Підприємство як виробничо-економічна система та його безпека

Зростаюча складність економічних процесів ставить нові, більш високі вимоги до управління економічними системами всіх рівнів. Специфічні умови функціонування перехідної економіки характеризуються високим рівнем невизначеності, що впливає на збільшення ризиків і втрат під час прийняття управлінських...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2009
Автор: Ісаєва, О.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2009
Назва видання:Економічний вісник Донбасу
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23766
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Підприємство як виробничо-економічна система та його безпека / О.В. Ісаєва // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 3. — С. 130-138. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-23766
record_format dspace
spelling irk-123456789-237662011-07-07T12:13:56Z Підприємство як виробничо-економічна система та його безпека Ісаєва, О.В. Менеджмент Зростаюча складність економічних процесів ставить нові, більш високі вимоги до управління економічними системами всіх рівнів. Специфічні умови функціонування перехідної економіки характеризуються високим рівнем невизначеності, що впливає на збільшення ризиків і втрат під час прийняття управлінських рішень. Ключові слова: підприємство, управління економічними системами, безпека. Растущая сложность экономических процессов ставит новые, высшие требования к управлению экономическими системами всех уровней. Специфические условия функционирования переходной экономики характеризуются высоким уровнем неопределенности, которая влияет на увеличение рисков и потерь во время принятия управленческих решений. Ключевые слова: предприятие, управление экономическими системами, безопастность. Growing complication of economic processes puts new, higher requirements to the management of all of levels the economic systems. Specific operating of transitional economy conditions are characterized the high level of vagueness which influences on the increase of risks and losses during acceptance of administrative decisions. Key words: enterprise, management economic systems, safety. 2009 Article Підприємство як виробничо-економічна система та його безпека / О.В. Ісаєва // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 3. — С. 130-138. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23766 334.716(477).001 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Менеджмент
Менеджмент
spellingShingle Менеджмент
Менеджмент
Ісаєва, О.В.
Підприємство як виробничо-економічна система та його безпека
Економічний вісник Донбасу
description Зростаюча складність економічних процесів ставить нові, більш високі вимоги до управління економічними системами всіх рівнів. Специфічні умови функціонування перехідної економіки характеризуються високим рівнем невизначеності, що впливає на збільшення ризиків і втрат під час прийняття управлінських рішень. Ключові слова: підприємство, управління економічними системами, безпека.
format Article
author Ісаєва, О.В.
author_facet Ісаєва, О.В.
author_sort Ісаєва, О.В.
title Підприємство як виробничо-економічна система та його безпека
title_short Підприємство як виробничо-економічна система та його безпека
title_full Підприємство як виробничо-економічна система та його безпека
title_fullStr Підприємство як виробничо-економічна система та його безпека
title_full_unstemmed Підприємство як виробничо-економічна система та його безпека
title_sort підприємство як виробничо-економічна система та його безпека
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate 2009
topic_facet Менеджмент
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23766
citation_txt Підприємство як виробничо-економічна система та його безпека / О.В. Ісаєва // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 3. — С. 130-138. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv AT ísaêvaov pídpriêmstvoâkvirobničoekonomíčnasistematajogobezpeka
first_indexed 2025-07-03T03:16:25Z
last_indexed 2025-07-03T03:16:25Z
_version_ 1836594061130072064
