Врахування чинників опору інноваційному розвитку процесів створення цінності на підприємстві
У статті проведено аналіз чинників опору інноваційному розвитку процесів створення цінності в економіці України, за результатами якого запропоновано розрізняти ендогенні та екзогенні чинники опору. Ключові слова: інновації, опір, процес створення цінності....
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Економічний вісник Донбасу |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24097 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Врахування чинників опору інноваційному розвитку процесів створення цінності на підприємстві / К.С. Безгін // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 2. — С. 185-187. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-24097 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-240972013-02-13T03:02:01Z Врахування чинників опору інноваційному розвитку процесів створення цінності на підприємстві Безгін, К.С. Менеджмент інновацій У статті проведено аналіз чинників опору інноваційному розвитку процесів створення цінності в економіці України, за результатами якого запропоновано розрізняти ендогенні та екзогенні чинники опору. Ключові слова: інновації, опір, процес створення цінності. В статье проведен анализ факторов сопротивления инновационному развитию процессов создания ценности в экономике Украины, по результатам которого предложено различать эндогенные и экзогенные факторы сопротивления. Ключевые слова: инновации, сопротивление, процесс создание ценности. The article analyzes the factors of development of resistance to innovative value creation in the economy of Ukraine, the results of which suggested to distinguish between endogenous and exogenous factors of resistance. Key words: innovation, resistance, the process of value creation. 2011 Article Врахування чинників опору інноваційному розвитку процесів створення цінності на підприємстві / К.С. Безгін // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 2. — С. 185-187. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24097 658.012 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій |
| spellingShingle |
Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій Безгін, К.С. Врахування чинників опору інноваційному розвитку процесів створення цінності на підприємстві Економічний вісник Донбасу |
| description |
У статті проведено аналіз чинників опору інноваційному розвитку процесів створення цінності в економіці України, за результатами якого запропоновано розрізняти ендогенні та екзогенні чинники опору. Ключові слова: інновації, опір, процес створення цінності. |
| format |
Article |
| author |
Безгін, К.С. |
| author_facet |
Безгін, К.С. |
| author_sort |
Безгін, К.С. |
| title |
Врахування чинників опору інноваційному розвитку процесів створення цінності на підприємстві |
| title_short |
Врахування чинників опору інноваційному розвитку процесів створення цінності на підприємстві |
| title_full |
Врахування чинників опору інноваційному розвитку процесів створення цінності на підприємстві |
| title_fullStr |
Врахування чинників опору інноваційному розвитку процесів створення цінності на підприємстві |
| title_full_unstemmed |
Врахування чинників опору інноваційному розвитку процесів створення цінності на підприємстві |
| title_sort |
врахування чинників опору інноваційному розвитку процесів створення цінності на підприємстві |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Менеджмент інновацій |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24097 |
| citation_txt |
Врахування чинників опору інноваційному розвитку процесів створення цінності на підприємстві / К.С. Безгін // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 2. — С. 185-187. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT bezgínks vrahuvannâčinnikívoporuínnovacíjnomurozvitkuprocesívstvorennâcínnostínapídpriêmství |
| first_indexed |
2025-07-03T03:32:49Z |
| last_indexed |
2025-07-03T03:32:49Z |
| _version_ |
1836595092459094016 |
| fulltext |
185
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
Актуальним напрямком економічних перетворень
в Україні є процес формування системи ефективного
управління інноваційною діяльністю, як на мікро, так і
на макрорівні. Це одне з головних завдань в сфері
конкурентного розвитку, оскільки на сучасному етапі
інноваційний розвиток процесів створення економіч-
ної цінності є безальтернативним напрямом здатним
підвищити рівень конкурентоспроможності вітчизня-
них суб’єктів господарювання на внутрішньому та
зовнішньому ринках. У цьому аспекті розробка су-
часної системи управління інноваційним розвитком
процесів створення цінності не можлива без науково-
практичного аналізу основних чинників опору та інтег-
рації в рамках створюваної системи сучасного інстру-
ментарію, здатного результативно протидіяти та циту-
ючи класика „творчо руйнувати” ці перепони.
