Формування організаційно-економічного механізму управління розвитком організаційної культури на промисловому підприємстві
Визначено витрати, пов’язані з виникненням нещасного випадку на виробництві, які впливають на діяльність підприємства. Запропоновано методичний підхід щодо формування організаційно-економічного механізму управління розвитком організаційної культури на промислових підприємствах. Ключові слова: органі...
Saved in:
Date: | 2010 |
---|---|
Main Author: | |
Format: | Article |
Language: | Ukrainian |
Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2010
|
Series: | Економічний вісник Донбасу |
Subjects: | |
Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23983 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Cite this: | Формування організаційно-економічного механізму управління розвитком організаційної культури на промисловому підприємстві / С.О. Поторочин // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 3. — С. 128-133. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-23983 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-239832013-02-13T03:22:36Z Формування організаційно-економічного механізму управління розвитком організаційної культури на промисловому підприємстві Поторочин, С.О. Менеджмент Визначено витрати, пов’язані з виникненням нещасного випадку на виробництві, які впливають на діяльність підприємства. Запропоновано методичний підхід щодо формування організаційно-економічного механізму управління розвитком організаційної культури на промислових підприємствах. Ключові слова: організаційна культура, безпечна трудова діяльність, охорона праці, механізм, методичний підхід, витрати, собівартість, стимулювання. Определены затраты, связанные с возникновением несчастного случая на производстве, которые влияют на деятельность предприятия. Предложен методический подход по формированию организационно-экономического механизма управления развитием организационной культуры на промышленных предприятиях Ключевые слова: организационная культура, безопасная трудовая деятельность, охрана труда, механизм, методический подход, расходы, себестоимость, стимулирование. The articles of expenses are certain related to the origin of industrial accident, which influence on activity of enterprise. Methodical approach is offered on forming of organizationaleconomic mechanism of management development of organizational culture on industrial enterprises Key words: organizational culture, safe labour activity, labour protection, mechanism, methodical approach, charges, prime price, stimulation. 2010 Article Формування організаційно-економічного механізму управління розвитком організаційної культури на промисловому підприємстві / С.О. Поторочин // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 3. — С. 128-133. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23983 334.716:005.7 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Менеджмент Менеджмент |
spellingShingle |
Менеджмент Менеджмент Поторочин, С.О. Формування організаційно-економічного механізму управління розвитком організаційної культури на промисловому підприємстві Економічний вісник Донбасу |
description |
Визначено витрати, пов’язані з виникненням нещасного випадку на виробництві, які впливають на діяльність підприємства. Запропоновано методичний підхід щодо формування організаційно-економічного механізму управління розвитком організаційної культури на промислових підприємствах. Ключові слова: організаційна культура, безпечна трудова діяльність, охорона праці, механізм, методичний підхід, витрати, собівартість, стимулювання. |
format |
Article |
author |
Поторочин, С.О. |
author_facet |
Поторочин, С.О. |
author_sort |
Поторочин, С.О. |
title |
Формування організаційно-економічного механізму управління розвитком організаційної культури на промисловому підприємстві |
title_short |
Формування організаційно-економічного механізму управління розвитком організаційної культури на промисловому підприємстві |
title_full |
Формування організаційно-економічного механізму управління розвитком організаційної культури на промисловому підприємстві |
title_fullStr |
Формування організаційно-економічного механізму управління розвитком організаційної культури на промисловому підприємстві |
title_full_unstemmed |
Формування організаційно-економічного механізму управління розвитком організаційної культури на промисловому підприємстві |
title_sort |
формування організаційно-економічного механізму управління розвитком організаційної культури на промисловому підприємстві |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Менеджмент |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23983 |
citation_txt |
Формування організаційно-економічного механізму управління розвитком організаційної культури на промисловому підприємстві / С.О. Поторочин // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 3. — С. 128-133. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
series |
Економічний вісник Донбасу |
work_keys_str_mv |
AT potoročinso formuvannâorganízacíjnoekonomíčnogomehanízmuupravlínnârozvitkomorganízacíjnoíkulʹturinapromislovomupídpriêmství |
first_indexed |
2025-07-03T03:27:36Z |
last_indexed |
2025-07-03T03:27:36Z |
_version_ |
1836594765277167616 |
fulltext |
128
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
С. О. Поторочин
Актуальність. Організаційний механізм не існує відок-
ремлено, поза виробничими відносинами, він підкорядко-
вується об’єктивним закономірностям розвитку підприєм-
ства. Але водночас така активна самоорганізуюча система
з цінностями, які є рухливими та нерухливими, гнучкими та
негнучкими, а частіше нестійкими в їх реалізації у внутріш-
ньому та зовнішньому середовищі. Цінності мають прямий
вплив на господарську діяльність підприємства, у зв’язку з
чим для підприємства виникає доцільність формування та
розвитку організаційного механізму управління прогресом
організаційної культури. Жодна з форм організаційного ме-
ханізму не є постійною, оскільки він на будь-якому
підприємстві розвивається та змінюється вслід за розвит-
ком і зміною самого підприємства. Він постає як єдність
об’єктивного змісту та суб’єктивних форм його реалізації:
суб’єктивна діяльність роботодавця й працівників, з реалі-
зації ними загальних виробничих завдань, яка обумовлена
об’єктивними економічними законами. Одним з комплек-
сних показників результативної діяльності підприємства стає
організаційна культура, яка є втіленням і суб’єктивних, і
об’єктивних чинників, дозволяє визначати й реалізовувати
низку інтересів підприємства, таких, як економічні, со-
ціальні та виробничі.
