Торгівельний інвентар X — початку XI ст. зі Шестовицького археологічного комплексу

У статті аналізуються знахідки важків, фрагментів терезів і гаманця, що були виявлені в курганах і на території поселення Шестовиця, внаслідок чого простежується скандинавський вплив на формування торгової системи, що підтверджує зв’язок Шестовицького комплексу з іншими торгово-ремісничими поселення...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Скороход, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК 2010
Schriftenreihe:	Ніжинська старовина
Schlagworte:	Вивчення об’єктів культурної спадщини, розвиток музейництва і наукового пам’яткознавства Північно—Дніпровського Лівобережжя
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24186
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Торгівельний інвентар X — початку XI ст. зі Шестовицького археологічного комплексу / В. Скороход // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2010. — Вип. 10(13). — С. 144-150. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-24186
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-241862013-02-13T03:24:04Z Торгівельний інвентар X — початку XI ст. зі Шестовицького археологічного комплексу Скороход, В. Вивчення об’єктів культурної спадщини, розвиток музейництва і наукового пам’яткознавства Північно—Дніпровського Лівобережжя У статті аналізуються знахідки важків, фрагментів терезів і гаманця, що були виявлені в курганах і на території поселення Шестовиця, внаслідок чого простежується скандинавський вплив на формування торгової системи, що підтверджує зв’язок Шестовицького комплексу з іншими торгово-ремісничими поселеннями Русі та Північної Європи в Х – на початку ХІ ст. В статье анализируются находки весовых гирек, фрагментов весов и кошелька, которые были выявлены в курганах и на территории поселения Шестовица. В результате чего, прослеживается скандинавское влияние на формирование торговой системы, что подтверждает связь Шестовицкого комплекса с другими торгово-ремесленными поселениями Руси и Северной Европы в Х – начале ХІ вв. Finds of small weights, fragments of scales and purse, from the burial mounds on the territory of the settlement Shestovytsya are analyzed in the article. Scandinavian influence on the formation of the commercial system is traced, which confirms connection of the Shestovytsya complex with other merchant-handicraft settlements in Russ and Nothern Europe in 10 – at the beginning of 11 centuries. 2010 Article Торгівельний інвентар X — початку XI ст. зі Шестовицького археологічного комплексу / В. Скороход // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2010. — Вип. 10(13). — С. 144-150. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2078-063X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24186 903(477.51) uk Ніжинська старовина Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Вивчення об’єктів культурної спадщини, розвиток музейництва і наукового пам’яткознавства Північно—Дніпровського Лівобережжя Вивчення об’єктів культурної спадщини, розвиток музейництва і наукового пам’яткознавства Північно—Дніпровського Лівобережжя
spellingShingle	Вивчення об’єктів культурної спадщини, розвиток музейництва і наукового пам’яткознавства Північно—Дніпровського Лівобережжя Вивчення об’єктів культурної спадщини, розвиток музейництва і наукового пам’яткознавства Північно—Дніпровського Лівобережжя Скороход, В. Торгівельний інвентар X — початку XI ст. зі Шестовицького археологічного комплексу Ніжинська старовина
description	У статті аналізуються знахідки важків, фрагментів терезів і гаманця, що були виявлені в курганах і на території поселення Шестовиця, внаслідок чого простежується скандинавський вплив на формування торгової системи, що підтверджує зв’язок Шестовицького комплексу з іншими торгово-ремісничими поселеннями Русі та Північної Європи в Х – на початку ХІ ст.
format	Article
author	Скороход, В.
author_facet	Скороход, В.
author_sort	Скороход, В.
