"Посильная жертва со своей стороньї на благое дело помощи..." Добровільні пожертвування населення Ніжина на відбудову військово-морського флоту у роки російсько-японської війни початку XX ст.
Стаття присвячена подіям російсько-японської війни початку ХХ ст. Основна увага приділена організації та діяльності Комітету для посилення військового флоту на добровільні пожертви. Проаналізовані головні заходи зі збору коштів на відбудову флоту, розкрита участь населення Ніжина у благодійних акція...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
2010
|
| Schriftenreihe: | Ніжинська старовина |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24211 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | "Посильная жертва со своей стороньї на благое дело помощи..." Добровільні пожертвування населення Ніжина на відбудову військово-морського флоту у роки російсько-японської війни початку XX ст. / О. Лейберов // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2010. — Вип. 9(12). — С. 107-112. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-24211 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-242112013-02-13T03:03:56Z "Посильная жертва со своей стороньї на благое дело помощи..." Добровільні пожертвування населення Ніжина на відбудову військово-морського флоту у роки російсько-японської війни початку XX ст. Лейберов, О. Історія Ніжинщини імперської та постімперської доби Стаття присвячена подіям російсько-японської війни початку ХХ ст. Основна увага приділена організації та діяльності Комітету для посилення військового флоту на добровільні пожертви. Проаналізовані головні заходи зі збору коштів на відбудову флоту, розкрита участь населення Ніжина у благодійних акціях Комітету. Статья посвящена событиям русско-японской войны начала ХХ ст. Основное внимание посвящено организации и деятельности Комитета по усилению военного флота на добровольные пожертвования. Проанализированы главные мероприятия, направленные на сбор денежных средств, раскрыто участие в них населения Нежина. The article is devoted the events of Russian-Japanese war at the begining of XX century. Basic attention is devoted organization and activity of Committee on strengthening of military fleet on the voluntarily offerings. Main measures, directed on collection of money facilities, are analysed and participating in them of citizens of Nizhyn is exposed. 2010 Article "Посильная жертва со своей стороньї на благое дело помощи..." Добровільні пожертвування населення Ніжина на відбудову військово-морського флоту у роки російсько-японської війни початку XX ст. / О. Лейберов // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2010. — Вип. 9(12). — С. 107-112. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2078-063X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24211 uk Ніжинська старовина Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія Ніжинщини імперської та постімперської доби Історія Ніжинщини імперської та постімперської доби |
| spellingShingle |
Історія Ніжинщини імперської та постімперської доби Історія Ніжинщини імперської та постімперської доби Лейберов, О. "Посильная жертва со своей стороньї на благое дело помощи..." Добровільні пожертвування населення Ніжина на відбудову військово-морського флоту у роки російсько-японської війни початку XX ст. Ніжинська старовина |
| description |
Стаття присвячена подіям російсько-японської війни початку ХХ ст. Основна увага приділена організації та діяльності Комітету для посилення військового флоту на добровільні пожертви. Проаналізовані головні заходи зі збору коштів на відбудову флоту, розкрита участь населення Ніжина у благодійних акціях Комітету. |
| format |
Article |
| author |
Лейберов, О. |
| author_facet |
Лейберов, О. |
| author_sort |
Лейберов, О. |
| title |
"Посильная жертва со своей стороньї на благое дело помощи..." Добровільні пожертвування населення Ніжина на відбудову військово-морського флоту у роки російсько-японської війни початку XX ст. |
| title_short |
"Посильная жертва со своей стороньї на благое дело помощи..." Добровільні пожертвування населення Ніжина на відбудову військово-морського флоту у роки російсько-японської війни початку XX ст. |
| title_full |
