Міжнародний досвід розвитку управління активами інституційних інвесторів
У статті досліджується сутність та класифікація інституційних інвесторів, сучасний стан їх розвитку порівняно із зарубіжними країнами. Здійснено аналіз особливостей функціонування інституційних інвесторів на ринку фінансових послуг України. Визначено перспективи розвитку українських інституційних ін...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Економічний вісник Донбасу |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23987 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Міжнародний досвід розвитку управління активами інституційних інвесторів / В.М. Рудой // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 3. — С. 28-31. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-23987 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-239872013-02-13T03:21:19Z Міжнародний досвід розвитку управління активами інституційних інвесторів Рудой, В.М. Міжнародна та регіональна економіка У статті досліджується сутність та класифікація інституційних інвесторів, сучасний стан їх розвитку порівняно із зарубіжними країнами. Здійснено аналіз особливостей функціонування інституційних інвесторів на ринку фінансових послуг України. Визначено перспективи розвитку українських інституційних інвесторів, зважаючи на зарубіжний досвід. Ключові слова: інституційні інвестори, управління активами, ринок фінансових послуг. В статье исследуется сущность и классификация институциональных инвесторов, определены особенности их развития в сравнении с зарубежными странами. Осуществлен анализ особенностей функционирования институциональных инвесторов на рынке финансовых услуг Украины. Определены перспективы развития институциональных инвесторов, выходя из опыта стран с развитой экономикой. Ключевые слова: институциональные инвесторы, управление активами, рынок финансовых услуг. Essence and classification of institutional investors is probed in the article, modern status their development in comparing to the foreign countries. The analysis of features of functioning of institutional investors is carried out at the market of financial services of Ukraine.Certainly prospects of development of the Ukrainian institutional investors, going out from foreign experience. Key words: institutional investors, assets management, market of financial services. 2010 Article Міжнародний досвід розвитку управління активами інституційних інвесторів / В.М. Рудой // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 3. — С. 28-31. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23987 330.322.01 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка |
| spellingShingle |
Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка Рудой, В.М. Міжнародний досвід розвитку управління активами інституційних інвесторів Економічний вісник Донбасу |
| description |
У статті досліджується сутність та класифікація інституційних інвесторів, сучасний стан їх розвитку порівняно із зарубіжними країнами. Здійснено аналіз особливостей функціонування інституційних інвесторів на ринку фінансових послуг України. Визначено перспективи розвитку українських інституційних інвесторів, зважаючи на зарубіжний досвід. Ключові слова: інституційні інвестори, управління активами, ринок фінансових послуг. |
| format |
Article |
| author |
Рудой, В.М. |
| author_facet |
Рудой, В.М. |
| author_sort |
Рудой, В.М. |
| title |
Міжнародний досвід розвитку управління активами інституційних інвесторів |
| title_short |
Міжнародний досвід розвитку управління активами інституційних інвесторів |
| title_full |
Міжнародний досвід розвитку управління активами інституційних інвесторів |
| title_fullStr |
Міжнародний досвід розвитку управління активами інституційних інвесторів |
| title_full_unstemmed |
Міжнародний досвід розвитку управління активами інституційних інвесторів |
| title_sort |
міжнародний досвід розвитку управління активами інституційних інвесторів |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Міжнародна та регіональна економіка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/23987 |
| citation_txt |
Міжнародний досвід розвитку управління активами інституційних інвесторів / В.М. Рудой // Економічний вісник Донбасу. — 2010. — № 3. — С. 28-31. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT rudojvm mížnarodnijdosvídrozvitkuupravlínnâaktivamiínstitucíjnihínvestorív |
| first_indexed |
2025-07-03T03:27:48Z |
| last_indexed |
2025-07-03T03:27:48Z |
| _version_ |
1836594776907972608 |
| fulltext |
28
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
В. М. Рудой
Розвиток системи послуг з управління активами в
Україні повинен будуватися й на оцінці впливу внутрішніх
чинників, і на адаптації існуючого зарубіжного досвіду.
Важливість останнього аспекту визначається впливом
процесів глобалізації світового ринку фінансових послуг,
створенням міжнародних стандартів, що визначають про-
цес їх надання та споживання.
