Кількісно-якісні детермінанти відтворення людського потенціалу в системі міжнародних міграційних процесів

У статті розглянуто країни з найбільш сприятливими умовами для імміграції кваліфікованих працівників на основі критеріїв міграційної привабливості. Визначено віковий та освітньо-кваліфікаційний рівні задоволення потреби ринку праці країн призначення. Досліджено ефекти від грошових переказів і рееміг...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Курій, Л.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2011
Schriftenreihe:	Економічний вісник Донбасу
Schlagworte:	Міжнародна та регіональна економіка
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24120
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Кількісно-якісні детермінанти відтворення людського потенціалу в системі міжнародних міграційних процесів / Л.О. Курій // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 2. — С. 37-42. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-24120
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-241202013-02-13T03:02:28Z Кількісно-якісні детермінанти відтворення людського потенціалу в системі міжнародних міграційних процесів Курій, Л.О. Міжнародна та регіональна економіка У статті розглянуто країни з найбільш сприятливими умовами для імміграції кваліфікованих працівників на основі критеріїв міграційної привабливості. Визначено віковий та освітньо-кваліфікаційний рівні задоволення потреби ринку праці країн призначення. Досліджено ефекти від грошових переказів і рееміграції у країнах походження. Показано роль рееміграції у трансфері технологій, накопиченні знань та вдосконаленні людського потенціалу. Ключові слова: міграційні процеси, відтворення люського потенціалу, імміграція, рееміграція, грошові перекази. В статье рассмотрены страны с наиболее благоприятными условиями для иммиграции квалифицированных кадров на основе критериев миграционной привлекательности. Определены возрастной и образовательно-квалификационный уровни удовлетворения потребности рынка труда стран назначения. Исследованы эффекты от денежных переводов и реэмиграции в странах происхождения. Показана роль реэмиграции в трансфере технологий, накоплении знаний и усовершенствовании человеческого потенциала. Ключевые слова: миграционные процессы, воспроизводство человеческого потенциала, иммиграция, реэмиграция, денежные переводы. The countries with the most favorable conditions for skilled immigration on the basis of migratory pull factors are considered. Age-specific as well as educational and professional levels of destination countries labor markets demand satisfaction are defined. Remittances and return migration effects in countries of origin are researched. The role of return migration in technology transfer, knowledge accumulation and human potential improvement is displayed. Key words: migration processes, human capacity reproduction, immigration, return migration, remittances. 2011 Article Кількісно-якісні детермінанти відтворення людського потенціалу в системі міжнародних міграційних процесів / Л.О. Курій // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 2. — С. 37-42. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24120 331.556 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка
spellingShingle	Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка Курій, Л.О. Кількісно-якісні детермінанти відтворення людського потенціалу в системі міжнародних міграційних процесів Економічний вісник Донбасу
description	У статті розглянуто країни з найбільш сприятливими умовами для імміграції кваліфікованих працівників на основі критеріїв міграційної привабливості. Визначено віковий та освітньо-кваліфікаційний рівні задоволення потреби ринку праці країн призначення. Досліджено ефекти від грошових переказів і рееміграції у країнах походження. Показано роль рееміграції у трансфері технологій, накопиченні знань та вдосконаленні людського потенціалу. Ключові слова: міграційні процеси, відтворення люського потенціалу, імміграція, рееміграція, грошові перекази.
format	Article
author	Курій, Л.О.
author_facet	Курій, Л.О.
author_sort	Курій, Л.О.
