Методологія аналізу ефективності бюджетних капітальних вкладень
У статті описано методологію попередньої та наступної оцінки ефективності капіталовкладень за рахунок бюджетних коштів, а також методологія оцінки програм бюджетних капітальних вкладень. Ключові слова: ефективність, капітальні вкладення, бюджет, оцінка програм, критерій....
Збережено в:
Дата: | 2011 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
Назва видання: | Економічний вісник Донбасу |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24089 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Методологія аналізу ефективності бюджетних капітальних вкладень / С.М. Батіщева // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 2. — С. 110-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-24089 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-240892013-02-13T03:01:52Z Методологія аналізу ефективності бюджетних капітальних вкладень Батіщева, С.М. Фінанси У статті описано методологію попередньої та наступної оцінки ефективності капіталовкладень за рахунок бюджетних коштів, а також методологія оцінки програм бюджетних капітальних вкладень. Ключові слова: ефективність, капітальні вкладення, бюджет, оцінка програм, критерій. В статье описана методология предварительной и последующей оценки эффективности капиталовложений за счёт бюджетных средств, а также методология оценки программ бюджетных капитальных вложений. Ключевые слова: эффективность, капитальные вложения, бюджет, оценка программ, критерий. The article exhibits the methodology of preliminary and subsequent assessment of budgetary investments efficiency; it also proposes the methodology of budgetary investments programs assessment. Key words: efficiency, capital investment, budget, program assessment, criteria. 2011 Article Методологія аналізу ефективності бюджетних капітальних вкладень / С.М. Батіщева // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 2. — С. 110-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24089 336.531.2 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Фінанси Фінанси |
spellingShingle |
Фінанси Фінанси Батіщева, С.М. Методологія аналізу ефективності бюджетних капітальних вкладень Економічний вісник Донбасу |
description |
У статті описано методологію попередньої та наступної оцінки ефективності капіталовкладень за рахунок бюджетних коштів, а також методологія оцінки програм бюджетних капітальних вкладень. Ключові слова: ефективність, капітальні вкладення, бюджет, оцінка програм, критерій. |
format |
Article |
author |
Батіщева, С.М. |
author_facet |
Батіщева, С.М. |
author_sort |
Батіщева, С.М. |
title |
Методологія аналізу ефективності бюджетних капітальних вкладень |
title_short |
Методологія аналізу ефективності бюджетних капітальних вкладень |
title_full |
Методологія аналізу ефективності бюджетних капітальних вкладень |
title_fullStr |
Методологія аналізу ефективності бюджетних капітальних вкладень |
title_full_unstemmed |
Методологія аналізу ефективності бюджетних капітальних вкладень |
title_sort |
методологія аналізу ефективності бюджетних капітальних вкладень |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Фінанси |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24089 |
citation_txt |
Методологія аналізу ефективності бюджетних капітальних вкладень / С.М. Батіщева // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 2. — С. 110-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
series |
Економічний вісник Донбасу |
work_keys_str_mv |
AT batíŝevasm metodologíâanalízuefektivnostíbûdžetnihkapítalʹnihvkladenʹ |
first_indexed |
2025-07-03T03:32:27Z |
last_indexed |
2025-07-03T03:32:27Z |
_version_ |
1836595070480941056 |
fulltext |
110
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
С. М. Батіщева
Постановка проблеми. Ефективність як комп-
лексна категорія може дати вичерпну характеристику
процесів соціально-економічного розвитку країни. Зро-
стання ефективності використання факторів виробниц-
тва є головною передумовою реального економічно-
го зростання і прогресу. У зв’язку з цим аналіз еко-
номічної ефективності є важливою функцією держав-
ного управління.
Актуальні наразі проблеми методології аналізу
ефективності пов’язані з вибором критеріїв вимірю-
вання досягнутого рівня ефективності, складання си-
стеми показників, способу їх кількісного вираження і
взаємної ув’язки.
