Динаміка клінічних та імунологічних показників у хворих з вперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень під впливом імуномодулятору мурамілпептидного ряду

Туберкулез – это вторичный иммунодефицит. В наше время актуальным является применение лекарственных средств, которые положительно влияют на иммунологические механизмы и, соответственно, повышают эффективность лечения туберкулеза. Исследованы результаты влияния иммуномодулятора мурами...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Пликанчук, О.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2009
Назва видання:	Таврический медико-биологический вестник
Теми:	Оригинальные статьи
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25260
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Динаміка клінічних та імунологічних показників у хворих з вперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень під впливом імуномодулятору мурамілпептидного ряду / О.В. Пликанчук // Таврический медико-биологический вестник. — 2009. — Т. 12, № 1 (45). — С. 62-66. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-25260
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-252602011-08-17T13:50:34Z Динаміка клінічних та імунологічних показників у хворих з вперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень під впливом імуномодулятору мурамілпептидного ряду Пликанчук, О.В. Оригинальные статьи Туберкулез – это вторичный иммунодефицит. В наше время актуальным является применение лекарственных средств, которые положительно влияют на иммунологические механизмы и, соответственно, повышают эффективность лечения туберкулеза. Исследованы результаты влияния иммуномодулятора мурамилпептидного ряда на иммунологические и клинические показатели у больных с впервые диагностированным деструктивным туберкулезом легких. Показано, что после приема лиастена произошло улучшение иммунологических показателей. Применение иммуномодулятора в комплексной терапии больных с туберкулезом способствовало более быстрому исчезновению основных клинико-иммунологических симптомов заболевания, прекращению бактериовыделения, положительной рентгенологической динамике. Tuberculosis is the secondary immunodeficiency. At present the drugs positively influencing the immunologic mechanisms and accordingly improving the efficacy of treatment is widely used. The results of immunomodulator of muramylpeptide series effect on clinical and immunologic indices in patients with first diagnosed destructive lung tuberculosis were investigated. It was showed that after liasten immunologic indices had become better as well. Using the immunomodulator in complex therapy for patients with tuberculosis was shown to contribute more rapid dissapearance of main clinical and immunologic symptoms, bacteriodischarge stopping, positive roentgenology dynamics. 2009 Article Динаміка клінічних та імунологічних показників у хворих з вперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень під впливом імуномодулятору мурамілпептидного ряду / О.В. Пликанчук // Таврический медико-биологический вестник. — 2009. — Т. 12, № 1 (45). — С. 62-66. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25260 616-002.5-08:615.37 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оригинальные статьи Оригинальные статьи
spellingShingle	Оригинальные статьи Оригинальные статьи Пликанчук, О.В. Динаміка клінічних та імунологічних показників у хворих з вперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень під впливом імуномодулятору мурамілпептидного ряду Таврический медико-биологический вестник
description	Туберкулез – это вторичный иммунодефицит. В наше время актуальным является применение лекарственных средств, которые положительно влияют на иммунологические механизмы и, соответственно, повышают эффективность лечения туберкулеза. Исследованы результаты влияния иммуномодулятора мурамилпептидного ряда на иммунологические и клинические показатели у больных с впервые диагностированным деструктивным туберкулезом легких. Показано, что после приема лиастена произошло улучшение иммунологических показателей. Применение иммуномодулятора в комплексной терапии больных с туберкулезом способствовало более быстрому исчезновению основных клинико-иммунологических симптомов заболевания, прекращению бактериовыделения, положительной рентгенологической динамике.
format	Article
author	Пликанчук, О.В.
author_facet	Пликанчук, О.В.
author_sort	Пликанчук, О.В.
