Використання культури лімфоцитів периферичної крові людини в токсикологічних дослідженнях

Экспериментальное изучение генотоксичних эффектов действия химических соединений на организм человека является обязательным элементом токсикологической оценки новых веществ. Существует высокая корреляция (больше 90%) между способностью химического агента вызывать разрывы хромосом и генные мутации. П...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Болтіна, І.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2010
Назва видання:	Актуальні проблеми транспортної медицини
Теми:	Вторая школа токсикологов: проблемы профессиональной и экспериментальной токсикологии
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23238
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Використання культури лімфоцитів периферичної крові людини в токсикологічних дослідженнях / І.В. Болтіна // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2010. — № 4. — С. 111-119. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-23238
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-232382013-02-13T03:25:31Z Використання культури лімфоцитів периферичної крові людини в токсикологічних дослідженнях Болтіна, І.В. Вторая школа токсикологов: проблемы профессиональной и экспериментальной токсикологии Экспериментальное изучение генотоксичних эффектов действия химических соединений на организм человека является обязательным элементом токсикологической оценки новых веществ. Существует высокая корреляция (больше 90%) между способностью химического агента вызывать разрывы хромосом и генные мутации. Пользуясь данными со поставления цитогенетических и психологических показателей можно проводить скрининговые психолого генетические исследования: массово определять ситуативную тревожность, а затем – формировать группы для последующих цитогенетических исследований. Культура лимфоцитов периферической крови человека может служить тестовым объектом для проведения многих направлений токсикологических исследований. Experimental studying of genotoxic effects of action of chemical compounds on a human body is an obligatory element of a toxicological estimation of new substances. There is a high correlation (more than 90 %) between ability of the chemical agent to cause ruptures of chromosomes and gene mutations. Using data of comparison of cytogenetic and psychological indicators it is possible to carry out screening psycho genetic researches: in large quantities to define situational uneasiness, and then to form groups for the subsequent cytogenetic researches. The culture of lymphocytes of peripheral blood of the person can serve as test object for carrying out of toxicological researches. 2010 Article Використання культури лімфоцитів периферичної крові людини в токсикологічних дослідженнях / І.В. Болтіна // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2010. — № 4. — С. 111-119. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1818-9385 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23238 616.155.3 uk Актуальні проблеми транспортної медицини Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Вторая школа токсикологов: проблемы профессиональной и экспериментальной токсикологии Вторая школа токсикологов: проблемы профессиональной и экспериментальной токсикологии
spellingShingle	Вторая школа токсикологов: проблемы профессиональной и экспериментальной токсикологии Вторая школа токсикологов: проблемы профессиональной и экспериментальной токсикологии Болтіна, І.В. Використання культури лімфоцитів периферичної крові людини в токсикологічних дослідженнях Актуальні проблеми транспортної медицини
description	Экспериментальное изучение генотоксичних эффектов действия химических соединений на организм человека является обязательным элементом токсикологической оценки новых веществ. Существует высокая корреляция (больше 90%) между способностью химического агента вызывать разрывы хромосом и генные мутации. Пользуясь данными со поставления цитогенетических и психологических показателей можно проводить скрининговые психолого генетические исследования: массово определять ситуативную тревожность, а затем – формировать группы для последующих цитогенетических исследований. Культура лимфоцитов периферической крови человека может служить тестовым объектом для проведения многих направлений токсикологических исследований.
format	Article
author	Болтіна, І.В.
author_facet	Болтіна, І.В.
author_sort	Болтіна, І.В.