Аналіз досліджень та публікацій з проблеми.
Основним предметом дискусії для вчених сьогодні є
формування науково обґрунтованої системи показників
оцінювання ефективності [1, 2, 3]. На думку одних,
кількісне вимірювання ефективності можливе лише за
допомогою системи економічних показників. Інші ж
дотримуються такого погляду, що разом із системою
показників необхідний і узагальнюючий показник, який
дозволяє отримати інтегровану оцінку ефективності.
Мета нашого дослідження полягає у системати-
зації існуючого інструментарію оцінки ефективності
інвестиційних проектів та розробці методології аналі-
зу ефективності бюджетних капітальних вкладень.
Викладення основного матеріалу. Більшість
проектів, що фінансуються за рахунок бюджетних
коштів, за критерієм рентабельності можна віднести
до вимушених капіталовкладень. Разом з тим, голов-
ною причиною визнання проектів, які не приносять
прямого прибутку, неприбутковими, на наш погляд, є
відсутність методології аналізу ефективності бюджет-
них капіталовкладень. У зв’язку з цим уважаємо за
необхідну розробку системи показників оцінки ефек-
тивності бюджетних капітальних вкладень на основі
оцінки їх впливу на розвиток регіону.
В умовах перманентної обмеженості бюджетних
ресурсів виконання експертизи бюджетних інвести-
ційних проектів на предмет економічної та соціальної
ефективності вбачається стратегічно значущим фак-
тором досягнення поставлених цілей та завдань со-
ціально-економічного розвитку регіонів.
Для цього пропонується використовувати елемен-
ти методології оцінки інвестиційних проектів на
основі дисконтованих грошових потоків, доповнені
спеціальними розрахунками стосовно ефекту з роз-
ширення податкової бази.
Першочерговим етапом визначення ефективності
інвестиційного проекту є аналіз його відповідності
стратегічним напрямам розвитку регіону.
Наступний етап аналізу — підтвердження немож-
ливості реалізації проекту без бюджетних капіталовк-
ладень — одночасне виконання наступних умов:
— необхідність створення (реконструкції)
об’єктів, які відповідно до законодавства знаходяться
у державній або комунальній власності;
— неможливість запозичення фінансових ре-
сурсів через від’ємне значення чистої приведеної вар-
тості проекту або надто тривалий термін окупності.
Якщо в результаті вищезазначених аналітичних
процедур приймається рішення про відповідність кри-
теріям віднесення інвестиційного проекту до категорії
таких, що потребують бюджетних капіталовкладень,
існує сенс переходити до розрахункового (кількісно-
го) аналізу ефективності проекту.
Для всебічного аналізу пропонуємо визначати на-
ступні види ефективності інвестиційного проекту за ра-
хунок бюджетних капіталовкладень: економічна ефек-
тивність, бюджетна ефективність, соціальна ефективність.
Економічну ефективність регіонального інвес-
тиційного проекта можна оцінити за його здатністю впли-
вати на формування валового регіонального продукту
та забезпечувати динаміку економічного зростання.
Пропонується визначати показник економічної
ефективності (Кек.), який показує частину сумарного
за всі роки реалізації валового регіонального продук-
ту регіону, яка може бути забезпечена в результаті
впровадження проекту, і визначається за формулою:
, де (1)
VAi — очікувана додана вартість, створена в пер-
ший рік промислової експлуатації збудованого (рекон-
струйованого) об’єкту;
УДК 336.531.2
С. М. Батіщева,
начальник управління капітальних вкладень та розвитку інфраструктури міста
Головного управління економіки та інвестицій
Виконавчого органу Київміскради (КМДА)
МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ
БЮДЖЕТНИХ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ
111
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
С. М. Батіщева
ВРПі — очікуваний валовий регіональний про-
дукт у перший рік промислової експлуатації збудова-
ного (реконструйованого) об’єкту;
ВРПі-1 — валовий регіональний продукт у рік, який
передує початку будівництва (реконструкції);
— індекс інфляції у перший рік промисло-
вої експлуатації об’єкту відносно року, який передує
початку будівництва (реконструкції).
