Чернігівська «Просвіта» за часів Української Центральної Ради

У статті проведено історичне дослідження відродження та діяльності чернігівського губернського товариства «Просвіта» за часів Української Центральної Ради. Висвітлено основні напрямки його діяльності щодо відродження української культурної та історичної спадщини....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Фомська, С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України 2011
Назва видання:	Сiверянський лiтопис
Теми:	Розвідки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25439
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Чернігівська «Просвіта» за часів Української Центральної Ради / С. Фомська // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 1. — С. 55-61. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-25439
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-254392013-02-13T03:30:26Z Чернігівська «Просвіта» за часів Української Центральної Ради Фомська, С. Розвідки У статті проведено історичне дослідження відродження та діяльності чернігівського губернського товариства «Просвіта» за часів Української Центральної Ради. Висвітлено основні напрямки його діяльності щодо відродження української культурної та історичної спадщини. В статье проведено историческое исследование возрождения и деятельности Черниговской губернской организации «Просвита» во время Украинской Центральной Рады. Раскрыты основные направления ее деятельности касаемо возрождения украинского культурного и исторического наследия. In article is made the historical investigation of revival and activity of Chernigiv hubernian association “Prosvita” in times of Ukrainian Centralna Rada. The main directions of its activity in the revival of Ukrainian cultural and historical inheritance is shown. 2011 Article Чернігівська «Просвіта» за часів Української Центральної Ради / С. Фомська // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 1. — С. 55-61. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25439 94(477) uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Розвідки Розвідки
spellingShingle	Розвідки Розвідки Фомська, С. Чернігівська «Просвіта» за часів Української Центральної Ради Сiверянський лiтопис
description	У статті проведено історичне дослідження відродження та діяльності чернігівського губернського товариства «Просвіта» за часів Української Центральної Ради. Висвітлено основні напрямки його діяльності щодо відродження української культурної та історичної спадщини.
format	Article
author	Фомська, С.
author_facet	Фомська, С.
author_sort	Фомська, С.
title	Чернігівська «Просвіта» за часів Української Центральної Ради
title_short	Чернігівська «Просвіта» за часів Української Центральної Ради
title_full	Чернігівська «Просвіта» за часів Української Центральної Ради
title_fullStr	Чернігівська «Просвіта» за часів Української Центральної Ради
title_full_unstemmed	Чернігівська «Просвіта» за часів Української Центральної Ради
title_sort	чернігівська «просвіта» за часів української центральної ради
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Розвідки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25439
citation_txt	Чернігівська «Просвіта» за часів Української Центральної Ради / С. Фомська // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 1. — С. 55-61. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
series	Сiверянський лiтопис
work_keys_str_mv	AT fomsʹkas černígívsʹkaprosvítazačasívukraínsʹkoícentralʹnoíradi
first_indexed	2025-07-03T04:53:51Z
last_indexed	2025-07-03T04:53:51Z
_version_	1836600191961006080
