Структура і стан закладів культурної сфери Донецької області

У статті запропоновано дослідження структури підприємств культури та мистецтва Донецької області й показників, що описують їх діяльність. Цей підхід сприятиме визначенню ступеня впливу цих закладів на індивідуальні та духовні характеристики людей, які мешкають в цьому регіоні. З’ясовано особливості...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Северин, В.С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2010
Schriftenreihe:Економічний вісник Донбасу
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23942
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Структура і стан закладів культурної сфери Донецької області / В.С. Северин // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 2. — С. 23-26. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-23942
record_format dspace
spelling irk-123456789-239422013-02-13T03:07:36Z Структура і стан закладів культурної сфери Донецької області Северин, В.С. Соціально-економічні проблеми Донбасу У статті запропоновано дослідження структури підприємств культури та мистецтва Донецької області й показників, що описують їх діяльність. Цей підхід сприятиме визначенню ступеня впливу цих закладів на індивідуальні та духовні характеристики людей, які мешкають в цьому регіоні. З’ясовано особливості функціонування цієї підсистеми соціальної інфраструктури регіону на сучасному етапі ринкової економіки в Україні. Ключові слова: заклади культури, індивідуальні, моральні, духовні властивості індивіда, духовні потреби населення, особистість, ступінь впливу. В статье предлагается исследование структуры предприятий культуры и искусства Донецкой области и показателей, которые описывают их деятельность. Этот подход будет оказывать содействие определению степени влияния этих учреждений на индивидуальные и духовные характеристики людей, которые живут в этом регионе. Определены особенности функционирования этой подсистемы социальной инфраструктуры региона на настоящем этапе рыночной экономики в Украине. Ключевые слова: учреждения культуры, индивидуальные, моральные, духовные свойства индивида, духовные потребности населения, личность, степень влияния. The study of structure of enterprises of culture and art of the Donetsk region and indexes which describe their activity is the purpose of the article. This approach will render assistance to determination of degree of influencing of these establishments on individual and spiritual descriptions of people, which live in this region. The features of functioning of this subsystem of social infrastructure of region on the real stage of market economy in Ukraine are certain. Key words: establishments of culture, individual, moral, spiritual properties of individual, spiritual necessities of population, personality, degree of influencing. 2010 Article Структура і стан закладів культурної сфери Донецької області / В.С. Северин // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 2. — С. 23-26. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23942 351.852 (477.62) uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Соціально-економічні проблеми Донбасу
Соціально-економічні проблеми Донбасу
spellingShingle Соціально-економічні проблеми Донбасу
Соціально-економічні проблеми Донбасу
Северин, В.С.
Структура і стан закладів культурної сфери Донецької області
Економічний вісник Донбасу
description У статті запропоновано дослідження структури підприємств культури та мистецтва Донецької області й показників, що описують їх діяльність. Цей підхід сприятиме визначенню ступеня впливу цих закладів на індивідуальні та духовні характеристики людей, які мешкають в цьому регіоні. З’ясовано особливості функціонування цієї підсистеми соціальної інфраструктури регіону на сучасному етапі ринкової економіки в Україні. Ключові слова: заклади культури, індивідуальні, моральні, духовні властивості індивіда, духовні потреби населення, особистість, ступінь впливу.
format Article
author Северин, В.С.
author_facet Северин, В.С.
author_sort Северин, В.С.
