Принципи державного регулювання міжнародного трансферу знань
Стаття присвячена проблемам економіки знань та міжнародного трансферу знань. Головною метою статті є визначення різниці між поняттями «трансфер знань» та трансфер технологій і формулювання принципів державного регулювання міжнародного трансферу знань. Ключові слова: економіка знань, трансфер знань,...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Економічний вісник Донбасу |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23891 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Принципи державного регулювання міжнародного трансферу знань / С.М. Кацура, В.В. Лимар // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 1. — С. 43-46. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-23891 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-238912013-02-13T03:00:37Z Принципи державного регулювання міжнародного трансферу знань Кацура, С.М. Лимар, В.В. Міжнародна та регіональна економіка Стаття присвячена проблемам економіки знань та міжнародного трансферу знань. Головною метою статті є визначення різниці між поняттями «трансфер знань» та трансфер технологій і формулювання принципів державного регулювання міжнародного трансферу знань. Ключові слова: економіка знань, трансфер знань, трансфер технологій, державне регулювання. Статья посвящена проблемам экономики знаний и международного трансфера знаний. Главной целью статьи является определение разницы между понятиями «трансфер знаний» и «трансфер технологий», а также формулирование принципов государственного регулирования международного трансфера знаний. Ключевые слова: экономика знаний, трансфер знаний, трансфер технологий, государственное регулирование. The article is devoted to the problems of the knowledge economy and the international knowledge transfer. The main aim of the article is defining of difference between conceptions of knowledge transfer and technology transfer and formulating of the international knowledge transfer government regulation principles. Key words: knowledge economy, knowledge transfer, technology transfer, government regulation. 2010 Article Принципи державного регулювання міжнародного трансферу знань / С.М. Кацура, В.В. Лимар // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 1. — С. 43-46. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23891 37.014.54:339.9 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка |
| spellingShingle |
Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка Кацура, С.М. Лимар, В.В. Принципи державного регулювання міжнародного трансферу знань Економічний вісник Донбасу |
| description |
Стаття присвячена проблемам економіки знань та міжнародного трансферу знань. Головною метою статті є визначення різниці між поняттями «трансфер знань» та трансфер технологій і формулювання принципів державного регулювання міжнародного трансферу знань. Ключові слова: економіка знань, трансфер знань, трансфер технологій, державне регулювання. |
| format |
Article |
| author |
Кацура, С.М. Лимар, В.В. |
| author_facet |
Кацура, С.М. Лимар, В.В. |
| author_sort |
Кацура, С.М. |
| title |
Принципи державного регулювання міжнародного трансферу знань |
| title_short |
Принципи державного регулювання міжнародного трансферу знань |
| title_full |
Принципи державного регулювання міжнародного трансферу знань |
| title_fullStr |
Принципи державного регулювання міжнародного трансферу знань |
| title_full_unstemmed |
Принципи державного регулювання міжнародного трансферу знань |
| title_sort |
принципи державного регулювання міжнародного трансферу знань |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Міжнародна та регіональна економіка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23891 |
| citation_txt |
Принципи державного регулювання міжнародного трансферу знань / С.М. Кацура, В.В. Лимар // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 1. — С. 43-46. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT kacurasm principideržavnogoregulûvannâmížnarodnogotransferuznanʹ AT limarvv principideržavnogoregulûvannâmížnarodnogotransferuznanʹ |
| first_indexed |
2025-07-03T03:23:15Z |
| last_indexed |
2025-07-03T03:23:15Z |
| _version_ |
1836594491661746176 |
| fulltext |
43
Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010
С. М. Кацура, В. В. Лимар
Міжнародна та регіональна економіка
На початку XXI століття практично всі розвинені
країни оголосили курс на перехід до економіки знань,
концепція якої полягає у вирішальній ролі інновацій та
знань як чинників стікого зростання економіки, а та-
кож у визначенні конкурентоспроможності країни в
глобальному просторі.