fulltext	Сіверянський літопис 55 УДК 94(477) Світлана Фомська � ЧЕРНІГІВСЬКА «ПРОСВІТА» ЗА ЧАСІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ © Фомська Світлана Михайлівна – аспірантка кафедри педагогіки і методики викладання історії та суспільних дисциплін Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М. Лазаревського. У статті проведено історичне дослідження відродження та діяльності чернігі� вського губернського товариства «Просвіта» за часів Української Центральної Ради. Висвітлено основні напрямки його діяльності щодо відродження української культур� ної та історичної спадщини. Ключові слова: «Просвіта», УНР, відродження. Товариство «Просвіта» упродовж тривалого історичного періоду здійснювало потужний вплив на формування культурно�освітнього рівня та національної само� свідомості українського народу. Члени масової культурницької громадської орган� ізації відомі як носії освітницьких і національних цінностей. Одним із відомих рег� іональних осередків цієї організації у період визвольних змагань українського на� роду 1917 – 1920 рр. стала чернігівська «Просвіта». Тому важливим є вивчення діяль� ності означеної установи у визначений період – за часів Української Центральної Ради. Актуальність цієї статті зумовлена також потребою дослідження методів, форм і способів культурно�освітницької діяльності «Просвіти» на Чернігівщині за часів ук� раїнської національно�демократичної революції першої третини ХХ століття. Відзна� чимо, що розуміння методики роботи товариства «Просвіта» є вагомим внеском у реалізацію культурної та просвітницької політики української держави. Мета даної статті полягає у спробі висвітлити завдання та цілі, систему роботи чернігівського губернського осередку «Просвіти» за часів Української Централь� ної Ради. З’ясувати найрозповсюдженіші форми і методи діяльності просвітян по селах та містечках, визначити значення товариств «Просвіта» для суспільного розвитку даного регіону. Діяльність товариства «Просвіта» вказаного періоду вивчали С. Масюк, І. Євселевський, С. Фарин, Т. Осташко О. Зубалій, О. Коновець. Проте вони зде� більшого звернули увагу на організаційне становлення всеукраїнського об’єднання, а про діяльність чернігівської губернської «Просвіти» згадують фрагментарно [1, 2, 3, 4]. Тому питання культурно�освітнього будівництва в Чернігівській губернії, вивчене об’єктивно, має надзвичайну важливість для розуміння культурних процесів тогочас� ного культурного розвитку, що, до речі, дуже схожі на сучасні. Перші спроби відновити діяльність просвітніх товариств були ініційовані вітчиз� няною громадськістю й підтримані на рівні державної політики за доби Української Центральної Ради. Так, на сторінках «Чернігівської земської газети» було розміще� но відозву від імені влади до населення щодо питання відновлення діяльності просвітніх інституцій [5]. На початку березня 1917 року на з’їзді в Чернігові І. Коно� вал у своїй промові виклав історію заснування і наслідки праці «Просвіт» в Україні. Скориставшись моментом, закликав громадян до відновлення діяльності чернігі� вського культурно�освітнього товариства [6, 7, 8]. Аналізуючи статті та замітки тієї ж газети, виявлено, що 28 березня 1917 року това� риство «Просвіта» в Чернігові відновило свою діяльність. Першочерговим його зав� 56 Сіверянський літопис данням було визначено заснування таких секцій: шкільної, бібліотечної, видавничої, лекційної, етнографічної. Крім того, взято за мету організувати драматичний гурток та український хор. На майбутнє планувалося закласти художній гурток, українську книгарню та клуб. Для підвищення продуктивності роботи товариства пропонувало� ся приєднатись до цієї «благої» справи його колишнім членам [5]. За повідомленням «Вісника товариства «Просвіта» в Катеринославі», постій� ного помешкання чернігівська «Просвіта» не мала і на початку своєї діяльності розташовувалась у приміщенні лікарні дворянського притулку, де і відбувалися засідання ради та різних комісій [7]. 