Дослідження теоретичних та практичних аспектів
управління інноваційною діяльністю отримали значного
розвитку завдяки науковим доробкам закордоних та
вітчизняних вчених. Так, вагомий внесок у розвиток
цього напряму зробили такі видатні науковці, як: І. Ан-
софф, П. Друкер, М. Кондратьєв, Г. Менш, М. Пор-
тер, Б. Санто, Б. Твісс, М. Туган-Барановський,
К. Фримен, М. Хучек, Й. Шумпетер та інші. Серед су-
часних українських та російських авторів можна ви-
ділити Ю. Бажала, В. Геєця, Ю. Гончарова, М. Дени-
сенка, П. Завліна, С. Ільєнкову, Л. Федулову, Р. Фат-
хутдінова, В. Швеця, А. Шегду та інших.
Разом з тим, характер розвитку та аналіз стану
інноваційної діяльності національних промислових
підприємств у сучасних умовах потребують удоско-
налення системи управління нею, в тому числі, за ра-
хунок врахування основних чинників опору іннова-
ційному розвитку. Усе це набуває особливої актуаль-
ності за умов пошуку потенційних можливостей за-
безпечення інноваційного розвитку процесів створен-
ня цінності на вітчизняних підприємствах і спрямуван-
ня економічного вектора до стабільного зростання.
Аналіз основних складових інноваційного про-
цесу в ланцюгу створення економічної цінності „сус-
пільство — держава — суб’єкт господарювання” доз-
воляє запропонувати гіпотезу стосовно необхідності
виділення основних факторів опору інноваційного роз-
витку процесів створення цінності.
З позиції загального менеджменту, процесом опо-
ру нововведенням в різних їх виявах займається та-
кий напрям, як управління змінами [1]. У межах цьо-
го науково-практичного напряму розроблені методичні
положення та механізми протидії менеджера цьому
опору, а також алгоритми найбільш ефективного
управління процесом змін, де опір з боку персоналу є
чи не головною причиною ускладнень. У випадку з
інноваційним розвитком процесів створення цінності
ця діяльність більш складна та глобальна. Це пов’яза-
но з рядом обставин, а саме: крос кордонний харак-
тер процесів створення цінності; обмеженість ресурсів,
і з боку держави, і з боку приватного бізнесу; міждис-
циплінарність предмету дослідження та інше.
Таким чином, виділення основних факторів опо-
ру інноваційному розвитку процесів створення цінності
дозволить побудувати адекватну систему управління,
яка б враховувала ці чинники.
Під час найбільш узагальненої спробі класифі-
кувати фактори опору інноваційному розвитку, може-
мо умовно поділити їх на екзогенні (зовнішні) та ен-
догенні (внутрішні).
Не претендуючи на вичерпний перелік екзоген-
них факторів опору інноваційному розвитку процесів
створення цінності перелічимо деякі з них:
— нераціональне використання наявних ресурсів
в економіці транзитивного типу. Основна підтримка, і з
боку держави, і з боку приватних інвесторів орієнтова-
на на галузі, які створюють низьку додану вартість та
знаходяться в переважній більшості на рівні ІІІ та IV
технологічних укладів. Структура фінансування науко-
вої діяльності залежно від технологічного укладу: 70%
розвиток продукції IV технологічного укладу, 23% V
технологічного укладу. Щодо закордонних і вітчизня-
них інвестицій ситуація ще менш задовільна, так 75%
інвестицій направляється в III технологічний уклад, 20%
в IV, 4,5% в V технологічний уклад [2];
— недосконала система фінансових преференцій,
що спрямовані на симулювання інноваційного розвит-
ку процесів створення цінності вищих технологічних
щаблів. Наразі технологічна структура української еко-
номіки представлена III-V технологічним укладом.