title	Торгівельний інвентар X — початку XI ст. зі Шестовицького археологічного комплексу
title_short	Торгівельний інвентар X — початку XI ст. зі Шестовицького археологічного комплексу
title_full	Торгівельний інвентар X — початку XI ст. зі Шестовицького археологічного комплексу
title_fullStr	Торгівельний інвентар X — початку XI ст. зі Шестовицького археологічного комплексу
title_full_unstemmed	Торгівельний інвентар X — початку XI ст. зі Шестовицького археологічного комплексу
title_sort	торгівельний інвентар x — початку xi ст. зі шестовицького археологічного комплексу
publisher	Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2010
topic_facet	Вивчення об’єктів культурної спадщини, розвиток музейництва і наукового пам’яткознавства Північно—Дніпровського Лівобережжя
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24186
citation_txt	Торгівельний інвентар X — початку XI ст. зі Шестовицького археологічного комплексу / В. Скороход // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2010. — Вип. 10(13). — С. 144-150. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series	Ніжинська старовина
work_keys_str_mv	AT skorohodv torgívelʹnijínventarxpočatkuxistzíšestovicʹkogoarheologíčnogokompleksu
first_indexed	2025-07-03T01:33:05Z
last_indexed	2025-07-03T01:33:05Z
_version_	1836587560839675904
fulltext	НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА ISSN 2078-063X 144 37. Сытый Ю.Н. Городища Черниговского Задесенья // Первая Гомельская областная научная конфе- ренция по историческому краеведению. Тезисы докладов. – Гомель, 1989. – С. 89–90. 38. Коваленко В.П., Сытый Ю.Н. Летописная Белавежа (к вопросу о локализации) // Археология славянского Юго-Востока. – Воронеж: Воронежский пединститут, 1991. – С. 59–66. 39. Ситий Ю.М Давньоруські пам’ятки правого берега р. Остер в районі Ніжина // Питання вітчи- зняної та зарубіжної історії. – Чернігів: Сіверянська думка, 1991. – С. 6–8. 40. Коваленко В.П., Сытый Ю.Н. Торгово-экономические взаимосвязи Чернигово-Северской земли с Волжской Булгарией в ІХ–ХІІІ вв. // Путь из Булгара в Киев. – Казань, 1992. – С. 54–68. 41. Сытый Ю.Н. Отчет об археологических работах 1989 г. на Черниговском Задесенье // Науковий архів Інститут археології НАН України, № 1989/137, с. 1–39. 42. Сытый Ю.Н. Черниговское Задесенье в составе вотчины черниговских князей (к постановке про- блемы) // Историко-археологический семинар “Чернигов и его округа в ІХ–ХІІІ вв.”. Тезисы до- кладов. – Чернигов: Десна, 1988. – С. 34–36. Ситий Ю.М. Давньоруські пам’ятки басейну р. Остер У статті розглядаються питання залюднення басейну р. Остер у давньоруській час – виникнення городищ, селищ, поширення торгових шляхів тощо. Вказується місце пам’яток середньої течії р. Остер та роль князівської влади в цьому процесі. Ключові слова: археологічна пам’ятка, р. Остер, давньоруський час, городище. Сытый Ю.Н. Древнерусские памятники бассейна р. Остер В статье рассматриваются вопросы, связанные с заселением бассейна р. Остер в древ- нерусское время. Появление городищ, селищ, формирование торговых путей. Особо внимание уделяется памятникам среднего течения р. Остер и роли княжеской власти в про- цессе заселения региона. Ключевые слова: археологический памятник, р. Остер, древнерусское время, городище. Sytyy Yu.N. Sights of the Kiev-Russ period of the basing of the Oster river The article discusses the issue of settling the basin of the Oster river in the Kiev-Russ period; settlements, towns and trade routes appearance and development. To the sights of the middle flow of the Oster river author devote special attention; moreover, identify the role of princely power in the process of the region inhabitance. Key words: archaeological monument, Oster