fulltext 130 Економічний вісник Донбасу № 3 (17), 2009 О. В. Ісаєва Актуальність проблеми. Процес входження підприємств у ринкову систему господарювання відбу- вається вкрай повільно й суперечливо, що не дозво- ляє налагодити ефективне функціонування самої еко- номічної системи. Зростаюча складність економічних процесів ставить нові, більш високі вимоги до управ- ління економічними системами всіх рівнів. Специфічні умови функціонування перехідної економіки характе- ризуються високим рівнем невизначеності, що впли- ває на збільшення ризиків і втрат під час прийняття управлінських рішень. Метою статті є аналіз сучасного стану про- мислового комплексу України та існуючі тенденції його розвитку й пошук нових підходів до дослідження ви- робничо-економічних систем, розробки методів управління ними. Дослідження. У кібернетичному аспекті промис- лове підприємство можна розглядати як систему, еле- ментами якої є машини й люди. Елементи мають виз- начені характеристики, що міняються під впливом різних факторів. На підприємстві, наприклад, як характеристику машини може бути використаний її стан: «працює — не працює». Елементи системи перебувають у відно- синах між собою і, отже, взаємодіють. Кібернетичний підхід до вивчення економічних си- стем характеризується використанням таких понять, що описують систему, як адаптивність, надійність, стабільність, стійкість, керованість і т. д. Важливою характеристикою стійкості системи є поняття дестабі- лізації. Система ринкових відносин об’єктивно визна- чає існування дестабілізації у всіх сферах господарської діяльності. Підприємство як основна ланка національної еко- номіки є складною системою, що поєднує в собі взає- мозалежні компоненти виробничо-економічного, тех- нологічного й природного середовища. Визначаючи сутність сучасного підприємства як складну, багатоаспектну, теорія управління розгля- дає підприємство як систему, здатну до саморозвит- ку та самоорганізації, яка може з певним ступенем гнучкості реагувати на зміни зовнішнього середови- ща, адекватно змінювати свою стратегію, цілі, фор- мальні структури, організаційну культуру й поведін- ку персоналу. УДК 334.716(477).001 О. В. Ісаєва, здобувач, м. Донецьк ПІДПРИЄМСТВО ЯК ВИРОБНИЧО-ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА ТА ЙОГО БЕЗПЕКА Ефективність реагування підприємства на зміни його оточення залежить від ступеня відкритості системи, адек- ватності механізму управління логіці еволюції підприєм- ства й оточення, рівноваги в сполученні розвитку внут- рішнього й зовнішнього середовища. Ускладнення ос- танньої характеризується ростом диференціації зовнішніх господарських умов, високими темпами зміни госпо- дарських пріоритетів, що впливають, у свою чергу, на вибір стратегічних цілей підприємства, глобалізацією економічних відносин, у котрі вступає підприємство. В економічній науці відомо кілька основних ва- ріантів теорії (моделі) підприємства, що описують за допомогою невеликого числа фундаментальних пере- думов його виникнення, функціонування і/або ліквіда- цію. У кожнім з них підприємство розглядається під визначеним кутом зору, з акцентом на ті або інші особ- ливості досліджуваного об’єкта. Найбільш повно розроблені п’ять варіантів теоре- тичної моделі підприємства: неокласична (А. Маршалл, Дж. Кларк, Дж. Робінсон), інституціональна (Р. Коуз, О. Уільямсон, К. Ерроу, Р.М. Нурєєв, В.В. Дємєнтьєв, А.Є. Шастітко, А.А. Гриценко), еволюційна (Р. Нельсон, С. Вінтер), підприємницька (М. Портер, Р. Хісрич, В.Є. Воротін, Л.І. Вороніна, З.С. Варналій, В.І. Ляшенко) і агентська теорія фірми (У. Берклі, Г. Мінз, У. Меклінг і ін.). Слід відзначити також внесок В.М. Геєця, М.Г. Чумаченка, І.