Естери багатоатомних спиртів — потенційні підсилювачі крізьшкірної проникності феназепаму

Было изучено влияние эфиров многоатомных спиртов на трансдермальную проницаемость кожи для феназепама in vivo. Изменения в подвижности и конформации липидных молекул рогового слоя было изучено с помощью метода ИК спектроскопии. Молекулярные механизмы текучести липосом, полученных из фосфолипидов и л...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Бойко, Ю.О., Кравченко, І.А., Новікова, Н.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2010
Schriftenreihe:	Актуальні проблеми транспортної медицини
Schlagworte:	Вторая школа токсикологов: проблемы токсикологии
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23145
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Естери багатоатомних спиртів — потенційні підсилювачі крізьшкірної проникності феназепаму / Ю.О. Бойко, І.А. Кравченко, Н.С. Новікова // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2010. — № 2. — С. 95-101. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-23145
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-231452013-02-13T03:19:22Z Естери багатоатомних спиртів — потенційні підсилювачі крізьшкірної проникності феназепаму Бойко, Ю.О. Кравченко, І.А. Новікова, Н.С. Вторая школа токсикологов: проблемы токсикологии Было изучено влияние эфиров многоатомных спиртов на трансдермальную проницаемость кожи для феназепама in vivo. Изменения в подвижности и конформации липидных молекул рогового слоя было изучено с помощью метода ИК спектроскопии. Молекулярные механизмы текучести липосом, полученных из фосфолипидов и липидов рогового слоя, были изучены с помощью флуоресцентной спектроскопии. Нашими исследованиями показана эффективность использования сложных эфиров многоатомных спиртов в качестве усилителей чрезкож ной проницаемости. Was studied the effect of polyatomic alcohols esters on the permeation of phenazepam from transdermal delivery system across skin in vivo. Changes in the amount and conformation of stratum corneum lipids were determined by Fourier transform infrared spectroscopy. Molecular level mechanisms of fluidity of large unilamellar phospholipids and lipids of stratum corneum vesicles were investigated by fluorescence spectroscopy. Our findings demonstrate that esters of polyatomic alcohols can be the effective enhancer of transdermal delivery. 2010 Article Естери багатоатомних спиртів — потенційні підсилювачі крізьшкірної проникності феназепаму / Ю.О. Бойко, І.А. Кравченко, Н.С. Новікова // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2010. — № 2. — С. 95-101. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 1818-9385 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23145 517.17 uk Актуальні проблеми транспортної медицини Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Вторая школа токсикологов: проблемы токсикологии Вторая школа токсикологов: проблемы токсикологии
spellingShingle	Вторая школа токсикологов: проблемы токсикологии Вторая школа токсикологов: проблемы токсикологии Бойко, Ю.О. Кравченко, І.А. Новікова, Н.С. Естери багатоатомних спиртів — потенційні підсилювачі крізьшкірної проникності феназепаму Актуальні проблеми транспортної медицини
description	Было изучено влияние эфиров многоатомных спиртов на трансдермальную проницаемость кожи для феназепама in vivo. Изменения в подвижности и конформации липидных молекул рогового слоя было изучено с помощью метода ИК спектроскопии. Молекулярные механизмы текучести липосом, полученных из фосфолипидов и липидов рогового слоя, были изучены с помощью флуоресцентной спектроскопии. Нашими исследованиями показана эффективность использования сложных эфиров многоатомных спиртов в качестве усилителей чрезкож ной проницаемости.
format	Article
author	Бойко, Ю.О. Кравченко, І.А. Новікова, Н.С.
author_facet	Бойко, Ю.О. Кравченко, І.А. Новікова, Н.С.
author_sort	Бойко, Ю.О.