"Посильная жертва со своей стороньї на благое дело помощи..." Добровільні пожертвування населення Ніжина на відбудову військово-морського флоту у роки російсько-японської війни початку XX ст. |
| title_fullStr |
"Посильная жертва со своей стороньї на благое дело помощи..." Добровільні пожертвування населення Ніжина на відбудову військово-морського флоту у роки російсько-японської війни початку XX ст. |
| title_full_unstemmed |
"Посильная жертва со своей стороньї на благое дело помощи..." Добровільні пожертвування населення Ніжина на відбудову військово-морського флоту у роки російсько-японської війни початку XX ст. |
| title_sort |
"посильная жертва со своей стороньї на благое дело помощи..." добровільні пожертвування населення ніжина на відбудову військово-морського флоту у роки російсько-японської війни початку xx ст. |
| publisher |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Історія Ніжинщини імперської та постімперської доби |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24211 |
| citation_txt |
"Посильная жертва со своей стороньї на благое дело помощи..." Добровільні пожертвування населення Ніжина на відбудову військово-морського флоту у роки російсько-японської війни початку XX ст. / О. Лейберов // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2010. — Вип. 9(12). — С. 107-112. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Ніжинська старовина |
| work_keys_str_mv |
AT lejberovo posilʹnaâžertvasosvoejstoronʹínablagoedelopomoŝidobrovílʹnípožertvuvannânaselennânížinanavídbudovuvíjsʹkovomorsʹkogoflotuurokirosíjsʹkoâponsʹkoívíjnipočatkuxxst |
| first_indexed |
2025-07-03T01:35:29Z |
| last_indexed |
2025-07-03T01:35:29Z |
| _version_ |
1836587710900338688 |
| fulltext |
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
107
Олексій ЛЕЙБЕРОВ
(Ніжин)
“Посильная жертва со своей стороны на благое дело помощи…”
Добровільні пожертвування населення Ніжина
на відбудову військово-морського флоту в роки
російсько-японської війни початку ХХ ст.
Російсько-японська війна 1904–1905 років, у якій протистояли дві колоніальні імпе-
рії, довгий час залишалася “маловідомою” як у дореволюційній, так і радянській і су-
часній вітчизняній історіографії. Частіше цю війну згадували як одну з причин Пер-
шої російської революції 1905–1907 років. Причини війни, військово-політичні плани
сторін, підготовка армій і флоту ворогуючих сторін, хід та результати військових дій
на суходолі та на морі, результати війни – все це вже було об’єктом досліджень пись-
менників, публіцистів, істориків. Одночасно, деякі сторони проблеми до сьогодні за-
лишаються маловідомими або взагалі не привертали увагу дослідників. Серед таких –
проблеми фінансової допомоги населення різних регіонів імперії на відбудову війсь-
ково-морського флоту. З іншого боку, будь-які регіоналістичні розвідки з цієї темати-
ки також відсутні, зокрема, щодо участі у підтриманні військової кампанії на Далеко-
му Сході мешканців Ніжина. Подібна “неувага” до проблеми пояснюється, насампе-
ред, тим, що військові дії велися надто далеко – а отже безпосередньо не зачіпали
життя міської громади. Разом із тим, ніжинці матеріально допомагали діючій армії,
особливо військово-морському флоту, протягом усієї війни.
Початок війни населення імперії зустріло з патріотичним підйомом і неприхованою
радістю. Сучасниця подій, власниця відомого столичного світського салону, Олександ-
ра Богданович у своєму щоденнику згадувала: “Сегодня по улицам Петербурга ходят
студенты с национальными флагами. Распевают национальный гимн и “Спаси, господи,
люди твоя” <…> Когда толпа стояла возле Зимнего дворца, царь, царица и дети показа-
лись в окнах дворца. Царь выслал к толпе дворцового коменданта. Благодарить за доб-
рые чувства” [1]. Інший сучасник подій, відомий російський художник Олександр Бе-
нуа згадував, що “это была первая настоящая война <…> но за настоящую ее никто
вначале не считал, а почти все относились к ней с удивительным легкомыслием – как к
какой-то пустяшной авантюре, из которой Россия не может не выйти победительницей”
[2]. Одночасно почали розповсюджуватися зовсім неймовірні чутки. Так, з Тамбовської
губернії поширилася звістка про те, що “русские броненосцы потопили 11 японских
крейсеров и взяли в плен весь японский десант в количестве 15 тыс. человек” [3].