Аналіз наукових досліджень. В економічній літера-
турі питанням про методи управління підприємствами
присвячена значна кількість наукових праць і публікацій.
Дослідженням загальної теорії управління займаються
такі вчені, як В. Кноррінг [1], В. Дякін, В. Матвейкін, Б. Дми-
трієвський [2], І. Герчикова [3], В. Стівенсон [4], І. Отенко
[5]. Так, А. Кутиркін, Н. Лук’янченко [6] розглядають про-
блеми економіки охорони праці, Л. Калачева [7] та О. Амо-
ша [8] досліджують умови праці та ефективність вироб-
ництва, П. Кучеба [9] наголошує на наукових основах еко-
номічного управління охороною праці.
Однак в зазначених роботах відсутня єдність поглядів
на сутність методів управління, критерії оцінки і їх ефек-
тивність, що зумовлено недостатнім дослідженням показ-
ників, які впливають на діяльність підприємства. Високий
рівень травматизму та захворюваності зумовлює постійне
зростання витрат підприємства, які сприяють зростанню
собівартості продукції, що також негативно впливає на еко-
номічний стан підприємства. Тому на сьогоднішній день
існує потреба в розробці ефективних методів управління
витратами підприємств, що пов’язані з виробничим трав-
матизмом та професійною захворюваністю, які будуть
сприяти зниженню собівартості продукції.
Метою роботи є розроблення єдиного методичного
підходу з формування організаційно-економічного меха-
нізму управління розвитком організаційної культури на
промислових підприємствах, яка спрямована на форму-
вання безпечної трудової діяльності.
Виклад основного матеріалу. Господарська
діяльність як вид економічної діяльності впливає на її які-
сну й кількісну різноманітність і мінливість. Вона зумов-
лює процес виробництва продукції (товарів та послуг),
який здійснюється з використанням певних ресурсів: си-
ровини, матеріалів, устаткування, робочої сили, техноло-
гічних процесів тощо, а також рух від однієї господарської
ситуації до іншої. Промисловість як масштабна сфера
вияву всіх закономірностей і протиріч системних ринко-
вих трансформацій стала об’єктом досліджень з широ-
ким колом проблемних напрямків [10, с. 112]. Незважаю-
чи на численність видів економічної діяльності, можна
виділити єдині показники абсолютно для будь-якого її виду:
витрати на виробництво, процес виробництва та випуск
продукції. Відштовхуючись від цього, можна стверджу-
вати, що господарська діяльність має характер як стабілі-
зації, так і мінливості. Вияв того або іншого характеру в
певному тимчасовому терміні для кожного підприємства
різний, що насамперед залежить від впливу суб’єктивних
і об’єктивних чинників. Об’єктивним показником для
підприємства при виборі характеру господарської діяль-
ності й інструментів його реалізації постає організаційна
культура. У свою чергу, організаційний механізм управл-
іння розвитком організаційної культури являє собою су-
купність форм, методів і інструментів впливу на вироб-
ничу потужність підприємства, сукупність об’єктивних і
свідомо встановлюваних правил і норм, в організаційних
структурах підприємства, у рамках яких здійснюється ви-
робництво, які забезпечують практичну реалізацію еко-
номічних, соціальних і організаційно-правових законів.
Більшість підприємств зазвичай здійснюють одно-
часно декілька видів економічної діяльності, питома вага
яких може постійно коливатися залежно від економічних
умов. На вітчизняних підприємствах відсутній точний облік
внутрішніх витрат і втрат, зумовлених низькою якістю, у
силу недосконалості нормативних документів [11, с. 23].
Тому при визначенні основного виду діяльності такого
підприємства можна з часом одержувати різні результа-
ти. Виходячи з цього, головним призначенням організа-
ційного механізму управління розвитком организаційної
культури є визначення основного та другорядних видів
економічної діяльності підприємства та розробка стра-
тегії їх розвитку. Основний вид економічної діяльності вза-
галі є визначальною ознакою у формуванні сукупності
стратегічних цілей підприємства.
