Порівняльна характеристика медикаментозної токсичності при різних варіантах паліативної хіміотерапії метастатичного ураження печінки

Порівняльна характеристика медикаментозної токсичності при різних варіантах паліативної хіміотерапії метастатичного ураження печінки

Резюме. Вивчені гематологічна токсичність та порушення системи скипання крові при проведенні внутрішньоартеріальної та системної паліативної хіміотерапії у пацієнтів з метастазами у печінку раку шлунка та колоректального раку. У дослідження включено 183 пацієнти, які знаходилися на лі- куванні у...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
Hauptverfasser: Бондар, Г.В., Думанський, Ю.В., Сидюк, А.В., Іщенко, Р.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького 2011
Schlagworte:
Оригинальные исследования
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23858
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Порівняльна характеристика медикаментозної токсичності при різних варіантах паліативної хіміотерапії метастатичного ураження печінки / Г.В. Бондар, Ю.В. Думанський, А.В. Сидюк, Р.В. Іщенко// Онкологія. — 2011. — 13, N 2. — С. 142-144. — Бібліогр.: 7 назв. — рус.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-23858
record_format dspace
spelling irk-123456789-238582011-07-09T12:07:17Z Порівняльна характеристика медикаментозної токсичності при різних варіантах паліативної хіміотерапії метастатичного ураження печінки Бондар, Г.В. Думанський, Ю.В. Сидюк, А.В. Іщенко, Р.В. Оригинальные исследования Резюме. Вивчені гематологічна токсичність та порушення системи скипання крові при проведенні внутрішньоартеріальної та системної паліативної хіміотерапії у пацієнтів з метастазами у печінку раку шлунка та колоректального раку. У дослідження включено 183 пацієнти, які знаходилися на лі- куванні у Донецькому обласному протипухлинному центрі з 2000 по 2009 р. У дослідну групу ввійшли пацієнти, у яких використана внутрішньоартеріальна хіміотерапія, — 89 випадків. В контрольну групу — пацієнти після системної хіміотерапії — 94 випадки. Доведено, що проведення внутрішньоартеріальної хіміотерапії супроводжується менш вираженими проявами гематологічної токсичності та порушеннями системи скипання крові, ніж при системному введенні хіміопрепаратів.Ключові слова: метастази у печінку, рак шлунка, колоректальний рак, внутрішньоартеріальна хіміотерапія, гематологічна токсичність. Summary. The haematological toxicity and injury of the coagulability of blood system is studied during the intrarterial and system palliative chemotherapy for patients with metastases in the liver of stomach and colorectal cancer. 183 patients treated in the Donetsk regional cancer center from 2000 to 2009 are included in study. In study group were included the patients treated using intraarterial chemotherapy — 89 cases. In a control group there are 94 patients after a systemic chemotherapy. It is wellproven that the intrarterial chemotherapy is accompanied by the less expressed haematological toxicity and injury of the coagulability of blood system than during the systemic chemotherapy introduction.Key Words: liver metastasis, stomach cancer, colorectal cancer, intrarterial chemotherapy, hematological toxicity. 2011 Article Порівняльна характеристика медикаментозної токсичності при різних варіантах паліативної хіміотерапії метастатичного ураження печінки / Г.В. Бондар, Ю.В. Думанський, А.В. Сидюк, Р.В. Іщенко// Онкологія. — 2011. — 13, N 2. — С. 142-144. — Бібліогр.: 7 назв. — рус. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23858 uk Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Оригинальные исследования
Оригинальные исследования
spellingShingle Оригинальные исследования
Оригинальные исследования
Бондар, Г.В.
Думанський, Ю.В.
Сидюк, А.В.
Іщенко, Р.В.
