Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
Hauptverfasser: Жарінова, А.Г., Мосов, С.П.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2008
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2488
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності / А.Г. Жарінова, С.П. Мосов // Наука та інновації. — 2008. — Т. 4, № 4. — С. 26-31. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-2488
record_format dspace
spelling irk-123456789-24882017-02-22T18:23:05Z Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності Жарінова, А.Г. Мосов, С.П. Правова охорона інтелектуальної власності 2008 Article Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності / А.Г. Жарінова, С.П. Мосов // Наука та інновації. — 2008. — Т. 4, № 4. — С. 26-31. — укр. 1815-2066 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2488 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Правова охорона інтелектуальної власності
Правова охорона інтелектуальної власності
spellingShingle Правова охорона інтелектуальної власності
Правова охорона інтелектуальної власності
Жарінова, А.Г.
Мосов, С.П.
Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності
format Article
author Жарінова, А.Г.
Мосов, С.П.
author_facet Жарінова, А.Г.
Мосов, С.П.
author_sort Жарінова, А.Г.
title Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності
title_short Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності
title_full Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності
title_fullStr Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності
title_full_unstemmed Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності
title_sort членство україни в сот: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2008
topic_facet Правова охорона інтелектуальної власності
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2488
citation_txt Членство України в СОТ: світові тенденції в сфері використання інтелектуальної власності / А.Г. Жарінова, С.П. Мосов // Наука та інновації. — 2008. — Т. 4, № 4. — С. 26-31. — укр.
work_keys_str_mv AT žarínovaag členstvoukraínivsotsvítovítendencíívsferívikoristannâíntelektualʹnoívlasností
AT mosovsp členstvoukraínivsotsvítovítendencíívsferívikoristannâíntelektualʹnoívlasností
first_indexed 2025-07-02T05:43:47Z
last_indexed 2025-07-02T05:43:47Z
_version_ 1836512735704121344
fulltext 26 Аналізуючи економічні досягнення еконо� мічно розвинених країн наприкінці XX ст., слід зауважити, що, по�перше, вони відбувалися внаслідок об'єктивних змін, які мали місце в зовнішньому та внутрішньому середовищах цих країн, і, по�друге, завдяки стрімкому наг� ромадженню знань і переходу на нові методи керування їх створенням. Особливий інтерес для України в цій сфері становить насамперед світовий досвід засто� сування зовнішніх та внутрішніх економічних важелів стимулювання процесів уведення об'єктів інтелектуальної власності (ОІВ) в гос� подарський обіг, особливо в контексті її член� ства з 16 травня 2008 року в Світовій органі� зації торгівлі. Першим таким важелем стимулювання про� цесу введення ОІВ в господарський обіг слід вважати жорсткі умови конкурентної боротьби як в межах країни, так і на міжнародній арені. Багато суб'єктів ринкової діяльності вже актив� но використовують інтелектуальну власність для успішної боротьби на ринку товарів та пос� луг. Турбулентне зовнішнє середовище стиму� лює фірми (підприємства, установи, корпорації тощо) до пошуку та розвитку більш ефектив� них форм їхніх нематеріальних активів. Об'єкти інтелектуальної власності стають для корпорацій, як показує світовий досвід, мірою їхньої життєздатності та ефективності Наука та інновації. 2008. Т 4. № 4. С. 26–31. А.Г. Жарінова, директор ДП "Український інститут промислової власності", кандидат економічних наук С.П. Мосов, доктор військових наук, професор СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В КОНТЕКСТІ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СОТ © А.Г. ЖАРІНОВА, С.