24 квітня 1917 року товариству нарешті вда� лося провести перші загальні збори, які відбулись у залі колишнього дворянсько� го зібрання [8]. На них були присутні більше 150 членів, головою зборів обрано І. Шрага та секретарем І. Коновала. Члени зборів доповідали про історію створен� ня товариств львівської та чернігівської «Просвіт», про вплив та роль товариства у галузі культурно�національної освіти. Наприкінці зборів було обрано раду това� риства з 15 осіб: І. Шраг, І. Коновал, В. Коцюбинська, В. Базилевич, Ф. Шкуркіна� Левицька, М. Костенко, А. Косовець, В. Еланський, Р. Бжеський, Ф. Смиринсь� кий, О. Приходько, А. Верзилов, Д. Лебедь, священик Пальчевський, солдат М. Кукса, кандидати: М. Діаконенко, Л. Нарочницький, Г. Діденко. Для налагодження результативної культурно�освітньої роботи серед населення просвітяни вважали за необхідне розгалужувати мережу товариств не лише по містечках, а й по селах. Саме цим питанням переймалась чернігівська інтеліген� ція: організовувала лекторів та агітаторів у сільську місцевість, збирала літера� туру, влаштовувала книгозбірні та хати�читальні, надавала діяльні вказівки по організації «Просвіт», допомогу щодо влаштувань вистав, концертів та вечірок [9, 10]. Роз’яснювальна робота просвітян почала давати свої результати. Вже 28 берез� ня 1917 року у м. Городні (на Чернігівщині) в помешканні Народного дому відбу� лося зібрання, на якому ухвалили постанову про заснування товариства «Про� світа». Відразу записалось 87 чоловік. Головою було обрано І. Мілоченка, члена� ми стали: Н. Шершень, М. Лобунець, І. Товстоліс, С. Чорний, Х. Мазура, Е. Шілнів, П. Варлигін, І. Мохнатко, О. Сілер [11]. У квітні цього року у с. Вересоч Ніжин� ського повіту відбулися чергові збори членів місцевого кредитного товариства, які, розібравшись із виконанням кошторису організації за 1916 рік, вирішили асигну� вати 100 карбованців на заснування у селі товариства «Просвіта» [12]. 4 квітня 1917 року в залі міської думи відбулося віче, на якому постановили заснувати товариство для відстоювання своїх національних інтересів. У цей же день було затверджено та прийнято статут і комісії. Головою «Просвіти» став І. Ковалевський, членами: Чубина, Федорина, Безручко [12]. Формування мережі товариств поширилось і на сільську місцевість. Протягом квітня 1917 року відбулись народні віче та зібрання сільських виконавчих комі� тетів у селах Уланове, Чорнориї Глухівського повіту, Олтарі – Новгород�Сівер� ського, Великі Кошольовці – Ніжинського, Сядрило – Сосницького, Куликівка – Чернігівського повітів. Відповідно було вирішено створювати по селах народні бібліотеки, читальні, передплачувати українські часописи та засновувати товари� ства «Просвіта» [12]. 15 квітня 1917 року в Ічні відбулися збори ічнянської про� світньої громади, записалося відразу більше 100 членів, присутні виголосили при� вітання та підтримку Українській Центральній Раді [13]. На початку травня 1917 року у м. Бобровиця (Козелецький повіт) також було відроджене товариство. У пер� ший же день записалось понад 100 чоловік. Членський внесок становив 5 карбованців. При «Просвіті» організували хор (40 чоловік), створили театральну комісію, яка вже запланувала виставу «Борці за мрії» В. Тогобочнього [14]. У липні цього ж року було організовано товариство у с. Берестовиці Борзнянського повіту. «Просвіту» відкрив священик Іван Євфимовський, котрий роз’яснив селянам, що таке «Про� світа», які її мета, завдання і яка від неї користь для народу. Після виступу селяни пожертвували ліс для будівництва будинку для товариства, від 10 до 300 карбованців, Сіверянський літопис 57 а М. Мороз�Коваленкова подарувала 300 квадратних сажнів землі. Священику до� ручили передплатити газету «Нова Рада» та закупити українські книжки [15]. Таким чином почала налагоджуватись певна структура просвітніх товариств у межах губернії. Причинами цього явища стали можливість українського народу на власну національну самовизначеність, прагнення громадськості до визнання украї� нської мови та культури, намагання населення реалізувати ідею розбудови свого