title	Використання культури лімфоцитів периферичної крові людини в токсикологічних дослідженнях
title_short	Використання культури лімфоцитів периферичної крові людини в токсикологічних дослідженнях
title_full	Використання культури лімфоцитів периферичної крові людини в токсикологічних дослідженнях
title_fullStr	Використання культури лімфоцитів периферичної крові людини в токсикологічних дослідженнях
title_full_unstemmed	Використання культури лімфоцитів периферичної крові людини в токсикологічних дослідженнях
title_sort	використання культури лімфоцитів периферичної крові людини в токсикологічних дослідженнях
publisher	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Вторая школа токсикологов: проблемы профессиональной и экспериментальной токсикологии
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23238
citation_txt	Використання культури лімфоцитів периферичної крові людини в токсикологічних дослідженнях / І.В. Болтіна // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2010. — № 4. — С. 111-119. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series	Актуальні проблеми транспортної медицини
work_keys_str_mv	AT boltínaív vikoristannâkulʹturilímfocitívperiferičnoíkrovílûdinivtoksikologíčnihdoslídžennâh
first_indexed	2025-07-03T02:39:54Z
last_indexed	2025-07-03T02:39:54Z
_version_	1836591764388970496
fulltext	ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 111 Цитогенетичні тести in vitro направ+ лені на те, що б продемонструвати індук+ цію хромосомних порушень в культивова+ них клітинах, в даному випадку лімфо+ цитів периферичної крові, які рівномірно розподілені і знаходяться в одній фазі клітинного циклу (Go). Це один з найбільш відпрацьованих, стандартизованих і ши+ роко поширених методів, що дає мож+ ливість достатньо об’єктивно порівнюва+ ти отримані результати даними інших авторів. У цитогенетичних тестах аналізуєть+ ся весь геном цілком безпосередньо, що має велике значення у разі з’єднань, які мають специфічні ділянки дії (гарячі точ+ ки). Ще однією перевагою є те, що ці методи виконуються порівняно швидко і з порівняно скромними витратами [1]. Експериментальне вивчення гено+ токсичних ефектів дії хімічних сполук на організм людини є обов’язковим елемен+ том токсикологічної оцінки нових речо+ вин. Воно необхідне також для вже відо+ мих сполук якщо існують підозріння про можливий розвиток специфічних ефектів у віддалені терміни, або якщо з ними контактують великі контингенти, а надійні дані про безпеку у вказаному відношенні рівнів вмісту їх в зовнішній середі відсутні [17]. На сьогоднішній день накопичений великий досвід по виявленню і оцінці ге+ нотоксичних властивостей ксенобіотиків [4, 7], у тому числі стосовно питань гігієнічного нормування [14]. Існує висока кореляція (більше 90%) між здатністю хімічного агента викликати розриви хромосом і генні мутації. Не див+ лячись на те, що механізми цих двох явищ в більшості випадків різні, цитогенетична активність речовини може вказувати і на його здатність індукувати генні мутації [1]. Характеристика основних показ+ ників тесту на індукцію хромосомних абе+ рацій в культурі лімфоцитів периферичної крові in vitro без та з метаболічною акти+ вацією та постановка експерименту. Хромосомні аберації – це поламки хромосом, коли зникає або додається частина хромосоми і/або змінюється нор+ мальне число хромосом. Геномні мутації – анеуплоїдія та пол+ іплоїдія – привертають усю більшу увагу дослідників зважаючи на великий вплив цих порушень на розвиток різних патоло+ гічних станів. Значущість числових хромо+ сомних порушень в етіології вроджених вад розвитку і ембріональної загибелі у людини не викликає сумнівів. Крім того, кореляція числових порушень певних хромосом з пухлинними фенотипами свідчать про величезне значення цих ано+ малій і в канцерогенезі [13, 18, 19, 25]. Слід зазначити той факт, що списки ане+ угенів, або агентів, здатних індукувати анеуплоїдію, продовжують рости, і попов+ нюються більшою мірою за рахунок хімічних сполук, відомих своїми канцеро+ генними властивостями. Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між загальною кількістю аберан+ тних, поліплоїдних, гіперплоїдних клітин, кількістю та характером клонів аномаль+ них клітин у лімфоцитах периферичної крові та типом і стадією пухлинного про+ цесу у хворих на рак молочної залози та УДК 616.155.3 ВИКОРИСТАННЯ КУЛЬТУРИ ЛІМФОЦИТІВ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ ЛЮДИНИ В ТОКСИКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ Болтіна І.