Чернігівська земська статистика на зламі XIX – XX століть

Подана нижче розвідка присвячена проблемі чернігівської земської статистики. У дослідженні зроблено акцент на черговому етапі у реформуванні статистичної установи кінця XIX – початку XX століть....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Дорошок, Н.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України 2011
Назва видання:	Сiверянський лiтопис
Теми:	Розвідки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25442
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Чернігівська земська статистика на зламі XIX – XX століть / Н. Дорошок // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 1. — С. 86-90. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-25442
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-254422013-02-13T03:30:34Z Чернігівська земська статистика на зламі XIX – XX століть Дорошок, Н. Розвідки Подана нижче розвідка присвячена проблемі чернігівської земської статистики. У дослідженні зроблено акцент на черговому етапі у реформуванні статистичної установи кінця XIX – початку XX століть. Нижепредставленная статья посвящается проблеме черниговской земской статистики. В исследовании акцентируется внимание на очередном этапе реформирования статистического учреждения конца XIX – начала XX веков. The article below deals with the problem of the Chernihiv zemska statistics. The next stage in the reforming of the late XIX – early XX century statistics department is stressed in the research. 2011 Article Чернігівська земська статистика на зламі XIX – XX століть / Н. Дорошок // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 1. — С. 86-90. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25442 94(477.51) uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Розвідки Розвідки
spellingShingle	Розвідки Розвідки Дорошок, Н. Чернігівська земська статистика на зламі XIX – XX століть Сiверянський лiтопис
description	Подана нижче розвідка присвячена проблемі чернігівської земської статистики. У дослідженні зроблено акцент на черговому етапі у реформуванні статистичної установи кінця XIX – початку XX століть.
format	Article
author	Дорошок, Н.
author_facet	Дорошок, Н.
author_sort	Дорошок, Н.
title	Чернігівська земська статистика на зламі XIX – XX століть
title_short	Чернігівська земська статистика на зламі XIX – XX століть
title_full	Чернігівська земська статистика на зламі XIX – XX століть
title_fullStr	Чернігівська земська статистика на зламі XIX – XX століть
title_full_unstemmed	Чернігівська земська статистика на зламі XIX – XX століть
title_sort	чернігівська земська статистика на зламі xix – xx століть
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Розвідки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25442
citation_txt	Чернігівська земська статистика на зламі XIX – XX століть / Н. Дорошок // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 1. — С. 86-90. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
series	Сiверянський лiтопис
work_keys_str_mv	AT dorošokn černígívsʹkazemsʹkastatistikanazlamíxixxxstolítʹ
first_indexed	2025-07-03T04:54:03Z
last_indexed	2025-07-03T04:54:03Z
_version_	1836600204091981824
fulltext	86 Сіверянський літопис Подана нижче розвідка присвячена проблемі чернігівської земської статистики. У дослідженні зроблено акцент на черговому етапі у реформуванні статистичної установи кінця XIX – початку XX століть. Ключові слова: земська статистика, оподаткування, управа. Як відомо, впровадження земської реформи 1864 року слугувало точкою опо� ри для вивчення і розвитку господарських та культурних аспектів життя людей в усій багатоманітності його проявів. Не опинилася поза увагою земців і статисти� ка. Адже систематичне дослідження економічних проблем сприяло ощадливості резерву земських коштів, що ставало запорукою їх успіху. Саме з цією метою при органах місцевого самоврядування створювалися відповідні