З історії розвитку ковальства на Ніжинщині XVII–XIX ст.
Стаття стисло торкається окремих моментів розвитку ковальства на Ніжинщині протягом XVII-XIX ст. Фотографії найбільш цікавих витворів ніжинських ковалів XVIII–XIX ст. дають певну уяву про майстерність представників ковальської справи....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
2011
|
| Назва видання: | Ніжинська старовина |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24238 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | З історії розвитку ковальства на Ніжинщині XVII–XIX ст. / Л. Кулик // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2011. — Вип. 11(14). — С. 75-78. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-24238 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-242382013-02-13T03:04:17Z З історії розвитку ковальства на Ніжинщині XVII–XIX ст. Кулик, Л. Ретроспективні огляди Стаття стисло торкається окремих моментів розвитку ковальства на Ніжинщині протягом XVII-XIX ст. Фотографії найбільш цікавих витворів ніжинських ковалів XVIII–XIX ст. дають певну уяву про майстерність представників ковальської справи. Статья затрагивает отдельные моменты кузнечного ремесла на Нежинщине на протяжении XVII-XIX веков. Фотографии наиболее интересных работ нежинских кузнецов XVIII-XIX веков дают определенное представление о мастерстве ремесленников. The article briefly touches the separate moments of development of blacksmith affaires in Nizhyn region during XVII–XIX centuries. The photos of the most interesting creations of Niznyn blacksmiths give certain imagination about trade of representatives of blacksmith work. 2011 Article З історії розвитку ковальства на Ніжинщині XVII–XIX ст. / Л. Кулик // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2011. — Вип. 11(14). — С. 75-78. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2078-063X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24238 94(477.51)(682) uk Ніжинська старовина Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Ретроспективні огляди Ретроспективні огляди |
| spellingShingle |
Ретроспективні огляди Ретроспективні огляди Кулик, Л. З історії розвитку ковальства на Ніжинщині XVII–XIX ст. Ніжинська старовина |
| description |
Стаття стисло торкається окремих моментів розвитку ковальства на Ніжинщині протягом XVII-XIX ст. Фотографії найбільш цікавих витворів ніжинських ковалів XVIII–XIX ст. дають певну уяву про майстерність представників ковальської справи. |
| format |
Article |
| author |
Кулик, Л. |
| author_facet |
Кулик, Л. |
| author_sort |
Кулик, Л. |
| title |
З історії розвитку ковальства на Ніжинщині XVII–XIX ст. |
| title_short |
З історії розвитку ковальства на Ніжинщині XVII–XIX ст. |
| title_full |
З історії розвитку ковальства на Ніжинщині XVII–XIX ст. |
| title_fullStr |
З історії розвитку ковальства на Ніжинщині XVII–XIX ст. |
| title_full_unstemmed |
З історії розвитку ковальства на Ніжинщині XVII–XIX ст. |
| title_sort |
з історії розвитку ковальства на ніжинщині xvii–xix ст. |
| publisher |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Ретроспективні огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24238 |
| citation_txt |
З історії розвитку ковальства на Ніжинщині XVII–XIX ст. / Л. Кулик // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2011. — Вип. 11(14). — С. 75-78. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Ніжинська старовина |
| work_keys_str_mv |
AT kulikl zístoríírozvitkukovalʹstvananížinŝiníxviixixst |
| first_indexed |
2025-07-03T03:40:32Z |
| last_indexed |
2025-07-03T03:40:32Z |
| _version_ |
1836595578704756736 |
| fulltext |
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
Вип. 11 (14), 2011 р. 75
Н I Ж И Н С Ь К А
С Т А Р О В И Н А
В и п . 1 1 ( 1 4 )
К И ї В
2 0 1 1
РЕТРОСПЕКТИВНІ
ОГЛЯДИ
УДК 94(477.51)(682)
Лариса КУЛИК
(Ніжин)
З історії розвитку ковальства на Ніжинщині
XVII–XIX ст.
Мабуть, жоден із людських талантів не може порівнятися з
умінням коваля розмовляти однією мовою з металом. У резу-
льтаті такої дивної й виразної розмови вироби набувають
легкості, пружності, навіть, повітряності у плавних вигинах.