Основний вид економічної діяльності — вид діяль-
ності статистичної одиниці, на який припадає найбільший
внесок у валову додану вартість (або визначений інший
критерій). При цьому вибір показника для визначення ос-
новного виду діяльності, як правило, не впливає на резуль-
тат. Другорядний вид економічної діяльності — будь-який
інший (крім основного) вид економічної діяльності статис-
тичної одиниці з виробництва товарів або надання послуг.
Допоміжні види економічної діяльності — види діяльності,
які здійснюються переважно у сфері обслуговування ви-
робництва та призначаються для використання тільки цією
одиницею (управління підприємством, бухгалтерський
УДК 334.716:005.7
С. О. Поторочин,
аспірант Донецького національного технічного університету
ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ
РОЗВИТКОМ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
129
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
С. О. Поторочин
облік, транспортування, складання, закупівля, збут, ремонт,
технічне обслуговування тощо) [12].
Визначення основного виду економічної діяльності
є необхідним для того, щоб з’ясувати страховий тариф на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного зах-
ворювання, які спричинили втрату працездатності. Виз-
начення страхового тарифу регламентує Постанова КМУ
від 13 вересня 2000 р. № 1423 про затвердження Порядку
визначення страхових тарифів для підприємств, установ
та організацій на загальнообов’язкове державне соціаль-
не страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання [13].
Нагальна потреба розроблення й реалізації органі-
заційного механізму управління розвитком організацій-
ної культури на промислових підприємствах у сфері охо-
рони праці зумовлена низкою причин:
— соціально-політичною гостротою, яка в умовах
сучасного незадовільного стану профілактики травматиз-
му посилює кризові виробничі, демографічні й фінан-
сові процеси;
— неможливістю комплексного розв’язання зазна-
ченої проблеми без регулювання та відповідного фінан-
сування;
— необхідністю координації господарської діяльності
структурних підрозділів підприємства та підприємства в
цілому;
— потребою у взаємній координації діяльності
підприємства з професійними спілками у процесі роз-
роблення та здійснення комплексу заходів щодо розв’я-
зання проблем профілактики травматизму;
— недосконалістю єдиної системи забезпечення без-
пеки працівника.
Метою формування механізму є ефективне забезпе-
чення основними засадами господарської політики у сфері
профілактики травматизму для створення єдиної концеп-
туально узгодженої й науково обґрунтованої системи про-
філактики травматизму для забезпечення безпеки праців-
ника. Досягнення належного рівня безпеки працівника
можливе лише за умови правового регулювання суспіль-
них відносин, підвищення рівня культури безпеки та об-
ізнаності з питань щодо причин виникнення нещасних ви-
падків та здійснення заходів з профілактики травматизму.
Одним з оптимальних способів розв’язання визна-
ченої проблеми є формування й розвиток організаційно-
го механізму управління розвитком організаційної куль-
тури у сфері профілактики травматизму. Основні засади
господарської політики у сфері профілактики травматиз-
му повинні визначати:
1. Основні функції підприємства, спрямовані на
профілактику травматизму:
— упровадження правил та стандартів безпечної тру-
дової діяльності відповідно до кожного виду професійної
діяльності на підприємстві;
— розробка та прийняття кодексу професійної ети-
ки та здійснення контролю за його дотриманням персо-
налом підприємства;
— дотримання та контроль установлених вимог до
професійної кваліфікації та фізичного стану працівників
підприємства;
— організація професійної підготовки та підвищен-
ня кваліфікації працівників підприємства;
— упровадження ефективних механізмів розв’язан-
ня суперечок між персоналом підприємства;
— ініціювання вдосконалення законодавства України.
Також підприємство може здійснювати інші функції
відповідно до чинного законодавства.
2. Стан травматизму і виробничого, і невиробничо-
го характеру: рівень, причини, наслідки та соціально-еко-
номічна значущість.
3. Терміни: організаційний механізм, безпечна тру-
дова діяльність, життєдіяльність, ризик, травматизм вироб-
ничого характеру, травматизм невиробничого характе-
ру, профілактика травматизму виробничого та невироб-
ничого характеру.
4. Основні причини нещасних випадків, пов’язаних
з виробництвом, а саме технічні, організаційні та психо-
фізіологічні.