статистичні бюро, відділення або комісії. Не стояла осторонь цього процесу і Чернігівська губернія, де статистичне відділення вперше було створене у 1876 році. Окремі аспекти зазначеної проблеми вже були висвітлені автором на сторінках періодичних наукових видань [3, 4, 2]. Слід відмітити, що ще на черговій сесії 1875 року Чернігівське губернське земське зібрання визнало за необхідне провес� ти роботу для отримання точних даних щодо земського оподаткування, а також про становище населення, потреби губернії та діяльність земських установ зага� лом [5, 172�177]. Акцент у дослідженнях в основному скеровувався в русло статис� тичного опису губернії для переоцінки земель та інших об’єктів, оподаткованих земськими зборами [1, 68]. Проте активна діяльність відділення статистики при Чернігівському земстві тривала зовсім короткий проміжок часу. Вже на черговій сесії 1877 року губернського земського зібрання, що відбулася у січні 1878 року, під час дискусій за політичними уподобаннями більшістю голосів було припине� не асигнування коштів на земську статистику. Це логічно згортало шлях до прове� дення бажаних земцями досліджень. Член губернської земської управи Н.А. Константинович, очолюючи статис� тичне відділення, відзначав, що існування земської статистики стало необхідніс� тю, продиктованою вимогами часу. Якщо навіть за певних обставин відповідні установи, наголошував він, будуть закриті, то через рік � два життєві потреби по� ставлять питання про їх відновлення [6, 165]. Подібна ситуація стала характерною для Чернігівського земства саме через три роки по тому, коли знову виникла потреба у поновленні статистичних досліджень. Аналіз даних свідчить, що вже на 16 черговій сесії губернського земського зібрання, відповідно до пропозиції кошторисної комісії, було прийнято постано� ву про клопотання перед урядом щодо існуючої організації статистичних комі� тетів [7, 9�10; 228]. У постанові зазначалося, що статистичні відомості про матері� альний стан губернії бажані і корисні для правильного ведення земського самоуп� равління, особливо за умов, коли нагальною залишається проблема розподілу по� датку [7, 523]. © Дорошок Наталія Анатоліївна – аспірантка кафедри українознав� ства, політології і соціології Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. УДК 94(477.51) Наталія Дорошок � ЧЕРНІГІВСЬКА ЗЕМСЬКА СТАТИСТИКА НА ЗЛАМІ XIX – XX СТОЛІТЬ Сіверянський літопис 87 За обставин, що склалися, вже на початку 1881 року при Чернігівському земстві відновило свою діяльність статистичне відділення, закрите у 1878 році, одержавши фінансування у розмірі 8000 руб. на утримання попередньої кількості осіб (три члени і три помічники) [14, 19]. Таким чином, земство вдруге повернулося до ідеї створення власного осередку статистики. Наявні в обігу матеріали вказують, що наступні шість років характеризувалися бурхливим ростом досліджень. Зокрема, проведено фронтальний опис губернії за повітами, в результаті чого з’явилась низка значимих праць [12; 23]. Разом з тим були виконані статистичні роботи, пов’язані з оцінкою міст, фабрик та заводів [17; 18]. Керівну роль у цій відповідальній справі відіграли відомі статистичні діячі того часу: П. П. Червінський, А. П. Шлікевич, О. О. Русов, В. Є. Варзар. Доречно відмітити, що вартість усіх проведених земством робіт у даному контексті обраховувалася сумою 71357 р. [11, 20]. Отже, на кінець 80�х рр. XIX ст. ключове завдання, яке було покладене зем� ством з перших кроків його існування на долю статистичного відділенням – вироб� лення основ для розкладки між повітами губернського збору, було виконане. Ви� роблені при цьому подачні норми могли сповна задовольнити і запити повітових земств. Хоча останні в силу різних обставин не повною мірою, а то й зовсім не скористались підготовленими матеріалами. Щодо діючої в той час губернської розкладки, то вона головним чином ґрунтувалась на установлених земськими ста� тистиками нормах [11, 