Еректильна дисфункція (огляд літератури)

Проведен обзор современной литературы об этиологии, классификации, клиники, диагностики и лечения эректильной дисфункции (ЭД). Освещены новые взгляды на физиологию эрекции. Показаны патофизиологические и патанатомические особенности развития ЭД. Проанализированы и обобщены современые методы консерва...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2006
Автори:	Владиченко, К.А., Федорук, О.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2006
Назва видання:	Актуальні проблеми транспортної медицини
Теми:	Клинические исследования
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23260
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Еректильна дисфункція (огляд літератури) / К.А. Владиченко, О.С. Федорук // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2006. — № 3. — С. 89-93. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-23260
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-232602011-07-04T12:18:28Z Еректильна дисфункція (огляд літератури) Владиченко, К.А. Федорук, О.С. Клинические исследования Проведен обзор современной литературы об этиологии, классификации, клиники, диагностики и лечения эректильной дисфункции (ЭД). Освещены новые взгляды на физиологию эрекции. Показаны патофизиологические и патанатомические особенности развития ЭД. Проанализированы и обобщены современые методы консервативного и оперативного леченияЭД. The authors have carried out a review of modern literature concerning ethiology, classification, clinical picture, diagnostics and treatment of erectile dysfunction (ED). New views of erection physiology have been ascertained. Pathophysiological and pathoanatomical specific characteristics of the ED development have been presented. Modern methods of both conservative and surgical treatments of ED have been analyzed and generalized. 2006 Article Еректильна дисфункція (огляд літератури) / К.А. Владиченко, О.С. Федорук // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2006. — № 3. — С. 89-93. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1818-9385 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23260 616.69 - 008.1 uk Актуальні проблеми транспортної медицини Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Клинические исследования Клинические исследования
spellingShingle	Клинические исследования Клинические исследования Владиченко, К.А. Федорук, О.С. Еректильна дисфункція (огляд літератури) Актуальні проблеми транспортної медицини
description	Проведен обзор современной литературы об этиологии, классификации, клиники, диагностики и лечения эректильной дисфункции (ЭД). Освещены новые взгляды на физиологию эрекции. Показаны патофизиологические и патанатомические особенности развития ЭД. Проанализированы и обобщены современые методы консервативного и оперативного леченияЭД.
format	Article
author	Владиченко, К.А. Федорук, О.С.
author_facet	Владиченко, К.А. Федорук, О.С.
author_sort	Владиченко, К.А.
title	Еректильна дисфункція (огляд літератури)
title_short	Еректильна дисфункція (огляд літератури)
title_full	Еректильна дисфункція (огляд літератури)
title_fullStr	Еректильна дисфункція (огляд літератури)
title_full_unstemmed	Еректильна дисфункція (огляд літератури)
title_sort	еректильна дисфункція (огляд літератури)
publisher	Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
publishDate	2006
topic_facet	Клинические исследования
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23260
citation_txt	Еректильна дисфункція (огляд літератури) / К.А. Владиченко, О.С. Федорук // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2006. — № 3. — С. 89-93. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Актуальні проблеми транспортної медицини
work_keys_str_mv	AT vladičenkoka erektilʹnadisfunkcíâoglâdlíteraturi AT fedorukos erektilʹnadisfunkcíâoglâdlíteraturi
first_indexed	2025-07-03T01:12:45Z
last_indexed	2025-07-03T01:12:45Z
_version_	1836586281003384832