Формування III технологічного укладу (1880 — 1930)
ґрунтувалося на технологіях виробництва електрое-
нергії, розвитку важкого машинобудування й елект-
ротехнічної промисловості, прокату стали, розвитку
хімічної промисловості. IV технологічний уклад
(1930 — 1980) ґрунтувався на використанні енергії ато-
УДК 658.012
К. С. Безгін,
Донецький національний університет,
м. Донецьк
ВРАХУВАННЯ ЧИННИКІВ ОПОРУ ІННОВАЦІЙНОМУ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСІВ
СТВОРЕННЯ ЦІННОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
К. С. Безгін
Менеджмент інновацій
186
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
ма в мирній і військовій цілях, поширенні комп’ютер-
ної техніки й програмного забезпечення, широкомас-
штабному розвитку машинобудування. V технологіч-
ний уклад (1980 — до теперішнього часу) характери-
зується розвитком мікроелектроніки, інформатики,
генної інженерії, біотехнологій, нових видів енергії,
аерокосмічних технологій, телекомунікаційного й су-
путникового зв’язку, нетрадиційних джерел енергії.
Наразі у технологічно розвинених країнах починають
виявлятися ознаки шостого технологічного укладу,
основою якого є нанотехнології, біотехнології, техно-
логії „термоядерного синтезу”, оптоелектроніка, мо-
лекулярна електроніка, технології штучного інтелек-
ту, фотоніка та інше. В Україні випуск продукції V тех-
нологічного укладу становить близько 4%. Продук-
ція, що представляє VI технологічний уклад й визна-
чає глобальні мегатренди технологічного розвитку
держави, а також рівень його конкурентоспроможності
й економічної безпеки, в Україні практично відсутній і
перебуває на рівні менш 0,1%. Близько 58% виробле-
ної вітчизняними підприємствами продукції належить
до третього технологічного укладу, приблизно 38%
це продукція IV технологічного укладу [2; 3];
— недосконалість та невпорядкованість норма-
тивно-правової бази, зокрема Закону України „Про
інноваційну діяльність” [7]. Комплексне управління
інноваційною економікою можливо завдяки розробці
нових та гармонізації існуючих науково-практичних
підходів до державного управління інноваційною діяль-
ністю, що поєднують стратегічні інтереси держави,
виробників, споживачів. Тобто, специфіка періоду
реформування економіки України обумовлює не-
обхідність особливого підходу до державного менед-
жменту інноваційної діяльності, за рахунок розробки
Кодексу Законів „Про інноваційну діяльність” як фак-
тору національної безпеки України;
— недосконала інституційна архітектоніка, що оз-
начає формування гармонійної сукупності інституцій-
них структур, що адекватна вимогам кожного етапу
розвитку системи суспільного господарства [4];
— орієнтація закордонних інвестицій на нижні лан-
ки технологічних укладів вітчизняної економіки. За оці-
нками експертів технологічне оновлення економіки Ук-
раїни вимагає капіталовкладень на рівні 500 млрд дол.