20]. З плином часу в економічному і господарському житті губернії відбулися певні зміни. Були прокладені нові рейкові шляхи, посилилося переселення на Амур та в Сибір, розрісся відхід на сторону, в регіонах виникли промислові підприємства. Вказані чинники суттєво змінили цінність і прибутковість майна. При цьому в різних частинах губернії зазначений процес відбувався неоднаково, відповідно, по� рушувалася встановлена статистичними нормами рівномірність в оподаткуванні. За умови існування належного органу, що систематично враховував би конкретні зрушення, можливим би стало, із внесенням поправок, постійно оновлювати ран� іше закріплені норми. Однак потрібної установи, котра б розв’язувала вищепере� раховані завдання, насправді не існувало. Отож усталені норми все більше відста� вали від реальних потреб, про що, в свою чергу, свідчили постійні скарги на існую� чу систему накладення податків. Особливо гостро ця проблема відчувалася у по� вітах, котрі не узгодили свої розкладки з основними, виробленими статистичним відділенням губернського земства. Отже, виникла необхідність у переоцінці май� на, яке по закону мало підлягати оподаткуванню. Таке прагнення отримало опору у законі про оцінку нерухомого майна для обкладення земськими зборами, вида� ному у 1893 році [19]. Відтак земсько�статистичні дослідження, що до цього часу не користувались особливою прихильністю адміністрації, були визнані справою державної ваги. Новий оцінковий закон 1893 року покладав саму оцінку нерухомого майна, що підлягало земському оподаткуванню, на особливі повітові та губернські оціночні комісії, створені при повітових і губернських земських управах із представників місцевих земств та адміністративно�урядових структур [1, 155]. Водночас губернсь� ким земським управам, у свою чергу, надавалося право залучати спеціально ство� рені при них статистичні відділення для збирання та розробки матеріалів у губернські і повітові оціночні комісії [10, 22�23]. Відповідні постанови стали новим поштовхом до активізації земської статистики, зокрема, в Чернігівській губернії це відбувалося вже втретє. Як свідчать матеріали, оціночне відділення губернської управи розпоча� ло свою діяльність на початку 1894 року. До речі, посаду діловода губернської оці� ночної комісії обійняв колишній статистик при Херсонській губернській земській управі Б. Д. Грінченко. Роботи нововлаштованої установи мали зводитись до: · встановлення загальних принципових основ для оцінки різного роду майна, що підлягало земському оподаткуванню, відповідно до вироблених уже земською оці� ночною статистичною комісією способів; · ознайомлення з існуючими способами оцінки в усіх повітових земствах, зведен� 88 Сіверянський літопис ня та зіставлення необхідних даних з вимогами, передбаченими новим законодав� ством про оціночну діяльність [15, 7 � 8]. Однак, незважаючи на стимулюючі заходи у цьому контексті, статистична діяльність протікала досить мляво, серйозною перепоною залишалася відсутність значної, конче необхідної для справи фінансової підтримки. Утім, у 1899 році ухвалюється закон про державну субсидію на проведення земськими установами оціночних робіт [13], за яким на долю Чернігівської губернії щорічно асигнується 55 тис. руб. [11, 21], що відкрило черговий, по суті, вже четвер� тий за весь період існування земських установ етап у реорганізації статистичних зак� ладів зазначеного регіону. При таких умовах у 1900 році при Чернігівській гу� бернській управі виникло нове оціночно�статистичне бюро. Незважаючи на порівняно достатні кошти, не можна сказати, що становище нової статистичної організації, створеної на цей раз із ініціативи уряду, вигідно відрізнялося від попередніх. Так, у кінці 70�х – на початку 80�х рр. за тих невели� ких статків, які могло відпускати земство на статистику, справа була поставлена значно краще, ніж тепер. Тоді було відсутнє втручання адміністрації як в організа� цію роботи, так і