У провінційному Ніжині звістку про початок війни також зустріли також із ентузіа-
змом. У всіх навчальних закладах і громадських установах за наказом міністра внут-
рішніх справ “были отслужены молебны Господу Богу о даровании нашему Отечест-
ву победы” [4]. Надалі місцева влада намагалася стимулювати патріотичні почуття
населення, всіляко пропагуючи ідею захисту царського престолу від “жовтої загрози”
та “японських макак”.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
108
Однак, уже перші звістки з театру військових дій призвели до розгубленості, яка
швидко змінилася сильним розчаруванням. Війна, до якої готувалися і яку так чекали,
виявилася зовсім не “маленькою” і аж ніяк не “переможною”. Внаслідок несподіваної
атаки японським флотом російської 1–ї ескадри Тихоокеанського флоту в Порт-
Артурі з ладу були виведені ескадрені броненосці “Ретвизан”, “Цесаревич” і крейсер
“Паллада” [5]. Цього ж дня відбувся бій броненосного крейсера “Варяг” та канонер-
ського човна “Кореєць” з ескадрою контр-адмірала Уріу поблизу Чемульпо. Після
жорстокого бою “Варяг” був затоплений, а “Кореєць” підірваний власною командою.
Наступні події на морі складалися також не на користь російського флоту. Були втра-
чені ще кілька кораблів, у тому числі мінзаг “Єнісей”, який підірвався на власних мі-
нах, і крейсер “Боярин”, що вийшов у море аби врятувати команду “Єнісею” [6].
Усе це змусило владу негайно відреагувати. На Балтійському морі розпочалося фо-
рмування 2-ї Тихоокеанської ескадри, яка повинна була прорватися до Порт-Артура і
діяти разом із 1–ю ескадрою. Але її формування затягнулося, і тільки у жовтні 1904 р.
ескадра вийшла з Лібави (сучасна Клайпеда) та взяла курс на Далекий Схід.
Війна також виявила прорахунки та недоліки у питанні поповнення складу флоту
новими бойовими одиницями. Перше, на що звернула увагу влада, було питання не-
достатнього фінансування морського будівництва. В умовах війни, коли основні кош-
ти витрачалися на діючу армію, знайти за короткий термін “зайві” мільйони рублів на
відновлення боєздатності флоту було дуже важко. Тому влада не чинила жодних пе-
решкод, коли у країні розпочалася масштабна акція зі збору пожертвувань. Ініціював
її граф Л.М. Кочубей, а вже на початку лютого 1904 р. було утворено Комітет для по-
силення військового флоту на добровільні пожертви. Його завданням, було ще до за-
вершення військових дій суттєво посилити діючий флот.
Структура комітету передбачала утворення морського технічного та фінансового
відділів, а також канцелярії. Дещо пізніше при канцелярії був організований відділ
друку та статистики. Зв’язок із населенням Комітет підтримував на шпальтах газети
“Новое время”, у якій постійно друкувалися оголошення про пожертви та фінансові
звіти Комітету. Уряд, намагаючись поставити народну ініціативу під контроль держа-
ви, призначив головою Комітету Великого князя Олександра Михайловича, почесним
членом Комітету обрали брата імператора Миколи ІІ, Великого князя Михайла Олек-
сандровича. Крім вінценосних осіб до керівного складу Комітету ввійшли відомі вче-
ні й офіцери флоту: віце-адмірал А.А. Вареніус, відомий інженер-судобудівник І.Г.
Бубнов, професор Санкт-Петербузького політехнічного інституту К.П. Боклевський,
викладачі Військово-морської академії М.Л. Кладо та Є.Є. Шведе, й інші [7].
Передбачалося, що участь у зборі коштів візьмуть представники всіх станів росій-
ського суспільства. Значні надії Комітет покладав на купецтво, однак воно відгукну-
лося на збір пожертвувань доволі мляво. Були випадки, коли купці жертвували суми
від 3 до 25 крб. [8]. На відміну від купецтва, активно вносили пожертви дворяни, се-
ляни, службовці різних установ. Найбільші пожертви були внесені еміром Бухарсь-
ким (1 млн. руб.), графом Орловим-Давидовим (400 тис. руб.), графом О.Д. Шереме-
тьєвим (200 тис. руб.), по 300 тис. руб. вніс фінляндський сенат, Казанське земство та
кочові “трухменцы” Ставропольської губернії; Московське міське кредитне товарист-
во пожертвувало 250 тис. руб., а Московський дворянський клуб – 100 тис. руб. [9].
