Міграційні процеси як чинник формування державної молодіжної політики в Донецькій області

Досліджено вплив трудової міграції на соціально економічне становище молоді та запропоновано заходи щодо попередження її негативних наслідків завдяки активізації державної молодіжної політики. Ключові слова: міграційні процеси, трудова міграція, молодь, соціально-економічне становище, державна молод...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Коніщева, Н.Й.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2009
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Соціально-економічні проблеми Донбасу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23778
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Міграційні процеси як чинник формування державної молодіжної політики в Донецькій області / Н.Й. Коніщева // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 4. — С. 4-10. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-23778
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-237782013-02-13T02:53:08Z Міграційні процеси як чинник формування державної молодіжної політики в Донецькій області Коніщева, Н.Й. Соціально-економічні проблеми Донбасу Досліджено вплив трудової міграції на соціально економічне становище молоді та запропоновано заходи щодо попередження її негативних наслідків завдяки активізації державної молодіжної політики. Ключові слова: міграційні процеси, трудова міграція, молодь, соціально-економічне становище, державна молодіжна політика. Исследовано влияние трудовой миграции на социально-экономическое положение молодежи и предложены мероприятия по предупреждению ее негативных последствий благодаря активизации государственной молодежной политики. Ключевые слова: миграционные процессы, трудовая миграция, молодежь, социально-экономическое положение, государственная молодежная политика. The article investigates the influence of labour migration on social and economic status of the youth and offers measures on prevention of its negative consequences due to activation of the state youth policy. Key words: migration processes, labour migration, youth, social and economic status, state youth policy. 2009 Article Міграційні процеси як чинник формування державної молодіжної політики в Донецькій області / Н.Й. Коніщева // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 4. — С. 4-10. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23778 37.014.5 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Соціально-економічні проблеми Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу
spellingShingle	Соціально-економічні проблеми Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу Коніщева, Н.Й. Міграційні процеси як чинник формування державної молодіжної політики в Донецькій області Економічний вісник Донбасу
description	Досліджено вплив трудової міграції на соціально економічне становище молоді та запропоновано заходи щодо попередження її негативних наслідків завдяки активізації державної молодіжної політики. Ключові слова: міграційні процеси, трудова міграція, молодь, соціально-економічне становище, державна молодіжна політика.
format	Article
author	Коніщева, Н.Й.
author_facet	Коніщева, Н.Й.
author_sort	Коніщева, Н.Й.
title	Міграційні процеси як чинник формування державної молодіжної політики в Донецькій області
title_short	Міграційні процеси як чинник формування державної молодіжної політики в Донецькій області
title_full	Міграційні процеси як чинник формування державної молодіжної політики в Донецькій області
title_fullStr	Міграційні процеси як чинник формування державної молодіжної політики в Донецькій області
title_full_unstemmed	Міграційні процеси як чинник формування державної молодіжної політики в Донецькій області
title_sort	міграційні процеси як чинник формування державної молодіжної політики в донецькій області
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Соціально-економічні проблеми Донбасу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23778
citation_txt	Міграційні процеси як чинник формування державної молодіжної політики в Донецькій області / Н.Й. Коніщева // Економічний вісник Донбасу. — 2009. — № 4. — С. 4-10. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT koníŝevanj mígracíjníprocesiâkčinnikformuvannâderžavnoímolodížnoípolítikivdonecʹkíjoblastí
first_indexed	2025-07-03T03:16:59Z
last_indexed	2025-07-03T03:16:59Z
_version_	1836594097543970816