title Структура і стан закладів культурної сфери Донецької області
title_short Структура і стан закладів культурної сфери Донецької області
title_full Структура і стан закладів культурної сфери Донецької області
title_fullStr Структура і стан закладів культурної сфери Донецької області
title_full_unstemmed Структура і стан закладів культурної сфери Донецької області
title_sort структура і стан закладів культурної сфери донецької області
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate 2010
topic_facet Соціально-економічні проблеми Донбасу
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23942
citation_txt Структура і стан закладів культурної сфери Донецької області / В.С. Северин // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 2. — С. 23-26. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv AT severinvs strukturaístanzakladívkulʹturnoísferidonecʹkoíoblastí
first_indexed 2025-07-03T03:25:42Z
last_indexed 2025-07-03T03:25:42Z
_version_ 1836594644726579200
fulltext 23 Економічний вісник Донбасу № 2 (20), 2010 Соціальна інфраструктура регіону є найважливі- шою функціональною підсистемою, що пов’язана з без- посереднім задоволенням потреб населення й одночасно виступає елементом інфраструктури ринку. Через те, що соціальна інфраструктура «безпосередньо забезпе- чує обслуговування різних потреб людини, її можна ха- рактеризувати як комплекс галузей народного госпо- дарства, що виконують соціально-економічні функції, задоволення матеріальних і духовних потреб населен- ня, створення нормальних умов життєдіяльності [1, с. 3]. Складовими соціальної інфраструктури є куль- тура, мистецтво та освіта, головним завданням яких у суспільстві є формування інтелектуальних, моральних і духовних властивостей індивіда, що, з економічного погляду сприяє якості робочої сили. Для названих га- лузей характерна схожа внутрішня структура з пере- важанням неринкового, так званого суспільного сек- тору, обмеженість можливостей приватної підприєм- ницької діяльності, спільні принципи просторового роз- міщення інфраструктури [2, с. 5]. Значна кількість наукових та інших установ при- діляє увагу вивченню проблем, що описують функці- онування освіти та культури. Особливу увагу вивчен- ню цих проблем приділяли Ю. Алексєєв, В. Геєць, Б. Данилишин, М. Долішній, Е. Лібанова, В. Новіков, Я. Остафійчук, Ю. Саєнко, Л. Шевчук, А. Ягодка та ін. У процесі радикальних перетворень, що прово- дяться в Україні, у цих галузях з’явилися негативні явища — різко скоротилася мережа об’єктів культур- ного призначення та шкіл, кількість відвідувань спек- таклів та виступів. Зниження реальних доходів насе- лення, зростання цін на квитки та друковану та періо- дичну літературу призвело до того, що люди повинні обмежувати своє духовне дозвілля. Імпортовані з-за кордону агресивні й спрощені форми масової культу- ри все більше впливають на процеси формування єди- ного духовного простору, утвердження гуманістичних цінностей , високої моралі, національної самосвідо- мості та патріотизму. Ураховуючи ці аспекти, що ще залишаються не- достатньо дослідженими і потребують більш поглиб- леного вивчення методичними підходами до комплек- сної оцінки сучасного стану розвитку культури та мистецтва, проведемо аналіз показників діяльності підприємств цієї сфери з метою визначення стану означеної проблеми. УДК 351.852 (477.62) В. С. Северин, аспірант Інституту економіко-правових досліджень НАН України, м. Донецьк СТРУКТУРА І СТАН ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРНОЇ СФЕРИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Населення Донецького регіону має давні куль- турні традиції, що об’єднують людей різних поколінь та національностей. Завдяки структурі закладів культури, що функ- ціонує в Донецькому регіоні, населення області має ви- сокий інтелектуальний та духовний потенціал і робить вагомий внесок у розвиток культури України [3, с. 1]. Закладами культури вважаються театри, філармонії, організації телебачення та радіомовлення, демонстра- тори фільмів, видавництва, музеї, бібліотеки, заклади