в підбір співробітників. Останні, як правило, належали до осіб із покликанням, що успішно репрезентували місцеве земство, створюючи дружний колектив. Завідуючий статистичним відділом, як член земської управи, обирався губернським земським зібранням, перед яким і ніс відповідальність. За таких умов робота виконувалася вчасно і на високому рівні. Разом з тим з 1900 року питання підбору співробітників та головуючого бюро належало до компетенції адмініст� рації. Тепер замість одного господаря, в даному випадку губернського земства, на початку XX ст. статистичну діяльність контролювали: центральний уряд по де� кількох відомствах, вища губернська адміністрація, губернська оціночна комісія і, насамкінець, теж земство, але поставлене у вельми залежний стан [11, 22]. Доречно відмітити, що вже на 35 чергову сесію 1899 року земського зібрання губернською земською управою було подано спеціальну доповідь «Про зміни в пра� вилах оцінки нерухомого майна по закону від 8 червня 1893 року і про способи вико� ристання 55 тис. руб., наданих урядом Чернігівському земству на проведення переоц� інкових робіт у губернії» [22]. На думку останньої, оцінкова справа повітів перебуває у незадовільному стані в основному через недостатнє фінансування статистичних по� треб. Підтвердженням цього факту може слугувати і клопотання Мглинського зем� ства на попередній сесії губернського земського зібрання про організацію статистич� ного бюро при губернській земській управі з метою проведення нового статистико� економічного вивчення повіту [21, 425]. Проте тоді це питання було передано на розг� ляд економічної ради та повітових земських зібрань. Водночас губернська земська управа констатує, що завдяки державній підтримці з’явилась можливість підняти оц� інкові роботи до належного рівня, досягнувши таким чином поставлених раніше гу� бернською оціночною комісією результатів [22, 328]. Здійсненню поставлених зав� дань, відповідно до прийнятого законодавства, мало сприяти відкриття оцінково � ста� тистичного бюро, на обов’язки якого було покладено роботу по групуванню, розробці і приведенню в систему зібраних місцевими органами оцінкових даних, а також пере� вірку сумнівних, неточних відомостей та інші роботи, необхідні для встановлення оц� інки нерухомого майна [22, 328�329]. Разом з тим губернська земська управа вислови� лася за зосередження державної субсидії у руках губернського земства та подала на розгляд зібрання проект організації оцінково � статистичного бюро [22, 329�330]. Відпо� відно до цього, губернське земське зібрання ухвалило рішення обрати для загального керівництва роботами спеціальну статистичну комісію, що мала складатися із голову� ючого і членів губернської земської управи та гласних. Управі було доручено запроси� ти постійного спеціаліста�статистика, за допомогою якого виробити програму і спосіб виконання організаційного плану оцінкових робіт, котрі слід було подати на розгляд надзвичайного зібрання [22, 340]. У вищезгадану комісію ввійшли: М. В. Котляревсь� кий, О. О. Русов, Д. Р. Тризна, В. М. Хижняков, М. М. Шрамченко, І. С. Клименко, М. О. Максимовський і О. О. Муханов [8, 11�12]. Згідно з тією ж постановою губер� Сіверянський літопис 89 нського земського зібрання, губернська земська управа 13 травня 1900 року запроси� ла на посаду головуючого оціночно�статистичним бюро князя М. Л. Шаховського, на котрого покладалося вироблення проекту плану організації оціночно�статистичних робіт та підготовка програм для описових досліджень предметів земського оподатку� вання [8, 12]. Проект організаційного плану був складений і 19 травня 1900 року пере� даний на розгляд комісії, яка, у свою чергу, подала його на кінцеву редакцію у спец� іально створену підкомісію, до якої ввійшли: О. О. Муханов, М. В. Котляревський, Д. Р. Тризна [8, 12]. Варто підкреслити, що зазначена комісія з підготовчих робіт розпочала свою діяльність 19 квітня 1900 року. А вже за два дні