river, Kyiv-Russ times, old settlement. УДК 903(477.51) В ’ячеслав СКОРОХОД (Чернігів) Торгівельний інвентар Х – початку ХІ ст. зі Шестовицького археологічного комплексу У сучасній історіографії Шестовицький археологічний комплекс розглядається як торгово-ремісниче поселення і ставиться дослідниками на один щабель із відомими давньоруськими пам’ятками як-то: Рюрикове Городище, Гньоздово, Михайлівський комплекс, Тимерьово, Сарське городище й інші. Низка дослідників зазначають, що такі пункти виникали в результаті підкорення старих племінних центрів і територій, НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА Вип. 10 (13), 2010 р. 145 на яких утворювалися погости – пунктами для збору данини та дружинні табори для контролю водних і сухопутних шляхів. Одним із головних занять мешканців таких поселень була далека торгівля, а також пов’язане з нею ремесло та військова справа. Через це вищезазначені пункти мали цілу низку схожих рис й існували синхронно [1]. Серед численних знахідок на Шестовицькому археологічному комплексі особливе значення займають речі, пов’язані з торгівельною справою. Археологічним свідчен- ням торгівельної діяльності будь-якої давньоруської пам’ятки вважається виявлення терезів, важків, монет, фрагментів гаманців і речей імпортного походження. За свід- ченнями Т.А. Пушкіної, торгівельний інвентар на території Русі зустрічаються в по- над 20 пунктах і більше, ніж у 150 досліджених похованнях [2]. У різних частинах Шестовицького комплексу виявлено три фрагменти від бронзо- вих терезів. Два уламки знайдені на території подолу. Серед них був уламок складних терезів із двома обламаними коромислами (рис. 1: 3), шестигранними в перетині (роз- коп № 3, 2001 р.) й уламок одного коромисла від нескладних терезів, шестигранного в пе- ретині з петельчатим завершенням ромбічної форми (рис. 1: 2). Друге коромисло було виявлене в 2004 р. на території подолу в якості підйомного матеріалу, що був викину- тий із грабіжницьких ям. Ще один уламок складних терезів із двома обламаними ко- ромислами знайдений у 1957 р. Д.І. Бліфельдом у кургані № 50, де досліджене тілос- палення воїна з конем на місці [3]. Разом із коромислом у кургані знайдений залізний важок сферичної форми вагою 20,32 гр. У 1976 р. В.П. Коваленком під час дослідження зруйнованого піщаним кар’єром жит- ла у північно-західній частині посаду (ур. Узвіз), серед незначної кількості знахідок у спо- руді виявлений фрагмент бронзового коромисла від нескладних терезів, що мав довжи- ну 11,7 см, округлий у перетині й обламаний на місці сплощення (рис. 1: 1). На зламі простежується вставлений у середину залізний стрижень [4]. На кінці коромисло заве- ршується краплевидним потовщенням, перед яким знаходиться два валика та боріздка для підвішування нитки з чашечкою. Під час дослідження В.П. Коваленком зруйнова- ного оранкою кургану, у другій курганній групі, що містив тілоспалення на місці, знай- дено тоненьку бронзову пластинку (довжина 5,4 см, ширина 0,3–0,7 см). Вона мала ви- гляд половинки лука, що звужується до кінця, закрученого кільцем. На лицьовому боці є рельєфний орнамент у вигляді трьох ліній. На пластинці помітні сліди від клепок (рис. 1: 12). Знайдена пластина є деталлю від шкіряної сумочки-гаманця скандинавського типу. За- лишки таких гаманців зустрічаються в могильниках епохи вікінгів Бірки та Готланда. В некрополі Бірки вони виявлені в п’яти курганах, інколи разом із дирхемами. Такі га- манці відносяться до сумочок із ліровидним обрамленням (рис. 1: 14) і датуються ІХ– Х ст. Окремі їхні деталі також знайдені й у Гньоздівських курганах [5]. Терези, як правило, носили у футлярах, що виготовлялися з дерева та металу або ж у шкіряних мішечках. Залишки дерев’яних футлярів округлої форми відомі з городи- ща біля с. Супрути Тульської обл. та з Березовецького могильника Тверської обл. За- лишки бронзових футлярів були виявлені у могильниках Удай ІІ Новгородської обл., Гньоздівському могильнику Смоленської обл. й інших. Шкіряні футляри для короми- сел ы чашечок знаходилися серед поховальних старожитностей Новгорода, Старої Ладоги, Готланда, Бірки й інших [6]. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА ISSN 2078-063X 146 Якщо виявлення терезів на давньоруських пам’ятках було поодиноким, то важків – більш масове. Вони виготовлялися з різних матеріалів (заліза, бронзи, свинцю, скла) й мали різні форми (кубічну, 14-гранну, циліндричну, біпірамідальну, сферичну та напівсфе- ричну, бочкоподібну, у вигляді диска). Поява терезів і важків на території давньору- ських пам’яток пов’язана з масовим проникненням на територію Русі східного сріб- ла [7]. Розвиток транзитної торгівлі й значні потоки срібла зумовлюють потребу в при- йманні дорогоцінних металів на вагу [8]. У Шестовицькому могильнику виявлені 29 важків, що знаходилися в 11 курганах (табл. 1). У 1925 р. П.І. Смолічевим під час дослідженя1 кургану ІІ (№ 36, за Д.І. Бліфельдом) з багатим парним похованням, у камері були виявлені 3 діжкоподібні важки. В моногра- фії Д.І. Бліфельда вони тільки перераховуються разом із іншими знахідками [9]. Наступ- ного 1926 р. дослідником у кургані ХХVI (№ 30, за Д.І. Бліфельдом) виявлено ще 2 вагові гирки, але будь-який їхній опис відсутній [10]. У 1946 р. Я.В. Станкевич під час дослі- дження в Шестовицькому могильнику камерного поховання (№ 6, за Я.В. Станкевич), виявила 4 важки різних форм. Напівсферичний залізний, вагою 1,28 гр., кубічний заліз- ний із чотирма крапками на кожній з поверхонь, напівсферичний свинцевий і діжкоподі- бний залізний важок, обтягнутий бронзою, вагою 9,57 гр. [11]. У 1948, 1956–1958 роках курганний могильник Шестовиці досліджувався Д.І. Бліфельдом. У 1948 р. у кургані № 10, на місці поховання дружинника з конем, що здійснене за обрядом тілоспалення, знайдені ще 2 важка [12]. В 1956 р. в кургані № 21 з камерним похованням чоловіка, знайдений важок діжкоподібної форми [13]. У 1957 р. в кургані № 9 з тілоспаленням на місці дружинника з конем, виявлені 2 залі- зних важка діжкоподібної форми вагою 4,87 та 10,84 гр. [14]. В кургані № 38 (2) з ін- гумацією чоловіка в могильній ямі, знахідка важка лише згадується [15]. В кургані № 53 з тілоспаленням на боці, виявлені 4 важка. Один із них виявлений у насипу кур- гану, і в монографії Д.І. Бліфельда згадується лише його діжкоподібна форма. Три інші виявлені в похованні [16]. Це залізні важки, обтягнуті бронзою, два з яких мають діжкоподібну форму, вагою 28,8 та 34,4 гр. відповідно, ще один – сферичної форми вагою 34,9 гр. Ще один важок знайдений у насипу кургану № 82, де досліджене похо- вання, здійснене за обрядом тілоспалення на боці, але інформація про нього відсутня. Ще 7 важків діжкоподібної форми виявлені в кургані № 93, в якому досліджене похо- вання, здійснене за обрядом тілоспалення на місці. Крім згадки про кількість важків і їх- ню форму, в монографії Д.І. Бліфельда інформація про них відсутня [17]. У 1983 р. експедицією Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського під керівництвом В.