Аналіз існуючих методів планування оптимальних термінів служби машин і механізмів в операційному менеджменті

Розглянуто методи планування оптимальних термінів заміщення машин, механізмів та обладнання на промислових та будівельних підприємствах. Виявлені їх недоліки, а також фактори, які необхідно враховувати при розробці таких методів. Ключові слова: планування, машини, механізми, обладнання, методи, замі...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Снітко, Є.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2010
Назва видання:Економічний вісник Донбасу
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23887
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Аналіз існуючих методів планування оптимальних термінів служби машин і механізмів в операційному менеджменті / Є.О. Снітко // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 1. — С. 128-132. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-23887
record_format dspace
spelling irk-123456789-238872013-02-13T03:04:49Z Аналіз існуючих методів планування оптимальних термінів служби машин і механізмів в операційному менеджменті Снітко, Є.О. Менеджмент Розглянуто методи планування оптимальних термінів заміщення машин, механізмів та обладнання на промислових та будівельних підприємствах. Виявлені їх недоліки, а також фактори, які необхідно враховувати при розробці таких методів. Ключові слова: планування, машини, механізми, обладнання, методи, заміщення, оптимізація. Рассмотрены методы планирования оптимальных сроков замены машин, механизмов и оборудования на промышленных и строительных предприятиях. Выявлены их недостатки, а также факторы, которые необходимо учитывать при разработке таких методов. Ключевые слова: планирования, машины, механизмы, оборудование, методы, замещения, оптимизация. The methods of planning of optimum terms of replacement of machines, mechanisms and equipment are considered on industrial and building enterprises. Their failings and also factors which must be taken into account at development of such methods are exposed. Key words: planning, machines, mechanisms, equipment, methods, substitutions, optimization. 2010 Article Аналіз існуючих методів планування оптимальних термінів служби машин і механізмів в операційному менеджменті / Є.О. Снітко // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 1. — С. 128-132. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23887 005.21 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Менеджмент
Менеджмент
spellingShingle Менеджмент
Менеджмент
Снітко, Є.О.
Аналіз існуючих методів планування оптимальних термінів служби машин і механізмів в операційному менеджменті
Економічний вісник Донбасу
description Розглянуто методи планування оптимальних термінів заміщення машин, механізмів та обладнання на промислових та будівельних підприємствах. Виявлені їх недоліки, а також фактори, які необхідно враховувати при розробці таких методів. Ключові слова: планування, машини, механізми, обладнання, методи, заміщення, оптимізація.
format Article
author Снітко, Є.О.
author_facet Снітко, Є.О.
author_sort Снітко, Є.О.
title Аналіз існуючих методів планування оптимальних термінів служби машин і механізмів в операційному менеджменті
title_short Аналіз існуючих методів планування оптимальних термінів служби машин і механізмів в операційному менеджменті
title_full Аналіз існуючих методів планування оптимальних термінів служби машин і механізмів в операційному менеджменті
title_fullStr Аналіз існуючих методів планування оптимальних термінів служби машин і механізмів в операційному менеджменті
title_full_unstemmed Аналіз існуючих методів планування оптимальних термінів служби машин і механізмів в операційному менеджменті
title_sort аналіз існуючих методів планування оптимальних термінів служби машин і механізмів в операційному менеджменті
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate 2010
topic_facet Менеджмент
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23887
citation_txt Аналіз існуючих методів планування оптимальних термінів служби машин і механізмів в операційному менеджменті / Є.О. Снітко // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 1. — С. 128-132. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv AT snítkoêo analízísnuûčihmetodívplanuvannâoptimalʹnihtermínívslužbimašinímehanízmívvoperacíjnomumenedžmentí
first_indexed 2025-07-03T03:23:03Z
last_indexed 2025-07-03T03:23:03Z
_version_ 1836594478088978432