Для обчислення такого коефіцієнту (який також
можна перевести у відсоткове значення) пропонуєть-
ся використовувати відомості за рік, що передує по-
чатку будівництва (реконструкції), та за перший рік
промислової експлуатації збудованого (реконструйо-
ваного) об’єкту для нівелювання того розміру дода-
ної вартості, який враховується у валовому регіональ-
ному продукті у зв’язку з виконанням будівельних робіт
на об’єкті, тобто для чистого порівняння двох станів
економіки регіону: стану за відсутності проекту та ста-
ну при його промисловій експлуатації.
Зазначаємо, що коефіцієнт економічної ефективності
може мати істотне значення лише у випадку реалізації ве-
ликих інфраструктурних інвестиційних проектів.
У зв’язку з цим доцільним є розрахунок показ-
ників бюджетної ефективності регіонального інвести-
ційного проекту. Бюджетна ефективність відобра-
жає вплив результатів інвестиційного проекту на місце-
вий бюджет.
Основними показниками, які відображають
рівень використання бюджетних фондів, є бюджетний
ефект та бюджетна ефективність.
Бюджетний ефект (Бі) для і-го року після вве-
дення об’єкту в експлуатацію пропонуємо визначати
за формулою:
, де (2)
Ді — прибутки місцевого бюджету;
Ві — видатки місцевого бюджету.
Бюджетна ефективність (Кбюдж.) є відносним по-
казником, її пропонується визначати за наступною
формулою:
. (3)
До складу прибутків місцевого бюджету, що вра-
ховують під час розрахунку, включають:
— непрямі податки (акцизи) на продукцію (по-
слуги), що виробляється в результаті реалізації інвес-
тиційного проекту;
— надходження податку на прибуток та відраху-
вань частини прибутку комунального підприємства,
створеного в результаті реалізації проекту;
— емісійний прибуток, у випадку випуску цінних
паперів для залучення коштів до бюджету, розвитку з
метою реалізації проекту;
— плата за користування природними ресурсами,
якщо реалізація продукції передбачає їх використання;
— плата за ліцензії, якщо діяльність новостворе-
ного об’єкту підлягає ліцензуванню;
— плата за оренду комунального майна, створе-
ного в результаті реалізації інвестиційного проекту.
До складу видатків місцевого бюджету, які вра-
ховують під час розрахунку, входять:
— бюджетні капітальні вкладення для фінансу-
вання будівництва (реконструкції), у тому числі кош-
ти запозичень до бюджету розвитку;
— вартість обслуговування місцевого боргу (про-
порційно вартості частини запозичень, спрямованої саме
для реалізації такого інвестиційного проекту);
— розмір субвенцій з державного бюджету для
реалізації проекту;
— виплата допомог для осіб, які втратили робо-
ту внаслідок реалізації інвестиційного проекту;
— кошти резервного фонду місцевого бюджету
у випадку їх виділення для ліквідації несприятливих
наслідків надзвичайних ситуацій, що виникли в про-
цесі реалізації проекту.
На основі річних показників бюджетного ефекту
можливо обчислити інтегральний кількарічний показ-
ник як суму дисконтованих річних бюджетних ефектів.
Використання розрахунків бюджетного ефекту
створює передумови для впровадження в Україні ме-
ханізмів фінансування проектів розвитку за рахунок
податкового нарощування, широко використовуваного
в США та країнах ЄС. Бюджетне законодавство
України дозволяє перерахування коштів загального
фонду місцевих бюджетів до бюджету розвитку за
рішенням місцевих рад. Враховуючи це, на підставі
обґрунтованого розрахунку суми податкового наро-
щування від функціонування об’єктів, створених у
попередні роки за рахунок бюджетних капіталовкла-
день, можливо збільшити надходження бюджету роз-
витку поточного періоду, а відповідно, обсяг капіта-
ловкладень поточного періоду.