На сьогоднішньому етапі розвитку людства фено-
мен економіки знань набуває глобального характеру. Країни
відкривають кордони для вільного руху товарів, послуг,
робочої сили, капіталу та знань. Сьогодні інновації та знання
пронизують не тільки всі сфери певної національної еко-
номіки, вони «розсіюються» у світовому просторі, пере-
тинаючи державні кордони. У цьому випадку мова йде
про міжнародний перелив або трансфер знань.
На сьогодняшній день феномен економіки знань
та міжнародний трансфер знань являють собою дуже
актуальні питання, про що свідчить велика кількість
публікацій на цю тему в сучасній науковій літературі.
Необхідно зазначити, що дослідженнями в цій галузі
знань займаються і зарубіжні вчені, й українські нау-
ковці. Вагомий внесок у вивчення феномену економіки
знань зробили такі вчені: В. М. Геєць, С. М. Кацура,
В. Л. Іноземцев, А. К. Суботін, Є. Веліхов, В. Л. Ма-
каров, М. Кастельс, Дж. Даннінг, Є. Майнмінас,
Р. Грінберг, Дж. Ходжсон й інші. Необхідно відзначити
наукові дослідження В. Денисюка, Г. О. Андрощука,
Н. Янковського, Б. Чумаченка, Ю. Капіци, Й. Шум-
петера, Ф. Хайєка, Ф. Махлупа, В. Келлера в галузі вив-
чення питання міжнародного трансфера знань.
Не зважаючи на велику увагу видатних науковців
до вивчення вище названих проблем, деяки аспекти
на сьогодняшній день залишаються нерозкритими.
По-перше, не визначена різниця між поняттями
«трансфер знань» та «трансфер технологій»;
По-друге, не сформульовані чітки принципи, на
основі яких має базуватися розробка державного ре-
гулювання міжнародного трансферу знань.
У зв’язку з вище означенними питаннями мож-
на виділити головну мету статті, яка полягає у визна-
ченні різниці між поняттями «трансфер знань» та
«трансфер технологій» з погляду авторів та формулю-
ванні принципів державного регулювання міжнарод-
ного трасферу знань.
Світова економіка кінця XX — початку XXI ст.
характеризується двома основними тенденціями: все
більша кількість країн прагне відкривати кордони та зніма-
ти бар’єри для сприяння вільному руху іноземних то-
варів, послуг, капіталу, робочої сили та знань (відкрита
зовнішньоекономічна політика); активізація процесів гло-
балізації та регіоналізації, тобто міжнародне співробітни-
цтво країн з багатьох питань [1, с. 30].
Сьогодні глобалізаційні процеси охоплюють усі
сфери людської діяльності: виробництво, торгівлю,
освіту. Науково-технічна сфера не є винятком. Країни
об’єднують зусилля для проведення спільних науко-
вих досліджень, розробки проектів та обмінуюються
знаннями та досвідом.
Уряди країн, які вже усвідомили значущість знань в
сучасній економіці, розробляють інноваційну політику та-
ким чином, щоб стимулювати прилив знань з усіх мож-
ливих каналів для збагачення національної економіки.
Перш ніж говорити про державну політику регу-
лювання міжнародного трансферу знань в економіку
України, необхідно чітко окреслити різницю між по-
няттями «трансфер знань» та «трансфер технологій».
На думку авторів цієї роботи, поняття «трансфер знань»
є набагато ширшим за поняття «трансфер технологій».
Знання — це «перевірений практикою результат пізнан-
ня дійсності, її вірне відображення в свідомості люди-
ни» [2, с. 616]. Знання можуть бути прихованими, коли
вони ще не мають відображення на різноманітних но-
сіях, і явними, коли знання відображаються на матер-
іальних носіях: папері, диску, комп’ютері й т. п. При-
ховане знання має первісну сутність, тому що, у пер-
шу чергу, воно народжується в свідомості людини, а
лише потім переноситься на матеріальні носії. Знання
не може існувати відокремлено від людського мозку,
тому що це продукт його діяльності. Людина не може
знати наполовину, або на чверть, вона або знає щось,
або не знає взагалі [3].
