Цілі, завдання та принципи регуляторної політики в митній сфері

У статті проаналізовано термін «регуляторна політика», обумовлена необхідність введення нового терміна — «регуляторна політика в митній сфері». Визначено принципи формування регуляторної політики в митній сфері, її цілі, завдання, напрями реалізації. Проаналізовані проблемні аспекти формування регул...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автори:	Осадча, Н.В., Ляшенко, В.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2010
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Фінанси
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23900
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Цілі, завдання та принципи регуляторної політики в митній сфері / Н.В. Осадча, В.І. Ляшенко // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 1. — С. 69-82. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-23900
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-239002013-02-13T03:02:56Z Цілі, завдання та принципи регуляторної політики в митній сфері Осадча, Н.В. Ляшенко, В.І. Фінанси У статті проаналізовано термін «регуляторна політика», обумовлена необхідність введення нового терміна — «регуляторна політика в митній сфері». Визначено принципи формування регуляторної політики в митній сфері, її цілі, завдання, напрями реалізації. Проаналізовані проблемні аспекти формування регуляторної політики в митній сфері. Ключові слова: регуляторна політика, регуляторна політика в митній сфері, регуляторні акти, принципи формування. В статье анализируется термин «регуляторная политика», обоснована необходимость введения нового термина — «регуляторная политика в таможенной сфере». В работе определены принципы формирования регуляторной политики в таможенной сфере, ее цели, задачи, направления реализации, проблемные аспекты Ключевые слова: регуляторная политика, регуляторная политика в таможенной сфере, регуляторный акт, принципы формирования. The term «regulatory policy» is investigated in the article. Necessity of introduction of the new term «regulatory policy in customs sphere» is proved. This work sets principles of formation of regulatory policy in customs sphere, its purpose, problems, directions of realization. Problem aspects of regulatory policy are determined. Key words: regulatory policy, regulatory policy in customs sphere, regulatory certificate, principles of formation. 2010 Article Цілі, завдання та принципи регуляторної політики в митній сфері / Н.В. Осадча, В.І. Ляшенко // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 1. — С. 69-82. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23900 35.073.6 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Фінанси Фінанси
spellingShingle	Фінанси Фінанси Осадча, Н.В. Ляшенко, В.І. Цілі, завдання та принципи регуляторної політики в митній сфері Економічний вісник Донбасу
description	У статті проаналізовано термін «регуляторна політика», обумовлена необхідність введення нового терміна — «регуляторна політика в митній сфері». Визначено принципи формування регуляторної політики в митній сфері, її цілі, завдання, напрями реалізації. Проаналізовані проблемні аспекти формування регуляторної політики в митній сфері. Ключові слова: регуляторна політика, регуляторна політика в митній сфері, регуляторні акти, принципи формування.
format	Article
author	Осадча, Н.В. Ляшенко, В.І.
author_facet	Осадча, Н.В. Ляшенко, В.І.
author_sort	Осадча, Н.В.
title	Цілі, завдання та принципи регуляторної політики в митній сфері
title_short	Цілі, завдання та принципи регуляторної політики в митній сфері
title_full	Цілі, завдання та принципи регуляторної політики в митній сфері
title_fullStr	Цілі, завдання та принципи регуляторної політики в митній сфері
title_full_unstemmed	Цілі, завдання та принципи регуляторної політики в митній сфері
title_sort	цілі, завдання та принципи регуляторної політики в митній сфері
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Фінанси
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23900
citation_txt	Цілі, завдання та принципи регуляторної політики в митній сфері / Н.В. Осадча, В.І. Ляшенко // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 1. — С. 69-82. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT osadčanv cílízavdannâtaprincipiregulâtornoípolítikivmitníjsferí AT lâšenkoví cílízavdannâtaprincipiregulâtornoípolítikivmitníjsferí
first_indexed	2025-07-03T03:23:45Z
last_indexed	2025-07-03T03:23:45Z
_version_	1836594522532872192
fulltext	69 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Н. В. Осадча, В. І. Ляшенко Економічний розвиток України відбувається до- сить суперечливо. В останні роки були забезпечені його відносно високі темпи, разом з тим не вдалося вирішити макроекономічні, структурні й інституціо- нальні проблеми, які не дозволяють надати економіч- ному розвитку нової якості. Кризові явища в світовій економіці загострили ці проблеми й довели необхідність проведення насамперед інституціональних змін як умови подолання кризи та подальших економічних перетворень. Важливою рисою сучасного етапу розвитку світового господарства є зростання ролі регіональних інтеграційних угруповань, які перебувають на різних рівнях та презентують різні форми економічної інтег- рації. Їх поява та розвиток зумовлені економічними, політичними факторами, а також міркуваннями без- пеки. Відомо, що економічні причини приєднання країн до регіональних інтеграційних об’єднань пов’язані з намаганням долучитися до більших ринків, залучити додаткові іноземні інвестиції, поглибити структурні зрушення та прискорити економічне зростання. Неаби- яким аргументом є також можливість ефективніше розв’язувати питання, які поки що повільно вирішу- ються на багатосторонньому рівні в межах міжнарод- них організацій, наприклад, COT. Усунення торговель- них бар’єрів у рамках інтеграційних угруповань за інших рівних умов веде до більш ефективного вико- ристання ресурсів. Національні інтереси України потребують утвер- дження України як впливової європейської держави; багатьма стратегічними програмами, затвердженими на державному рівні, визначається прагнення нашої держави набуття повноправного членства в ЄС. У ре- зультаті останнього розширення ЄС — вступу до ЄС Болгарії та Румунії — довжина наших кордонів, що межують з ЄС, ще суттєво збільшилась, що актуалі- зує проблему подальших взаємовідносин. У зв’язку з цим стає необхідною чітка та всебічна конкретизація зовнішньоекономічної стратегії щодо інтеграції Украї- ни до європейського політичного, інформаційного, економічного та правового простору. Важливою складовою врегулювання правовідно- син в Україні та в ЄС є такі сфери: митна справа, інте- лектуальна власність, державні закупівлі, захист прав споживачів, енергетика, включаючи ядерну. Регуляторна політика є невід’ємною частиною державної політики, тобто формування основних інституційних засад регуляторного розвитку. Важли- вим методологічним аспектом дослідження питання створення та реалізації регуляторної політики є фор- мування її основних засад, тобто термінів, принципів, цілей та завдань. Одним із перших об’єктів регулюючого впливу держави виявилася зовнішньоекономічна діяльність, зокрема регулювання митних відносин. Національні державні системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності вирішують двоякі завдання: стимулювання або підтримка розвитку експорту й завоювання нових ринків збуту та регулювання імпорту для захисту на- ціональних товаровиробників і споживачів. Засоби та методи вирішення цих завдань постійно розвивають- ся, удосконалюються та підлягають всебічному дос- лідженню та аналізу. Регулювання митних відносин має велике зна- чення в розвитку економіки країни, але єдиного підходу до визначення немає, не досліджені механізм розроб- ки і здійснення митої політики. Вагомий внесок в розвиток методології дослі- дження регулювання митних відносин внесло багато вітчизняних та закордонних науковців, а саме: В. Ля- шенко, С. Коляда, І. Бережнюк, А. Войцещук, І. Ка- рамбович, К. Сандоровський, А. Козиріна, А. Єршо- ва, М. Блінова, С. Ківалов, Д. Приймаченко, Б. Габ- ричидзе, С.