У випадку впровадження невеликих інвестицій-
них проектів, які потребують бюджетних капіталовк-
ладень, показники економічної та бюджетної ефектив-
ності можуть приймати дуже невисокі значення, що
може негативно відзначатись на загальній оцінці до-
цільності фінансування проекту за рахунок бюджет-
них коштів. Тому визначення соціального ефекту, який
очікується від реалізації проекту, є особливо важли-
вим у таких випадках.
Показниками соціального ефекту, який дося-
гається в результаті реалізації інвестиційного проекту, є:
112
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
С. М. Батіщева
— збільшення рівня зайнятості населення у пра-
цездатному віці;
— зміна (покращення) умов праці робітників;
— підвищення рівня забезпеченості населення
благоустроєним житлом;
— покращення стану оточуючого середовища;
— підвищення доступності та якості послуг на-
селенню у сфері транспорту, охорони здоров’я, осві-
ти, фізкультури і спорту, культури, ЖКГ;
— покращення постачання населення, що про-
живає на території регіону, окремими видами товарів
(ресурсів);
— покращення рівня здоров’я населення та пра-
цівників;
— покращення інформаційного забезпечення;
— економія вільного часу населення;
— виробництво нових видів і марок транспорт-
них засобів;
— будівництво нових автомобільних та залізнич-
них шляхів сполучення;
— зміна транспортних схем доставки певних
видів продукції, транспортних схем доставки праців-
ників до місця роботи;
— удосконалення розміщення торгової мережі;
— розвиток телефонного та інших видів зв’язку
тощо [4; 5; 6].
Оцінка соціальної ефективності у ряді випадків
піддається вартісному вимірюванню і може входити
до складу загальних результатів розрахунків у межах
визначення економічної ефективності проекту.
Кількісну оцінку соціальної ефективності можна про-
вести за допомогою методів кваліметрії, а також на
підставі соціологічних опитувань населення.
Враховуючи той факт, що сьогодні більшість про-
ектів бюджетних капіталовкладень є вимушеними ка-
піталовкладеннями, розрахунок для них показників
економічної та бюджетної ефективності може привес-
ти до нульових та від’ємних значень. Крім того,
більшість проектів, що реалізуються у сфері житло-
во-комунального та транспортного господарства не
ведуть до створення нових економічних суб’єктів, по
результатах діяльності яких можливо обчислювати
бюджетний ефект та бюджетну ефективність, а є інве-
стиціями у заміщення або модернізацію основних
фондів існуючих підприємств. У зв’язку з цим для
завідомо неприбуткових вимушених капіталовкладень
пропонуємо проводити оцінку виробничої ефектив-
ності капіталовкладень.
Загальна сутність оцінки полягає у визначенні
ефективності бюджетних капіталовкладень на основі
аналізу:
— чисельності штатного персоналу, необхідного
для обслуговування об’єкту капіталовкладень;
— майбутніх змін експлуатаційних витрат на
об’єкті капіталовкладень;
— показників зростання продуктивності праці,
зниження собівартості одиниці потужності, зростання
фондовіддачі, зростання фондоозброєності.
Висновок про доцільність здійснення таких капі-
таловкладень також необхідно робити не лише на
основі вищезазначених показників, а й додаткового
оцінювання очікуваного соціального ефекту.
Після прийняття управлінського рішення про
здійснення бюджетних інвестицій на підставі вищео-
писаної методології розпочинається процес освоєння
капіталовкладень.
Загальновизнаною методологією ефективного
управління бюджетними видатками є методологія про-
грамно-цільового бюджетування, яка наразі активно
впроваджується в Україні.
Програмно-цільовий метод дає можливість забез-
печити наступний контроль, який повинен здійснюватись
у процесі освоєння та фінансування капіталовкладень.
