овчаренко, Ж.М. Цапенко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2009. — № 2. — С. 118-124. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-23075
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-230752011-07-03T12:25:58Z Токсикокінетика бутанола в організмі мишей Головенко, М.Я. Ларіонов, В.Б. Овчаренко, Н.В. Цапенко, Ж.М. Экспериментальные исследования Широкое использование бутанола в промышленности значительно повышает риск отравления им. Поскольку эффективная терапия отравлений возможна только с учетом особенностей токсикокинетики вещества, целью работы было изучение токсикокинетических показателей бутанолу при его внутривенном и интрагастральном введениях белым мышам. Установлено, что кинетика распределения бутанола по внутренним органам является двухфазной и характеризуется значительной скоростью (кроме головного мозга, что связано с наличием ГЭБ). Также не наблюдается влияния высоких доз бутанола на процессы его элиминации. The wide industrial buthanol use significantly increases its intoxication risk. Because the effective antidote therapy is possible only when taking to account the toxicokinetics features, the aim of the work was buthanol toxicokinetic parameters studying after its intravenous and oral administration in mice. It was found that buthanol distribution in organs is a two phase high rate process (except the brain because of the BBB presence). There is also no evidence of high buthanol influence on its elimination processes. 2009 Article Токсикокінетика бутанола в організмі мишей / М.Я. Головенко, В.Б. Ларіонов, Н.В. Овчаренко, Ж.М. Цапенко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2009. — № 2. — С. 118-124. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1818-9385 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23075 615.917:547.281.2 uk Актуальні проблеми транспортної медицини Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Экспериментальные исследования Экспериментальные исследования
spellingShingle	Экспериментальные исследования Экспериментальные исследования Головенко, М.Я. Ларіонов, В.Б. Овчаренко, Н.В. Цапенко, Ж.М. Токсикокінетика бутанола в організмі мишей Актуальні проблеми транспортної медицини
description	Широкое использование бутанола в промышленности значительно повышает риск отравления им. Поскольку эффективная терапия отравлений возможна только с учетом особенностей токсикокинетики вещества, целью работы было изучение токсикокинетических показателей бутанолу при его внутривенном и интрагастральном введениях белым мышам. Установлено, что кинетика распределения бутанола по внутренним органам является двухфазной и характеризуется значительной скоростью (кроме головного мозга, что связано с наличием ГЭБ). Также не наблюдается влияния высоких доз бутанола на процессы его элиминации.
format	Article
author	Головенко, М.Я. Ларіонов, В.Б. Овчаренко, Н.В. Цапенко, Ж.М.
author_facet	Головенко, М.Я. Ларіонов, В.Б. Овчаренко, Н.В. Цапенко, Ж.М.
author_sort	Головенко, М.Я.
title	Токсикокінетика бутанола в організмі мишей
title_short	Токсикокінетика бутанола в організмі мишей
title_full	Токсикокінетика бутанола в організмі мишей
title_fullStr	Токсикокінетика бутанола в організмі мишей
title_full_unstemmed	Токсикокінетика бутанола в організмі мишей
title_sort	токсикокінетика бутанола в організмі мишей
publisher	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Экспериментальные исследования
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23075
citation_txt	Токсикокінетика бутанола в організмі мишей / М.Я. Головенко, В.Б. Ларіонов, Н.В. Овчаренко, Ж.М. Цапенко // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2009. — № 2. — С. 118-124. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Актуальні проблеми транспортної медицини