нею був намічений попередній склад оціночно � статистичного бюро: завідуючий, його помічник, 30 статистиків, технік для оцінки фабрик та заводів, лісовод, діловод, два писці, також згодом передбачалось поповнити контингент необхідною кількістю рахівників [8, 13]. До речі, 12 травня того ж року, відповідно до додаткової постанови комісії, штат бюро було доповнено ще двома статистиками [20, 57]. Як свідчать матеріали, губернська земська управа на своєму засіданні 10 червня 1900 року позитивно оцінила роботу статистичної комісії з підготовчих питань, і на основі наведених даних був складений проект річного кошторису на утримання оці� ночно�статистичного бюро у 1900 році, який затвердило губернське земське зібран� ня разом з відповідним докладом управи [8, 5]. Санкціонована сума становила 55690 руб. Ці видатки перевищували як річне асигнування з державного казначей� ства, так і певні кошти, виділені у свою чергу губернським земським зібранням. Проте враховуючи той факт, що урядова субсидія видавалася з 1899 року і губернсь� ке земство вже мало у своєму розпорядженні дворічне асигнування розміром 110000 руб., перевитрати покривалися з фінансів 1899 року [16, 155]. Крім того, по� передні роботи оціночно�статистичного бюро були розпочаті лише на початку черв� ня 1900 року, а офіційне відкриття відбулося, як показує аналіз даних, 15 червня того ж року [9, 29]. Загалом діяльність нового статистичного бюро у перший рік існування полягала в організаційних заходах – запрошенні співробітників і виробленні програм. Проте з наступного 1901 року розпочався збір матеріалів та робота по оцінковому обсте� женню міського нерухомого майна, з суцільним описом усіх міських володінь. Од� ночасно здійснювалося пробне земельне вивчення п’яти межових дач Конотопсько� го, Сосницького, Новозибківського і Мглинського повітів. У наступні роки прохо� див опис фабрик, заводів і частково промислових закладів, відкривалися роботи з наукового дослідження ґрунтів губернії та організувався при бюро особливий відділ поточної статистики [11, 22]. Узагальнюючи викладений матеріал, варто зазначити, що із запровадженням земств у їх структурі почали створюватися статистичні відділення. У Чернігівській губернії подібна установа вперше відкрилася 1876 року. Згодом через політичні об� ставини її діяльність на певний час була призупинена і відновилась лише у 1881 році. Після цього настала пора широкомасштабних статистичних досліджень, що охопили майже всі галузі економічного та господарського життя регіону, мета яких відпові� дала потребам земського оподаткування. З виробленням нової розкладки губернсь� кого збору на кінець 80�х рр. XIX ст. логічно згорнулася і діяльність відділення статистики. Проте плин часу вніс свої корективи щодо нових даних у плані переоці� нки нерухомого майна. За таких умов визріла нагальна потреба в активній діяль� ності статистичних закладів. Суттєвим поштовхом до зазначених заходів стали уря� дові закони 1893 і 1899 років. Що ж до останнього, то на долю Чернігівської губернії почала надходити щорічна державна субсидія на статистичні роботи з державного бюджету у розмірі 55 тис. руб. Це стало своєрідним стимулом для заснування ново� го оціночно�статистичного бюро при місцевому земстві, робота якого була розпоча� та влітку 1900 року. 90 Сіверянський літопис 1. Велецкий С. Н. Земская статистика. Часть первая. История и методология. – М., 1899. – 422 с. 2. Дорошок Н. А. Маловідомі сторінки з історії Чернігівського земства (кінець 70�х – початок 80� х рр. XIX ст.) // Сіверянський літопис. – 2010. – № 1. 3. Дорошок Н. А. Чернігівська земська статистика (друга половина XIX – початок XX ст.) // Вища школа: проблеми, пошуки, тенденції. Матеріали науково�методичного семінару. – Чернігів, Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка. – 2007. – 164 с. 4. Дорошок Н. А. Чернігівська земська статистика у 70 – 80�і рр. XIX ст.) // Сіверянський літопис. – 2009. – № 2�3. 