title	Динаміка клінічних та імунологічних показників у хворих з вперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень під впливом імуномодулятору мурамілпептидного ряду
title_short	Динаміка клінічних та імунологічних показників у хворих з вперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень під впливом імуномодулятору мурамілпептидного ряду
title_full	Динаміка клінічних та імунологічних показників у хворих з вперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень під впливом імуномодулятору мурамілпептидного ряду
title_fullStr	Динаміка клінічних та імунологічних показників у хворих з вперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень під впливом імуномодулятору мурамілпептидного ряду
title_full_unstemmed	Динаміка клінічних та імунологічних показників у хворих з вперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень під впливом імуномодулятору мурамілпептидного ряду
title_sort	динаміка клінічних та імунологічних показників у хворих з вперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень під впливом імуномодулятору мурамілпептидного ряду
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2009
topic_facet	Оригинальные статьи
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25260
citation_txt	Динаміка клінічних та імунологічних показників у хворих з вперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень під впливом імуномодулятору мурамілпептидного ряду / О.В. Пликанчук // Таврический медико-биологический вестник. — 2009. — Т. 12, № 1 (45). — С. 62-66. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series	Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv	AT plikančukov dinamíkaklíníčnihtaímunologíčnihpokaznikívuhvorihzvperšedíagnostovanimdestruktivnimtuberkulʹozomlegenʹpídvplivomímunomodulâtorumuramílpeptidnogorâdu
first_indexed	2025-07-03T04:44:36Z
last_indexed	2025-07-03T04:44:36Z
_version_	1836599609550438400
fulltext	62 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2009, том 12, № 1 (45) УДК 616-002.5-08:615.37 © О. В. Пликанчук, 2009. ДИНАМІКА КЛІНІЧНИХ ТА ІМУНОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ХВОРИХ З ВПЕРШЕ ДІАГНОСТОВАНИМ ДЕСТРУКТИВНИМ ТУБЕРКУЛЬОЗОМ ЛЕГЕНЬ ПІД ВПЛИВОМ ІМУНОМОДУЛЯТОРУ МУРАМІЛПЕПТИДНОГО РЯДУ О. В. Пликанчук Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова, м.Вінниця. THE DYNAMICS OF CLINICALAND IMMUNOLOGIC INDICES IN PATIENTS WITH FIRST DIAGNOSED DESTRUCTIVE LUNG TUBERCULOSIS USING IMMUNOMODULATOR OF MURAMYLPEPTIDE SERIES O. V. Plikanchuk SUMMARY Tuberculosis is the secondary immunodeficiency. At present the drugs positively influencing the immunologic mechanisms and accordingly improving the efficacy of treatment is widely used. The results of immunomodulator of muramylpeptide series effect on clinical and immunologic indices in patients with first diagnosed destructive lung tuberculosis were investigated. It was showed that after liasten immunologic indices had become better as well. Using the immunomodulator in complex therapy for patients with tuberculosis was shown to contribute more rapid dissapearance of main clinical and immunologic symptoms, bacteriodischarge stopping, positive roentgenology dynamics. ДИНАМИКА КЛИНИЧЕСКИХ И ИММУНОЛОГИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ У БОЛЬНЫХ С ВПЕРВЫЕ ДИАГНОСТИРОВАННЫМ ДЕСТРУКТИВНЫМ ТУБЕРКУЛЕЗОМ ЛЕГКИХ ПОД ВЛИЯНИЕМ ИММУНОМОДУЛЯТОРА МУРАМИЛПЕПТИДНОГО РЯДА О. В. Пликанчук РЕЗЮМЕ Туберкулез – это вторичный иммунодефицит. В наше время актуальным является применение лекарственных средств, которые положительно влияют на иммунологические механизмы и, соответственно, повышают эффективность лечения туберкулеза. Исследованы результаты влияния иммуномодулятора мурамилпептидного ряда на иммунологические и клинические показатели у больных с впервые диагностированным деструктивным туберкулезом легких. Показано, что после приема лиастена произошло улучшение иммунологических показателей. Применение иммуномодулятора в комплексной терапии больных с туберкулезом способствовало более быстрому исчезновению основных клинико-иммунологических симптомов заболевания, прекращению бактериовыделения, положительной