П. Коваленка під час дослідження північно-східної ділянки посаду в спо- руді № 5 (розкоп ХХV), що датується Х ст., знайдений скляний важок (exagion) – екві- валент візантійському соліду (рис. 1: 13). На ньому містилося погрудне зображення єпарха із сувоєм у піднятій лівій руці та круговий напис +HCVXIOV [18]. Дослідники датують важок VI – першою половиною VII ст., а його наявність на території шестови- цького посаду пояснюють повторним його використанням у давньоруський час [19]. У 1998 р. на городищі в розкопі № 1 виявлений залізний, обтягнутий бронзою ва- жок, циліндричної восьмигранної форми, де на кожній із граней містилося по одному кружку, а на обох площинах – по п’ять кружків, розміщених квіткою (один у центрі й чо- тири радіально з боків) (рис. 1: 8). Вага його невідома, оскільки на даний момент ва- НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА Вип. 10 (13), 2010 р. 147 Рис. 1. Знахідки торгівельного інвентарю з городища, посаду та подолу Шестовицького археологічного комплексу жок знаходиться в експозиції Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновсько- го. Цього ж року на городищі в розкопі № 2 знайдений залізний, обтягнутий бронзою важок діжкоподібної форми (рис. 1: 5) вагою 23,2 гр. Площини його дуже корозовані, що не дає змоги виявити будь-якої помітки [20]. З території посаду походять 5 важків, знайдених у різних його частинах. Вони відрі- зняються за формою і матеріалом виготовлення. Три з них свинцеві, один залізний, обтягнутий бронзою, ще один – суто бронзовий. Серед свинцевих важків знайдений напівсферичний вагою 30,9 гр. (розкоп № 1, 2004 р.), зверху на якому присутні два прорізи, а знизу – заглиблення з додатковою напайкою невеличкого шматочку свин- цю, ймовірно, для підгонки точної ваги (рис. 1: 6). Також був виявлений свинцевий важок циліндричної форми вагою 28,1 гр. (розкоп № 14, 2005 р.) (рис. 1: 7) та діжко- подібної вагою 8,9 гр. (розкоп № 1, 2008 р.) (рис. 1: 11). Бронзовий важок із посаду (траншея № 1, 2005 р.) вагою 3,5 гр. мав кубічну форму зі скошеними кутами, на ко- жну з його площин нанесена кратність у вигляді шістьох ямочок (рис. 1: 8). Ще один, залізний обтягнутий бронзою важок діжкоподібної форми (розкоп № 18, 2007 р.) був найважчий з усіх виявлених на території комплексу (98,7 гр.). Площини його дуже корозовані, що не дає змоги виявити кратності (рис. 1: 9). На території подолу був знайдений свинцевий важок діжкоподібної форми зі зрізаним краєм (шурф № 1, 2002 р.). На одній із площин він мав одне клиноподібне заглиблення, на іншій – два заглиблення з ямочкою між ними (рис. 1: 10). Його вага складала 86,5 гр. У цілому ж, на Шестовицькому археологічному комплексі виявлено 38 екземплярів важків (Табл. 1), виготовлених із різного матеріалу, різних за формою, розмірами та вагою. Про частину важків дані відсу- тні, що не дає нам повної кар- тини вагової системи, яку ви- користовували мешканці Шес- товицького археологічного ком- плексу в Х – на початку ХІ ст. Незважаючи на це, досліджені матеріали та їх порівняння із синхронними пам’ятками все ж дають певні уявлення про тор- гівельні відносини Шестовиці в зазначений період. Вага переважної більшості Шестовицьких важків не пере- вищує 35 гр., що знаходить підтвердження у матеріалах із цілого ряду пам’яток. Дослі- джуючи важки із Супрутсько- го городища, О.В. Григор’єв дійшов висновку, що більшість НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА ISSN 2078-063X 148 їх – із Супрут, Гньоздова, Тімерьова, більша частина зі Старої Ладоги мають вагу, ме- ншу за 40 гр. Дослідник зазначає, що важки вагою 8, 16, 24, 32, 40 гр. можуть входити до основи певної вагової системи [21]. Подібність вагових систем Шестовиці та Супрут підтверджується присутностю в ма- теріалі цих пам’яток важків великої ваги та важків, виготовлених зі свинцю, тоді як на території інших вищезазначених пам’яток такі знахідки майже не виявлені. На території Шестовицького комплексу знайдені 2 важки вагою 86,5 та 98,7 гр. і 4 виготовлені зі свинцю. Діжкоподібні важки великої ваги в значній кількості представлені пам’ятками скандинавського кола, таких як Стара Ладога, Бірка, Хедебю. Важливо зазначити, що велика кількість північних екземплярів зроблена якраз зі свинцю. Це свідчить про прос- тішу вагову систему, ніж запозичена з Арабського Сходу, та значно простішу техноло- гію виготовлення важків. Свинцеві важкі не були захищені від несанкціонованої зміни ваги. Не виключено, що шестовицька вагова система сформувалася під впливом скан- динавським. Подібність вагових систем Шестовиці, Старої Ладоги, Бірки, Хебебю та Супрут може свідчити про торгівельні та культурні зв’язки між цими регіонами. Джерела та література 1. Булкин В.