П. Булєєва. Розглядаючи зазначені варіанти моделі підприє- мства в розвитій ринковій економіці під кутом зору вимог кожної з цих концепцій до функціонування підприємств, можна виділити наступні складові цих вимог (рис. 1). Для кожної з поданих моделей характерна пере- вага тих або інших якостей, що повинні бути властиві підприємствам для виживання в тривалій перспективі. Різні моделі по-різному визначають безліч чинників, вла- стивостей підприємств як складних організаційних си- стем, що впливають на якість їхнього функціонування та розвитку. Різними відповідно є погляди на чинники забезпечення стійкості, керованості організаційних си- стем. В одних підходах ці якості виробляються насам- перед зусиллями внутріорганізаційних структур, при- веденням їх до оптимального стану, в інших успіх підприємства більшою мірою залежить від впливу рин- кових впливів, у третіх головним є приведення органі- 131 Економічний вісник Донбасу № 3 (17), 2009 О. В. Ісаєва Рис. 1. Складові вимог концепцій функціонування підприємств заційного та зовнішнього середовища до гармонічної відповідності. У різних моделях більшою або меншою мірою зміст сутності підприємства складається навко- ло конкретних проблемних питань економічного функ- ціонування і розвитку — змін характеру суспільного виробництва, процесів його концентрації та пошуку відповідних пріоритетів еволюції, трансформацій відно- син власності й зменшення різної спрямованості інте- ресів керівників і власників підприємств. Виробничо-економічна система має ряд найваж- ливіших особливостей, до яких можна віднести мінливість окремих параметрів системи і стохастичність її поводження; наявність у ній граничних можливос- тей, обумовлених наявними ресурсами; здатність зміню- вати свою структуру і формувати варіанти поводжен- ня; здатність протистояти ентропійним тенденціям; здатність адаптуватися до умов, що змінюються. Зараз більшість українських підприємств, працю- ючи в нестабільному економічному й суспільно-пол- ітичному середовищі, переживають спад виробництва і перебувають або в критичному стані, або на межі бан- крутства, тому економічна безпека підприємства здат- на зіграти виняткову роль у його подальшій діяльності. Економічна безпека — це такий стан національ- ної економіки, який дає можливість зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і може задовольня- ти потреби особи, сім’ї, суспільства та держави [1]. Спочатку поняття економічної безпеки розгляда- 132 Економічний вісник Донбасу № 3 (17), 2009 О. В. Ісаєва лося як забезпечення умов збереження комерційної таємниці й інших секретів підприємства. Такому трак- туванню економічної безпеки присвячені публікації початку 90-х рр. минулого сторіччя. Забезпечення економічної безпеки розглядалося перш за все як захист інформації, чому присвячено багато публікацій, серед яких необхідно назвати ро- боти В. Ярочкіна, А. Шаваєва і ряд інших. Проблему економічної безпеки підприємства в зазначеному контексті пропонувалося вирішувати ви- ходячи з передумови, що ступінь надійності всієї сис- теми визначається рівнем безпеки найбільш слабкої її ланки, якою вважається персонал організації. Забезпечення економічної безпеки підприємства зводилося до інформаційної та будувалося у формі дворівневої системи захисту інформації. Перший рівень припускав схоронність секретів силами служ- би безпеки організації, а другий — передбачав фор- мування психологічної атмосфери «пильності й відпо- відальності» персоналу організації за допомогою так званих координаторів, призначуваних з осіб середньої керівної ланки, а також тих, що користуються серед співробітників авторитетом. Цілком очевидно, що настільки вузьке розумін- ня економічної безпеки страждає надмірною «еконо- мічністю» й не враховує всього спектру впливу зов- нішнього середовища як основного джерела небез- пек для діяльності підприємства. Трохи пізніше був поширений інший підхід до трактування поняття економічної безпеки підприємства. Різкий спад виробництва в цілому у країні, а головне — зміна економічних функцій держави, яка вже не була основним інвестором і споживачем продукції, змусили подивитися набагато ширше на проблему економічної безпеки підприємств. Відповідно до цього погляду економічна безпека підприємства зумовлена впливом зовнішнього середо- вища, що в ринковій економіці весь час змінюється, ніко- ли не залишається стабільним, постійним або незмінним. Саме з позицій впливу зовнішнього середовища, захисту підприємств від його негативного впливу й роз- глядається зміст категорії економічної безпеки підприє- мства, в тому числі й у нечисленних поки публікаціях вітчизняних учених-економістів, таких як Р.