Зауважимо, що аналіз указаного питання усклад-
нюється суттєвою різницею в діяльності інституціональ-
них інвесторів на окремих національних ринках фінансо-
вих послуг. Відповідно потребує деталізації суб’єктна ха-
рактеристика основних груп споживачів послуг з управ-
ління активами. Окрім того, слід зважати, що становлення
та розвиток інституціональних інвесторів на різних рин-
ках відбувався під впливом історичних факторів, ураху-
вання яких є надзвичайно важливим з позиції розбудови
системи інституціонального інвестування в Україні.
Найбільш вагомими науковими роботами діяльності
інституційних інвесторів є праці класиків (У. Ф. Шарп,
Г. Дж. Александер, В. Дж. Бейлі, Ф. Фабоцці, Ф. Девіс), у
яких сформульовано основоположні принципи, що не
втратили своєї актуальності й у сучасних умовах. Серед
українських науковців сучасні аспекти діяльності інститу-
ційних інвесторів досліджують В. Корнєєв, Д. Леонов,
А. Федоренко та ін. Незважаючи на ґрунтовність прове-
дених досліджень, специфічні умови розвитку національ-
ної економіки вимагають уточнення та адаптації до міжна-
родного досвіду в розвитку управління активами інститу-
ційних інвесторів.
Насамперед зазначимо, що зміст поняття «інститу-
ціональний інвестор» та його змістовне наповнення до-
сить широко розкриті в економічній літературі. Проте
можна відзначити, що дослідники різних країн часто вкла-
дають в цю дефініцію абсолютно різкий зміст, що об’-
єктивно ускладнює світові порівняння кількісних та якіс-
них параметрів розвитку послуг з управління активами.
Так, російський учений Г. Подшиваленко вважає,
що до інституціональних належать інвестори, які здійсню-
ють свою діяльність за рахунок коштів інших фізичних та
юридичних осіб з метою власників коштів і розподіляють
результати інвестування між власниками [4, с. 65]. Підкрес-
лимо, що саме функція управління коштами (в інших дже-
релах — фінансовими ресурсами, активами, капіталом)
інших учасників фінансового ринку розглядається як ос-
новоположна риса інституціональних інвесторів.
Ще одна характеристика, що домінує в більшості
наукових робіт — це правовий статус інституціональних
інвесторів виключно як юридичних осіб [12, с.245; 10,
с.321]. Проте деякі автори не вважають за доцільне ак-
центувати увагу на правовому статусі інституціональ-
них інвесторів як юридичних осіб, а намагаються насам-
перед виокремити їх професійні якості, право власності
на інвестовані ресурси та участь у розподілі результатів
інвестування. Зокрема саме використанням такого підхо-
ду зумовлене існування такого визначення: «Спеціалі-
сти, яким платять за те, що вони управляють чужими
грішми» [1, с. 167].
В інших зарубіжних авторів зустрічається дещо вуж-
чий підхід. Зокрема група російських авторів зазначає:
«При обговоренні наслідків зростання ролі інституціо-
нальних інвесторів …головна увага приділяється пенсій-
ним фондам, взаємним фондам, страховим компаніям,
інвестиціям, що здійснюються відділами довірчих опе-
рацій комерційних банків» [14, с. 98]. Наявність у цьому
переліку комерційних банків пояснюється, на нашу дум-
ку, не їх типологією як інституціональних інвесторів, а
наданням специфічних послуг з довірчого управління
активами. Підтримується подібний поділ і в наукових ро-
ботах представників деяких міжнародних організацій, зок-
рема Банку міжнародних розрахунків [15, c. 4].
На нашу думку, виділяючи інституціональних інвес-
торів в суб’єктному поділу ринку фінансових послуг, на-
самперед необхідно говорити про певні сутнісні ознаки
(Рис. 1.).
Якщо екстраполювати виділені на рис.1 характерис-
тики інституціональних інвесторів у практичну площину,
слід відзначтит існування значної кількості учасників рин-
ку фінансових послуг, які за своїми ознаками належать до
цієї групи. Саме це породжує неоднозначність серед нау-
ковців у питанні конкретизації суб’єктного наповнення
дефініції «інституційні інвестори». Так, український нау-
ковець В. Посполітак до цієї категорії учасників ринку
відносить інститути спільного інвестування, пенсійні фон-
ди, страхові компанії [8, с. 29]. Цей же автор стверджує,
що зарахування до інституційних інвесторів довірчих то-
вариств є некоректним, оскільки такі установи викону-
ють на ринку виключно представницькі функції.