П. МОСОВ, 2008 функціонування в майбутньому. Так, загаль� ний обсяг корпоративних активів у США в 80�х роках XX ст. складався десь на 62 % з ма� теріальних активів, але до початку третього ти� сячоліття ця цифра під впливом жорсткої рин� кової боротьби скоротилася до 30 %. На почат� ку 90�х років минулого сторіччя в Європі обсяг нематеріальних активів становив уже більше однієї третини від загального обсягу всіх акти� вів. Наприклад, у Нідерландах у 1992 році нема� теріальні активи становили понад 35 % від за� гальних державних і приватних інвестицій. Результати аналізу, здійсненого за матеріа� лами 284�х японських фірм у 1993 році, зас� відчили, що ОІВ становлять 45,2 % від загаль� ного обсягу корпоративних знань, накопиче� них протягом звітного періоду (охоплюють як кодифіковані знання (зафіксовані в докумен� тах), так і неявно виражені знання, зокрема ті, про які свідчить рівень кваліфікації персоналу). У нещодавньому британському дослідженні бу� ло виявлено, що в середньому 40 % загальної вартості компанії складають ОІВ. Таким чином, економіка, що базується на бе� тоні та залізі, під впливом змін умов формуван� ня ринкових відносин на міжнародній арені поступово замінюється на економіку, заснова� ну на ідеях і знаннях, у рамках якої інтелекту� альна власність стає однією з головних ціннос� тей. В економіці нового типу національне бага� тство забезпечується завдяки створенню знань та їхньому перетворенню в цінності. Існує певна статистика, котра підтверджує позитивний взаємозв'язок між економічним зростанням, науково�дослідними роботами та інтелектуальною власністю. Вплив інтелекту� альної власності відображається в тому, що час� тка наукомістких галузей промисловості, по� в'язаних з інтенсивним використанням нових знань, у валовому національному продукті роз� винених країн постійно збільшується (напр., у США — від 21 до 27 % у 1982—1995 рр.). При усвідомленні прихованої цінності інте� лектуальної власності компанії все більш схва� льно почали ставитися до одержання й підтрим� ки своїх патентів не лише як до захисного захо� ду проти інтелектуальної крадіжки, але й як до активних і потужних засобів посилення своєї конкурентоспроможності, збільшення свого впливу в галузі й піднесення своєї репутації постачальника інноваційних виробів на ринок. Так, темпи технічного розвитку Японії, почина� ючи від 1945 року, значною мірою (якщо не пов� ністю!) можна асоціювати з інтелектуальною власністю, яка була широко використана в про� цесі програми "наздогнати лідера". Другим економічним важелем стимулюван� ня процесу введення ОІВ у господарський обіг є ідентифікація виробника продукції на ринку (внутрішньому чи міжнародному). Глобальна економіка означає, що корпорації (підприємс� тва, установи) працюють не тільки на внутріш� ніх, але і на міжнародних ринках. Оскільки міжнародний ринок об'єднує різні культури, то потрібні символи, щоб споживач зміг іден� тифікувати виробника незалежно від країни проживання і мови, що використовується. Тор� говельні марки, такі, як, наприклад, зірка на ка� поті Меrсеdеs, мають для підприємства більшу цінність, ніж самі заводські корпуси. Торго� вельна марка, що впізнається споживачами, — це бажана мета, а завод — це лише інструмент для виробництва транспортних засобів, на яких цей знак розташований. Цінність виробничих потужностей для підприємства визнається нижчою за цінність нематеріальних активів. Таким чином, торговельна марка — це найп� ростіший для розуміння ринковий актив, зав� дяки використанню якого корпорації просува� ють свій товар по всьому світу. Як приклади можна навести такі марки, як "Соса�Соlа", "Маrlbого", "ІВМ", "Місrоsоft", "Yаmаhа" тощо. Торговельна марка — найкращий спосіб на� гадувати споживачу про те, що йому слід звер� нути увагу на товари саме цієї фірми, а не ін� шої. Візьмемо як приклад дві марки А та Б, при цьому ціна А на 10 % перевищує ціну Б. Склад обох продуктів може бути ідентичним, вони навіть можуть вироблятися на одному і тому ж підприємстві. Марка