Феодосій Спаський: ніжинський період біографії

У статті розглянуто життя й діяльність відомого дослідника церкви Феодосія Спаського (1897–1979). Особлива увага звертається на доеміграційний (ніжинський) період його біографії....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Луняк, Є.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК 2011
Schriftenreihe:	Ніжинська старовина
Schlagworte:	Родина Спаських у соціокультурному просторі
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24233
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Феодосій Спаський: ніжинський період біографії / Є. Луняк // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2011. — Вип. 11(14). — С. 68-74. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-24233
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-242332013-02-13T03:00:20Z Феодосій Спаський: ніжинський період біографії Луняк, Є. Родина Спаських у соціокультурному просторі У статті розглянуто життя й діяльність відомого дослідника церкви Феодосія Спаського (1897–1979). Особлива увага звертається на доеміграційний (ніжинський) період його біографії. В статье рассмотрена жизнь и деятельность известного исследователя церкви Феодосия Спасского (1897–1979). Особенное внимание обращено на доэмигрантский (нежинский) период его биографии. This thesis cover the life and activity of Theodosiy Spas’ky (1897–1979), famous church’s researcher. There is traced Nizhyn’s period (before the emigration) of his biography in this article. 2011 Article Феодосій Спаський: ніжинський період біографії / Є. Луняк // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2011. — Вип. 11(14). — С. 68-74. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2078-063X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24233 94(477.51)(092)“1897/1920” uk Ніжинська старовина Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Родина Спаських у соціокультурному просторі Родина Спаських у соціокультурному просторі
spellingShingle	Родина Спаських у соціокультурному просторі Родина Спаських у соціокультурному просторі Луняк, Є. Феодосій Спаський: ніжинський період біографії Ніжинська старовина
description	У статті розглянуто життя й діяльність відомого дослідника церкви Феодосія Спаського (1897–1979). Особлива увага звертається на доеміграційний (ніжинський) період його біографії.
format	Article
author	Луняк, Є.
author_facet	Луняк, Є.
author_sort	Луняк, Є.
title	Феодосій Спаський: ніжинський період біографії
title_short	Феодосій Спаський: ніжинський період біографії
title_full	Феодосій Спаський: ніжинський період біографії
title_fullStr	Феодосій Спаський: ніжинський період біографії
title_full_unstemmed	Феодосій Спаський: ніжинський період біографії
title_sort	феодосій спаський: ніжинський період біографії
publisher	Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2011
topic_facet	Родина Спаських у соціокультурному просторі
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24233
citation_txt	Феодосій Спаський: ніжинський період біографії / Є. Луняк // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2011. — Вип. 11(14). — С. 68-74. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Ніжинська старовина
work_keys_str_mv	AT lunâkê feodosíjspasʹkijnížinsʹkijperíodbíografíí
first_indexed	2025-07-03T03:40:17Z
last_indexed	2025-07-03T03:40:17Z
_version_	1836595563074682880
fulltext	НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА ISSN 2078-063X 68 44. Використання державної символіки на прапорах було притаманне не тільки для Російської імперії. На прапорі Чернівців 1908 р. бачимо герб Австро-Угорщини (див.: Савчук Ю. Вказана праця. – С. 285–286). 45. Ситий І. Історичні герб і прапор Чернігова // Місцеве самоврядування та статутне право в Україні. Зб. матер. – Чернігів, 2003. – С. 50. Ситий І.