fulltext	ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 3 (5), 2006 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (5), 2006 г. 8989898989 РезюмеРезюмеРезюмеРезюмеРезюме ДО ПИТАННЯ ПРО КОНЦЕНТРАЦІЮ «ЗАЛИШКОВОГО» АМІАКУ У ШЛУНКОВІЙ ПОРОЖНИНІ ХВОРИХ ВИРАЗКОВОЮ ХВОРОБОЮ 127ТИ ПАЛОЇ КИШКИ У РІЗНІ ФАЗИ ПАТОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ. Авраменко А.О., Гоженко А.І., Петрашенко Н.П. Було комплексно обстежено 67 хво7 рих виразковою хворобою 127ти палої кишки до і після проведення антигеліко7 бактерної терапії. Було виявлено, що після проведення ерадікації концентра7 ція „залишкового» аміаку у шлунковій порожнині знижується у 2,5 рази. SummarySummarySummarySummarySummary ON IMPORTANCE FROM THE CONCENTRATION OF THE «REMNANT» AMMONIA IN THE GASTRIC CAVITAS OF THE PATIENTS SUFFERING DUODENAL ULCER DISEASE IN DIFFERENT PHASES OF PATHOLOGIC PROCESS Avramenko A.A., Gozenko A.I., Petrashenko N.P. 67 patients suffering from duodenal ulcer disease has been all7round examination before and after eradication. The concentration of the «remnant» ammonia in the gastric cavitas after eradication has been lower in 2,5. Еректильна дисфункція (ЕД) – це нездатність досягати адекватної ерекції статевого члена та підтримувати її, що обмежує або робить неможливим задов7 ільне статеве спілкування [1]. Ця пробле7 ма стала актуальною вже не одну сотню років тому. Приблизно в 400 р. до нашої ери Гіппократ зробив припущення про те, що «надмірна заклопотаність чоловічими обов’язками і відсутність жіночої приваб7 ливості» є етіологічними чинниками роз7 витку імпотенції [2]. З тих пір при лікуванні ЕД було апробовано багато лікарських засобів і методів. Вісімдесяті роки ХХ7го сторіччя ознаменувалися виходом на більш якісний рівень лікування даної пато7 логії. Р.В.Беленда запропонував терапію локальним негативним тиском (ЛНТ7тера7 пія), R.Virag – інтракавернозні ін’єкції ва7 зоактивних препаратів [274], V.Michal, R.Virag, S.Hauri, П.А.Ковальов — реваску7 ляризацію статевого члена, .F.Scott – про7 тезування статевого члена [173,5]. Застосування електронної мікрос7 копії при вивченні ангіоархітектоніки ка7 вернозних тіл призвело до відкриття двох кіл кровообігу у статевому члені. Один з них функціонує у стані спокою і відіграє трофічну роль, а інший під час ерекції, забезпечуючи сексуальну функцію. Окрім цього, експериментальним шляхом було встановлено, що в стані спокою венозний дренаж здійснюється, в основному, дис7 тальними венами статевого члена, а в стані ерекції – проксимальними. Це ще раз показує, як динамічні можуть бути зміни судинної системи статевого члена як фізіологічні, так і морфологічні [6]. Остан7 німи роками погляди на механізм і фізіо7 логію ерекції зазнали змін. Ставиться під сумнів наявність і участь подушечок Ебне7 ра у фізіології ерекції. Тумесценція ініціюється стимуляцією парасимпатичних сакральних нервів з прегангліонарним нейротрансмітером – ацетілхоліном. Про7 те зараз встановлено, що більш значущу роль відіграють неадренергічні і нехолінер7 гичні нервові волокна (НАНХ). Холінергічні волокна інгібують вплив адренергічних і стимулюють виділення волокнами НАНХ оксиду азоту, який є основним медіато7 ром, що викликає релаксацію трабекул УДК 616.69 – 008.1 ЕРЕКТИЛЬНА ДИСФЕРЕКТИЛЬНА ДИСФЕРЕКТИЛЬНА ДИСФЕРЕКТИЛЬНА ДИСФЕРЕКТИЛЬНА ДИСФУНКЦІЯ (ОГУНКЦІЯ (ОГУНКЦІЯ (ОГУНКЦІЯ (ОГУНКЦІЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРЛЯД ЛІТЕРЛЯД ЛІТЕРЛЯД ЛІТЕРЛЯД ЛІТЕРАААААТУРИ)ТУРИ)ТУРИ)ТУРИ)ТУРИ) Владиченко К.А., Федорук О.С.Владиченко К.А., Федорук О.С.Владиченко К.А., Федорук О.С.Владиченко К.А., Федорук О.С.Владиченко К.А., Федорук О.С. Кафедра анестезіології, реаніматології та урології Буковинського державного медичного університету Впервые поступила в редакцию 11.03.2006 г. Рекомендова7 на к печати на заседании ученого совета НИИ медицины транспорта, протокол № 5 от 30.06.2006 г. АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (5), 2006 г. 9090909090 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 3 (5), 2006 кавернозних тіл за допомогою вторинно7 го месенджера – циклічного гуанозинмо7 нофосфату [7]. У діагностиці ЕД для полегшення її виявлення, моніторингу і контролю коре7 гуючих заходів розроблено опитувальник, який складено О.