fulltext	4 Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009 Соціально-економічні проблеми Донбасу НАУКОВІ СТАТТІ Н. Й. Коніщева УДК 37.014.5 Н. Й. Коніщева, доктор економічних наук, Донецький інститут психології і підприємництва Постановка проблеми. Молодь вважається однією з найбільш важливих суспільних груп у багатьох країнах, тому що має могутній інноваційний потенціал, від якого залежать майбутні шляхи розвитку. В Україні молодь (соціально-віко- ва група населення у віці 14—35 років) складає більше 30% населення країни, діти та підлітки у віці до 14 років — 14%. Відповідно в Донецькій області проживає 540 тис. дітей та підлітків (11,9% населення), 1398,5 тис. молодих людей віком 15—35 років (30,9% населення). Усього це 1,94 млн. осіб, серед яких 982,5 тис. чоловіків і 956,0 тис. жінок, що складають 42,8% всього населення. Кількість підлітків та молоді, які проживають у До- нецькій області, високий рівень розвитку важкої промис- ловості (що, у свою чергу, є причиною високого рівня травматизму, випереджаючих темпів смертності чоловіків у працездатному віці), урбанізації та багато інших особ- ливостей цього суперіндустріального регіону зумовлю- ють надзвичайно складні та гострі проблеми підготовки підростаючого покоління до майбутнього життя. Питома вага молодих людей у віці 15—34 років в області складає 29,5%, що нижче середньо-республіканського рівня (в Україні цей показник складає 30,2%). З кожним роком зростає значення молоді в політич- них і соціально-економічних процесах, у першу чергу у структурі зайнятості населення. За 2005—2007 рр. пито- ма вага молоді в кількості штатних працівників зросла з 30,3 до 31,5%, у тому числі в фінансовій діяльності з 50,0 до 57,4%, торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів — з 46,9 до 50,7%, діяльності пошти та зв’язку — з 32,0 до 32,8% тощо [1, с. 386, 392]. Разом з тим, молодь є однією з найвразливіших сус- пільних груп. За роки незалежності України у зв’язку з процесами ринкової трансформації економіки, деформа- цією соціальних інститутів, відсутністю науково обґрун- тованої стратегії соціально-економічного розвитку нако- пичилось багато проблем, усвідомлення й вирішення яких на державному рівні сприяло б підвищенню ролі та більш повному розкриттю потенційних можливостей молодих людей у суспільстві. Однією з таких проблем є необхідність запобігання та зменшення негативних явищ, які пов’язані з процесами тру- дової міграції «четвертої хвилі», у першу чергу, яку обумов- лено надто низьким рівнем заробітної плати в Україні, особ- ливо в умовах сучасної глобальної фінансової кризи. Основоположник Чикагзської школи міської соціо- логії та екології людини Роберт Парк, який визначав мігра- цію як одну із форм здійснення історичних змін, уважав, що міграції, революції та війни — явища одного порядку, оскільки вони порушують природну течію людської історії. Міграції населення проявляють себе як спосіб до- сягнення нової рівноваги, коли економіка та соціаль- ний порядок порушуються [2, с. 886, с. 10]. Зважаючи на значущість інноваційного потенціалу молоді в суспільстві, поглиблення та загострення демог- рафічних проблем і соціально-економічних процесів в ре- зультаті світової фінансової кризи, мета цієї статті — дос- лідити вплив трудової міграції на соціально-економічне становище молоді в Україні та Донецькій області, врахо- вуючи її особливості, та запропонувати заходи щодо по- передження та зменшення негативних наслідків міграції завдяки активізації державної молодіжної політики. Виклад основного матеріалу дослідження. У су- часних умовах глобалізації трудова міграція притаманна багатьом країнам. За даними директора Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Націо- нального університету «Львівська політехніка», керівни- ка проекту «Діти емігрантів про себе» Ірини Ключковсь- кої, за 1965—1990 рр. світова кількість мігрантів зросла на 45 млн. і досягла майже 200 млн. чол. — це понад 3% населення планети, тобто одна особа з 35 у світі є мігран- том. Річний приріст складає 2,1—2,9%. У країнах ЄС на- селення іноземного походження досягає 30—40% загаль- ної кількості їх громадян [3]. Колись В’ячеслав Чорновіл зауважив, що «такою роз- киданістю по світу, як українці, може похвалитися (або зас- мутитися?) хіба що тільки біблійний єврейський народ». Тільки за офіційними даними українці мешкають у 55 краї- нах світу [4, с. 21]. Не від гарного життя вони їздять світом у пошуку долі. Остання хвиля еміграції «викинула» за кор- дон від 7 до 10 млн. українців, переважно сімейних. Кожен четвертий з працездатних громадян України працює за кордоном. Кількість мігрантів із України у 2005 р. за даними Всесвітнього Конгресу Українців скла- дала в Росії, США та Канаді по 1 млн., Іспанії — 0,1—0,4, Польщі — 0,3, Італії — 0,2—0,8, Німеччині — 0,45, Туреч- чині та Греції — по 0,35 млн., Португалії — 1,5 млн. осіб. Річне скорочення населення за рахунок еміграційних про- цесів досягало в деякі роки незалежності України 150— 160 тис. чол., що дорівнює 55—59% загального зменшен- ня населення [5, с. 47]. МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ 5 Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009 Слід зауважити, що міждержавна міграція посідає незначну частку серед інших напрямів міграції. За 2000— 2007 рр. її питома вага скоротилася з 12 до 4% (табл. 1). При цьому питома вага міжрегіональної міграції в межах України зросла з 32,8 до 37,2%, а внутрішньорегіональної — з 55,2 до 58,8% загальної кількості вибулих осіб за усіма напрямами міграції. У Донецькій області, населення якої складає 9,8% населення України, протягом 2000—2007 рр. питома вага закордонних емігрантів зросла з 11,4 до 12,8% від загаль- ної кількості вибулих з країни через міждержавну мігра- цію. Незважаючи на те, що рівні зайнятості та заробітної плати в регіоні