title	Кількісно-якісні детермінанти відтворення людського потенціалу в системі міжнародних міграційних процесів
title_short	Кількісно-якісні детермінанти відтворення людського потенціалу в системі міжнародних міграційних процесів
title_full	Кількісно-якісні детермінанти відтворення людського потенціалу в системі міжнародних міграційних процесів
title_fullStr	Кількісно-якісні детермінанти відтворення людського потенціалу в системі міжнародних міграційних процесів
title_full_unstemmed	Кількісно-якісні детермінанти відтворення людського потенціалу в системі міжнародних міграційних процесів
title_sort	кількісно-якісні детермінанти відтворення людського потенціалу в системі міжнародних міграційних процесів
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Міжнародна та регіональна економіка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24120
citation_txt	Кількісно-якісні детермінанти відтворення людського потенціалу в системі міжнародних міграційних процесів / Л.О. Курій // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 2. — С. 37-42. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT kuríjlo kílʹkísnoâkísnídetermínantivídtvorennâlûdsʹkogopotencíaluvsistemímížnarodnihmígracíjnihprocesív
first_indexed	2025-07-03T03:33:51Z
last_indexed	2025-07-03T03:33:51Z
_version_	1836595158008725504
fulltext	37 Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011 Л. О. Курій Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими та практич- ними завданнями. У сучасних умовах розвитку людський потенціал виступає основним чинником еко- номічного зростання та конкурентоспроможності країн. Як наслідок, національні економіки зацікавлені у використанні різних засобів його відтворення. Основною перешкодою формування людського потен- ціалу у розвинутих регіонах світу на сучасному етапі є старіння населення і пов’язане з ним скорочення ква- ліфікованих працівників на ринку праці. У цьому руслі ефективним засобом компенсації втрат людського по- тенціалу виступає міграційний перерозподіл, що надає додаткові можливості фінансування його розвитку, кількісного поповнення та додаткових інноваційних зрушень у контексті становлення економіки знань та інформаційного суспільства. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вітчизняні дослідники людського потенціалу Л. Близ- нюк, О. Грішнова, Е. Лібанова, О. Новікова, Л. Семів та Л. Шаульська приділяють значну увагу визначенню його сутності, структури та шляхів формування. Російські науковці І. Цапенко, Е. Кіріченко, Г. Глущен- ко підкреслюють негативні тенденції втрати освітньо- го, інтелектуального та інноваційного потенціалу внас- лідок еміграції висококваліфікованих працівників з країн, що розвиваються. Водночас проблемам залу- чення людського потенціалу міграційним шляхом при- свячено ряд доповідей та програм міжнародних орга- нізацій: ООН, Світового банку, Міжнародної органі- зації праці, Міжнародної організації з міграції, Орган- ізації економічного співробітництва та розвитку, Світо- вого економічного форуму. У них зосереджена увага на внеску міжнародної трудової міграції в економічне зростання, розвиток, зайнятість і скорочення бідності. Невирішені частини проблеми. Недостатньо проаналізованими залишаються взаємозв’язок розвит- ку людського потенціалу з міграційними процесами та використання їх переваг для сталого економічного та демографічного розвитку. У такому контексті акту- альним залишається виявлення можливих ефектів від міграційного перерозподілу людського потенціалу для подальшого його відтворення. Постановка завдання. Із огляду на ряд неви- рішених проблем регулювання міграційних про- цесів, з погляду ефективного відтворення людсько- го потенціалу, ми поставили завдання виявити мож- ливості його міграційного формування на кількісній та якісній основі. Основний матеріал дослідження. Для країн по- ходження та призначення мігрантів реалістичною є мож- ливість кількісного і якісного відтворення людського потенціалу внаслідок його міграційного перерозподі- лу. Поштовхом для ефективного перерозподілу є про- УДК 331.556 Л. О. Курій, Хмельницький національний університет КІЛЬКІСНО-ЯКІСНІ ДЕТЕМІНАНТИ ВІДТВОРЕННЯ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ 42,8 12,3 10,8 7,3 7,2 6,7 6,5 6,4 5,4 5,3 США Російська Федерація