Б. Лораном (шкала МКФ) [15]. Також у діагностиці ЕД все частіше використовуються такі відносно нові мето7 ди дослідження, як мониторінг нічної пен7 ільної тумесценції (НПТ7тест) за допомо7 гою приладу «RigiScan». Тест «RigiScan» витісняє такі НПТ7тести, як Снеп7Гейдж і тест «поштових марок», унаслідок його більшої точності та достовірності [1,4,18]. Окрім цього, у план обстеження можуть входити наступні діагностичні процедури: 1) дослідження гормонального статусу; 2) визначення пенобрахіального індексу; 3) ін’єкція фармакологічного агенту і CIS7 тест; 4) імпедансна плетізмографія статевого члена (реофалографія); 5) доплерометрія, фармакодоплерогра7 фія; 6) вивчення гемодинаміки статевого чле7 на за допомогою навколоінфрачерво7 ного випромінювання; 7) кавернозометрія, кавернозографія, фармакокавернозометрія; 8) спонгіозографія; 9) перфузійна штучна ерекція; 10) артеріографія статевого члена. Залежно від етіології розрізняють наступні види ЕД (Лопаткин Н.А., 1998): 1) Психогенна; 2) Органічна: — нейрогенна; — гормональна; — васкулогенна: а) артеріальна недостатність ста7 тевого члена; б) венозна недостатність статево7 го члена; в) склероз кавернозної тканини; 3) Змішана (психогенна та органічна) [13]. За даними різних авторів, в 60770% випадків трапляється органічна ЕД. Вели7 ку частину цієї патології складає судинна імпотенція [1,2,6,9,11,12]. Значно меншу частину складає склероз кавернозної тка7 нини (хвороба Пейроні, склероз білкової оболонки після травм та ішемії). Лікування ЕД включає консервативні та інвазивні методи. Консервативні мето7 ди лікування: 1. Медикаментозна терапія. Йохимбін, Фентоламін, Тразідон бло7 катори a2–адренорецепторів, що виклика7 ють розширення периферичних судин. Вважається, що вони стимулюють приток крові до кавернозних тіл. Ефективність їх застосування не перевищує 10720%. Їх застосування рекомендується при психо7 генній імпотенції. У 1994 р. був синтезо7 ваний препарат сілденафілу цитрат, зго7 дом названий Віагра (фірма «PFIZER») та признаний «золотим стандартом» медика7 ментозного лікування еректильної дис7 функції. Він є інгібітором фосфодіестера7 зи 57го типу (ФДЕ5), яка розщепляє цик7 лічний гуанозинмонофосфат. Інгібування ФДЕ5 спричинює до запобігання розпаду циклічного гуанозінмонофосфату, який є найактивнішою речовиною, що призво7 дить до розвитку ерекції [1,4,11,13715]. При подальшому вивченні ефектів інгібіторів фосфодіестерази були розроб7 лені Тадалафіл і Варденафіл. На даний час розроблено та впроваджено в клінічну практику новий препарат – Імпаза. Цей препарат містить понадмалі дози потенц7 ійованих антитіл до ферменту NO7синте7 таза. При застосуванні Імпаза підвищує активність ендотеліальної NO7синтетази, підвищується продукція ендотелієм судин окисла азоту при сексуальній стимуляції, збільшується вміст у гладких м’язах судин статевого члена циклічного гуанозинмоно7 фосфату. За рахунок позитивної дії на центральні механізми регуляції еректиль7 ної функції підвищує лібідо. Тривале зас7 тосування Імпази сприяє збільшенню вмісту тестостерону в сироватці крові. При клінічних дослідженнях було з’ясовано, що апоморфіну гідрохлорид при сублінгваль7 ному застосуванні викликає ерекцію. Ме7 ханізм дії пов’язаний з активацією D 2 7до7 фамінових рецепторів. Даний препарат виробляється під назвою Юприма SL. Препарати, які застосовуються при лікуванні гормональної ЕД: тестостерону пропіонат, метілтестостерон, тетрастерон, тестенат, амбосекс, тестобромлецит, гона7 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 3 (5), 2006 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (5), 2006 г. 9191919191 дотропін хоріонічний, профазі, префізон, бромкриптин, токоферолу ацетат, ретинол та інші. Можливості замісної терапії анд7 рогенами розширилися з появою нового препарату – Андріолу (тестостерону унде7 каноат). Препарат, прийнятий усередину, адсорбується через лімфатичну систему та не перетворюється у циклі первинного метаболізму у печінці. Доведено, що Анд7 ріол не пригнічує вироблення ендогенних андрогенів [1,3,14,16]. 