Міжнародний трансфер явних знань здійснюється
посередництвом купівлі-продажу ліцензій або патентів,
наукової літератури, конференцій тощо. Приховані знан-
ня переливаються між країнами, уречевлюючись у ви-
сокотехнологічних товарах та послугах, інвестиціях в
основний капітал підприємств. Важливим каналом міжна-
УДК 37.014.54:339.9
С. М. Кацура,
кандидат економічних наук
В. В. Лимар,
аспірант,
Інститут економіки промисловості НАН України,
м. Донецьк
ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
МІЖНАРОДНОГО ТРАНСФЕРУ ЗНАНЬ
44
Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010
С. М. Кацура, В. В. Лимар
родного трансферу прихованих знань є інтелектуальна
міграція, тобто в’їзд або виїзд науковців та висококвалі-
фікованих фахівців з однією країну в іншу [4].
Завдяки інтелектуальній діяльності людського моз-
ку знання може уречевлюватися в певній технології або
готовому товарі і здійснювати трансфер не тільки між
галузями певної економіки, а й в глобальному просторі
в цілому. Іншими словами, знання — це певна серце-
вина технології або товару, яка обумовлює ту або іншу
їхню вартість. Чим більша частка компоненту знань й
нижчий рівень розповсюдження певного знання в
суспільстві, тим вища вартість цих технологій або то-
варів / послуг. Посередництвом технологій або висо-
котехнологічних товарів та послуг знання «перелива-
ються» між країнами, збагачуючи їхню економіку.
Безумовно, на сьогодняшній день в умовах гло-
бальної кризи, яка охопила всі сфери діяльності, пер-
шочерговим завданням для України є підтримка ба-
зових галузей промисловості: паливної, сировинно-
добувної та металургійної. Хоча розвинені країни світу
останні десятиліття наполегливо концентрують увагу
на високотехнологічних галузях, тому що саме вони
є стрижнем розвитку економіки. У той час, коли ук-
раїнські підприємці отримують «швидкі гроші» від
експорту продукції, наприклад, металургійного комп-
лексу, західні представники бізнесу вкладають кошти
в інноваційні проекти, усвідомлюючи отримання над-
прибутків в середньо- й довгостроковій преспективі.
Необхідність переходу до економіки знань та сти-
мулювання трансферу знань в українську економіку
обговорюється на державному рівні вже не один рік:
розроблена безліч законів та нормативних актів, які
мають декларативний характер і не діють в реальній
економіці. На думку автораів, розробці механізму сти-
мулювання приливу знань в економіку України пере-
дує глибинне усвідомлення й прийняття представника-
ми уряду, підприємницьких структур та наукових орга-
нізацій того факту, що знання являють собою певний
каталізатор економічного зростання в країні. Без розу-
міння цього об’єктивного факту не один розроблений
механізм не зможе принести економіці реальну користь.
Механізм державного регулювання трансферу
знань в економіку України, на думку авторів, має ба-
зуватися на принципі очікування позитивного ефекту
від застосування знань в реальній економіці, а не на
принципі орієнтації на низькотехнологічні галузі, що
приносять швидкі прибутки.
Як відзначає Ю. Каракай, голова підкомітету з
питань інноваційної діяльності комітету з питань освіти
й науки Верховної Ради України, «рівень й ефек-
тивність включення країни до міжнародного розподі-
лу праці характеризується її позицією на світових рин-
ках товарів та послуг, а також наявністю висококва-
ліфікованих спеціалістів. Така позиція все менше виз-
начається володінням природних ресурсів або інших
тимчасових переваг екстенсивного характеру і все
більше — інноваціями, які забезпечують конкурентос-
проможність продукції» [5, с. 16]. Іншими словами,
країни, де за базовий чинник економічного зростання
приймається якість, а не кількість, демонструють ви-
щий рівень конкурентоспроможності в глобальному
просторі (країни ЄС — 27, США, Японія).