рентгенологической динамике. Ключевые слова: туберкулез легких, иммунная система, иммуномодулятор мурамилпептидного ряда, иммунологические и клинические показатели. Туберкульоз – це специфічне інфекційне захво- рювання, яке розвивається у відповідь на попадання в організм мікобактерій туберкульозу. В теперішній час туберкульоз визнаний ВООЗ глобальною пробле- мою, котра завдає колосальних економічних та біоло- гічних збитків. Епідеміологічна ситуація по туберку- льозу характеризується наявністю у більшості хво- рих розповсюджених, занедбаних форм туберкульо- зу, з деструкцією та бациловиділенням, ефективність лікування при цьому знижена [3]. В розвитку туберкульозного запалення велику роль відіграють імунологічні процеси. Стан імунної системи організму є також однією із причин уповіль- неної регресії специфічних змін та збереження морфологічної активності туберкульозного процесу [1]. Хіміотерапія не стимулює захисні сили організму і не може у всіх випадках зумовити повне одужання. Тому у частини хворих відбувається розвиток вто- ринного імунодефіцитного стану. Порушення іму- норегуляції можна коректувати при допомозі імуно- терапії. В зв’язку з цим особливе значення в сучасній комплексній терапії туберкульозу має використання імунотропних препаратів з метою стимуляції захис- них сил організму та нормалізації зміненого імуно- логічного статусу хворих на туберкульоз [2]. З урахуванням вищенаведеного слід вважати, що розробка та застосування нових медикаментозних засобів з метою відновлення порушеної імунологіч- ної реактивності хворих на туберкульоз залишається сучасним та актуальним завданням. Метою роботи було вивчення впливу вітчизня- ного імуномодулятору мурамілпептидного ряду на динаміку клінічних та імунологічних показників у хво- рих з вперше діагностованим деструктивним тубер- кульозом легень. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ Під нашим спостереженням знаходилось 100 хво- рих (19 жінок і 81 чоловік) віком від 25 до 55 років, які лікувались з приводу вперше діагностованого дест- руктивного туберкульозу легень. Основну або гру- пу спостереження (групу I) склали 41 чоловік та 9 63 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И жінок із середнім віком 36,64+8,18 років. До конт- рольної або групи порівняння (групи II) ввійшли 40 чоловіків та 10 жінок з середнім віком 40,04+7,53 років. У хворих I та II групи переважав дисемінований ту- беркульоз легень (60,0% та 68,0% відповідно), 40,0% та 32,0% склав інфільтративний туберкульоз. Згідно дизайну дослідження пацієнти основної групи отримували 4–5 антимікобактеріальних препа- ратів I ряду (ізоніазид, рифампіцин, етамбутол, піра- зинамід, стрептоміцин) та імуномодулятор мураміл- пептидного ряду по 2 мг внутрішньом’язево 1 раз в 5-7 днів 3-5 ін’єкцій на курс. Хворим з контрольної групи призначалась лише вищезазначена специфіч- на хіміотерапія туберкульозу без використання будь- яких імуномодуляторів. Препарат «Ліастен» призна- чався після поступлення пацієнта в стаціонар та от- римання результатів лабораторних та інструменталь- них досліджень (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові, мікроскопія мок- ротиння, електрокардіографія), тобто на 3-5 добу зна- ходження хворого у cтаціонарі. Ефективність лікування хворих оцінювалася шля- хом порівняння клініко-лабораторної та рентгеноло- гічної картини кожного хворого перед призначенням імуномодулятору «Ліастен» та через 2 тижні, через 4 тижні і кожний наступний місяць до 6-го включно після першого введення імуномодулюючого препа- рату, а також при виписці пацієнтів із стаціонару. Клінічна ефективність лікування хворих обох груп оцінювалась шляхом визначення термінів зникнення або суттєвого зменшення суб’єктивних та об’єктив- них ознак захворювання (інтоксикаційний синдром: субфебрилітет, слабкість, зниження апетиту, схуднен- ня, погіршення сну, підвищена пітливість; бронхо- пульмональний синдром: сухий чи вологий кашель, задишка, біль в грудній клітці, легеневе кровохаркан- ня), а також вираженості відповідних симптомів у балах, встановлення термінів припинення бактеріо- виділення та закриття порожнин розпаду в легенях, визначення рентгенологічної динаміки в процесі ліку- вання (зменшення інфільтрації, числа вогнищ, розс- моктування їх), наявності залишкових змін в легеневій тканині при виписці хворого із стаціонару. Також бралися до уваги результати загального аналізу крові, показники імунного статусу, печінкові проби та дані електрокардіографії (з метою визначення безпечності препарату) до та після проведеного лікування. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Вираженість інтоксикаційного синдрому при поступленні була майже однаковою у пацієнтів ос- новної та контрольної груп і відрізнялася лише на 0,2 бали. Проте вже після 14 днів лікування інтенсивність інтоксикаційних скарг у хворих основної групи зни- зилась в 2,7 рази за 15,3±1,2 днів в середньому, тоді як в хворих контрольної групи за 19,9±2,3 днів майже не змінилась (р < 0,01). Через 1 місяць лікування (в се- редньому за 29,7±2,9 днів) у хворих I групи скарги інтоксикаційного характеру вже були досить незнач- ними, у осіб II групи (в середньому за 38,4±4,1 днів) вони ще оцінювались як 1,0+0,6 бали (p < 0,01). Через 3 і 6 місяців лікування та на момент виписки (група I – в середньому через 92,1±1,7 днів, через 174,6±2,4 днів, і, відповідно, група II – через 98,8±2,1 днів, через 175,5±4,9 днів) вираженість інтоксикаційного синдро- му знизилась у хворих обох груп, проте в основній групі лише у кількох хворих фіксувались одна-дві дуже незначні скарги, тоді як в контрольній – число осіб із достовірно більш вираженими скаргами інтоксикац- ійного характеру було вищим (p < 0,01). Отже, зниження інтенсивності скарг інтоксикац- ійного характеру через 14 днів лікування спостеріга- лись у 22,2% хворих основної групи і лише у 2,2% контрольної групи (p < 0,01). Згідно даних порівняль- ного аналізу клінічної ефективності лікування хворих на туберкульоз, стійка нормалізація температури тіла, покращення апетиту, зникнення нічної пітливості спо- стерігались в середньому через 19,75 + 3,21 дні в ос- новній та 30,55 + 4,18 днів в контрольній групах після початку лікування (p < 0,01), тобто скарги інтоксика- ційного характеру зникали швидше на 10,8 + 0,97 днів у хворих основної групи. Бронхо-пульмональні скарги теж мали майже однакову вираженість у хворих обох груп і відрізня- лись в 0,1 + 0,1 балів при поступленні хворих на ліку- вання. Через 2 тижні від початку лікування ліастеном ми спостерігали зниження інтенсивності бронхо-пуль- мональних скарг в середньому на 0,8 + 0,1 бали за 16,4±2,5 днів у осіб, котрі отримували імуномодулю- ючу терапію, і лише на 0,1+0 бали (p < 0,01) за 21,2±3,1 днів у пацієнтів, що лікувались тільки етіотропними препаратами. Через 1 місяць лікування бронхо-пуль- мональні скарги у хворих основної групи (в середнь- ому за 31,3±2,7 днів) вже були зовсім невираженими (0,4 + 0,6 балів), тоді як у пацієнтів контрольної групи інтенсивність скарг ще оцінювалась в 1,3 + 0,8 балів (p < 0,01) за 39,6±3,1 днів. Через 3 місяці лікування вираженість бронхо-пульмональних скарг у хворих I групи (в середньому за 91,7±4,3) днів була меншою від хворих II групи (в середньому за 98,6±3,8 днів) на 0,6±0,3 балів. Через 6 місяців лікування інтенсивність скарг бронхо-пульмонального характеру в групі спо- стереження становила 0,1+0,2 бали в середньому за 176,4±6,1 днів, тоді як в групі порівняння 0,4+0,6 бали (p < 0,01) за 181,3±8,7 днів, тобто вираженість бронхо- пульмональних скарг у пацієнтів групи I була ниж- чою на 0,3±0,4 бали в порівнянні з групою II. При виписці хворих із стаціонару також відмічалось сут- тєве зменшення вираженості бронхо-пульмональних скарг у хворих основної групи, і різниця в балах між обома групами становила 0,3±0,3 (p < 0,01). Зниження інтенсивності бронхо-пульмональних скарг (з 3-бального до 1-бального) через 14 днів після прийому імуномодулюючого препарату відмічено 64 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2009, том 12, № 1 (45) у 12,2% випадків, тоді як в контрольній групі всі хворі залишалися з вираженими бронхо-пульмональними скаргами (р < 0,05). Зникнення даного синдрому че- рез 1 місяць лікування спостерігалось у 51,0% пацієнтів в основній групі та в 26,3% хворих в конт- рольній