культурного і національного життя, велика зацікавленість людей у таких народних об’єднаннях, які приваблювали своєю масовістю. «Просвіти» на Чернігівщині ко� ристувалися популярністю, процес їх відродження відбувався стихійно, безконтроль� но, невимушено, що ще більше зацікавлювало простих селян, які охоче поповнюва� ли лави членів товариств. Незважаючи на неосвіченість сільського населення, на� ціональна атмосфера «Просвіт» надихала на організацію культурних сил, активіза� цію національної самосвідомості, згуртування та підтримку національного руху. Ініціаторами створення товариств були або окремі особи, або група людей, місцева інтелігенція – вчителі, письменники, священики, культурні діячі, студенти, фельд� шери та учнівська молодь. Членами товариств були представники практично всіх соціальних прошарків чернігівської спільноти: сільські працівники, робітники, інте� лігенція – всі, кому було цікаво розбудовувати власну українську культуру. Саме демократичність та неполітичність «Просвіт» давала можливість усім охочим гурту� ватись у товариства. Для результативнішої діяльності товариств у Чернігівській губернії просвітя� ни організовували проведення загальних зборів, з’їздів представників філій това� риства, зустрічей членів просвітніх організацій з метою налагодження тісних зв’язків співпраці та обміну практики роботи в різних просвітніх галузях поза� шкільного виховання населення. Так, протягом 1917 року були проведені три за� гальні збори чернігівської «Просвіти»: навесні, влітку та восени. Основними пи� таннями, які піднімались під час цих зустрічей, були, по�перше, створення умов для діяльності секцій товариства, налагодження роботи філій товариства по селах та містечках, організація допомоги з боку місцевої влади щодо подальшої розбу� дови позашкільної освіти в губернії загалом [9]. Губернська «Просвіта» перейма� лась не лише своїм внутрішнім, «місцевим» життям, її цікавила і зовнішня обста� новка в Україні у галузі просвітницької діяльності інших українських товариств. Звісно, запланований на осінь перший просвітницький з’їзд не міг не зацікавити чернігівських просвітян. Це була велика подія не лише для товариства Чернігів� щини, інші «Просвіти» також готувалися представляти свої організації в Києві 20 вересня 1917 року. Ще на початку вересня, за повідомленнями «Чернігівської земсь� кої газети», члени та представники всіх просвітніх організацій Чернігівщини роз� почали ретельну підготовку до повітових з’їздів «Просвіт», котрі мали визначити членів�представників на Просвітницький з’їзд товариств у Києві [10]. Цей з’їзд, безперечно, був важливою подією в культурному житті країни, адже він мав ви� рішити головні проблеми просвітницьких товариств та з’ясувати основні напрям� ки роботи «Просвіт» щодо розбудови національної ідеї, самоствердження україн� ського народу. По�перше, окреслити основні завдання та форми роботи товариств, по�друге, активізувати політико�організаційну діяльність населення (розвиток політичної діяльності, підготовка до виборів, об’єднання народних мас навколо певного соціально�політичного гасла), по�третє, організація центрального бюро «Просвіт» в Києві для вироблення інструкцій всім просвітнім організаціям щодо ведення своєї роботи і для організації лекторів та інструкторів по селах та містеч� ках, по�четверте, налагодження структури товариств – губернська, повітова, районна, волосна, що забезпечило можливість обмірковувати подальшу діяльність «Просвіт» як єдиної системи позашкільного виховання, по�п’яте, єднання та вироблення зв’язків товариств з іншими селянськими та робітничими організаціями. Не менш важливим моментом було те, що ініціатором та організатором з’їзду була Українсь� ка Центральна Рада в особі С. Русової, голови відділу позашкільної освіти при Гене� ральному секретареві, та її прибічників. Тобто, незважаючи на те, що «Просвіти» 58 Сіверянський