title	Естери багатоатомних спиртів — потенційні підсилювачі крізьшкірної проникності феназепаму
title_short	Естери багатоатомних спиртів — потенційні підсилювачі крізьшкірної проникності феназепаму
title_full	Естери багатоатомних спиртів — потенційні підсилювачі крізьшкірної проникності феназепаму
title_fullStr	Естери багатоатомних спиртів — потенційні підсилювачі крізьшкірної проникності феназепаму
title_full_unstemmed	Естери багатоатомних спиртів — потенційні підсилювачі крізьшкірної проникності феназепаму
title_sort	естери багатоатомних спиртів — потенційні підсилювачі крізьшкірної проникності феназепаму
publisher	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Вторая школа токсикологов: проблемы токсикологии
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23145
citation_txt	Естери багатоатомних спиртів — потенційні підсилювачі крізьшкірної проникності феназепаму / Ю.О. Бойко, І.А. Кравченко, Н.С. Новікова // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2010. — № 2. — С. 95-101. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
series	Актуальні проблеми транспортної медицини
work_keys_str_mv	AT bojkoûo esteribagatoatomnihspirtívpotencíjnípídsilûvačíkrízʹškírnoíproniknostífenazepamu AT kravčenkoía esteribagatoatomnihspirtívpotencíjnípídsilûvačíkrízʹškírnoíproniknostífenazepamu AT novíkovans esteribagatoatomnihspirtívpotencíjnípídsilûvačíkrízʹškírnoíproniknostífenazepamu
first_indexed	2025-07-03T02:20:54Z
last_indexed	2025-07-03T02:20:54Z
_version_	1836590568355921920
fulltext	ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (20), 2010 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 2 (20), 2010 г. 95 Вступ Розробка нових підсилювачів транс8 дермальної проникності та зв’ясування механізмів їх дії є актуальною задачею при створені трансдермальних лікарських форм та дослідження трансдермального способу введення лікарських препаратів. Найбільш суттєвою перешкодою на шляху проникнення лікарських препаратів крізь шкіру є роговий шар епідермісу [1, 2, 3, 4]. Головним завданням підсилювачів проникності є вплив на фізико8хімічні властивості компонентів рогового шару, який би дозволив сприяти надходженню лікарських речовин до васкуляризованих шарів шкіри. Основу рогового шару скла8 дають корнеоцити, які оточені інтерцелю8 лярним матриксом [5, 6]. Однією з мож8 ливостей підвищити проникність рогово8 го шару є підвищення плинності інтерце8 люлярного матриксу [7, 8]. Це може бути досягнуто шляхом включення до ліпідних шарів різних хімічних речовин, молекули яких сприяють дестабілізації упорядкова8 ної мембранної структури [9, 10, 11]. Прикладом таких речовин можуть бути спирти [12, 13, 14] та карбонові кислоти [13, 15, 16]. Виходячи з цього, у якості підсилювачів крізьшкірної проникності нами були обрані естери багатоатомних спиртів та насичених карбонових кислот. У якості фармацевтичного агенту нами було обрано похідне 1,48бенздіазе8 піну, зокрема, феназепам. Цей вибір було обумовлено декількома факторами: мо8 лекула феназепаму невелика та ліпофіль8 на, здатна достатньо легко долати крізьшкірний бар’єр. Крім того, феназе8 пам відноситься до препаратів, концент8 рація яких повинна підтримуватися на постійному рівні в організмі протягом тривалого часу, саме тому розробка трансдермальних терапевтичних систем на його основі є важливою і актуальною задачею. Матеріали та методи Як активну сполуку в дослідах in vivo та iv vitro використовували 78бром85(2'8 хлор)феніл81,28дігідро83Н81,48бензодіа8 зепін828он (феназепам), який був синте8 зован у відділі медичної хімії Фізико8 хімічного інституту ім.О.В.Богатського НАН України, для досліджень in vitro було використано феназепам, який був міче8 ний 14С у другому положенні. У всіх дослідженнях використовува8 ли підсилювачі крізьшкірної проникності – 1,28пропандіол818пеларгонат, 1,28про8 пандіолділаурат, гліцерил818пеларгонат. Усі естери були синтезовані в відділі мо8 лекулярної структури Фізико8хімічного інституту ім.