Функціонування податку на додану вартість у сільському господарстві: досвід ЄС

Проаналізовано практику справляння податку на додану вартість у сільському господарстві європейських країн, узагальнено норми директив ЄС стосовно формування механізму цього податку стосовно фермерів. Наведено оцінку практики застосування спеціальних режимів ПДВ у сільському господарстві України та...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Тулуш, Л.Д.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2010
Schriftenreihe:	Економічний вісник Донбасу
Schlagworte:	Міжнародна та регіональна економіка
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23920
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Функціонування податку на додану вартість у сільському господарстві: досвід ЄС / Л.Д. Тулуш // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 2. — С. 90-95. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-23920
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-239202013-02-13T03:08:27Z Функціонування податку на додану вартість у сільському господарстві: досвід ЄС Тулуш, Л.Д. Міжнародна та регіональна економіка Проаналізовано практику справляння податку на додану вартість у сільському господарстві європейських країн, узагальнено норми директив ЄС стосовно формування механізму цього податку стосовно фермерів. Наведено оцінку практики застосування спеціальних режимів ПДВ у сільському господарстві України та обґрунтовано напрями подальшого розвитку механізму справляння ПДВ щодо аграрного сектора економіки. Ключові слова: податкове право ЄС, податок на додану вартість, спеціальні режими оподаткування, фінансова підтримка, податкові зобов’язання, адміністрування податків. Проанализирована практика взимания налога на добавленную стоимость в сельском хозяйстве европейских стран, обобщены нормы директив ЕС относительно формирования механизма данного налога в отношении фермеров. Приведена оценка практики применения специальных режимов НДС в сельском хозяйстве Украины, обоснованы направления дальнейшего развития механизма взимания НДС относительно аграрного сектора экономики. Ключевые слова: налоговое право ЕС, налог на добавленную стоимость, специальные режимы налогообложения, финансовая поддержка, налоговые обязательства, администрирование налогов. Analyzed the practice of charging VAT in European agriculture, generalized norms of the EU directive on the formation mechanism of the taxes on farmers. The estimation of application of special VAT regimes in agriculture of Ukraine. The directions of further development of the mechanism of VAT in relation to the agricultural sector. Key words: EU tax law, VAT, special tax treatment, financial support, tax liabilities, tax administration. 2010 Article Функціонування податку на додану вартість у сільському господарстві: досвід ЄС / Л.Д. Тулуш // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 2. — С. 90-95. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23920 336.226.4:63 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка
spellingShingle	Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка Тулуш, Л.Д. Функціонування податку на додану вартість у сільському господарстві: досвід ЄС Економічний вісник Донбасу
description	Проаналізовано практику справляння податку на додану вартість у сільському господарстві європейських країн, узагальнено норми директив ЄС стосовно формування механізму цього податку стосовно фермерів. Наведено оцінку практики застосування спеціальних режимів ПДВ у сільському господарстві України та обґрунтовано напрями подальшого розвитку механізму справляння ПДВ щодо аграрного сектора економіки. Ключові слова: податкове право ЄС, податок на додану вартість, спеціальні режими оподаткування, фінансова підтримка, податкові зобов’язання, адміністрування податків.
format	Article
author	Тулуш, Л.Д.
author_facet	Тулуш, Л.Д.
author_sort	Тулуш, Л.Д.