5. Основні види подій нещасних випадків, пов’язані з
виробництвом, а саме: дорожньо-транспортні пригоди;
падіння потерпілого, падіння з висоти; обрушення, обва-
лення предметів, матеріалів, породи тощо; дія предметів та
деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються; ура-
ження електричним струмом; дія шкідливих та токсичних
речовин; дія іонізуючого випромінювання; нервно-
психічні перевантаження; ушкодження, унаслідок контак-
ту з тваринами, комахами та іншими представниками фло-
ри і фауни; утоплення; навмисне вбивство або травма, за-
подіяна іншою особою; стихійне лихо; пожежа.
6. Основні види нещасних випадків невиробничого
характеру, а саме: навмисне самоушкодження; транспортні
нещасні випадки; випадкове отруєння та дія алкоголю; інше
випадкове отруєння, спричинене отруйними речовинами;
нещасні випадки, пов’язані з дією природних чинників; на-
слідки нападу з метою вбивства чи нанесення ушкоджен-
ня; утоплення та занурення у воду; падіння тощо [14].
7. Перелік існуючих та ймовірних джерел небезпеки
виробничого та життєвого середовища.
8. Об’єкти й суб’єкти профілактики травматизму, а саме:
— керівник підприємства, служба охорони праці, ке-
рівники структурних підрозділів, профспілки, працівники;
— правовідносини, міжособистісні стосунки;
— організаційне, технічне, нормативно-правове,
фінансове, наукове, освітнє, кадрове, інформаційне, на-
глядове, контрольне забезпечення.
9. Цілі та пріоритетні завдання господарської політики
підприємства у сфері профілактики травматизму, зокрема
сприяння сталому розвитку підприємства шляхом підвищен-
ня рівня безпеки працівника у виробничій сфері та сфері, не
пов’язаній з виробництвом; урегулювання суспільних відно-
син між суб’єктами та об’єктами системи профілактики трав-
матизму на всіх рівнях: підприємства, структурних
підрозділів, об’єктовому, сім’ї, окремого працівника, шля-
хом чіткого визначення й закріплення їх прав, обов’язків та
відповідальності, а також установлення зв’язків між суб’єкта-
ми діяльності у кожній сфері взаємовідносин; здійснення
заходів щодо покращення стану соціально-економічного,
технічного та організаційно-правового, захисту та здоров’я
працівників у зв’язку з дією небезпечних факторів виробни-
чого та життєвого середовища; удосконалення на рівні
підприємства організаційної системи норм, цінностей, пра-
вил і стандартів, страхової системи соціального захисту по-
терпілих унаслідок дії неусунених джерел небезпеки вироб-
ничого та життєвого середовища та фінансування відповід-
130
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
С. О. Поторочин
них профілактичних заходів; виконання існуючих на
підприємстві програм та дотримання норм законодавства
щодо забезпечення безпеки життя й здоров’я працівників перш
за все у виробничій сфері та у сфері, не пов’язаній з вироб-
ництвом; систематичний моніторинг реалізації прийнятих
рішень; проведення систематичної ратифікації підприємством
національних, міжнародних, міжгалузевих та галузевих угод
та їх адаптація на підприємстві; принципи господарської по-
літики підприємства у сфері профілактики травматизму, а
саме: прозорість і публічність, демократичність, деідеологі-
зованість і толерантність, системність та ефективність, інно-
ваційність, стратегічні напрями господарської політики
підприємства у сфері профілактики травматизму, зокрема:
— управління, яке спрямовано на впровадження
програмно-цільового методу, принципів прозорості, пуб-
лічності, системності, ефективності та інноваційності гос-
подарської політики;
— нормативно-правове регулювання на підставі
структурно-правового визначення засад і удосконалення
умов трудової діяльності; створення належної норматив-
но-правової бази;
— фінансування через створення ефективної мо-
делі фінансового та матеріально-технічного забезпечен-
ня розвитку підприємства;
— запровадження стимулювання охорони праці,
спрямованої на покращення умов праці, дотримання без-
печної трудової діяльності та її підтримка;
— інформування через формування цілісного
інформаційного простору на підприємстві;
— освіта й навчання, спрямоване на виховання та
формування нового покоління працівників шляхом фор-
мування у свідомості працівників культури, зокрема без-
печної трудової діяльності та цілком безпеки, розуміння
важливості дотримання й забезпечення безпеки у праці
кожного працівника та підприємства в цілому, сприяння
підвищенню рівня безпеки перш за все у виробничій
сфері та у сфері, не пов’язаній з виробництвом;
— соціально-економічний, який сприяє госпо-
дарській стабільності та прогресу шляхом пропагування
й забезпечення безпеки праці та життєдіяльності як осно-
ви сталого розвитку підприємства і сталого добробуту
кожного працівника;
— організаційний, спрямований на створення сис-
теми профілактики травматизму шляхом систематично-
го аналізу причин нещасних випадків, визначення повно-
важень керівників усіх ланок;
— психофізіологічний, спрямований на визначен-
ня, упровадження та пропагування покращення добро-
буту й життєдіяльності кожного працівника;
— технічний, використання своєчасного устаткуван-
ня та технологій, забезпечення всіма необхідними інстру-
ментами праці та засобами захисту.