О.В.Богатського НАН Украї8 ни. Для дослідження проникності шкіри in vivo використовувалися білі безпородні миші обох статей, вагою 18822 г, що ут8 римувались в стандартних умовах віва8 рію, з вільним доступом до їжі та води. Трансдермальні терапевтичні систе8 ми (ТТС) виготовляли за наступною ме8 тодикою: воду, полівіниловий спирт, гліцерин, ПЕО8400 та 1,28пропіленгліколь (передчасно розчинив у ньому активну речовину) змішували у пропорції 4:2:1:1:2. До отриманої рідкої матриці додавали один з естерів у кількості 10 % від маси матриці та ретельно перемішу8 УДК 517.17 ЕСТЕРИ БАГАТОАТОМНИХ СПИРТІВ — ПОТЕНЦІЙНІ ПІДСИЛЮВАЧІ КРІЗЬШКІРНОЇ ПРОНИКНОСТІ ФЕНАЗЕПАМУ 1Бойко Ю.О., 1,2Кравченко І.А., 2Новікова Н.С. 1Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, кафедра фармацевтичної хімії 2Фізико+хімічний інститут ім. О.В.Богатського НАН України Ключові слова: естери, трансдермальний, ліпосоми. АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 2 (20), 2010 г. 96 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (20), 2010 вали. Отриману ТТС заливали у спеціаль8 ну форму та залишали висихати до пост8 ійної маси. Концентрація похідного 1,48 бенздіазепіну у готовій системі складала 0,4 мг/см2. Аплікування ТТС проводилось на передчасно вистрижену міжлопаткову ділянку. Час аплікації 8 2 год. Розмір апл8 ікованої ТТС – 1 см2. Оцінку кількості ре8 човини, яка проникла, здійснювали виз8 наченням мінімальних ефективних доз (МЕД) 1 % розчину коразолу, які викли8 кали клоніко8тонічні судоми (КТС) та тон8 ічну екстензію (ТЕ) при його уведенні до хвостової вени експериментальним тва8 ринам. Переваги цього методу перед іншими способами визначення протису8 домної активності у тому, що він є концен8 траційно залежним та швидкозворотнім, що дозволяє коректно оцінювати ступінь надходження протисудомної речовини до организму експериментальних тварин. Для дослідження проникності фена8 зепаму in vitro використовували роговий шар епідермісу молодих щурів8самців. Відокремлення рогового шару епідермі8 су проводилось за допомогою витриму8 вання шкіри в 1,5 % розчині трипсину (250 Е/мг) протягом 24 годин при температурі 4 Со, з послідуючим термостатуванням при 37 Со протягом 3 годин, далі роговий шар механічно відокремлювали від ниж8 че лежачих шарів, промивали та висушу8 вали при кімнатній температурі. Використовували ТТС слідуючого складу: вода, полівініловий спирт, гліце8 рин, ПЕО8400 та 1,28пропіленгліколь у співвідношенні 4:2:1:1:2. Кількість фена8 зепаму складала 1,7 мг на 1 г ТТС, кількість вводимого підсилювача проник8 ності – 10 % від маси ТТС. Отриманий епідерміс закріплювали в комірках Франса, після чого на нього наносили ТТС та витримували протягом 1, 2, 3, 6, 18, 24 годин. Кількість речови8 ни, що проникла визначали методом рідинної сцинтиляційної фотометрії. Ліпіди рогового шару шкіри отриму8 вали з передчасно відпрепарованого ро8 гового шара шкіри, за класичною мето8 дикою Блая8Дейра. Роговий шар залива8 ли системою хлороформ8метанол8вода (1:2:0,8). Екстракт розводили одним об8 ’ємом води та хлороформу. З утвореної двофазної системи відділяли хлорофор8 мний шар, випаровували на роторному випарюваче, залишок розчиняли в зне8 водненому чотирьоххлористому вуглецю. Плинність мембран вимірювали флюорометричним методом на спектро8 флюориметрі «Varian Carry Eclipse» по зміненню інтенсивності флуоресценції пірену в лецитинових ліпосомах або ліпо8 сомах з ліпідів рогового шару. Ліпосоми готували слідуючим чином: пірен, підси8 лювач проникності, лецитин (ліпіди рого8 вого шару) у молярному відношенні 1:10:100 розчиняли у хлороформі, після чого хлороформ відганяли на роторному випарювачі. До сухого залишку додава8 ли воду та інтенсивно збовтували протя8 гом 10 хвилин до утворення емульсії. Отриману емульсію оброблювали ультра8 звуком протягом 10 хвилин, при частоті 22 кГц. Концентрація ліпосом в досліджу8 ваних розчинах складала 0,8 г/л. Зняття ІЧ8спектрів зразків епідерм8 іса