Проте існують і інші думки з цього приводу. Насам-
перед дискусія триває в площині віднесення до групи
інституційних інвесторів банківських установ, державних
інститутів та міжнародних організацій. Окремі автори вва-
жають за необхідне говорити про банківські установи як
головну ланку системи інституціональних інвесторів
(зокрема Б. Луців [5, с. 12] та В. Опарін [7, с.10] ); інші —
відносять до цієї групи Європейський банк реконструкції
та розвитку, Міжнародні фінансову корпорацію інші
міжнародні фінансові організації (Я. Діденко [2, с. 97]).
Зауважимо, що, на нашу думку, до інституціональних інве-
УДК 330.322.01
В. М. Рудой,
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування»
НАН України,
м. Київ
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ УПРАВЛІННЯ
АКТИВАМИ ІНСТИТУЦІЙНИХ ІНВЕСТОРІВ
29
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ ІНВЕСТОР
Правовий статус Джерела ресурсів та
право власності
Розподіл результатів
інвестування
ЮРИДИЧНА
ОСОБА
КОШТИ ІНШИХ ОСІБ НА КОРИСТЬ ІНШИХ
ОСІБ
В. М. Рудой
сторів необхідно відносити лише спеціалізовані фінансо-
во-кредитні установи, для яких діяльність на ринку фінан-
сових послуг є основною.
Окрім того, якщо виділення інституціональних інвес-
торів розглядати з позиції послуги з управління активами, то
слід визнати, що головними споживачами таких послуг є
саме інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні
фонди та страхові компанії. Ще одним аргументом на ко-
ристь відділення управління активами банків від управління
активами інших інституціональних інвесторів є існування
двох, відмінних типів фінансових систем — банківської оріє-
нтованої системи та системи, що базується на фондових
ринках. Саме такий поділ зустрічається в роботах більшості
зарубіжних та вітчизняних авторів [11, с. 186; 9; 16], і фактич-
но його існування певним чином «протиставляє» діяльність
комерційних банків та інших інституціональних інвесторів.
Зважаючи на наведені вище аргументи, розглянемо міжна-
родний досвід управління активами саме на прикладі виді-
лених небанківських фінансових інститутів.
Окрім того, говорячи про інститути спільного інвес-
тування, слід враховувати суттєву різницю серед світових
тенденцій, їх назвах, а також відмінності в організації діяль-
ності взагалі, та в управлінні активами зокрема. При цьому
такі розбіжності стосуються насамперед ІСІ, але щодо
інших інституційних інвесторів можна говорити про існу-
вання певної єдності в термінологічному апараті.
Зважаючи на це, будемо орієнтуватися на найбільш
поширену класифікацію таких фінансових інститутів, яка
передбачає виділення таких видів:
• статутні ІСІ (корпоративні фонди) — з правами
юридичної особи, як правило, у формі акціонерного то-
вариства;
• довірчі (трастові фонди), які ґрунтуються на праві
довірчої власності;
• контрактні (договірні) фонди, якими управляють
керуючі компанії [6, с. 45].
Поширення наведених видів ІСІ в окремих країнах
слід пов’язувати з системами права, що сформовані в
тій чи іншій державі. Відповідно існує суттєва різниця в
правових формах взаємовідносин учасників інвестицій-
ного процесу взагалі та в ролі офферента послуг з уп-
равління активами зокрема. Формалізовано можна го-
ворити про певні базові характеристики для кожного з
видів ІСІ (табл. 1).
Як бачимо з табл. 1, у світовій практиці фактично
сформовано такі концепції щодо управління активами
інституціонального інвестора (у нашому випадку — інсти-
туту спільного інвестування):
1. Управління здійснюється самими інвесторами, які
є акціонерами корпоративного фонду (або його директо-
ратом). При цьому можливий добровільний характер спо-
живання послуги з управління активами та передачі оф-
ференту частини функцій.
2. Для трастових фондів управлінські рішення щодо
активів приймаються на рівні управляючої компанії, про-
те їх реалізація покладена на трасті, з яким укладено відпо-
відний договір.
3. Контрактні ІСІ передбачають юридичні відносини
між інвестором, який є учасником фонду, та управляю-
чою компанією, яка повністю управляє портфелем ІСІ.
Зазначимо, що, на нашу думку, говорити про пере-
ваги або недоліки одного із сформованих у світовій прак-
тиці підходів до питання організації та правового оформ-
лення послуг з управління ІСІ щонайменше некоректно.