М. Щоденник Євгенії Спаської як джерело з історії цехових прапорів Лівобе- режної України У статті проаналізовані історія цехових прапорів Лівобережної України, їхні зображення, термінологія, розміри, матеріали та вартість виготовлення, форми полотнищ і держаків, практика використання, значення та місце серед інших цехових клейнодів. Ключові слова: цехові прапори, Лівобережна Україна, Є. Спаська. Сытый И.М. Дневник Евгении Спасской как источник по истории цеховых флагов Левобережной Украины В статье проанализированы история цеховых знамен Левобережной Украины, терминоло- гия, изображения, размеры, материалы и стоимость изготовления, формы полотнищ и древка, практика использования, значение и место среди других цеховых клейнодов. Ключевые слова: цеховые знамена, Левобережная Украина, Е. Спасская. Sytyy I.M. Diary of Eugenia Spas’ka as source from history of workshop flags of Left-Bank Dnepr Ukraine The article analyzes the history of the guild banners of the Left-Bank Dnepr Ukraine, terminol- ogy, images, sizes, materials and manufacturing costs, form sheets and the flagpole, the practice of the use, value and place among the other craft kleinods. Key words: guild banners, Left-Bank Dnepr Ukraine, E. Spas’ka. УДК 94(477.51)(092)“1897/1920” Євген ЛУНЯК (Ніжин) Феодосій Спаський: ніжинський період біографії Одним із відомих культурних, наукових і релігійних діячів пореволюційної російсь- кої еміграції у Франції був Феодосій Георгійович Спаський (1897–1979). Його перу належить ґрунтовна монографія “Русское литургическое творчество”, що вийшла ро- сійською мовою в Парижі в 1951 р. [1]. У 2008 р. ця фундаментальна праця була перевидана в Москві Видавничою радою Російської Православної Церкви разом із серією статей Ф.Г. Спаського з тієї ж тема- тики. В передньому слові до цього видання було зазначено: “данное исследование до сих пор остается единственным сводным трудом, посвященным русскому литургиче- скому творчеству” [2]. Безумовно, цей твір має велике значення для розвитку вивчен- ня руської православної літургіки, а також духовної культури та церковної історії вза- галі. На жаль, ім’я Феодосія Спаського, добре знане в російських емігрантських ко- лах, було майже невідоме в Росії й Україні, найбільших православних країнах, яких у першу чергу стосувалася його дослідницька праця. Це зумовлюється пануванням НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА Вип. 11 (14), 2011 р. 69 атеїстичної (дослівно, безбожної) комуністичної влади в Радянському Союзі й апріо- рним відкиданням всього того, що походило з кіл її “ідеологічних опонентів”. Лише з недавнього часу ім’я Феодосія Спаського, як і імена багатьох інших видатних діячів еміграції, отримало змогу повернутися до широкого загалу на його батьківщині. Незважаючи на важливе місце, яке посідала ця людина в колах інтелігенції та духо- венства серед вигнанців із колишньої Російської імперії в 1920-х – 1960-х роках у Па- рижі, її життєпис зараз уявляється доволі скупо. До Франції Феодосій Спаський, як і ти- сячі інших російських емігрантів, із охопленої революцією країни, потрапив через Ба- лкани, де проживав у 1920–1925 рр. у щойно створеному Королівстві Сербів, Хорва- тів і Словенців, яке згодом отримало назву Югославії. Був активним членом “Російсь- кого студентського християнського руху”. Ця громадська організація, заснована в 1923 р. завдяки об’єднанню різноманітних студентських гуртків, об’єднала християнську емі- граційну молодь майже з усіх європейських країн, де перебували вигнанці з колиш- ньої Російської імперії. На чолі молодіжного християнського руху став видатний фі- лософ-богослов Сергій Миколайович Булгаков (1871–1944). Нове суспільне утворення декларувало свою аполітичність. До його лав могли віль- но вступати молоді люди, що сповідували діаметрально протилежні політичні погля- ди: від консервативного монархізму до радикального соціалізму та комунізму. Голо- вним принципом участі у “Російському студентському християнському русі” був за- хист традицій християнського благочестя і євангельської моралі. У Белграді, де було зосереджено багато представників “білої” еміграції, існувала досить потужна молодіжна православна