Н. Лепа, Н.Н. Лепа, Ю.Г. Лисенко, В.В.Христіановський. При визначенні поняття «економічна безпека» стала переважати думка, що його зміст відображає такий стан підприємства, що забезпечує здатність про- тистояти несприятливим зовнішнім впливам. У цьому зв’язку економічна безпека підприєм- ства стала розглядатися набагато ширше — як мож- ливість забезпечення його стійкості в різноманітних, у тому числі й у несприятливих, умовах, що склада- ються в зовнішньому середовищі, поза залежністю від характеру її впливу на діяльність підприємства, мас- штабу й характеру внутрішніх змін. Для оцінки рівня економічної безпеки підприєм- ства в роботі [2, с. 83 — 85] вводиться поняття су- купного критерію економічної безпеки підприємства, що розраховується за приватними функціональними критеріями економічної безпеки підприємства. Фор- мула розрахунку сукупного критерію економічної без- пеки підприємства є такою: ∑= i ii dKСКЕБ , де iK — значення приватних функціональних критеріїв економічної безпеки підприємства; id — питомі ваги значимості функціональних складових економічної безпеки підприємства (фінансової; інте- лектуальної та кадрової; техніко-технологічної; політи- ко-правової; інформаційної; екологічної; силової). Причому 1=∑ i id , а їхні значення розрахову- ються на основі оцінки сукупних збитків за функціо- нальними складовими. Інтегральний показник рівня економічної безпе- ки України в І півріччі 2008 р. порівняно з І півріччям 2007 р. зменшився на 0,14 в.п. до 71,1% (рис. 2). Основний негативний вплив на рівень інтеграль- ного показника економічної безпеки мала зовнішньо- економічна безпека (-6,3 в.п. порівняно з І півріччям 2007 р.), зменшення рівня якої зумовлене зростанням розриву між обсягами експорту та імпорту від ВВП. Тобто, зважаючи на основні чинники негативного впливу — зростання інфляції та погіршення зовніш- ньоторгівельного балансу, можна констатувати, що по- гіршення стану економічної безпеки у І півріччі 2008 р. є першим наслідком негативного впливу на економі- ку України розгортання глобальної фінансової кризи (рис. 3). У літературі не існує єдиної думки щодо підходів до оцінки рівня економічної безпеки підприємства (табл. 1). Економічна безпека підприємства складається з декількох функціональних складових, які для кожно- го конкретного підприємства можуть мати різні пріо- ритети залежно від характеру існуючих загроз. Основним чинником, що визначає стан еконо- мічної безпеки є володіння підприємством стійкими конкурентними перевагами. Ці переваги повинні відповідати стратегічним цілям підприємства. На підставі зроблених висновків можна сформулювати власне визначення: економічна безпека підприємства — це наявність конкурентних переваг, зумовлених 133 Економічний вісник Донбасу № 3 (17), 2009 6,24 2,38 2,07 1,21 0,92 0,10 0,05 -3,86 -4,09 -6,30 -0,14 -7,0 -3,5 0,0 3,5 7,0 Соціальна (+) Продовольча (+) Макроекономічна (+) Науково-технологічна (+) Енергетична (+) Демографічна (+) Виробнича (+) Інвестиційна (-) Фінансова (-) Зовнішньоекономічна (-) Інтегральний (-) О. В. Ісаєва Рис. 2. Інтегральний показник рівня економічної безпеки, % (оптимальне значення 100%) [3] 71,1%71,2% 62,9% 64,5% 67,9% 70,9% 72,0% 72,2% 69,4% 63,6% 52,6% 55,3% 53,0% 53,7% 58,2% 40% 60% 80% 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 І пів. 2006 І пів. 2007 І пів. 2008 Рис. 3. Динаміка змін складових економічної безпеки порівняно з І півріччям 2007 р., відсоткові пункти [3] відповідністю матеріального, фінансового, кадрово- го, техніко-технологічного потенціалів і організацій- ної структури підприємства його стратегічним цілям і задачам. На основі аналізу стану економічної безпеки (рис. 4) можна зробити висновки про те, що негатив- ний внесок у рівень інтегрального показника мали його складові. Отже, в І півріччі 2008 року в економіці України спостерігалися й позитивні тенденції, які мають в пе- ріод кризи пом’якшити негативні наслідки. Говорячи про економічну безпеку, є потреба зга- дати про одну з основних складових економічної без- пеки — виробничу безпеку. Як зазначено в [1], ви- робнича безпека — це такий рівень розвитку промис- лового комплексу країни, який здатний забезпечити зростання економіки та розширене її відтворення. Інтегральний показник рівня виробничої безпе- ки залишився майже незмінним — зростання лише на 0,1 в.