Німеччина Саудівська Аравія Канада Франція Об'єднане Королівство Іспанія Індія Україна Рис. 1. Країни з найбільшим числом міжнародних мігрантів, 2010 р., млн. чол. [1] 38 Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011 1341 1220 -532 -1049 -1076 -1500 -1000 -500 0 500 1000 1500 Європа Північна Америка Африка Латинська Америка Азіяти с. ч ол . Л. О. Курій цес імміграції в країнах призначенння та процеси рее- міграції та надходження грошових переказів у країни походження. За оцінками ООН, загальна кількість міжнарод- них мігрантів у 2010 р. перевищує 200 млн. чол. Відбу- вається концентрація міжнародних мігрантів в окре- мих країнах та регіонах світу. У 2010 р. 75 % загаль- ної кількості мігрантів зосереджено в 29 країнах, се- ред яких лідерами є США (42,8 млн. чол., 20 %), Ро- сія (12,3 млн. чол., 5,7 %), Німеччина (10,8 млн. чол., 5,0 %) (рис. 1) [1]. У 2005-2010 рр. найбільшим міграційним доно- ром є Азія, втративши в середньому 1,1 млн. чол. Населення Латинської Америки та Африки також змен- шується в результаті міграційного обміну. Водночас збільшення населення в середньому на 1,2 млн. чол. в рік є характерним для Північної Америки та Європи (на 1,3 млн. чол.) (рис. 2) [1]. Країни призначення зацікавлені в імміграції ви- сококваліфікованих працівників внаслідок гострого попиту на ринку праці. Основними мотивами висту- пає гостра потреба в інноваціях, підвищення профе- сійного рівня національної робочої сили та продук- тивності праці, зростання загального рівня кваліфікації на національному ринку праці. Водночас розвинуті країни володіють досить не- рівномірним потенціалом розвитку та залучення ви- сококваліфікованих іммігрантів за критеріями мігра- ційної політики, управління ринком праці та його ефек- тивності, здатності підприємств ефективно викорис- товувати людський потенціал, інфраструктури та якості життя у країні. Відповідно до цього, науковці Світово- го економічного форуму виділяють п’ять рівнів роз- витку імміграційного потенціалу країн: високий, ви- щий середнього, середній, нижчий середнього, низь- кий (табл. 1) [2, с. 28-29]. Найбільш сприятливими умовами для імміграції висококваліфікованих працівників володіють такі приймаючі країни, як: Сінгапур, Канада, Німеччина, Ірландія, Австралія, США, Швеція, Об’єднане Корол- івство, Франція. Імміграція підтримує задоволення потреби рин- ку праці приймаючих країн на двох рівнях: віковому та професійно-кваліфікаційному (рис. 3). Вікова не- стача економічно активного населення компенсується завдяки відбору іммігрантів та народженню ними дітей в середині країни. Задоволення професійно-кваліфі- каційної потреби ринку праці здійснюється шляхом навчання, адаптації мігрантів, залучення працівників необхідної кваліфікації. Еміграція сприяє якісному та кількісному відтво- ренню людського потенціалу у країнах походження завдяки двом основним ефектам: грошовим перека- зам та подальшій рееміграції (рис. 4). Дослідження світового банку економік країн зі значною часткою грошових переказів у ВВП (Таджи- кистан 45,5%, Молдова 38,3%, Ліван 24,4%, Філіппіни 11,6%, Албанія 10,1%) підтверджують позитивний вплив грошових переказів на економічне зростання, а отже й на фінансування розвитку людського потенціа- лу в середині країни [3, с. 52-54]. Це можливо за підвищення доходів домогоспо- дарств, що зумовлює збільшення витрат на освіту, охорону здоров’я, зростання рівня життя. Інвестуван- ня грошових переказів та розширення споживання генерує мультиплікативний ефект, сприяючи збільшен- ню ВВП на душу населення (рис. 4). За розрахунками Світового банку один перека- Рис. 2. Середньорічне сальдо міграції в основних регіонах світу, 2005-2010 рр., тис. чол. [1] 39 Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011 Л. О. Курій заний долар утворює два-три долари ВВП [4, с. 37]. Таким чином, грошові перекази можуть бути викори- стані для якісного відтворення людського потенціалу, що є позитивним ефектом його перерозподілу. Підвищення рівня життя у країні, призначення мігрантів, зумовлює зворотні міграційні процеси. Сце- нарій циклічної міграції підтверджується історією країн Південної Європи та Ірландії, де підвищення рівня життя з кінця 70-х років ХХ століття посприяло ак- тивній рееміграції і зміні їх ролі з країн походження на країни