громада, до якої входили такі визначні діячі російської закордонної релігійно-просвітницької інтелігенції, видатні теологи, як Ко- стянтин Едуардович Керн, відомий згодом як архімандрит Кіпріян (1899–1960), Ми- кола Михайлович Зернов (1898–1980), Микола Миколайович Афанасьєв (1893–1966), Василь Васильович Зеньковський (Зеньківський) (1881–1962), Сергій Сергійович Без- образов, пізніше єпископ Касіян (1892–1965) й інші. Саме з цього гурту в сербській столиці виникло російське православне братство, назване на честь преподобного Се- рафима Саровського. Активним учасником цього кола був і Феодосій Спаський. Але життя в Белграді виявилося тяжким: безгрошів’я, злидні, відірваність від мож- ливості вести продуктивну інтелектуальну й творчу роботу, – все це спонукало бага- тьох вигнанців шукати кращої долі в інших країнах. У середині 1920-х років найбіль- шим центром російської еміграції стала столиця Франції. Восени 1925 р. в Парижі був створений і розпочав свою діяльність Свято-Сергіївський богословський інститут, який діє й понині. Тоді ж у Парижі був започаткований часопис “Вестник русского студенческого христианского движения” (з 1974 р. – “Вестник русского христианско- го движения”), першим редактором якого став Микола Зернов. Відкриття вказаного науково-просвітницького та культурно-релігійного закладу відбулося за активної участі “Російського студентського християнського руху”. Най- видатніші діячі його белградського осередку пов’язали своє життя з долею інституту. Наприклад, усі названі вище особи: К.Е. Керн (архім. Кіпріян), М.М. Зернов, М.М. Афа- насьєв, В.В. Зеньковський, С.С. Безобразов (єп. Касіян) і Ф.Г. Спаський викладали в цьому закладі, займали різні адміністративні посади. Всі вони, за винятком М.М. Зер- нова, закінчили свій земний шлях у Парижі й були поховані на місцевому російсько- му цвинтарі в Сент-Женев’єв-де-Буа [3]. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА ISSN 2078-063X 70 Про життя Феодосія Спаського у Франції знаємо небагато. Переїхавши до Парижа, він став одним із перших слухачів Свято-Сергіївського богословського інституту, який закінчив у 1928 р. Згодом працював тут-таки бібліотекарем, згодом викладав сектознав- ство, історію розколу, латинську та грецьку мови, літургіку та Святе Письмо Нового за- повіту. З 1943 р. був скарбником Інституту, що свідчить про високу довіру до нього. Крім того, Феодосій Георгійович служив псаломщиком у православній Свято- Введенській церкві в Парижі та керував чоловічим хором. Його культурно-релігійна та науково-просвітницька подвижницька робота тривала до його смерті 6 квітня 1979 р. [4]. Важливо зазначити, що діяльність Ф.Г. Спаського у Франції в колі російської еміг- рації відбулася в тісному оточенні його земляків з України. Наприклад, дещо старший його ровесник Микола Афанасьєв був корінним одеситом і потрапив за кордон після поразки антирадянських збройних сил на півдні України, а Василь Зеньковський по- ходив із Проскурова (нині Хмельницький), довгий час жив у Києві, де в 1918 р. був міністром віросповідань в уряді гетьмана Павла Скоропадського. Поміж інших до Франції переїхали багато хто з відомих діячів Української революції: Симон Петлюра, Нестор Махно, Володимир Винниченко, Олександр Шульгин й інші. В родині вихід- ців з України народився майбутній прем’єр-міністр Франції (1992–1993) за президе- нтства Франсуа Міттерана, активний учасник Руху Опору П’єр Береговуа – або Петро Адріянович Береговий (1925-1993). Цікаво, що крім Ф.