title	Функціонування податку на додану вартість у сільському господарстві: досвід ЄС
title_short	Функціонування податку на додану вартість у сільському господарстві: досвід ЄС
title_full	Функціонування податку на додану вартість у сільському господарстві: досвід ЄС
title_fullStr	Функціонування податку на додану вартість у сільському господарстві: досвід ЄС
title_full_unstemmed	Функціонування податку на додану вартість у сільському господарстві: досвід ЄС
title_sort	функціонування податку на додану вартість у сільському господарстві: досвід єс
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Міжнародна та регіональна економіка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23920
citation_txt	Функціонування податку на додану вартість у сільському господарстві: досвід ЄС / Л.Д. Тулуш // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 2. — С. 90-95. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT tulušld funkcíonuvannâpodatkunadodanuvartístʹusílʹsʹkomugospodarstvídosvídês
first_indexed	2025-07-03T03:24:39Z
last_indexed	2025-07-03T03:24:39Z
_version_	1836594579403440128
fulltext	90 Економічний вісник Донбасу № 2 (20), 2010 Актуальність теми. Податок на додану вартість (ПДВ) є найбільш поширеною формою універсаль- ного акцизу — за винятком США всі розвинені краї- ни застосовують саме цю податкову форму, причо- му в багатьох з них вона забезпечує основну статтю бюджетних доходів, лідируючи серед податкових над- ходжень [2; 10]. ПДВ має характерні риси, які прита- манні непрямому оподаткуванню, а також свої спе- цифічні особливості — основною його властивістю, на відміну від інших податків на споживання, є еко- номічна нейтральність. Особливістю ПДВ є можливість його викорис- тання в різних формах та застосування різних методів нарахування зобов’язань за цим податком. Існує три форми ПДВ, якісні відмінності між якими випливають із дохідних та видаткових компонентів системи націо- нальних рахунків: на виробництво, дохід та споживан- ня. Найбільш наближеним до доданої вартості є об’єкт оподаткування в продуктовій формі, тоді як споживча форма ПДВ найбільше сприяє інвестиціям в основні фонди та поширена в міжнародній практиці. Аналіз останніх досліджень. Питанням, пов’я- заним із функціонування ПДВ у фінансовій системі держави, присвячені праці вітчизняних науковців В.Бу- ряковського, О.Василика, В.Геєця, О.Данілова, Т. Єфи- менко, М. Дем’яненка, Ю.Іванова, М.Кучерявенка, І.Луніної, А.Соколовської, В.Федосова та ін. Незважаючи на те, що механізм функціонування ПДВ досить позитивно себе зарекомендував у євро- пейських країнах, досвід його застосування в Україні є достатньо проблемним — усі діючі президенти кри- тикували і продовжують критикувати механізм адмі- ністрування цього податку [9; 10; 13]. Відповідно нині залишається значна кількість неврегульованих питань, пов’язаних з функціонуванням ПДВ, а саме з механі- змом нарахування та сплати податку, поверненням зайво сплачених сум ПДВ платникам з бюджету тощо. Постановка наукового завдання. Мета цієї статті полягає в оцінці практики функціонування по- датку на додану вартість у сільському господарстві країн ЄС та розробці пропозицій щодо вдосконалення механізму адміністрування цього податку в аграрно- му секторі економіки України. Виклад основного матеріалу. Розвиток інтегра- ційного законодавства ЄЕС про ПДВ безпосередньо пов’язаний з процесом європейської економічної інтеграції. З початку утворення ЄЕС непрямі кумуля- тивні податки, які існували в державах-членах, відрізнялися як за способом стягнення, так і за розм- іром ставок, що призводило до ускладнення руху то- варів всередині спільного ринку. Унаслідок виникла ідея гармонізації непрямих податків, що полягала у запровадженні єдиного непрямого податку на спожи- вання та єдиних принципів його справляння [4]. Договір про створення ЄЕС створив юридичні підстави для проведення Радою ЄЕС гармонізації по- датків з обігу в державах-членах. В 1967 р. Рада ЄС прийняла