Становище сільського господарства Чернігівської губернії на початку XX ст.
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський лiтопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24917 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Становище сільського господарства Чернігівської губернії на початку XX ст. / І. Еткіна // Сiверянський лiтопис. — 2009. — № 1. — С. 60-66. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-24917 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-249172013-02-13T02:53:29Z Становище сільського господарства Чернігівської губернії на початку XX ст. Еткіна, І. Розвідки 2009 Article Становище сільського господарства Чернігівської губернії на початку XX ст. / І. Еткіна // Сiверянський лiтопис. — 2009. — № 1. — С. 60-66. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24917 uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки Розвідки |
| spellingShingle |
Розвідки Розвідки Еткіна, І. Становище сільського господарства Чернігівської губернії на початку XX ст. Сiверянський лiтопис |
| format |
Article |
| author |
Еткіна, І. |
| author_facet |
Еткіна, І. |
| author_sort |
Еткіна, І. |
| title |
Становище сільського господарства Чернігівської губернії на початку XX ст. |
| title_short |
Становище сільського господарства Чернігівської губернії на початку XX ст. |
| title_full |
Становище сільського господарства Чернігівської губернії на початку XX ст. |
| title_fullStr |
Становище сільського господарства Чернігівської губернії на початку XX ст. |
| title_full_unstemmed |
Становище сільського господарства Чернігівської губернії на початку XX ст. |
| title_sort |
становище сільського господарства чернігівської губернії на початку xx ст. |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Розвідки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24917 |
| citation_txt |
Становище сільського господарства Чернігівської губернії на початку XX ст. / І. Еткіна // Сiверянський лiтопис. — 2009. — № 1. — С. 60-66. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT etkínaí stanoviŝesílʹsʹkogogospodarstvačernígívsʹkoíguberníínapočatkuxxst |
| first_indexed |
2025-07-03T04:18:55Z |
| last_indexed |
2025-07-03T04:18:55Z |
| _version_ |
1836597993527050240 |
| fulltext |
60 Сіверянський літопис
13. Колесник М. Становлення науково+історичних товариств на Лівобережній Україні
(70+ті рр. ХІХ ст. – 30+ті рр. ХХ ст.) // Спеціальні історичні дослідження в Україні [Вип.10]: Збірка
наукових праць на пошану академіка НАН України В.А. Смолія. – К., 2000. – Ч.2. – С.326+340.
14. Малиневская В.М. Развитие исторического краеведения на Черниговщине в конце ХІХ
– начале ХХ вв.: Автореф. дис. … канд. ист. наук: 07.00.01. – К., 1990. – 17 с.
15. Матяш І. Перший український осередок фахової підготовки архівістів // Український
історичний журнал. – 1999. – №5 – С. 53+73.
16. Науково+Дослідча Катедра історії культури та мови при Ніжинському Інституті Народної
Освіти з 1+го травня 1926 року до 1+го липня 1928 року. // Записки Ніжинського інституту
народної освіти. – Кн. VІІІ. – Ніжин, 1928. – С.183+191.
17. Острянко А. Ніжинська історична школа: Автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.06 / НАН
України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. – К.,
2001. – 18 с.
18. Острянко А. Ніжинська історична школа: доба розквіту (20+і – початок 30+х рр. ХХ ст.)
// Сіверянський літопис. – 2000. – №5. – С.31+38.
19. Острянко А. Ніжинська історична школа: доба становлення (1875+1920 рр.) // Україна
і Росія в панорамі століть: Збірник наукових праць на пошану проф. К.М. Ячменіхіна. – Чернігів,
1998. – С.124+131.
20. Падун С.П. З історії розвитку науково+дослідної кафедри українознавства при
Катеринославському (Дніпропетровському з 1926 р.) інституті народної освіти (1921+1930 рр.)
// Історична наука: проблеми розвитку: Матеріали Міжнародної наукової конференції (17+18
травня 2002 р.). Секція “Новітня історія України”. – Луганськ, 2002. – С.87+91.
21. Папакіна Т. Проблеми регіональних досліджень історії України в діяльності Всеукраїнської
академії наук (1924+1930 рр.) // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство. Міжвідомчий
збірник наукових праць. – Вип. ІІ. Архівознавчі читання. – К., 2000. – С.182+192.