Він має на меті отримання відомостей для проведення
оцінки ефективності вже реалізованих проектів і прий-
няття подальших управлінських рішень щодо реалізації
аналогічних проектів у складі бюджетної програми.
Типовий перелік бюджетних програм, спрямова-
них на здійснення бюджетних капіталовкладень пропо-
нуємо розробити за галузевим принципом. Результа-
тивні показники виконання програм бюджетних капіта-
ловкладень для всіх програм можуть бути однотипни-
ми за виключенням показників якості. Так, показники
затрат можуть включати кількість проектів із будівни-
цтва (реконструкції), що реалізується, а також наводи-
ти кошторисну вартість реалізованих під час виконан-
ня програми проектів. Показники продукту повинні
включати кількість введених в експлуатацію об’єктів,
яку можна згрупувати за цільовим призначенням цих
об’єктів, а також кількість введених в експлуатацію
потужностей у відповідних одиницях виміру. Для виз-
начення показника ефективності найбільш доцільно ви-
користовувати показник економності — вартість будів-
ництва (реконструкції) одиниці потужності.
Що стосується показників якості, то їх визначен-
ня повинно здійснюватись в залежності від техноло-
гічної мети капіталовкладень. Разом з тим, зазначи-
мо, що з урахуванням лагу капітальних вкладень оці-
нка якості реалізованих програм бюджетних капіталов-
кладень може проводитись навіть через декілька років
після введення в експлуатацію об’єктів.
За всіх позитивних рисах методології програм-
но-цільового бюджетування, на наш погляд, її інстру-
ментів аналізу недостатньо для проведення всеохоп-
люючої оцінки ефективності програм місцевих бюд-
жетів за бюджетними капіталовкладеннями.
113
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
Вважаємо за необхідне проведення додаткової
комплексної оцінки використання капітальних активів
регіону в межах виконання програм бюджетних капі-
таловкладень.
Першим етапом такої оцінки повинно стати виз-
начення розміру прибутків, які отримує місцевий
бюджет від використання території та нерухомості
в регіоні. Ці прибутки можна розподілити на однора-
зові та поточні.
Основним джерелами одноразових прибутків, які
направляють на реінвестування, є:
— надходження від продажу (приватизації) існу-
ючих (в тому числі недобудованих) об’єктів комуналь-
ної власності;
— надходження від продажу права оренди зе-
мельних ділянок та нерухомості комунальної власності;
— надходження від конкурсів (аукціонів), орга-
нізованих з метою ефективного використання інвестицій.
Основним джерелами поточних прибутків від ви-
користання капітальних активів є:
— надходження від землекористувачів у вигляді
плати за землю та орендних платежів;
— надходження орендної плати за користування
нерухомості комунальної власності та іншого кому-
нального майна;
— податок на прибуток комунальних
підприємств.
Враховуючи викладене, показник загальних над-
ходжень від використання капітальних активів регіону
(Дка) можна визначити за формулою:
, де (4)
До — одноразові прибутки місцевого бюджету;
Дп — поточні прибутки місцевого бюджету;
ПНопосер. — сукупні податкові надходження місце-
вого бюджету від діяльності підприємств, які викори-
стовують комунальну власність;
Нкв — надходження квартирної плати мешканців
жилого фонду комунальної власності та плати за ко-
мунальні послуги, які спрямовуються на розширене
відтворення.
Обчислення частини квартирної плати та плати
за комунальні послуги, яка спрямовується на розши-
рене відтворення об’єктів інфраструктури, пропонуєть-
ся здійснювати за допомогою наступної формули:
, де (5)
Нкв j — розмір плати за вид послуг j, сплаченої за
певний проміжок часу;
α — коефіцієнт, який визначається за формулою:
, де (6)
%відшк — відсоток відшкодування тарифами за
надання послуг собівартості їх надання, виражений за
допомогою коефіцієнту;
р — діюча ставка податку на прибуток для
підприємства-надавача послуг, виражена за допомо-
гою коефіцієнту.