2. ЛНТ7терапія (терапія за допомо7 гою апарату для створення локального низького тиску) показана при різних вар7 іантах синдрому судинної недостатності ерекційної складової копулятивної функції, а також при психогенній імпотенції. Тера7 певтичний ефект пов’язаний зі значною стимуляцією кровообігу, лімфообігу, ло7 кальною активізацією обміну речовин і підвищенням оксигенації тканин статево7 го члена [3,4]. 3. Гіпербарична оксигенація. Пока7 зання та ефект аналогічні ЛНТ7терапії. 4. Еректотерапія. Найвдалішим фізіо7 логічним і найбільш простим у викорис7 танні є еректор Плотічера7Порудомського. Показана практично при всіх формах ЕД [3]. 5. Біоінформаційна терапія. Включає такі методики: рефлексотерапія (голко7 рефлексотерапія, лазерна, ультразвукова, електрорефлексотерапія), метод Зубової7 Стюарта, магнітотерапія, імпульсна магн7 ітотерапія, мікрохвильова резонансна те7 рапія, гомеопатія, фітотерапія. Показана при всіх формах ЕД [3,17]. Інвазивні методи лікування ЕД: 1. Інтракавернозне введення вазоак7 тивних препаратів слід застосовувати під контролем спеціаліста і тільки після відсут7 ності ефекту від медикаментозної терапії. Інтракавернозні ін’єкції застосову7 ються: 1) при психогенній і органічній ЕД; 2) в комбінації з ЛНТ7терапією; 3) після операцій на судинах стате7 вого члена і реконструктивних оператив7 них втручань на статевих органах. Після ін’єкції вазоактивного препара7 ту відбувається фармакологічна ініціація біохімічного механізму ерекції в кавер7 нозній тканині. Внаслідок локальної релак7 сації гладком’язових елементів і вазодиля7 тації в зоні ін’єкції відбувається активація ендотеліальних релаксуючих чинників (ва7 зоінтестинального пептиду, простаглан7 динів, оксиду азоту) і прогресуюче збільшення ділянки регіональної релак7 сації. Існує велика кількість препаратів, що індукують ерекцію. До них належать: папа7 верин, фентоламін, PGE1, атропін, фенок7 сибензамін, моксиліт, VIP, лінзідоміцин та інші. Найбільш безпечним і ефективним препаратом з цієї групи є простагландин PGE1 (Каверджект, Едекс). З метою потен7 ціювання фармакологічної дії, зниження частоти побічних ефектів і вартості ліку7 вання застосовуються комбінації вазоак7 тивних препаратів. Поєднання папавери7 ну і фентоламіну називають біміксом, а комбінацію папаверину, фентоламіну і PGE1 – триміксом [1,3,11]. Хоча інтрака7 вернозні ін’єкції вазоактивних препаратів високоефективні, проте вони не вирішу7 ють всіх проблем пацієнта. І.І.Горпінченко (1998) розробив влас7 ну методику лікування, яка б дозволила хворому відновити власні ерекції, а не фармакологічно індуковані. Він рекомен7 дує курс лікування, що складається з: інтракавернозної фармакотерапії (пенток7 сифілін, прозерин, АТФ), ЛНТ7терапії, транскутанної електрокавернозостиму7 ляції з одночасним електрофорезом про7 зерину. При клінічній апробації цієї схеми лікування ЕД відзначено її високу ефек7 тивність. Значне поліпшення власних ерекцій (без аутоін’єкції) зафіксовано у 77% хворих, що достовірно вище, ніж після курсу лікування препаратом «Едекс» (52% пацієнтів) [4]. 2. Хірургічні методи корекції та лікуван7 ня ЕД. а) Оперативне лікування венозної не7 достатності. Патологічний венозний дренаж спос7 терігається приблизно у 30% хворих з ЕД. Він може проходити по декількох системах: 1) поверхневі тильні вени; 2) глибокі тильні вени; 3) бульбоуретральні вени; 4) вени кавернозних тіл. Усі венозні системи утво7 рюють між собою виражені анастомози. Цим пояснюється низька ефективність ліку7 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (5), 2006 г. 9292929292 ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 3 (5), 2006 вання при даній патології. Ще в 1902 році R.T.Wotton проводив перев’язку глибокої тильної вени статевого члена з метою усу7 нення патологічного