«Слов’янський сакрум» Володимира Личковаха
Рецензія на книгу професора Володимира Анатолійовича Личковаха «Слов’янський SACRUM – скарбниця Європи».
Gespeichert in:
| Datum: | 2011 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України
2011
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський лiтопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25448 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | «Слов’янський сакрум» Володимира Личковаха / М. Каранда, О. Колесник, В. Пуліна // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 1. — С. 120-121. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-25448 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-254482013-02-13T03:30:23Z «Слов’янський сакрум» Володимира Личковаха Каранда, М. Колесник, О. Пуліна, В. Рецензії. Огляди. Анотації Рецензія на книгу професора Володимира Анатолійовича Личковаха «Слов’янський SACRUM – скарбниця Європи». 2011 Article «Слов’янський сакрум» Володимира Личковаха / М. Каранда, О. Колесник, В. Пуліна // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 1. — С. 120-121. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25448 uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії. Огляди. Анотації Рецензії. Огляди. Анотації |
| spellingShingle |
Рецензії. Огляди. Анотації Рецензії. Огляди. Анотації Каранда, М. Колесник, О. Пуліна, В. «Слов’янський сакрум» Володимира Личковаха Сiверянський лiтопис |
| description |
Рецензія на книгу професора Володимира Анатолійовича Личковаха «Слов’янський SACRUM – скарбниця Європи». |
| format |
Article |
| author |
Каранда, М. Колесник, О. Пуліна, В. |
| author_facet |
Каранда, М. Колесник, О. Пуліна, В. |
| author_sort |
Каранда, М. |
| title |
«Слов’янський сакрум» Володимира Личковаха |
| title_short |
«Слов’янський сакрум» Володимира Личковаха |
| title_full |
«Слов’янський сакрум» Володимира Личковаха |
| title_fullStr |
«Слов’янський сакрум» Володимира Личковаха |
| title_full_unstemmed |
«Слов’янський сакрум» Володимира Личковаха |
| title_sort |
«слов’янський сакрум» володимира личковаха |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Рецензії. Огляди. Анотації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25448 |
| citation_txt |
«Слов’янський сакрум» Володимира Личковаха / М. Каранда, О. Колесник, В. Пуліна // Сiверянський лiтопис. — 2011. — № 1. — С. 120-121. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT karandam slovânsʹkijsakrumvolodimiraličkovaha AT kolesniko slovânsʹkijsakrumvolodimiraličkovaha AT pulínav slovânsʹkijsakrumvolodimiraličkovaha |
| first_indexed |
2025-07-03T04:54:25Z |
| last_indexed |
2025-07-03T04:54:25Z |
| _version_ |
1836600226724446208 |
| fulltext |
120 Сіверянський літопис
«СЛОВ’ЯНСЬКИЙ САКРУМ» ВОЛОДИМИРА ЛИЧКОВАХА
Нова книга професора Володмира Анатолійовича Личковаха «Слов’янський
SACRUM – скарбниця Європи» є вдалою спробою розкриття культурної транс�
історичності. В цьому досліджені визначаються ментальні основи, спільні для сло�
в’янських (перш за все православних) народів, але водночас чітко виділяються
риси, специфічні саме для української культури, і навіть вужче – для культури
Чернігово�Сіверщини.
Перший розділ книги «Духовний універсалізм слов’янських народів» носить
методологічний характер. Тут показано, як загальний принцип універсалізму дає
досліднику можливість рухатися по концентричних колах в обох напрямках. Або
зсередини назовні, починаючи від своєї «малої батьківщини» і вписуючи її в де�
далі ширший культурний контекст – всеукраїнський – слов’янський – європейсь�
кий – світовий. Або ж, навпаки, рухатися ззовні всередину: усвідомити загальні
світові закономірності та застосовувати їх до оцінки конкретних явищ, наближа�
тися до концентрації змістів і значень, стиснутих в одну точку – міста, культурної
постаті, навіть окремого твору. Такий підхід дозволяє подолати відчуття культур�
ної провінційності, будь�які залізні завіси, відчути себе громадянином світу в
кращому сенсі цих слів. І водночас – не розчинитися у хвилях глобалізації, збе�
регти унікальність своєї духовної культури, без якої світ став би значно біднішим.
Дослідження Володимира Анатолійовича є трансісторичним. Від найглибин�
ніших шарів воно йде до часів Київської Русі, коли закладалися основи христи�
янської культури, з якими автор пов’язує формування таких образів�принципів�
сигнатур, як Богородиця та Святитель Микола. Ці інваріанти проходять через
подальшу історію України і, нарешті, відображаються в сучасності. Для збережен�
ня цієї унікальної традиції необхідні реставрація, музейна справа та створення
пам’ятників (сама етимологія слова «пам’ятник» підказує, наскільки вони не�
обхідні для відтворення історичної пам’яті). З іншого боку, не менш важливою є
жива творчість сучасних митців, які свідомо чи несвідомо діють у культурному
полі своїх предків, розкриваючи слов’янське світовідношення як «святовідно�
шення», в котрому особливе місце займає образ Саду, що перетворюється на Ди�
восад культури, який протистоїть хаосу. Важливим моментом цього процесу є
поєднання філософського, релігійного та художнього аспектів духовності в єдину
сферу гармонійного людського буття на основі характерного українського кордо�
центризму. Така нова парадигма цілісного знання повинна привести до перетво�
рення свідомості, до метанойї.