Очікувані результати впровадження методичного
підходу з формування організаційного механізму управ-
ління розвитком організаційної культури на підприємстві
у сфері профілактики виробничого травматизму сприя-
тиме забезпеченню здійснення профілактичних заходів,
що при 20-відсотковому (табл. 1) [13] зменшенні кількості
випадків травматизму виробничого характеру сприяє не
тільки збереженню життя, здоров’я та працездатності пра-
цівників, а й запобіганню аварійності та інвалідності, а
також передбачає економічний ефект:
— збільшення прибутку підприємства за рахунок
зменшення виплат до Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захво-
рювань (надалі Фонд) на 10 %;
— підвищення рентабельності підприємства — у ре-
зультаті більш продуктивної і стабільної праці працівників.
Ппід — питома вага витрат Фонду на відшкодування
шкоди потерпілим на підприємстві в минулому календар-
ному році;
Пкл — питома вага витрат Фонду на відшкодування
шкоди потерпілим на виробництві в минулому календар-
ному році на підприємствах відповідного класу профе-
сійного ризику виробництва.
Загальна економія від запровадження запропонованих
рекомендацій дозволяє отримати економічний ефект за по-
казниками витрат та економії, наведеними у табл. 2., табл. 3.
Кожний економічний елемент включає однорідні
за своєю економічною природою витрати на первинні
ресурси незалежно від напрямку використання. Перелік
економічних елементів єдиний для всіх галузей промис-
ловості, що забезпечує порівняність структури витрат
[15]. Беручи до уваги, що в умовах фінансової кризи
значним конкурентоздатним показником є ціна вироб-
леної продукції, то зниження собівартості продукції буде
поставати одним з головних показників, який дозволить
підприємству буди гідним та конкурентоздатним учас-
ником ринку.
Втрата частки створеної продукції за рахунок відсут-
ності працівника на роботі визначається згідно із запро-
понованою методикою:
..1 прнв ЦПРКВ ⋅⋅= , (1)
де Кнв. — кількість нещасних випадків, випадки;
ПР — середня продуктивність праці працівника на
міс., од.;
Ц пр. — ціна продукції, грн. за од. продукції.
Таблиця 1
Вибір визначення страхового внеску до Фонду при зменшенні кількості випадків травматизму
Показник Ппід нижчий від показника Пкл, % Знижка страхового внеску, %
20 – 39,9 10
40 – 59,9 20
60 – 79,9 30
< 80 40
Не допущено жодного нещасного випадку та
професійного захворювання 50
131
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
С. О. Поторочин
Таблиця 2
Економія витрат за умов зниження або відсутності нещасних випадків
Економія витрат
Особливості віднесення
витрат до складу валових
витрат
Методи виміру витрат
Знижка внесків до Фонду
соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань
Валові витрати
.. %знижвнСЕ ⋅= ,
де С вн. – сума страхового внеску базисна,
тис. грн.;
% зниж. – процент знижки, долі.
Таблиця 3
Витрати внаслідок нещасного випадку
За
озна-
ками
№
п/
п
Витрати
Особливості віднесення
витрат до складу валових
витрат
1. Втрата частки створеної продукції за рахунок відсутності
працівника на роботі. За рахунок прибутку
2.
Витрати на порятунок постраждалих, ліквідацію аварії та ї ї
наслідків , розслідування та проведення експертизи причин аварії,
нещасного випадку або професійного захворювання , здійснення
санітарно-гігієнічної характеристики умов праці.
За рахунок прибутку
П
ід
ч
ас
ви
ни
кн
ен
ня
не
щ
ас
но
го
в
ип
ад
ку
3. Витрати на придбання медичних засобів, препаратів. Валові витрати
1.
Виплати, передбачені законодавством про працю, за
невідпрацьований на виробництві неявочний час — компенсація
перших п’яти днів тимчасової непрацездатності працівника.
Валові витрати
2.
Витрати, пов’язані з компенсацією заробітної плати при
переведенні працівника на легшу роботу в наслідок нещасного
випадку.
Валові витрати
3. Витрати на проведення попереднього медичного огляду щойно
прийнятого працівника на місце постраждалого. Валові витрати
4. Штрафи за порушення законодавства про працю . За рахунок прибутку
5. Витрати на проведення позачергового медичного огляду
працюючого працівника, оплата праці за цей час. Валові витрати
6.