У тюркських і монгольських народів вважалося, що коваль
наділений такою самою магічною силою, як і шаман – віри-
ли, що обидва вони здатні були зруйнувати будь-яку ворожу
силу. Взагалі, у світовій міфології коваль постає мешканцем
підземного світу (адже руду добувають із землі – звідси пові-
р’я, що молот пов’язаний з підземними духами). Коваля вва-
жають і цілителем і, навіть, творцем людини. Наприклад, у ка-
бардинському епосі Тлепш лагодить сталеве стегно, у фінсь-
кому – Ільмаринен робить золоту жінку, Гефест – Пандору,
Святі Борис і Гліб виступають і як ковалі, і цілителі. Ковалів
цінували в усі часи. У випадку відсутності священика, саме ко-
валя просили благословити на шлюб молодят. Треба бути не-
перевершеним майстром своєї справи, щоб заслужити таку
пошану. А починалося все дуже й дуже давно, тоді, коли
стародавній слов’янський бог Сварог подарував людям кова-
льські кліщі, навчив їх виплавляти мідь і залізо. Але, щоб
зрозуміти загадкову мову розпеченого металу, треба бути
справжнім ковалем і навіть трохи чаклуном.
Коваль вважався чи не найповажнішою людиною на селі.
Залізоробна справа була відома ранньослов’янським племе-
нам ще в першій половині I тис. н.е. До нас дійшли скупчення
залізних шлаків й уламків кричного заліза цього часу. В IX ст.
в Київській Русі була виготовлена перша металева підкова,
яка практично не відрізняється від сучасної.
Техніка ручної ковки майже не змінювалася до XIX ст.
Староруські ковалі знали всі найважливіші технічні засоби:
зварювання, пробивання отворів, наварювання стальних лез і за-
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
ISSN 2078-063X 76
гартування сталі. В кожній кузні, як правило, працювало два коваля – майстер і підру-
чний. Прості ковані речі виготовляли за допомогою зубила: ножі, обручі, цвяхи, сер-
пи, коси, долота, лопати, сковороди. Подібні предмети міг виготовити будь-який ко-
валь без допомоги підручного. Проте, ланцюги, залізні кільця до пасків і збруї, вудила
були більш складними й потребували допомори у процесі виготовлення. Майстри ви-
конували зварку заліза, підігріваючи його до температури 1500°С, яку визначали за
іскрами розпеченого металу. Складним вважалося виготовлення також сокир, списів,
молотків і замків (фото 8–9). Щоб викувати сокиру, наприклад, застосовували залізні
вкладиші, також наварювали штаби металу.
Основою промислового розвитку країн періоду феодалізму залишалося ремесло.
Об’єднання ремісників існували майже в кожному більш-менш помітному в економі-
чному відношенні населеному пункті. Наприклад, у середині XVII ст. у Львові було
33 цехи, в Києві – 10, в Ніжині – 8, у Переяславі – 5.
Цеховий статут передбачав процес навчання ремеслу, окреслював права й обов’язки
членів цеху, характер виробничої діяльності, норми поведінки в робочий час, в сімей-
ному колі, в побуті; громадську діяльність, обрядові традиції, визначав цехову атри-
бутику. Як і в інших галузях ремесла, в металообробній промисловості існували цехи,
до складу яких входили ремісники кількох суміжних спеціальностей.
Так, ковальський цех Ніжина в 60-х роках XVII ст. об’єднував ковалів, гарматників,
слюсаря, конвісара, шабельника і майстра з виготовлення дзвонів. За своїм економічним
становищем цеховий майстер (цеховий голова) Ф. Зяць належав до найбагатших членів
цеху і міг організувати виробництво. Судячи з того, що значну частину ремісників (7 з 25)
становили гарматники, цех спеціалізувався, очевидно, на виробництві якраз гармат. За-
мовником такої продукції виступали не окремі особи з їх обмеженими фінансовими мож-
ливостями, а Військовий скарб, який замовляв значні партії зброї. Внаслідок експлуатації
основної маси майстрів, продажу гармат Військовому скарбові цех одержував високі
прибутки, значну частину яких привласнював майстер як організатор виробництва [1].
Наприкінці XIX–XX ст. чернігівський губернатор Є.К. Андрієвський ініціював збиран-
ня пам’яток цехового устрою. На черговому засіданні Чернігівської губернської вченої
архівної комісії (далі – ЧВАК) 3 червня 1902 р. Чернігівському музею були передані Ні-
жинським міським головою І.Л. Дайкуном печатки ліквідованих ремісничих управ м. Ні-
жина. На переданій до комісії печатці ковальської ремісничої управи м. Ніжина був зо-
бражений молоток і містився напис “Печать Нежинской Кузнецкой Управы” [2]. Також
міський голова передав комісії печатку “Нежинской общей ремесленной управы”, на якій
було зображено “в середине щит, увенчанных по диагонали слева направо, при чем ввер-
ху, в червленом поле две соединенные руки, а внизу, в лазаревом поле кадуций” [3].