Першу й Другу директиви про гармоніза- цію законодавств держав-членів, що регулювали по- рядок справляння непрямих податків. У подальшому Рада ЄЕС дійшла висновку про необхідність деталі- зації інтеграційних правил справляння податку, і в 1977 р. було прийнято Шосту директиву 77/388/ЄЕC «Про гармонізацію законодавств держав-членів у сфері податків з обігу — спільна система податку на додану вартість» [11]. Шоста директива тривалий час (до 2007 року) була базовим нормативно-правовим актом ЄС з пи- тань справляння ПДВ і за обсягом регулювання її мож- на прирівняти до національного закону. З 2007 р. на- була чинності нова Директива Ради 2006/112/ЄC «Спільна система ПДВ» [1]. Серед питань, що врегу- льовуються цією директивою, є й порядок справлян- ня ПДВ із сільськогосподарських товаровиробників (фермерів). Для них передбачено спеціальну схему з фіксованою ставкою — при цьому директивою виз- начено, що у випадку, коли в країні-члені ЄС до на- буття нею чинності використовувалась інша форма пільгового оподаткування сільськогосподарських то- варовиробників (відповідно до статті 14 Директиви Ради 67/228/ЄЕС від 11.04.1967 р.), то вона може ви- користовувати таку практику оподаткування і з набут- тям чинності директиви 2006/112/ЄС за умов відпо- відності її загальним правилам справляння ПДВ. Директивою зазначено, що у випадку, коли зас- тосування для фермерів загального порядку адмініст- УДК 336.226.4:63 Л. Д. Тулуш, кандидат економічних наук. ННЦ «Інститут аграрної економіки», м. Київ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ: ДОСВІД ЄС Л. Д. Тулуш 91 Економічний вісник Донбасу № 2 (20), 2010 рування ПДВ може призвести до труднощів (суттєво обтяжити їх діяльність) держава може застосувати для визначеного кола сільськогосподарських товаровироб- ників фіксовані компенсаційні норми (режим фіксо- ваного збору). Перебування на режимі із фіксованою компенсаційною ставкою є добровільним, і фермер в будь-який момент може обрати загальний порядок сплати ПДВ. Спеціальна схема справляння ПДВ передбачає, що фермер застосовує до вартості своїх поставок ком- пенсаційну ставку та додає суму фіксованого збору до ціни реалізації з метою відшкодування сум вхідно- го ПДВ, сплаченого в ціні придбаних виробничих ре- сурсів. При цьому держава може обмежувати засто- сування цієї схеми з компенсаційною ставкою для ок- ремих категорій товаровиробників (зокрема для яких застосування спеціального режиму не зумовлює ви- никнення адміністративних труднощів). Фіксовані компенсаційні норми визначаються на основі макроекономічної статистики за результатами діяльності відповідних суб’єктів за попередні три роки. Основним завданням такого розрахунку є встановлення оптимального рівня компенсаційної ставки, за якого не забезпечувалося б додаткове джерело фінансуван- ня для фермерів (тобто суми, отримані внаслідок зас- тосування фіксованих компенсаційних норм, компен- сували б лише вхідний ПДВ). Компенсаційні ставки можуть диференціюватись для різних підгалузей сільського господарства — рослинництва, тваринни- цтва, рибальства, лісового господарства. Водночас ди- ректива 2006/112/ЄС визначає процедуру узгоджен- ня величини ставок із спеціальною Комісією. Таким чином, унаслідок застосування спеціаль- ної схеми з компенсаційною ставкою фермер не спла- чує ПДВ фінансовому управлінню, проте й не має пра- ва на податкове вирахування в частині тієї діяльності, що відповідає зазначеній схемі з фіксованою ставкою. При цьому фермер виписує податкову накладну, що дає змогу його контрагентам включити суми, нарахо- вані внаслідок застосування фіксованої компенсацій- ної ставки, до складу своїх податкових вирахувань. Водночас застосування спеціальної схеми не звільняє фермерів від проведення перевірок з боку податкових органів щодо дотримання норм законодавства. Норми директиви 2006/112/ЄС також передбача- ють, що у випадку застосування державою схеми з фіксованою ставкою нею вживаються необхідні захо- ди стосовно недопущення