п. до 73,6 % (рис. 5). Аналіз розглянутих підходів до проблеми еконо- мічної безпеки підприємства дозволяє зробити вис- новки: необхідно класифікувати дестабілізуючі чинни- ки, що впливають на виробничо-економічні системи; дослідити вплив дестабілізуючих чинників на діяльність виробничо-економічних систем. Таким чином, економічна безпека підприємства пе- редбачає стійкий розвиток (тобто збалансований та без- перервний), що досягається за допомогою використан- ня усіх видів ресурсів і підприємницьких можливостей, за якими гарантується найбільш ефективне їхнє викори- стання для стабільного функціонування й динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішніх і зовнішніх дестабілізуючих впливів (загроз). В умовах кризи, коли кардинально змінюються принципи координації виробничо-господарської діяль- ності, різко зростає динамізм усіх економічних про- цесів, а критерієм розвитку підприємства є спро- можність вчасно адаптуватися до змiн у зовнішньому середовищi, стає очевидним, що вкористовувані на вітчизняних підприємствах підходи до моделювання регулювання дестабілізаційних процесів, які найчасті- ше економічно не обґрунтовані, себе не виправдову- ють, не враховують зростаючої динаміки зовнішнього та внутрішнього середовища, глибини дестабілізацій- них процесів виникнення нових управлінських функцій, відторгнення старих. Тому питання, пов’я- зані з функціонуванням підприємств в умовах деста- 134 Економічний вісник Донбасу № 3 (17), 2009 О. В. Ісаєва Таблиця 1 Класифікація підходів до оцінки рівня економічної безпеки підприємства 135 Економічний вісник Донбасу № 3 (17), 2009 72 ,3 89 ,3 92 ,5 77 ,0 69 ,7 67 ,768 ,3 85 ,4 86 ,2 58 ,5 83 ,2 55 ,2 70 ,6 67 ,7 71 ,2 55 ,1 73 ,5 63 ,5 57 ,3 70 ,873 ,6 65 ,6 50 55 60 65 70 75 80 85 90 95 100 М ак ро ек он ом ічн а Ви ро бн ич а Фі на нс ов а Ін ве ст иц ійн а Зо вн іш нь ое ко но мі чн а На ук ов о-т ех но ло гіч на Со ціа ль на Де мо гр аф ічн а Ен ер гет ич на Пр од ов ол ьч а Ін те гр ал ьн ий по ка зн ик І пів. 2007 І пів. 2008 Рис. 4. Рівень складових економічної безпеки України у І півріччі 2007 р. та І півріччі 2008 р. [3] О. В. Ісаєва 136 Економічний вісник Донбасу № 3 (17), 2009 О. В. Ісаєва білізації, визначенням дестабілізуючих чинників та оцінкою ефективності функціонування потребують кри- тичного перегляду накопиченого досвіду. Функціонування українських підприємств в умо- вах кризи перш за все залежить від наявності на підприємстві такого організаційного початку, що мог- ло б пом’якшити негативний вплив зовнішнього се- редовища. Важливо також, щоб внутрішні можливості підприємства відповідали або були б адекватними ви- могам ринкового середовища. Зовнішнє середовище має велике значення для формування діяльності суб’єктів господарювання. Скорочення невизначеності в зовнішніх умовах гос- подарювання є важливим напрямком підвищення об- ґрунтованості управлінських рішень. У [9, с. 90 — 91] зазначено, що результати діяльності підприємства знач- ною мірою визначаються умінням адекватно сприй- мати зовнішнє середовище (рис. 6). Тому підприєм- ству необхідна система управління, що забезпечує 73,6%73,5% 55,0%45,9%46,7%46,4%45,8% 64,5% 70,5% 74,1% 71,4% 82,1% 72,8% 67,9%68,0% 40% 60% 80% 100% 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 І пів. 2006 І пів. 2007 І пів. 2008 Рис. 5. Індикатор виробничої безпеки, % (оптимальне значення = 100%) [8] пізнання цього середовища, уміння реагувати на її зміни й впливати на внутрішні структури підприємства. Під складністю зовнішнього середовища підприє- мства розуміється кількість чинників, на які виробни- ча система зобов’язана реагувати з метою свого ви- живання, а тим більше розвитку. Чинники зовнішньо- го середовища поділяються на чинники прямого впли- ву та чинники непрямого впливу. Чинники прямого впливу безпосередньо впли- вають на прийняття рішень підприємством