У середині XVIII ст. у великих містах у зв’язку з розвитком капіталістичних відносин
цехові організації занепали, але в невеличких містечках вони існували ще до кінця XIX
ст. Проте, й зараз можемо милуватися довершеними витворами ніжинських ковалів: во-
рота Пантелеймоно-Василівської церкви, огорожа церкви Всіх Святих, виконані у класи-
чному стилі, в якому використовуються античні деталі, списи, вінки, рельєфи, розетки
(фото 1–2, 5, 10), огорожі могил із цвинтаря Пантелеймоно-Василівської церкви, виконані
у стилі українського бароко (фото 3–4). Головна особливість останнього – застосування
національних елементів. Українське бароко намагається не просто вразити уяву людини
чимось незвичайним, вплинути на його відчуття, – ковані огорожі і ворота церкви Іоанна
Богослова демонструють національний колорит у кожному завитку метала. Українське ба-
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
Вип. 11 (14), 2011 р. 77
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
ISSN 2078-063X 78
роко стверджує, що надзвичайне завжди поруч, будь-який вигін заліза – це вдале поєд-
нання металу й оточуючої природи, в результаті чого народжується гармонійна і доско-
нала композиція. Цікаво, що на одному з прогонів огорожі Троїцької церкви, побудованої
у стилі бароко і перебудованої в класицистичних формах у 30-х роках XIX ст., вміщено
кований напис: “1888 Р. ПРИ СТАРОСТИ БУРЕНКО» (фото 6). В середині XIX ст. на ко-
вані вироби вплинула стилістика історизму (або еклектики), який увібрав у себе класи-
цизм, бароко, рококо, змішуючи й трансформуючи їх.
У середині XIX ст. обладнання в кузні було традиційним: піч із горном, ковальський міх,
ковадло, дриль, точило, корито з водою для загартування чи охолодження виробів, молот-
ки, молот, кліщі для тримання розпеченого заліза тощо. Ніжинцям були добре відомі такі
ковалі: Павло Переход, Павло Борсук, Федор Божок, Іван Ковтун, Іван Ересько, Митрофан
Удовиченко [4]. Доводилося їм і коней підковувати, і виготовляти клямки до дверей, обко-
вували двері церков, виковувати хрести на могили, огорожі, замки, ключі тощо [5].
На початку ХХ ст. фабричне виробництво практично повністю витіснило ковальсь-
ке ремесло, заполонивши ринок більш дешевими і більш якісними залізними вироба-
ми. Проте, ще майже півсторіччя ковальство трималося, поки не зник останній “спо-
живач” ковальських виробів – кінь, як тяглова сила. Відтоді ковальство перетвори-
лось суто на галузь декоративно-ужиткового мистецтва, перебувало довгий час у за-
бутті. Лише зараз до нього помітно зріс інтерес як до мистецтва. І діяльність ніжинсь-
ких майстрів, зокрема, збережені витвори їх мистецтва, можуть якраз стати в нагоді у
справі відродження традицій українського ковальства.
Джерела та література
1. Борисенко В.Й. Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині
XVII ст. – К., 1986. – С. 109.
2. Журналы заседаний Черниговской губернской архивной комиссии // Труды Черниговской губерн-
ской архивной комиссии (1900–1902 рр.). – Чернигов, 1902. – Вып. 4. – Одт. 1. – С. 32–33.
3. Там само.
4. Відділ забезпечення збереженості документів Державного архіву Чернігівської області
в м. Ніжині, ф. 341, оп. 1, спр. 1253.
5. Там само.
Кулик Л.Ю. З історії розвитку ковальства на Ніжинщині XVII–XIX ст.
Стаття стисло торкається окремих моментів розвитку ковальства на Ніжинщині протягом
XVII-XIX ст. Фотографії найбільш цікавих витворів ніжинських ковалів XVIII–XIX ст. да-
ють певну уяву про майстерність представників ковальської справи.
Ключові слова: ковальство, цехи, Ніжинщина.
Кулик Л.Ю. Из истории развития кузнечного дела на Нежинщине XVII–XIX вв.
Статья затрагивает отдельные моменты кузнечного ремесла на Нежинщине на протяжении
XVII-XIX веков. Фотографии наиболее интересных работ нежинских кузнецов XVIII-XIX
веков дают определенное представление о мастерстве ремесленников.
Ключевые слова: кузнечное дело, цехи, Нежинщина.
Kulyk l.Yu. From history of development of blacksmith affaires in Nizhyn region in XVII–XIX
The article briefly touches the separate moments of development of blacksmith affaires in Nizhyn
region during XVII–XIX centuries. The photos of the most interesting creations of Niznyn black-
smiths give certain imagination about trade of representatives of blacksmith work.
Key words: blacksmith affaires, workshops, Nizhyn region.
|