вище середньореспубліканських показ- ників, тут постійно спостерігається перевищення кількості вибулих над прибулими та високий рівень по- казників валової міграції містами та районами. Це зу- мовлено деформованою структурою промислового комплексу й катастрофічними соціальними наслідками ринкових трансформацій експортнозалежних галузей основної спеціалізації регіону. Експорт людського капіталу обумовлює збільшен- ня обсягів міграційного фінансового капіталу (грошових переказів мігрантів). Згідно з доповіддю Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку, у 2006 р. 150 млн. мігрантів, що працюють в індустріально розвинутих краї- нах, переказали на батьківщину більше 300 млрд. дол. Для порівняння, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій до всіх цих держав склав 167 млрд. дол. Грошові перекази українських трудових мігрантів удвічі перевищують прямі іноземні інвестиції в українсь- ку економіку й досягли за офіційними даними в 2006 р. 8,4 млрд. дол. За показником грошових перекладів на бать- ківщину Україна посіла шосте місце у світі (Індія — 24,5, Росія — 13,8 млрд. дол.). Реальні обсяги міграційного капіталу досягли 21 млрд. дол. Це приблизно 25% ВВП України і значно більше обсягів іноземних інвестицій [6, с. 4], тобто роль міграційного капіталу як джерела фінансування процесів економічного розвитку і своєрідного стабілізатора со- ціально-економічного розвитку на макро- та мікрорівнях є доволі вагомою. Разом з тим, відтік людського капіталу, за висловом народного депутата України Геннадія Удовенка, який три- валий час очолював Комітет з питань прав людини, націо- нальних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України, може перетворити країну в «зону стихій- ного лиха». На жаль, проблемами та соціальними наслідка- ми «четвертої хвилі» еміграції держава практично не зай- мається, незважаючи на те, що громадяни та суспільство постійно привертають до них увагу. Унаслідок міграційних процесів ринок праці Украї- ни втрачає кваліфікованих молодих робітників. Розподіл громадян України, які тимчасово працювали за кордо- ном за наймом, свідчить, що питома вага громадян з ви- щою освітою серед них у 2007 р. складала 30,8%, у тому числі з повною вищою освітою 24,5%, у 2008 р., відповід- но, 34,1 та 25,3% [7, с. 228; 8, с. 102]. Тому в 2008 р. 43% громадян України, які тимчасово працевлаштувалися за кордоном, працювали на посадах керівників, спеціалістів, службовців, 54,6 — на робочих місцях і лише 2,4% — на місцях, які не потребують професії чи спеціальності. І це за умови, що в Україні спостерігається гостра нестача ква- ліфікованих кадрів, особливо в таких суперіндустріальних регіонах, як Донецька область. Міграційне скорочення населення України негатив- но впливає на його статево-вікову структуру та трудовий потенціал. Наприклад, серед вибулих у 2007 р. з Донець- кої області в інші регіони України 78,4% становили особи у працездатному віці, з них 57,5% — у віці 18—34 роки. Серед вибулих до інших країн особи у працездатному віці складали 66,3%, з них молодь — 59,5%. Розподіл громадян України, які тимчасово працюва- ли за кордоном за наймом, свідчить, що питома вага чо- ловіків віком 18—27 років серед них складала у 2007 р. 24,2%, у 2008 р. — 19,5%, а віком 28—39 років, відповідно, 28,4 і 21,5% [7, с. 227; 8, с. 101]. Питома вага молоді віком 15—34 років у загальному обсязі всіх потоків мігрантів у Донецькій області складала у 2007 р. серед вибулих 60,85%, у тому числі чоловіків — 58,71%, жінок — 62,54% (табл. 2). Жінок фертильного віку (15—49 років) серед тих, хто виїхав до інших регіонів України було 39,9%, а серед тих, хто поїхав до інших країн — 37,3%. Зважаючи на те, що демографічна ситуація в області та країні в цілому оцінюється як кризова, а також на загострення соціаль- них проблем унаслідок світової економічної кризи, вище- названі тенденції міграційних процесів можуть серйозно деформувати склад трудового потенціалу країни та її ок- ремих регіонів. Таблиця 1 Основні напрями міграції населення України у 2000—2007 рр. Складено за даними: [1, с. 360—362]. Число вибулих осіб На 1000 населення 2000 р. 2007 р. Усі напрями міграції абс. % абс. % 2000 р. 2007 р. Усього 837066 100,0 741454 100,0 16,9 15,9 З них: міждержавна міграція 100325 12,0 29669 4,0 2 ,0 0,64 у межах України 736741 88,0 711785 96,0 14,9 15,3 внутрішньорегіональна міграція 461880 55,2 435844 58,8 9 ,3 9,4 міжрегіональна міграція 274861 2,8 275941 37,2 5 ,6 5,9 Н. Й. Коніщева 6 Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009 Про це свідчать результати соціологічного дослід- ження міграційного потенціалу мешканців України, який було проведено в лютому—березні 2004 р. Фондом «Де- мократичні ініціативи» і Центром соціальних і політич- них досліджень «СОЦИС». 