у сфері гос- подарської діяльності. Середовище зовнішніх чинників прямого впливу постає як спектр деяких обмежень. До чинників прямого впливу належать: держава (дер- жавні органи); постачальники; споживачі; конкурен- ти. Держава визначає (встановлює) правові норми фун- кціонування підприємства. Воно є найважливішим еле- ментом зовнішнього середовища. Проводячи свою політику в сфері економіки, держава певним чином впливає на діяльність підприємства. Так, наприклад, Рис. 6. Підприємство й зовнішнє середовище [9, с. 91] Зовнішнє середовище підприємства Підприємство Політичні Держава Соціальні Споживачі Технологічні Економічні Постачальники Конкуренти Фактори дії Фактори дії Фактори дії Фактори дії Чинники діїЧинники дії Чинники діїЧинники дії 137 Економічний вісник Донбасу № 3 (17), 2009 О. В. Ісаєва кожне підприємство має визначений правовий статус, установлений законодавством. Для кожного відокремленого суб’єкта господа- рювання зовнішнє середовище представляє собою в першу чергу сферу функціонування, що не підпоряд- ковується його діям, найкраща адаптація до вимог якої є першою умовою досягнення успіху [10, с. 161]. Зовнішнє оточення підприємства часто стає дже- релом проблем для сучасних керівників. Підприєм- ства (організації) подібні до біологічних організмів: вони вимушені пристосовуватися до середовища, у якому перебувають, щоб вижити й зберегти ефек- тивність. Керівник повинен сповідати дарвінізм у зов- нішньому середовищі підприємства (організації), щоб у світі швидких змін, де виживають лише пристосо- вані, його підприємство не опинилося в числі зник- лих (рис. 7) [11]. Якщо якісь умови діяльності (кліматичні, метео- рологічні, фізіологічні тощо, а також екологічні, що виникли стихійно) за суттю не керовані, то для підви- щення якості прийнятих рішень залишається лише кра- ще їх пізнати й урахувати в процесі підготовки рішен- ня. Але якщо некерованість чинника є результатом діяльності вищих органів або суміжних суб’єктів (ціни, тарифи, штрафи, нормативи, ліміти й т. д.), то поряд з адаптацією своєї діяльності до цих умов зовнішнього середовища при прийнятті конкретного рішення необ- хідний постійний та послідовний аналіз доцільності й ефективності цих умов у перспективному й загально- му плані [10, с. 155 — 156]. Розглядаючи взаємодію системи із середовищем, слід зазначити, що остання є неоднорідною щодо си- стеми. Це виявляється в тому, що кожна конкретна система взаємодіє не з зовнішнім середовищем вза- галі, а з деякою сукупністю її елементів. Зовнішні сили впливають на систему, примушують її пристосовува- тися до змін середовища, тому система повинна мати властивість пристосування до будь-яких ситуацій. Оцінку ситуації можна проводити на підставі обробки даних зворотного зв’язку й контролю перешкод і збу- рювань, тому в процесі функціонування система по- винна протистояти (зберігати себе й удосконалювати- ся) своєму оточенню (середовищу) і перебувати в ди- намічній рівновазі з ним. Підприємство самостійно визначає величину при- бутку й одним зі способів її підвищення є зниження до мінімуму витрат виробництва, що, у свою чергу, досягається впровадженням найбільш ефективних ме- тодів управління підприємством [13, с. 125]. Зовнішнє середовище є джерелом з організації, ресурсів, що потрібні для підтримки її внутрішнього потенціалу на певному рівні. У системі національної економіки характеристи- кою споживача може бути розмір його потреби у виз- Рис. 7. Дарвінізм у зовнішньому середовищі підприємства [12] 138 Економічний вісник Донбасу № 3 (17), 2009 О. В. Ісаєва наченому ресурсі. Проблема управління ВЕС значно загострюється у зв’язку з різким переходом на інтен- сивні методи ведення виробництва, коли на перший план висувається завдання систематичного зниження витрат на одиницю ресурсів, необхідних для ліквідації дестабілізації системи. Управління виробничо-економічною системою має забезпечувати досягнення визначених цілей, по- ставлених перед керованим об’єктом і приймати оп- тимальні рішення в кожен момент часу щодо ефек- тивного забезпечення й розподілу ресурсів. Прийнят- тя таких рішень можливо на основі гнучкого викори- стання інформації про діяльність економічного об’єкта. Висновки. Прийняттю рішень з розподілу ре- сурсів і їхньому оптимальному використанню присвя- чено багато літератури. Утім, і тут ще потрібні нові дослідження, зокрема, пошук нових, більш плідних постановок основних задач. Література 1. Міністерство економіки України. НАКАЗ Про затвердження Методики розрахунку рівня економіч- ної безпеки України (Методика, розд. 2) 02.03.2007 № 60. 