Для підвищення конкурентоспроможності націо-
нальної економіки Стратегія залучення міжнародної
технічної допомоги на 2005 — 2007 рр. передбачає
«впровадити інноваційну модель розвитку, що вклю-
чає становлення інформаційного суспільства із засто-
суванням високих технологій, комерціалізацію резуль-
татів науково-технічної діяльності, розширення мож-
ливостей суспільства генерувати, розповсюджувати
та використовувати знання, поліпшення якості освіти
та підготовки кадрів, створення інформаційних мереж
для обміну знаннями та технологіями» [6].
У цьому руслі проблема залучення знань в еконо-
міку України набуває певної актуальності. Використання
знань, які «приходитимуть» в Україну, не тільки зміцнять
конкурентні позиції нашої країни, а й змінять структуру її
присутності на міжнародних ринках. Активізація транс-
феру знань не лише реструктурує економіку, а й стиму-
люватиме надходження в державний бюджет.
На думку А. Бідило, Україні, як країні з перехідною
економікою, необхідно будувати канали для трансферу
Рис. 1. Принцип стимулювання економічного зростання в Україні
ЕКОНОМІЧНЕ
ЗРОСТАННЯ
Стимулювання трансферу
знань в економіку України й
розсіювання їх у всіх
сферах
Виробництво й експорт
низькотехнологічної
продукції для отримання
швидких прибутків
45
Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010
С. М. Кацура, В. В. Лимар
знань з розвинених країн, тому що «... інфраструктура
країни з перехідною економікою є досить прийнятною
до прогресивних знань, до того ж країни-експортери
знань часто беруть участь у розвитку інфраструктури
країн-імпортерів» [7, с. 156 — 157].
Державне регулювання трансферу знань в еконо-
міку України має базуватися на принципах комплекс-
ності та всеохоплення. Це твердження обумовлюється
тим, що знання «потрапляють» в країну з декількох ка-
налів, які, безумовно, мають тісний зв’язок. Наприклад,
завдяки імпортній технології або інвестициіям в основ-
ний капітал українські підприємства отримують мож-
ливість виробляти середньо- й високотехнологічну про-
дукцію. Подібних прикладів комбінацій каналів транс-
феру знань можна назвати безліч. Важливо розуміти
той факт, що регулвання приливу знань, які «живлять»
економіку, має проводитися на державному рівні за
всіма можливими каналами. Крім того, механізм ре-
гулювання має бути настільки сбалансованим, що інстру-
менти стимулювання трансферу знань в одному з ка-
налів не повинні блокувати інші канали.
Так, на думку авторів, можна виділити такі прин-
ципи державного регулювання міжнародного транс-
феру знань:
— принцип пріорітетності;
— принцип комплексності та всеохоплення;
— принцип сбалансованості.
При розробці державної політики у сфері міжнарод-
ного трансферу знань представники українського уряду
мають керуватися саме цими вищевказаними принципа-
ми. Теоретично механізм, в основу якого будуть покла-
дені ці принципи, буде діяти в умовах реальної економіки.
Як зазначає А. А. Максюта, в умовах світової еко-
номічної кризи «стрижнем сучасної української моделі
конкурентоспроможності економіки має стати реаліза-
ція інноваційної моделі структурної перебудови еконо-
міки, а в подальшому — стратегії економіки знань» [8].
Для структурної перебудови економіки необхідно
змінити один з найголовніших принципів державної
фінансової політики. У сучасних умовах необхідне про-
ведення заходів щодо залучення коштів інвесторів для
фінансування інноваційної діяльності вітчизняних
підприємств. У свою чергу, держава йде іншим шля-
хом: окремі підприємства та галузі отримують «донорсь-
ку» фінансову підтримку, решта — самостійно вирі-
шують проблеми. Іншими словами, мова йде про «точ-
кове фінансування». Розвинені країни світу виділяють
на розвиток науки приблизно 3 — 3,5 % ВВП, в Україні
цей показник коливається від 0,7 до 1,6 % [9, с. 155].