23,2% серед опитаних 1200 рес- пондентів з усіх регіонів України бажали б тимчасово за- лишити країну з метою працевлаштування за кордоном. З них 33,3% були у віці 16—29 років, 58,1 — у віці 30—54 років і 8,6% — у віці 55 і старше [9, с. 66, 75]. Одним із значущих негативних наслідків відтоку людського капіталу за кордон є поширення соціального сирітства в Україні. За даними опитування, проведеного серед так званих заробітчан, дев’ять із десяти мають дітей. Кожною четвертою дитиною вдома опікується тільки бать- ко. У кожної шостої дитини за кордоном обидва батьки, тому її доглядають бабуся чи дідусь. Двоє з десяти заро- бітчан залишили своїх дітей на близьких родичів, одного з десяти, як кажуть, — «на бога» [10]. Згідно з соціологічними дослідженнями, сімейний статус потенційного гастарбайтера виглядає так: сім’ю мають 62,0% (проти 54,4% серед потенційних емігрантів), розлучені 7,5% (проти 9,9%), вдівці складають 4,4% (проти 5,5%). Дітей у віці до 16 років у потенційних гастарбайтерів більше, ніж у групі потенційних емігрантів: якщо по одній дитині мають 26,4% сімей, які готуються до від’їзду назавж- ди, а двох — всього 6,0%, то у співвітчизників, що збира- ються за кордон з метою тимчасової роботи, одну дитину у віці до 16 років мають 27,6%, двох — 15,4%, трьох і більше — 1,5% сімей. У сім’ях потенційних емігрантів кількість неповнолітніх дітей взагалі не перевищує двох [9, с. 73]. За оцінкою фахівців, зараз в Україні понад 3,5 млн. дітей стали соціальними сиротами [11]. Замість школи діти заробітчан, позбавлені батьківського контролю, витрача- ють дедалі більше часу на алкоголь, наркотики, гральні автомати, хуліганство й навіть розбійні напади. Як при- пускають у міліції, на злочинний шлях вони стають, щоб «урізноманітнити» своє «сите» життя. Ані стареньких ба- бусь-дідусів, ані, тим більше, сусідів розбишаки не слуха- ють. Знайти батьків, більшість з яких виїхала на заробітки на кордон нелегально, просто неможливо. Підлітки, вихо- вання яких здійснюється без батьків, — фактично втраче- не покоління. Впливу на таких нема, і жодна прийомна сім’я чи притулок їх уже не перевиховає. Підтвердженням цього є результати численних круг- лих столів, які протягом 2008—2009 рр. проводились у різних містах України Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» за сприянням Фонду «Open Ukraine». Їх мета — привернути увагу суспільства й держа- ви до соціально-економічних та морально-етичних проблем, спричинених «четвертою хвилею» української еміграції, а саме проблем соціального й національного сирітства. Треба підкреслити, що проблема соціального та національного сирітства, по-перше, є лише «верхівкою айсбергу», тобто концентрованим виявленням сучасно- го соціально-економічного розвитку, а, по-друге, кількісні параметри процесів, які розглядаються, досягли таких якісних характеристик, що обов’язково матимуть і нега- тивні, і позитивні наслідки для майбутнього країни. Поширення соціального сирітства здійснюється на тлі багатьох негативних процесів, які спостерігаються се- ред молоді України. Статистика щодо складу підлітків, які Таблиця 2 Розподіл мігрантів за статтю та віком в Донецькій області у 2007 р. Складено за даними: [7, с. 219; 8, с. 101]. Питома вага в загальному обсязі всіх потоків мігрантів прибулих вибулих Вікові групи, років обидві статі чоловіки жінки обидві статі чоловіки жінки 15–19 22,29 20,64 23,63 23,79 22,53 24,79 20–24 20,39 18,70 21,76 19,31 17,64 20,61 25–29 10,39 10,60 10,22 10,51 10,66 10,40 30–34 7,15 7,95 6,49 7,24 7,88 6,74 Усього 60,22 57,89 62,10 60,85 58,71 62,54 Таблиця 3 Динаміка зростання питомої ваги засуджених осіб у працездатному віці, які не працювали і не навчалися, у загальній кількості засуджених в Україні Складено за даними: [1, с. 511, 513, 516]. Р О К И Питома вага 1990 1995 2000 2005 2007 неповнолітніх, які не працювали і не навчалися, серед тих, які перебували на обліку в підрозділах кримінальної міліції у справах неповнолітніх; 8,2 23,8 25,2 18,7 21,2 засуджених підлітків (у віці 14–17 років) до загальної кількості засуджених; 12,1 7,8 8,7 9,9 7,3 засуджених осіб у працездатному віці, які не працювали і не навчалися, у загальній кількості засуджених 23,2 39,6 59,7 56,3 61,9 Н. Й. Коніщева 7 Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009 перебувають на обліку в кримінальній міліції у справах неповнолітніх, свідчить, що серед них питома вага тих, хто ніде не працював і не навчався, за 1990—2007 рр. збільши- лася в Україні з 8,2 до 21,2%. З цією тенденцією кореспондується динаміка зрос- тання серед засуджених за окремі види злочинів питомої ваги осіб у працездатному віці, які ніде не працювали і не навчалися, — з 23,2% до 61,9% [1, с. 513, 516] (у Донецькій області, відповідно, з 24,1% до 62,8% [12, с. 396]) (табл. 3). Якщо кількість неповнолітніх, які не працювали й не навчалися, з тих, що перебували на обліку в підрозділах кримінальної міліції (а серед них більш 30% не мають батьків чи мають одного з батьків), за 1990—2007 рр. зрос- ла на 18,5%, то кількість засуджених у працездатному віці, які не працювали й не навчалися, — майже в 3 рази — з 85,8 до 252,7 тис. осіб. Упродовж багатьох років в Україні практично не зни- жується питома вага молодих людей (у віці до 30 років), засуджених за окремі види злочинів у загальному обсязі засуджених: 47,9% у 1985 р., 51,1% у 1995 р. і 54,8% у 2007 р., з них у віці 14—17 років — 7,3%, 18—24 років — 29,2%, 25—29 років — 18,3% (табл. 4). Питома вага жінок