Барамзін, П. Дзюбенко, Н. Горін, І. Миха- сюк, В. Науменко, Л. Швайка. Метою статті є: аналіз регуляторної функції митної політики, обґрунтування необхідності вве- дення та визначення терміна «Регуляторна політи- ка в митній сфері», визначення принципів форму- вання, цілей та завдань регуляторної політики в митній сфері. У Законі України «Про засади державної регуля- УДК 35.073.6 Н. В. Осадча, кандидат економічних наук, м. Дніпропетровськ В. І. Ляшенко, доктор економічних наук, філія ІЕП НАН України при ЛНУ ім. Т. Шевченка, м. Луганськ ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ ТА ПРИНЦИПИ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ В МИТНІЙ СФЕРІ 70 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Н. В. Осадча, В. І. Ляшенко торної політики у сфері господарської діяльності» міститься таке визначення регуляторної політики, як на- пряму державної політики, спрямованого на вдоскона- лення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами та суб’єктами господарювання, недопущен- ня прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання та усунення пере- шкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, порядку та таким чином, який встановлюється Конституцією та законами України. При цьому принципами регуляторної політики є: — доцільність — обґрунтування необхідності дер- жавного регулювання господарських відносин з ме- тою вирішення існуючих проблем; — адекватність — відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин по- требі та ринковим вимогам з урахуванням усіх прий- нятих альтернатив; — ефективність — забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально мож- ливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарюван- ня, громадян та держави; — збалансованість — забезпечення в регуля- торній діяльності балансу інтересів суб’єктів господа- рювання, громадян та держави; — передбачуваність — послідовність регулятор- ної діяльності, відповідність її цілям державної політи- ки, а також планам підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб’єктам господарювання здійсню- вати планування своєї діяльності; — прозорість та врахування громадської думки — відповідність для фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов’язковий розгляд регу- ляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізични- ми та юридичними особами, їх об’єднаннями, обов’яз- ковість і своєчасність доведення прийнятих регулятор- них актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності [1]. Законодавець правильно визначив шість основ- них принципів регуляторної політики. Ці принципи слід доповнити швидкістю — реагування на нові зміни в законодавчій базі, гнучкістю — пристосування до ви- мог ринку, об’єктивністю — врахування інтересів всіх суб’єктів підприємницької діяльності. Так прийняття тих чи інших законодавчих актів, що стосуються митної політики, зачіпає інтереси двох Рис 1. Вплив регуляторної політики на формування концептуальних положень митної політики 71 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Н. В. Осадча, В. І. Ляшенко різних сегментів підприємництва. З одного боку, вони стосуються підприємців, які займаються зовнішньое- кономічною діяльністю, тобто здійснюють операції в режимах експорту, імпорту, транзиту тощо. З іншого — ці заходи впливу стосуються інтересів внутрішніх товаровиробників. Тому одним з завдань державної регуляторної політики в митній сфері є врегулювання інтересів першої та другої групи підприємців. З рис. 1 можна побачити, що принципи регуля- торної політики впливають на концептуальні положен- ня митної політики. Регуляторна політика націлена на встановлення балансу інтересів суб’єктів господарювання. В основі митної політики лежать дві протилежні концепції. На- цілити свою діяльність на захист вітчизняного товаро- виробника — вибрати політику протекціонізму, чи, на- впаки, відкрити кордон до вільного ввозу чи вивозу товарів — вибрати політику вільної торгівлі. Регуля- торна політика в митній сфері покликана на визначен- ня балансу цих інтересі і внутрішніх товаровиробників, і імпортерів. Сфера інтересів державної регуляторної політи- ки поширюється на галузь врегулювання законодав- чих актів, які приймаються в процесі формування мит- ної політики. Тому принципи регуляторної політики також доцільно розширити — відповідністю міжнарод- ному законодавству щодо регулювання зовнішньое- кономічної діяльності. Напрям регуляторної політики в митній сфері до- цільно виділити в окремий напрям дослідження, тому що це питання зачіпає і сферу врегулювання інтересів підприємців — внутрішніх товаровиробників, і тих, хто займається зовнішньоекономічною діяльністю. Між митною та регуляторною політико є певний взаємозв’язок (Табл. 1). Митна політика, як й регуля- торна, є частиною державної політики, ураховує інте- реси і внутрішніх виробників, і тих, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, спрямована на за- безпечення та захист прав і законних інтересів окре- мих громадян, суб’єктів господарювання, у цілому держави. Регуляторна політика щодо митної політики зай- має координуючу роль. Адже регуляторна політика охоплює процес вдосконалення правового регулюван- ня та адаптування регуляторних актів до діяльності суб’єктів господарювання. У процесі здійснення ре- гуляторної політики аналізується регуляторний вплив актів, що є підґрунттям митної політики. У компетенції органів, які здійснюють регуляторну політику, є недо- пущення регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються з іншими регуляторними актами. Законодавчо-нормативні акти, які є підґрунттям мит- ної політики та стосуються суб’єктів господарюван- ня, адаптуються до інтересів суб’єктів зовнішньоеко- номічної діяльності. Для аналізу взаємозв’язку регуляторної та мит- ної політики доцільно дослідити функції останньої. І. М. Карамбович серед функцій митної політики ви- діляє фіскальну, регуляторну та захисну і розкриває їх зміст [2]. Таблиця 1 Взаємозв’язок регуляторної та митної політики Регуляторна політика Митна політика — регуляторна політика є важливою , невід’ємною складовою державної політики; — регуляторна політика охоплює процес удосконалення правового регулювання та адаптування регуляторних актів до діяльності суб’єктів господарювання; — аналізується регуляторний вплив актів, що є підґрунттям митної політики; — законодавчо-нормативні акти, які є підґрунттям митної політики та стосуються суб’єктів господарювання, адаптуються до інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності; — регуляторна політика спрямована на захист інтересів підприємців . — митна політика є важливою, невід’ємною складовою державної політики; — митна політика містить напрями діяльності у сфері забезпечення економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі; — законодавчо-нормативні акти, що стосуються суб’єктів підприємництва, є регуляторними актами; — законодавчо-нормативні акти, які є підґрунттям митної політики та стосуються суб’єктів господарювання , адаптуються до інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності ; — митна політика спрямована на забезпечення та захист прав і законних інтересів окремих громадян, суб’єктів господарювання, у цілому держави. 