22. Петро Одарченко: портрет вченого і дослідника. Статті, документи, листи. – К., 1999. –
256 с.
23. Пиріг Р. Організація академіком М.С. Грушевським історико+регіональних досліджень
// Студії з архівної справи та документознавства. – Т.9. – К., 2003. – С.52+56.
24. Теодорович А., Коцук В. Огляд історико+краєзнавчих досліджень 1920+х рр. //
Краєзнавство. – 1999. – №1+4.
25. Ткаченко В.В. Історико+краєзнача діяльність наукових товариств у 20+30+х рр. ХХ ст.
// Україна і Росія в панорамі століть: Збірник наукових праць на пошану проф. К.М. Ячменіхіна.
– Чернігів, 1998. – С.309+317.
26. Ткаченко В.В. Краєзнавча діяльність Ніжинської науково+дослідної кафедри історії
культури та мови у 20+х рр. // Література та культура Полісся. – Чернігів, 1990. – Вип. І. –
С.103+104.
27. Ткаченко В.В. Проблеми історії України в дослідженнях Ніжинської науково+дослідної
кафедри історії культури та мови (20+і рр.) // Історія України: Дослідження та інтерпретації:
Тези VІ республіканських суспільно+політичних читань. – К., 1991. – С.104+105.
28. Ткаченко В.В. Розвиток історичного краєзнавства на Чернігівщині у 20+30+х рр. ХХ ст.: Автореф.
дис. … кан. іст. наук: 07.00.01 / НАН України, Інститут історії України – К., 1995. – 23 с.
29. Удод О. Історія в дзеркалі аксіології. Роль історичної науки та освіти у формуванні духовних
цінностей українського народу в 1920+1930+х рр. – К., 2000. – 256 с.
30. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України.
31 Ясновська Л.В. Археологічна діяльність Ніжинського історико+філологічного товариства
// Література та культура Полісся. – Ніжин, 1997. – Вип. 8. – С.105+107.
Ірина Еткіна
�
СТАНОВИЩЕ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ НА ПОЧАТКУ XX ст.
Сучасна українська економіка стоїть перед необхідністю проведення реформ
аграрного сектора, які б відповідали запитам XXI ст., що спонукає до врахування
історичного досвіду нашої країни. Розгляд регіональних особливостей соціально+
економічних та демографічних процесів на селі на початку XX ст. допомагає
Сіверянський літопис 61
уникнути спрощення та схематизації при визначенні необхідних напрямків
реформування сільського господарства. Подібні дослідження можливі лише на
основі репрезентативних статистичних джерел, дані яких дають змогу
проаналізувати як наслідки реформ царського уряду, так і наслідки революційних
перетворень сільськогосподарського сектора у 1917 – 1921 рр.
Особливу цінність являють результати сільськогосподарського перепису 1917
р. по Чернігівській губернії, що вперше вводяться автором до наукового обігу.
Оригінал цього документа знайдений в Державному архіві Чернігівської області
(ДАЧО). Перепис проводився статистичним відділом губернської земської управи
і мав на меті зібрати матеріали для підготовки земельної реформи. Незважаючи
на певні вади перепису (термін його проведення – 2 місяці, виявився занадто
обмеженим, під впливом аграрних заворушень селяни ставились до перепису з
недовірою, іноді відмовлялися свідчити цілими селами та волостями, багато
поміщиків з початком революції повтікали), він давав максимальні обсяги
облікованих земель сільськогосподарського призначення порівняно з обліками
1913+1915 та 1916 років, особливо в розрізі категорій власників та структури
землеволодінь (Таблиця 1).