work_keys_str_mv	AT golovenkomâ toksikokínetikabutanolavorganízmímišej AT laríonovvb toksikokínetikabutanolavorganízmímišej AT ovčarenkonv toksikokínetikabutanolavorganízmímišej AT capenkožm toksikokínetikabutanolavorganízmímišej
first_indexed	2025-07-03T02:16:43Z
last_indexed	2025-07-03T02:16:43Z
_version_	1836590309017911296
fulltext	АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (16), 2009 г. 118118118118118 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (16), 2009 Вступ Використання токсичних та отруй+ них сполук, як вихідних, проміжних або допоміжних речовин у промисловому хімічному синтезі в останній час набуває все більшого поширення, тому однією з проблем професіональної медицини є профілактика, а, у разі отруєнь – прове+ дення детоксикаційних заходів, підходи та схеми яких значно відрізняються у за+ лежності від токсиканту, що надійшов до організму [1]. Найбільший ризик для от+ руєнь має група органічних розчинників, оскільки багато з них є летними речови+ нами, мають високий потенціал всмокту+ вання в шлунково+кишковому тракту та через неушкоджену шкіру, володіють не тільки гепатотоксичною, але й виразною нейротоксичною дією. Типовим прикла+ дом цього є група нижчих аліфатичних спиртів, з яких лише етанол має декілька меншу токсичність завдяки тому, що є й ендогенним метаболітом, який постійно утворюється в організмі [2, 3]. Натомість, отруєння іншими спиртами має значно складніші наслідки. З огляду на це набу+ ває важливого значення вивчення токси+ кокінетики бутилового спирту, оскільки він не тільки є одним з найпоширеніших індивідуальних розчинників у промисло+ вому та побутовому використанні, а й також є компонентом сивушних олій. Метою даної роботи було визначен+ ня токсикокінетичних показників бутано+ лу при його внутрішньовенному та інтра+ гастральному введеннях білим мишам. Матеріали та методи Досліди проводились на білих ми+ шах+самцях (19+23 г), яким було введено внутрішньовенно (у хвостову вену) або інтрагастрально (за допомогою зонду) розчин 114С+бутанолу (у 0,9 % NaCl) у різних дозах (5+20 мМоль/кг). Через пев+ ний час тварин піддавали хлороформно+ му наркозу, декапітували, відбирали кров у попередньо гепаринізовані пробірки та відділяли плазму центрифугуванням (15 хв при 3 тис об/хв.). Вміст загальних ра+ діоактивних продуктів у гомогенатах (0,9 % NaCl, 1:4 маса/об’єм) внутрішніх органів (головний мозок, печінка) та плазмі крові визначали на рідинному сцинтиляційному лічильнику TRI CARB Canberra PACKARD 2700 TR. Отримані дані оброблені статистично за допомогою пакету програм MS Excel. Обговорення результатів Оскільки бутанол має структуру, подібну до етилового спирту, ймовірним є й перебігання процесів його біотранс+ формації в організмі з утворенням відпо+ відних метаболітів та, використанням ідентичних ферментних систем, що здійснюють його детоксикацію в організмі [2, 4]. Приймаючи до уваги різні фізико+ хімічні властивості етанолу та бутанолу (log P, розчинність тощо), слід очікувати зменшення ступеня його метаболізму та зміни характеру розподілу між плазмою крові та таким важливими органами, як головний мозок (де реалізується нейро+ тропна дія бутанола) та печінкою (яка за рахунок алкогольдегідрогенази та альде+ гіддегідрогенази виконує біотрасформа+ цію бутанола [4]). Попереднє вивчення кінетики роз+ поділу 114С+бутанолу в організмі мишей після одноразового внутрішньовенного введення свідчать про його двофазний характер, що позначається на фармако+ кінетичних параметрах (табл. 1). Це, перш за все, стосується показ+ УДК 615.917:547.281.2 ТОКСИКОКІНЕТИКА БУТАНОЛА В ОРГАНІЗМІ МИШЕЙ Головенко М.Я., Ларіонов В.Б., Овчаренко Н.В., Цапенко Ж.