72 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Н. В. Осадча, В. І. Ляшенко Зміст фіскальної функції митної політики поля- гає в наповненні державного бюджету за рахунок стяг- нення мита, ПДВ, акцизного збору на товари та інші предмети при їх переміщенні через митний кордон. Фіскальна функція митної політики є найдавнішою з усіх інших, оскільки історія подібного виду держав- ної діяльності сягає ще стародавнього Єгипту (ІІІ тис. до н.е.) та Вавилону (ІІ тис. до н.е.). Виконання фіскальної функції залишається єдиним завданням митної діяльності для європейських держав приблиз- но до кінця ХVІІ ст., логічним завершенням цього періоду в розвитку митної справи стало формування єдиної політики в рамках держави, скасування внут- рішнього мита. Захисна функція, яку називають ще «правоохо- ронною», є більш широким поняттям, ніж просто пра- воохоронна діяльність держави. Ця функція спрямо- вана на захист держави від зовнішніх загроз і вклю- чає забезпечення національної безпеки держави, підтри- мання миру та міжнародної безпеки, суспільного порядку, моральність, захист внутрішнього ринку, за- безпечення екологічної безпеки, захист інтересів спо- живачів, створення умов для підтримки законності щодо порядку переміщення через митний кордон Ук- раїни товарів та транспортних засобів, ефективну бо- ротьбу з контрабандою та іншими порушеннями мит- них правил, сприяння боротьби з міжнародним теро- ризмом, злочинністю. Ці завдання виконуються під час здійснення митними органами таких завдань, як мит- ний, валютний, екологічний контроль тощо, а також при виконанні задач з боротьби з контрабандою та по- рушенням митних правил. Однією з основних функцій митної політики є ре- гуляторна, яка в сучасних умовах набула пріоритетно- го значення поміж інших. Регуляторна функція митної політики передбачає вплив з боку держави та її компе- тентних органів на зовнішньоекономічні відносини за допомогою засобів економічного та неекономічного (адміністративного) характеру з метою забезпечення національних інтересів та забезпечення інтересів націо- нальних товаровиробників, створення сприятливих умов для них, стимулювання імпорту та забезпечення умов для виконання державою своєї політики в сфері економіки, виконання міжнародно-правових обов’язків держави. Регуляторна складова митної політики реалі- зує свої функції за допомого встановлення ставок мита та митних зборів, ліцензування, квотування та встанов- лення інших нетарифних обмежень. Виникнення регуляторної функції має свої істо- ричні корені. Так, однією з перших виконувати цю фун- кцію стала Великобританія у середині ХVІІ ст., що, у свою чергу, було пов’язано з розвитком колоніальної системи. Для більш ефективного використання коло- ніальних володінь та розвитку національної промис- ловості колонії зобов’язувалися вести торгівлю лише з метрополією, при використанні для перевезень анг- лійських кораблів митні ставки зменшувалися. З се- редини ХVІІ ст. Великобританія стала активно здійсню- вати регулювання зовнішньоекономічних відносин. Отже, митна політика містить регуляторну скла- дову, але її більш детальною розробкою займається уряд держави. З рис. 2 можна побачити, що регуля- торна функція митної політики входить у зміст регуля- торної державної політики. Але зміст регуляторної політики держави набагато ширший, ніж інтереси в сфері зовнішньоекономічних відносин, і містить уре- гулювання всіх взаємовідносин між інститутами та суб’єктами господарювання. Регулювання інтересів в рамках митної політики являє достатньо велику частину цих відносин, яка потребує окремого аналізу та дослідження. При цьо- му первинною складовою є регуляторна політика, адже як вона являє собою окремий напрям державної політики щодо врегулювання інтересів інститутів та підприємців, тому державну регуляторну політику в митній сфері доцільно визначити в окремий напрям у рамках дослідження регуляторної політики. Необхідно розкрити термін та зміст «регуляторної політики в митній сфері». Під регуляторною політикою в митній сфері слід розуміти напрям регуляторної по- літики, який спрямований на вдосконалення регулю- вання господарських відносин між інститутами та суб’- єктами підприємницької діяльності з метою забезпечення національних інтересів та інтересів національних това- ровиробників, створення сприятливих умов для них, стимулювання імпорту та забезпечення умов для вико- нання державою своєї політики в сфері економіки, ви- конання міжнародно-правових обов’язків держави. Серед завдань регуляторної політики в митній сфері є: — недопущення прийняття економічно недо- цільних та неефективних регуляторних актів; — зменшення втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання; — усунення перешкод для розвитку господарсь- кої діяльності; — створення чесної конкурентної боротьби поміж товарами власного виробництва та товарами, що імпортуються; — захист інтересів національного товаровироб- ника, створення сприятливих умов для нього; — стимулювання необхідного для країни імпорту; — формування балансу інтересів поміж імпор- том та власним виробництвом; — сприяння виконання державою своїх міжна- родно-правових зобов’язань; 73 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Н. В. Осадча, В. І. Ляшенко — гнучке реагування на зміни в зовнішньо- му оточенні країни та внутрішньому стані еконо- міки; — оптимізація ставки мита, акцизу та ПДВ; — адаптування регуляторних актів до сучасних умов господарювання. Слід зазначити, що при викладанні дисципліни «Державне регулювання економіки», яка є обов’яз- ковою для викладання на всіх економічних спеціаль- ностях, однією з основних тем є регулювання митних відносин. У підручнику Л.І. Дідківської та Л.С. Голова- ненко велике значення саме надано саме досліджен- ню змісту, цілей та засобів реалізації зовнішньоеконо- мічної політики держави. Визначені основні види мит- ної політики (протекціонізм, вільна торгівля). Проана- лізовано функції мита, серед яких визначені захисну та фіскальні. Надано класифікацію мита, методи нета- рифного регулювання (кількісні обмеження, регламен- тація, різноманітні податки на експорт та імпорт, митні збори, установлення державних стандартів якості, ва- лютні обмеження, антидемпінгові методи, «добровільні обмеження») [3]. Серед шляхів стимулювання експор- ту автори визначають: Рис. 2. Регуляторна політика та її напрям «регулювання митних відносин» 74 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Н. В. Осадча, В. І. Ляшенко 1. Економічне стимулювання: — надання пільгових експортних кредитів (зни- ження ставок та подовження термінів); — страхування експортних операцій. 2. Фінансове стимулювання: — податкові пільги (відстрочка, знижка або по- вне звільнення від податків); — субсидії. 3. Демпінгова політика. 4. Адміністративні заходи щодо вивозу товарів. 5. Прогнозування (виявлення перспективних ринків). 6. Інформаційне, консультаційне обслуговуван- ня, організація виставок, ярмарок, підготовка кадрів. 7. Засоби морального заохочення (дипломатич- на підтримка). Серед заходів усунення диспропорції платіжного балансу автор зазначають: валютну інвентаризацію, за- лучення іноземних кредитів, регулювання зовнішнього боргу, прямий контроль над зовнішньоекономічними операціями (регламентація імпорту та експорту, ліцен- зування, квотування, митні тарифи, збори), стимулю- вання експортного виробництва, залучення іноземного капіталу, зміна валютного курсу, усунення бартеру, зміна внутрішньої та монетарної політики (антиінфляційні заходи, зміна ставок облікового проценту). Д.