Найгрунтовніше дослідження земельного питання на Чернігівщині напередодні
1917 р. було здійснене у 20+х роках головою губстатбюро Г. Баром. У своїй праці
він використав матеріал земської статистики (окладних книг) та Центрально+
статистичного комітету, що стосувався змін суб’єктів землеволодіння в губернії
протягом другої половини XIX – початку XX ст. Ми вважаємо за необхідне
оприлюднити ці матеріали, оскільки радянською літературою вони з декількох
причин не використовувалися. При цьому щодо абсолютних показників за 1917 р.,
ми все ж вважаємо більш репрезентативними дані оригіналу підсумків перепису
1917 р., оскільки він містить повніший облік загального земельного фонду
(3 509 628 дес., за даними ж Г. Бара, – 3081435 дес.) (Таблиця 2). Зіставлення
даних цих же джерел дало змогу простежити динаміку середньої
землезабезпеченості на селянське господарство в Чернігівській губернії у 1877,
1905 та 1917 рр. (Таблиця 3). Г.Бар вичерпно розкрив питання диференціації
селянства Чернігівщини за землезабезпеченістю напередодні революції 1917 р.
(Таблиця 4).
На початку 1919 р. губернське статистичне бюро на замовлення губземвідділу
обрахувало трудові норми землекористування на середнє трудове господарство
для окремих районів губернії. Цей документ використовується вперше і становить
значний інтерес для дослідника, оскільки, розробляючи його, губстатбюро брало
до уваги такі фактори, як кількість земель у кожній волості, їх розподіл за угіддями,
якість ґрунтів, чисельність та щільність населення, середній склад сім’ї, кількість
працівників і робочої худоби на двір. У підрахунок норм увійшли дані про 25 %
господарств, які відповідали вимогам трудового господарства (Таблиця 5).
У 1920 р. був проведений новий суцільний сільськогосподарський перепис.
Через продрозкладку, в якій селянство вбачало лише фіскальні мотиви, а також
розгул бандитизму, примусову мобілізацію персоналу на облікові роботи, в
багатьох місцях вдалося переписати лише 60 – 75 % території 1917 р., Глухівський
та Шосткинський повіти були переписані тільки у 1921 р. Ми приєднуємось до
висновку Г. Бара, який вважав підсумки перепису 1920 р. в абсолютних показниках
не репрезентативним джерелом. Названі фактори, а також значні адміністративно+
територіальні зміни у порівнянні з 1917 р. унеможливлюють порівняльний
динамічний аналіз абсолютних показників переписів 1917 та 1920 рр.
Проте для дослідників будуть цікавими результати розподілу нетрудових земель
серед селянства по окремих повітах губернії у 1920 р., представлені у таблиці 6. До
таблиці увійшли дані про кількість поміщицьких, державних та церковних земель,
розподілених між селянством. Результати більшовицьких аграрних перетворень
1919 – початку 1921 рр. досліджувались нами за статистичними даними
губземвідділу, які базувались на інформації повітових земельних органів влади та
62 Сіверянський літопис
надсилалися до Наркомзему. Ці матеріали зберігаються в ЦДАВОУ (Центральний
державний архів вищих органів влади і управління України + Ф.27 – Наркомзему),
а також в ДАЧО (Ф.Р+503 – Губземвідділу), деякі з них передруковувались у
періодичній пресі, зокрема губернській газеті “Знамя Советов”.
Матеріали ДАЧО містять дані про динаміку створення колективних та
державних господарств (Таблиця 7), без яких підсумки земельних перетворень
1917 – 1921 рр. були б не повними. Ми не маємо точних даних про кількість
земель, що перебували в користуванні колективних господарств у 1920 р. по
повітах, але їх загальна площа по губернії становила близько 2632 дес.1 Дослідження
даної проблеми в регіональному розрізі дало змогу усунути помилки радянської
історіографії, в якій були поширені теоретично обчислені показники, що значно
перебільшували як кількість отриманих селянами земель, так і чисельність
створених колгоспів та радгоспів.
Одним з найважливіших показників, які характеризують наслідки аграрних
перетворень, є врожайність головних культур. Виявлені нами статистичні матеріали
Губстатбюро дозволили порівняти показники врожайності 1918, 1920 років з
відповідними дореволюційними показниками, наведеними у праці спеціаліста+
аграрника А. Корольова (Таблиця 8).
Статистичні матеріали спільного друкованого органу губземвідділу та
губраднаргоспу “Народнє господарство Чернігівщини” дозволили висвітлити
становище цукрової промисловості губернії у 1921 р., порівняти обсяги її
виробництва та розмір використаного земельного фонду з дореволюційними
показниками (Таблиця 9).