Г. Спаського у Франції можна нарахувати кількох знаменитих його безпосередніх земляків із Ніжина. Так, родом з цього міста була дружина Пабло Пікаcо, відома російська балерина Ольга Хохлова (1891–1955) та російський генерал Микола Скоблін (1894–1937 чи 1938). З Ніжином пов’язане й дитинство відомої російської поетеси Зінаїди Гіппіус (1869–1945), яка та- кож знайшла свій останній спокій на російському цвинтарі в Сент-Женев’єв-де-Буа, поряд із могилою її чоловіка Дмитра Мережковського [5]. Аби краще зрозуміти обставини, що спонукали Феодосія Спаського залишити батьків- щину в 1920 р., слід звернутися до попереднього періоду його життя, який майже повніс- тю пов’язаний із Ніжином. На щастя, в Ніжинському архіві збереглася особиста справа студента місцевого Історико-філологічного інституту князя Безбородька Феодосія Георгі- йовича Спаського, яка дозволяє точніше встановити деякі віхи його дитинства та юності. Майже в усіх доволі стислих життєписах Феодосія Георгійовича подається інфор- мація, що він народився 23 травня 1897 р. в Ніжині. Це підтверджують архівні доку- менти [6]. Враховуючи, що частина його біографії засвідчена датуванням за новим стилем, більш правильним буде зазначити так: Феодосій Георгійович Спаський наро- дився 23 травня (4 червня) 1897 р. в родині “священика Свято-Миколаївської церкви м. Ніжина Георгія Івановича Спаського та законної дружини його Юлії Миколаївни” [7]. За 6 днів після народження хлопчик був охрещений. Як свідчить документ, хре- щеними батьками стали “студент Нежинского историко-филологического института князя Безбородко Аркадий Иванович Спасский [дядько хлопчика – авт.] и дворянка- девица Екатерина Ивановна Карпенко. Таинство крещения совершал священник Ди- митрий Стопановский с соборным причтом” [8]. Узагалі родина Спаських мала давнє священицьке коріння. Представники цього ві- домого роду служили Богові переважно на Чернігівщині. Батько Феодосія – Георгій Іванович відзначався розумом і високоморальною поведінкою, був людиною відпові- НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА Вип. 11 (14), 2011 р. 71 Ф.Г. Спаський. Ніжин. Фото 1915 р. дальною, працьовитою, але при цьому доброю та привітною. Під час єврейських по- громів, що мали місце в період революції, за спогадами очевидців, він особисто брав участь в порятунку євреїв від жорстоких розправ. За мірками того часу батько зміг забезпечити сім’ї пристойний життєвий рівень. Згідно послужного списку, Георгій Іванович Спаський мав садибу з житловим будин- ком і двома флігелями в Ніжині. Хоча родина була немаленькою: в 1891 р. народилася донька Євгенія, а далі четверо синів: в 1894 р. – Георгій, в 1897 р. – Феодосій, в 1901 р. – Василь і, нарешті, в 1904 р. – Іван. Усі діти Георгія Івановича та Юлії Миколаївни Спа- ських отримали гарну освіту. В родині була велика бібліотека. Природно, багато книг було з церковної історії та богослужебної практики. Безумовно, бать- ківське виховання наклало великий відбиток на сві- тогляд маленького Феодосія або Досі, як його нази- вали близькі. В десятирічному віці хлопчик вступив до Ніжинської класичної гімназії, де навчався з серпня 1907 р. до квітня 1915 р. В атестаті зрілості Феодо- сія Спаського була відзначена його зразкова пове- дінка, хоча навчальні успіхи були дещо скромні- шими. З 12 оцінок в атестаті “відмінними” були лише 5, решта – “добрі”, крім математики, знання з якої були “задовільними”. Зазначимо, що найкращі успіхи він мав з грецької мови, Закону Божого та історії [9], саме тих дисциплін, які в майбутньому визначать його фах як викладача Свято-Сергіїв- ського богословського інституту в Парижі. 23 червня 1915 р. вісімнадцятирічний Феодосій Спаський подав заяву про вступ до Ніжинського історико-Філологічного інституту князя Безбородька (далі – НІФІ) на класичне відділення, на яке був зарахований у якості своєкоштного студента. Заува- жимо, що кілька представників родини Спаських у той час уже навчалися саме в НІФІ. Так, у списках студентів натрапляємо – одночасно з Феодосієм – на імена його двою- рідних братів Григорія й Олексія Васильовича Спаських, цей-таки навчальний заклад раніше закінчив його дядько і хрещений батько Аркадій Іванович. На жаль, закінчення гімназії та вступ до інституту припали на тяжкі роки І Світової війни. Подібно до інших ровесників, Ф.Г. Спаський був приписаний до військової діль- ниці. Хід війни заважав нормальному навчанню юнака в інституті. “Военное присутст- вие” обраховувало кожного потенційного новобранця, зважаючи на дефіцит підготов- лених кадрів у військах. У 1916 р. Феодосій Спаський тимчасово перериває навчання й І.