М. Фізико�хімічний інститут ім. О.В.Богатського НАН України Экспериментальные исследования The Experimental Researchers ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (16), 2009 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (16), 2009 г. 119119119119119 ників у різних органах або тканинах, що відображає нерівномірність розподілу 114С+бутанолу в организмі мишей. Високі значення предекспоненційних кое+ фицієнтів свідчать про інтенсивність про+ цесів розподілу (у a+фазі) та елімінації (b+ фаза) речовини. У той же час, кінетика проникнення бутанолу у головоноий мо+ зок значно відрізняється від інших органів та характеризується уповільненням про+ цесу (період напіврозподілу t a Ѕ для моз+ ку складає 51,4 ± 4,1 год, тоді як для плазми крові та нирок 0,308 ± 0,032 та 0,66 ± 0,04 год відповідно). В той же час, елімінація радіоактивного матеріалу є повільним процесом у печінці, тоді як інші органи звільнються від бутанолу значно швидше (час напівелімінації складає 5,8 ± 1,0, 18,1 ± 1,5, 84,5 ± 5,6 та 16,4 ± 1,3 год для плазми крові, головного мозку, печінки та нирок відповідно). Розраховані значення констант міжкамерного перено+ су з центрально камери у периферичну (k 12 ) дозволяють усі органи, що розгля+ нуті, віднести до єдиного відсіку кінетич+ ної схеми. Надходження (за величною коснтанти переносу з периферичної ка+ мери, k 21 ) у певні органи речовини знач+ но відрізняється – найбільша швідкість спостерігається для плазми крові та ни+ рок (0,68 ± 0,20 та 0,27 0,04 год+1 відпо+ відно), тоді як для головного мозку та печінки вона практично на порядок ниж+ ча (0,030 ± 0,005 та 0,09 ± 0,01 год+1). Зазначене, ймовірне, є наслідком більшо+ го вмісту у головному мозку ліпідів та переважному накопиченні у ньому бута+ нолу, тоді як інтенсивні метаболічні про+ цеси, що мають місце у печінці, призво+ дять до трансформації бутанолу у більш гідрофільні метаболіти та інтенсивної ел+ імінації. Від інших органів головний мозок також відрізняється за величною кінетич+ ного (V c складає 1357 ± 169 см3/кг) та сталого (V dss дорівнює 50234 ± 18861 см3/ кг) об’ємів розподілу, що також підтвер+ джує незначну їх інтенсивність. Отже, з усіх розглянутих біологічніх об‘єктів плаз+ ма крові є тканиною, у якій найшвидше здійснюється процес звільнення від бута+ нолу (загальний кліренс Cl заг. складає 101 ± 69 см3/годкг). Щодо печінки, низьке значення загального кліренсу (3,0 ± 0,9 см3/годкг) та високе середнього часу утримання (MRT, 120 ± 14 год) є не стільки наслідком повільних процесів його елім+ Таблиця 1 Фармакокінетичні параметри 114С-бутанолу при його внутрішньовенному введенні (5 ммоль/кг) Фармакокінетичний параметр Плазма крові Головний мозок Печінка Нирки Предекспоненційний коефіцієнт, A 14,7 ± 1,5 2,57 ± 0,21 16,3 ± 1,1 11,9 ± 0,8 Комплексний параметр α фази, α 2,3 ± 0,2 0,014 ± 0,001 0,19 ± 0,01 1,1 ± 0,1 Предекспоненційний коефіцієнт, B 5,3 ± 1,0 1,22 ± 0,11 13,26 ± 0,88 3,5 ± 0,3 Комплексній параметр β фази, β 0,12 ± 0,02 0,038 ± 0,003 0,0082 ± 0,0005 0,042 ± 0,003 Константа швидкості переносу з периферичної камери у центральну k21, год-1 0,68 ± 0,20 0,030 ± 0,005 0,09 ± 0,01 0,27 ± 0,04 Константа елімінації з центральної камери, k13, год-1 0,40 ± 0,14 0,017 ± 0,003 0,017 ± 0,003 0,16 ± 0,03 Константа швидкості переносу з центральної камери в периферичну, k12, год-1 2,2 ± 1,1 1,09 ± 0,32 1,86 ± 0,43 2,5 ± 0,6 Кінетичний об’єм розподілу, Vc, см3/кг 257 ± 54 1357 ± 169 174 ± 18 333 ± 37 Об’єм розподілу периферичної камери, Vβ??, см3/кг 847 ± 250 603 ± 104 368 ± 52 1300 ± 195 Сталий об’єм розподілу Vdss, см3/кг 1084 ± 712 50234 ± 18861 3699 ± 1120 3443 ± 1123 Загальний кліренс Clзаг., см3/годкг 101 ± 69 23,1 ± 8,9 3,0 ± 0,9 55 ± 18 Період