культури клубного типу, цирки, парки культури та відпо- чинку, позашкільні заклади естетичного виховання й дозвілля дітей та юнацтва, демонстратори кінофільмів. Основну структуру установ культури області описано в таблиці 1, яку сформовано на підставі ста- тистичної звітності за 2008 рік [4]. Дані таблиці 1 свідчать про те, що кількісний склад установ змінився з 1990 по 2008 рік в напрям- ку зменшення майже за всіма структурними складо- вими. Так, кількість бібліотек за названий період змен- шилася на 239 (18,7%). Крім цього, також зменшив- ся й бібліотечний фонд на 1,9 мільйонів видань (6,1%) (таблиця 2). На кінець 2008 року діяло 1039 публічних бібліо- тек, серед яких 3 — мають статус обласних. На 100 тис. жителів припадало 23 бібліотеки, а в1990 році їх було 24. Бібліотечний фонд налічував 29,5 млн. при- мірників, а це значить, що на 1000 мешканців області припадало 6560 примірників книг та журналів. За рівнем забезпеченості масовими та універ- сальними бібліотеками в розрахунку на 100 тисяч жителів перше місце в області належить Костянтині- вському району (133,5), Добропільському (113,1), Олександрівському (106,2), а найменше — місту Кіровське та Маріуполь (по 6,9). Найбільший бібліо- течний фонд, тобто примірників в розрахунку на 1000 жителів регіону, слід відзначити в Олександрівсько- му (1445), Добропільському (1326) та Шахтарському (1232) районах. Найменший показник в місті Доку- чаєвську (287). Послуги бібліотек змогли одержати 1112,3 ти- сяч читачів області, яким видано 29564,4 тисяч при- мірників, що становить 27 примірників на одного чи- тача. Найвищий рівень цього обслуговування насе- лення належить місту Донецьку, у якому 193,6 тися- чам читачів видано 5926,6 тисяч примірників. Це ста- В. С. Северин 24 Економічний вісник Донбасу № 2 (20), 2010 В. С. Северин Таблиця 1 Установи культури і мистецтва Донецької області 1990 2000 2007 2008 Кількість масових і універсальних бібліотек 1278 1087 1059 1039 Кількість установ культури клубного типу 1015 816 700 692 Кількість професійних театрів 5 5 5 5 Кількість концертних організацій 1 2 2 2 Кількість музеїв 7 22 23 23 Кількість демонстраторів фільмів 1411 113 65 40 Кількість цирків 1 1 1 1 Кількість парків культури і відпочинку 19 18 16 16 (на кінець року) Таблиця 2 Основні показники діяльності установ культури і мистецтва Донецької області [4, с. 6] (на кінець року) 1990 2000 2007 2008 Бібліотечний фонд, млн. примірників 31,4 26,2 30,1 29,5 Кількість місць у закладах клубного типу, тисяч 333,8 263,7 226,8 223,4 Кількість відвідувань театрів на рік, тисяч 910,8 435,5 495,3 474,9 Кількість відвідувань концертних організацій за рік, тисяч 842,3 904,1 758,1 699,9 Кількість відвідувань музеїв за рік, тисяч 844,3 733,3 812,5 820.0 Кількість відвідувань кіносеансів за рік, тисяч 44630 8210,8 1429,4 814,8 Кількість глядачів цирку, тисяч 636,0 154,1 190,2 214,7 ло можливим перш за все за рахунок зосередження в місті значної кількості студентів вищих навчальних закладів. Різко змінилася кількість установ культури клуб- ного типу, з 1015 до 692 (32%), і кількість місць у лек- ційних залах та залах для глядачів, з 333,8 тисяч місць до 223,4 (33,1%). Найбільша кількість цих установ зна- ходилася як у 1990, так і в 2008 роках у місті Донецьку (47), у них перебуває найбільша кількість місць (21679). При визначенні рівня забезпеченості закладами культу- ри встановлено, що на 100 тисяч жителів на кінець року припадає в області 15,4 одиниць, кількість місць у зак- ладах культури — 5 на 100 жителів. Слід зазначити, що 534 (77,2%) з них підпорядко- вані Міністерству культури і туризму України та фінан- суються за рахунок бюджету. Значна кількість їх (60,1%) територіально знаходяться в сільській місцевості. У закладах культури протягом 2008 року діяло 6,5 тисяч клубних формувань (колективів художньої самодіяльності, гуртків, тощо), у яких займалися 127,5 тисяч учасників, з них — 73,6 тисяч дітей і підлітків [3, с. 1]. У складі мережі музеїв області знаходяться 23 музеї, серед яких 9 історичних, 1 літературний, 7 крає- знавчих, 4 мистецьких