Державний комітет статистики щодо інвестицій в
основний капітал України надає таку інформацію. Загальна
сума інвестицій в основний капітал України з 2000 до
2008 рр. збільшився майже в 10 разів і в 2008 р. склала
більш ніж 23 млрд. грн. Що стосується коштів інозем-
них інвесторів, в період 2000 — 2008 рр. в надходженні
іноземних інвестицій в основний капітал спостерігається
позитивна динаміка. У 2008 р. надійшло коштів в ос-
новний капітал за рахунок іноземних інвесторів на за-
гальну суму більш ніж 7,5 млн. грн. Цей факт, безумов-
но, є позитивним, тому що він свідчить про покращення
загального інвестиційного клімату в Україні. Але якщо
порівняти частку іноземних інвестицій в загальному об-
сязі інвестицій в основний капітал, то в 2008 р. вона
склала менше 4 %. Решта (96 %) інвестицій в основний
капітал України надішли за рахунок державного бюдже-
ту, місцевих бюджетів, власних коштів підприємств та
організацій, кредитів банків та ін.
Якщо розглянути галузеву структуру іноземних
інвестицій в основний капітал, то в 2006 р. більше 11 %
в коштів від загального обсягу інвестицій було спря-
мовано в металургічну галузь, 10 % — харчову про-
мисловість та сільське господарство. У машинобуді-
вний комплекс, в якому представлені високотехно-
логічні та знанієємні галузі, було сконцентровано лише
6,3 % іноземних інвестицій [11, с. 63].
Наведені цифри свідчать про небажання інозем-
них інвесторів вкладати кошти в ті галузі, які характе-
ризуються певним ризиком й часом, а схильні до от-
римання «швидких» прибутків від низько- та середнь-
технологічних галузей.
Рис. 2. Інвестиції в основний капітал України в 2000 — 2008 рр., млн. грн. *
*Джерело: [10].
0
50000
100000
150000
200000
250000
20
00
20
02
20
04
20
06
20
08
загальна сума
інвестицій в основний
капітал, млн. грн.
іноземні інвестиції в
основний капітал,
млн. грн.
46
Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010
С. М. Кацура, В. В. Лимар
Іноземні інвестиції будуть ефективним каналом
трансферу знань в економіку України в тому випадку,
коли галузевий розподіл іноземних коштів зміниться
й найбільша частка грошей буде спрямовуватися у
знаніємісткі галузі, тому що саме вони є індикатором
конкурентоспроможності країни на світових ринках.
Таким чинном, основними стратегічними завдан-
нями уряду України є:
— прийняття заходів з переорієнтації виробницт-
ва та експорту продукції ресурсодобувного комплек-
су на продукцію знанієємних галузей, яка має високу
додану вартість;
— розробка інструментів стимулювання інозем-
них інвесторів вкладати кошти в українськи підприє-
мства, що впроваджують інновації.
На основі проведеного дослідження автори статті
дійшли таких висновків:
— перехід до економіки знань являє собою об’-
єктивну необхідність, про що свідчать наміри розви-
нених країн світу завершити цей перехід в найближ-
чому десятиріччі;
— перетворення знань на основний чинник ви-
робництва й конкурентоспроможності країни в цілому;
— визнання міжнародного трансферу знань важ-
ливим чинником сприяння обміну знаннями та досві-
дом між країнами;
— необхідність розробки сбалансованого меха-
нізму державного регулювання міжнародного транс-
феру знань, який базується на принципах пріоритет-
ності, комплексності та сбалансованості;
— прийняття державних заходів щодо переорієн-
тації виробництва та експорту продукції ресурсодобув-
них комплексів на продукцію знанієємних галузей;
— розробка інструментів стимулювання інозем-
них інвесторів фінансувати підприємства, які здійсню-
ють активну інноваційну діяльність.