М. Стеченко в підручнику «Державне регулю- вання економіки» досліджує інструменти регулюван- ня експорту та імпорту [4]. Основним інструментом урегулювання співвідношення експорту та імпорту стають податки. У цьому автор повністю підтримує думку Л.І. Дідковської щодо врівноваження платіж- ного балансу. Автор підручника «Державне регулювання еко- номіки» Л.А.Швайка визначив основні принципи зов- нішньоекономічної діяльності, види операцій [5]. Уче- ний назвав такі режими регулювання зовнішньоеко- номічної діяльності: — національний режим, який забезпечує рівні умови (права та обов’язки) з українськими суб’єкта- ми господарювання; — режим найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб’єкти господарювання мають більше прав, преференцій та пільг щодо мита, ніж інші учас- ники зовнішньоекономічної діяльності; — спеціальний режим, який застосовується до територій, визначених як спеціальні економічні зони та, в окремих випадках, до території митних союзів. Серед засобів державного регулювання зовніш- ньоекономічної діяльності автором були визначені та- рифне, адміністративне регулювання та валютно-кре- дитне регулювання. При цьому до тарифного регулю- вання віднесено експортне, імпортне, транзитне та ан- тидемпінгове мито. До адміністративного регулюван- ня належить реєстрація суб’єктів, ліцензування, кво- тування, регламентація митних процедур, державні стандарти якості, демпінгові ціни, індикативне плану- вання зовнішньоекономічної діяльності. До інстру- ментів валютно-кредитного регулювання автор вклю- чає податки на експорт та імпорт, податкові пільги, субсидії, пільгові кредити, страхування експорту, ре- гулювання валютних курсів та валютні обмеження. Л.А. Швайка визначає також два типи зовнішньотор- говельної політики — протекціонізм, фритредерство [5]. У роботі було визначено схему інструментів та наслідків протекціонізму. Серед інструментів стимулювання митного режи- му імпорту автор називає квоти на ввіз, ввізні ліцензії, вимоги до якості, санітарні вимоги, ембарго, до інстру- ментів стимулювання режиму експорту — експортні ліцензії, вивізні квоти, добровільні обмеження експор- ту, експортні субсидії, пільгові кредити, страхування експорту, демпінгові ціни, дипломатична підтримка. Автором також було досліджено методи регулювання інвестиційних процесів, надані позитивні та негативні наслідки прямого інвестування. Проаналізовано ета- пи формування платіжного балансу країни. І. Міхасюк, А. Мельник, М. Крупка в підручни- ку «Державне регулювання економіки» визначають форми та методи державного регулювання зовнішнь- оекономічної діяльності, напрями митної політики, виз- начені види митного регулювання економіки [6]. Отже, автори підручників з «Державного регу- лювання економіки» вважають регуляторну складову економіки одним з напрямів управління економікою країни. Основними методами регулювання зовнішньо- економічної діяльності вважають митний тариф та нета- рифні обмеження. Серед регуляторних режимів зовні- шньоекономічної діяльності визначають національний режим, режим найбільшого сприяння, спеціальний ре- жим. Відзначають важливість валютного регулювання. Відносно питання ваги регулювання зовнішньое- кономічної діяльності цілком погоджуємося з науко- вцями, але слід зазначити, що треба чітко визначити механізм регулювання митної справи, надати опис його елементам та показників. Також слід враховувати, що тарифне та нетарифне регулювання є засобом реалізації митної політики, тому митну політику можна вважати однією зі складових регулювання економіки країни. Регуляторна складова митної політики є інструментом врегулювання й інте- ресів підприємців, і розвитку вітчизняного виробниц- тва, нарощування експортного потенціалу, оптимізації імпорту. Питання регуляторної політики в митній сфері є ком- плексним та стосується проблеми встановлення опти- 75 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Н. В. Осадча, В. І. Ляшенко мального співвідношення між імпортом, експортом, ви- робництвом товарів для внутрішнього споживання. Державна митна служба України активно взає- модіє з Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва в напряму врегулювання інтересів підприємців, які займаються зовнішньоеко- номічною діяльністю. Регуляторна політика в митній сфері формується відповідно до ст. 5 Закону України «Про засади дер- жавної регуляторної політики в сфері господарської діяльності» [1], тобто регуляторна політика в митній сфері включає: — установлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та здійснення відстежень результативності регуляторних актів; — підготовка аналізу регуляторного впливу; — планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; — оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізич- них та юридичних осіб, їх об’єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов’язаних з регуляторною діяльністю; — відстеження результативності регуляторних актів; — перегляд регуляторних актів; — систематизація регуляторних актів; — недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюються чинними регуляторними актами; — викладення положень регуляторних актів шляхом, який є доступним та однозначним для розу- міння особами, які повинні впроваджувати або вико- нувати вимоги цього регуляторного акта; — оприлюднення інформації про здійснення ре- гуляторної діяльності. Але на питання регуляторної політики в митній сфері склався однобокий підхід, націлений на врегу- лювання інтересів суб’єктів підприємницької діяль- ності. При розгляді питань регуляторної політики ок- ремо вивчаються інтереси суб’єктів зовнішньої пол- ітики та вітчизняних товаровиробників. У процесі формування регуляторної політики відсутній поділ суб’єктів зовнішньоекономічної діяль- ності на експортерів та імпортерів. До основних на- прямів регуляторної політики в митній сфері слід відне- сти розвиток вітчизняного виробництва для власного споживання, експортного потенціалу, динаміку та структуру імпорту. Основною метою регуляторної політики в митній сфері буде встановлення найбільш раціонального для країни співвідношення вітчизняного виробництва для власного споживання, структури та обсягу експорту та імпорту. Для кожної країни існує свій раціональний рівень співвідношення виробництва для власного споживан- ня, експортний потенціал та тенденції його викорис- тання, величина необхідного обсягу імпорту. Залежно від стану економіки змінюється й даний рівень співвідношення. Відповідно до ст. 7. Закону України «Про заса- ди державної регуляторної політики в сфері госпо- дарської діяльності» планування діяльності з підго- товки проектів регуляторних актів здійснюється на кожен рік. Підготовка аналізу регуляторного впливу вклю- чає такі етапи: — визначення та аналіз проблеми, яку пропо- нується розв’язати шляхом державного регулювання господарських відносин, оцінка важливості цієї про- блеми; Рис. 3. Напрями регуляторної політики в митній сфері 76 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Н. В. Осадча, В. І. Ляшенко — обґрунтування необхідності державного регу- лювання; — обґрунтування причин неможливості викори- стання існуючих регуляторних актів; — визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акту; — встановлення цілей державного регулювання; — визначення та оцінка усіх прийнятих альтерна- тивних засобів досягнення названих цілей; — аргументування переваги обраного способу досягнення встановлених цілей; — опис механізму та засобів, які забезпечують розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропанованого регуляторного акта; — обґрунтування можливості досягнення вста- новлених цілей у випадку прийняття запропонованого регуляторного акта; — доведення, що досягнення запропонованим ре- гуляторним актом установлених цілей є можливим