Порівняльна характеристика медикаментозної токсичності при різних варіантах паліативної хіміотерапії метастатичного ураження печінки
description Резюме. Вивчені гематологічна токсичність та порушення системи скипання крові при проведенні внутрішньоартеріальної та системної паліативної хіміотерапії у пацієнтів з метастазами у печінку раку шлунка та колоректального раку. У дослідження включено 183 пацієнти, які знаходилися на лі- куванні у Донецькому обласному протипухлинному центрі з 2000 по 2009 р. У дослідну групу ввійшли пацієнти, у яких використана внутрішньоартеріальна хіміотерапія, — 89 випадків. В контрольну групу — пацієнти після системної хіміотерапії — 94 випадки. Доведено, що проведення внутрішньоартеріальної хіміотерапії супроводжується менш вираженими проявами гематологічної токсичності та порушеннями системи скипання крові, ніж при системному введенні хіміопрепаратів.Ключові слова: метастази у печінку, рак шлунка, колоректальний рак, внутрішньоартеріальна хіміотерапія, гематологічна токсичність.
format Article
author Бондар, Г.В.
Думанський, Ю.В.
Сидюк, А.В.
Іщенко, Р.В.
author_facet Бондар, Г.В.
Думанський, Ю.В.
Сидюк, А.В.
Іщенко, Р.В.
author_sort Бондар, Г.В.
title Порівняльна характеристика медикаментозної токсичності при різних варіантах паліативної хіміотерапії метастатичного ураження печінки
title_short Порівняльна характеристика медикаментозної токсичності при різних варіантах паліативної хіміотерапії метастатичного ураження печінки
title_full Порівняльна характеристика медикаментозної токсичності при різних варіантах паліативної хіміотерапії метастатичного ураження печінки
title_fullStr Порівняльна характеристика медикаментозної токсичності при різних варіантах паліативної хіміотерапії метастатичного ураження печінки
title_full_unstemmed Порівняльна характеристика медикаментозної токсичності при різних варіантах паліативної хіміотерапії метастатичного ураження печінки
title_sort порівняльна характеристика медикаментозної токсичності при різних варіантах паліативної хіміотерапії метастатичного ураження печінки
publisher Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
publishDate 2011
topic_facet Оригинальные исследования
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23858
citation_txt Порівняльна характеристика медикаментозної токсичності при різних варіантах паліативної хіміотерапії метастатичного ураження печінки / Г.В. Бондар, Ю.В. Думанський, А.В. Сидюк, Р.В. Іщенко// Онкологія. — 2011. — 13, N 2. — С. 142-144. — Бібліогр.: 7 назв. — рус.
work_keys_str_mv AT bondargv porívnâlʹnaharakteristikamedikamentoznoítoksičnostípriríznihvaríantahpalíativnoíhímíoterapíímetastatičnogouražennâpečínki
AT dumansʹkijûv porívnâlʹnaharakteristikamedikamentoznoítoksičnostípriríznihvaríantahpalíativnoíhímíoterapíímetastatičnogouražennâpečínki
AT sidûkav porívnâlʹnaharakteristikamedikamentoznoítoksičnostípriríznihvaríantahpalíativnoíhímíoterapíímetastatičnogouražennâpečínki
AT íŝenkorv porívnâlʹnaharakteristikamedikamentoznoítoksičnostípriríznihvaríantahpalíativnoíhímíoterapíímetastatičnogouražennâpečínki
first_indexed 2025-07-03T03:22:29Z
last_indexed 2025-07-03T03:22:29Z
_version_ 1836594442908205056