податкової дискримінації. Це передбачає необхідність забезпечення умов, за яких постачання імпортної сільськогосподарської продукції оподатковувалося б ПДВ у тому ж порядку та в тому ж розмірі, як і продукція від суб’єктів, які застосову- ють схему з фіксованою ставкою. Отже, практика справляння ПДВ у сільському господарстві розвинених європейських країн поряд із загальним механізмом передбачає застосування й спеціальних режимів: — «схеми з фіксованою компенсаційною став- кою» відповідно до норм директиви 2006/112/ЄС; — спрощеного порядку справляння ПДВ, що пе- редбачає нарахування податку за підсумком року, зва- жаючи на загальну суму обороту підприємства; — «схеми доповнення загальної тарифної став- ки» для дрібних фермерів. Такі специфічні умови справляння ПДВ перед- бачені в більшості європейських країн, оскільки з фер- мерами важко співпрацювати як з повноцінними плат- никами податків. Вони переважно не ведуть належ- ний облік та не здійснюють необхідну реєстрацію влас- них господарських операцій. Лише в окремих краї- нах фермерів не відрізняють від будь-яких інших плат- ників і вони перебувають на загальній системі справ- ляння ПДВ. До таких країн слід віднести скандинавські (Данію, Швецію, Фінляндію) та прибалтійські (Есто- нію, Латвію). Крім вже розглянутої схеми з фіксованою ком- пенсаційно ставкою певного поширення в країнах ЄС набула й спеціальна схема ПДВ, відома як «схема до- повнення загальної тарифної ставки», що використо- вується дрібними фермерами, зокрема у Франції та Італії [3]. Основна суть цього режиму справляння ПДВ по- лягає у встановленні доповнення до фіксованих ком- пенсаційних відсоткових норм. Фермери, що викори- стовують цей спеціальний пільговий режим, не зареє- стровані платниками ПДВ (здебільшого це зовсім дрібні фермерські господарства) і відповідно вони не мають можливості компенсувати вхідний податок за схемою з компенсаційною ставкою. Законодавством передба- чається, що, формуючи ціну, фермери мають право нарахувати доповнення до ціни продукції (у межах обу- мовленої величини, як правило, 4 — 5 % від вартості поставок) при реалізації товарів та послуг контраген- там, що зареєстровані платниками ПДВ, та видати по- даткову накладну. Це доповнення не є нарахуванням ПДВ, але діє як компенсація суми вхідного податку на закупівлі виробничих ресурсів і передбачає віднесення покуп- цями — платниками ПДВ — суми таких доповнень до складу власних податкових вирахувань. Таким чином, у країнах ЄС фермерам надана можливість вибору — користуватися нормативним (спрощеним) або нормальним режимами оподаткуван- ня, причому більшість товаровиробників обирають саме спрощений (спеціальний) порядок. У частині нор- мативного справляння ПДВ зазвичай застосовується Л. Д. Тулуш 92 Економічний вісник Донбасу № 2 (20), 2010 декілька схем сплати ПДВ, зокрема й режим сплати податку із загального обсягу обороту за рік, що спро- щує практику адміністрування ПДВ в аграрному сек- торі економіки. У сільському господарстві України функціону- вання ПДВ спрямоване на виконання особливого зав- дання — забезпечення підтримки сільськогосподарсь- ких товаровиробників, формування специфічного дже- рела фінансових ресурсів за рахунок збереження на- рахованих податкових зобов’язань у їх розпорядженні. Функціонує така практика з 1999 року [7] і практично не змінилась із приєднанням України до світової орга- нізації торгівлі. Водночас спроба наблизити порядок функціону- вання ПДВ у сільському господарстві до європейсь- кої практики в Україні була законодавчо реалізова- на в 2004 році, коли Верховна Рада внесла зміни до Закону України «Про податок на додану вартість», доповнивши його новою статтею 81 «Спеціальний режим справляння ПДВ у сфері сільського госпо- дарства та рибальства» [5], який у початковій ре- дакції був своєрідним аналогом схеми з фіксова- ною компенсаційною ставкою для фермерів, що практикується в ЄС. Запровадження в дію цієї статті постійно відстрочувалось і в кінцевому