Витрати на передчасне зношення спецодягу, спецвзуття, засобів
індивідуального захисту та видачі щойно прийнятому
працівнику.
Валові витрати
7. Витрати на навчання постраждалого при виході на роботу після
нещасного випадку та щойно прийнятого працівника. Валові витрати1
8. Витрати на пошук та (набір) робочої сили. Валові витрати
9.
Витрати на незаплановану закупівлю й ремонт внаслідок
нещасного випадку інструментів , пристроїв, інвентаря , приладдя,
лабораторного обладнання та інших засобів і предметів праці, які
не належать до основних виробничих засобів.
Валові витрати2
10. Витрати на незаплановане або дострокове відновлення основних
засобів та їх капітальний ремонт. Валові витрати
11. Витрати на додаткові виплати потерпілому та членам його
родини внаслідок нещасного випадку. За рахунок прибутку3
П
іс
ля
в
ин
ик
не
нн
я
не
щ
ас
но
го
в
ип
ад
ку
12.
Витрати на доставку пенсій за інвалідністю внаслідок нещасного
випадку. Витрати на перевезення працівників-інвалідів 1 і 2 груп
до місця роботи і назад.
За рахунок прибутку
1 — коли сума витрат не перевищує 3% від ФЗП;
2 — коли сума витрат не перевищує 10% балансової вартості основних засобів на початок року;
3 — якщо прописано в колективному договорі.
132
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
С. О. Поторочин
Витрати на порятунок постраждалих, ліквідацію
аварії та її наслідків, розслідування та проведення експер-
тизи причин аварії, нещасного випадку або професійно-
го захворювання, здійснення санітарно-гігієнічної харак-
теристики умов праці ( 2В ), визначаються на підставі бух-
галтерської звітності.
Витрати на придбання медичних засобів, препаратів
( 3В ), визначаються на підставі бухгалтерської звітності.
Виплати, передбачені законодавством про працю,
за невідпрацьований на виробництві неявочний час —
компенсація перших п’яти днів тимчасової непрацездат-
ності працівника визначаються згідно із запропонованою
методикою:
...4 5 днсрнв ЗПКВ ⋅⋅= , (2)
де 5 — оплачувані дні непрацездатності, дні;
Кнв. — кількість нещасних випадків, випадки;
ЗПср.дн. — середньоденна заробітна плата працівни-
ка, грн.
Витрати пов’язані з компенсацією заробітної плати
при переведенні працівника на легшу роботу внаслідок
нещасного випадку, визначаються згідно з запропонова-
ною методикою:
...5 14 нвднср КЗПВ ⋅⋅= , (3)
де ЗП ср.дн. — середньоденна заробітна плата праців-
ника, грн.;
14 — дні праці, які компенсує роботодавець;
К нв. — кількість нещасних випадків, випадки.
Витрати на проведення попереднього медичного ог-
ляду щойно прийнятого працівника на місце постражда-
лого визначаються згідно з запропонованою методикою:
...6 омпр ВЧВ ⋅= , (4)
де Ч пр. — чисельність працівників, щойно прийня-
тих у зв’язку з нещасним випадком, осіб;
В м.о. — витрати на попереднє проведення медично-
го огляду щойно прийнятого працівника, грн.
Штрафи за порушення законодавства про працю
( 7В ), визначаються на підставі бухгалтерської звітності.
Витрати на проведення позачергового медичного
огляду працюючого працівника та оплата праці за цей
час визначаються згідно з запропонованою методикою:
.....8 промобст ЧВЧВ ⋅⋅= , (5)
де Ч обст. — час прибування на обстеженні, дні;
В м.о. — витрати на попереднє проведення медично-
го огляду щойно прийнятого працівника, грн.;
Ч пр. — чисельність працівників, щойно прийнятих у
зв’язку з нещасним випадком, осіб.
......1/8 стобстчпробст ТРКЧЧВ ⋅⋅⋅= , (6)
де Ч д.обст. — час прибування на обстеженні, дні;
Ч пр. — чисельність працівників, осіб;
К ч.обст. — кількість часів на обстеження, год.
ТР ст. — тарифна ставка, грн./год.
Витрати на передчасне зношення спецодягу, спец-
взуття, засобів індивідуального захисту та видачі щойно
прийнятому працівнику визначаються згідно з запропо-
нованою методикою:
...9 одсппр ЦЧВ ⋅= , (7)
де Ч пр. — чисельність працівників, осіб;
Ц сп.од. — ціна спецодягу, грн.
Витрати на навчання постраждалого після виходу на
роботу та щойно прийнятого працівника визначаються згідно
з запропонованою методикою:
..10 нпр ВЧВ ⋅= , (8)
де Ч пр. — чисельність працівників, осіб;
В н. — витрати на навчання одного працівника, грн.