fulltext ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 142 О Н К О Л О Г И Я • Т. 1 3 • № 2 • 2 0 1 1 143О Н К О Л О Г И Я • Т. 1 3 • № 2 • 2 0 1 1 Вступ Покращання результатів лікування онкологічних хворих (зокрема збільшення тривалості та збереження якості їх життя) визначається значною мірою розви­ тком хіміотерапії (ХТ) — розробкою нових хіміопре­ паратів (ХП) та їх комбінацій, режимів і способів вве­ дення, а також впровадженням у практику ряду нових схем лікування. Особливої актуальності набула про­ блема якості життя пацієнтів, зокрема якості життя у процесі ХТ. Небажані ефекти останньої, які прояв­ ляються у вигляді медикаментозної токсичності, ви­ значають одну з найбільш важливих складових якос­ ті життя [2, 3, 5]. Використання сучасної інтенсивної ХТ вимагає системи заходів для зменшення токсич­ них ефектів і забезпечення її перенесення. Від цього залежить як можливість дати дозу, достатню для одер­ жання ефекту, так і якість життя хворого в процесі лі­ кування [1, 4]. При використанні внутрішньоартеріально­ го способу введення цитостатиків ми спостерігали, як правило, побічні ефекти, що виникають при те­ рапевтичній концентрації. Досягнення токсичної концентрації препарату у плазмі крові хворих при внутрішньоартеріальному шляху введення ХП спос­ терігається рідко, тому що значна частина препара­ тів, які вводяться, піддається біодеградації у тканинах перфузованої зони, а також пухлини, що особливо видно під час введення препаратів у режимі безпе­ рервної тривалої інфузії [1, 2, 4]. Як відомо, токсичний вплив на гемопоез є най­ частішим побічним ефектом ХТ. Уражаючи, в осно­ вному, проліферуючі клітини кісткового мозку і значно рідше ті клітини, які знаходяться у спокої, протипухлинні ХП здатні викликати пригнічення будь­якого паростка кровотворення. Однак найчас­ тіше відзначають зниження показників гранулоци­ тарного і тромбоцитарного паростків; еритроцитар­ ний паросток менше піддається токсичній дії. Генез розвитку анемій неоднаковий – від прямої пригні­ чуючої дії ХП на еритропоез до викликаного ними гемолізу [4, 6]. Виходячи з викладеного, метою даної роботи є порівняння гематологічної токсичності внутрішньо­ артеріальної та системної (внутріш ньовенної) ХТ у хворих на рак шлунка (РШ) та колоректальний рак (КРР) з метастатичним ураженням печінки. МАтЕРІАЛИ І МЕтОДИ ДОсЛІДЖЕННЯ Проведено аналіз проявів гематологічної токсич­ ності ХТ у 183 хворих на РШ та КРР із метастазами в печінку, які знаходилися на лікуванні у Донецькому обласному протипухлинному центрі в період з 2000 по 2009 р. Вік хворих — від 32 до 70 років. В дослід­ ну групу включено пацієнтів, у яких проводили вну­ трішньоартеріальну ХТ, — 89 випадків; в контроль­ ну — пацієнтів після системної ХТ — 94 випадки. Внутрішньоартеріальну ХТ здійснювали крізь пе­ чінкову артерію (крізь праву шлунково­сальникову артерію) [7]; від 3 до 6 курсів введення флуороура­ цила (10–15 мг/кг маси тіла, протягом 5 днів). Кур­ си повторювали з інтервалом у 21 день. В контроль­ ній групі пацієнтам проводили системну (внутріш­ ньовенну) ХТ. Порівнювали гематологічні показники (дані за­ гального аналізу крові та стандартні характеристи­ ки системи скипання крові) хворих дослідної і кон­ трольної груп після 4 курсів ХТ. Статистичну зна­ чимість відмінностей між групами (р) оцінювали, використовуючи критерії t та χ2. пОРІВНЯЛЬНА ХАРАКтЕРИстИКА МЕДИКАМЕНтОЗНОЇ тОКсИЧНОстІ пРИ РІЗНИХ ВАРІАНтАХ пАЛІАтИВНОЇ ХІМІОтЕРАпІЇ МЕтАстАтИЧНОГО уРАЖЕННЯ пЕЧІНКИ Резюме. Вивчені гематологічна токсичність та порушення системи скипан- ня крові при проведенні внутрішньоартеріальної та системної паліативної хіміотерапії у пацієнтів з метастазами у печінку раку шлунка та колорек- тального раку. У