призначення мігрантів [4, с. 43]. Рееміграція сприяє трансферу знань і технологій та інвестуванню сформованого за кордоном людсь- кого потенціалу до місцевої економіки завдяки: 1. Передачі технологій, що здійснюється через нео- сяжні форми, виходячи за межі національних кордонів: спілкування через електронні мережі — електронну по- шту, факс, Інтернет, а також навчання, технічна допомо- га, наукові конференції, зустрічі, наукові обміни, консуль- тації, лекції. При цьому до «технологій» все частіше відно- сять знання, навички, кваліфікацію, організаційний і уп- равлінський досвід. Реемігранти сприяють трансферту технологій та зворотнім інвестиціям [5, с. 3-11]. 2. Міжнародним науково-технічним взаємозв’- язкам, що налагоджуються під час рееміграції нау- ковців, вчених і висококваліфікованих спеціалістів та зумовлюють розширення спільної наукової діяльності із зарубіжними колегами, трансфер знань та ноу-хау. В країнах ЄС частка публікацій в міжнародному співавторстві перевищила 50%, вчені із 192 країн ма- ють публікації в міжнародному співавторстві, що свідчить про високу ступінь їх інтегрованості в світо- ве наукове співтовариство [5, с. 5; 6, с. 6]. Циркуляції професіоналів сприяють програми міжнародних організацій — ООН, Міжародної орга- нізації з міграції (МОМ) та інших. Програма TOKTEN передбачає повернення кваліфікованих емігрантів-про- фесіоналів до країн походження на певний час для того, щоб поділитися набутою кваліфікацією. MIDA є частиною програми МОМ «Міграція за розвиток в слаборозвинутих країнах» та представляє банк даних, що визначає пріоритетні потреби в трудо- вих ресурсах країн Африки та відповідні можливості їх задоволення в діаспорах і використовується країнами походження та призначення. Метою програми є покра- щення трудових ресурсів в слаборозвинутих країнах за рахунок передачі ноу-хау та досвіду професіонала- ми, що перебувають за кордоном [7, с. 50-57]. Таблиця 1 Рейтинг країн за рівнями розвитку критеріїв щодо залучення висококваліфікованих іммігрантів [2, с. 29] Країна Міграційна політика Управління ринком праці та його ефективність Здатність підприємств застосовувати людський потенціал Іфраструктура та якість життя у країні Сінгапур високий високий високий вищий середнього Канада високий високий вищий середнього високий Німеччина високий високий високий вищий середнього Ірландія високий високий високий вищий середнього Австралія високий високий вищий середнього вищий середнього США вищий середнього високий вищий середнього високий Швеція вищий середнього високий високий вищий середнього Об’єднане Королівство високий вищий середнього вищий середнього вищий середнього Франція вищий середнього високий вищий середнього вищий середнього ЄС вищий середнього вищий середнього вищий середнього вищий середнього Японія середній вищий середнього вищий середнього вищий середнього Південна Корея середній вищий середнього вищий середнього вищий середнього Іспанія вищий середнього середній нижчий середнього вищий середнього Італія вищий середнього середній нижчий середнього середній Польща середній середній нижчий середнього середній Мексика середній середній середній середній 40 Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011 Рис. 3. Відтворення людського потенціалу в системі імміграційних тенденцій Передача технологій і знань з боку діаспор в одній з найбільших світових інноваційних зон — Силіконовій долині США була визначальним чинником створення індійської індустрії інформаційно-комп’ютерних техно- логій в регіоні Бангалор, технологічних компаній в Тайвані та Китаї. Унаслідок розвитку стійких бізнес- зв’язків з індійськими професіоналами в інформацій- них технологіях (ІТ) за кордоном Індія на початку ХХІ ст. пережила швидке зростання галузі ІТ. Такі тенденції посприяли рееміграції 30-40 тисяч індійських ІТ спеціалістів та формуванню масштабного індійсько- го технологічного центру Бангалор, що став одним з найбільш привабливих місць для ведення бізнесу в країнах третього світу [8, с.182]. 