А має більшу частку на Правова охорона інтелектуальної власності Наука та інновації. № 4, 2008 27 ринку, і споживачі постійно надають їй пере� вагу — вона є пріоритетною. Зростання дохо� дів компанії, що торгує товаром марки А, по� яснюється додатковою цінністю торговельної марки. Марка є важливим нематеріальним ак� тивом, що спонукає виробника використову� вати його для збільшення прибутку і конку� рентоспроможності на ринку. Важливим важелем стає корпоративна мар� ка, яка може з'явитися після надійного закріп� лення компанії на ринку і отримання, відпо� відно, високої оцінки з боку споживачів. Нап� риклад, компанії "ІВМ", "Gеnеrаl Моtоrs", "Nestlе" та ін. зазвичай виробляють однорідні товари, тому споживач формує деяке "інтег� ральне" уявлення товару. В наведених прикла� дах мова йде про машини, комп'ютерні товари та послуги, продукти харчування. Винятком, наприклад, є компанія "Virgin Grouр", діяль� ність якої є різноманітною. До сфери інтересів цієї кампанії відносяться мотелі, авіалінії, го� рілка, кола, роздрібна торгівля тощо. Торговельні марки виконують дві основні макроекономічні функції: сприяють прийняттю рішень споживачем відносно вибору товару на ринку; стимулюють підприємства вкладати інвестиції в розробку й постачання товарів і пос� луг, які мають якість, бажану для споживача. Головним способом підтримки торговель� ної марки, як показує світовий досвід, є рекла� ма та інші види просування товару на ринки. Для створення дійсно потужної торговельної марки потрібен досить тривалий час, їй не� обхідна постійна підтримка та захист із вико� ристанням легального механізму. При цьому слід підкреслити, що торговельні марки "про� живають" більш тривалий строк, ніж компанії і до того ж є об'єктом продажу. Безпосереднім економічним важелем стиму� лювання процесу введення ОІВ у господарсь� кий обіг є отримання доходів від використан! ня ОІВ. Відповідно до загальноприйнятих у світі принципів бухгалтерської звітності (або GААР), активи складаються: з поточних активів; з власне підприємства, майна й устаткуван� ня (відповідає матеріальним об'єктам); з інших активів (відповідає нематеріальним обєктам). Бухгалтерські та фінансові працівники виз� нають існування нематеріальних активів уже протягом багатьох років, проте різні види не� матеріальних активів об'єднуються в загаль� ний клас під назвою "репутація або цінність фірми" (англ. "goodwill") без подальшого уточ� нення. У 60�і роки XX ст. хвиля корпоратив� ного злиття та поглинання фірм засвідчила необхідність перегляду порядку обліку нема� теріальних активів. У 1981 році Велика Британія прийняла закон, який дозволяв фірмам вклю� чати нематеріальні активи до своїх балансових рахунків. Однак розробку спеціальних стандар� тів для обліку таких об'єктів уряди розпочали не раніше 1990 року. Протягом останніх десятиріч, коли економіка та бізнес стали орієнтуватися на одержання додаткової вартості та надання послуг і застосовувати наукомісткі технології, частка нематеріальних активів відносно мате� ріальних об'єктів істотно збільшилась. За даними Міжнародної асоціації "Іnter� brand" торговельні марки стають найважливі� шим компонентом капіталізації фірми. Так, у 2001 році всесвітньо відомі торговельні марки "Соса�Соlа", "Disnеу" та "Ford" давали, відпо� відно, 61, 54 та 66 % у капіталізації цих ком� паній і коштували, відповідно, 69,0, 32,5 та 30,0 млрд. дол. США. Фірма "Ніtachі" послі� довно вдосконалювала свою патентну страте� гію й у 1996 році заробила 455 млн. дол. США. При цьому коефіцієнт співвідношення між до� ходами й витратами збільшився від 0 у 1990 ро� ці до 4,5 у 1996 році. Однією з найбільших галузей світового гос� подарства є сільське господарство, яке забез� печує робочі місця для 1,3 млрд. людей в усь� ому світі та щорічно виробляє товарів на суму в 1,3 трл. дол. США. Як і в інших ключових га� лузях, зростання сучасної сільськогосподарсь� кої індустрії є результатом безперервної серії інновацій і технологічних досягнень — від ви� Правова охорона інтелектуальної власності Наука та інновації. № 4, 200828 находів у галузі механіки до сільськогоспо� дарських добрив і сортів зернових культур підвищеної врожайності та якості й більшої опірності шкідникам і хворобам. Коли, наприклад, предметом продажу стають персонажі кіно� і мультфільмів, то фігурують дуже великі кошти. Так, ще в 1974 році у щоріч� ному звіті "Disnеу Рroductions" було вказано, що доходи від продажу прав на використання персонажів склали більше 15 млн. дол. США, а в 1978 році комерційним відділом "Disnеу" бу� ло продано таких прав на 27 млн. дол. США. Фільм "Star Wars" зібрав 25 млн. дол. США від реалізації квитків і 22 млн. дол. США від продажу ліцензійних товарів. "Мері Поппінс" від "Walt Disney", за інформацією "Аdvertising Age", стала "продавцем" для більш ніж 46 вироб� ників і продавала все, починаючи від парасоль� ок та сумок і закінчуючи кремом для взуття. Такі суми цілком логічно розглядати як доходи від ідеї, які можуть бути отримані тільки в умо� вах глобальної економіки, де образи "Міккі Ма� уса" та його друзів подолали будь�які культурні й мовні бар'єри і посіли стійкі позиції на ринку, залишаючись привабливими для покупців. Компанія, що має ОІВ, може продати ліцен� зії на їх використання іншим ринковим суб'єк� там і отримати ринковий актив — прибуток. Щорічний відносний прибуток обсягу світової торгівлі правами на ОІВ значно перевищує прибуток, притаманний традиційним товарам: 1990 р. — 59,1; 2000 р. — 150,1 млрд. дол. США. У 1997 році портфель компанії "Хеrох" нарахо� вував 8 000 патентів. Однак ніхто не міг впев� нено сказати, яка частина цих патентів мала хоч яку комерційну цінність. У результаті компанія одержала в 1997 році всього 8,5 млн. ліцен� зійних платежів. Від 1998 року, після прийнят� тя відповідної стратегії, ринкова капіталізація активів компанії "Хеrох" збільшилась на 13 %. Компанія "ІВМ", зробивши агресивний наступ у сфері інтелектуальної власності, забезпечила феноменальне зростання ліцензійних роялті на 3 300 % — від 30 млн. дол. США у 1990 році до 1 млрд. дол. США нині. Позитивним економічним важелем стиму� лювання процесу введення ОІВ у господарсь� кий обіг є отримання (залучення) інвестицій. Раніше економісти не розглядали належним чином питань, що безпосередньо стосувалися економіки та інтелектуальної власності. Не� численні економісти, які все ж таки звертали� ся до цієї теми, висловлювали суперечливі думки. Деякі з них підтримували ідею пози� тивного взаємозв'язку між інтелектуальною власністю та інноваціями, тоді як інші це за� перечували. Багато дослідників припускали наявність прямої залежності між високим рівнем охорони ОІВ і збільшенням іноземних прямих інвестицій в економіку певних країн. Так, в Індії спостерігалося постійне й різке зростання іноземних прямих інвестицій (за винятком зниження в 1999 році, спричинено� го несприятливими наслідками загальної кри� зи в Східній Азії) після реформи охорони па� тентів і знаків для товарів і послуг на початку 90�х років минулого століття. Ще більш вра� жаючим було збільшення таких інвестицій у Бразилії після прийняття у 1996 році нового закону про промислову власність, що забезпе� чив патентну охорону строком на 20 років, а також систему заходів з охорони лікарських препаратів, які ще не надійшли на ринок. Активну роль у сфері економічної діяль� ності країн, що розвиваються, за результатами досліджень, проведених В. Лессером з Кор� нелльського університету на замовлення Все� світньої Організації Інтелектуальної Власнос� ті (ВОІВ), відіграє інтелектуальна власність. Він дійшов висновку про позитивний взаємо� в'язок між роллю інтелектуальної власності та іноземними прямими інвестиціями. Інте� лектуальна власність перетворилася в один із звичайних важелів регулювання бізнесу, особ� ливо в країнах Європи і США. Вона впливає на ставлення фірм до розгляду питання про інвестиції в інноваційні проекти або диверси� фікацію продукції, вирішення питання злиття фірм або