з най- меншими витратами для суб’єктів господарювання; — необхідність доведення, що вигоди, які вини- кають унаслідок дії запропонованого регуляторного акта, виправдовують відповідні витрати у випадку, якщо витрати або вигоди не можуть бути визначені кількісно; — оцінка можливості впровадження та виконан- ня вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, яки- ми розпоряджаються органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні осо- би, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги; — оцінка ризику впливу зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта; — обґрунтування запропонованого строку чин- ності регуляторного акта; — визначення показників результативності регу- ляторного акта; — визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регулятор- ного акта у випадку його прийняття. Можна погодитися з законодавче встановленою процедурою планування регуляторного впливу, але потребує економічного обґрунтування доцільність да- ного впливу. До процедури підготовки аналізу регу- ляторного впливу слід віднести оцінку впливу на структуру експорту, імпорту та виробництва для влас- ного споживання. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» після впровадження регуляторного акта в практику повинно здійснити базове, повторне та періо- дичне відстеження його результатів, яке включає: — виконання заходів з відстеження результативності; — підготовка та оприлюднення звіту про відсте- ження результативності [1]. Для відстеження результативності регуляторних актів можуть бути використані статистичні дані та мате- ріали наукових досліджень і соціологічних опитувань. Державна митна служба України формує кожен рік план діяльності з підготовки регуляторних актів. До плану основних регуляторних актів на 2009 р. на- лежить проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку знищення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що не перебували в об- ігу на митній території України», проект Закону Украї- ни «Про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реє- страції транспортних засобів», проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з пи- тань оподаткування», проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядку здійснення митного контролю залізничних транспорт- них засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний контроль», проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Вимог, яким повинен відповідати вантажний митний комплекс, аеропорт», проект роз- порядження Кабінету Міністрів України «Про затвер- дження Переліку пунктів пропуску на державному кордоні України, через які здійснюється ввезення на митну територію України та переміщення транзитом суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності одягу та інших виробів, що використовувалися», проект по- станови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до положення про вантажну митну декларацію», про- ект постанови Кабінету Міністрів України «Про вне- сення змін до порядку та умов подання періодичної митної декларації», проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядку виз- начення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон Ук- раїни», проект постанови Кабінету Міністрів України «Про доповнення переліку шляхів і напрямів транзиту підакцизних товарів через територію України та пунк- ти на митному кордоні, через які здійснюється вве- зення і вивезення цих товарів» (табл. 2) [9]. Основними причинами підготовки цих регулятор- них актів є приведення окремих норм податкового законодавства України до положень міжнародного законодавства, усунення колізей норм законодавства, удосконалення процедури митного оформлення та кон- тролю, урегулювання проблемних питань, що вини- кають при здійсненні контролю за правильністю виз- начення митної вартості, удосконалення системи звітності. План діяльності Державної митної служби Ук- раїни націлений на врегулювання взаємовідносин суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з інститу- 77 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Н. В. Осадча, В. І. Ляшенко тами (державними органами влади). Регуляторні впли- ви на вітчизняного товаровиробника в рамках цього плану не достатньо пророблений аспект. Регуляторний вплив на суб’єктів зовнішньоеко- номічної діяльності та вітчизняних виробників не роз- глядається як єдине комплексне питання. Хоча інтере- си цих двох груп підприємців тісно пов’язані поміж собою. Розвиток однієї групи може сприяти занепаду другої та навпаки: занепад буде створювати підґрунття для становлення та процвітання іншої. Для кожної краї- ни необхідно знайти межу задоволення інтересів, при якій буде розвиватися вітчизняний товаровиробник, реалізовуватися експортний потенціал та необхідні то- вари будуть ввозитися в режимі імпорту. Тому питан- ня формування регуляторної політики в митній сфері треба вирішувати як комплексне, та при формуванні плану підготовки регуляторних актів треба врахову- вати той аспект, що ухвалення одних регуляторних актів може принести збитків для однієї з групи підприємців. Так ухвалення спрощеної процедури оформлення то- варів буде стимулювати в основному імпорт та нанесе шкоди вітчизняному виробництву. Серед проектів відомчих регуляторних актів ос- новними були проект наказу Держмитслужби Украї- ни «Про внесення змін до порядку застосування ре- жиму тимчасового ввезення (вивезення), затвердже- ного наказом Держмитслужби України від 23. 03. 2000 №173», проект наказу Держмитслужби «Про внесен- ня змін до Порядку прийняття рішення про класифіка- цію комплексного об’єкта згідно з УКТЗЕД, затверд- женого наказом Держмитслужби України від 12.12 2005 № 1219», проект наказу Держмитслужби Украї- ни «Про затвердження форми рішення про визначен- ня митної вартості товарів, порядку його заповнення та класифікатора додаткових нарахувань до ціни до- говору», проект наказу Держмитслужби України «Про затвердження порядку роботи відділів контролю мит- ної вартості регіональних митниць, митниць, відділів контролю митної вартості та номенклатури митниць при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кор- дон України», проект наказу Держмитслужби Украї- ни «Про затвердження Порядку застосування митно- го режиму магазину безмитної торгівлі», проект на- казу Держмитслужби України «Про затвердження Положення про місця доставки товарів та транспорт- них засобів». Метою цих регуляторних актів є розробка інстру- ментарію щодо виконання постанов Кабінету Міністрів, удосконалення процесу визначення митної вартості, приведення вітчизняного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів, урегулювання питань за- стосування митних режимів (режим безмитної торгівлі). Питання щодо розвитку експортного потен- ціалу та загалом вітчизняного виробництва в цих ре- гуляторних актах також не розглядається, тобто регу- ляторні плани Держмитслужби мають вузький харак- тер, націлений на інтереси суб’єктів зовнішньоеконо- мічної діяльності. При цьому ці інтереси не розглянуті в комплексі з іншими макроекономічними явищами (фінансова криза, дефіцит бюджету, зростання безро- біття, занепад промисловості). При впровадженні кож- ного регуляторного акту доцільно проаналізувати його вплив на інші прошарки підприємств, визначити га- лузь інтересів, яких він стосується. На сайті Держкомпідприємництва існує система опитування підприємців на підставі їх звернень щодо проблемних питань регулювання підприємницької діяльності. Проблемні питання опрацьовуються, роз- робляються рекомендації щодо їх усунення шляхом унесення коригуючих дій в нормативно-законодавчу базу. Окремим напрямом проводиться дослідження та аналіз питань щодо митного оформлення товарів [10]. Основні проблемні питання, визначені на 17.03.2009 р Держкомпідприємництва, були: 1. Митна вартість визначається без урахування даних контракту, не за першим методом. 