Не залишилися осторонь цієї акції й ніжинці.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
109
У Ніжині одним із перших на заклик жертвувати на відбудову флоту відгукнувся
міський дамський гурток. Оскільки власних грошей у гуртка практично не було, його
представниці звернулися до професора Ніжинського історико-філологічного інститу-
ту князя Безбородька (далі – НІФІ) М.І. Мандеса з проханням прочитати публічну ле-
кцію на тему “Генріх фон Клейст”, а зібрані кошти перерахувати на рахунок благо-
дійного комітету [10]. Після узгодження організаційних питань професор прочитав
ліекцію, а зібрані кошти (дещо менше 5 руб.) були направлені за призначенням [11].
Ініціатива дамського гуртка відразу знайшла підтримку серед інтелектуальної еліти
міста. У середині травня 1904 р. до попечителя Київського навчального округу звер-
нувся товариш (заступник) голови НІФІ А. Абрамов аби отримати дозвіл на читання
платних публічних лекцій, частина коштів із яких буде перерахована на потреби від-
будови флоту. Столична влада підтримала ініціативу і надала дозвіл. Згідно з рішен-
ням Конференції НІФІ організація та проведення лекцій покладалося на Історико-
філологічне товариство (далі – НІФТ), що існувало при інституті. Наприкінці травня
НІФТ розробило орієнтовний план лекторію, який передбачав “устроить с осени те-
кущего года по апрель будущего 1905 года ряд платных публичных лекций по всеоб-
щей и русской литературе и истории. Лекции прочитаны будут профессорами и пре-
подавателями Института князя Безбородько. Чтение лекций будет производится нака-
нуне праздничных и воскресных дней в помещении Общества, т.е. в актовом зале Ин-
ститута. Плату за все лекции вместе предполагается назначить 3 рубля. Из чистой вы-
ручки, поступающей в пользу историко-филологического Общества, 25 % имеет быть
отчислено на военные нужды в распоряжение Нежинского Дамского Комитета” [12].
Лекції погодилися прочитати професор М.І Мандес (“Період “Storm und Drang”,
“Лжекласицизм у Німеччині”, “Епоха геніїв” Клігнер та Ленц”, “Молодий Гете”,
“Молодий Шиллер”, “Ідеали Гете та Шиллера”), професор В.К Піскорський (“Матер-
ніх та його час 1815–1848 рр.”, “Гарібальді та об’єднання Італії”, “Бісмарк та об єд-
нання Німеччини”,“Гамбетта та його суспільно-політична діяльність”), професора Є.І.
Кашпровський (“Кріпосне право та російська поземельна політика”, “Правління Пет-
ра Першого (Великого)”,“Правління Катерини Великої”) [13]; викладачі інституту В.І.
Рязанов і М.Н. Сперанський мали прочитати по одній лекції кожен із російської літе-
ратури та філології [14]. Як наслідок, лекторій дав змогу зібрати й передати на потре-
би відбудови флоту понад 100 руб. [15].
Іншим напрямом збору коштів були щомісячні відрахування із зарплатні викладачів і
співробітників НІФІ. Ще в лютому 1904 р. директор інституту повідомляв повітове каз-
начейство: “Состоящие служащие вверенного мне Института и состоящий при нем ги-
мназии высказали единодушное общее желание и постановили ежемесячно, в течении
всей войны с японцами, от содержания от 1 до 3 % из получаемого каждым содержа-
ния, как посильную жертву со своей стороны на благое дело помощи передавать” [16].
Активну участь у зборі коштів прийняли професори М. Бережков, Г. Малеванський,
Н. Турцевич, В. Піскорський, викладачі класичної гімназії при НІФІ І. Самойлович,
А. Добіаш й інші. Так, уже протягом першого місяцю було зібрано майже 100 руб. [17].
Третина з цієї суми була перерахована на рахунок Комітету для посилення військового
флоту, третина – до Головного управління Російського Товариства Червоного Хреста
(ці кошти витрачалися на лікування поранених і хворих), ще третина суми – до Олекса-
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
110
Есмінець Балтійського флоту “Украйна”
ндрівського Комітету, що допомагав сім’ям загиблих вояків. Надалі такі пожертви з бо-
ку професорсько-викладацького складу та допоміжного персоналу НІФІ були постій-
ними і тривали аж до жовтня 1905 р. Загалом, від часу початку відрахувань до закін-
чення війни було зібрано понад 1200 руб. – досить значна сума того часу [18].