підсумку в початковій редакції ця стаття так і не застосовува- лась, а відповідно і спеціальний режим реально не запрацював. Основним завданням пропонованого режиму справляння ПДВ було спрощення податкових відно- син у сільському господарстві в частині адміністру- вання ПДВ за рахунок специфічного вилучення сільгосппідприємств із загальної системи ПДВ. Адже звільнення операцій з поставок сільськогосподарсь- кої продукції від оподаткування ПДВ є недоцільним з економічного погляду (спричинить погіршення їх фінансового стану та ускладнить взаємовідносини з контрагентами). Ураховуючи це, сільгосппідприємства повинні залишатись у загальній системі адміністру- вання ПДВ, маючи право виписувати податкові на- кладні контрагентам, нараховуючи в них суми фіксо- ваного збору для компенсації сум вхідного ПДВ. Оскільки до внесення змін у податкове законо- давство шляхом доповнення Закону «Про ПДВ» но- вою статтею 81 для сільськогосподарських товаро- виробників застосовувався режим акумуляції сум ПДВ, то відповідно доцільним є порівняння режиму фіксованого збору із режимом акумуляції сум ПДВ. Водночас слід зауважити, що таке порівняння є не- достатньо коректним, оскільки ці режими мають аб- солютно різні цілі. Спільним між режимом акумуляції та режимом фіксованого збору є звільнення сільськогосподарсь- ких підприємств від обов’язків перерахування ПДВ до бюджету (щоправда, в умовах застосування режи- му акумуляції таке неперерахування супроводжуєть- ся комплексом умов, а за режиму фіксованого ком- пенсаційного збору жодних додаткових умов з боку держави не висувається). Якщо відкинути окремі несуттєві деталі, різниця в аналізованих спецрежимах зводиться до такого: — за умов дії режиму акумуляції операції з по- ставок сільськогосподарської продукції суб’єктами спецрежиму оподатковуються за ставкою 20 % і виз- наються податковими зобов’язаннями відповідно до термінології Закону «Про ПДВ». Позитивний резуль- тат розрахунків по ПДВ підлягає перерахуванню на спецрахунок і витрачається лише за цільовим призна- ченням. Якщо результат розрахунків з ПДВ має нега- тивне значення, то з бюджету він не відшкодовується, а підлягає зарахуванню до подальших надходжень ПДВ. З бюджетом розрахунки не проводяться, проте кошти, що залишаються на підприємствах, вважаються державною власністю і внаслідок податкова звітність подається в звичайному порядку (за спеціальною фор- мою) та здійснюється належний контроль з боку по- даткових органів за нарахуванням та витрачанням сум закумульованого ПДВ; — за умов дії режиму фіксованого збору до опе- рацій з поставок сільськогосподарської продукції суб’- єктами спецрежиму застосовуються компенсаційні процентні норми, а отримані суми фіксованого збору не є податковим зобов’язанням з ПДВ. Позитивний результат розрахунків ПДВ «на вході» та «на виході» державною власністю не вважається і за його вико- ристанням жодного контролю з боку держави не пе- редбачено (суб’єкти такого режиму звільнятимуться від проведення розрахунку ПДВ). Якщо результат по ПДВ має негативне значення, то джерело відшкоду- вання підприємство шукатиме самостійно (такі суми збільшуватимуть вартість продукції). Отже, принципова відмінність між режимом аку- муляції та схемою з фіксованою компенсаційною ставкою — це те, що в результаті застосування ос- танньої не передбачається формування додаткових фінансових ресурсів. Режим акумуляції передбачає стандартний механізм функціонування ПДВ у сфері сільськогосподарського виробництва (як і для інших підприємств народного господарства), тобто існуван- ня таких понять, як «податковий кредит», «податкове зобов’язання» та різницю між ними (зобов’язання пе- ред бюджетом). Особливість його полягає лише в тому, що зазначена різниця між податковим нараху- ванням і податковим кредитом не сплачується до бюджету й використовується під контролем держав- них органів. Л. Д. Тулуш 93 Економічний вісник Донбасу № 2 (20), 2010 Режим фіксованого збору за компенсаційною ставкою використання