fulltext 128 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Є. О. Снітко Постановка проблеми. Сучасні промислові й будівельні підприємства є складними комплексами, що включають велику кількість одиниць устаткування й техніки. Їх безперебійна робота і відсутність позапла- нових простоїв має велике значення для ритмічної роботи та підвищення ефективності операційного уп- равління. Для забезпечення мінімального ризику ава- рійних зупинок устаткування й техніки необхідний їх своєчасний ремонт, технічне обслуговування й замі- на. Окрім того, не менш важливим аспектом ефек- тивності є мінімізація експлуатаційних витрат. Виникаюча суперечність між прагненням забез- печити максимальну надійність техніки і, водночас, знизити витрати на запасні частини та технічне обслу- говування вимагає точного прогнозування терміну служби змінних елементів машин і устаткування в цілому; прогнозу ресурсу устаткування для раціональ- ного планування термінів проведення ремонтів і ство- рення достатніх запасів змінних вузлів і деталей, пла- нування термінів заміни техніки. Аналіз останніх публікацій. Визначення очіку- ваного ресурсу можливо за досвідом експлуатації ідентичного устаткування або розрахунковими мето- дами, що враховують процеси, які приводять до відмо- ви машин і механізмів. Ця проблема розкрита в робо- тах В.П. Анцупова, Ф. Байхельта, В.В. Болотіна, Н.П. Бусленко, Е.С. Вентцель, Б.В. Гнеденко, А.А. Гу- сакова, Ю.В. Жиркіна, Л.В. Коновалова, С.В. Репіна, Р.Б. Тяна та ін. Проте, як правило, при плануванні ремонтів і за- міни устаткування й машин в умовах підприємства комплексне використання накопиченого статистично- го матеріалу і результатів аналітичних розрахунків ре- сурсу устаткування здійснити складно. Це викликано розрізненістю матеріалів, «паперовою» формою їх представлення (агрегатні журнали), а також відсутні- стю систематизованих і автоматизованих методик роз- рахунку. Крім того, при прийнятті рішення для заміни необхідно враховувати ряд ринкових факторів: умови володіння устаткуванням або машиною, зміну вартості техніки в часі. Таким чином, існує необхідність створення в організації єдиного систематизованого банку даних, що включає комплекс відомостей про стан машин і механізмів та їх елементів, з урахуванням ринкових факторів. Вирішення цієї проблеми дозволить забез- печувати прогнозування ресурсу устаткування з ура- хуванням особливостей роботи кожної конкретної ма- шини, досвіду експлуатації й виробничої програми організації. Для цього необхідна концепція, що дозво- ляє створювати й ефективно використовувати бази да- них, що включають як накопичену статистику відмов, так і аналітичні залежності для розрахунку очікувано- го ресурсу. Постановка завдання. Метою статті є аналіз ме- тодів визначення оптимальних термінів заміни машин і механізмів в операційному менеджменті організації та можливість їх використання в ринкових умовах. Результати. Аналіз робіт з питання визначення економічно доцільних термінів служби машин і ме- ханізмів дозволив виявити методи визначення опти- мальних термінів експлуатації техніки. Для встановлення оптимального терміну служ- би машини з урахуванням фізичного зносу виявля- ють функціональну залежність середніх за весь термін служби приведених питомих витрат ( уПз. ) від ве- личини граничного віку машини, який визначається терміном її служби ( Т ). Аналітично ця залежність може бути представлена таким чином: [ ] [ ] [ ])1(2/1 )1(2/1)1(2/1/ . −×−× ×++−×+×+−×+×+ = ТП ЕКБТЕТРТАуПз Н γ βα (1) де А — вартість машини за відрахуванням ліквідаційної вартості, грн.; Р — витрати на технічне обслуговування і всі види ремонтів, що доводяться на перший рік або на першу тисячу годин роботи нової машини, грн.; Е — витрати на паливо або електроенергію, зма- щувальні або обтиральні матеріали за перший рік або першу тисячу годин роботи машини, грн.; Б — витрати на експлуатацію машин, не залежні від терміну служби (заробітна платня робочих, які об- слуговують устаткування, витрати на перебазування з об’єкту на об’єкт, знос і ремонт змінного оснащення та ін.), обчислені в середньому на рік або тисячу го- дин роботи машини, грн.; УДК 005.21 Є. О. Снітко, кандидат технічних наук, м. Луганськ АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ МЕТОДІВ ПЛАНУВАННЯ ОПТИМАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ СЛУЖБИ МАШИН І МЕХАНІЗМІВ В ОПЕРАЦІЙНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ 129 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Є. О. Снітко П — вироблення