їхнього поглинання. За два минулих десятиліття відбулося злиття й поглинання Правова охорона інтелектуальної власності Наука та інновації. № 4, 2008 29 значної кількості фірм, покажчик зростання яких становив 42 %, а загальний обсяг операцій тільки в 2000 році досяг 2,3 трл. дол. США. Відповідно до Всесвітнього звіту з питань ін� вестицій у 2000 році "другою основною моти� вацією для фірм, що спонукає їх до придбання якоїсь існуючої компанії на противагу природно� му зростанню, є пошук стратегічних цінностей, таких, як результати НДР або технічне ноу�хау; патенти; назви брендів; придбання місцевих та інших ліцензій; а також забезпечення доступу до постачальницьких чи дистриб'юторських ме� реж". Варто подивитися на сучасну Японію, яка зробила ставку на патентну систему як основ� ний засіб для розвитку національної економіки. Це допомогло їй в одержанні іноземних прямих інвестицій і обміні технологіями під час пе� рехідного періоду від країни, що розвивається, до розвиненої та провідної у світі. Ще одним впливовим економічним важелем стимулювання процесу введення ОІВ у госпо� дарський обіг є збільшення вартості компанії. За даними ВОІВ від 50 до 80 % вартості, ство� реної фірмою, породжується інтелектуальним капіталом, а не традиційними матеріальними цінностями. Це питання набуває особливої ак� туальності в контексті приватизації. За дослі� дженнями ВОІВ було виявлено багато негатив� них прикладів, коли вартість об'єктів інтелек� туальної власності занижувалась або зовсім не оцінювалася при ухваленні рішень стосовно приватизації об'єктів чи при проведенні прива� тизації відповідних об'єктів. Об'єкти інтелектуальної власності, як пока� зує світовий досвід, можуть значною мірою підвищувати ринкову вартість компанії. Ве� лика частина ринкової вартості ряду компаній (таких, як "Walt Disney", "Місrosoft" та "Р&G"), міститься в ОІВ, що їм належать. Наявні дані свідчать, що понад 80 % вартості кожної з цих трьох компаній пов'язано з інтелектуальною власністю та нематеріальними активами. Наприклад, стверджується, що фірма "Місro� soft" за залишковою вартістю основного капі� талу оцінюється в 90 млрд. дол. США. Однак вартість її ринкової капіталізації становить майже 270 млрд. дол. США. Основна сума до� даткових 180 млрд. дол. США утворюється за рахунок ОІВ, включаючи торговельні марки, винаходи, комерційну таємницю й ноу�хау. У листопаді 1997 року компанія "Техаs Іnstru� ments" сплатила неймовірну суму в 395 млн. до� ларів США за маленьку каліфорнійську фірму "Аmati Соmmunісаtіоns", засновану професором Чіоффі при Стенфордському університеті, че� рез те, що остання володіла 25�ма ключовими патентами, які стосуються технології цифрової абонентської лінії (DSL). Ці патенти компанія "Техаs Іnstruments" розглядала як критично важливі для виходу на ринок DSL. Важелем економічного стимулювання про� цесу створення та введення ОІВ у господарсь� кий обіг також є підтримка державою винахід! ницької інноваційної діяльності. Досвід таких країн, як Велика Британія, Австрія, Нідерлан� ди, Франція, Швеція, Швейцарія, США і Япо� нія вказує на урядову допомогу та стимулю� вання винахідницької інноваційної діяльнос� ті. Основними формами стимулювання малих і середніх підприємств, а також окремих нова� торів є: пряме фінансування, що досягає 50 % від витрат на створення нової продукції й тех� нологій (Франція, США); надання позик, у тому числі без виплати відсотків (Швеція); дотації (практично всі країни); створення фондів впровадження інновацій з урахуван� ням можливого ризику (Велика Британія, Ні� меччина, Швейцарія, Нідерланди); безпово� ротні позики на впровадження нововведень, які досягають 50 % від витрат (Німеччина); відстрочка сплати мита чи звільнення від неї, якщо винахід стосується економії енергії (Австрія); безкоштовні патентні послуги (Ні� дерланди, в деяких випадках Німеччина). Ці заходи вважаються суттєвим досягненням урядів зазначених країн щодо управління ін� новаціями. Ще одним впливовим важелем