зазначених категорій не перед- бачає, його мета — урівноважити для сільгосп- підприємства суми ПДВ «на вході» і «на виході». Сума, отримана внаслідок застосування спецрежиму, використовується для відшкодування (компенсації) сум ПДВ, сплачених у ціні виробничих факторів. Відпо- відно говорити про те, що ці режими відрізняються лише ставками, некоректно. Водночас визначення розміру компенсаційної процентної ставки фіксованого збору є ключовим пи- танням застосування спеціального режиму. Норми Глави 2 «Схема з фіксованою ставкою для фермерів» Розділу ХІІ «Спеціальні схеми справляння ПДВ» ди- рективи 2006/112/ЄС передбачають, що фіксовані ком- пенсаційні норми не повинні забезпечувати надання фермерам на фіксованій ставці відшкодувань в обсязі, більшому від нарахованого вхідного ПДВ. Відповідно при обґрунтуванні розміру ставки фіксованого збору слід враховувати головну мету запровадження спец- режиму — досягнення врівноваженості сум вхідного ПДВ та сум такого фіксованого збору, отриманих у ціні поставок продукції. Зокрема виходячи з рівня ставки спеціального режиму, наприклад, у 10 %, сільськогосподарському підприємству, щоб не допустити відволікання влас- них обігових коштів, необхідно до вартості спожитих факторів виробництва, які оподатковувалися ПДВ за ставкою 20 %, додати вартість, яка була б принаймні не меншою. Відповідно додана вартість (у її розумінні відповідно до норм Закону України «Про ПДВ») у за- гальній вартості поставок продукції за такого рівня ставки повинна становити близько 50 %. Норми директиви 2006/112/ЄС передбачають, що фіксовані компенсаційні процентні норми повинні роз- раховуватись на основі макроекономічної статистики лише за обраною сукупністю платників. Статистич- ною базою для визначення ставки фіксованого збору, на нашу думку, необхідно використовувати таблицю «Виробництво та розподіл ВВП за видами економічної діяльності» (у частині сільського господарства) роз- ділу 2 «Національні рахунки» статистичного щорічни- ка України за відповідні роки. Виходячи з даних зазначеної таблиці, валова до- дана вартість сільського господарства займає за ос- танні три роки близько 41 % у вартості вироблених товарів та наданих послуг (обсязі випуску). Відповід- но частка проміжного споживання займає 59 % у об- сязі загального випуску. Отже, компенсаційна ставка повинна встановлюватись саме в такому нормативі від розміру стандартної ставки ПДВ, за якою оподаткову- ються поставки виробничих чинників. Крім такого підходу, вважаємо доцільним при обґрунтуванні розміру фіксованої компенсаційної став- ки проводити аналіз виробничих витрат сільгосппідп- риємств, а саме у частині їх поділу на оподатковувані (за якими виникає вхідний ПДВ, що необхідно ком- пенсувати) та не оподатковувані вхідним ПДВ (які здійснено без вхідного ПДВ), тобто фактично струк- турувати складові доданої вартості сільгосппідп- риємств для цілей справляння ПДВ. До показника доданої вартості, на нашу думку, належать: прибуток, витрати на оплату праці, відраху- вання на соціальні заходи (тобто валовий дохід у за- гальноекономічному розумінні), податкові платежі, які включаються до виробничих витрат, а також вартість окремих виробничих ресурсів, які не оподатковують- ся вхідним ПДВ, зокрема плата за паї, страхові пла- тежі; витрати на відрядження; відсотки за кредити; премії, винагороди та інші витрати, які здійснюються без ПДВ. До витрат, які спричиняють виникнення вхідного ПДВ, належать практично всі матеріальні витрати, вартість отриманих послуг, деякі інші витрати. На заключному етапі при розрахунку частки доданої вартості відповідні частки у структурі собівартості коригуються на фактич- ний рівень прибутковості певного виду діяльності. Така інформація в узагальненому вигляді (у тому числі в розрізі окремих категорій товаровиробників) відбита у статистичному спостереженні за формою №50-сг «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств». Спираючись на основні показники роботи підприємств