Насамперед з тих мотивів, що формування окремих на-
ціональних ринків послуг ІСІ відбувалося в абсолютно
інщих історичних умовах, за різних правових режимів та
типів фінансових систем. Слід чітко визнати, що й систе-
ма інституціональних інвесторів, і управління їх активами
в сучасному глобальному середовищі представляють
собою певний симбіоз різних типів інституцій, і в перс-
пективі процеси уніфікації тільки посилюватимуться че-
рез зниження законодавчих бар’єрів та намагання
збільшити сферу своєї діяльності.
Рис. 1. Загальна характеристика інституціональних інвесторів
Джерело: систематизовано автором
30
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
В. М. Рудой
Окремі дослідники намагаються поєднати наведену
вище класифікацію ІСІ за характером правового оформ-
лення відносин між учасниками інвестиційного процесу
з поділом ІСІ на відкриті та закриті фонди й наводять ана-
логи в окремих країнах (табл. 2).
Зауважимо, що одним із базових аргументів на ко-
ристь подальшого поширення процесів уніфікації в діяль-
ності з управління активами інституційних інвесторів є
генезис цього виду діяльності. У науковій літературі вико-
ристовується доволі стандартний підхід до періодизації
розвитку колективного інвестування у світі. Зокрема рос-
ійський дослідник М. Зелцер вважає за доцільне виділити
Таблиця 1
Система управління активами ІСІ різних видів та її правове оформлення (світова практика)
№
з. п.
Вид ІСІ Суб’єкти
інвестиційного
процесу
Управлінські функції Управлінські
повноваження щодо
активів
1 Статутні
(корпоративні)
1.Інвестор (акціонер)
2.Корпоративний ІСІ
3.КУА ( у випадку
делегування
повноважень )
Одноособовий або
колективний орган
управління
Директорат, але
можлива передача
окремих
управлінських
функцій стороннім
компаніям
2 Довірчі (трастові) 1. Інвестор.
2. Трасти.
3. Управляюча
компанія
Управляюча компанія –
адміністративне
забезпечення та
управління інвестиціями
Трасти – зберігання
активів реалізація рішень
Управляюча компанія
3 Контрактні (договірні) 1 Інвестор.
2. Управляюча
компанія
Управляюча компанія Управляюча компанія
Джерело: систематизовано автором
Таблиця 2
Типологія ІСІ на окремих національних ринках
Відкриті Закриті
Корпоративні США – взаємні фонди;
Франція – інвестиційне товариство зі
змінним капіталом;
Великобританія – інвестиційна
компанія відкритого типу
США – закриті інвестиційні
компанії ;
Великобританія – інвестиційні
трасти
Трастові Великобританія – пайовий траст
(також функціонують у країнах —
колишніх колоніях, які функціонують
на традиціях загального права)
Офшорні зони (Ірландія)
Контрактні Німеччина – інвестиційні фонди;
Італія – взаємні фонди;
Швейцарія – загальні фонди
розміщення;
Японія – інвестиційні трасти
Така форма у світовій практиці
майже не зустрічається
Джерело: адаптовано автором за [3, с. 56]
п’ять головних етапів, зазначаючи при цьому, що фактич-
ний розвиток колективного інвестування розпочався у
50 — 70 рр. ХХ ст. [3 , с. 87]. У тім, на нашу думку, більш
актуальним є інший висновок цього вченого, який фак-
тично пов’язує розвиток інституціональних інвесторів у
світі з доступними інструментами інвестування та кри-
зою у банківському секторі [3, с.102].
Таким чином, зважаючи на наведені вище аргумен-
ти, у питанні аналізу міжнародного досвіду управління
активами інституційних інвесторів виходитимемо з існу-
вання двох пов’язаних, але водночас і відмінних за своєю
природою сфер інституційного інвестування, що
31
Економічний вісник Донбасу № 3 (21), 2010
В. М. Рудой
здійснюється фінансовими установами, для яких залучен-
ня зовнішніх компаній з управління активами є в більшості
випадків обов’язковими, а саме діяльність інститутів
спільного інвестування та пенсійних фондів. На нашу дум-
ку, саме такий попередній аналіз дасть можливість виді-
лити єдину сукупність факторів, які характеризують
діяльність компаній з управління активами на сучасному
глобальному ринку фінансових послуг.
Література
1. Барбаумов В. Е. Финансовые инвестиции : учеб-
ник / В. Е. Барбаумов, И. М. Гладких, А. С. Чуйко. — М. :
Финансы и статистика. — 2003. — 542 с. 2. Діденко Я. О.