машини за перший рік або першу тисячу годин її роботи; К — капітальні вкладення на придбання маши- ни, які дорівнюють її розрахунково-інвентарній вар- тості, грн.; НЕ — нормативний коефіцієнт ефективності; βα , — відношення середньої величини при- росту витрат відповідно на ремонти та енергію й мате- ріали за кожен подальший рік або подальшу тисячу годин роботи до величини витрат на ремонт ( Р) або енергоресурси ( Е) за перший рік або першу тисячу годин роботи; γ — відношення середньої величини зниження вироблення даної машини за кожен подальший період до величини вироблення ( П ) за перший рік або пер- шу тисячу годин роботи. Значення γβα ,, можливо набути шляхом об- робки методом кореляції великої кількості звітних да- них за машинами різного віку. Потім, прирівнявши похідну ( ..уПз ) по ( Т ), з одержаного виразу мож- ливо визначити економічно доцільний термін експлу- атації машини з урахуванням фізичного зносу ( ..фТэ ): )2(.. 22 γγγ +×+×+×−= DDDфТэ (2) де γβ ××++++×+× = )( НЕКБЕРЕaP AD . (3) Термін служби з урахуванням морального зно- су визначають зіставленням приведених питомих вит- рат на певну машину і середніх приведених питомих витрат на весь парк аналогічних за призначенням і ти- пом машин, виражених у функціональній залежності від ( t ). Оптимальний термін служби машини з ура- хуванням морального зносу визначають за допомо- гою рівняння (4): '' СРMH KKK =× (4) де HK — відношення приведених питомих вит- рат, що одержуються за машиною в початковий пері- од її серійного випуску, до середніх питомих витрат за існуючим парком будівельних машин аналогічного призначення; ' MK — відношення приведених питомих витрат,, що забезпечуються машиною на початку певного року, до таких же витрат на початку попереднього року; ' СРK — відношення приведених питомих серед- ньогалузевих витрат на початку певного року, до та- ких же витрат на початку попереднього року. Визна- чається на основі аналізу за ряд років складу парку машин і його економічних показників в динаміці роз- рахункового періоду визначити ступінь щорічного зни- ження приведених питомих витрат, розрахованих як середньозважених за класом певних машин. У момент часу, коли приведені питомі витрати на цю машину стануть рівними середнім приведеним пи- томим витратам у групі аналогічних машин у складі парку машин, починається моральний знос. Економі- чно доцільний термін експлуатації з урахуванням мо- рального зносу визначають з рівняння (5): MСР H М KK Kt 'lg'lg lg − = . (5) Графічний метод визначення оптимального тер- міну служби машин і механізмів з урахуванням мо- рального зносу полягає в тому, що точка перетину кривих, що характеризують зміну в часі середніх при- ведених питомих витрат і приведених питомих витрат за машиною, дає числове значення ( Mt ). Для визначення економічно доцільних термінів служби машин по мінімуму сумарної величини капі- тальних вкладень необхідно: — визначити на перспективний період (10 — 20 років) за роками потребу в нових машинах на вико- нання планових додаткових обсягів робіт і заміну ма- шин, що підлягають списанню, виходячи з наявного парку машин певного типа й темпів приросту обсягів робіт, що виконуються ними; — визначити кількість машин, які повинні пройти через перший, капітальні і подальші ремонти, а також розмір витрат на організацію цих ремонтів, виходячи із загальної кількості машин, що знаходяться в експлуа- тації, (за роками) і тривалості міжремонтного циклу; — визначити за роками потребу в матеріалах для проведення ремонтів різних видів при різних термінах служби техніки й відповідно витрати, пов’язані з цим; — підсумовувати витрати на матеріали, органі- зацію виробництва запасних частин , ремонтних підприємств при різних термінах служби й визначити, при якому терміні служби, що може бути виражений числом міжремонтних циклів, ці сумарні витрати бу- дуть мінімальними. Управління термінами служби машин в опера- ційному менеджменті проводиться також з метою от- римання заданих показників функціонування парку 130 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Є. О. Снітко техніки з урахуванням умов експлуатації і системи забезпечення його працездатності. Показники можуть бути пов’язані з надійністю (інтенсивність відмов, ко- ефіцієнт готовності), а також техніко-економічними (обсяг випущеної продукції, витрати, прибуток, рен- табельність). У наслідок фізичного матеріального зносу вузлів і деталей машини перестають задовольняти вимогам, що надаються до певного агрегату. Фізичний знос