Г. Спаський став відомим істориком, видатним фахівцем в галузі нумізматики, довгий час працював го- ловним хранителем відділу нумізматики в Ермітажі. Ніжинський краєзнавчий музей, над створенням предтечі якого – Ніжинським окружним музеєм – він працював наприкінці 1920-х років нині носить ім’я Івана Георгійовича Спаського. А 1 жовтня 2010 р. на будинку Спаських у Ніжині була урочисто відкрита меморіальна дошка. Ця подія була приурочена до проведення І Спаських міжнародних наукових читань, що відбулися в Ніжині за участі науковців з різних міст Україні і Росії, а також представників родини Спаських. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА ISSN 2078-063X 72 включається в допомогу армії. Юнак працює в харчово-перев’язачному загоні Півден- но-Західного фронту, що підпорядковується Всеросійському земському союзу допомо- ги воїнам, на посаді помічника завідувача транспорту [10]. Очевидно, саме тоді у хлоп- ця зав’язалися знайомства в колі офіцерів, багато з яких, не сприйнявши більшовицької влади, вступлять у боротьбу з нею та, зазнавши поразки, змушені будуть емігрувати. Після початку революції в 1917 р. та припинення бойових дій на німецькому фронті Феодосій повертається до навчання. Проте, коштів для цього тепер катастрофічного не вистачає. Постійні зміни влади в Україні також не сприяють розвитку освітньої га- лузі, дестабілізуючи суспільно-політичну й економічну ситуацію. Певний лад у сис- темі вищої освіти відновлюється лише за гетьманату П.І. Скоропадського (квітень- грудень 1918 р.). Велика заслуга у цих позитивних змінах, безсумнівно, видатного істо- рика Миколи Прокоповича Василенка, який був міністром просвіти в гетьманському уряді. Є свідчення, що крім українських університетів у Києві, Кам’янці-Подільському та Катеринославі тоді мав відкритися також український університет у Ніжині на базі НІФІ, але цей намір не встигли здійснити через падіння гетьманського режиму. Не маючи змоги сплачувати за навчання, студент ІІІ курсу Феодосій Спаський у вересні 1918 р. пише заяву на ім’я директора НІФІ з проханням перевести його на казенний кошт, якщо його навчальні успіхи відповідають умовам переведення. Принагідно зазначимо, що 1918 р. мав бути четвертим роком навчання Ф.Г. Спаського – рік він згаяв на допоміжній службі в армії. До заяви була доданий витяг із оцінками з 12 дисциплін. Результати на- вчання на перших двох курсах інститут були приблизно подібні до гімназійних. Так, із 12 оцінок половина “відмінні”, решта – “добрі”, крім римської історії (“задовільно”). Знов- таки відзначимо успіхи молодого чоловіка із Закону Божого та церковнослов’янської мо- ви. Результати були цілком переконливими, щоб Спаського перевели до складу казенно- коштних студентів. На заяві стоїть резолюція олівцем “дать стипендію” [11]. Цікаво, що якраз у цей час до освітніх програм вищих навчальних закладів на території України вво- дяться курси української мови та літератури, а також історії України. Щоправда, завершити навчання в Ніжинському інституті та отримати диплом про вищу освіту Феодосію Спаському так і не судилося. Після повалення режиму Скоро- падського в Україні у грудні 1918 р. на короткий час прийшла до влади Директорія УНР. Проте, вже 23 січня 1919 р. стрімким ударом Ніжин захопили більшовицькі заго- ни Таращанського полку під командою Василя Боженка, які вели наступ на Київ [13]. Громадянська війна майже повністю паралізувала освітній процес в Україні. На- вчання в НІФІ кількаразово призупинялося, будівля інституту часто використовувала- ся не за призначенням – то під військовий штаб, то під полковий шпиталь. Радянська влада, декларуючи відділення церкви від держави, майже одразу повела наступ на ре- лігію, яка трактувалася нею як “опіум для народу”. Знущання над служителями куль- ту, вірою та релігійними традиціями стали звичайною практикою того часу. Що робив Феодосій Спаський у той час достеменно сказати важко, але у квітні 1919 р. він ще навчався на ІІІ курсі інституту, про що свідчить довідка видана йому 23 квітня того року [13] – останній документ у особовій справі студента Феодосія Георгійовича Спаського. Відомо, що з серпня до листопада 1919 р. в Ніжині панували денікінці. Вони проводили енергійну, часто насильницьку, мобілізацію до лав Добровольчої ар- мії. Поза сумнівом, був мобілізований до армії А.