А., Лебедев Г.С., Дубов И.В. Археологические памятники Древней Руси IX–XI вв. – Л., 1978. – С. 138–140; Толочко П.П. Древнерусский феодальный город. – К., 1989 – С. 50–59; Шинаков Е.А. Пути формирования древнерусских городов в Подесенье // Деснинские древности. Вип. V. – Брянск, 2008. – С. 33–40; Макушников О.А. Гомельское Поднепровье в V – середине XIII вв. Социально-экономическое и этнокультурное развитие. – Гомель, 2009. – С. 78. 2. Пушкина Т.А. Торговый инвентарь из курганов Смоленского Поднепровья // Смоленск и Гнёздо- во. – М., 1991. – С. 226. 3. Бліфельд Д.І. Давньоруські пам’ятки Шестовиці. – К., 1977. – С. 142. 4. Коваленко В.П. Розвідувальні роботи в Середньому Подесенні у 1976 р. // Археологія. – 1981. – № 38. – С. 96. 5. Arwidsson G. Birka II:1, Systematische Analysen der Gräberfunde. – Stockholm, 1984; Овчаренко А., Гончар А. Об одном из видов кошельков эпохи викингов [Електронний ресурс] // Ассоциация “Га- рдарика” [веб-сайт]. – [15.10.2010]. – Режим доступу: http://asgard.tgorod.ru/libri.php?cont=_purse. – Назва з екрану (15.10.2010). 6. Пушкина Т.А. Торговый инвентарь из курганов Смоленского Поднепровья // Смоленск и Гнёздо- во. – М., 1991. – С. 227; Безкоровайна Ю.Г., Стрельник М.О. Ваговий інвентар Х–ХІ ст. з колекції НМІУ // Національному музею історії України – 110. Тематичний збірник наукових праць. Части- на 1. – К., 2009. – С. 100–112. 7. Янин В.Л. Русские денежные системы ІХ–ХV вв. // Древняя Русь. Город. Замок. Село. Археология СССР. – М., 1985. – С. 364. 8. Григорьев А.В. Славянское население водораздела Оки и Дона в конце I – начале II тис. н.э. – Тула, 2005 – С. 110–111. 9. Бліфельд Д.І. Вказана праця. – С. 128–131. 10. Там само. – С. 126. 11. Станкевич Я.В. Шестовицкое поселение и могильник по материалам раскопок 1946 года // Краткие сообщения института археологии. Вып. 87. – М., 1962. – С. 34. 12. Бліфельд Д.І. Вказана праця. – С. 118. 13. Там само. – С. 121. 14. Там само. – С. 117. 15. Там само. – С. 131–134. 16. Там само. – С. 144. 17. Там само. – С. 168. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА Вип. 10 (13), 2010 р. 149 18. Коваленко В.П., Моця О.П., Шекун А.В. Отчет об охранных работах у с. Шестовица Черниговской обл. в 1983–1984 гг. – Т. ІІІ. Охранные работы на посаде Шестовицкого городища в 1984 г. – Чер- нигов, 1985. – С. 6. 19. Khamayko N., Zotsenko V. Deux objets des vf-vif siẻcles dẻcouverts ả Shestovytsya // Kiev – Cherson – Constantinople. Ukrainian papers at the XXth international congress of Byzantine studies. – K.; Simfer- opol; Paris, 2007. – P. 257–262. 20. Коваленко В.П., Моця О.П, Ситий Ю.М. Звіт про археологічні дослідження в ур. Коровель біля с. Шестовиця Чернігівської обл. в 1998 р. – Т. І. – Дослідження на городищі в ур. Коровель. – Чернігів, 1999 // // Науковий архів Інституту археології НАН України. – № 1998/84. 21. Григорьев А.В. Вказана праця. – С. 119. Табл. 1. Знахідки важків зі Шестовицького археологічного комплексу № з/ п Частина комплексу М іс це зн ах ід ки В аг а (г р. ) Форма М ат ер іа л К ра тн іс ть Дослідник 1. Могильник к.6 1,28 напівсферична залізо? – Станкевич Я.В. (1946 р.) 2. Могильник к. 6 ? кубічна залізо? 4 Станкевич Я.В. (1946 р.) 3. Могильник к. 6 4 біпірамід- дальна свинець – Станкевич Я.