"Какое счастье ссудила нам судьба, послав в мир в доме батюшки Спасского!" (Из воспоминаний Ивана Георгиевича Спасского)
Спогади І.Г. Спаського починаються з історії родини і опису будинку, в якому пройшло його дитинство. Батько Івана Георгійовича – священик найбільш давньої церкви в Ніжині – Миколаївського собору, користувався великою пошаною у городян і залишився в їх пам’яті “поборником справедливості і захисником...
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Russian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
2011
|
| Schriftenreihe: | Ніжинська старовина |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24236 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | "Какое счастье ссудила нам судьба, послав в мир в доме батюшки Спасского!" (Из воспоминаний Ивана Георгиевича Спасского) / Л. Вуич // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2011. — Вип. 11(14). — С. 36-46. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Спогади І.Г. Спаського починаються з історії родини і опису будинку, в якому пройшло його дитинство. Батько Івана Георгійовича – священик найбільш давньої церкви в Ніжині – Миколаївського собору, користувався великою пошаною у городян і залишився в їх пам’яті “поборником справедливості і захисником пригноблюваних”. Автор розповідає про устрій життя великої і дружної родини. У будинку Спаських завжди було багатолюдно: п’ятеро дітей, їх друзі з гімназії й інституту; люди, що постійно приходили за порадою і допомогою до о. Георгія; представники ніжинської інтелігенції. Спогади переносять читача до Ніжина 1900–1920-х років. |
|---|