Витрати на пошук та набір робочої сили ( 11В ) виз-
начаються на підставі бухгалтерської звітності.
Витрати на незаплановану закупівлю й ремонт у на-
слідок нещасного випадку інструментів, пристроїв, інвен-
таря, приладдя, лабораторного обладнання та інших за-
собів і предметів праці, які не належать до основних ви-
робничих засобів ( 12В ), визначаються на підставі бухгал-
терської звітності.
Витрати на незаплановане або дострокове віднов-
лення основних засобів та їх капітальний ремонт ( 13В ) виз-
начаються на підставі бухгалтерської звітності.
Витрати на додаткові виплати потерпілому та чле-
нам його сім’ї внаслідок нещасного випадку ( 14В ) визна-
чаються на підставі бухгалтерської звітності.
Витрати на доставку пенсій за інвалідністю внаслі-
док нещасного випадку та витрати на перевезення праці-
вників-інвалідів 1 і 2 груп до місця роботи і назад ( 15В ,
1/15В ) визначаються на підставі бухгалтерської звітності.
Економія наведених показників може бути спрямо-
вана на стимулювання з охорони праці, що є підтверд-
женням невикористання додаткових фінансових ресурсів.
Подальша розробка системи стимулювання надасть мож-
ливість отримати соціальний ефект, який виявляється че-
рез покращення умов праці, зниження рівня травматиз-
му та аварійності, що в цілому будує безпечну трудову
діяльність. Відносно соціального ефекту зниження рівня
травматизму, особливо для державних підприємств, ме-
тодичний підхід буде сприяти збереженню життя, здоро-
в’я та працездатності людей, сприятиме запобіганню інва-
лідності переважно працездатного віку. При цьому також
передбачається зменшення видатків:
— у бюджети усіх рівнів на утримання слідчих та
інших органів, які з’ясовують і розслідують причини
смерті та ушкодження здоров’я громадян унаслідок не-
щасних випадків, на утримання лікувальних закладів та
лікування потерпілих від випадків травматизму, проведен-
ня судово-медичної експертизи;
— на соціальний захист і реабілітацію інвалідів, на-
дання їм пільг та адресної допомоги внаслідок зменшен-
ня кількості випадків травматизму та кількості потерпілих
від таких випадків;
— фонду загальнообов’язкового державного со-
ціального страхування з тимчасової втрати працездатності
на виплату допомоги на поховання, допомоги з тимчасо-
вої непрацездатності, а також видатки Пенсійного фонду
України на виплату пенсій за інвалідністю та пенсій з втрати
годувальника, доплати, надбавок та підвищення до зазна-
133
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
С. О. Поторочин
чених виплат тощо, у результаті збереження життя, здо-
ров’я й працездатності громадян.
Висновки. Зниження рівня загального травматизму в
майбутньому дозволить державі знизити тарифи на загаль-
нообов’язкове державне соціальне страхування та наванта-
ження на фонд оплати праці суб’єктів економічної діяль-
ності внаслідок зменшення видатків на здійснення відповід-
них соціальних виплат. Також в майбутньому, якщо пози-
тивний вияв відносно зниження рівня травматизму охопить
хоча б одну галузь, то з боку держави можливий перегляд
законодавства відносно цієї галузі. Це буде виявлятися через
зниження страхового тарифу для суб’єктів економічної діяль-
ності цієї галузі до Фонду соціального страхування від не-
щасних випадків на виробництві та професійних захворю-
вань, на підставі зниження рівня виробничого травматизму
з яким пов’язані соціальні виплати та регреси, що буде мати
вияв економічного ефекту особливо для приватних
підприємств. У свою чергу, такий досвід буде сприяти та
ставати позитивним зразком для інших галузей, що врешті-
решт матиме позитивний вияв для підвищення економічно-
го рівня держави через стабілізацію економічного стану, на
підставі збільшення обсягу валового внутрішнього продук-
ту внаслідок стабільної праці громадян, чиє життя, здоров’я
і працездатність було збережено. Подальша взаємна політи-
ка підприємств, галузей та держави буде також сприяти підви-
щенню соціальних стандартів, соціального статусу робіт-
ників, добробуту кожної родини, нації та держави, відрод-
женню династій робітників, зниженню міграції громадян в
інші країни в пошуках роботи.
Подальші дослідження будуть спрямовані на роз-
робку системи стимулювання з охорони праці на про-
мислових підприємствах як другий етап, сприяючий роз-
витку організаційної культури із формування безпечної
трудової діяльності.
Література
1. Кнорринг В. И. Исскуство управления / В. И. Кнор-
ринг. — М. : Аст-Пресс, 2003. — 264 с. 2. Дякин В. Н.