галузі в цілому у сільськогосподарсько- му виробництві зазначені частки за нашими розрахун- ками становлять: — близько 60 % — частка вартості вхідних фак- торів виробництва, які спричинюють виникнення по- даткового кредиту; — близько 40 % — частка доданої для цілей справляння ПДВ вартості, тобто витрат, які не оподат- ковуються вхідним ПДВ та прибутку. Отже, розраховані показники практично не відрізняються від даних Держкомстату, що наведені в таблиці «Виробництво та розподіл ВВП за видами еко- номічної діяльності» Незважаючи на те, що Закон України «Про пода- ток на додану вартість» було доповнено статтею 81 «спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства» ще в 2004 році, фактично цей режим почав застосуватись лише з 2009 року на основі нової редакції цієї статті [5]. Після внесених змін спецрежим фактично втратив свою початкову іде- ологію, яка закладалась при його запровадженні в по- даткове законодавство. Зокрема початковий варіант режиму фіксовано- Л. Д. Тулуш 94 Економічний вісник Донбасу № 2 (20), 2010 го збору передбачав, що суми ПДВ, отримані внаслі- док застосування компенсаційної ставки (10 %), не підлягають сплаті до бюджету й використовуються на відшкодування сум ПДВ, сплачених у ціні виробни- чих факторів. Варіант спецрежиму, який застосовується з 2009 року на основі норм Закону №639, передбачає, що суми ПДВ, нараховані сільгосппідприємством на вартість поставленої продукції за загальною ставкою (20 %), не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються у розпорядженні підприємства для відшкодування сум ПДВ, сплачених у ціні виробни- чих чинників, а за наявності залишку такої суми по- датку — для інших виробничих цілей. Таким чином, з 2009 року в Україні застосо- вується певною мірою гібридна форма спецрежиму ПДВ, яка являє собою своєрідне поєднання режиму акумуляції з режимом фіксованого збору. Застосуван- ня ставки «на виході» в розмірі 20 % формує пози- тивне сальдо ПДВ, водночас напрямки використання отриманих сум не визначені, власністю держави вони не є, контролю за їх витрачанням не передбачено. Го- ловним завданням існуючого спецрежиму є не спро- щення процедур адміністрування ПДВ у сільському господарстві (як це передбачає схема з фіксованою компенсаційною ставкою), а формування додаткових фінансових ресурсів у підприємств галузі (як це пе- редбачав режим акумуляції). Висновки. Механізм функціонування ПДВ в Україні необхідно поетапно приводити у відповідність до норм європейського податкового права (зокрема положенням директиви 2006/112/ЄС) та вимогами світової організації торгівлі в частині використання механізмів та інструментів державної фінансової підтримки сільськогосподарських това- ровиробників. Водночас нині механізм ПДВ є найбільш ефек- тивним інструментом підтримки розвитку аграрного виробництва в Україні, що визначає доцільність збе- реження діючої практики його функціонування на най- ближчу перспективу. За умов відміни діючого спецрежиму ПДВ, який спрямований на підтримку суб’єктів господарювання і є різновидом режиму акумуляції, вважаємо доціль- ним запровадження альтернативного спецрежиму ад- міністрування ПДВ, направленого на забезпечення про- стоти податкового адміністрування в галузі. Такий режим набув поширення в європейських країнах та за умов установлення оптимальної розміру фіксованої компенсаційної ставки не спричинить відволікання фінансових ресурсів підприємств та суттєвих втрат для бюджету, відповідає вимогам СОТ до формування інструментарію фінансової підтримки національних то- варовиробників. Література 1. Council Directive 2006/112/EC of 28 November 2006 on the common system of value added tax // Official Journal of the European Union L 347/1, 11.12.2006. 2. Fact Sheets: State and Local Taxes. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.treas.gov/ education/fact-sheets/taxes/state-local.shtml. 3. Due J. The choice between a Value-Added Tax and a Retail Sales Tax / J.Due // Report of Proceedings of the Thirty-Seventh Tax Conference, Nov.18, 1985. — Toronto : Canadian Tax Foundation, 1986. — P. 23 — 30. 