літопис з’являлись хаотично «знизу», все ж таки влада «зверху» їх підтримувала та допома� гала налагодити їхню діяльність на відміну від дореволюційних часів існування «Просвіт» [11]. Ще напередодні з’їзду було встановлено, що від кожної волості потрібно при� слати по одному представникові товариств. Як свідчать архівні матеріали, на Чер� нігівщині сільські, волосні та повітові товариства активно проводили програму відбору представників на з’їзд. Так, наприклад, найбільше посвідчень членів «Про� світи» видано культурно�просвітницькими організаціями Ніжинського, Козелець� кого, Городнянського, Новгород�Сіверського та Чернігівського повітів [12]. За повідомленнями «Нової Ради», другого дня на засіданні з’їзду від чернігівської «Просвіти» виступав О. Каринський, який був головою ради «Просвіти» в Чер� нігові. Він коротко виклав процес відродження та життєдіяльності товариства в Чернігові, надав відомості про наявність філій організації в сільській місцевості губернії. Про діяльність ніжинської «Просвіти» та товариств у Ніжинському повіті доповідав Л. Івануха, який зазначив, що культурно�просвітницька організація більшість часу відводила на вирішення політичних моментів, вела постійну бо� ротьбу за українські традиції та розвиток української культури, також вказав на потребу інструкторів з просвітницької діяльності [13]. Отже, можна зробити висновок, що представники чернігівського товариства, як й інші учасники з’їзду, відіграли значну роль у проведенні цього заходу і стали дійсними членами великої спільноти просвітян, що намагались у ті складні часи відстоювати власну думку та право на існування української культури. Офіційність проведення з’їзду і кількість прийнятих постанов та рішень говорить про те, що за� галом «Просвіта» і її осередки по містах, селах губерній рішуче взялися за справу відродження і розбудови національної спадщини в царині історії та культури. Саме ці товариства були першими променями відродження національної свідомості та гідності українців як окремого етносу. З перших днів існування товариства намагались організувати діяльність різно� манітних секцій і налагодити відносини з іншими «Просвітами» та, перш за все, встановити зв’язок з Українською Центральною Радою як з центральною владою країни. Одним із напрямів діяльності товариства була роз’яснювальна робота, яка торкалась політичних питань, тобто значення Української Центральної Ради, її головної мети та завдань, що вона має реалізувати задля покращення життя україн� ського народу. Так, наприклад, священик Іван Євфимовський в с. Берестовці Бор� знянського повіту читав для селян Універсал та тлумачив деякі пункти, оскільки більшість населення була або малограмотною, або зовсім безграмотною [16]. А селяни віддаленого куточка Городнянського повіту с. Яриловичі надіслали листа до городнянської «Просвіти», у якому визнавали себе українським народом і ви� словлювались на підтримку Української Центральної Ради [17]. Такими діями про� світяни намагалися задовольнити цікавість населення в інформації про тогочасні події та згуртувати його навколо центрального органу влади в Україні. У свою чергу Українська Центральна Рада теж підтримувала та допомагала відновленню і роз� витку нових філій товариства «Просвіта», вважаючи їх чи не єдиними носіями на� ціонального виховання і народної освіти в Україні. Генеральний секретаріат народ� ної освіти постійно тримав «Просвіти» в полі зору, оскільки вони були осередками розвитку та організації позашкільної освіти на території держави, яка була не менш важлива, ніж шкільна освіта. Так, було запроваджено навіть у відділі позашкільної освіти при департаменті позашкільної освіти збирання матеріалів щодо організації та діяльності товариств «Просвіта» по Україні [18]. У липні 1917 року генеральний секретаріат видав постанову про надання допомоги розвитку позашкільної освіти на місцях через