проводили в 2 етапи. Перший етап включав зняття спектрів необроблених зразків. На другому етапі на зразки епі8 дермісу наносили ТТС, яка містила один з підсилювачів проникності, після чого витримували добу при 37 оС, видаляли ТТС та проводили повторне зняття спектрів. Спектри знімали на ІЧ8спектро8 метрі «FTIR88400S» фірми «Shimadzu», діапазон вимірювань від 4000 см81 до 400 см81. Результати та обговорення Як вже було сказано вище, голов8 ним бар’єром при трансдермальном вве8 денні лікарських речовин є роговий шар епідермісу. Вивчення зміни властивостей, щодо проникності рогового шару під впливом підсилювачів, які було введено до складу ТТС, вивчалося за допомогою трансдермальних комірок Франса (рис. 1). ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (20), 2010 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 2 (20), 2010 г. 97 Було показано, що пропандіол%1% монопеларгонат та гліцерил%1%монопе% ларгонат практично не оказують впливу на проникність феназепаму крізь роговий шар (кількість прониклого феназепаму при використанні цих підсилювачів коли% вається на рівні контрольних значень – ТТС без підсилювачів). Пропандіолділау% рат підвищує проникність в 1,3%2,3 рази, залежно від часу введення. Лаг%час був однаковим для ТТС з усіма підсилювача% ми і складав 2 години. Різницю між вико% ристаними підсилювачами можливо по% яснити наявністю двох ацильних залишків в молекулі більш активного пропандіолд% ілаурата. Літературні данні вказують, що є декілька шляхів впливу спиртово% кислотних естерів на роговий шар [17, 18]. Головний з них – безпосередня взає% модія естерів з ліпідним матриксом. Надходячи до ліпідних шарів, есте% ри викликають зміни фізичних властивос% тей, що призводить до посилення про% никності. Меньша гідрофільна головка та наявність двох кислотних залишків, дозволяє лауріново% му діестеру легше переміщуватись між ліпідними шарами сприяючи порушен% ню їх упорядкуван% ня. Для моноестерів такий ефект меньш виражен. Подальше вив% чення естерів в умо% вах in vivo дозволяє оцінити їх ефек% тивність при наяв% ності ферментатив% них систем. Взаємодія останніх з естера% ми призводить до гідролітичного розщеп% лення естерів з вивільненям спиртів та кислот. Дані щодо проникнення феназе% паму в умовах in vivo представлені на рис. 2. На відміну від результатів отрима% них in vitro, у даному випадку найбільший вплив на проникність феназепаму оказу% вав гліцерил%1%пеларгонат (в 2,5 рази більше контрольних значень та 1,25 разу більше значень ДКТС і ДТС при викорис% танні ТТС без підсилювача). Естери про% пандіолу оказували меньший ефект (при% близно у двічі більше контрольних зна% 0 1 2 3 4 5 6 0 4 8 12 16 20 24 Час введення, год. К іл ь кі с ть п р о н и кл о ї р -н и , м кг /с м2 Пропандіол-1-монопеларгонат Гліцерил-1-монопеларгонат Пропандіолділаурат ТТС без підсилювачів Рис. 1. Вплив естерів багатоатомних спиртів у складі ТТС на проникність 14С-феназепама крізь роговий шар епідермісу 0 50 100 150 200 250 300 350 Контроль ТТС без підсилювача Пропандіол-1-пеларгонат Гліцерил-1-пеларгонат Пропандіолділаурат М Е Д к о р аз ол у , % д о к о н тр о л ю ДКТС ДТЕ Рис. 2. Вплив естерів багатоатомних спиртів у складі ТТС на крізьшкірну проникність феназепаму in vivo АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 2 (20), 2010 г. 98 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (20), 2010 чень). Якщо в умовах in vitro головним фактором була кількість ацильних за7 лишків, то в умовах in vivo, при наявності ферментативного гідролізу, більш велике значення має кількість гідроксильних груп в спиртовій молекулі. Можливо припусти7 ти, що гліцерин, знаходячись на поверхні ліпідного шару, займає положення більш рухливе та нестабільне, ніж пропандіол. Це призводить до ефекту більшого разу7 порядкування в ліпідних шарах і більше підсилює крізьшкірну проникність. Вивчення механізму впливу склад7 них естерів на роговий шар епідермісу та його ліпідні структури є важливим кроком