серед засуджених зросла з 9,5% у 1990 р. до 14,4% у 1995 р. і 12% у 2007 р., а осіб у працездатному віці, які не працювали й не навчалися, з 23,2% у 1990 р. до 39,6% у 1995 р. і до 61,9% у 2007 р. [1, с. 513]. За 1990—2006 рр. кількість зареєстрованих злочинів в Україні збільшилася на 15,8% — до 428 тис. на рік, у 2007 р. їх кількість знизилась до 408,2 тис. Але у 2008—2009 рр. у зв’язку з фінансово-економічною кризою спостерігається активізація злочинності у всіх регіонах, особливо серед молоді. За статистикою МВС України, вулична злочинність в 2009 р. порівняно з 2008 р. зросла на 12%, кількість озб- роєних нападів — на 15%, пограбувань — на 8%. У Донецькій області, де рівень закордонної еміграції перевищував середній рівень по Україні (2,3 особи на 1000 населення у 2000 р. та 0,83 у 2007 р., питома вага молоді у віці до 30 років, засудженої за окремі види злочинів, скла- дала у 2007 р. 57,7% загальної кількості засуджених за відповідні злочини, у тому числі 73% за крадіжки (2005 р. — 68,2%), 82,1% за грабежі (2005 р. — 80,4%), 53,3% за умисні вбивства та замахи на вбивства (2005 р. — 51%), 64,4% за зґвалтування та замахи на зґвалтування (2005 р. — 77%) [12, с. 397]. За 1995—2007 рр. кількість зареєстрованих злочинів у містах масового відпочинку населення збільшилась в області з 3895 до 12248, або в 3,15 рази, тобто з 6,2 до 25,1% загальної кількості злочинів, при тому, що загальний об- сяг злочинів в області знизився на 22% [12, с. 394]. У 2008 р. кількість зареєстрованих злочинів загальнокримінальної спрямованості, скоєних у громадських містах, збільши- лась у Донецькій області порівняно з 2007 р. на 13,9% і досягла 13950, у тому числі в Донецьку — на 56,5%, Єна- кієве — на 86,2, Селидові — 51,4, Сніжному — 50,0, Авдіївці — 29,0, Макіївці — 19,6, Краматорську — 16,0, Арте- мівському районі — на 159,1% [13, с. 109]. Серед затрима- них за підозрою у скоєнні грабежів у I півріччі 2009 р. у Донецькій області 82% не мають офіційного працевлаш- тування, а кожен третій раніше вже притягався до міліції. Ці чинники потрібно враховувати під час підготовки та проведення заходів Євро-2012. Треба підкреслити, що майже 30% злочинів, особи, яких засуджено, скоїли у стані алкогольного сп’яніння. Разом з тим, в Україні спостерігаються стійкі тенденції зростання споживання алкоголю та наркотичних речовин серед підлітків, а також тютюнокуріння. Згідно з дослід- женнями Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка, здійсненими в 1995, 1999, 2003 та 2007 рр. за сприянням Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), на вік 13—14 років припадає найбільша питома вага учнів, що починають вживати пиво та алкогольні коктейлі. У віці 15 років 17% учнів пробують уживати міцні алкогольні напої. Таблиця 4 Питома вага молоді України, засудженої за окремі види злочинів, серед засуджених за відповідні злочини, % Складено за даними: [1, с. 513—515]. Р О К И Види злочинів 2001 2005 2007 Всього молодь (у віці до 30 років) 57,0 56,4 54,8 Неповнолітні (у віці 14–17 років) 10,0 9,9 7,3 проти життя та здоров’я особи: усього молодь неповнолітні 41,0 3,1 43,1 4,4 41,1 4,2 проти волі, честі та гідності особи: усього молодь неповнолітні 42,9 – 43,7 0,6 48,0 0,5 проти статевої свободи та статевої недоторканості: усього молодь неповнолітні 63,6 5,5 66,6 13,3 53,9 11,7 проти власності: усього молодь неповнолітні 63,0 13,6 68,3 16,4 57,0 13,8 проти безпеки руху та експлуатації транспорту: усього молодь неповнолітні 78,1 17,3 65,1 10,4 54,0 9,4 проти громадського порядку та моральності: усього молодь неповнолітні 67,7 9,9 71,0 9,9 62,2 7,9 у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: усього молодь неповнолітні 50,0 2,2 48,5 2,6 46,1 2,1 Н. Й. Коніщева 8 Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009 91% опитаних хлопців і дівчат вживали алкогольні напої протягом життя хоча б раз, з них 23% вживали алкоголь більше 40 разів. За останній рік перед опитуванням алко- гольні напої вживали 84% підлітків, протягом останніх 30 днів перед опитуванням — 62% [14, с. 92]. Кількість молодих людей обох статей, що палять, складає від 5% серед 11—12-літніх до 50% серед 15— 16-літніх. Досвід паління мають 72% юнаків і 57% дівчат з опитаних молодих людей. Отримані дані підтвердили важ- ливість впливу на поширення куріння серед підлітків та- ких соціальних чинників, як взаємовідносини з батьками, повнота батьківської сім’ї, задоволення собою та своїм здоров’ям. Найбільший вплив мають компанії друзів з ризикованою поведінкою. Питома вага молоді (віком до 30 років), засудженої за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотроп- них речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення, склала в Україні в 2007 р. 46,1%, а підлітків — 2,1% [1, с. 514, 515]. 