3. Глобалізації освітньої сфери, що зумовлена філософією економіки, побудованої на знаннях (knowledge-based economy) та, відповідно, прагнен- ням розвинутих країн залучати талановитих студентів та викладачів для підвищення конкурентоспроможності вищої освіти та наукових досліджень. Залучення іно- земного освітнього людського потенціалу такими краї- нами як Канада, Франція, Німеччина, Великобританія та США здійснюється шляхом спрощення візових та імміграційних режимів і спеціальних стипендійних програм [9, с. 343]. Глобальні освітні мережі формуються також зав- дяки створенню провідними освітніми центрами своїх філіалів за кордоном. Американські вузи відкривають нові навчальні заклади в країнах Європи та Азії, роз- ширюючи вибірку студентів для подальшого навчан- ня та роботи на своїй території. Розширюється практи- ка міжнародного обміну викладачами вузів, зарубіж- ного стажування студентів і аспірантів. Глобалізація підготовки спеціалістів проявляєть- ся в гармонізації освітніх стандартів та програм. Бо- лонський процес, спрямований на європейську інтег- рацію в галузі освіти та науки, стимулює формування простору, в межах якого діють єдині умови визнання Л. О. Курій Імміграція задоволення потреб ринку праці професійно-кваліфікаційна потреба ринку праці задоволення професійно- кваліфікаційної потреби ринку праці висококваліфіковані працівники (вища освіта), що працюють по спеціальності працівники середньої кваліфікації (професійно-технічна освіта), що працюють по спеціальності низькокваліфіковані працівники (відсутність вищої чи професійної освіти і ті, що працюють не за спеціальністю) вікова потреба ринку праці задоволення вікової потреби ринку праці віковий відбір іммігрантів народження дітей іммігрантами всередині країни навчання та адаптація іммігрантів дефіцит трудових ресурсів за видами економічної діяльності через еміграцію можливий приріст за рахунок імміграції дефіцит осіб працездатного віку за рахунок еміграції можливий приріст за рахунок імміграції кі ль кі сн е та я кі сн е ві дт во ре нн я лю дс ьк ог о по те нц іа лу низькокваліфіковані працівники (відсутність вищої чи професійної освіти й ті, 41 Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011 Рееміграція Пристосування новоздобутих навичок до місцевого середовища Трансфер знань і технологій Сприяння організації бізнесу реемігрантами Грошові перекази Витрати на освіту та охорону здоров’я Покращення рівня життя сімей емігрантів Мультиплікативний ефект Збільшення ВВП на душу населення Загальне фінансування людського потенціалу країни Кількісне та якісне відтворення людського потенціалу Якісне відтворення людського потенціалу Л. О. Курій дипломів, спільні норми працевлаштування і мобіль- ності громадян і таким чином здійснюється перероз- поділ освітнього людського потенціалу. Рееміграція підготовлених спеціалістів, викла- дачів та науковців в країну походження сприяє нако- пиченню знань та вдосконаленого людського потенц- іалу [5, с. 7; 6, с. 8]. 4. Формування міждержавних соціальних зв’язків та спільнот визначає перерозподіл, взаємо- обмін та взаємопроникнення соціального людського потенціалу — рівня світогляду і загальної культури, менталітету, морально-етичних норм та цінностей [10, с. 17]. Відбувається перенесення соціальної прак- тики з однієї території на іншу і, як наслідок, стиму- лювання глобалізації суспільних відносин. Реемігран- ти зі здобутим соціальним потенціалом також у виг- ляді трансакцій, соціальних дій, зв’язків між представ- никами різних соціальних класів за кордоном волод- іють інноваційними перевагами в управлінських рішен- нях, організації та веденні бізнесу, рівні ділової та соц- іальної активності. Вони транслюють пріоритети вип- робованого на практиці способу життя у місцеве се- редовище [7, с. 55]. Висновки. Відтворення людського потенціалу за допомогою його міграційного перерозподілу здій- снюється шляхом імміграції, рееміграції та надходжен- ню грошових переказів. Імміграція сприяє формуван- ню вікового та освітньо-кваліфікаційного людського потенціалу в країнах призначення. Потоки грошових переказів стимулюють фінансування людського роз- витку у країнах походження мігрантів. Рееміграція виступає процесом накопичення та якісного вдоско- налення людського потенціалу шляхом формування міждержавних спільнот, міжнародних науково-техні- чних взаємозв’язків, передачі технологій та глобалі- зації освітньої сфери. У такому напрямку досліджен- ня перспективним та необхідним є визначення інстру- ментів ефективного перерозподілу людського потен- ціалу за допомогою міграційної політики. Література 1. International Migration 2009 Wallchart. United Nations Department of Economic and Social Affairs. Population Division. — Режим доступу : http:// w w w. u n . o r g / e s a / p o p u l a t i o n / p u b l i c a t i o n s / 2009Migration_Chart/ittmig_wallchart09.pdf (Дата звер- нення 26.02.2011). 