організацію та підтримку культурно�освітніх товариств «Просвіта» по всій Україні [19, с.8]. Крім уважного ставлення, влада надавала грошову допомогу товариствам, що істотно позначилось на їхньому становищі [20]. Зважаючи на те, що освіченість населення була на дуже низькому рівні (більшість його не вміла ані читати, ані писати), просвітянам належало займатись не лише по� Сіверянський літопис 59 зашкільним вихованням, а й організовувати шкільну освіту для дорослого населен� ня. Для того, щоб реалізувати свої плани, члени товариств організовували і прово� дили лекції та курси з українознавства, української мови, природознавства, історії та географії, влаштовували огляд творів з української літератури. Нарада із завіду� вачами народної освіти при відділі позашкільної освіти восени 1917 року постанови� ла, що в Чернігівській губернії не на найкращому рівні проходить українізація осв� іти та налагодження позашкільної освіти. Головною причиною того є непідготов� леність інспекторів із позашкільної освіти. Як зазначала комісія, інспектори повинні тісно співпрацювати з «Просвітами» як з інституціями, що найбільше відповідають демократизації освіти [21]. Від належного рівня проведення курсів та лекцій для членів товариств з основних питань організації та проведення позашкільної освіти залежить ступінь освіченості населення як дорослого, так і дитячого. Просвітяни ставили за мету поширювати та організовувати народну освіту серед дорослого населення. Так, городнянська «Просвіта» організувала лекцію в Народ� ному домі. Читав її М. Могилянський, тема – «Украинское движение в прошлом и настоящем». Як зазначалося у звіті, лекція тривала 2 години, переповнена зала слу� хала із зацікавленням, але дискусії не відбулося, слухачі прослухали і розійшлись [22]. Незважаючи на це, з упевненістю можна сказати, що просвітяни досягли бажа� ного результату, бо люди віддали перевагу просвітньому заходу, а не балачкам та горілці. Слухачі�селяни берестовецької «Просвіти» Борзнянського повіту, під час лекції про життя та діяльність Т.Г. Шевченка, яку прочитав священик Рахній, були активнішими. Селяни зауважили, що українську мову вони розуміють краще, а та� кож зацікавились розповіддю священика про життя та творчість Г. Барвінок і П. Куліша. У той же день вирішили об’єднатися і піти по сусідніх селах на святкування Кулішевого свята, під час якого відбулись концерт та оперна п’єса прямо на природі біля могил [23]. Що ж стосується міської чернігівської публіки, то вона, за свідчен� ням тогочасної преси, не дуже шанувала лекційну справу. Так, чернігівська «Про� світа» влаштувала дві лекції М. Могилянського на теми: «Про народоправство» та «Іван Франко». Прибуток від лекцій мав піти на користь товариства, але ці заходи не викликали зацікавлення серед чернігівців. Населення віддало перевагу кінема� тографу. [25]. Крім влаштування лекцій, товариство «Просвіта» займалось органі� зацією та проведенням курсів з української мови та українознавства, на які асигну� вались гроші з Чернігівської повітової управи. Бажаючих було чимало [20, 25]. Ще однією формою розповсюдження освітньої програми для населення було заснування бібліотек та книгозбірень. По селах відкривались невеликі бібліотеки, основою їх фондів були книжки українською та російською мовами, більшість на політичну та сільськогосподарську тематику. Інколи допомагали селяни, збираю� чи кошти на передплату сучасних українських часописів для загального користу� вання. Повітові земства також надавали грошову допомогу [26, 27]. Так, товари� ства «Просвіта» ставали осередками не лише морального та етичного виховання населення, але й спрямовували сили на освітній бік виховання дорослого населен� ня. Для морального та духовного виховання просвітяни організовували драма� тичні гуртки, хори ставили театральні вистави та концерти силами або самих селян, або домовлялися з