Література
1. Гринберг Р. Государство в экономике знаний
/ Р. Гринберг // Экономика Украины. — 2008. — № 10.
— С. 28 — 39. 2. Словарь русского языка : в 3 т. /
Академия наук СССР. Институт русского языка. —
М., 1985. — Т. А — Й. — С. 616. 3. Лимар В. В.
Міжнародний трансфер знань. Україна на міжнарод-
ному ринку знаніємістких товарів / В. В. Лимар // Еко-
номіка: проблеми теорії та практики [збірник науко-
вих праць]. — Вип. 249 : в 6 т. — Т. VI. — Дніпропет-
ровськ : ДНУ, 2009. — 288 с. 4. Каменский А. Н.
Утечка умов и национальная безопасность России /
А. Н. Каменский // Мировое и национальное хозяй-
ство. — 2009. — № 2 [Електронний ресурс]. — Ре-
жим доступу : http://www.mirec.ru/index.php?option=
com_content&task=view&id=48 5. Каракай Ю. Роль
государства в стимулировании инновационной деятель-
ности / Ю. Каракай // Экономика Украины. — 2007.
— № 3. — С. 14 — 21. 6. Про затвердження Стра-
тегії залучення міжнародної технічної допомоги на
2005-2007 роки Кабінет Міністрів України: Постанова
Кабінету Міністрів України вiд 30.08.2005 № 829
[Електронний ресурс]. — Режим доступу :
www.zakon1.rada.gov.ua. 7. Бідило А. Інтеграція Ук-
раїни у світовий науково — технологічний простір у
контексті глобалізації технологічного розвитку / А. Бі-
дило // Підприємництво, господарство і право. — 2005.
— № 6. — С. 154 — 157. 8. Максюта А. А. Держав-
на інноваційна політика: виклики сьогодення та шля-
хи подолання / А. А. Максюта [Електронний ресурс].
— Режим доступу : http://innov.dn.ua/text/left/work/
20081119/report/20081204-0832.html. 9. Майбутнє Ук-
раїни: стратегія поступу : монографія. — Донецьк :
ТОВ «Юго — Восток, ЛТД», 2008. — 304 с.
10. www.ukrstat.gov.ua. 11. Маковецька Т. В. Основні
напрямки та особливості інвестиційної політики економ-
ічної безпеки України в умовах сучасного глобалізова-
ного світу / Т. В. Маковецька // Зовнішня торгівля: право
та економіка. — 2007. — № 4 (33). — С. 61 — 64.
Кацура С. М., Лимар В. В. Принципи держав-
ного регулювання міжнародного трансферу знань
Стаття присвячена проблемам економіки знань та
міжнародного трансферу знань. Головною метою статті
є визначення різниці між поняттями «трансфер знань»
та трансфер технологій і формулювання принципів дер-
жавного регулювання міжнародного трансферу знань.
Ключові слова: економіка знань, трансфер знань,
трансфер технологій, державне регулювання.
Кацура С. Н., Лимарь В. В. Принципы госу-
дарственного регулирования международного
трансфера знаний
Статья посвящена проблемам экономики знаний
и международного трансфера знаний. Главной целью
статьи является определение разницы между понятия-
ми «трансфер знаний» и «трансфер технологий», а
также формулирование принципов государственного
регулирования международного трансфера знаний.
Ключевые слова: экономика знаний, трансфер
знаний, трансфер технологий, государственное регу-
лирование.
Katsura S. M., Lymar V. V. The international
knowledge transfer government regulation principles
The article is devoted to the problems of the
knowledge economy and the international knowledge
transfer. The main aim of the article is defining of difference
between conceptions of knowledge transfer and
technology transfer and formulating of the international
knowledge transfer government regulation principles.
Key words: knowledge economy, knowledge
transfer, technology transfer, government regulation.
Стаття надійшла до редакції 19.11.2009
Прийнято до друку 26.02.2010
|