стимулю� вання процесу створення та введення ОІВ у господарський обіг за світовим досвідом мож� Правова охорона інтелектуальної власності Наука та інновації. № 4, 200830 Правова охорона інтелектуальної власності Наука та інновації. № 4, 2008 31 на вважати утримання висококваліфікованого персоналу. Для збереження та укріплення своєї конкурентоспроможності компаніям не� обхідно відповідати вимогам ринку. Це означає, що товари та послуги теж мають відповідати ринковим потребам. У третьому тисячолітті то� вари та послуги будуть також виробляти люди та робітники, які сприяють задоволенню потреб споживачів і перетворюються для компанії в цінні активи, а їх цінність буде зберігатися ще тривалий час. Людський ресурс — це такий ак� тив, що сприяє успіху компанії через задоволен� ня потреб ринку. У разі втрати компанією своїх ринкових переваг і падіння попиту на її про� дукцію цінність людських активів, здатних роз� робити нові стратегії, послуги, технічні рішення та технології і вплинути на ринок, безмежно зростає. Професійну кваліфікацію характеризу� ють дії, що здійснюються людиною на робочому місці. Тому компанія має здійснювати оцінку персоналу з метою наявності в особи достатньо� го розуміння, навичок і знань для успішного виконання відповідної роботи. Робітники ком� панії, які мають значні знання, здатні створю� вати чи виявляти ОІВ, завдяки чому вони отри� мують відповідний відсоток роялті, підвищують цінність компанії. Найкращим прикладом цього є президент "Місrosoft" Білл Гейтс. Втрата його не тільки дорого обійдеться компанії "Місro� soft", але може докорінно змінити хід рево� люції в сфері комунікацій. Інший приклад — президент "Virgin Group" Річард Бренсон. Більшість аналітиків не уявляють собі "Virgin Group" без Бренсона, і їм важко визначити йо� го вплив на цінність компанії. У будь�якій компанії завжди є свої ключові фігури, відсутність або втрата яких негативно позначиться на роботі компанії в цілому. Якщо висококваліфікований фахівець залишає ком� панію, то разом з ним компанія втрачає його ноу�хау. Щоб знову отримати "втрачені" ноу� хау, компанія буде змушена нести значні фі� нансові витрати. Яскравим прикладом такої ситуації стала втрата після розпаду СРСР воєнно�промисловим комплексом Росії багать� ох висококваліфікованих фахівців, які за від� сутності виплати їм роялті перейшли до фірм, створених за участю іноземних компаній. Ще одним аспектом необхідності утриман� ня висококваліфікованого персоналу є те, що компанія займається безперервним навчанням персоналу і витрачає на це свої кошти. Якщо людей розглядати як корпоративний капітал, то навчання — це спосіб збільшення цього ка� піталу. Втрата підготовленого професіонала для компанії може призвести до збитків не тільки за рахунок втрати ноу�хау, але й за ра� хунок ресурсів, витрачених на його навчання. Таким чином, основними важелями стиму� лювання процесу введення ОІВ у господарсь� кий обіг за світовим досвідом слід вважати такі: умови конкурентної боротьби; ідентифікація виробника продукції на рин� ку; отримання доходів від використання ОІВ; отримання (залучення) інвестицій; збільшення вартості компанії; підтримка державою винахідницької інно� ваційної діяльності; утримання висококваліфікованого персо� налу. На підставі проведеного аналізу можна зро� бити важливі для України висновки стосовно введення ОІВ у господарський обіг у контекс� ті її членства в СОТ: по!перше, сьогодні об'єкти інтелектуальної власності стають для іноземних компаній мірою їхньої життєздатності та ефективності функціонування в майбутньому; по!друге, світова економіка поступово перет� ворюється на економіку, засновану на ідеях і знаннях, у рамках якої інтелектуальна власніс� ть стає однією з головних цінностей і потужним інструментом економічного зростання; по!третє, забезпечення своєчасної реєстрації та захисту інтелектуальної власності є своєчас� ним і необхідним кроком, особливо для недер� жавного сектора економіки, який активно роз� вивається.