В. Інститут екогігієни та токсикології ім. Л.І. Медведя, Київ, МОЗ України Ключові слова: цитогенетичні тести in vitro, периферична кров, токсикологічні дослідження АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 112 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 шлунково+кишкового тракту [23, 24]. М.М. Віленчик [6] пов‘язує поліплоїдію зі зменшенням мітотичного потенціалу при діленні. Крім того, І. А Знаєвською [9] при дослідженні дітей у Народичському рай+ оні було виявлено, що частота поліплоїд+ них клітин є показником радіаційної дії – показник достовірно перевищував конт+ рольні значення та позитивно корелював із радіаційним фоном: із збільшенням радіаційного навантаження зростала ча+ стота поліплоїдних клітин. Ще одним цитогенетичним показ+ ником, на який варто звернути увагу, є мультиаберантні клітини. Виникнення мультиаберантних клітин може призвес+ ти до активації протоонкогенів, у резуль+ таті чого можливе виникнення пухлинно+ го процесу [15]. Крім того, наявність мультиаберантних клітин свідчить про зміни в системи репарації. [18]. Концепція, згідно якій канцерогенні хімічні речовини викликають рак внаслі+ док мутагенної дії, є основою теорії індукції злоякісних новоутворень в ре+ зультаті соматичних мутацій. Після нова+ торських досліджень Miller та Miller (1966) [22] виникло розуміння того, що більшість хімічних канцерогенів є біологічно неак+ тивними доти, доки не будуть перетво+ рені за допомогою ферментативних сис+ тем в реакційно здатні молекули. Такі хімічні речовини є проканцерогенами (та/ або промутагенами). Тому, з метою утво+ рення можливих метаболітів досліджува+ ну речовину піддають процесу біотранс+ формації за допомогою ферментів мікро+ сомального окислення, що містяться в мітохондріальному супернатанті гомоге+ нату печінки щурів – фракції S+9 mix, яку готують за методичними рекомендаціями D.M. Maron і B.N. Ames [21]. Культивування лімфоцитів та приго+ тування препаратів хромосом під час проведення всіх досліджень виконували за стандартним напівмікрометодом [20] з модифікаціями, що прийняті в лабора+ торії мутагенезу. Відбір метафазних пластинок для цитогенетичного аналізу, класифікація і облік аберацій хромосом були загальноп+ рийнятими [8]. У кожному варіанті експе+ рименту аналізували по 200 метафазних пластинок, які містили не менше 44 хро+ мосом і мали не більш 3 накладення хро+ мосом в одній метафазі. Враховували аберації хроматидного і хромосомного типів. Пробіли реєстрували, але до чис+ ла аберацій не включали. При підрахунку кількості анеуплоїдних клітин враховува+ ли гіпоплоїдні метафази – від 26 до 42 хромосом та гіперплоїдні – більше 49 хромосом. Статистичну обробку одержаних даних проводили згідно критеріям Ст’ю+ денту [3]. У варіантах експерименту і в позитивному контролі за мутагенний ефект приймали статистично достовірну (р < 0,05) відмінність індукованої частоти аберації хромосом від негативного конт+ ролю. Вивчення мутагенної активності пестицидних препаратів Вивчено більше 50 діючих речовин пестицидних препаратів різних фірм+ви+ робників. Тест на індукцію аберацій хромосом в лімфоцитах периферичної крові in vitro виявився «самим чутливим» по кількості пестицидних препаратів, які проявили мутагенні властивості. Збільшення часто+ ти аберацій хромосом було виявлено у 19 препаратів, підвищення частоти анеуп+ лоїдних клітин було виявлено у 10 пести+ цидів – можливий канцерогенний ризик; мультиаберантні клітини виявлені майже у всіх препаратів в найвищих концентра+ ціях, що свідчить про їх потенційну небез+ пеку – вплив на систему репарації клітин. Дослідження токсичних властивос� тей пестицидних препаратів В тесті на індукцію аберацій хромо+ сом в культурі лімфоцитів периферичної крові людини in vitro без та з метаболіч+ ною активацією були виявлені цитоток+ сичні властивості у 16 пестицидних пре+ паратів. Можливо, це пов’язано з тим, що останнім часом з’явилась копії оригіналь+ ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 113 них препаратів, які називають генерика* ми. Речовина, що діє, в препаратах, як правило, одна і та ж, але коли його син* тезують, то неминуче з’являються