виникає і при експлуатації устат- кування (знос першого роду), і просто з часом (знос другого роду). Основною причиною фізичного зносу багатьох видів техніки є механічний знос її деталей, обумовле- ний силами тертя. Механічний знос залежить не тільки від конструкції і якості виконання машин, але і від їх технічного обслуговування. Для деталей машин, що працюють в умовах знакозмінного навантаження, важ- ливе значення мають явища втоми, які можуть приво- дити до поломок. Мірою фізичного зносу будь-якої деталі машини під впливом тертя може служити величина зношено- го шару (у мкм) робочої поверхні цієї деталі. Тому при вивченні закономірностей фізичного зносу окре- мої деталі досліджують залежність цієї величини від тривалості експлуатації при зміні різних чинників (ма- теріалу деталі, зазору в з’єднанні, якості обробки по- верхонь, роду мастила і т. п.). Численні дослідження показали, що для фізич- ного зносу окремих деталей (вузлів) машин під впли- вом тертя характерні три послідовні стадії: а) інтенсивний знос в період приробки; б) повільніше наростання зносу в період нормаль- ної роботи; в) прогресуюче наростання зносу після того, як він досягне певної величини. Значно менше вивчені закономірності фізичного зносу деталей, руйнування яких відбувається не під впли- вом тертя, а з різних інших причин, наприклад, унаслі- док втоми. Ще менше вивчені закономірності фізичного зносу машин в цілому. Це завдання є складнішим. Знос машини призводить до появи несправнос- тей вузлів і механізмів, до зниження потужності й про- дуктивності машини, витрати експлуатаційних матер- іалів. Настає момент, коли подальша експлуатація ма- шини стає економічно недоцільною. При достатньо великому фізичному зносі машина або взагалі пере- стає працювати, або з’являється небезпека аварії. Несправності машин можуть бути видимими, та- кими, що відчуваються. Очевидні несправності звичайно виявляються на око навіть без пуску машини. До несправностей, що відчуваються, належать вібрація машини й надмірне нагрівання окремих частин. Чутні несправності (шум) виявляються прослуховуванням машини за допомо- гою спеціального стетоскопа. Причинами виникнення шуму можуть бути порушення в з’єднаннях деталей машин, знос підшипників, попадання чужорідного тіла, порушення режиму мастила. Різні експлуатаційні якості машин можливо відновлювати шляхом своєчасно і правильно прове- дених ремонтів та технічного обслуговування. Вив- чення законів зміни експлуатаційних параметрів тех- ніки залежно від тривалості її роботи має важливе зна- чення для визначення оптимальних термінів служби деталей і вузлів та встановлення термінів ремонту ма- шин, приладів і апаратів. До найважливіших характеристик машин, при- ладів і апаратів належить їх надійність. Надійність характеризує безперервність і три- валість роботи машини без ремонту. Надійною вва- жається конструкція, що забезпечує безперебійну ро- боту машини протягом визначеного, досить тривало- го терміну її експлуатації. Вірогідність виходу такої техніки з ладу протягом цього періоду часу дуже мала. Таке загальне визначення надійності потребує конкре- тизації стосовно різних умов роботи техніки. B одних випадках під надійністю машини розуміють стабільність її параметрів і мінімальне погіршення експлуатаційних характеристик за певний період часу, в інших випад- ках — відсутність раптових виходів з ладу при нор- мальній роботі за певний період часу. Необхідно знай- ти такі показники надійності машини, які відображали б частоту раптових виходів її з ладу і ступінь погіршення характеристик роботи машини в часі [1]. Одним з основних показників надійності є дов- говічність, під якою розуміють термін служби маши- ни до граничного фізичного зносу. Довговічність ма- шини потрібно відрізняти від терміну служби машини до чергового ремонту (поточного або капітального). Довговічність слід відрізняти також і від повно- го терміну служби машини. Повний термін служби машини — це число років, протягом яких вона була в експлуатації. Він визначається не тільки фізичним зно- сом частин машини, але й темпами технічного про- гресу. Водночас повний термін служби машини по- в’язаний з її довговічністю: чим вища довговічність машини, тим більший повний термін ії служби (за інших рівних умов). Повний термін служби машини пов’язаний та- кож з її експлуатаційною надійністю. Остання безпо- середньо не визначає повного терміну служби, а обу- мовлює тільки термін служби до чергового ремонту, оскільки пов’язана з продуктивністю