та 2 музеї мініатюрної книги. Музейний фонд на початок року становив 380,5 ти- сяч предметів основного фонду, збільшившись про- тягом року на 12,2 тисячі предметів. Відвідали музеї 820 тисяч осіб, а це на 7,5 тисяч більше, ніж у 2007 році. 379,8 тисяч (46,7%) відвідувачів становили шко- лярі та студенти, а в цілому на кожну тисячу меш- канців області припадало 180 відвідувань. У середнь- ому в області один музей відвідали 35,7 тисяч чоловік, найвищий цей показник в місті Донецьк. У музеях значну увагу приділяють експозиційній та виставковій роботі, що підтверджується показни- ками. Кількість експонатів основного фонду в музеях області становить 380510 одиниць, з яких 51908 (13,6%) експонувалися протягом 2008 року. У тому числі на виставках експонувалося в музеях 19784 (38,1%) експонатів і 5802 (11,2%) — поза музеями. За 2008 рік усі музеї області організували 491 виставку, що в середньому становить 21,4 виставки на один музей. Найбільше їх було проведено в таких містах: Донецьк — 87, Краматорськ — 72, Маріу- поль — 60. Також музеї організовували виставки поза му- зеями: 19(82,6%) закладів організували 231 місце ек- 25 Економічний вісник Донбасу № 2 (20), 2010 В. С. Северин спонування виставок поза музеями, а це склало в се- редньому 12,2 виставок на один музей. Музеями області проведено 12835 екскурсій, що в середньому склало 558 на один музей. Усього екс- курсіями було охоплено 238,6 тисяч чоловік, з них 176,7 тисяч (74,6%) учнів, слухачів та студентів. Об- слуговування 30,4 тисяч учасників екскурсій було проведене за угодами [4]. Театральне мистецтво області представлено 5 про- фесійними театрами: опери та балету — 1, драматич- них та музично-драматичних — 2 і юного глядача та ляльковий — 2. Кількість місць у залах театрів для глядачів становила на кінець 2008 року такі показни- ки: опери та балету — 970, драматичного та музично- драматичного — 1505 і юного глядача та лялькового — 675. А це значить, що ними було проведено 148, 672 та 779 спектаклів, які відвідали 76,2 тисячі гля- дачів в опери та балеті, 258,3 тисячі глядачів у драма- тичному та музично-драматичному і 140,4 тисяч гля- дачів театрів юного глядача та лялькового. Аналіз цих показників свідчить про те, що наповнюваність гля- дацьких залів становила в театрі опери та балету — 52,1%, в драматичних — 49,8% і в театрах для дітей — 53,0%. У цілому слід відзначити, що розрахунки пока- зують, що тільки кожний десятий житель області відвідав в 2008 році театр [4, 32], а питома вага сільських жителів у загальній чисельності глядачів театрів склала 0,2% [4, с. 33]. Для сільських жителів було підготовлено 6 спектаклів театрами для дітей, які відвідала тисяча глядачів. Діючі в області заслужений академічний ан- самбль пісні та танцю «Донбас» та обласна філар- монія підготували протягом року 1397 концертів, якими було охоплено 699,9 тисяч слухачів регіону, у тому числі для сільських жителів проведено 110 концертів та обслуговано 26,2 тисяч жителів. У роз- рахунку на 100 жителів в середньому припадає 15 відвідувань, що менше, ніж в 2000 році (18). Із за- гальної кількості концертів 707 було проведено для дітей 698 філармоніями та 9 самостійними профес- ійними колективами, всі — в сільській місцевості. При цьому 205,6 тисяч слухачів — це діти, серед яких 6,2 тисячі чоловік — слухачі самостійних про- фесіональних колективів. Донецький державний цирк надав глядачам об- ласті 160 спектаклів, кількість глядачів на яких скла- ла 214,7 тисяч осіб. У розрахунку на 100 жителів це становить лише 5 відвідувань та 4 спектаклі. У літній період 2008 року в області функціону- вало 16 парків культури та відпочинку, загальна пло- ща яких — 790,6 га. Кількість об’єктів дозвілля на кінець 2008 року становила 176, основна кількість з них (162) розміщена на території парків. У складі об’єктів дозвілля 166 атракціонів та 86 ігрових авто- матів [4]. Більш ніж в 40 разів зменшилася кількість де- монстраторів фільмів, тому майже в 55 разів зменши- лася кількість відвідувань кіносеансів, що становить відповідно 40 і 12994, але всі вони