професіоналами. Наприклад, за ініціативи місцевої «Просвіти» у с. Седневі було влаштовано концерт. Програма була дуже різнома� нітною: спів хору, вокальні виступи, декламації, живі картинки з народного побу� ту. Публіки було дуже багато. Прибуток від концерту поділили між незаможними сім’ями с. Седнева та місцевою «Просвітою» [28]. Активно працювала чернігівська театральна секція «Просвіти», яка влаштовувала вистави в літньому театрі. За підра� хунками прибутків з вистав, глядачів було чимало. Репертуар театральної трупи скла� дався з п’єс «Зимовий вечір», «В холодку», «В старому гнізді», «Бувальщина» та інших [29, 30]. Аматорам місцевих «Просвіт», незважаючи на постійні перешкоди, вдавалося влаштовувати вистави, які збирали велику кількість глядачів. Аналізую� чи публікації газети «Нова Рада», улюбленими п’єсами публіки та і самих аматорів 60 Сіверянський літопис були твори Б. Грінченка «Нахмарило», «Степовий гість» [31, 32]. Можливість з’ясу� вати становище театральних секцій товариств нам надають архівні матеріали депар� таменту мистецтв при генеральному секретарстві. Саме керівники цього відділу у вересні 1917 року звернулися до всіх керманичів театральних гуртків з анкетою щодо характеристики справ у цій галузі на місцях. Аналізуючи надіслані відповіді, можна з’ясувати, що у більшості «Просвіт» драматичні або театральні секції власних при� міщень для вистав не мали, досвідчених режисерів по селах також не було. Теат� ральні вистави ставились аматорськими силами, у них залюбки брали участь учні та сільська молодь. Практично всі театральні гуртки мали парики, грим, декорації. Основним глядачем була сільська молодь, на жаль, люди більш зрілого віку не відвідували вистав. Репертуар театральних гуртків був різноманітним, наприк� лад, «На перші гулі», «Наталка Полтавка», «Бувальщина», «По ревізії», «Розум� ний та дурень», «В холодку», «Сто тисяч», «Борці за мрії» та інші. Аналізуючи вищевикладений матеріал, можна зробити висновок, що діяльність «Просвіти» Чернігівської губернії була багатогранною. За допомогою таких форм роботи, як лекції, курси, бесіди, виступи, читання, просвітяни доносили до людей як освітній матеріал, так і різні новини з суспільно�політичного життя. Лекції і бесіди були основною формою порозуміння та спілкування між населенням і владою, оск� ільки саме керманичі місцевих «Просвіт» роз’яснювали суть політичного життя, висвітлювати діяльність Української Центральної Ради. Через організацію концертів, вистав, мітингів, драматичних гуртків члени то� вариств на місцях відроджували народні українські традиції, прищеплювали по� вагу та почуття гідності до величної історико�культурної спадщини. Саме ці захо� ди формували у населення духовну єдність, що в подальшому стане основною умовою державно�національної цілісності України. Методом власного прикладу та роз’яснення просвітяни заохочували населен� ня до вступу в «Просвіти». Вони організовували нові осередки товариства, щоб залучити якомога більше людей до відродження української культури. Просвітяни намагалися донести до населення ідею об’єднання всіх українських земель у межах єдиної держави під керівництвом Української Центральної Ради. Чернігівська «Просвіта» визнавала її як єдиний правомірний орган влади. Саме тому інструктори товариств проводили пропагандистську діяльність щодо згуртування народу навколо гасел Української Центральної Ради. В свою чергу вона надавала матеріальну та ідейну підтримку і допомогу «Просвітам». Було дозволено займа� тись освітньою та видавничою діяльністю, організовувати театральні вистави, ху� дожні читання творів української літератури та драматургії. Так, «Просвіти» плідно співпрацювали з генеральним секретарством освіти, відкривали народні школи, брали участь в учительських нарадах, організовували просвітянський з’їзд. Але за нетри� валий час перебування Української Центральної Ради при владі були і певні нега� разди в роботі просвітянських товариств Чернігівської губернії. Деякі сільські та повітові товариства ледь животіли, за відсутності коштів робота проводилась на гро� мадські заощадження, яких не вистачало. Інколи «Просвіти» зустрічали недовіру і антипатію до своєї діяльності з боку не лише місцевої влади, а й населення, що, звісно, позначалося на їх діяльності. Отже, робота товариств проходила в тісному контакті з освітніми органами Української Центральної Ради. 1. Масюк С.