в розумінні дії цих речовин, як підсилю7 вачів крізьшкірної проникності. Одним з методів вивчення механізмів впливу ре7 човин7підсилювачів на роговий шар є метод ІЧ7спектроскопії. Завдяки змінам в смугах поглинання тих чи інших хімічних груп, можливо зробити висновки о їх рух7 ливості, конформаційних перебудовах, міжмолекулярних зв’язках [19,20,21]. Результати досліджень ІЧ7спектрів про7 пускання оброблених та необроблених зразків рогового шару наведені в табл.1. При вивченні ІЧ7спектрів пропускан7 ня зразків обробленого та необроблено7 го рогового шару епідермісу, можливо дістатися висновку, що усі досліджені естери впливали на молекулярні структу7 ри ліпідних шарів. Для пропандіолу717пе7 ларгонату спостерігався зсув у бік більших хвильових чисел смуг 2848 та 2916 см71 (з 2848 до 2850 см71 та з 2916 до 2918 см71), які є характерними для вуг7 леводневих груп ліпідів. Подібний зсув, є показником підвищення рухливості цих груп. Крім зсуву максимуму поглинання, спостерігалось збільшення площин під пиками (в 1,8 рази для смуги 2916 см71), що в свою чергу свідчить о збільшенні кількості рухливих груп. Подібні зсуви спостерігались і для гліцерил717пеларго7 нату (з 2848 до 2852 см71 та з 2915 до 2921 см71), але площини під пиками прак7 тично не змінювалися. Пропандіолділау7 рат оказував вплив подібний до гліцерил7 17пеларгонату – не змінював площу під пиками, але максимуми поглинань зсува7 лися у бік більших хвильових чисел. Крім зміни вуглеводневих груп інте7 рес являють водневі зв’язки гідроксиль7 них груп. Як і для максимумів поглинань вуглеводневих, так і для максимумів по7 глинань водневих зв’язків, спостерігався зсув у бік більших хвильових чисел при використанні естерів у якості підсилю7 вачів. Найбільший зсув спостерігався при використанні гліцерил717пеларгоната, з 3278 см71 до 3290 см71. Площини під пи7 ками значно не змінювалися. Одним з можливих механізмів впли7 ву естерів багатоатомних спиртів на ліпідні шари є підвищення їх плинності, яке досягається завдяки розупорядкуван7 ню правильної укладки молекул ліпідів у шарі. Дослідити цей процес можливо за зміною інтенсивності флюоресценції мембранного зонду, який поміщено до ліпідного бішару [22]. В якості ліпідних бішарів нами були використані ліпосоми, які були отримані з лецитину та ліпосо7 ми, що були отримані з ліпідів рогового шару. Дані щодо змін інтенсивності флю7 оресценції пірену (мембранний зонд) [23] в лецитинових ліпосомах наведені на рис.3. Естери пропандіолділаурат та гліце7 рил717монопеларго7 нат знижували інтен7 сивність флюорес7 ценції (у 1,572 рази), та як наслідок, підви7 щували плинність. На відміну від них, про7 пандіол717пеларго7 нат не оказував вира7 женої дії на інтен7 Таблиця 1 Максимуми поглинань та площини під піками в ІЧ-спектрах зразків рогового шару, до та після обробки естерами багатоатомних спиртів та карбонових кислот Пропандіол-1- пеларгонат Гліцерил-1-пеларгонат Пропандіолділаурат До Після До Після До Після Т ип зв ’я зк у 1/λ, см-1 S під піком 1/λ, см-1 S під піком 1/λ, см-1 S під піком 1/λ, см-1 S під піком 1/λ, см-1 S під піком 1/λ, см-1 S під піком -СН2- 2848 2916 2952 597 120 78 2850 2918 646 219 2848 2918 2954 646 135 87 2852 2921 678 154 2848 2916 459 98 2852 2921 446 118 О-Н 3284 901 3286 901 3278 991 3290 994 3284 740 3286 720 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (20), 2010 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 2 (20), 2010 г. 99 кислотні залишки. Крім того, важливим є наявність або відсутність гідроксильних груп, що формують гідроф: ільну головку та дозволяють закріпитися естерам у товщі ліпідного бішару. Пропанді: олділаурат, що не має под: ібної головки (усі гідрок: сильні групи етеріфіковані) не має закріпленого поло: ження у бішарі та в більшо: му ступені ніж інші розглянуті естери підвищує плинність. Дані щодо впливу ес: терів багатоатомних спиртів на плинність ліпосом, які от: римані з ліпідів рогового шару наведені на рис. 4. На