90% зареєстрованих нар- команів — молоді люди до 30 років, 60% — віком від 15 до 25 років, 10—25% серед тих, хто споживає наркотики — 13—16-літні. Останніми роками істотно зросла частка тих, хто долучився до першого вживання в юному віці. У 1995 р. лише 0,4% хлопців та 0,1% дівчат повідомили про досвід вживання наркотиків у віці 11 і менше років. У 2007 р. це, відповідно, 2 і 1%. Навіть у віці 9 років ці речовини впер- ше спробували 1% опитаних хлопців і 0,4% дівчат. Найбільш вживаними наркотиками залишаються марихуана або гашиш (14% учнівської молоді вживали марихуану хоча б один раз упродовж життя), транквіліза- тори або заспокійливі (4% опитаних), інгалятори (3%), екстазі (3%), ЛСД (1%), суміші алкоголю з медпрепарата- ми (1% опитаних). З тих, хто перебуває в компаніях з ризи- кованою поведінкою, 37% опитаних уживали марихуану чи гашиш від 1 до 19 разів, 26% вживали 20 і більше разів, тоді як серед підлітків, чиї друзі не вживають наркотики, таких, відповідно, 10 і 1% [14, с. 95]. Надання підліткам сучасних знань, пропаганда здо- рового способу життя, формування відповідального став- лення до свого здоров’я, викорінення легковажного став- лення та хибних стереотипів щодо куріння, уживання алко- гольних напоїв та наркотиків, які нав’язуються в компаніях з ризикованою поведінкою, у першу чергу, залежать від морального благополуччя дитини та здорової сімейної ат- мосфери, покращення стосунків з батьками. Молодь є однією з найвразливіших груп на ринку праці України. Деформована структура господарського комплексу, експортно-сировинна модель розвитку еко- номіки країни, унаслідок цього — високий рівень смерт- ності працездатного населення, зростання корупції та організованої злочинності, нелегальна міграція й торгів- ля людьми, безробіття та процеси, що супроводжують сучасну фінансово-економічну кризу, обумовлюють не- гативні явища щодо працевлаштування молоді в Україні. Сотні тисяч жителів Східної Європи, більшість з яких жінки й діти, стають жертвами торгівлі людьми. У Біло- русі, Болгарії, Молдові, Румунії й Україні, як повідомляє Укрінформ, у тенета торгівців щороку потрапляє 225 ти- сяч осіб. За даними Міжнародної організації з міграції, злочинці активно продають людей для робіт на фермах, примушують займатися проституцією та жебрацтвом, втягують у різні злочини. Експерти дійшли висновку, що владні структури приділяють недостатньо уваги боротьбі з організованою злочинністю і корупцією, за допомогою яких процвітає нелегальна міграція та торгівля людьми. Україна разом з Молдовою, Таїландом і Нігерією увійшла до десятки країн, де процвітає торгівля людьми. За даними Департаменту ООН з боротьби з наркотиками та злочинністю, за роки незалежності України біля 100 тис. українців потрапили в тенета торговців. Значна час- тина з них стали рабами, батраками, жінками так званого комерційного сектору. У 2008 р. з Росії, Турції та Польщі вдалося повернути 320 таких «заробітчан», з них 245 жінок [15, с. 7]. Серед економічно активного населення України питома вага молоді у 2006 р. складала 38,9%, у тому числі 37,8% серед зайнятих, або 8,4 млн. чол. Безробітними були 830,2 тис. молодих людей віком 15—34 років, з яких 433,3 тис. або 52,2% були віком 15—24 років. У 2007 р. питома вага молоді серед економічно ак- тивного населення складала 39,2%, у тому числі 38,2% серед зайнятих, або 8,75 млн. чол. Безробітними були 759,8 тис. молодих людей віком 15—34 років, з яких 389,8 тис., або 51,3% були віком 15—24 роки [1, с. 376]. У 2006 р. 17% молодих людей (у 2005 р. — 16,3%) не були працевлаштовані після закінчення загальноосвітніх і вищих навчальних закладів I—IV рівнів акредитації, у 2007 р. — 17,4%. У Донецькій області рівень безробіття серед молоді віком 15—24 роки складав у 2006 р. 12,2%, у 2007 р. — 11,4% до економічно активного населення цієї вікової групи [16, с. 41; 17, с. 33]. Це 33,8 тис. молодих людей, серед яких 15,7 тис., тоб- то 46,4%, не були працевлаштовані після закінчення за- гальноосвітніх та вищих навчальних закладів I—IV рівнів акредитації. Практика свідчить: якщо молода людина не в змозі знайти роботу в перші три роки після закінчення навчального закладу за отриманим фахом, вона втрачає інтерес до нього [17, с. 29, 38]. Унаслідок цих процесів зростає незатребуваність та соціальний песимізм серед української молоді. Згідно із соціологічним опитуванням, більше 60% людей віком 29— 35 років не бачать своєї соціальної перспективи в Україні, 78% з них не відчувають себе господарями в державі, май- же 70% не задоволені своїм соціальним статусом [18, с. 36], тобто ситуація на молодіжному сегменті ринку праці по- требує активізації державної політики щодо поліпшення кількісних та якісних показників зайнятості молоді. Проблеми молоді, ефективність державної підтрим- ки молодого покоління — індикатори стану всього сус- пільства. Шляхи, які обере нове покоління, залежать від сьогоднішніх умов життєдіяльності, а також можливос- тей щодо вибудовування майбутнього, які пропонують- ся молоді на різних етапах становлення. Зараз стан моло- діжних проблем в Україні досяг такої загрозливої межі, що подальше їх поглиблення вже обертатиметься націо- нальною катастрофою. Висновки. Вивчення становища молоді в Україні свідчить про те, що сучасна державна молодіжна політи- ка не в повному обсязі враховує реальні інтереси й по- треби молоді, не сприяє створенню необхідних умов для Н. Й. Коніщева 9 Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009 зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, реалізації їх творчих можливостей та ініціатив [19—22]. Як зазначила директор Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини Людмила Волонець на круглому столі «Новітня еміграція: проблеми соціаль- ного і національного сирітства», який відбувся 10 грудня 2008 р. у Києві, Міністерство України у справах сім’ї, мо- лоді та спорту почало вивчати питання соціального сирі- тства, що виникає через трудову еміграцію, лише три роки тому. Вона підкреслила, що шляхом унесення змін до Цивільного, Цивільно-процесуального та Сімейного ко- дексів можна визнати залишених емігрантами дітей со- ціальними сиротами, призначити їм матеріальну допо- могу. Однак це не означає, що проблему буде вирішено, вона набагато глибша, а ці діти часто потребують не стільки фінансової підтримки, скільки батьківського виховання, уваги й турботи [23]. Батьків-емігрантів не можна вважати жертвами си- туації, оскільки відповідальність за виховання дітей є їх конституційним обов’язком, а отже, йдеться про зміну моральних пріоритетів у суспільстві, коли виховання дітей не повинно приноситися в жертву матеріальному благо- получчю. Відмова в батьківському теплі та піклуванні позна- чається на психоемоційному стані тисяч українських дітей, впливає на формування їх особистості. Психологи вважа- ють, що залишені зараз діти створюватимуть сім’ї за та- кою самою моделлю, як і їх батьки — вони вже не мати- муть страху залишити свою дитину на призволяще [24]. Тому підвищення відповідальності за виховання дитини варто розглядати в трикутнику «сім’я, громада, держава», об’єднуючи зусилля всіх сторін. З цього погляду дуже важ- ливо, що зменшення кількості молодих громадян серед тру- дових мігрантів розглядається серед очікуваних результатів Державної цільової соціальної програми «Молодь Украї- ни» на 2009—2015 роки, яку затверджено постановою Ка- бінету Міністрів України від 28.01.2009 р. № 41. Проблеми соціального та національного сирітства набирають обертів. Уже у найближчому майбутньому ми отримаємо дуже гострі ситуації та соціальні явища, які будуть наслідками сьогоднішньої безвідповідальності батьків та суспільства, постійної «шокової терапії» й со- ціальних стресів, у яких вже друге десятиріччя живе насе- лення України. Крім цього, інтенсифікуються процеси подальшої інтеграції економік різних країн, чому сприятиме подо- лання сучасної фінансової та інституційної кризи. Як про- гнозує старший консультант Національного інституту стра- тегічних досліджень С.А. Гуцал, «не пізніше 2011 року має відбутися повне відкриття ринків робочої сили в усіх країнах старого ЄС, що неодмінно призведе до відчутної міграції в деяких сферах (насамперед, серед низькоква- ліфікованої робочої сили)» [25, с. 558]. Як стверджує доктор економічних наук, професор І. Прибиткова (Інститут соціології НАН України), «Если экономика страны будет укрепляться, а властям удастся поддерживать бесконфликтный социальный порядок, тог- да миграционные события в Украине будут развиваться по позитивному сценарию, сберегая ее демографичес- кий потенциал и препятствуя общественным потерям. Если же этого не произойдет в силу многих внешних и внутренних причин, Украину ожидает новый миграци- онный дисбаланс, последствия кото-рого предвидеть се- годня трудно» [9, с. 76]. Посилення ролі «молодіжного чинника» в соціаль- но-економічних, політичних, соціокультурних процесах як об’єктивної закономірності світового розвитку, спе- цифічні потреби і потенціал молоді як мобільної соціаль- ної групи суспільства обумовлюють необхідність попе- редження негативних наслідків різного роду міграційних процесів. Тому необхідні розробка та реалізація активної державної політики, яка полягає у створенні політичних, економічних, соціальних, організаційних, інформаційних умов і гарантій для забезпечення всебічних потреб мо- лоді, реалізації її творчого потенціалу, стимулювання ак- тивної життєвої позиції, усвідомлення нею відповідаль- ності за своє майбутнє й країни в цілому. Література 1. Статистичний щорічник України за 2007 рік. — К. : Держ. комітет статистики України, 2008. — 572 с. 2. Park R.E. Human Migration and the Marginal Man / R.E. Park // Journal of Sociology. — 1928. — Vol. XXXIII. — № 6. — P. 886; Park R.E. The Problem of Cultural Differences // Race and Culture. — Glencoe, 1950. — P. 10. 3. Ключковсь- ка І. Держава — діаспора у світових реаліях / І. Ключ- ковська [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// miok.lviv.ua/index.php? option= com_content&view =article&id. 4. Дружбинский В. «Нашого цвіту по всьому світу...» / В. Дружбинский // Зеркало недели. — 2003. — № 21 (446). — С. 21. 5. Політика та стратегія України в 2007 р. / за ред. д-ра екон. наук І.О. Луніної. — К. : Ін-т економіки та прогнозування НАН України, 2006. — 116 с. 6. Заробитчане перевели в Украину болем 8 млрд. долла- ров // Жизнь. — 2007. — № 154. — С. 4. 7. Населення Донецької області за 2007 рік. — Донецьк : Головне уп- равління статистики у Донецькій області, 2008. — 244 с. 8. Окремі демографічні показники в 2008 році. — До- нецьк : Головне управління статистики у Донецькій об- ласті, 2009. — 118 с. 9. Прибыткова И. Хроники миграци- онных событий в Украине до и после распада СССР / И. Прибыткова // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2009. — № 1. — С. 41—77. 