Удосконалення прямого іноземного інвестування /
Я. О. Діденко // Фінанси України. — 2001. — №12. —
С. 96—105. 3. Зельцер М. Б. Оценка эффективности уп-
равления паевыми инвестиционными фондами : дис. …
канд. экон. наук : 08.00.10 / Зельцер Михаил Борисович. —
Новосибирск., 2006. — 163 с. 4. Инвестиции : [Учеб.] /
Фин. акад. при Правительстве РФ; [под ред. Г.П. Подши-
валенко]. — М. : Кнорус. — 2008. — 485 с. 5. Луців Б.
Інституційні особливості банків як учасників ринку цінних
паперів / Б. Луців // Банківська справа. — 2001. — №6. —
С.11—13. 6. Миловидов В. Д. Паевые инвестиционные
фонды / В. Д. Миловидов — М. : Анкил, ИНФРА-М, 1996.
— 416 с. 7. Опарін В. Фінансові ресурси: проблеми виз-
начення та розміщення / В. Опарін // Вісник НБУ. — 2000.
— №5. — С.10—11. 8. Посполітак В. Учасники ринку
цінних паперів України / В. Посполітак // Юридичний
журнал. — 2005 — №1. — С. 28—34. 9. Рубцов Б. Б. Тен-
денции развития мировых фондовых рынков (глава из
книги «Мировой фондовый рынок и интересы России».
— М. : ИМЭМО РАН, 2003). [Електронний ресурс] // Пер-
сональная страница Я.М. Миркина: [сайт]. — Режим до-
ступу : http://www.mirkin.ru/_docs/ book0402_036.pdf.
10. Семенкова Е. В. Операции с ценными бумагами /
Е. В. Семенкова — М. : Перспектива; ИНФРА-М, 2007. —
511 с. 11. Стеценко Б. Акціонерні товариства на ринку
капіталів України : дис. … канд. екон. наук : 08.00.08 / Сте-
ценко Богдан Станіславович. — К., 2007. — 201 с. —
Бібліогр. : с. 186 — 200. 12. Современный финансово-кре-
дитный словарь / под общ. ред. М. Г. Лапусты, П. С. Ни-
кольского; [2-е изд., доп.]. — М. : ИНФРА-М, 2002. — 567 с.
13. Управление коллективными инвестиционными фон-
дами [под ред. К. Гилкриста].— М. : Raster’s, 1999. — 144 с.
14. Ценные бумаги : учеб. / под ред. В. Н. Колесникова,
В. С. Торкановского. — М., 1999. — 416 с. 15. Incentive
structures in institutional asset management and their
implications for financial markets / Bank for International
Settlements, Basle, 2003, P. 8. 16. Rajan R. The great reversals
the politics of financial development in the 20th thentury /
R. Rajan, L. Zingales // oecd, economics departments working
paper 265.
Рудой В. М. Міжнародний досвід розвитку управ-
ління активами інституційних інвесторів
У статті досліджується сутність та класифікація інсти-
туційних інвесторів, сучасний стан їх розвитку порівняно
із зарубіжними країнами. Здійснено аналіз особливостей
функціонування інституційних інвесторів на ринку фінан-
сових послуг України. Визначено перспективи розвитку
українських інституційних інвесторів, зважаючи на зару-
біжний досвід.
Ключові слова: інституційні інвестори, управління
активами, ринок фінансових послуг.
Рудой В. М. Международный опыт развития управ-
ления активами институциональных инвесторов
В статье исследуется сущность и классификация
институциональных инвесторов, определены особенно-
сти их развития в сравнении с зарубежными странами.
Осуществлен анализ особенностей функционирования
институциональных инвесторов на рынке финансовых
услуг Украины. Определены перспективы развития ин-
ституциональных инвесторов, выходя из опыта стран с
развитой экономикой.
Ключевые слова: институциональные инвесторы,
управление активами, рынок финансовых услуг.
Rudoy V. M. The international experience of
development of assets management of institutional investors
Essence and classification of institutional investors is
probed in the article, modern status their development in
comparing to the foreign countries. The analysis of features
of functioning of institutional investors is carried out at the
market of financial services of Ukraine.Certainly prospects
of development of the Ukrainian institutional investors, going
out from foreign experience.
Key words: institutional investors, assets management,
market of financial services.
Стаття надійшла до редакції 10.06.2010
Прийнято до друку 27.08.2010
|