напіврозподілу, tα1/2, год 0,308 ± 0,032 51,4 ± 4,1 3,57 ± 0,24 0,66 ± 0,04 Період напівелімінації, tβ1/2, год 5,8 ± 1,0 18,1 ± 1,5 84,5 ± 5,6 16,4 ± 1,3 Площа під фармакокінетино. кривою, AUCзаг., мкМоль/см3год 50 ± 10 33,9 ± 4,7 1467 ± 118 86,0 ± 7,5 Середній час утримання, MRT, год 7,4 ± 2,0 24,2 ± 4,8 120 ± 14 22,0 ± 2,7 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (16), 2009 г. 120120120120120 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (16), 2009 інації з цього органу, скільки постійним надходженням бутанолу з різних органів та тканин до печінки для виконання де+ токсикаційної функції. Кінетичний профіль бутанолу при пероральному (інтрагастральному) вве+ денні також має певні особливості. Якщо внутрішньовенне введення 114С+бутанолу, як було зазначено, характеризується швидким зменшенням радіоактивних продуктів в плазмі крові в перші 2 години після введення та повільним його виве+ денням впродовж останніх 10 годин (с 2 до 12 годин) та має чіткий двофазний характер, то при інтрагастральному вве+ денні спостерігається певна зміна його токсикокінетичного профілю, пов’язано+ го із дозою, що вводиться. Так у дозі 5 мМоль/кг ще зберігається двофазний характер його розподілу, але подальше підвищення дози бутанолу характери+ зується незначним підвищенням його концентрації у плазмі крові. Пояснюєть+ ся це із його меншою (ніж у етанолу) розчинністю у воді. Збільшення дози бу+ танолу призводить до прояву ділянки кінетичної кривої, що спадає, у перші години після введення та максимуму кон+ центрації радіоактивних продуктів при 0,5 години після введення сполуки у дозі 10 мМоль та при ~ 2 години при викорис+ танні дози 20 мМоль/кг. Такі особливості обумовлені, вочевидь, не тільки насичен+ ням процесів всмоктування бутанолу з кішкивника, але, приймаючи до уваги зсув часу досягнення максимальної кон+ центрації – й впливу самого бутанолу на ці процеси. Можливим є часткова дена+ турація протеїнів кишківника при високих концентраціях бутанолу та деяке змен+ шення швидкості його всмоктування у кров. Дещо інша закономірність спостер+ ігається при визначенні радіоактивного матеріалу у головному мозку (рис. 2). Так, при внутрішньовенному введенні 114С+ бутанолу у головному мозку спостері+ гається двофазний характер розподілу радіоактивних продуктів, подібний до фармакокінетичного профілю у плазмі крові (рис.1). Разом з цим, помітним є максимум концентрації радіоактивних продуктів, що припадає на ~ 0,25 год після внутрішньовенного введення бута+ нолу внаслідок долання гематоенцефал+ ічного бар’єру (ГЕБ) та тривалого його надходження до головного мозку з плаз+ ми крові. При пероральному введенні бутанолу у дозах, що зростають, кінети+ чий профіль також має свої особливості та обумовлений збільшенням кількості речовини, що перетинає ГЕБ. Так, у дозі 5 та 10 мМоль/кг концентраційний профіль радіоактивних продуктів у голов+ ному мозку практично паралельно змінюється з їх вмістом у плазмі крові (рис. 1), при цьому також спостерігаєть+ ся зсув часу досягнення концентраційно+ го максимуму, але, у протилежність плазмі крові, у дозі 20 мМоль/кг кінетич+ ний профіль не вирівнюється, а спостер+ ігається чіткий максимум концентрації радіоактивної речовини на другу годину експозиції. Щодо механізму перетинання ГЕБ для бутанолу, то він, як є процесом пасивної дифузії [5, 6], який контролюєть+ ся лише градієнтом концентрацій між органом та плазмою крові та залежить від фізико+хімічних властивостей речовини, що обумовлює її розподіл. Виходячи з того, що ділянка кінетичної кривої, має практично однакові показники (k el ) при введені різних доз бутанолу дає змогу вважати відсутність впливу цієї речовини на фізіологічний стан ГЕБ. Іншим показником, що відображає