Можна погодитися з висновками автора, що слов’янський світ не повинен йти
до Європи – він і так є її законною частиною, а також, що нам слід думати не тільки
про те, що ми можемо взяти від інших народів, а й про те, що ми можемо їм
запропонувати.
Другий розділ «Слов’янська душа української культури» – це занурення у
духовну сферу слов’янських сакральних цінностей, невід’ємною частиною якої є
український сакрум, представлений духовно освяченими цінностями віри і жит�
тя, метарелігійною святістю українського буття. Тут відбувається осмислення сут�
ності нової філософської дисципліни – етнокультурології та її методологічного
фундаменту – філософії етнокультури. Через вітально�екзистенційні виміри, які
знаходять вираз у таких архетипах та символічних образах, як: Природа, Край,
Хутір, Земля, Дім, Сад, Жінка, Мати, Хліб, ми занурюємося у світ української
культури, пізнаючи всю її багатогранність. Автор здійснює екзистенційний пошук
єдиної слов’янської душі, визначаючи її сутність через кордоцентризм, софійність,
романтизм, міфологізм, релігійність і містичність.
На особливу увагу заслуговує наш рідний Чернігово�Сіверський край, якому
притаманна метафізика дивовижності та естетика зачарованості. Історія україн�
ської культури постає перед нами як «під сигнатурою» Софії – божественної пре�
мудрості, так і «під сигнатурою» Спаса – божественної любові. Заради глибшого
Сіверянський літопис 121
осягнення суті духовного ландшафту рідного краю автор пропонує створити міжву�
зівський Чернігівський культурологічний центр (перші кроки до цього вже зроб�
лені). Адже звернення до творчості сучасних митців Чернігово�Сіверської землі
ще раз доводить, що вона й досі здатна народжувати непересічних, талановитих
особистостей, які є гідними спадкоємцями своїх духовних попередників.
Третій розділ книги Володимира Анатолійовича має поетичну назву: «І Слово
нетлінне, і пісня, й молитва». Він охоплює різноманітні за жанрами праці, в яких
проявлено полівекторний талант автора. Йому під силу доступно і ємко доносити
культурні проблеми до широкого громадського загалу, про що свідчать його інтер�
в’ю провідним чернігівським ЗМІ. В основному, предметом розмов із журналіста�
ми виступає діяльність інтелігенції міста в рамках осередку «Слов’янського брат�
ства» та багаторічні традиції вшанування Св. рівноапостольних Кирила та Мефо�
дія 24 травня, у День слов’янської писемності та культури.
Не менш цікавим жанром є рецензії, які засвідчують ступінь активності Воло�
димира Анатолійовича як наукового опонента при захисті дисертацій з естетики,
теорії та історії культури. У розділі ми знайдемо найхарактерніші рецензії, тема�
тично узгоджені з попередніми культурологічними напрямами думки автора. Одна
з робіт стосується слов’янського руху в СРСР в 1941 –1948 рр., інша – соціокуль�
турної ідентичності на прикладі україно�чеських зв’язків. На сторінках розділу
містяться рецензії, які свідчать про дружні контакти з іноземними науковцями,
наприклад, відгук на книгу професора А.Захаріаша із Жешувського університету
«Слов’янські народи щодо глобалізації» та рецензія на збірку матеріалів сербського
слов’янського форуму. Книга свідчить і про редакторський хист автора, як це по�
мітно у вступній статті до збірника «Русская культурологическая мысль: срез тра�
диций и эволюции».
Володимир Анатолійович є плідним перекладачем, що видно із його співпраці
з польською філософинею Барбарою Кригер, представленою в доповіді «Розви�
ток людини в контексті еволюції біосфери». Сродною для автора книги є й куль�
турно�проектна діяльність. Найяскравішими її фрагментами є проект фестивалю
мистецтв «Український SACRUM» та концепція музею�садиби М. Костомарова
в с. Дідівцях Прилуцького району на Чернігівщині.
Отже, взявши до рук книгу Володимира Личковаха, ми відчуваємо масштаб
думки європейського та українського вченого, гармонійний талант якого проявив�
ся у різних взаємодоповнюючих галузях філософії та культурології. Книга адре�
сована всім гуманітаріям, небайдужим до філософії етнокультури, – культуроло�
гам, естетикам, мистецтвознавцям, студентам, викладачам і вчителям історії, ос�
нов філософії та художньої культури, філологічних дисциплін.
Марина КАРАНДА, Олена КОЛЕСНИК, Вікторія ПУЛІНА
|