2. Уведено додаткову класифікацію у графі «31» ВМД, не передбачену процедурою деталізації УКТ- ЗЕД, яка регламентована Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. № 1863 «Про зат- вердження порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності». 3. Не працює «єдине вікно» в пунктах пропуску через державний кордон України. 4. Відміна реєстрації суб’єктів зовнішньоеконо- мічної діяльності. 5. Уведено необхідність надання рішення органу сертифікації щодо неналежності товару до переліку обов’язкової сертифікації при митному оформленні кожної партії товару. 6. Визначення коду товару при митному оформ- ленні, ставка мита за якими становить «0», здійснюєть- ся на підставі службової записки ДМСУ тільки Уп- равління номенклатури, представники яких відсутні у відділах митного оформлення. 7. Спростити порядок заповнення графи 31 ВМД, зокрема: відмінити внесення країни виробництва то- вару, оскільки в товаросупровідних документах, у переважній більшості випадків, не вказується конк- ретний виробник товарів; відмінити внесок торгової марки, оскільки в товаросупровідних документах не вказується торгова марка товару, при цьому митним законодавством не передбачений чіткий механізм виз- начення торгової марки. 8. Відмінити 13 % надбавку на імпорт. 78 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Н. В. Осадча, В. І. Ляшенко Таблиця 2 Основні регуляторні акти, які входили в план діяльності Державної митної служби на 2009 рік Назва регуляторного акта Обґрунтування необхідності прийняття Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку знищення алко- гольних напоїв та тютюнових виробів, що не перебували в обігу на митній території Украї- ни» Необхідність прийняття постанови обумовлена відсутністю нормативного акта, який регулює пи- тання знищення вилучених та прийнятих на збері- гання митними органами алкогольних напоїв та тютюнових виробів Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» Метою проекту є усунення колізій норм Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподатку- вання» Метою розробки проекту Закону України є приве- дення окремих норм податкового законодавства України до положень Міжнародної конвенції про спрощення й гармонізацію митних процедур; недо- пущення неоднозначного тлумачення норм митного й податкового законодавства в частині правомірнос- ті наданні пільг з оподаткування при ввезенні на ми- тну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує суму, еквівалентну 100 євро. Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення Державної митної служби України уповноваженим органом з видачі серти- фікатів погоджена форма «EUR.1» на товари, що переміщуються через митний кордон України в рамках Угоди про створення зони митної торгівлі між Україною та Європейським Союзом» Метою розроблення проекту є імплементація Про- токолу «Продукція походженням з територій дер- жав-сторін та методи адміністративного співробі- тництва» до Угоди про створення зони митної то- ргівлі між Україною та Європейським Союзом Проект постанови Кабінету Міністрів Украї- ни «Про внесення змін до Вимог, яким пови- нен відповідати вантажний митний комплекс, аеропорт , автотермінал» Метою розроблення проекту є запровадження єв- ропейських та світових стандартів щодо діяльнос- ті вантажного митного комплексу та забезпечення прозорості процедури відкриття вантажного мит- ного комплексу та досягнення оптимального й раціонального їх використання Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про ванта- жну митну декларацію» Метою розроблення постанови є вдосконалення по- рядку застосування вантажної митної декларації, по- даної митному органі у вигляді електронного доку- мента, а саме: встановлення порядку прийняття, ре- єстрації, закріплення факту завершення митного офо- рмлення, спрощення наведення опису товару у ВМД шляхом долучення до ВМД декларантом та прийн- яття митним органом рахунку-фактури Проект Постанови Кабінету Міністрів «Про внесення змін до порядку та умов подання періодичної митної декларації» Прийняття акта зумовлено необхідністю встановлен- ня умов подання періодичної митної декларації, удо- сконалення процедур митного контролю та митного оформлення при декларуванні товарів, які регулярно переміщуються через митний кордон України Проект постанови Кабінету міністрів «Про доповнення переліку шляхів і напрямів тран- зиту через територію України та пункти на митному кордоні, через які здійснюється вве- зення і вивезення цих товарів» Проектом передбачається розширення переліку пунктів пропуску через державний кордон для мор- ського сполучання, через які здійснюється ввезення та вивезення підакцизних товарів, для прискорення товарообігу через митний кордон України 79 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Н. В. Осадча, В. І. Ляшенко 9. Установлення єдиного механізму визначення митної вартості по всім регіональним митницям України. 10. Забезпечення вільного доступу до інформації про митні тарифи та індикативні ціни на сайті Держ- митслужбі. 11. Надання окремим підприємствам — суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності та митним брокерам — режиму найбільшого сприяння шляхом незастосу- вання окремих заходів нетарифного регулювання та інших обмежень. 12. Дозволити самостійно відкривати сейф-па- кети з документами після надходження товарів у місце прибуття. 13. Цінова база даних, яку використовують співробітники відділів митної вартості, відтворює лише митну вартість товарів, що були оформлені, тобто після підвищення вартості. Це перекручує ринковий стан цін на товари. 14. Надання підприємствам — митним брокерам — права допуску до процедури електронного декла- рування. 15. Спрощення процедури декларування даваль- ницької сировини, яка ввозиться іноземними замовни- ками на митну територію України з метою переробки. 16. Занадто незрозуміла процедура визначення митної вартості митними органами, безпідставне підви- щення рівня митної вартості. 17. Перехід на міжнародну систему ТМВД. Більшість з цих проблем стосується активізації діяльності імпортерів. В основному це зниження ве- личини мита, визначення митної вартості з врахуван- ням даних контракту, надання пільг та вільного досту- пу до інформації митної служби. У більшості випадків вимоги імпортерів рекомендується підтримати та вне- сти зміни у відповідні регуляторні акти. Деякі стосу- ються режиму переробки на митній території України — робота з давальницькою сировиною. Задоволення вимог імпортерів відповідно буде активізувати їх діяльність та стримувати розвиток вітчизняного виробництва, нарощування експортного потенціалу. Але товари, які будуть ввозитися, можуть бути необхідними для розвитку вітчизняного вироб- ництва та необхідні для нормальної життєдіяльності населення України. Тому доцільно враховувати реак- цію вітчизняного товаровиробника на зменшення та- рифних та нетарифних бар’єрів, на надання різних пільг імпортерам. Вітчизняний товаровиробник може бути неготовий для збільшення конкуренції. Цьому й сприяє кризова умови господарювання, відсутність кредитів та зменшення ринків збуту. Доцільно здійснити паралельне опитування підприємців та визначити їх можливі шляхи дії, а саме: зменшення цін, витрат, скорочення виробництва, по- шук нових ринків, реструктуризація виробництва та пошук інших засобів отримання прибутку, пошук інве- сторів, інновацій та відхід з ринку у випадку відсут- ності можливості конкурування. Відносини України з ЄС головним чином ґрун- туються