О. Діяльність товариств «Просвіта» на Україні (березень 1917�1920 рр.). – К., 1997. – 170с. 2. Євселевський Л.І., Фарина С.Я. «Просвіта» у Наддніпрянській Україні: Історичний нарис. – К.: ВУТ «Просвіта», 1993. – 128 с. 3. Масюк С. Діяльність товариств „Просвіта” в Україні (березень 1917 – 1920 рр.): Автореф. дис...канд. іст. наук: 07.00.01. / Київ. держ. ун�т ім. Т.Г.Шевченка. – К., 1997. 4. Коновець О.Ф. Український ідеал: історичні нариси. Діалоги. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2003. – 196 с. 5. Українські збори в Чернігові // Чернігівська земська газета. – 1917. – 24 березня. Сіверянський літопис 61 6. З Просвіт // Чернігівська земська газета. – 1917. – 28 березня. 7. Дописи. Чернігів // Вісник товариства «Просвіта» в Катеринославі. – 1917. – 11 червня. 8. Перші загальні збори Чернігівської «Просвіти» // Чернігівська земська газета. – 1917. – 28 квітня. 9. В. Торський Українська державність і нова роль «Просвіт». – Вовчанськ. – Укр. т�во «Просвіта», 1918. – 75с. 10. Чернігівська українська громада // Чернігівська земська газета. – 1917. – 7 квітня. 11. Товариство «Просвіта» // Нова Рада. – 1917. – 8 квітня. 12. Вісті з краю. У Вересочі // Нова Рада. – 1917. – 20 квітня. 13. Українське віче // Известия Нежинского общественного комитета за 1917 год. – 1917. – 13 апреля. 14. Ічнянська Просвітня Громада // Нова Рада. – 1917. – 28 квітня. 15. «Просвіта» // Нова Рада. � 1917. – 3 травня. 16. Вісті з краю. «Просвіти» // Нова Рада. – 1917. – 1 липня. 17. Глос народа // Нова Рада. � 1917. – 26 липня. 18. До «Просвіт» по Україні // Народна Воля. – 1917. – 25 (13) липня. 19. Повідомлення й доповіді місцевих товариств «Просвіта» про їх організацію, плани і діяльність. Листування з ними в справі різних консультацій, прохання про грошову допомогу // Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі ЦДАВО України). – Ф. 2581. – Оп. 1. – Спр. 159. – Арк. 8. 20. Асигновка «Просвіті» // Нова Рада. – 1917. – 6 липня. 21. Курси позашкільної освіти // Нова Рада. – 1917. – 28 вересня. 22. Лекція Мих. Могилянського // Нова Рада. – 1917. – 23 липня. 23. Лекція // Нова Рада. – 1917. – 20 червня. 24. Чернігівська публіка // Нова Рада. – 1917. – 4 липня. 25. Курси української мови // Нова Рада. – 1917. – 23 липня. 26. Бібліотека�читальня // Нова Рада. – 1917. – 7 липня. 27. Хата�читальня // Нова Рада. – 1917. – 21 вересня. 28. Концерт у Седневі // Нова Рада. – 1917. – 8 серпня. 29. Вистава // Нова Рада. – 1917. – 4 липня. 30. Вистава // Нова Рада. – 1917. – 17 вересня. 31. Вистава // Нова Рада. – 1917. – 11 липня. 32. Вистава // Нова Рада. � 1917. – 16 вересня. В статье проведено историческое исследование возрождения и деятельности Черниговской губернской организации «Просвита» во время Украинской Централь� ной Рады. Раскрыты основные направления ее деятельности касаемо возрождения украинского культурного и исторического наследия. In article is made the historical investigation of revival and activity of Chernigiv hubernian association “Prosvita” in times of Ukrainian Centralna Rada. The main directions of its activity in the revival of Ukrainian cultural and historical inheritance is shown. Key words: Chernigiv “Prosvita”, Ukrainian Centralna Rada, association, cultural inheritance, cultural�education activity.

Чернігівська «Просвіта» за часів Української Центральної Ради

Репозитарії

Схожі ресурси