групі (р < 0,05), а через 3 місяці лікування – у 70,8% та 41,2% випадків відповідно в кожній групі (р < 0,05). Зникнення кашлю, значне зменшення задишки після початку лікування в хворих основної групи спо- стерігалось в середньому через 37,24 + 5,12 дні, у пацієнтів контрольної – через 46,19 + 3,44 днів (p < 0,05). Отже, бронхо-пульмональні скарги у хворих основної групи зникали швидше на 8,95 + 1,68 днів. Зміни функціональної активності імунної систе- ми під впливом імуномодулятору мурамілпептидного ряду вивчались шляхом визначення кількісного та якісного складу Т- і В-лімфоцитів, концентрації іму- ноглобулінів A, G, M, а також порівняння показників фагоцитарної активності нейтрофілів у хворих обох груп. Перед початком лікування у всіх обстежених нами осіб були виявлені майже типові порушення стану імунної системи, які проявлялися в зменшенні абсолютного та відносного вмісту Т-лімфоцитів в периферичній крові, зменшенні кількості Т-хелперів та відносному збільшенні Т-супресорів, а також в зниженні показників функціональної активності фа- гоцитів. Після закінчення курсу імуномодулюючої терапії нами було виявлено значне покращення по- рушених параметрів імунного статусу в хворих ос- новної групи, тоді як у пацієнтів контрольної групи суттєвих змін імунологічних показників не відбуло- ся. Так, відмічалась тенденція до підвищення абсо- лютного вмісту CD3+CD19- - клітин (з 1,30 ± 0,07•109/ л до 1,45 ± 0,12•109/л в основній групі хворих, і, навпа- ки, зниження з 1,29 ± 0,10•109/л до 1,26 ± 0,08•109/л в контрольній групі), абсолютного (з 0,82 ± 0,06•109/л до 0,85 ± 0,07•109/л) та відносного (з 41,4 ± 11,3% до 42,95 ± 11,35%) вмісту СD3+CD4+ - клітин (р > 0,05). Суттєво ж порівняно з попереднім дослідженням (р < 0,05) збільшилиcя показники, що характеризують фагоцитарну активність нейтрофілів (фагоцитарний показник) – з 52 ± 11,46% до 65,3 ± 10,92% (табл.1, табл.2) та кілерну активність лімфоцитів (NK-клітини CD3-CD16+ з 10,17 ± 6,93% до 13,52 ± 7,84%, NKT- клітини CD3+CD16+ з 7,64 ± 6,09% до 12,57 ± 7,60%). Причому підвищення останніх двох показників (р<0,05) відбулося саме в I групі по відношенню до осіб контрольної групи. íÿ (Ì ± m) Таблиця 1 Показники фагоцитозу у хворих з вперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень до лікування (М ± m) Показник Основна група n=20 Контрольна група n=20 Фагоцитарний показник, % 52 ± 11,46 58 ± 10,66 Фагоцитарне число 15 ± 0,92 14 ± 0,88 Таблиця 2 Показники фагоцитозу хворих з вперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень після лікування (М ± m) Показник Основна група n=20 Контрольна група n=20 Фагоцитарний показник, % 65,3 ± 10,92* 60,1 ± 9,88 Фагоцитарне число 13,9 ± 0,55 14,2 ± 0,91 Примітка: * – р – достовірність показників до та після прийому імуномодулятору. Таким чином, у хворих з вперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень імуномодулю- юча дія препарату ліастен полягає перш за все в його позитивному впливі на стан моноцитарно-макрофа- гальної ланки лімфоцитів та їх кілерну активність, що сприяє більш швидкому відновленню стану імунної системи хворих. Загальна кількість хворих, у яких відбулося при- пинення бактеріовиділення, в основній групі склала 88,0% випадків (44 пацієнта), в контрольній 62,0% (31 чол.) (р < 0,01). Найвищий показник припинення бак- теріовиділення в терміни до 3 місяців спостерігався саме у хворих основної групи – 61,4% (27 хворих). В контрольній групі за цей же період знебацилення відбулося лише у 48,4% хворих (15 пацієнтів) (p < 0,05). Середній термін припинення бактеріовиділення у даних пацієнтів основної групи становив 64,9 + 13,5 дні, тоді як в контрольній групі 76,1 + 12,4 дні – (p < 0,05), тобто хворі основної групи припиняли виділяти МБТ в середньому на 11,2 + 1,1 дні швидше, ніж пац- ієнти контрольної групи. В терміни від 3-х до 6 місяців в основній групі знебацилення наступило у 13 хво- рих (29,5%), а в контрольній – в 14 (45,2%) – p < 0,01. Середній показник припинення бактеріовиділення за цей період у днях в основній групі склав 107,4 + 27,8, у контрольній 129,2 + 31,2 (p > 0,05). В терміни понад 65 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И 6 місяців знебацилення мокротиння відбулося у 4 чол. (9,09%) основної групи і в 2 осіб (6,5%) контрольної групи (p > 0,05). 