процес розподілу 114С+бутанолу в організмі, є співвідношення його концен+ трацій у плазмі крові (основна транзитна система між органами та тканина цент+ рального відсіку кінетичної схеми) та пев+ ними органами – головним мозком, печ+ інкою та нирками (табл. 2). Так, у випадку головного мозку це співвідношення є мірою долання бутанолом ГЕБ та надход+ ження до мозку. Помітно, що при внутр+ ішньовенному введенні бутанол потрап+ ляє до головному мозку у незначній кількості, що впродовж всього часу екс+ перименту складає, у середньому близь+ ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (16), 2009 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (16), 2009 г. 121121121121121 ко 1/3 від його концентрації у плазмі крові. Зазначимо, що це співвідношення не є постійним впродовж всього часу експерименту та є мінімальним у перші години після введення 114С+бутанолу (0,23 ±0,02), поступово збільшуючись до 12 годин (0,58 ± 0,08), що, вочевидь, є наслідком його поступової біотрансфор+ мації у організмі та накопиченням радіо+ активних метаболітів, що краще за бута+ нол долають ГЄБ. Серед них особливе значення має масляна кислота, що утво+ рюється в процесі окислення спирту з відповідного альдегіду і каталізується 0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 0 2 4 6 8 10 12 Час, год К он це нт ра ці я, м кМ ол ь/ см 3 по 5 мМоль/кг по 10 мМоль/кг по 20 мМоль/кг вв 5 мМоль/кг Рис. 1. Зміна концентрації радіоактивних продуктів у плазмі крові мишей після внутрішньовенного (вв) або перорального (по) введення 114С-бутанолу у різних дозах. 0 1 2 3 4 5 6 7 0 2 4 6 8 10 12 Час, год К он це нт ра ці я, м кМ ол ь/ г по 5 мМоль/кг по 10 мМоль/кг по 20 мМоль/кг вв 5 мМоль/кг Рис. 2. Зміна концентрації радіоактивних продуктів у головному мозку мишей піс- ля внутрішньовенного (вв) або перорального (по) введення 114С-бутанолу у різ- них дозах. АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (16), 2009 г. 122122122122122 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (16), 2009 альдегіддегідрогеназами [2, 4]). При пе+ роральному введенні бутанолу, завдяки його первинному проходженню крізь пе+ чінку та впливу більшої кількості фер+ ментів, слід очікувати збільшення мета+ болітів, що утворюються, та підвищенню співвідношення концентрацій «головний мозок+плазма крові». Дійсно, перораль+ не введення 114С+бутанолу характери+ зується практично однаковим розподілом радіоактивних продуктів між головним мозком та плазмою крові (що складає приблизно 0,6) та недостовірно відрізняється при введенні різних доз Таблиця 2. Співвідношення концентрацій «орган-плазма крові» радіоактивного матеріалу після введення мишам 114С-бутанолу у різних дозах. Головний мозок Час, год Внутрішньовенне 5 ммоль/кг Пероральне 5 ммоль/кг Пероральне 10 ммоль/кг Пероральне 20 ммоль/кг 0,083 0,23 ± 0,02 0,36 ± 0,05 0,41 ± 0,07 0,80 ± 0,17 0,25 0,26 ± 0,04 0,55 ± 0,11 0,50 ± 0,08 0,89 ± 0,30 0,5 0,39 ± 0,05 0,66 ± 0,05 0,53 ± 0,06 0,62 ± 0,05 1 0,28 ± 0,03 0,85 ± 0,13 0,73 ± 0,09 0,73 ± 0,09 2 0,27 ± 0,07 0,70 ± 0,09 0,63 ± 0,06 0,88 ± 0,25 4 0,31 ± 0,04 0,69 ± 0,08 0,64 ± 0,08 0,47 ± 0,09 6 0,37 ± 0,04 0,83 ± 0,21 0,55 ± 0,08 0,67 ± 0,14 8 0,52 ± 0,04 0,72 ± 0,08 0,49 ± 0,04 0,66 ± 0,09 10 0,51 ± 0,05 0,98 ± 0,08 0,45 ± 0,06 0,66 ± 0,08 12 0,58 ± 0,08 0,87 ± 0,11 0,53 ± 0,07 0,62 ± 0,12 Середнє 0,37 ± 0,05 0,72 ± 0,11 0,55 ± 0,07 0,70 ± 0,16 Печінка 0,083 1,3 ± 0,1 2,6 ± 0,4 4,9 ± 0,9 3,5 ± ,8 0,25 1,6 ± 0,2 2,7 ± 0,6 4,1 ± 0,7 4,7 ± 1,5 0,5 2,3 ± 0,2 2,9 ± 0,2 3,8 ± 0,5 3,5 ± 0,3 1 2,0 ± 0,2 3,7 ± 0,4 4,5 ± 0,6 3,1 ± 0,3 2 2,6 ± 0,7 3,8 ± 1,0 4,8 ± 0,6 2,7 ± 0,9 4 4,1 ± 0,6 2,8 ± 0,3 5,8 ± 0,9 3,1 ± 0,6 6 6,1 ± 0,7 4,8 ± 1,4 7,7 ± 1,2 4,6 ± 1,2 8 6,5 ± 0,4 4,9 ± 0,8 6,3 ± 0,9 5,3 ± 0,7 10 7,9 ± 0,6 6,7 ± 1,7 5,5 ± 0,8 5,2 ± 0,9 12 8,2 ± 0,7 5,4 ± 1,0 6,2 ± 1,0 4,4 ± 1,3 Середнє 4,3 ± 3,62 4,0 ± 1,75 5,4 ± 2,0 4,0 ± 1,19 Нирки 0,083 0,77 ± 0,08 1,13 ± 0,30 1,45 ± 0,26 1,05 ± 0,21 0,25 0,66 ± 0,10 1,34 ± 0,34 1,34 ± 0,35 1,60 ± 0,69 0,5 0,88 ± 0,08 1,46 ± 0,14 1,35 ± 0,17 1,23 ± 0,09 1 0,73 ± 0,07 1,36 ± 0,27 1,23 ± 0,16 1,12 ± 0,13 2 0,75 ± 0,21 1,37 ± 0,25 1,32 ± 0,15 0,98 ± 0,31 4 0,93 ± 0,11 1,31 ± 0,09 1,16 ± 0,15 0,84 ± 0,16 6 1,06 ± 0,10 1,60 ± 0,42 1,17 ± 0,17 1,12 ± 0,29 8 1,11 ± 0,09 1,28 ± 0,26 1,05 ± 0,10 0,98 ± 0,13 10 1,69 ± 0,11 1,87 ± 0,21 0,93 ± 0,12 1,05 ± 0,12 12 1,54 ± 0,12 1,41 ± 0,15 1,09 ± 0,17 0,91 ± 0,20 Середнє 1,01 ± 0,11 1,41 ± 0,26 1,21 ± 0,19 1,09 ± 0,28 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (16), 2009 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (16), 2009 г. 123123123123123 речовини. Різниця в коефіцієнтах розпо+ ділу між головним мозком та плазмою крові в залежності від шляху ведення речовини дозволяють зробити висновок про значний вплив на цей процес мета+ болічних перетворень бутанолу. У печінці (табл. 2) при внутрішньо+ венному введенні мишам бутанолу спос+ терігається залежність, що є характерною для головного мозку. Низьке значення константи розподілу між печінкою та плазмою крові у перші години (1,3 ± 0,1) зазнає істотних змін наприкінці експери+ менту (8,2 ± 0,7) завдяки інтенсивному надходженню бутанолу з плазми крові до цього органу протягом часу та метабол+ ічних процесів, що мають місце у ньому. Пероральне введення бутанолу характе+ ризується практично незмінним відно+ шенням вмісту радіоактивного матеріалу у печінці та плазмі крові завдяки тому, що вся доза проходить крізь печінку після всмоктування у шлунково+кишковому тракті. Відсутність впливу дози речовини на це співвідношення свідчить про швид+ ке встановлення рівноваги між процеса+ ми переносу бутанолу з плазми крові до печінки та навпаки – зворотного транс+ порту аліфатичного спирту та його мета+ болітів до крові. У нирках не спостерігається різких коливань показнику розподілу – як у ви+ падку різних шляхів введення, так й при введенні різних доз. Впродовж всього часу експерименту значення співвідно+ шення концентрацій радіоактивного ма+ теріалу у нирках та плазмі крові знахо+ дяться на практично одному рівні (близь+ ко 1) завдяки інтенсивному кровообігу, постійній фільтрації гідрофільних мета+ болітів та їх екскреції із сечею. Внаслідок цього зазначена величина розподілу обу+ мовлюється вмістом у нирках лише по+ рівняно ліпофільних речовин (переважно –бутанолу, який не піддавався метаболі+ зму) та у крові – відносно постійного рівню радіоактивних продуктів. Висновки Розподіл 114С+бутанолу в організмі мишей є двофазним та характеризуєть+ ся швидким його розподілом між кров’ю та внутрішніми органами. При введенні різних доз бутанолу його максимальна концентрація у голов+ ному мозку відмічається на другу годину, при цьому не спостерігається впливу високих доз речовини на процеси ее ел+ імінації з організму. Розподіл бутанолу та його мета+ болітів між плазмою крові та внутрішніми органами лише у випадку нирок має не+ змінний характер, тоді як у головному мозку та печінці впродовж експерименту це співвідношення поступово збільшуєть+ ся. Література 1. Головенко Н.Я. Физико+химическая фармакология. + Одесса, Астро+ принт.+2004.+720 с. 2. Riveros+Rosas H., Julian+Sanches A., Pina E. Enzymology of ethanol and acetaldehyde metabolism in mammals // Arch. Med. Res. – 1997. – 28. – P. 453+471. 3. Nutt D., Peters T. Alcohol: the drug // British Medical Bulletin. – 1994. – 50. – P. 5+17. 4. DiVincenzo G.D., Hamilton M.L. Metabolic fate of [1+14C}isobuturic acid in the rat. // Toxicology and applied pharmacology., 1978.