відміну від ліпосом, які були отримані з фос: фоліпідів, при включені ес: терів багатоатомних спиртів до ліпосом, які були отри: мані з ліпідів рогового шару, інтенсивність флюоресценції пірену змінюється не значно, порівняно з контрольними значеннями (крім пропанді: олділаурату). У той же час спостерігався зсув максиму: му флуоресценції у бік мен: шої довжини хвилі. Подібний зсув є характерною ознакою зменшення полярності мем: бранного оточення. Ці дані хорошо корелю: ють з даними, які були отри: мані в дослідах in vivo. Заключення Дані, що були отримані в дослідах in vitro та in vivo, показали ефективність вико: ристання естерів багатоа: томних спиртів у якості підсилювачів трансдермальної проник: ності феназепаму. Різницю між показни: ками in vitro та in vivo, яку ми спостеріга: сивність флюоресценції пірену. З отрима: них даних можливо дійти висновку, що основний дестабілізуючий вклад дають Рис. 3. Залежність інтенсивності флюоресценції пірену від зміни плинності фосфоліпідного бішару ліпосом при додаванні естерів багатоатомних спиртів Рис. 4. Залежність інтенсивності флюоресценції пірену від зміни плинності церамідного бішару ліпосом при додаванні естерів ба- гатоатомних спиртів АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 2 (20), 2010 г. 100 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (20), 2010 ли, можливо пояснити наявністю фер: ментативного гідролізу в епідермісі живої тварини. При дослідженні можливих ме: ханізмів дії естерів на роговий шар епі: дермісу, нами було зафіксовано їх вплив на рухливість вуглеводневого скелету ліпідів, а також вплив на водневі зв’язки в роговому шарі. Було показано підви: щення плинності ліпідного бішару на при: кладі фосфоліпідних ліпосом. Література 1. Proksch E., Brandner J.M., Jensen J.: M.. The skin: an indisperable barrier // Exp.Dermatology, 2008, Vol.17, P.1063:1072 2. Feingold K.. The role of epidermal lipids in cutaneous permeability barrier homeostasis // J. Lipid Res., 2007 Vol.48, P.2531:2546 3. Ackermann K., Lombardi Borgia S., Korting H.C., Mewes K.R., Schafer: Korting M.. The phenion full:thickness skin model for percutaneous absorption testing // Skin Pharm. And Physiol., 2010, Vol.23, P.105:112 4. Prausnitz M.R., Langer R.. Transdermal drug delivery // Nat Biotechnol., 2008, Vol.26, №11, P.1261:1268 5. Swartzendruber D.C., Wertz P.W., Kitko D.J., Madison K.C., Downing D.T. Molecular models of the intercellular l ipid lamellae in mammalian stratum corneum (1989) Journal of Investigative Dermatology, Vol.92, №2, P. 251:257. 6. Белоусова Т.А., Горячкина М.В. Со: временные представления о струк: туре и функции кожного барьера и терапевтические возможности кор: рекции его нарушений // Русский Медицинский Журнал. – 2004. – Том 12, №18. – Стр. 1082:1085 7. Кравченко И.А. Трансдермальное введение лекарственных препара: тов. – Одесса: «Астропринт», 2001. – 168 стр. 8. Кравченко И.А., Андронати А.С., Ла: рионов В.Б.. Физико:химические основы усиления трансдермально: го введения лекарственных препа: ратов. – Одесса: «Астропринт», 2002. – 224 стр. 9. SinhaV. R., Kaur Maninder Pal. Permeation Enhancers for Transdermal Drug Delivery // Drug Development and Industrial Pharmacy, 2000, Vol. 26, No. 11, Pages 1131:1140 10. Subedi R.K., Oh S.Y., Chun M.K., Choi H.K.. Recent advances in transdermal drug delivery // Arch Pharm Res. 2010 Mar;33(3):339:51. 11. Massimiliano Nino, Gabriella Calabrт, Pietro Santoianni. Topical delivery of active principles: The field of dermatological research // Dermatology Online Journal, 2010, Vol.16, № 1, P.4. 12. Goates C.Y., Knutson K.. Enhanced permeation of polar compounds through human epidermis. I. Permeability and membrane structural changes in the presence of short chain alcohols // Biochim Biophys Acta. 1994 Oct 12;1195(1):169:79. 13. Gannu R., Vishnu Y.V., Kishan V., Rao Y.M.. In vitro permeation of carvedilol through porcine skin: effect of vehicles and penetration enhancers / / PDA J Pharm Sci Technol. 