США [5]. А за роки незалежності Україна отримала близь-
ко 30 млрд дол. США прямих іноземних інвестицій. Су-
часний стан переробної промисловості засвідчує тен-
денції до зростання зацікавленості іноземного капіталу в
закріпленні існуючої індустріальної структури економіки
України. Найбільш ці процеси ускладнять фінансово-еко-
номічний стан високотехнологічних підприємств
більшості галузей промисловості. Найчастіше основни-
ми мотивами для іноземних інвесторів є доступ до ре-
сурсів, а також орієнтація на високоприбуткові та швид-
коокупні сегменти національної економіки, що не сприяє
адаптації структури національної економіки до вимог гло-
бальної конкуренції та розширенню інвестиційних ре-
сурсів для потреб високотехнологічної модернізації еко-
номіки України. Аналіз технологічної структури прямих
іноземних інвестицій свідчить, що вони надходять пере-
важно у виробництво, де використовуються технології
другого (чорна металургія), третього (прокат сталі, енер-
гетичне машинобудування, виробництво та розподіл елек-
троенергії) та четвертого (автомобіле- та суднобудуван-
ня, тракторобудування, кольорова металургія, видобуток
та переробка нафти, хімічна та нафтохімічна промис-
ловість) технологічних укладів. Наслідком дії цих тен-
денцій може стати формування малоперспективної мо-
делі міжнародної спеціалізації національної економіки
України. Уже зараз рівень присутності українських ви-
робників на високодинамічних ринках, що визначають
перспективи світової економіки, незначний. Так, частка
продукції високих технологій у структурі експорту про-
мислових товарів складає лише 5%;
— недосконалість технологій, що використову-
ються на ІІІ-IV технологічному укладі, що знижує
ефективність цих галузей та напряму впливає на фінан-
сування інновацій. Відповідно до Закону України „Про
наукову діяльність” [8] на наукові дослідження повин-
не виділяться 1,9% ВВП, а фактично в 2009 було отри-
мано 0,35%. Для приклада у Швеції наукові дослід-
ження фінансуються в обсязі 3,7% ВВП, у Японії —
3,06%, у США — 2,84%. Проведені в США дослід-
ження дозволили визначити пропорцію між інвесто-
ваними в прикладну науку коштами й одержуваної від
цього прибутком, що становить 1:30-70, у нашій країні
такі дослідження не проводилися [2];
— низька ефективність національних структур
підтримки інноваційної діяльності (технопарки, бізнес-
інкубатори та інші) [9];
— недосконала система освітніх програм, в яких
ігнорується розвиток загальної інноваційної культури,
заснованої на погодженості та системному врахуванні
в рамках процесу створення цінності показників еко-
номічного, соціального та екологічного розвитку [6].
Україна в процесі формування економіки знань зай-
має досить суперечливе положення. Так, з одного
боку, за даними Державного департаменту інтелекту-
альної власності за останні 15 років було видано 90
тис. патентів на винаходи й корисні моделі, а, з інший,
— усього 20 винаходів із цієї кількості були доведені
до стадії комерційного виробництва. Інтелектуальний
потенціал вітчизняних учених і винахідників є досить
високим, цьому сприяє й збереження деяких „осе-
редків” академічної й прикладної науки. В Україні ос-
таннім часом щорічно реєструється близько 10 тис.
винаходів (з яких 21% доводиться на машинобуду-
вання, 21% — хімію, 19% — прилади, 6% — елект-
ротехнікові, 7% — інше, 27% не класифіковані) [3];
— відсутність соціогуманітарних передумов в
рамках національної інноваційної системи — особли-
востей національної культури і менталітету, традицій-
К. С. Безгін
187
Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011
них цінностей, суспільних підвалин і характеру соц-
іальних зв’язків [6];
— неврегульованість питань, що пов’язані з охо-
роною інтелектуальної власності та інше [9].
До ендогенних факторів слід віднести:
— відсутність зв’язків у більшості випадків між
практичними завданнями, що стоять перед конкретними
галузями та дослідженнями, що здійснюються науково-
дослідними інститутами, вищими навчальними заклада-
ми взагалі та окремими винахідниками зокрема [9];
— відсутність творчого середовища для реалі-
зації пропозицій інноваційно-активного персоналу;
— відсутність ефективного механізму стимулю-
вання і мотивації робітників до творчої ініціативи та
інноваційної діяльності, посилення їх зацікавленості в
оновленні виробництва на основі передової техніки і
наукоємних технологій;
— відсутність на більшості підприємств струк-
турних підрозділів, що займаються дослідженнями та
розробками;
— часова перспектива перебування на керівних
посадах призводить до нівелювання стратегічних (як-
існих) форм інноваційного розвитку процесу створен-
ня цінності на підприємстві;
— відсутність у керівників підприємств синте-
тичної управлінської компетенції, що здатна на сис-
темних основах управляти інноваційним процесом
створення цінності на підприємстві;
— протидія впровадженню на підприємствах про-
цесного підходу до управління процесами діяльності,
систем менеджменту якості сертифікованих за міжна-
родними стандартами та інших організаційно-управл-
інських інновацій, що здатні в перспективі суттєво
підвищити ефективність процесів створення цінності
на підприємстві;
— недосконала система діагностики вимог
зовнішніх споживачів відносно кінцевої цінності, що
виробляється суб’єктом господарювання.