Таким чином, статистичні джерела надають можливість проаналізувати
ефективність аграрних реформ 1917+1921 рр. у Чернігівській губернії та їх
економічні наслідки. З нашої точки зору, переосмислення будь+яких економічних
перетворень у минулому та планування майбутніх можливе лише на базі
регіональних досліджень.
1 ДАЧО. – Ф.Р+503. – Оп.1. – Спр.43. – Арк.45.
Таблиця 1.
Розподіл земельного фонду Чернігівської губернії в розрізі категорій власників
та структури землеволодінь за переписом 1917 р. ( у десятинах та %)*
* Складено та розраховано за: ДАЧО. – Ф.Р+503. – Оп.5. – Спр.1а. – Арк.36.
Сіверянський літопис 63
Таблиця 2
Розподіл земельного фонду Чернігівської губернії в розрізі категорій власників
у 1877 – 1917 рр. ( у десятинах та %)*
* Складено та розраховано за: ДАЧО. – Ф.Р+503. – Оп.5. – Спр.1а. – Арк.36;
Бар Г. Эволюция землевладения Черниговщины. // Бюллетень Губстатбюро. –
1923. + №3+6. – С.8.
** Без врахування 4+х північних повітів: Мглинського, Новозибківського,
Суразького та Стародубського.
Таблиця 3
Динаміка середньої землезабезпеченості на селянське господарство в Чернігівській
губернії у 1877 – 1917 рр. ( у десятинах)*
* Складено та розраховано автором за: ДАЧО. – Ф.Р+503. – Оп.5. – Спр.1а. –
Арк.36; Бар Г. Эволюция землевладения Черниговщины. // Бюллетень
Губстатбюро. – 1923. + №3+6. – С.8; Списокъ селеній и городовъ Черниговской
губерніи по уhздам и волостямъ. – Чернигов, Тип. Сов. Нар. Хоз+ва, 1919. – C. 66.
** Без урахування 4+х північних повітів: Мглинського, Новозибківського,
Суразького та Стародубського.
64 Сіверянський літопис
Таблиця 5
Норми середнього трудового землекористування на їдця в окремих районах
Чернігівської губернії в I половині 1919 р. ( в десятинах)*
Таблиця 4
Групування селянських дворів Чернігівської губернії за землезабезпеченістю
у 1905 – 1916 рр. ( у десятинах та %)*
* Бар Г. Эволюция землевладения Черниговщины. // Бюллетень Губстатбюро.
– 1923. + №3+6. – С.9.
Сіверянський літопис 65
Таблиця 6
Розподіл нетрудових земель у Чернігівській губернії в 1920 р. (в десятинах)*
* Складено та розраховано автором за : ЦДАВО. – Ф.27. – Оп.1. – Спр.359. –
Арк.2+4; ДАЧО. – Ф.Р+503. – Оп.1. – Спр.1055. – Арк.51+56; ДАЧО. – Ф.Р+503. –
Оп.1. – Спр.43. – Арк.44; Знамя Советов. – 1920. – 19 октября. – С.3.
** Нетрудові землі волостей Шосткинського повіту враховані в повітах, до
яких вони належали до серпня 1920 р.
продовження таблиці 5
* ДАЧО. – Ф.Р+503. – Оп.1. .+ Спр.183.+ Арк.1+8.
66 Сіверянський літопис
Таблиця 9
Обсяги виробництва цукрової промисловості Чернігівщини у 1914 – 1921 рр. (в
десятинах, пудах, %)*
* Складено та розраховано за: Народнє господарство Чернігівщини. – 1921. –
Листопад. – Ч.1. – С.45+46.
* Ф.Р<503. – Оп.1. – Спр.600. – Арк.4.
Таблиця 7
Земельна площа радгоспів Чернігівської губернії на кінець
1920 р. (в десятинах)*
* Складено та розраховано автором за: Королев А. Полевая продукция
Черниговщины //Бюллетень Губстатбюро. – 1923. + №1+2. + С.11; ДАЧО. – Ф.
942. – Оп.3. – Спр.340. – Арк.1+2.
Таблиця 8
Динаміка врожайності сільськогосподарських культур Чернігівської губернії
у 1904 – 1920 рр. за формами власності (у пудах з десятини та у % до 1904 – 1917
рр.)*
|