дослідження включено 183 пацієнти, які знаходилися на лі- куванні у Донецькому обласному протипухлинному центрі з 2000 по 2009 р. У дослідну групу ввійшли пацієнти, у яких використана внутрішньоарте- ріальна хіміотерапія, — 89 випадків. В контрольну групу — пацієнти піс- ля системної хіміотерапії — 94 випадки. Доведено, що проведення внутріш- ньоартеріальної хіміотерапії супроводжується менш вираженими проява- ми гематологічної токсичності та порушеннями системи скипання крові, ніж при системному введенні хіміопрепаратів. Г.В. Бондар Ю.В. Думанський А.В. Сидюк Р.В. Іщенко ККЛПЗ «Донецький обласний протипухлинний центр» Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, Україна Ключові слова: метастази у печінку, рак шлунка, колоректальний рак, внутрішньоартеріальна хіміотерапія, гематологічна токсичність. РЕЗуЛЬтАтИ тА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Дані щодо розподілу пацієнтів дослідної і кон­ трольної груп за ступенем проявів гематологічної токсичності наведені в табл. 1. Як видно, статистич­ но значущі відмінності між групами спостерігали при порівнянні переважної більшості проаналізованих по­ казників перифе ричної крові (ПК). Зокрема, порівняння кількості лейкоцитів до­ зволило дійти висновку, що лейкопенія (всі ступе­ ні) у хворих контрольної групи спостерігається зна­ чно частіше (p < 0,001), ніж у дослідній групі. Серед­ ні значення кількості лейкоцитів у ПК хворих, які одержали 4 курси системної ХТ, — 1,2–1,9 × 109, у той час, як у хворих дослідної групи — 2,1–3,2 × 109. Порівняння кількості лімфоцитів виявило анало­ гічну тенденцію: 0 ступінь токсичності відмічаєть­ ся лише в дослідній групі (20,6% хворих), лімфоци­ топенія характеризувалася переважно 1–2 ступенем у дослідній групі (відповідно 58,8 і 8,8%, для обох показників p < 0,001 порівняно з контрольною гру­ пою) і 2–3 ступенем у контрольній (відповідно 61,5 і 20,0%). Водночас дослідження кількісних характе­ ристик гранулоцитів не виявило статистично значу­ щих відмінностей між групами. Таблиця 1 Порівняльна характеристика гематологічної токсичності вну- трішньоартеріальної і системної ХТ Показник Ст уп ін ь то кс ич но ст і Кількість випадків, n (%) pДослідна група Контрольна група Кількість лейкоцитів 0 34 (38,2 ± 8,3) 1 (1,5 ± 1,5) < 0,001* (для всіх ступенів) 1 31 (35,3 ± 8,2) 7 (6,2 ± 3,0) 2 18 (20,6 ± 6,9) 4 (4,6 ± 2,6) 3 6 (5,9 ± 4,0) 72 (76,9 ± 5,2) 4 0 (0,0) 10 (10,8 ± 3,8) Кількість тромбоцитів 0 34 (38,2 ± 8,3) 2 (3,1 ± 2,1) < 0,001* < 0,001* 1 21 (23,5 ± 7,3) 13 (13,8 ± 4,3) 2 26 (29,4 ± 7,8) 63 (67,7 ± 5,8) 3 8 (8,9 ± 4,9) 16 (16,9 ± 4,7) Рівень гемоглобіну 0 6 (5,9 ± 4,0) 6 (6,2 ± 3,0) 1 60 (67,6 ± 8,0) 75 (80,0 ± 5,0) 2 23 (26,5 ± 7,6) 13 (13,8 ± 4,3) Кількість гранулоцитів 0 3 (2,9 ± 2,9) 0 (0,0) 1 5 (5,9 ± 4,0) 12 (12,3±4,1) 2 34 (38,3 ± 8,3) 46 (49,2±6,2) 3 47 (52,9 ± 8,6) 36 (38,5±6,0) Кількість лімфоцитів 0 18 (20,6 ± 7,9) 0 (0,0) < 0,01 < 0,001* < 0,001* 1 52 (58,8 ± 8,4) 14 (18,5 ± 4,8) 2 8 (8,8 ± 4,9) 60 (61,5 ± 6,0) 3 11 (11,8±5,5) 20 (20,0 ± 5,0) Кількість еритроцитів 0 8 (8,8±4,9) 0 (0,0) < 0,001* < 0,001* 1 56 (62,7±5,6) 9(10,8±3,8) 2 17 (17,6±6,5) 63 (66,2±5,9) 3 8 (8,8±4,9) 22 (23,1±5,2) *Показники, для яких виявлені статистично значущі відмінності між контрольною та дослідною групами за критерієм χ2. Показник вмісту тромбоцитів був у межах нор­ ми (0 ступінь токсичності) у 38,2% хворих дослідної групи і лише у 3,1% у контрольній групі (p < 0,001). В дослідній