2008 Jul: Aug;62(4):256:63. 14. Kanikkannan N., Singh M.. Skin permeation enhancement effect and skin irritation of saturated fatty alcohols // Int J Pharm. 2002 Nov 6;248(1:2):219:28. 15. Nanayakkara G.N., Bartlett N., Forbes B., Marriott C., Whitfield P.J., Brown M.B.. The effect of unsaturated fatty acids in benzyl alcohol on the percutaneous permeation of three model penetrants // Int. J. Pharm., 2005, Vol. 301, № 1:2, P. 129:139. 16. Niazy E.M.. Influence of oleic acids and other permeation promoters on ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #2 (20), 2010 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 2 (20), 2010 г. 101 transdermal delivery of dihydroergotamine through rabbit skin / / Int. J. Pharm., 1991, Vol. 67, P. 97. 17. Yamamoto K., Takahashi Yu., Akiyama H., Tsuji K., Onishi H., Machida Y.. Effect of penetration enhancers on transdermal delivery of propofol // Biol. Pharm. Bull., 2009, Vol. 32, № 4, P. 677:683. 18. Seki T., Morimoto K.. Enhancing effects of medium chain aliphatic alcohols and esters on the permeation of 6: carboxyfluorescein and indomethacin through rat skin // Drug Deliv., 2003, Vol. 10, № 4, P. 289:293. 19. Vaddi H.K., Ho Paul Chi:Lui, Chan Yew Weng, Chan Sui Yung. Oxide terpens as human skin penetration enhancers of haloperidol from ethanol and propylene glycol and their modes of action on stratum corneum // Biol. Pharm. Bull. 2003. Vol.26, №2, P.220:228 20. Brancaleon L.,Bamberg M.P., Sakamaki T., kollias N.. Attenuated total reflection: Fourier transform infrared spectroscopy as a possible method to investigate biophysical parameters of stratum corneum in vivo // J. Inv. Dermat. 2001. Vol.3. №3. P.380:386 21. Gooris G.S., Bouwstra J.A.. Infrared Spectroscopic Study of Stratum Corneum Model Membranes Prepared from Human Ceramides, Cholesterol, and Fatty Acids // Biophys. J.. 2007. Vol.92. №8. P.2785:2795 22. Владимиров Ю.А., Добрецов Г.Е. Флу: оресцентные зонды в исследовании биологических мембран. М.: изд. «На: ука», 1980, 320 с. 23. Shrivastava S., Paila Y.D., Dutta A., Chattopadhyay A.. Differential effects of cholesterol and its immediate biosynthetic precursors on membrane organization. // Biochemistry. 2008 Vol. 47, №20, P. 5668:5677. Резюме ЭФИРЫ МНОГОАТОМНЫХ СПИРТОВ – ПОТЕНЦИАЛЬНЫЕ УСИЛИТЕЛИ ТРАНСДЕРМАЛЬНОЙ ПРОНИЦАЕМОСТИ ФЕНАЗЕПАМА Бойко Ю.А., Кравченко И.А., Новикова Н.С.. Было изучено влияние эфиров мно: гоатомных спиртов на трансдермальную проницаемость кожи для феназепама in vivo. Изменения в подвижности и конфор: мации липидных молекул рогового слоя было изучено с помощью метода ИК: спектроскопии. Молекулярные механиз: мы текучести липосом, полученных из фосфолипидов и липидов рогового слоя, были изучены с помощью флуоресцент: ной спектроскопии. Нашими исследова: ниями показана эффективность исполь: зования сложных эфиров многоатомных спиртов в качестве усилителей чрезкож: ной проницаемости. Ключевые слова: эфиры, трансдер: мальный, липосомы Summary ESTERS OF POLYATOMIC ALCOHOLS IS THE POTENTIAL ENHANCERS OF PHENAZEPAM TRANSDERMAL DELIVERY Boyko Yu.A., Kravchenko I.A., Novikova N.S.. Was studied the effect of polyatomic alcohols esters on the permeation of phenazepam from transdermal delivery system across skin in vivo. Changes in the amount and conformation of stratum corneum lipids were determined by Fourier transform infrared spectroscopy. Molecular: level mechanisms of fluidity of large unilamellar phospholipids and lipids of stratum corneum vesicles were investigated by fluorescence spectroscopy. Our findings demonstrate that esters of polyatomic alcohols can be the effective enhancer of transdermal delivery. Key words: esters, transdermal, liposomes. Впервые поступила в редакцию 30.05.2010 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования

Естери багатоатомних спиртів — потенційні підсилювачі крізьшкірної проникності феназепаму

Institution

Ähnliche Einträge