+V.47, №3.+P.609+ 612. 5. М.Я. Головенко, І.Ю. Борисюк, В.Б. Ларіонов, О.Б. Ліхота Особливості фармакокінетики етанолу в організмі білих мишей./ Мед.хім., 2007.+№2.+ С.60+65. 6. Ларіонов В.Б. Співвідношення кон+ центрацій етанолу у головному моз+ ку та плазмі крові при його внутріш+ ньовенному та інтрагастральному введенні мишам /Досягн.Біол.Мед., 2007.+№2 (10).+С.42+46. АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ № 2 (16), 2009 г. 124124124124124 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (16), 2009 Впервые поступила в редакцию 02.03.2009 г. Рекомендована к печати на заседании учёного совета НИИ медицины транспорта (протокол № 2 от 09.04.2009 г.). Резюме ТОКСИКОКИНЕТИКА БУТАНОЛА В ОРГАНИЗМЕ МЫШЕЙ Головенко Н.Я., Ларионов В.Б., Овчаренко Н.В., Цапенко Ж.Н. Широкое использование бутанола в промышленности значительно повышает риск отравления им. Поскольку эффек+ тивная терапия отравлений возможна только с учетом особенностей токсикоки+ нетики вещества, целью работы было изучение токсикокинетических показате+ лей бутанолу при его внутривенном и интрагастральном введениях белым мы+ шам. Установлено, что кинетика распре+ деления бутанола по внутренним органам является двухфазной и характеризуется значительной скоростью (кроме головно+ го мозга, что связано с наличием ГЭБ). Также не наблюдается влияния высоких доз бутанола на процессы его элимина+ ции. Summary BUTHANOL TOXICOKINETICS IN MICE Golovenko N.Ya., Larionov V.B., Ovcharenko N.V., Tsapenko G.N. The wide industrial buthanol use significantly increases its intoxication risk. Because the effective antidote therapy is possible only when taking to account the toxicokinetics features, the aim of the work was buthanol toxicokinetic parameters studying after its intravenous and oral administration in mice. It was found that buthanol distribution in organs is a two+phase high+rate process (except the brain because of the BBB presence). There is also no evidence of high buthanol influence on its elimination processes. УДК: 616�003.829.1:615.9�034.4] 616�092.4 ГИСТОМОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕМОСИДЕРОЗУ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ СВИНЦЕВІЙ ІНТОКСИКАЦІЇ Луговський С.П. ДП Український НДІ промислової медицини МОЗ, м. Кривий Ріг Кундієв Ю.І. і Нагорна А.М., підсумо+ вуючи результати аналізу стану профес+ ійного здоров’я в Україні за останні роки, зазначають, що серед усіх професійних захворювань хімічного ґенезу на долю свинцевої інтоксикації (СІ) припадає май же 10% постраждалих [4]. Серед усіх клінічних проявів СІ найбільш поширени+ ми є гіпохромна, гіперсидеремічна ане+ мія, що характеризується вираженою гіпохромією еритроцитів при відносно високих концентраціях заліза (Fe) у крові [5, 17]. Це пояснюється тим, що вплив свинцю (Pb) на організм пригнічує ак+ тивність ряду ферментів енергетичного обміну клітин, порушує обмін порфіринів, викликає порушення морфофункціональ+ них структур еритробластів і зрілих ерит+ роцитів [14]. Результатом цього є зни+ ження життєздатності і скорочення три+ валості життя еритроцитів [10]. Еритрок+ лазія, як відомо, відбувається у кістково+ му мозку і селезінці, в наслідок чого в клітинах макрогістіоцитарної системи ут+ ворюються пігменти феритин, гемосиде+ рин і білірубін [11, 13]. При впливі Pb більш виражені процеси еритроклазії супроводжуються порушенням процесів утилізації Fe і синтезу глобіну [8,14]. Ос+ танній являється одним із регуляторів нормального синтезу гему [11,13]. Таким чином, вплив Pb на організм визначає розвиток патології, що притаманна син+ дрому перевантаження організму Fe [5,

Токсикокінетика бутанола в організмі мишей

Репозитарії

Схожі ресурси