на Угоді про партнерство та співробітництво (УПС), що набула чинності в 1998 р. У ній сторони формулюють позицію щодо двосторонніх відносин у зовнішньоекономічній стратегії. Що стосується ЄС, то базовий підхід до відносин з Україною був викладе- ний у Спільній Стратегії від 1999 р. Позиція України щодо європейської інтеграції була викладена у Стра- тегії щодо європейської інтеграції 1998 р., затвердже- ної Указом Президента України (№ 615/98). Стратегія отримала підтримку з боку українського Парламенту. Ця Стратегія визначає основні напрями співробітницт- ва України з ЄС — організацією, яка в процесі свого розвитку досягла високого рівня політичної інтеграції, уніфікації права, економічного співробітництва, со- ціального забезпечення та культурного розвитку. «Розвиток процесу економічної інтеграції поля- гає у лібералізації і синхронізованому відкритті ринків ЄС та України, взаємному збалансуванні торгівлі, на- данні на засадах взаємності режиму сприяння інвес- тиціям з ЄС в Україну та українським експортерам на ринках ЄС, запровадженні спільного правового поля і єдиних стандартів у сфері конкуренції та державної підтримки виробників. Економічна інтеграція базуєть- ся на координації, синхронізації та відповідності прий- няття рішень у сфері економіки України та ЄС і перед- бачає ліквідацію обмежень розвитку конкуренції та обмеження застосування засобів протекціонізму, фор- мулювання основних економічних передумов для на- буття Україною повноправного членства у ЄС» [11]. Проте розвиток відносин України з ЄС поки що продовжує реалізовуватися на основі двосторонніх угод та односторонніх документів, які мають комплексний характер: УПС, Спільної стратегії ЄС щодо України, Програми інтеграції України до Європейського Союзу. Жоден з цих документів навіть теоретично не визначає, коли й за яких умов можуть розпочатися переговори з надання Україні статусу асоційованого члена ЄС і тим більше — переговори про вступ України до ЄС у про- цесі розширення цього союзу на Схід. Важливою складовою процесу наближення Ук- раїни до стандартів, чинних в Євросоюзі, є набли- ження митної системи України до митної системи ЄС. Це полягає, у першу чергу, у вдосконаленні та мо- дернізації робочих методів та систем в митній сфері, обміні інформацією, запровадженні комбінованої но- менклатури та єдиного адміністративного докумен- та, взаємозв’язку транзитних систем, спрощенні пе- ревірок та формальностей. Протягом останнього часу 80 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Н. В. Осадча, В. І. Ляшенко вже здійснено багато заходів та реалізовані наступні програми: — затверджено Положення про вантажну митну декларацію (Уніфікований адміністративний документ) постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. № 574, українські митниці застосовують гармонізо- вану систему найменування та кодування товарів, прийняту в Євросоюзі; — ще 1997 р. було розроблено проект п’ятиріч- ного плану дій, який сторони затвердили у 1998 р.; визначено 4 пріоритети: законодавство як головна мета (Митний кодекс та нормативне законодавство), навчан- ня, митні процедури, обладнання; — митна програма Тасіс включає проекти техніч- ної допомоги щодо митного законодавства, митногег- контролю, організації роботи центральної митної ла- бораторії та комп’ютеризації; здійснюються й супровід- ні заходи, наприклад, споріднення митниць в міжна- родних аеропортах, роз’яснення транзитних процедур та технологій, метою чого є спрощення перевірок та формальностей, а також оцінка ризиків. Якщо узагальнити стандарти митної справи в цілому в світі, а також провідні тенденції трансфор- мації принципів, підходів та практичної їх реалізації в Європейському союзі як такі, що найбільш докладно розроблені та опрацьовані, то можна визначити основні положення. Уся робота (принаймні — у більшості) митниць організована схожим чином, використову- ються однакові підходи до управління, оцінки ризиків, організації митного огляду. Існує єдина митна інфор- маційна система, доступ до якої мають митниці всіх країн. У систему автоматично надходить інформація про кожну міжнародну транзакцію, що розглядається як подача декларації. Така ж інформація надходить у митні органи держав відправлення і призначення, тоб- то робота єдиної інформаційної системи забезпечуєть- ся і митницею, і митними брокерами, що контролю- ють дотримання законності суб’єктами зовнішньоеко- номічної діяльності. Саме ці напрями є стратегією розвитку митниці майбутнього в Україні, та сьогодні є певні проблеми щодо їх практичної реалізації в таких аспектах, як виз- начення пріорітетів трансформації і місця Державної митної служби України в сучасній системі державно- го регулювання міжнародної економічної діяльності країни в процесі утвердження в нашій державі розви- неної постіндустріальної соціально орієнтованої рин- кової системи; прискорене впровадження інформац- ійних технологій для поліпшення взаємодії митних органів різних країн; оптимізація митного оформлен- ня транзиту, що є важливим і для України, і для ЄС. В узагальненому вигляді спільні підходи можна сфор- мулювати таким чином. 1. Обов’язкове застосування інформаційних тех- нологій при митному оформленні (електронний обіг декларацій) і взаємодії митниць двох прикордонних держав. 2. Установлення стандартів подання митних дек- ларацій, які стосуються термінів при перевезеннях різними видами транспорту. 3. Упровадження сучасних технологій при мит- ному огляді товарів і транспортних засобів, що перед- бачає наявність обладнання, яке дозволяє оглядати ван- тажі без ушкодження упакування (оболонки), вияв- ляти радіацію тощо. 4. Формування системи управління ризиками з метою виявлення потенційно високоризикових ван- тажів. У країнах Євросоюзу митниця на основі даних аналітичної роботи встановлює канали руху контра- банди або інші способи відходу від митного оформ- лення і лише ця частина товаро-потоків за поданням оперативних відділів митниць фактично підлягає про- цедурі митного огляду. 5. Утвердження інституту митних брокерів як ос- новного суб’єкта митного оформлення експортно- імпортних операцій на всіх етапах до моменту випус- ку товарів з-під митного контролю, тобто митний бро- кер зобов’язаний контролювати дотримання клієнтом митного законодавства і за необхідності прямовувати клієнта в «потрібне русло». Сьогодні в сфері митних правил щодо третіх країн в ЄС в основному використовуються спрощені про- цедури, а саме: використання модемного зв’язку для надсилання інформації митним службам. У практиці митних служб ЄС поширюються поєднані митні бюро двох прикордонних країн, переважно на автомобіль- них переходах та залізничних пунктах пропуску. Їх робота базується на двосторонніх угодах і відбуваєть- ся таким чином: у ході однієї митної операції здійснюється дві — імпорт з однієї країни та оформ- лення експорту в іншу. В країнах ЄС та Європейської Асоціації Вільної Торгівлі застосовується комп’юте- ризована «Транзитна система», яка використовується для забезпечення взаємозв’язку їхніх транзитних си- стем. У нашій країні вже розроблена й запроваджуєть- ся єдина система митного контролю та митного офор- млення. Наприклад, завдяки попереднім повідомлен- ням про вантаж, що буде переміщуватися на митну територію України, нашій державі вдалося зменшити кількість «втраченого» вантажу до 0,02 %, тоді як у країнах Європи ці показники становлять близько 5 %. Такі дані були озвучені під час VIII Міжнародної нау- ково-практичної конференції «Ринок послуг комплек- сних транспортних систем і проблем логістики» [12]. Комісія ЄС у Багаторічному стратегічному плані впро- вадження «Електронної митниці» пропонує об’єднати 81 