Таким чином, за умов пошуку потенційних можли-
востей забезпечення інноваційного розвитку процесів ство-
рення цінності на вітчизняних підприємствах та орієнтації
економічного вектора до стабільного зростання, стає не-
обхідним врахування факторів опору та побудові систем
управління, як на мікро, так і на макрорівні з інтегрова-
ним інструментарієм його конструктивного подолання.
В подальших дослідженнях автор планує зосере-
дити увагу на розробці методичного підходу до ство-
рення системи управління процесами створення цінності
на підприємстві, що гармонійно інтегрують інструмен-
тарій подолання опору інноваційному розвитку.
Література
1. Иванова Е. В. Тренинг управления измене-
ниями в организации / Е. В. Иванова. — СПб. : Речь,
2007. — 292 с. 2. Державний комітет статистики
України [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://www.ukrstat.gov.uа. 3. Міністерство освіти і
науки України [Електронний ресурс]. — Режим дос-
тупу : http://www.mon.gov.uа. 4. Институциональ-
ная архитектоника и динамика экономических пре-
образований / под ред. д-ра экон. наук А. А. Грицен-
ко. — Х., 2008. — 928 с. 5. Гальчинський А. С.
Інноваційна стратегія українських реформ / А. С. Галь-
чинський, В. М. Геєць, А. К. Кінах, В. П. Семиножен-
ко. — К. : Знання України, 2002. — 336 с. 6. Дру-
кер П. Ф. Бизнес и инновации : пер. с англ. — М. :
ИД „Вильямс”, 2009. — 432 с. 7. Закон України від
04 липня 2002 року № 40-IV „Про інноваційну
діяльність”// Відомості Верховної Ради України (ВВР)
— 2002. — № 36. — ст. 266. 8. Закон України від
13 грудня 1991 року № 1977-XII „Про наукову і нау-
ково-технічну діяльність”// Відомості Верховної Ради
України (ВВР) — 1992. — № 13. — ст. 165. 9. Стра-
тегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці
України : у 3 т. / за ред. акад. НАН України В. М. Гейця,
акад. НАН України В. П. Семіноженка, чл.-кор. НАН
України Б. Є. Кваснюка. — Т. 2: Інноваційно-технолог-
ічний розвиток економіки. — К. : Фенікс, 2007. — 564 с.
Безгін К. С. Врахування чинників опору інно-
ваційному розвитку процесів створення цінності
на підприємстві.
У статті проведено аналіз чинників опору інно-
ваційному розвитку процесів створення цінності в еко-
номіці України, за результатами якого запропоновано
розрізняти ендогенні та екзогенні чинники опору.
Ключові слова: інновації, опір, процес створення
цінності.
Безгин К. С. Учет факторов сопротивления
инновационному развитию процессов создания
ценности на предприятии.
В статье проведен анализ факторов сопротивле-
ния инновационному развитию процессов создания
ценности в экономике Украины, по результатам кото-
рого предложено различать эндогенные и экзогенные
факторы сопротивления.
Ключевые слова: инновации, сопротивление, про-
цесс создание ценности.
Bezgin K. S. Managing the resistance to
innovation development process of value creation in
the enterprise.
The article analyzes the factors of development of
resistance to innovative value creation in the economy of
Ukraine, the results of which suggested to distinguish
between endogenous and exogenous factors of resistance.
Key words: innovation, resistance, the process of
value creation.
Стаття надійшла до редакції 07.04.2011
Прийнято до друку 27.05.2011
К. С. Безгін
|