Якщо коефіцієнт α приймає від’ємне значення,
тобто за умов, коли розмір тарифів комунальних по-
слуг не відшкодовує собівартість їх надання, зараху-
вання частини квартирної плати зі знаком мінус до
загальної суми надходжень від використання капіталь-
них активів регіону має сенс тільки у випадку наяв-
ності схем бюджетного відшкодування різниці в тари-
фах та собівартості їх надання за рахунок коштів місце-
вого бюджету.
У сучасних умовах всеохоплюючої невідповід-
ності тарифів витратам для надання комунальних по-
слуг обчислення такого показника є доцільним для виз-
начення реального навантаження на міські бюджети,
яке створюється внаслідок недоперерахування суб-
венцій з державного бюджету на відшкодування різниці
в тарифах. Фактично ця сума означає розмір недоот-
риманих капіталовкладень у розбудову інфраструкту-
ри житлово-комунального господарства регіонів.
Обчислення показника загальних надходжень від
використання капітальних активів регіону за декілька
періодів часу створює можливість для оцінювання
ефективності програм капіталовкладень в ціло-
му. Зокрема згідно з методологією, яка існувала за
радянських часів, під час розробки програм на на-
ступні періоди пропонується обчислювати відношен-
ня приросту річного обсягу надходжень від викорис-
тання капітальних активів регіону до загальної суми
бюджетних капіталовкладень, здійснених відповідно
до усіх бюджетних програм або єдиної програми кап-
італовкладень (при її затвердженні) [7]. Тобто загаль-
ну ефективність бюджетних капіталовкладень, здійсне-
них в регіоні, можна обчислювати за формулою:
, де (7)
К — загальна сума бюджетних капітальних вкла-
день, здійснених у об’єкти комунальної власності регіону.
З метою дотримання співставності ефекту із ка-
піталовкладеннями, що його викликали, показник при-
росту річного обсягу надходжень від використання
капітальних активів регіону може бути помножений
на коефіцієнт інфляції останнього року відповідно до
базисного року порівняння.
Висновки.
Вищеперераховані методи оцінки економічної та со-
С. М. Батіщева
114
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
С. М. Батіщева
ціальної ефективності конкретних інвестиційних проектів
і методика оцінки загальної економічної ефективності
програм бюджетних капітальних вкладень є потужним
інструментом аналізу для забезпечення прийняття ефек-
тивних управлінських рішень в сфері фінансового за-
безпечення розвитку регіональної інфраструктури.
Наголосимо на важливості проведення ґрунтов-
ної оцінки соціальної ефективності та приділення їй уваги
на рівні з економічною. Для підтвердження важливості
цього параметру згадаємо „спальні” мікрорайони
більшості міст України. У зв’язку з тим, що оцінка ти-
пових проектів у житловому будівництві у певний про-
міжок часу проводилась лише за єдиним показником
— кошторисною вартістю будівництва 1 кв. метра жилої
площі, більшість проектувальників, прагнучи покращити
цей показник, передбачали в проектах погіршення тих
нормативів, стосовно яких не було чітких стандартів. У
результаті у багатьох проектах покращення показника
кошторисної вартості 1 кв. метра жилої площі було до-
сягнуто за рахунок погіршення цілого ряду інших по-
казників і якості житла в цілому [8]. У результаті на
сьогодні є досить великим відсоток житла типу так зва-
них „хрущовок”, які створюють обличчя українських
міст. Цей результат є нехтуванням показниками соц-
іальної ефективності під час оцінки програм капіталов-
кладень, які здійснювались у 60-ті рр. ХХ ст. З огляду
на існуючі сьогодні тенденції повернення до типового
житлового будівництва наголосимо на тому, що кожне
управлінське рішення потребує чіткого обґрунтування
меж економії, за якими кількість переходить у якість,
тобто у її погіршення.