домі* шки, що змінюють рівень токсичності. Таким чином, дослідження токсичних вла* стивостей пестицидних препаратів (гене* риків), мають бути невід’ємною частиною досліджень мутагенної активності цих речовин, тому що, токсичний ефект (toxic – ядовитий, потенційно летальний) свідчить про можливий потенційний ле* тальний вплив. В лабораторії було змодельоване «навантаження» in vitro Диметоатом в концентрації 0,025 мкг/мл культури лімфоцитів 67 хворих з гліомами голов* ного мозку різного ступеню злоякісності. Як контроль використано 20 мешканців м. Києва, які були практично здорові. Ще було обстежено групу хворих на соматич* ну патологію шлунковокишкового трак ту (за винятком онкопатології) до лікуван* ня (всього 30 осіб) та 38 вагітних жінок із загрозою зриву та фіброміомами. Всі обстежені заперечували свідомий про* фесійний чи побутовий контакт з мутаген* ними факторами. Визначали надспонтан* ний рівень частоти аберацій при дії Ди* метоату, яким вважали різницю між час* тотою аберантних метафаз при дії Диме* тоату та їх і спонтанною частотою (без впливу). Реакція хромосомного апарату лімфоцитів на додаткове мутагенне на* вантаження була односпрямована, хоча середньогруповий надспонтанний рівень аберантних метафаз під впливом Диме* тоату зменшувався із зростанням ступе* ню злоякісності, що може бути пов’язано як із зниженням чутливості хромосомно* го апарату соматичних клітин у онко* пацієнтів до генотоксичної дії, так і з ел* імінацією аберантних клітин. При вивченні цитогенетичних показ* ників у людей, які контактують з пестици* дами в якості професійних чинників, було обстежено 200 мешканців Києва віком від 20 до 70 років: 128 — контрольна група (особи без впливу пестицидів), 72 — ос* новна група (особи які контактують з пе* стицидами як професійними чинниками). Під час досліджень підтверджений шкідливий вплив пестицидних препаратів на організм людини. Крім того, на «пер* ший план» по значущості вийшли «додат* кові» цитогенетичні показники – кількість анеуплоїдних та мультиаберантних клітин, які варто більш широко викорис* товувати при популяційних дослідженнях. Отже, додаткове навантаження пе* стицидамимутагенами in vitro можна використовувати для визначення адап тивної відповіді організму на дію мута* генів та для виявлення груп ризику щодо факту зростання рівня мутаційної мінли* вості, особливо у контингентів, які мають професійний контакт із пестицидами. Цитогенетичні показники – кількість ане* уплоїдних та мультиаберантних клітин Культура лімфоцитів периферичної крові людини in vitro Спектр аберацій Частота аберацій Токсичність Частота анеуплоїдних клітин «Навантаження» in vitro пестицидом культури лімфоцитів Кількість мультиаберантних клітин Цитогенетичне обстеження осіб, що які мають професійний контакт із пестицидами Схема 1. Вивчення мутагенної активності пестицидних препаратів в культурі лімфоцитів периферичної крові людини АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 114 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 необхідно більш широко використовува/ ти як в експериментальних дослідженнях пестицидних препаратів, так і при попу/ ляційних дослідженнях. Це відображено на схемі 1. Вивчення мутагенної активності фармакологічних препаратів. За час існування лабораторії мута/ генезу були «перевірені» на мутагенність за стандартними схемами такі фармпре/ парати, як Піродазол, Амізон, Ербісол®/ Ультрафарм, Ентеросгель. Жоден з вище перелічених препаратів не володів мута/ генною активністю. При вивченні препаратів Ербісол®/ Ультрафарм і Ентеросгель були виявлені їх антимутагенні властивості. При клінічній апробації препарату Ербісол®Ультрафарм, був проведений забір крові в 52 хворих з діагнозом – ге/ патит С, що звернулися в Інститут епіде/ міології і інфекційних хвороб ім. Л.В. Гро/ машевського, у відділення гепатитів. Після двох курсів лікування (70 днів ліку/ вання) препаратом Ербісол®Ультрафарм спостерігається достовірне зниження частоти аберації хромосом, анеуплоїдних і мультиаберантних клітин і стабілізація цих показників після третього курсу (120 днів лікування). Крім того, була проведе/ на «додавання іn vitro» препарату Ербісо/ л®Ультрафарм в культури лімфоцитів периферичної крові хворих фіброміома/ ми та гепатитами С. Це дало можливість порівняти прогнозовані дані in vitro «ре/ альними» даними, які отримані після ліку/ вання препаратом Ербісол®Ультрафарм. Дослідження водних проб відходів Вивчення мутагенної активності водних проб відходів розпочато з дослід/ ження відходів, що містили чорний шлам та сірчистий колчедан. Проби чорного шламу більш токсичні для лімфоцитів периферичної крові, ніж проби сірчисто/ го колчедану, що може бути викликано присутністю в шламі сірної кислоти. Ток/ сичність проб сірчистого колчедану може бути викликана наявністю важких металів: заліза, міді, свинцю, цинку. Бігалієв А.