5. Журналы заседаний очередного Черниговского губернского земского собрания сессии 1875 г., состоявшейся в декабре 1875 г. – Чернигов. 1875. – 360 с. 6. Журналы Черниговского губернского земского собрания очередной сессии 1876 г., состоявшейся в январе 1877 г. – Чернигов. 1877. – 367 с. 7. Журналы Черниговского губернского земского собрания очередной сессии 1880 г., состоявшейся в январе 1881 г., со всеми к ним приложениями. // Земский сборник Черниговской губернии – 1881. – № 1�4. – Приложения. – С. 1�678. 8. Журналы заседаний очередного Черниговского губернского земского собрания экстренной сессии 9 � 10 июля 1900 года. – Чернигов. Типография губернскаго земства, 1900. – 25 с. 9. Земские известия. Новый закон об оценке недвижимых имуществ // Земский сборник Черниговской губернии – 1900. – № 6. – С. 27�30. 10. Инструкция об оценке недвижимых имуществ, подлежащих обложению земскими сборами // Земский сборник Черниговской губернии – 1894. – № 7�8. – С. 20�49. 11. К деятельности оценочно � статистическаго бюро Черниговской губернской земской управы // Земский сборник Черниговской губернии – 1907. – № 4. – С. 18�31. 12. Материалы для оценки земельных угодий, собранные Черниговским статистическим отделением при губернской земской управе. Том I – XV. 13. Об изменении Высочайше утвержденных, 8�го июня 1893 года, правил оценки недвижимых имуществ для обложения земскими сборами и об отпуске земским учреждениям пособия от казны на оценочныя работы // Земский сборник Черниговской губернии – 1899. – № 3. – С. 4�8. 14. Объяснения к земледельческой программе (члена губернской управы П. П. Червинскаго) // Земский сборник Черниговской губернии – 1881. – № 1�4. – С. 19�29. 15. Отчет по оценочному отделению // Отчет Черниговской губернской земской управы за 1894 год. – Приложение к Земскому сборнику Черниговской губернии – 1895. – № 10�12. – С. 7�10. 16. Отчет о деятельности оценочно�статистическаго бюро Черниговской губернской земской управы с 13 мая 1900 г. по 1 января 1901 г. // Отчет Черниговской губернской земской управы за 1900 год. – Чернигов, 1901. – 370 с. 17. Оценка городов // Земский сборник Черниговской губернии. – 1885. – № 1–2. – Приложение II. – С. 1–88. 18. Оценка недвижимых имуществ Черниговской губернии. Часть III. Оценка фабрик. – Чернигов, 1886. – 249 с. + приложение 239 с. 19. Правила оценки недвижимых имуществ для обложения земскими сборами // Земский сборник Черниговской губернии – 1893. – № 8�10. – С. 26�36. 20. Протокол заседания статистической комиссии, избранной губернским земским собранием 16 декабря 1899 года. Заседание 12 мая. // Земский сборник Черниговской губернии – 1900. – № 6. – С. 56�57. 21. Свод постановлений уездных земских собраний Черниговской губернии очередных и чрезвычайных сессий, происходивших в 1899 г. Составлен под редакцией члена губернской земской управы С. И. Лашкевича Д. Н. Неточаевым. – Чернигов. Типография губернскаго земства, 1901. – 477 с. + Приложения. 22. Стенографический отчет заседаний Черниговскаго губернскаго земскаго собрания XXXV очередной сессии 1899 г., состоявшейся с 7 по 21 декабря 1899 г. Составлен под редакцией члена губернской земской управы С. И. Лашкевича И. Е. Коновалом. – Чернигов. Типография губернскаго земства, 1900. – 616 с. 23. Труды статистического отделения при черниговской губернской земской управе // Земский сборник Черниговской губернии. – 1877. – № 5, 6, 7 и 8. – C. 89 � 373. Нижепредставленная статья посвящается проблеме черниговской земской статистики. В исследовании акцентируется внимание на очередном этапе ре� формирования статистического учреждения конца XIX – начала XX веков. The article below deals with the problem of the Chernihiv zemska statistics. The next stage in the reforming of the late XIX – early XX century statistics department is stressed in the research.

Чернігівська земська статистика на зламі XIX – XX століть

Репозитарії

Схожі ресурси