Не залишилися осторонь службовці ніжинського земства. Вони також прийняли по-
станову про відрахування 2 % зарплати на військові потреби [19]. Значні кошти пожер-
твувала православна церква та місцеве духовенство. Так, у Ніжині при Введенському
жіночому монастирі був відкритий “приют для презрения и воспитания осиротевших
детей нижних воинских чинов, умерших от ран и болезней <…> на 30 девочек” [20].
На початку 1905 р. з метою полегшення процесу збору та перерахування коштів,
Комітет випустив спеціальні листи-перекази, які можна було отримати в усіх повіто-
вих правліннях, школах, військових частинах, банках, залізничних станціях. Зібрані
кошти перераховувалися на спеціальний рахунок Санкт-Петербурзької контори Дер-
жавного Банку. В Ніжині листи-перекази набули масового поширення серед студентів
інституту й учнів гімназій. Через ці листи було зібрано ще 589,30 руб. [21]. В цілому
ж населенням Ніжина протягом двох років війни на військові потреби флоту було зі-
брано більше 7 тис. руб.
21 грудня 1905 р. на спільному засіданні Комітету було прийнято рішення “ввиду окон-
чания войны и уменьшения притока пожертвований” припинити збір пожертв, про що
сповіщалося через газети та спеціальні повідомлення на початку нового 1906 р. [22].
Усього за роки російсько-японської війни на рахунок Комітету надійшло понад 17,5
млн. руб., що разом із відсотками склало більше 18 млн. руб. [23]. Зібрана на пожертви
сума була суттєвою – на неї можна було розгорнути реалізацію серйозної судобудівної
програми. Проте, порівняно з утратами російського флоту, вона була незначною: тільки
в Цусимському бою, де 2–а Тихоокеанська ескадра адмірала З. Рожественського зазнала
нищівної поразки, втрати склали понад 90 млн. крб. [24]. Російський дослідник
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
111
К.Ф. Шацилло оцінював загальні матеріальні втрати російського флоту в цій війні у 256
млн. руб., у тому числі й вартість втрачених кораблів – 230 млн. руб. [25].
Звісно, в Комітеті розуміли, що за короткий термін неможливо – й надто дорого –
будувати броненосці та крейсери, що складали основу втрачених у боях ескадр. Так,
наприклад, 1 тонна водовмісту при будівництві корабля на верфях Російської імперії
коштувала 1–1,3 тис. руб., тоді як у Англії – від 674 до 727 руб. Великий військовий
корабель там будувався у середньому 24–30 місяців, тоді як у Російській імперії – 75–
86 місяців [26]. Але за умов політичної кризи та наростання революційних настроїв у
суспільстві, передавати військові замовлення іноземним фірмам, залишаючи тисячі
власних робітників без засобів для існування, було надто небезпечно. Тому на зібрані
кошти Комітет у 1905–1907 роках замовив і збудував 18 вугільних мінних крейсерів
(водовміст кожного 550–600 т., швидкість – 25 вузлів, озброєння – дві 120-мм гарма-
ти). Пізніше всі вони були переведені у клас ескадрених міноносців. Зберігаючи уста-
лену морську традицію, нові кораблі отримали свої назви на честь пожертвувачів. Се-
ред них були “Москвитянин”, “Усурієць”, “Туркмен”, “Забайкалець”, “Фін”, “Каза-
нець”, “Емір Бухарський”, “Украйна”. У будівництво останнього вагому частку внес-
ло населення Ніжина. Решта зібраних Комітетом коштів була витрачена на організа-
цію військово-повітряної школи в Качі під Севастополем.
Перша в ХХ ст. для Російської імперії війна завершилася її поразкою. За результа-
тами Портсмутської мирної угоди Росія втратила свої права в Кореї та Китаї, була
змушена відмовитися на користь Японії від південної частини о. Сахалін. Престижу
імперії та самолюбству Миколи ІІ був завданий значний удару. Поразка змусила Ро-
сію почати пошук союзників у Європі, спричинила зближення з Францією та Англі-
єю, що завершилося врешті приєднанням до Антанти.
Для провінційного Ніжина активна участь його мешканців у зборах коштів на відбудову
військово-морського флоту, їх допомога сім’ям загиблих, пораненим, сиротам, біженцям,
усім тим, хто постраждав від війни, стали ще однією славетною сторінкою в історії міста.