Б. [5], вивчаючи важкі метали відмічає, що їх надлишкова кількість має токсичну та канцерогенну дію, а іноді призводить до летального результату. При вивченні відпрацьованих авто/ мобільних фільтрів встановлено, що в гострому експерименті при одноразово/ му внутрішньошлунковому введенні по показнику “смертельна доза при введенні в шлунок” відпрацьовані автомобільні масла відносяться до малонебезпечних з’єднань (4 клас небезпеки відповідно до ГОСТу 12.1.007/76 ЛД 50 > 5000 мг/кг), ознак роздратування шкірних покривів не було виявлено. Проте, було виявлено му/ тагенні властивості цих проб, а також в експерименті було зафіксовано збільшен/ Мутагенні властивості Антимутагенні властивості Цитотокси- чність Частота аберацій Кількість анеуплої- дних клітин Кількість мультиабе- рантних клітин Клінічна апробація Навантаження препаратом in vitro культур добровольців Схема 2. Вивчення мутагенної та антимутагенної активності фармакологіч- них препаратів, включаючи клінічну апробацію в культурі лімфоцитів пери- феричної крові без та з метаболічною активацією. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 115 ня кількості анеуплоїдних клітин (можли3 вий канцерогенний ризик), і наявність мультиаберантних клітин (вплив на сис3 тему репарації). Це підтверджується тим, що виявлені у складі фракцій відпрацьо3 ваного машинного масла ароматичні вуг3 леводні і їх похідні відносяться до добре вивчених канцерогенів. Особливе зане3 покоєння викликає бенз(а)пірен (3,43бен3 зпірен), який належить до 16 пріоритет3 них забрудників і підлягає спеціальному контролю як в країнах СНД, так і у всьому світі. А наявність в цих відходах таких металів, як марганець, алюміній, залізо, хром, мідь, нікель, титан свідчить про їх додатковий ризик. Отже, відпрацьовані автомобільні фільтри – токсичні відходи, що потребує жорсткішої регламентації при роботі з ними по збору і утилізації, а також контролю з боку Держави. В 2008 р. проведена оцінка небез3 пеки, яка виникла внаслідок надзвичай3 ної ситуації в Керченській протоці, де стався розлив 2000 т нафти. Не дивля3 чись на те, що відходи, що утворилися при аварії в Керченській протоці, відпов3 ідно до існуючих в Україні нормативних документів класифікуються як малоток3 сичні (ІV клас небезпеки), результат екс3 периментальних досліджень свідчить про їх потенційну небезпеку в зв’язку із вияв3 леною мутагенною активністю. Зробле3 ний висновок що при їх накопиченні і три3 валому контакті з об’єктами довкілля, може проявлятися негативна дія на при3 родне середовище і людину. Таким чином, для більш детального вивчення біологічної небезпечності відходів слід використовувати культуру лімфоцитів периферичної крові, яка крім відповіді на питання щодо мутагенної активності, може слугувати важливим “додатковим” критерієм, а саме: · враховувати токсичні та напівтоксичні ефекти проб; · враховувати наявність мультиаберан3 тних та анеуплоїдних клітин, які мо3 жуть бути передвісником можливих канцерогенних властивостей. Під час дослідження водних проб відходів із Керченської протоки, пара3 лельно (для контролю) були взяті проби морської води з різних регіонів Чорного моря. а саме: Затока, Одеса (пляж Луза3 нівка), Керч (міський пляж і човнова стан3 ція 3 стик вод Чорного і Азовського морів), Алушта, Балаклава. При дослідженні піску і морської води, у деяких проб був вияв3 лений мутагенний ефект. Крім того, слід зауважити, що в одній із проб піску і морської води (міський пляж м. Керчі) було знайдено дещо підвищену кількість парних фрагментів, тому провели дослі3 дження всіх зразків на радіологічні показ3 Мутагенний ефект Тести на ка- нцерогенез Дослідження сис- теми репарації Дослідження хімічних сполук Радіологія Достовірне підвищення показників Припинення досліджень Частота аберацій % анеупло- їдних клітин Кількість