групі спостерігали тромбоцитопенію переважно 1–2­го ступеня (23,5 і 29,4% відповід­ но), в контрольній — 2­го ступеня (67,7%, p < 0,001) (див. табл. 1). Щодо вмісту еритроцитів встановле­ но, що в дослідній групі переважала еритроцитопе­ нія 1­го ступеня (62,7 проти 10,8% в контрольній групі, p < 0,001), у той час як в контрольній групі — 2­го ступеня (66,2 проти 17,6% в дослідній групі, p<0,001). Порушення системи скипання крові (табл. 2) та­ кож були набагато суттєвішими у групі хворих із сис­ темним використанням ХП, що скоріш за все по­ яснюється декількома факторами: пошкод женням ендотелію, безпосереднім впливом препара тів та їх похідних на фактори скипання, гепатотоксичним впливом із порушенням утворення факто рів ски­ пання, активацією тканинного тромбопластину та ін. У групі хворих, які одержували внутрішньоарте­ ріальну ХТ, порушення показників системи скипан­ ня крові відповідали переважно 1–2­му ступеню, що пояснюється попередньою картиною гіперкоагуля­ ції в онкологічних хворих, а також введенням гепа­ рину в катетер для профілактики тромбозу остан­ нього. Отримані дані дозволяють дійти висновку, що проведення системної ХТ більш тромбонебез­ печне, ніж використання селективного внутріш­ ньоартеріального шляху введення ХП. Отже, попе­ редня гіперкоагуляція не повинна розглядатися як абсолютне протипоказання для установки внутріш­ ньоартеріального катетера за описаним методом. Треба зазначити, що установка катетерів за мето­ дом Сельдингера в умовах гіперкоагуляції набагато тромбонебезпечніша, тому що навіть при викорис­ танні патогенетичної терапії знаходження сторон­ нього предмета (катетера) у просвіті магістральних судин пошкоджує судинну стінку й активує внутріш­ ньосудинне скипання крові. Таблиця 2 Порівняльна характеристика порушення системи скипання крові Показник Ст уп ін ь то кс ич но ст і Кількість випадків, n (%) pДослідна група Контрольна група Вміст фібриногену 0 15 (17,6 ± 6,5) 2 (1,5 ± 1,5) < 0,01 1 52 (58,8 ± 8,4) 72 (76,9 ± 5,2) 2 18 (20,6 ± 6,9) 20 (21,6 ± 5,1) 3 4 (2,9 ± 2,9) 0 (0,0) Протромбіновий час 1 39 (44,1 ± 8,5) 20 (23,1 ± 5,2) < 0,002 2 36 (41,2 ± 8,4) 26 (26,1 ± 5,5) 3 14 (14,7 ± 6,1) 48(50,8 ± 6,2) Частковий протромбіновий час 1 29 (23,5 ± 7,3) 3 (3,1 ± 2,1) < 0,001 2 52 (58,8 ± 8,4) 29 (30,8 ± 5,7) 3 8 (17,6 ± 6,5) 62 (66,2 ± 5,8) Цікавими, на наш погляд, є результати порів ня­ ння термінів прояву гематотоксичності у дослідній і контрольній групах. Зазвичай зниження вмісту лей­ коцитів спостерігають у найближчі після введення ХП дні (3–5­й з піком на 7–12­й), що і визначено в контрольній групі. У випадках застосування селек­ тивної внутрішньоартеріальної ХТ спостерігали від­ строчений лейкопенічний ефект, який реалізувався на 12–16­у добу і, як зазначалося, був значно менш вираженим. В більш пізній період у хворих дослідної групи реєстрували і тромбо цитопенію (досягнення ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ 144 О Н К О Л О Г И Я • Т. 1 3 • № 2 • 2 0 1 1 максимуму на 10–14­у добу порівняно з 7–10­ю до­ бою в контрольній групі). Привертає увагу порівняння показників кіль­ кісного вмісту еритроцитів і рівня гемоглобіну в ПК. У контрольній групі на 1–3­тю добу спосте­ рігали перший пік зниження зазначених показни­ ків, другий пік припадав на 7–12­ту добу, при цьо­ му зниження рівня гемоглобіну у більшості хворих відповідало 1­му ступеню токсичності, а вмісту ери­ троцитів — 2 ступеню. В дослідній групі спостеріга­ ли один