Оптимизация управления промышленным предприяти-
ем / В. Н. Дякин, В. Г. Матвейкин, Б. С. Дмитриевский :
монография / под ред. д-ра экон. наук Б. И. Герасимова.
— Тамбов : Изд-во Гос. тех. ун-та, 2004. — 84 с. 3. Герчи-
кова И. Н. Менеджмент / И. Н. Герчикова. — [3-е изд.,
перераб. и доп.]. — М. : ЮНИТИ, 2002. — 501 с. 4. Сти-
венсон В. Д. Управление производством / В. Д. Стивен-
сон ; [пер. с англ.]. — М. : Бином, 1999. — 928 с. 5. Отен-
ко І. П. Методологічні аспекти управління адаптивністю
підприємства / І. П. Отенко // Наук. праці Донецьк. нац.
техн. ун-ту. Серія: економічна. — Випуск 33 — 1. — До-
нецьк : ДонНТУ, 2007. — С. 35 — 39. 6. Кутиркін А. М.
Економіка охорони праці / А. М. Кутиркін, Н. Д. Лук’ян-
ченко. — Донецьк : ІЕП НАН України. — 1997. — 65 с.
7. Калачева Л. Л. Условия труда: Методологические воп-
росы комплексного исследования / Л. Л. Калачева. — Но-
восибирск : Наука, 1978. — 88 с. 8. Амоша А. И. Условия
труда и эффективность производства (социально-эконо-
мические проблемы гармонизации и методы оптимиза-
ции) / А. И. Амоша. — К. : Наук. думка, 1997. — 184 с.
9. Кучеба П. Научные основы экономического управле-
ния охраной труда / П. Кучеба // Охрана труда. — 1996. —
№ 12. — С. 13 — 16. 10. Амоша А. И. Стратегия совершен-
ствования хозяйственного механизма в промышленнос-
ти Украины / А. И. Амоша // Экономическая наука со-
временной России. — 2001. — Экспресс-выпуск №2. —
С. 112 — 118. 11. Орлов П. Экономические аспекты вне-
дрения систем менеджмента качества на промышленных
предприятиях / П. Орлов // Экономика Украины. — 2008.
— №2 (547) февраль. — С. 17 — 26. 12. Національний
класифікатор України. Класифікація видів економічної
діяльності (NACE, Rev. 1.1-2002) ДК 009:2005, чинний від
01.04.2006 р. Прийнято наказом Держспоживстандарту
України від 26 грудня 2005 р. № 375. 13. КМУ постанова
від 13 вересня 2000 р. № 1423 Київ. Про затвердження По-
рядку визначення страхових тарифів для підприємств, ус-
танов та організацій на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на вироб-
ництві та професійного захворювання. 14. КМУ розпоряд-
ження від 10 червня 2009 р. № 632-р. Київ. Про схвалення
Концепції проекту Закону України «Про основні засади
державної політики у сфері профілактики травматизму
невиробничого характеру». 15. Методические рекоменда-
ции по формированию себестоимости продукции (работ,
услуг) в промышленности. — К., 2007. — 321 с.
Поторочин С. О. Формування організаційно-еконо-
мічного механізму управління розвитком організацій-
ної культури на промисловому підприємстві
Визначено витрати, пов’язані з виникненням нещас-
ного випадку на виробництві, які впливають на діяльність
підприємства. Запропоновано методичний підхід щодо
формування організаційно-економічного механізму уп-
равління розвитком організаційної культури на промис-
лових підприємствах.
Ключові слова: організаційна культура, безпечна
трудова діяльність, охорона праці, механізм, методичний
підхід, витрати, собівартість, стимулювання.
Поторочин С. О. Формирование организационно-
экономического механизма управления развитием орга-
низационной культуры на промышленном предприятии
Определены затраты, связанные с возникновением
несчастного случая на производстве, которые влияют на
деятельность предприятия. Предложен методический
подход по формированию организационно-экономичес-
кого механизма управления развитием организационной
культуры на промышленных предприятиях
Ключевые слова: организационная культура, безопас-
ная трудовая деятельность, охрана труда, механизм, методи-
ческий подход, расходы, себестоимость, стимулирование.
Potorochin S. O. Forming of organizational-economic
mechanism of management development of organizational
culture on an industrial enterprise
The articles of expenses are certain related to the origin
of industrial accident, which influence on activity of enterprise.
Methodical approach is offered on forming of organizational-
economic mechanism of management development of
organizational culture on industrial enterprises
Key words: organizational culture, safe labour activity,
labour protection, mechanism, methodical approach, charges,
prime price, stimulation.
Стаття надійшла до редакції 11.03.2010
Прийнято до друку 27.08.2010
|