___________________________________
1. Богданович А.В. Три последних самодержца. Дневник. – М., 1990. – С. 482.
2. Щербинин П. Баба с газетой. Как жила черноземная провинция во время войны с Японией // Родина.
– 2004. – № 4. – С. 95.
3. Відділ забезпечення збереженості документів Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині
(далі – ВДАЧОН), ф. 1105, оп. 1, спр. 1291, арк.1.
4. Строков А.А. История военного искусства. – СПб., 1994. – С. 73.
5. Там само. – С. 78.
6. Годовой отчет (6/ІІ 1904 – 6/ІІ 1905 гг.) высочайше учрежденного особого Комитета по усилению
военного флота на добровольные пожертвования. – СПб, 1905. – С. 412.
7. Там само. – С. 435.
8. Давыдов А. “Уссуриец”, “Туркменец”, “Финн”… // Родина. – 1996. – № 7–8. – С. 56.
9. ВДАЧОН, ф. 1250, оп. 1, спр. 1358, арк. 1.
10. Там само.
11. Там само, арк. 8.
12. Там само, арк. 12–12 зв.
13. Там само, арк. 13.
14. Там само, арк. 14.
15. Там само, ф. 1105, оп. 1, спр. 1291, арк. 2.
16. Там само, арк. 4, 6.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
112
17. Там само, арк. 11–49.
18. Там само, ф. 342, оп. 1, спр. 1417, арк. 3.
19. Там само, спр. 1446, арк. 226.
20. Там само, ф. 1105, оп. 1, спр. 1358, арк. 3, 7.
21. Там само, арк. 10.
22. Давыдов А. Вказана праця. – С. 56.
23. Российский государственный военно-исторический архив, ф. 2000, оп. 1, спр. 6605, арк. 50.
24. Шацилло К.Ф. Русский империализм и развитие флота. – М., 1968, – С. 44.
25. Шацилло К.Ф. А флот и ныне там… // Родина. – 1996. – № 7–8. – С. 51.
Лейберов О. “Посильна жертва зі свого боку на благу справу допомоги…” – доб-
ровільні пожертвування насенлення Ніжина на відбудову військово-морського
флоту у роки російсько-японської війни 1904-1905 років.
Стаття присвячена подіям російсько-японської війни початку ХХ ст. Основна увага
приділена організації та діяльності Комітету для посилення військового флоту на до-
бровільні пожертви. Проаналізовані головні заходи зі збору коштів на відбудову фло-
ту, розкрита участь населення Ніжина у благодійних акціях Комітету.
Лейберов А. “Посильная жертва со своей стороны на благое дело помощи…” –
добровольные пожертвования населения Нежина на восстановление военно-
морского флота в годы русско-японской войны 1904–1905 гг.
Статья посвящена событиям русско-японской войны начала ХХ ст. Основное внима-
ние посвящено организации и деятельности Комитета по усилению военного флота
на добровольные пожертвования. Проанализированы главные мероприятия, направ-
ленные на сбор денежных средств, раскрыто участие в них населения Нежина.
Leyberov O. “A feasible victim is from the side on the good matter of help…” – volun-
tarily offerings of citizens of Nizhyn on renewal of navy in the years of Russian-
Japanese war 1904–1905
The article is devoted the events of Russian-Japanese war at the begining of XX century.
Basic attention is devoted organization and activity of Committee on strengthening of mili-
tary fleet on the voluntarily offerings. Main measures, directed on collection of money fa-
cilities, are analysed and participating in them of citizens of Nizhyn is exposed.
Олександр СИДОРОВИЧ
(Ніжин)
Ніжинський міський громадський банк як складова частина еконо-
міки міста в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Значення кредитно-фінансової системи в сучасній економіці надзвичайно велике. Всі
диспропорції, вади розвитку в цій царині негативно відбиваються на інших галузях гос-
подарства. Остання фінансово-економічна криза ще раз наочно підтвердила цю тезу.
Тому злагоджена, вірно регламентована робота банків й інших кредитних установ є за-
порукою стабільного розвитку економіки в цілому. Але не варто забувати і про досвід
минулого, адже зародження та розвиток кредитно-фінансових установ у нашому регіоні
|