пік зниження кількості еритроцитів і рівня гемоглобіну, що припадав на 6–9­ту добу; при цьо­ му зменшення обох показників у більшості хворих відповідало 1­му ступеню. Описані часові інтерва­ ли і ступінь прояву окремих показників гематоло­ гічної токсичності наочно демонструють прямий ге­ молітичний (цитотоксичний) ефект при циркуляції ХП в загальному кровотоці у випадку системної ХТ. Другий пік зниження показників вказує на безпосе­ редній вплив препаратів і їхніх похідних власне на еритроцитарний паросток. Відстрочене зниження показників червоної крові у хворих дослідної групи імовірно обумовлено саме останнім механізмом, у той час як гемолітичний ефект практично відсутній. ВИсНОВКИ На основі вивчення гематологічних показників при системній і внутрішньоартеріальній ХТ вста­ новлено, що внутрішньоартеріальне введення ХП супроводжується менш вираженими проявами ге­ матологічної токсичності і може бути широко вико­ ристано при лікуванні хворих на РШ та КРР з мета­ стазами в печінку. При проведенні внутрішньоартеріальної ХТ за розробленим нами методом порушення системи скипання крові менш виражені, ніж при системно­ му введенні ХП, що вказує на зменшення загрози тромбоутворення. ЛІтЕРАтуРА 1. Боженко ВК. Многопараметрический анализ лабора­ торных показателей крови для получения диагностической информации в экспериментальной и клинической онко­ логии. Автореф [дисс … докт мед наук]. Москва, 2004. 40 с. 2. Ганцев ШХ, Жбанкова ТИ, Сакаева ДД. Прогнозирова­ ние осложнений лекарственной терпи опухолей В кн: Совре­ менные тенденции развития лекарственной терапии опухо­ лей. М: ОНЦ им Н.Н. Блохина РАМН, 1998: 123. 3. Гарин АМ, Базин ИС. Десять наиболее распространен­ ных злокачественных опухолей. М: КМК, 2006. 266 с. 4. Горбунова ВА, Бесова НС, Бредер ВВ и др. Лекарствен­ ное лечение рака желудка и колоректального рака. М: Лит­ терра, 2006. 285 с. 5. Шакирова ИН. Оценка нейротоксичности современных цитостатиков. Дисс … докт мед наук. М, 2001. 205 с. 6. Andre T, Boni C, Mounedji-Boudiaf L, et al. Oxaliplatin, fluorouracil and leucovorin as adjuvant treatment for colon cancer. N Engl J Med 2004; 23 (350): 2343–51. 7. Бондарь ГВ, Думанский ЮВ, Седаков ИЕ и др. Внутри­ артериальная полихимиотерапия при колоректальном раке с метастазами в печени. Онкология 2011; 13 (1 (47)): 37–9. COMPARATIVE DATA OF MEDICINAL TOXICITY AT DIFFERENT VARIANTS OF PALLIATIVE CHEMOTHERAPY OF METASTATIC LIVER LESIONS G.V. Bondar, Y.V. Dumansky, A.V. Sidiuk, R.V. Ishchenko Summary. The haematological toxicity and injury of the coagulability of blood system is studied during the intrar- terial and system palliative chemotherapy for patients with metastases in the liver of stomach and colorectal can- cer. 183 patients treated in the Donetsk regional cancer center from 2000 to 2009 are included in study. In study group were included the patients treated using intraarte- rial chemotherapy — 89 cases. In a control group there are 94 patients after a systemic chemotherapy. It is well- proven that the intrarterial chemotherapy is accompanied by the less expressed haematological toxicity and injury of the coagulability of blood system than during the sys- temic chemotherapy introduction. Key Words: liver metastasis, stomach cancer, colorectal cancer, intrarterial chemotherapy, hematological toxicity. Адрес для переписки: Іщенко Р.В. 83092, Донецьк, вул. Полоцька, 2А Донецький обласний протипухлинний центр

Ähnliche Einträge