і з іншими най- важливішими техніко-економічними показниками ма- шини. Чим вища експлуатаційна надійність, тим вища 131 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Є. О. Снітко якість конструкції, тим менше витрати на ремонт, тим краще всі економічні показники машини і, отже, тим довше вона служитиме. Разом з надійністю машини або агрегату існує термін надійності окремих деталей і вузлів. Надійність деталей визначається тривалістю міжремонтного терм- іну їх служби: чим вищий гарантійний міжремонтний термін служби деталей, тим вища їх надійність і, як пра- вило, тим вища довговічність машини в цілому. Але не слід ототожнювати довговічність машини і термін служби її окремих деталей і вузлів. Підвищення надійності і термінів служби машин до ремонту є важливим джерелом економії засобів в результаті зменшення витрат на ремонт, скорочення втрат, пов’язаних з простоями устаткування в ремонті, а також економії матеріалів унаслідок зменшення вит- рати запасних частин. Важливим засобом підвищення надійності маши- ни є поліпшення технологічності її ремонту. Конструкція кожної машини повинна допускати можливість швидкого і якісного ремонту в процесі експлуатації. Велике значення для підвищення техно- логічності ремонту машини має забезпечення макси- мально зручного доступу до окремих деталей, вузлів і агрегатів для їх огляду і заміни, а також легкість за- міни (зняття, установки і кріплення) агрегатів і вузлів. Значення показників змінюються мірою старіння техніки. Так, напрацювання машин і коефіцієнт готов- ності ( КГ ) зменшуються, а експлуатаційні витрати ( Z ) зростають з інтенсивністю 1,5...4 % у рік. Ці зміни досить добре (з адекватністю 0,88...0,92) описуються експоненціальною залежністю з параметром 048,0...0012,0=β (параметр старіння по напрацюван- ню tβ і за витратами zβ ) (6): )exp( ))()(( )( tt tТНtТР tТРКГ ×−= + = β (6) )()( tКГТОtТР ×= (7) )exp()( tzZOtZпер ××= β (8) де )(tTP , )(tTH — тривалість періодів часу перебування машини в працездатному й непрацездат- ному станах відповідно; )(tZпер — змінна складо- ва експлуатаційних витрат; TO , TO — напрацю- вання і витрати за перший рік роботи нової машини відповідно; t — вік машини, рік. Параметри tβ і zβ залежать від якості виготов- лення техніки, умов експлуатації й рівня досконалості системи технічної експлуатації (СТЕ). Витрати мають вельми складну структуру. У спро- щеному вигляді склад витрат на утримання і експлуа- тацію парку машин, можливо представити виразом: [ ]{ )()()( ∑∑ ++++++== ZпрНіZВСіZПЕБіЗitAitZitZ ] [ ]},)( +++ ZперіZТОРіtZГСМі (9) де і — порядковий номер одиниці техніки в пар- ку; )(tАі — амортизаційні відрахування; Зі — зарп- лата машиністів; ZПЕБі— витрати на зміст вироб- ничо-експлуатаційної бази; ZВСі — відрахування у вищу організацію, засновникам і т.п.; Ні— податки; Zпр — інші відрахування (на страховки, банківські відсотки по кредитах, лізингові платежі, дозволи, те- хогляди і ін.); ZГСМі — витрати на паливно-мас- тильні матеріали і робочі рідини; ZТОРі — витрати на технічні обслуговування і ремонти, зокрема на зап- частини і частини, які швидко зношуються (ШЗЧ); Zпері — витрати на перебазування техніки. Першу складову виразу (9) в квадратних дужках економісти розглядають як умовно-постійні витрати )(tZпост , не залежні від кількості випущеної про- дукції (відпрацьованих машино-годин) за розрахунко- вий період (але це не означає, що )(tZпост не зале- жать від середнього віку парку машин). Друга складо- ва в квадратних дужках — змінні витрати )(tZпер , що зростають пропорційно обсягу продукції. Прибуток )(tП є різницею виручки )(tB і вит- рат )(tZ : )()()( tZtВtП −= (10) Виручка залежить від ціни машино-години й на- працювання )(tТР : )()( tТРчЦмашtB ×−= (11) Оптимальний термін служби машини може бути визначений за мінімумом питомих витрат, що дово- дяться на машино-годину роботи машини, максиму- му питомого прибутку, заданому рівню рентабельності. Моделі визначення термінів служби за мінімумом питомих витрат і максимумом питомого прибутку (опти- мальні значення приблизно збігаються) доцільно засто- совувати у випадку наявності в експлуатуючої організації засобів для оновлення парку машин. У цьому випадку 132 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Є. О. Снітко можна буде виручити значні суми від продажу машини (ринкова вартість знижується приблизно на 20% за рік від поточного значення ринкової вартості). Модель мінімуму рівня рентабельності ефективна для підприємств, що відчу- вають