2. World Economic Forum. Stimulating Economies Through Fostering Talent Рис. 4. Відтворення людського потенціалу внаслідок рееміграції та надходження грошових переказів до країн походження 42 Економічний вісник Донбасу № 2 (24), 2011 Mobility. — Geneva, 2010. — 54 p. — Режим досту- пу : www.bcg.ru/documents/file41189.pdf. 3. Human Development Report 2009. Overcoming barriers: Human mobility and development. United Nations Development Programme. — New York, 2009. — 217 p. 4. Broadman H. Migration and Remittances: Eastern Europe and the Former Soviet Union / H. Broadman. — World Bank, 2007. — 213 p. 5. Кириченко Э. От „утеч- ки умов” к глобальному „круговороту умов” / Э. Ки- риченко // Мировая экономика и международные от- ношения. — 2008. — №10. — С. 3 — 11. 6. Цапен- ко И. Движущие силы международной миграции на- селения / И. Цапенко // Мировая экономика и между- народные отношения. — 2007. — №3. — С. 3 — 14. 7. Глущенко Г. Транснационализм мигрантов и пер- спективы глобального развития / Г. Глущенко // Ми- ровая экономика и международные отношения. — 2005. — №12. — С. 50 — 57. 8. Faist T. The volume and dynamics of international migration and transnational social space / T. Faist. — New York : Oxford University Press, 2000. — 380 p. 9. World Migration 2008. Managing labour mobility in the evolving global economy. — International Organization for Migration. — Geneva, 2008. — 540 p. 10. Людський потенціал : механізми збереження та розвитку : монографія / НАН України. Ін-т економіки промисловості / О. Ф. Новікова, О. І. Амоша, В. П. Антонюк та ін. — Донецьк, 2008. — С. 17. Курій Л. О. Кількісно-якісні детермінанти відтворення людського потенціалу в системі міжнародних міграційних процесів У статті розглянуто країни з найбільш сприятли- вими умовами для імміграції кваліфікованих праців- ників на основі критеріїв міграційної привабливості. Визначено віковий та освітньо-кваліфікаційний рівні за- доволення потреби ринку праці країн призначення. Дос- ліджено ефекти від грошових переказів і рееміграції у країнах походження. Показано роль рееміграції у транс- фері технологій, накопиченні знань та вдосконаленні людського потенціалу. Ключові слова: міграційні процеси, відтворення люського потенціалу, імміграція, рееміграція, грошові перекази. Курий Л. О. Количественно-качественные детерминанты воспроизводства человеческого потенциала в системе международных миграци- онных процессов В статье рассмотрены страны с наиболее бла- гоприятными условиями для иммиграции квалифи- цированных кадров на основе критериев миграци- онной привлекательности. Определены возрастной и образовательно-квалификационный уровни удов- летворения потребности рынка труда стран назначе- ния. Исследованы эффекты от денежных переводов и реэмиграции в странах происхождения. Показана роль реэмиграции в трансфере технологий, накоп- лении знаний и усовершенствовании человеческо- го потенциала. Ключевые слова: миграционные процессы, вос- производство человеческого потенциала, иммиграция, реэмиграция, денежные переводы. Kuriy L. Quantative and qualitative determinants of human capacity reproduction in international migration system The countries with the most favorable conditions for skilled immigration on the basis of migratory pull factors are considered. Age-specific as well as educational and professional levels of destination countries labor markets demand satisfaction are defined. Remittances and return migration effects in countries of origin are researched. The role of return migration in technology transfer, knowledge accumulation and human potential improvement is displayed. Key words: migration processes, human capacity reproduction, immigration, return migration, remittances. Стаття надійшла до редакції 28.03.2011 Прийнято до друку 27.05.2011 Л. О. Курій

Кількісно-якісні детермінанти відтворення людського потенціалу в системі міжнародних міграційних процесів

Institution

Ähnliche Einträge