розміщуються в міських поселеннях. Робітники культури дбають про те, щоб притягати до себе глядачів, але незважаючи на це значне розша- рування громадян за рівнем доходу, недостатність або повна відсутність фінансування витрат на утримання закладів культури, особливо в сільській місцевості, знач- но впливають на кількість відвідувачів закладів культу- ри. Також значний вплив чинить стрімкий розвиток електронних засобів массової інформації. Значний вплив на культурний рівень мешканців регіону чинять телевізійне та радіомовлення обласної телерадіокомпанії, загальний обсяг мовлення яких у 2008 році склав 3477 та 9112 годин відповідно. Проведений аналіз свідчить про те, що в області є значний потенціал для утвердження норм моралі, для виховання глибоких та твердих переконань громадян, а найголовніше — «це середовище, в якому виро- щується і наснажується особистість» [1, с.15]. Необхідно при проведенні подальших досліджень означеної проблеми проводити більш детальний аналіз у напрямках визначення ступеня впливу окремих факторів та закладів на культурний рівень населення регіону. Література 1. Ягодка А.Г. Соціальна інфраструктура і пол- ітика : навч. посібник / А. Г. Ягодка. — К. : КНЕУ, 2000. — 212 с. 2. Остафійчук Я.В. Організаційно- економічний механізм формування культурно-освіть- ого комплексу (на прикладі Івано-Франківської об- ласті): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Я. В. Остафійчук. — Київ. — 2001. — 20 с. 3. Про основні показники роботи закладів куль- тури і мистецтва Донецької області у 2008 році : експ- рес-випуск № 05-12/47 від 17.03.2009 року // Головне управління статистики у Донецькій області. — Донецьк. — 2009. — 2 с. 4. Заклади культури, мистецтва, фізкультури та спорту Донецької області в 2008 році : статистичний збірник // Головне управління статистики в Донецькій області. — Донецьк. — 2009. — 40 с. Северин В.С. Структура і стан закладів куль- турної сфери Донецької області У статті запропоновано дослідження структури підприємств культури та мистецтва Донецької області й показників, що описують їх діяльність. Цей підхід сприятиме визначенню ступеня впливу цих закладів 26 Економічний вісник Донбасу № 2 (20), 2010 В. С. Северин на індивідуальні та духовні характеристики людей, які мешкають в цьому регіоні. З’ясовано особливості функціонування цієї підсистеми соціальної інфраструктури регіону на су- часному етапі ринкової економіки в Україні. Ключові слова: заклади культури, індивідуальні, моральні, духовні властивості індивіда, духовні потре- би населення, особистість, ступінь впливу. Северин В.С. Структура и состояние учреж- дений культурной сферы Донецкой области В статье предлагается исследование структуры предприятий культуры и искусства Донецкой области и показателей, которые описывают их деятельность. Этот подход будет оказывать содействие определению степени влияния этих учреждений на индивидуальные и духовные характеристики людей, которые живут в этом регионе. Определены особенности функционирования этой подсистемы социальной инфраструктуры региона на настоящем этапе рыночной экономики в Украине. Ключевые слова: учреждения культуры, индивиду- альные, моральные, духовные свойства индивида, духов- ные потребности населения, личность, степень влияния. Severin V.S. Structure and state of establishments of cultural sphere of the Donetsk region The study of structure of enterprises of culture and art of the Donetsk region and indexes which describe their activity is the purpose of the article. This approach will render assistance to determination of degree of influencing of these establishments on individual and spiritual descriptions of people, which live in this region. The features of functioning of this subsystem of social infrastructure of region on the real stage of market economy in Ukraine are certain. Key words: establishments of culture, individual, moral, spiritual properties of individual, spiritual necessities of population, personality, degree of influencing. Стаття надійшла до редакції 22.02.2010 Прийнято до друку 30.04.2010