В. (1946 р.) 4. Могильник к. 6 9,57 діжкоподібна залізо, бронза – Станкевич Я.В. (1946 р.) 5. Могильник к. 9 4,87 діжкоподібна залізо – Бліфельд Д.І. (1957 р.) 6. Могильник к.9 10,84 діжкоподібна залізо – Бліфельд Д.І. (1957 р.) 7. Могильник к. 10 – – – – Бліфельд Д.І. (1948 р.) 8. Могильник к. 10 – – – – Бліфельд Д.І. (1948 р.) 9. Могильник к. 10 – – – – Бліфельд Д.І. (1948 р.) 10. Могильник к. 21 – діжкоподібна – – Бліфельд Д.І. (1956 р.) 11. Могильник к. 30 – – – – Смолічев П.І. (1926 р.) 12. Могильник к. 30 – – – – Смолічев П.І. (1926 р.) 13. Могильник к. 36 – діжкоподібна – – Смолічев П.І. (1925 р.) 14. Могильник к. 36 – діжкоподібна – – Смолічев П.І. (1925 р.) 15. Могильник к. 36 – діжкоподібна – – Смолічев П.І. (1925 р.) 16. Могильник к. 38(2) – – – – Бліфельд Д.І. (1957 р.) 17. Могильник к. 50 20,32 сферична залізо, бронза – Бліфельд Д.І. (1957 р.) 18. Могильник к. 53 34,9 сферична залізо, бронза – Бліфельд Д.І. (1957 р.) 19. Могильник к. 53 34,4 діжкоподібна залізо, бронза – Бліфельд Д.І. (1957 р.) 20. Могильник к. 53 28,8 діжкоподібна залізо, бронза 4 Бліфельд Д.І. (1957 р.) 21. Могильник к. 53 – – – – Бліфельд Д.І. (1957 р.) 22. Могильник к. 82 – – – – Бліфельд Д.І. (1957 р.) 23 – 29 Могильник к. 93 – діжкоподібна – – Смолічев П.І. (1926 р.) НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА ISSN 2078-063X 150 30. Городище р. 1 – циліндрична, 8-гранна бронза 5 Моця О.П. (1998 р.) 31. Городище р. 2 23,2 діжкоподібна залізо, бронза – Моця О.П. (1998 р.) 32. Посад р. ХХV 4,25 дископодібна скло – Коваленко В.П. (1983 р.) 33. Посад р. 1 30,9 напівсферична свинець – Моця О.П. (2004 р.) 34. Посад р.14 28,1 циліндрична свинець – Моця О.П. (2005 р.) 35. Посад тр. 1 3,5 кубічна бронза – 35. Посад р. 18 98,7 діжкоподібна залізо, бронза – Моця О.П. (2007 р.) 36. Посад р. 1 8,9 діжкоподібна свинець – Моця О.П. (2008 р.) 37. Поділ ш. 1 86,5 діжкоподібна свинець – Моця О.П. (2002 р.) Скороход В.М. Торгівельний інвентар Х – початку ХІ ст. зі Шестовицького архео- логічного комплексу У статті аналізуються знахідки важків, фрагментів терезів і гаманця, що були виявлені в курганах і на території поселення Шестовиця, внаслідок чого простежується сканди- навський вплив на формування торгової системи, що підтверджує зв’язок Шестовиць- кого комплексу з іншими торгово-ремісничими поселеннями Русі та Північної Європи в Х – на початку ХІ ст. Ключові слова: торгівля, Шестовиця, терези, дирхем, важок. Скороход В.Н. Находки торгового инвентаря Х – начала ХІ вв. из Шестовицкого археологического комплекса В статье анализируются находки весовых гирек, фрагментов весов и кошелька, кото- рые были выявлены в курганах и на территории поселения Шестовица. В результате чего, прослеживается скандинавское влияние на формирование торговой системы, что подтверждает связь Шестовицкого комплекса с другими торгово-ремесленными посе- лениями Руси и Северной Европы в Х – начале ХІ вв. Ключевые слова: Торговля, Шестовица, весы, дирхем, гирька. Skorokhod V.M. Finds of the mercantile inventory of 10 centuries and the beginning of 11 centuries from the Shestovytsya archaeological complex Finds of small weights, fragments of scales and purse, from the burial mounds on the terri- tory of the settlement Shestovytsya are analyzed in the article. Scandinavian influence on the formation of the commercial system is traced, which confirms connection of the Shestovyt- sya complex with other merchant-handicraft settlements in Russ and Nothern Europe in 10 – at the beginning of 11 centuries. Key words: Англійська: Trade, Shestovytsya, scales, dirkhem, weight.

Торгівельний інвентар X — початку XI ст. зі Шестовицького археологічного комплексу

Institution

Ähnliche Einträge