венозного відтоку з кавернозних тіл. Однак через погані відда7 лені результати цей вид операцій тимчасо7 во втратив актуальність. У вісімдесятих ро7 ках зросла зацікавленість до них і відновлен7 ня їх застосування у практиці. Значну інфор7 мативність для діагностики патологічного венозного дренажу несе рентгеноконтрас7 тна кавернозографія. Це дослідження доз7 воляє обрати оптимальний вид операції. На даний час застосовуються такі оперативні втручання: спонгіолізис, лігування ніжок ста7 тевого члена, ендоваскулярна емболізація вен статевого члена, лігування і резекція корпоральних та емісарних вен. Багато ав7 торів відзначають низьку ефективність ве7 нооклюзивної терапії (до 50760%) [175]. б) Оперативне лікування артеріальної недостатності. Проведені ангіографічні дослідження у хворих з резистентними до терапії форма7 ми ЕД дозволили виявити, що оклюзивне ушкодження артеріального русла займає провідне місце в етіології ЕД. Зони артері7 ального кровопостачання статевого члена, що вражаються: гирло внутрішньої клубової артерії, місце проходження внутрішньої ста7 тевої артерії через канал Алькока і місце біфуркації внутрішньої статевої артерії на кавернозну артерію і тильну артерію стате7 вого члена. У переважній більшості випадків у хворих виявляється поєднане ушкоджен7 ня цих судин і дуже часто вражається аор7 то7клубовий сегмент (синдром Леріша). У 1923 р. Рене Леріш відзначив взаємозв’я7 зок між наявністю ЕД і зменшенням прито7 ку крові до кавернозних тіл, також він опи7 сав клінічний синдром (болі в ділянці сідниці, еректильна дисфункція, а також тимчасова кульгавість). У діагностиці даного виду ЕД провідне місце займають: реофалографія, доплерометрія, фармакодоплерометрія, селективна артеріографія. Операції, які за7 стосовуються при лікуванні ЕД внаслідок артеріальної недостатності: операція Кова7 льова, Michal, Michal II, Sharlip, Hauri, Crespo, Furlow7Fisher, Virag I, Virag II, Virag III, Carmignani. Ефективність артеріального мікросудинного шунтування дуже варіа7 бельна (від 20 до 80%) та залежить від якості діагностики, принципу відбору пацієнтів і типу операції [175]. в) імплантація протезів статевого чле7 на. Критерії відбору пацієнта на протезу7 вання статевого члена: ЕД органічного ха7 рактеру протягом більше 1 року та резис7 тентність до всіх інших способів лікування. У хворого повинна бути збережена чут7 ливість статевого члена, лібідо, здатність відчувати оргазм, а також збережена еяку7 ляторна функція. На сьогоднішній день є 4 покоління протезів: 1) напівжорсткі; 2) пла7 стичні; 3) механічні; 4) надувні (одно— , двох— , трьохкомпонентні). Висока ефек7 тивність імплантації протезів обумовлена якісними алопластичними матеріалами, надійністю і досконалістю конструкції сучас7 них протезів, а також індивідуальним підхо7 дом до пацієнта. Відновлення статевої функції відбувається більш, ніж в 90% випадків. Найбільшою пробле7 мою в імплантації пенільних протезів є інфекційні ускладнення. Протезування ста7 тевого члена на сьогоднішній день є завер7 шальним етапом лікування ЕД, а це значить, що при невдалому результаті оперативно7 го лікування, застосування іншого альтерна7 тивного методу відновлення статевої функції неможливе [175]. До відновлення статевої функції у кож7 ного пацієнта необхідно підходити індивіду7 ально, починаючи з менш інвазійних методів лікування, при необхідності у процесі ко7 рекції ЕД повинні брати участь сексопато7 логи, ендокринологи, невропатологи та інші фахівці. Наприкінці ХХ століття значним досягненням став розвиток фармакологіч7 ного лікування ЕД. У минулому найбільш ефективною терапією було інтракаверноз7 не введення вазоактивних препаратів, але з виникненням нових високоефективних пероральних медикаментозних засобів відбулися зміни в алгоритмі лікування ЕД. На даний час триває розробка нових фар7 макологічних препаратів, які можуть активу7 вати або інтегрувати механізми ерекції з метою їх посилення. Подальше удосконалення існуючих методів діагностики та розробка нових сприяє більш досконалій діагностиці етіоло7 гічних факторів розвитку ЕД. Сучасний рівень діагностики і лікування ЕД дозволяє значно поліпшити якість життя пацієнтів у ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE � # 3 (5), 2006 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (5), 2006 г. 9393939393 переважній більшості випадків. Література.