І. Денікіна й двадцятидворічний НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА Вип. 11 (14), 2011 р. 73 Ф.Г. Спаський. Поразка білого руху в 1920 р. змусила молодого чоловіка назавжди залишити батьківщину та вирушити на чужину. На щастя, йому вдалося розкрити свій творчий талант бодай за кілька тисяч кілометрів від рідної домівки, у Парижі. Ніжинський період у житті Ф.Г. Спаського є надзвичайно важливим у його біографії, оскільки саме цей час визначив формування його як особистості та виявив його здібності дослідника. Постать цього науковця та громадського діяча, який відіграв важливу роль у діяльності російсько-української громади у Франції ХХ ст., потребує уважного дослі- дження. На жаль, його життєпис зараз виглядає досить фрагментарно. Недостатньо ви- вчена і творча спадщина Ф.Г. Спаського. Дана біографічна розвідка покликана заповнити прогалину про перші роки життя відомого ніжинця: його дитинство та юність, а також краще зрозуміти мотиви, що зумовили еміграцію молодої людини з батьківщини. Як зазначалося вище, ніжинська громада вшанувала свого земляка відкриттям мемо- ріальної дошки на будинку, де він народився та виріс. Ім’я Феодосія Георгійовича Спа- ського на ній стоїть поруч з іменами інших достойних представників його видатної ро- дини: батька Георгія Івановича, матері Юлії Миколаївни, сестри Євгенії та брата Івана. Джерела та література 1. Спасский Ф.Г. Русское литургическое творчество. – Париж, 1951. – 318 с. 2. Спасский Ф.Г. Русское литургическое творчество. – М.: Издательский Совет Русской Православной Церкви, 2008. – 544 с. 3. http://zarubezhje.narod.ru/org/stserge.htm; http://r-g-d.ru/S/sofronov.htm 4. forum.vgd.ru/398/15665/10.htm?a 5. Луняк Є. “Ніжинці” у Франції // Ніжинська старовина. Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. (Серія “Ніжинознавчі студії”, № 6). Вип. 9 (12). – К., 2010. – С.47–65. 6. Відділ забезпечення збереженості документів Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині (далі – ВДАЧОН), ф.1105, оп.1, спр.2019, арк.1–2, 5 зв. 7. Там само, арк.2. 8. Там само. 9. Там само, арк.9. 10. Там само, арк.16. 11. Там само, арк.20. 12. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / За ред. А.В.Кудрицького. – К.: УРЕ, 1990. – С. 496. 13. ВДАЧОН, ф. 1105, оп. 1, спр. 2019, арк. 19. Луняк Є. Феодосій Спаський: ніжинський період біографії У статті розглянуто життя й діяльність відомого дослідника церкви Феодосія Спаського (1897– 1979). Особлива увага звертається на доеміграційний (ніжинський) період його біографії. Ключові слова: Ніжин, Феодосій Спаський, Україна, Франція, діаспора. Луняк Е. Феодосий Спасский: нежинский период биографии В статье рассмотрена жизнь и деятельность известного исследователя церкви Феодосия Спасского (1897–1979). Особенное внимание обращено на доэмигрантский (нежинский) период его биографии. Ключевые слова: Нежин, Феодосий Спасский, Украина, Франция, диаспора. Luniak Y. Theodosiy Spas’ky: Nizhyn’s period of the biography This thesis cover the life and activity of Theodosiy Spas’ky (1897–1979), famous church’s re- searcher. There is traced Nizhyn’s period (before the emigration) of his biography in this article. Key words: Nizhyn, Theodosiy Spassky, Ukraine, France, diaspora. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА ISSN 2078-063X 74 Бу ди но к ро ди ни С па сь ки х у Н іж ин і н а ву л. С уд ей сь кі й, 3 (з ар аз – в ул . Г ре бі нк и, 1 4) . 1 88 0- ті р ок и. Ф от о 20 10 р . З бе рі гс я в ав те нт ич но му в иг ля ді

Феодосій Спаський: ніжинський період біографії

Institution

Ähnliche Einträge