дефіцит засобів для придбання нової техніки [2]. Слід зазначити, що термін служби машин визна- чається також необхідним рівнем працездатності для виконання заданої роботи. Так, на менш відповідаль- них об’єктах можна застосовувати і менш надійну тех- ніку і навпаки: якщо при виконанні роботи простої ма- шини внаслідок раптових відмов можливі серйозні еко- номічні або інші негативні наслідки, то слід використо- вувати надійніші машини. Тоді з урахуванням можли- вого економічного збитку )(tY від простоїв техніки (або інших видів збитку, виражених через економічний еквівалент) вираз для прибутку виглядатиме так: )()()()( tYtZtВtП −−= (12) Механізм впливу збитку на ефективність засто- сування машин розглянутий в роботі [3]. Управляти термінами служби техніки можна та- кож і економічними методами, наприклад, застосуван- ням різних схем амортизаційних нарахувань. Процес оновлення парку машин включає не тільки оптимізацію заміни старих машин на нові. Мож- лива також покупка не нових машин, але тих, що ма- ють вигідне співвідношення ціна/якість, капітальний ремонт техніки, заміна машин на продуктивніші й т. д. З комплексною методикою оновлення парка машин можна ознайомитися в роботі [4]. Висновки. Застосування перерахованих вище ме- тодів практично неможливе в сучасних умовах. Вони вимагають використання при розрахунках величин, які можуть бути одержані на основі аналізу за ряд років, складу парку машин певного класу і його економічних показників у динаміці. Для окремої промислової й бу- дівельної організації одержати ці показники неможливо. При визначенні економічно доцільних термінів експлуатації машин і механізмів за допомогою приве- дених вище методів не враховуються такі важливі чин- ники, які в сучасних ринкових умовах враховувати просто необхідно. До цих чинників належать: — умови володіння устаткуванням або машиною (власна, на умовах фінансового або оперативного лізин- гу), для яких визначається оптимальний термін заміни; — залежно від права власності наявність або відсутність можливості вибору амортизаційної по- літики; — застосування техніки дисконтування при об- ґрунтуванні економічно доцільного періоду експлуатації; — облік інфляції в розрахунках оптимального тер- міну служби машини або устаткування; — умови експлуатації. Література 1. Гусаков А.А. Организационно-технологичес- кая надежность строительства / Гусаков А.А., Вере- меенко З.А., Гинзбург А.У. — М. : SVP Apsyc, 1994. — 427 c. 2. Репин С.В. Концепция эффективности эксплуатации строительных машин / С. В. Репин // Строительные и дорожные машины. — 2007. — № 2. — С. 27 — 31; № 4. — С. 21 — 25. 3. Репин С.В. Оптимизация возрастной структуры парка строитель- ных машин / С. В. Репин // Строительные и дорожные машины. — 2006. — № 9. — С. 28 — 31. 4. Тян Р. Б. Обеспечение строительного проекта оборудованием (машинами и механизмами) в современных услови- ях / Р. Б. Тян, Н. В. Дятлова // Вісн. Придніпров. держ. акад. будівництва та архітектури. — Дніпропетровськ, 2001. — №3. — С. 56 — 61. Снітко Є.О. Аналіз існуючих методів плану- вання оптимальних термінів служби машин і механізмів в операційному менеджменті Розглянуто методи планування оптимальних термінів заміщення машин, механізмів та обладнання на промислових та будівельних підприємствах. Вияв- лені їх недоліки, а також фактори, які необхідно вра- ховувати при розробці таких методів. Ключові слова: планування, машини, механізми, обладнання, методи, заміщення, оптимізація Снитко Е.А. Анализ существующих мето- дов планирования оптимальных сроков служ- бы машин и механизмов в операционном ме- неджменте Рассмотрены методы планирования оптимальных сроков замены машин, механизмов и оборудования на промышленных и строительных предприятиях. Вы- явлены их недостатки, а также факторы, которые не- обходимо учитывать при разработке таких методов. Ключевые слова: планирования, машины, механиз- мы, оборудование, методы, замещения, оптимизация Snitko Y.А. Analysis of existent methods of planning of optimum terms of service of machines and mechanisms in an operating management The methods of planning of optimum terms of replacement of machines, mechanisms and equipment are considered on industrial and building enterprises. Their failings and also factors which must be taken into account at development of such methods are exposed. Key words: planning, machines, mechanisms, equipment, methods, substitutions, optimization. Стаття надійшла до редакції 18.11.2009 Прийнято до друку 26.02.2010