Література.Література.Література.Література. 1. Бойко М.І., Борисенко Ю.А. і співавт. Сексологія і андрологія. – К.: Абрис – 1997. – С. 3067377. 2. Возіанов О.Ф., Горпінченко І.І., Жваво М.І. Застосування Віагри у лікуванні пацієнтів з еректільною дисфункцією // Урологія. – 2000. – №4. – С. 60766. 3. Горпінченко І.І. Оптимізація лікування хворих інтерорециптивно7психогенною статевою дисфункцією під впливом біоі7 нформаційної терапії // Урологія. – 1998. – №2. – С. 57762. 4. Горпінченко І.І., Мірошников Я.О. Ліку7 вання судинної копулятивної дисфункції // Урологія. – 1999. – №2. – С. 61764. 5. Жваво М.І. Сучасні уявлення про меха7 нізми ерекції // Урологія – 2000. – №1 – С. 997104. 6. Мірошников Я.О. До питань анатомії, фізіології та патофізіології ерекції // Урологія. – 1999. – №2. – С. 957102. 7. Мірошников Я.О. Синдром венозної децифітарності // Урологія. – 1999. – №3. – С. 66768. 8. Ухаль М.І. Еректильна дисфункція при урологічних захворюваннях та опти7 мальні методи її лікування // Урологія. – 1999. – №3. – С. 63765. 9. Федорук О.С., Владиченко К.А., Томусяк Т.Л. Порівняльний аналіз ефективності препаратів Віагра та Юприма у хворих на еректильну дисфункцію / Матер. Всеукр. наук.7практ. конф. „Актуальні питання урології». – 2003. — С. 1177120. 10. Горпинченко И.И., Импшенецкая Л.П. Гормонотерапия половых расстройств у мужчин и другие методы медикамен7 тозного лечения. – К.: Космополис, 2001. – 48с. 11. Ковалёв В.А., Королева С.В., Качалов А.А. Фармакотерапия эректильной дис7 функции // Урология. – 2000. – №1. – С. 33738. 12. Кротовский Г.С. Лечение сосудистой импотенции. – С7Пб.: БІНОМ – 1998. – 235с. 13. Лопаткин Н.А. Руководство по уроло7 гии. – М.: Медицина, 1998. – Т. 3. – С. 6027621. 14. Лоран О.Б., Аляев Ю.Г., Шепльов П.А., и соавт. Виагра (сильденафила цитрат) в лечении больных с эректильной дис7 функцией // Урология. – 2000. – №1. – С. 30733. 15. Лоран О.Б., Сегал А.С. Шкала каче7 ственной оценки мужской копулятивной функции (шкала МКФ) // Урология. – 1998. – №5 – С. 24727. 16. Лоран О.Б., Сегал А.С., Супряга О.М. Андриол в лечении секреторного бес7 плодия и климактерического синдрома у мужчин // Урология. – 1999. – №3. – С. 41744. 17. Лоран О.Б., Шепельов П.А., Нестеров С.И. Диагностика и лечение эректиль7 ной дисфункции // Урология. – 1998. – №3. – С. 39746. 18. Мазо Е.Б., Дмитриев Д.Г., Гамидов С.И., Толстова С.С. Электромиография поло7 вого члена в диагностике эректильной дисфункции после радикальних опера7 ций на органах малого таза // Урология. – 1998. – №2. – С. 40744. РезюмеРезюмеРезюмеРезюмеРезюме ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ (ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ) Владиченко К.А., Федорук О.С. Проведен обзор современной литера7 туры об этиологии, классификации, клини7 ки, диагностики и лечения эректильной дисфункции (ЭД). Освещены новые взгля7 ды на физиологию эрекции. Показаны па7 тофизиологические и патанатомические особенности развития ЭД. Проанализиро7 ваны и обобщены современые методы кон7 сервативного и оперативного леченияЭД. SummarySummarySummarySummarySummary ERECTILE DYSFUNCTION Vladychenko K.A., Fedoruk O.S. The authors have carried out a review of modern literature concerning ethiology, classification, clinical picture, diagnostics and treatment of erectile dysfunction (ED). New views of erection physiology have been ascertained. Pathophysiological and pathoanatomical specific characteristics of the ED development have been presented. Modern methods of both conservative and surgical treatments of ED have been analyzed and generalized.

Еректильна дисфункція (огляд літератури)

Репозитарії

Схожі ресурси