10. Пасс А. Оформлення офіційної опіки над дітьми заробітчан / А. Пасс [Елект- ронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.deti.zp.ua/ show_article. php?a_id=300088. 11. Дидула Р. Письма де- тей мигрантов — о себе и об Украине [Электронный ре- сурс]. — Режим доступа : http://www.deti.zp.ua/ show_article. php?a_id=300120. 12. Статистичний щоріч- ник Донецької області за 2007 рік. — Донецьк : Головне управління статистики у Донецькій області, 2008. — 460 с. 13. Економічне і соціальне становище Донецької області за 2008 рік. — Донецьк : Головне управління статистики у Донецькій області, 2009. — 117 с. 14. Рівень і тенденції поширення тютюнокуріння, вживання алкоголю та нар- котичних речовин серед учнівської молоді України : мо- нографія / О.М. Балакірєва, Т.В. Бондар, Н.О. Рингач та ін. — К. : Український ін-т соціальних досліджень ім. О. Яре- менка, 2008. — 152 с. 15. Курышко Д. 100 тысяч украин- Н. Й. Коніщева 10 Економічний вісник Донбасу № 4 (18), 2009 цев побывали в рабстве / Д. Курышко // Сегодня Україна. — 29.12.2008 р. — С. 7. 16. Економічна активність населен- ня Донецької області за 2006 рік : стат. збірник № 13/202. — Донецьк : Головне управління статистики у Донецькій області, 2007. — 105 с. 17. Економічна активність населен- ня Донецької області за 2007 рік : стат. збірник № 11/259. — Донецьк : Головне управління статистики у Донецькій області, 2008. — 107 с. 18. Молодежь и государство : V междунар. научно-практ. конф. пос. Юрьевка, Першот- равневый район, Донецкая область, 21—23 сентября 2007 г. — Донецк : Новый мир, 2007. — 216 с. 19. Конище- ва Н.И. Региональная государственная политика повы- шения занятости молодежи за счет развития сельского зеленого туризма / Н.И. Конищева // Молодежь и госу- дарство : Вторая междунар. науч.-практ. конф., Свято- горск, 24—26 октября 2003 г. — Донецк : Донецкая обла- стная госуд. администрация, Донецкий областной совет, Донецкий нац. ун-т, Донецкая областная организация Все- украинской молодежной общественной организации «Союз молодежи регионов Украины», 2003. — С. 122. 20. Коніщева Н.Й. Державна молодіжна політика: пробле- ми та напрями вдосконалення / Н.Й. Коніщева // Моло- дежь и государство : VI междунар. науч.-практ. конф., Свя- тогорск, 24—26 октября 2008 г.; Донецкая областная го- суд. Администрация, Донецкий нац. ун-т. — Донецк : Но- вый мир, 2008. — С. 199—203. 21. Коніщева Н.Й. Про не- обхідність системної державної молодіжної політики в Україні / Н.Й. Коніщева // Перспективи демократичного соціалізму в контексті загальноєвропейських і світових тенденцій : Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 17—18 жов- тня 2008 р. — К. : Б.и., 2008. — С. 105—108. 22. Коніще- ва Н.Й. Молодіжна політика: виклики часу / Н.Й. Коніще- ва // Донеччина. — 2009. — № 42 (15454). — С. 2. 23. У Києві відбувся круглий стіл про сирітство як наслідок тру- дової еміграції (10 грудня 2008 р.) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.dipsm.org.ua/all/1356. 24. Димовський Б. Національне сирітство. Підбито підсумки акції «Діти емігрантів про себе» [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.day. kiev.ua/274385. 25. Україна в 2008 році: щорічні оцінки суспільно-пол- ітичного та соціально-економічного розвитку : моногра- фія / за заг. ред. Ю.Г. Рубана. — К. : Нац. ін-т стратегічних досліджень, 2008. — 744 с. Коніщева Н. Й. Міграційні процеси як чинник форму- вання державної молодіжної політики в Донецькій області Досліджено вплив трудової міграції на соціально- економічне становище молоді та запропоновано заходи щодо попередження її негативних наслідків завдяки акти- візації державної молодіжної політики. Ключові слова: міграційні процеси, трудова мігра- ція, молодь, соціально-економічне становище, державна молодіжна політика. Конищева Н. И. Миграционные процессы как фак- тор формирования государственной молодежной поли- тики в Донецкой области Исследовано влияние трудовой миграции на соци- ально-экономическое положение молодежи и предложе- ны мероприятия по предупреждению ее негативных по- следствий благодаря активизации государственной мо- лодежной политики. Ключевые слова: миграционные процессы, трудо- вая миграция, молодежь, социально-экономическое по- ложение, государственная молодежная политика. Konischeva N. I. Migration processes as a factor of formation of the state youth policy in the Donetsk region The article investigates the influence of labour migration on social and economic status of the youth and offers measures on prevention of its negative consequences due to activation of the state youth policy. Key words: migration processes, labour migration, youth, social and economic status, state youth policy. Стаття надійшла до редакції 17.09.2009 р. Прийнято до друку 27.11.2009 р. Н. Й. Коніщева

Міграційні процеси як чинник формування державної молодіжної політики в Донецькій області

Репозитарії

Схожі ресурси