4. Мокану К. Законодавство ЄЕС про податок на додану вартість / К. Мокану // Юридичний журнал. — 2002. — №3. — Режим доступу : http://www.justinian.com.ua/article. php?id=487. 5. Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників : № 1878-IV Закон України від 24 червня 2004 року. — Режим доступу : http:// www.zakon1.rada.gov.ua. 6. Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України : Закон України № 639-VI від 31 жовтня 2008 року. — Режим доступу : http:// www.zakon1.rada.gov.ua. 7. Про підтримку сільсько- господарських товаровиробників : Указ Президента України № 1328 від 2 грудня 1998 р. — Режим досту- пу : http:// www.zakon1.rada.gov.ua. 8. Про податок на додану вартість : Закон України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР. — Режим доступу : http:// www.zakon1.rada.gov.ua. 9. Проект закону №4000-І ветовано Президентом України Л.Кучмою / Лабора- торія законодавчих ініціатив. — Режим доступу : http:// w w w . p a r l a m e n t . o r g . u a / index.php?action=news&ar_id=411&as=0. 10. Сенин- ский С. НДС и налог с продаж: удобство для бизнеса или надежность для казны / С. Сенинский. — Режим доступу : http://www.svobodanews.ru/content/article/ 381922.html. 11. Шоста Директива Ради №77/388/ЄЕС від 17 травня 1977 року щодо гармонізації законодав- ства держав-членів стосовно податків з обороту — спільна система податку на додану вартість // Official Journal, L 145, 13.06.1977. — P. 1. 12. Ющенко провів нараду щодо проблем відшкодування ПДВ // Юргазе- та. — 6 жовтня 2006 р. — №20 (80). — Режим досту- пу : // http://www.yur-gazeta.com/ article/523. 13. Яну- кович доручив повідбивати руки всім, хто зачіпає ПДВ. — Режим доступу : http://novynar.com.ua/ business/106958. Тулуш Л. Д. Функціонування податку на до- дану вартість у сільському господарстві: досвід ЄС Проаналізовано практику справляння податку на Л. Д. Тулуш 95 Економічний вісник Донбасу № 2 (20), 2010 додану вартість у сільському господарстві європейсь- ких країн, узагальнено норми директив ЄС стосовно формування механізму цього податку стосовно фер- мерів. Наведено оцінку практики застосування спе- ціальних режимів ПДВ у сільському господарстві Ук- раїни та обґрунтовано напрями подальшого розвитку механізму справляння ПДВ щодо аграрного сектора економіки. Ключові слова: податкове право ЄС, податок на додану вартість, спеціальні режими оподаткування, фінансова підтримка, податкові зобов’язання, адміні- стрування податків. Тулуш Л. Д. Функционирование налога на до- бавленную стоимость в сельском хозяйстве: опыт ЕС Проанализирована практика взимания налога на добавленную стоимость в сельском хозяйстве евро- пейских стран, обобщены нормы директив ЕС отно- сительно формирования механизма данного налога в отношении фермеров. Приведена оценка практики при- менения специальных режимов НДС в сельском хо- зяйстве Украины, обоснованы направления дальней- шего развития механизма взимания НДС относитель- но аграрного сектора экономики. Ключевые слова: налоговое право ЕС, налог на добавленную стоимость, специальные режимы нало- гообложения, финансовая поддержка, налоговые обя- зательства, администрирование налогов. Tulush L. D. The functioning of the VAT in agriculture: EU experience Analyzed the practice of charging VAT in European agriculture, generalized norms of the EU directive on the formation mechanism of the taxes on farmers. The estimation of application of special VAT regimes in agriculture of Ukraine. The directions of further development of the mechanism of VAT in relation to the agricultural sector. Key words: EU tax law, VAT, special tax treatment, financial support, tax liabilities, tax administration. Стаття надійшла до редакції 14.04.2010 Прийнято до друку 30.04.2010 Л. Д. Тулуш

Функціонування податку на додану вартість у сільському господарстві: досвід ЄС

Institution

Ähnliche Einträge