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Н. В. Осадча, В. І. Ляшенко наявні системи контролю за експортом, імпортом і транзитом в єдину систему (тут досі існують три ок- ремі системи). Комплексне вирішування врегулювання питань формування митної політики у митній сфері з розгля- дом інтересів всіх прошарок підприємців і внутрішніх виробників, й імпортерів дозволить врівноважити ре- гуляторні заходи та знайти певний баланс інтересів країни та підприємців. При цьому не можна забувати про взяті Україною міжнародні обов’язки щодо всту- пу у Світову організацію торгівлі, підписання та при- єднання до ряду міжнародних угод та конвенцій з торгівлі. Але ці міжнародні домовленості повинні ста- ти Україною певним підґрунттям для розвитку екс- портного потенціалу за рахунок іноземних інвестицій та прибутків від активізації зовнішньоекономічної діяльності. У випадку необхідності прийняття неспри- ятливих умов для розвитку вітчизняного виробницт- ва тарифів доцільно забезпечити найбільш сприятливі умови внутрішнього оподаткування та створення можливості для інвестування експортерів та вироб- ників для власного споживання. Для визначення механізму формування регуляторної політики необхід- но дослідити інституційні засади, які впливають на її формування. Подальше наближення митної справи в Україні до правил Євросоюзу як складова евроінтеграційної стратегії нашої держави здійснюватиметься в таких напрямах: 1. Завершення впровадження нормативно-право- вої бази в Україні відповідно до міжнародно визнаних стандартів, особливо угод COT, зокрема що стосуєть- ся митної вартості, а також відповідно до митного за- конодавства ЄС. 2. Зміцнення регіонального й двостороннього митного співробітництва повинно підкріплюватись об- міном інформацією та створенням законодавчого підґрунтя для обміну інформацією. 3. Дотримання виконання міжнародних зобов’я- зань на основі положень міжнародних конвенцій, зок- рема щодо гармонізації заходів контролю товарів на кордоні від 1982 року, Конвенції МДП, Стамбульської Конвенції та оновленої Кіотської Конвенції 1973 року. 4. Удосконалення функціонування митниці шля- хом подальшого спрощення та модернізації митних процедур на кордонах і всередині держави. Упровад- ження в Україні підходу «одне вікно» для всієї доку- ментації, пов’язаної з зовнішньоторговельними опе- раціями та контролем, у першу чергу, шляхом активі- зації співробітництва між усіма службами, що працю- ють на кордоні. 5. Забезпечення ефективного функціонування механізму постійного інформування та надання кон- сультацій суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності щодо законодавства та процедур здійснення експорт- них та імпортних операцій. 6. Прийняття та впровадження Політики митної ети- ки на основі визнаних в світі стандартів (Арушська Дек- ларація). Посилення співпраці з суб’єктами міжнародної торгівлі та бізнес-асоціаціями, ЧІЇКЄ окреслення пра- вил для реалізації права на оскарження рішень митниці та забезпечення умов для реалізації їх на практиці. 7. Співробітництво в сфері протидії шахрайству, включаючи боротьбу з підробками та контрафактною продукцією. 8. Модернізація митних служб та інфраструкту- ри, що забезпечить більш повне використання потен- ціалу й переваг інформаційних технологій. Останнім часом вітчизняне митне законодавство та практика його застосування зазнають змін. 1 січня 2004 р. чинності набув новий Митний кодекс України. Цього ж року набула чинності ціла низка підзаконних актів у сфері митного регулювання. Зусилля Україн щодо митної гармонізації з Європейським Союзом не завжди були успішними, проте ця проблема є визна- чальною, оскільки організація роботи митних служб та процедури, які передбачені для митного оформлен- ня, мають використовувати загальні підходи і єдиний набір даних про походження товарів, митну вартість, походження товарів, відправників, отримувачів тощо. Але така співпраця можлива, якщо митниці викорис- товують приблизно схожі інструментарії і підходи до виконання своїх задач. Література 1. Закон України «Про засади державної регу- ляторної політики у сфері господарської діяльності» [Електроний ресурс] — Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1160-15 2. Карамбович І.М. Митна система та її роль в регу- люванні зовнішньоекономічної торгівлі України / І. М. Карамбович — Дніпропетровськ : Академія мит- ної служби України, 2009. — 281 с. 3. Дідковсь- ка Л.І. Державне регулювання економіки : навч. посіб. /Л. І. Дідковська, Л.С. Головко. — К. : Знання, 2007. — 214 с. 4. Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки : навч. посіб. / Д. Стеченко. — К. : Знання, 2006. — 262 с. 5. Швайка Л.А. Державне регулю- вання економіки : підручник / Л.А. Швайка — К. : Знання, 2008. — 462 с. 6. Михасюк І. Державне ре- гулювання економіки / за ред. І.Р. Михасюка — К. : Атіка, Ельга-Н, 2000. — 592 с. 7. Державне регулю- вання економіки : навч. посіб. / С. Чистов, А. Ники- форова, Т. Куценко — К.: КНЕУ, 2000. — 316 с. 8. Го- ломовзий В.М. Митне регулювання : навч. посіб. / В. М. Голомовзий — Львів : Вид-во «Львівська полі- 82 Економічний вісник Донбасу № 1 (19), 2010 Н. В. Осадча, В. І. Ляшенко техніка», 2004. — 240 с. 9. План діяльності Держав- ної митної служби України з підготовки проектів ре- гуляторних актів на 2009 рік [Електроний ресурс]. — Режим доступу : http:// dkrp.gov.ua 10. Питання мит- ного оформлення товарів [Електроний ресурс]. — Ре- жим доступу : http:// dkrp.gov.ua 11. Угода про парт- нерство і співробітництво // http://www.kmu.gov.ua 12. http://itware.com.ua 13. Мартинюк О. Трансфор- мація митного регулювання міжнародної економічної діяльності України в контексті євроінтеграції / О. Мар- тинюк // Спільний Європейський економічний простір: гармонізація мегарегіональних суперечностей : моно- графія / за заг. ред. Д. Г. Лук’яненка, В. І. Чужикова. — К. : КНЕУ, 2007. — С. 162 — 166. Осадча Н. В., Ляшенко В. І. Цілі, завдання та принципи регуляторної політики в митній сфері У статті проаналізовано термін «регуляторна по- літика», обумовлена необхідність введення нового тер- міна — «регуляторна політика в митній сфері». Визна- чено принципи формування регуляторної політики в митній сфері, її цілі, завдання, напрями реалізації. Про- аналізовані проблемні аспекти формування регулятор- ної політики в митній сфері. Ключові слова: регуляторна політика, регулятор- на політика в митній сфері, регуляторні акти, принци- пи формування. Осадчая Н. В., Ляшенко В. И. Цели, задачи и принципы регуляторной политики в таможенной сфере В статье анализируется термин «регуляторная политика», обоснована необходимость введения но- вого термина — «регуляторная политика в таможен- ной сфере». В работе определены принципы форми- рования регуляторной политики в таможенной сфере, ее цели, задачи, направления реализации, проблемные аспекты Ключевые слова: регуляторная политика, регу- ляторная политика в таможенной сфере, регуляторный акт, принципы формирования. Osadcha N. V., Lyashenko V. I. Principle, purpose of regulatory policy in customs sphere The term «regulatory policy» is investigated in the article. Necessity of introduction of the new term «regulatory policy in customs sphere» is proved. This work sets principles of formation of regulatory policy in customs sphere, its purpose, problems, directions of realization. Problem aspects of regulatory policy are determined. Key words: regulatory policy, regulatory policy in customs sphere, regulatory certificate, principles of formation. Стаття надійшла до редакції 28.01.2010 Прийнято до друку 26.02.2010

Цілі, завдання та принципи регуляторної політики в митній сфері

Репозитарії

Схожі ресурси