муль- тиаберантних клітин Типи аберацій Цитотоксичність Культура лімфоцитів людини in vitro Схема 3. Можливості використання культури лімфоцитів периферичної крові для подальших більш поглиблених досліджень АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 116 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 ники згідно НРБУ�97 (розд. 8, п. 8.7.2 /а, б/). І тільки в одній пробі (міський пляж Керчі) було знайдено найвищій вміст Стронцію, який, правда, не перевищував норму, але був доволі значним. Можли� во, це пов’язано з діяльністю порту Кав� каз (Росія) а також може бути як резуль� тат скидань із золошлаконакопичувачу ТЕЦ в Керченську протоку або природно� го чинника (мінерал стронціоніт (SrСО3), який міститься у вапняках і в результаті їх розкладання може міститися в пляжно� му матеріалі). Та, якщо згадати, що Стронцій руйнівно діє на імунітет людини і може викликати онкологічні захворюван� ня, то, цілком можливо, що і на цей факт потрібно звернути увагу. Особлива небезпека мутагенних з’єднань полягає в тому, що вони можуть викликати значне збільшення числа реце� сивних мутацій, що ведуть до важких зах� ворювань, які не проявляються в першо� му поколінні, але, поступово накопичую� чись, можуть через декілька поколінь вик� ликати “вибух” захворюваності у різних живих об’єктів, включаючи людину. А, отже, лімфоцити периферичної крові можна використовувати для дослі� дження не тільки водних проб відходів, а й різних типів вод (питних, фасованих, поверхневих, підземних, стічних), що і розпочато в лабораторії мутагенезу. Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновки щодо можливо� стей використання культури лімфоцитів периферичної крові як основу для більш поглиблених досліджень окремих показ� ників, що відображено на схемі 3. Популяційні (генетико�психологічні) дослідження Аналізуючи показники об’єктів зов� нішнього середовища, неможливо об� ійтися без досліджень людського орган� ізму. Одним із основних показників таких досліджень є спонтанний рівень аберацій хромосом в лімфоцитах периферичної крові практично здорових осіб. Він може бути відправною точкою відліку для про� ведення подальшого моніторингу будь� яких шкідливих чинників, або патологіч� них станів. Обстеживши 200 мешканців Києва (віком від 20 до 70 років), можна підтвердити висновки багатьох дослід� ників щодо вікового збільшення частоти аберацій хромосом та кількості анеуплої� дних клітин. Проте, в роботі доведено вікові зміни цих показників відносно «до� даткових факторів», а саме: впливу шкідливих чинників, хронічних захворю� вань та наявності онкопатології в родо� воді. Крім того, результати дослідження свідчать про «змолодшення» рівня хрон� ічних соматичних неінфекційних захворю� вань, що підтверджується в дослідженнях авторів в Україні [11] та Узбекистані [12]. Слід звернути увагу на серію статей про генетико�психологічні дослідження, які проведені Ф.І. Інгелем [10] та Ю.О. Ревазовою [16], де автори довели, що психологічні показники корелюють із ци� тогенетичними та забрудненням навко� лишнього середовища. Під час проведення наших дослід� жень були співставленні цитогенетичні показники і бали особистісної та ситуа� тивної тривожності. Залежностей між ци� тогенетичними показниками і балами особистісної тривожності не було виявле� но. Я вважаю, що це обумовлено тим фактом, що особистісна тривожність є доволі стійкою характеристикою, виявля� ючись, перш за все як диспозиція, уста� новка, індивідуальна властивість особи, яка не стільки залежить від характерис� тик несприятливих, стресових ситуацій, скільки від особливостей сприйняття і мотиваційно�емоційній сфери індивіду� альної особи. А от ситуативна три� вожність виникає у будь�якої людини на� передодні можливих неприємностей і життєвих ускладнень. Цей стан не лише є цілком нормальним але і грає свою позитивну роль. Він виступає своєрідним мобілізуючим механізмом, що дозволяє людині серйозно і відповідально підійти до вирішення виникаючих проблем. Залежності між цитогенетичними показниками та балами ситуативної (со� матичної) тривожності були проаналізо� ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 117 вані в рамках всього масиву даних по віковим групам. У вікових групах від 20 до 60 років співвідношення цитогенетичних показників та балів ситуативної тривож� ності мають вигляд параболи, де «нормі» цитогенетичних показників відповідають бали ситуативної тривожності від 26 до 30. У осіб від 61 до 70 років, ця картина змінюється. Можливо, це пов’язано із віковими змінами у організмі. Є думка, що із віком тривожність підвищується [2], правда, чітких доказів цього факту в літе� ратурі немає. На схемах значимі показники відмічені збільшеними позначками Таким чином, користуючись даними співставлення цитогенетичних та психо� логічних показників можна проводити скринінгові психолого�генетичні дослід� ження: масово визначати ситуативну три� вожність, а потім – формувати групи для подальших цитогенетичних досліджень. Отже, культура лімфоцитів перифе� ричної крові людини може слугувати тест� об’єктом для проведення багатьох на� прямків токсикологічних досліджень, що відображено на схемі 4. Література 1. Абилев С.К. Выявление и прогнози� рование мутагенной активности хи� мических соединений окружающей среды : автореф. дис. на соискание науч. степени доктора биол. наук : спец. 03.00.16 – экология, 03.00.15. – генетика / Абилев С.К. – Москва. 2003. – 49 c 2. Астапов В. М., Микадзе Ю. В. Психо� диагностика и коррекция детей с нарушениями и отклонениями разви� тия: Хрестоматия.� СПб.: Питер, 2001.– 365 с. 3. Атраментова Л.А., Утевская О.М. Ста� тистические методы в биологии.У� чебник для студентов высших учеб� ных заведений – Горловка: «Видав� Популяційні дослідження Діти Дорослі Біосубстрати Вода Ґрунт Повітря Продукти харчування Адаптація організму Групи ризику Мутагенна активність Біотестування Пестициди Фармпрепарати Відходи Будівельні матеріали КосметикаТканини Антимутагенна активність Клінічна апробація ЛПК Генетичний моніторинг Використання культури лімфоцитів периферичної крові (ЛПК) для досліджень Визначення сумарної токсичності та мутагенності Сеча Волосся Кров Повітряні фільтри Екстракти продуктів харчування Хімічні речовини Схема 4. Використання культури лімфоцитів периферичної крові людини для проведення токсикологічних досліджень. АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 118 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 ництво Ліхтар» – 2008. – 247 с. 4. Бариляк И.Р., Бышовец Т.Ф. Исследо� вание генотоксической активности бифенила и его хлорпроизводных. // Медицинская генетика: Респ. меж� вед. сб. – Киев. – МЗ УССР. – 1990. – Вып. 1. – C. 119 – 122 5. Бигалиев А.Б. Генетические эффекты ионов металлов. – Алма�Ата. – 1986. – 134 с 6. Виленчик М.М. Нестабильность гено� ма и отдельные последствия воздей� ствия излучений – М: Энергоиздат. – 1987. � 192 с. 7. Завгородний И.В., Грабовецкая Е.Р., Пышнов Г.Ю. Токсикогеномика как одно из приоритетных направлений в современной профилактической ток� сикологии //Сучасні проблеми токси� кології. – 2006 р. – № 3. – С. 30 – 36. 8. Захаров А.Ф., Бенюш В.А., Кулешов Н.П. и др. Хромосомы человека. Ат� лас.: М., Медицина – 1982 – 264 С. 9. Знаєвська І.А. Особливості цитогене� тичного ефекту в лімфоцитах періфе� рійної крові дітей, які зазнали впливу деяких мутагенних факторів фізичної та хімічної природи малої інтенсив� ності: дисертація к�та. мед. наук. – К. – 1997. � 146 с. 10. Ингель Ф. И., Прихожан А. М., Цуц� ман Т. Е., Ревазова Ю. А. Оценка глу� бины стресса и ее использование при проведении генетико�токсиколо� гических исследований на людях // Вестник РАМН.– 1997.� № 7.– С. 24� 28. 11. Коренев Я. М, Богмат Л. Ф., Толма� чева С. Р. И др. Структура инвалид� ности детей и лиц молодого возрас� та с хроническими соматическими заболеваниями // Лікарська справа. – 2002. � № 3�4. – С. 34 – 37. 12. Мирсайдуллаев М. М., Хужамберди� ев М. А., Мамасалиев Н. С. Монито� ринг факторов риска основных хро� нических неинфекционных заболева� ний у женщин в возрасте 15–49 лет в Узбекистане // Український медичний часопис. – 2006. � № 6 (56) – XI/XII. – С. 74 – 77. 13. Назаренко С.А., Тимошевский В.А. Сравнительный анализ частоты ане� уплоидии в покоящихся и делящихся клетках человека при воздействии вредных внешнесредовых факторов / /Генетика. – 2005. – т. 41. � №3. – С. 391 – 395. 14. Палагина И.А., Девейкис Д.Н., Ващук Н.А., Калюжный Г.Л. Выявление гено� токсической и мутагенной активнос� ти дисперсных азокрасителей с це� лью их гигиенического нормирова� ния. //Медицина труда и промышл. экология. — 1995. — №5. — С. 12– 15. 15. Пилинская М.