2. Экономическая кибернетика : учебник. — Т. 2. — Кн. 1. — Донецк : ООО «Юго-Восток, Лтд», 2007. — С. 83 — 85. 3. Стан економічної безпеки в Україні [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/category/ main?cat_id=32843. Заголовок з екрану. 4. Тамбов- цев В.Л. Экономическая безопасность хозяйственных систем: структура проблемы / В. Л. Тамбовцев // Ве- стник Московского гос. ун-та. Сер. 6 : «Экономика». — 1995. — №3. — С. 3 — 9. 5. Основы экономичес- кой безопасности. (Государство, регион, предприятие, личность) / Под. ред. Е.А. Олейникова. — М., 1997. — 288 с. 6. Забродский В. Теоретические основы оценки экономической безопасности отрасли и фир- мы / В. Забродский, Н. Капустин // Бизнес-информ. — 1999. — №15 — 16. — С. 35 — 37. 7. Валуев Б.И. Возможность углубления интеграции данных опера- тивного и бухгалтерского учета в основных центрах угроз экономической безопасности предприятия / Б. И. Валуев, А. И. Паламарчук. — Одесса, 2000. — С. 218 — 221. 8. Стан економічної безпеки в Україні [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// me . kmu .gov.ua /cont ro l /uk /publ i sh /c a t ego ry/ main?cat_id=32843. Заголовок з екрану. 9. Бойко В.В. Економiка підприємств України : навч. посіб. / В. В. Бойко. — 2-е вид., переробл. и доп. — Дніпро- петровськ : Нац. гірнича академія, 2002. — 535 с. 10. Рейльян Я.Р. Аналитическая основа принятия управленческих решений / Я. Р. Рейльян. — М. : Фи- нансы и статистика, 1989. — 206 с. 11. Зовнішньое- кономічна діяльність підприємств : підруч. для вузів / І.В. Багрова, Н.І. Редіна, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман / за ред. д-ра екон. наук, проф. І.В. Багрової. — К., Центр навч. літ., 2004. — 580 с. 12. Особливості міжнародного менеджменту [Електронний ресурс] / Зовнішньоекономічна діяльність підприємств — Баг- рова. — Режим доступу : http://library.if.ua/book/53/ 3853.html. Заголовок з екрану. 13. Лепа Н.Н. Моде- лирование процессов управления развитием промыш- ленных предприятий : монография / Н. Н. Лепа, Р. Н. Лепа, А. И. Пушкарь / НАН Украины. Ин-т эко- номики пром-ти : под ред. Лепы Н. Н. — Донецк : ООО «Юго-Восток, Лтд», 2005. — 348 с. Ісаєва О. В. Підприємство як виробничо-еко- номічна система та його безпека Зростаюча складність економічних процесів ста- вить нові, більш високі вимоги до управління еконо- мічними системами всіх рівнів. Специфічні умови функціонування перехідної економіки характеризують- ся високим рівнем невизначеності, що впливає на збільшення ризиків і втрат під час прийняття управлі- нських рішень. Ключові слова: підприємство, управління еконо- мічними системами, безпека. Исаева E. В. Предприятие как производствен- но-экономическая система и его безопасность Растущая сложность экономических процессов ставит новые, высшие требования к управлению эко- номическими системами всех уровней. Специфичес- кие условия функционирования переходной экономи- ки характеризуются высоким уровнем неопределен- ности, которая влияет на увеличение рисков и потерь во время принятия управленческих решений. Ключевые слова: предприятие, управление эко- номическими системами, безопастность. Isaeva O. V. Enterprise as industrial and economis system and it’s safety Growing complication of economic processes puts new, higher requirements to the management of all of levels the economic systems. Specific operating of transitional economy conditions are characterized the high level of vagueness which influences on the increase of risks and losses during acceptance of administrative decisions. Key words: enterprise, management economic systems, safety. Отримано від автора 28.06.2009 р. Прийнято до друку 30.09.2009 р.