Література
1. Економіка підприємства : підручник /
[М. Г. Грещак, В. М. Колот, А. П. Наливайко та ін.] ;
під ред. Покропивного С. Ф. — [2-ге вид., перероб.
та доп.]. — К. : КНЕУ, 2001. — 526 с. 2. Сергеев И. В.
Экономика организаций (предприятий) : [учебник для
студ. вузов, обучающихся по экон. спец.] / И. В. Сер-
геев, И. И. Веретенникова ; під ред. С. Ф. Покропив-
ного. — [3-е изд., перераб. и доп.]. — М. : Проспект,
2006. — 553 с. 3. Шмален Г. Основы и проблемы
экономики предприятия / Шмален Гельмут ; [В. А. Ан-
тонов (пер.)]. — М. : Финансы и статистика, 1996. —
512 с. : ил. 4. Приказ Министерства регионального
развития Российской Федерации от 31.07.2008 № 117
„Об утверждении методики расчета показателей и при-
менения критериев эффективности региональных ин-
вестиционных проектов” : по сост. на 6 окт. 2010 г.
утратил силу [Электронный ресурс]. — Режим дос-
тупа : http://base.consultant.ru/cons/cgi/
online.cgi?req=doc;base=LAW;n=79095. 5. Приказ
Министерства регионального развития Российской
Федерации от 30.10.2009 № 493 „Об утверждении
Методики расчета показателей и применения крите-
риев эффективности региональных инвестиционных
проектов, претендующих на получение государствен-
ной поддержки за счет бюджетных ассигнований
Инвестиционного фонда Российской Федерации” : по
сост. на 6 окт. 2010 г. [Электронный ресурс]. — Ре-
жим доступа : http://www.rg.ru/ 2010/01/29/metodika-
dok.html. 6. Распоряжение Правительства Москвы
от 03.10.97 № 1044-РЗП „О методике расчета основ-
ных технико-экономических показателей инвестици-
онной программы по территориям жилых застроек с
учетом обоснования эффективности капитальных вло-
жений” : по сост. на 6 окт. 2010 г. [Электронный ре-
сурс]. — Режим доступа : http://www.businesspravo.ru/
Docum/DocumShow_ DocumID_53882.html. 7. Мето-
дические указания к разработке государственных
планов развития народного хозяйства СССР / Утвер-
ждены постановлением Государственного планового
комитета Совета Министров СССР. — М. : Экономи-
ка, 1974. — 791 с. 8. Азгальдов Г. Г. Квалиметрия в
архитектурно-строительном проектировании / Г. Г. Аз-
гальдов. — М. : Стройиздат, 1989. — 264 с.: ил.
Батіщева С. М. Методологія аналізу ефек-
тивності бюджетних капітальних вкладень
У статті описано методологію попередньої та на-
ступної оцінки ефективності капіталовкладень за ра-
хунок бюджетних коштів, а також методологія оцінки
програм бюджетних капітальних вкладень.
Ключові слова: ефективність, капітальні вкладен-
ня, бюджет, оцінка програм, критерій.
Батищева С. Н. Методология анализа эффек-
тивности бюджетных капитальных вложений
В статье описана методология предварительной и
последующей оценки эффективности капиталовложе-
ний за счёт бюджетных средств, а также методология
оценки программ бюджетных капитальных вложений.
Ключевые слова: эффективность, капитальные
вложения, бюджет, оценка программ, критерий.
Batischeva С. M. Methodology of analysis of
efficiency of budgetary capital investments
The article exhibits the methodology of preliminary
and subsequent assessment of budgetary investments
efficiency; it also proposes the methodology of budgetary
investments programs assessment.
Key words: efficiency, capital investment, budget,
program assessment, criteria.
Стаття надійшла до редакції 11.03.2011
Прийнято до друку 27.05.2011
|