А. Выявление мульти� аберрантных лимфоцитов при цито� генетическом обследовании различ� ных групп людей, контактирующих с мутагенными факторами / М.А. Пи� линская, А.М. Шеметун, С.С. Дыбс� кий, Д.В. Редько, И.А. Знаевская // Цитология и генетика. � 1994. � т. 28. � № 1. – С. 27�32. 16. Ревазова Ю. А., Ингель Ф. И., Цуцман Т. Е. и др. Опыт проведения генети� ческого мониторинга загрязнения окружающей среды и генетического здоровья населения. // Вестник РАМН.– 1997.� № 2.– С.18�24. 17. Токсикометрия химических веществ, загрязняющих окружающую среду. — М.: Центр международных проектов ГКНТ. – 1986. — 426 с. 18. Худолей В.В., Мизгирев И.В. Пути развития и перспективы экологичес� кой онкологии //Вопросы онкологии. – 1997. � т. 43. � № 1. � С. 116 – 119. 19. Duesberg P., Rasnick D. Aneyploidy, the somatic mutation that makes cancer a species of its own //Cell Motility and Cytoskeleton. – 2000. – V. 47. – P. 81 – 107. 20. Hungerford D.A. Leucocytes cultured from small inoculate of whole blood and preparation metaphase chromosomes ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE #4 (22), 2010 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 4 (22), 2010 г. 119 by treatment with hypotic KCl. // Stain Techn., 1965, Vol. 40, P. 333 – 338. 21. Maron D.M., Ames B.N. Revised methods for the Salmonella mutagenicity test. // Mutation Research, 1983, V. 113, P. 173 – 215 22. Miller E.C. & Miller J.A. The mutagenicity of chemical carcinogens: correlation, problems and interpretation // In: Hollaender, A., ed. Chemical mutagens: principle and methods for their detection. – 1971. – New York, London, Plenum Press. – P. 83 – 119. 23. Monakhov A., Semiglazov V., Bregneva T. Cytogenetic markers in 100 % of blood lymphocytes in three members of the family with high predisposition to cancer development //J. Exp. Clin. Cancer Res. � 1995. – Vol. 14. – P. 265 – 269. 24. Monakhov A., Gulyaev A., Savoshkina I. et al. Medicogenetic and cytogenetic study of a family with high predisposition to malignant diseases in gastrointestinal trest //J. Exp. Clin. Cancer Res. – 1997. – Vol. 16. – P. 385 – 388. 25. Sen S. Aneyploidy and cancer //Curr. Opinion Oncology. – 2000. – V. 12. – P. 82 – 88. Резюме ИСПОЛЬЗОВАНИЕ КУЛЬТУРЫ ЛИМФОЦИТОВ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ КРОВИ ЧЕЛОВЕКА В ТОКСИКОЛОГИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЯХ Болтина И.В. Экспериментальное изучение гено� токсичних эффектов действия химичес� ких соединений на организм человека является обязательным элементом ток� сикологической оценки новых веществ. Существует высокая корреляция (больше 90%) между способностью химического агента вызывать разрывы хромосом и генные мутации. Пользуясь данными со� поставления цитогенетических и психо� логических показателей можно прово� дить скрининговые психолого�генетичес� кие исследования: массово определять ситуативную тревожность, а затем – фор� мировать группы для последующих цито� генетических исследований. Культура лимфоцитов периферической крови че� ловека может служить тестовым объек� том для проведения многих направлений токсикологических исследований. Ключевые слова: цитогенетические те� сты in vitro, периферическая кровь, токсикологические исследования Summary THE USE OF CULTURE OF MAN’S PERIPHERAL BLOOD LYMPHOCYTES IN TOXICOLOGICAL RESEARCHES Boltina I.V. Experimental studying of genotoxic effects of action of chemical compounds on a human body is an obligatory element of a toxicological estimation of new substances. There is a high correlation (more than 90 %) between ability of the chemical agent to cause ruptures of chromosomes and gene mutations. Using data of comparison of cytogenetic and psychological indicators it is possible to carry out screening psycho� genetic researches: in large quantities to define situational uneasiness, and then � to form groups for the subsequent cytogenetic researches. The culture of lymphocytes of peripheral blood of the person can serve as test object for carrying out of toxicological researches. Keywords: cytogenetic tests in vitro, peripheral blood, toxicological researches Впервые поступила в редакцию 16.06.2010 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования

Використання культури лімфоцитів периферичної крові людини в токсикологічних дослідженнях

Репозитарії

Схожі ресурси