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% При поступленні До 3-х місяців Від 3-х до 6-и місяців Понад 6 місяців Основна група Контрольна група Рис. 1. Динаміка припинення бактеріовиділення у осіб з основної та контрольної груп. Зменшення деструктивних змін в легенях за пер- іод стаціонарного лікування спостерігалось у 56% пацієнтів (28 чол.) основної групи, в 46% хворих (23 0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% При поступленні До 3-х місяців Від 3-х до 6-и місяців Понад 6 місяців Основна група Контрольна група Рис. 2. Динаміка рубцювання деструкції легеневої тканини у осіб з основної та контрольної груп. чол.) контрольної групи (р>0,05) За перші 3 місяці лікування за період в середньому 71,9±6,8 (р<0,05) зменшення розмірів деструкцій відбулося у 46.4% хворих (13 чол.) I групи. В II групі протягом цього ж терміну (в середньому за 80,1±7,1) зменшення по- рожнин розпаду наступило у 34,8% (8 чол.). Таким чином, позитивна рентгенологічна динаміка у виг- ляді зменшення розмірів деструкцій у легеневій тка- нині у пацієнтів основної групи відбувалася швидше на 8,2±0,3 днів. За період від 3-х до 6-ти місяців ліку- вання аналогічні зміни в легенях спостерігались у 46,4% хворих (13 чол.) основної групи в середньому за 133,4±5,3 дні (р<0,05) і 47,8% пацієнтів (11 чол.) кон- трольної груп за 140,6±6,9 днів. Тобто, зменшення порожнин розпаду у хворих основної групи насту- пало швидше на 7,2±1,6 днів, ніж у хворих контрольної групи. В 7,14% осіб (2 чол.) групи спостереження відбулося зменшення деструкцій в легеневій тканині за період 199,3±14,5, в контрольній групі – у 17,39% (4 чол.) за 204,7±19,4 днів. Рубцювання деструкції в легенях відбулося за весь період знаходження в стаціонарі в 40% хворих (20 чол.) I групи, в 32% пацієнтів (16 чол.) II групи (p>0,05). Найбільша частота закриття каверн в перші 3 місяці лікування спостерігалась у хворих основної групи. Так, в середньому за період 69,8±10,7 днів загоєння деструкцій відбулося у 10 хворих (50%) (p<0,05). В контрольній групі за цей період рубцювання кавер- ни відбулося в 6 пацієнтів (37,5%) за 81,3±9,4 днів (p<0,01). В терміни від 3-х до 6-ти місяців лікування в основній групі деструктивні зміни зникли у 9 чоловік (45%) (в середньому за 138,4±12,6 днів), в контрольній – у 8 хворих (50%) за 141,5±15,03 днів. В одного хворо- го (5%) з основної групи закриття порожнини розпа- ду відбулося через 203 дні, і в двох пацієнтів (12,5%) контрольної – за 205,5+27,9. Середній термін закриття 66 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2009, том 12, № 1 (45) порожнин розпаду становить 106,4±32,5 днів в ос- новній і 125,8±21,4 днів у контрольній групах (p<0,05), тобто рубцювання каверн відбувалося швидше на 19,4±11,1 днів у хворих основної групи. ВИСНОВКИ 1. Застосування імуномодулятору мурамілпеп- тидного ряду ліастену в комплексній терапії хворих на вперше діагностований деструктивний туберку- льоз легень сприяє більш швидкому усуненню явищ туберкульозної інтоксикації та ознак бронхо-пульмо- нального синдрому. 2. Імуномодулятор мурамілпептидного ряду підвищує показники фагоцитарної активності лейко- цитів та кілерної активності лімфоцитів у хворих на туберкульоз легень. 3. Одночасне застосування антимікобактеріаль- ної та імуномодулюючої терапії прискорює терміни припинення бактеріовиділення та закриття деструкції в легенях хворих на вперше діагностований деструк- тивний туберкульоз. ЛІТЕРАТУРА 1. Иммуностимуляция и тканевая терапия в ком- плексном лечении больных туберкулезом легких [Текст] / Д. И. Войтова, Н. В.Козлова, В. К. Корелин, А. С. Тресс / / Проблемы туберкулеза. – 1983. – № 9. – С. 46 – 49. 2. Оценка эффективности амиксина в комплекс- ной терапии туберкулеза органов дыхания [Текст] / Р. Г. Ковалева [та інш.] / / Пульмонология. – 2006. – № 4. – С. 78 – 82. 3. Пинегин, Б. В. Значение иммуномодуляторов в лечении больных туберкулезом легких /Б. В. Пине- гин, В. А. Стаханов, С. С. Аршинова / / Лечащий Врач. – 27. 09. 2007.

Репозитарії

Схожі ресурси