Стан мікробіоценозу ротоглотки і товстої кишки при бактеріальних ангінах, скарлатині і гнійних менінгітах у дітей
В работе представлены результаты исследования состояния микробиоценоза ротоглотки и толстой кишки у 112 детей, больных бактериальными ангинами, скарлатиной и гнойными менингитами, в воздасте от 2 до 6 лет. В зависимости от тяжести инфекционного процесса выявлены нарушения количественного и качестве...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Таврический медико-биологический вестник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25462 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Стан мікробіоценозу ротоглотки і товстої кишки при бактеріальних ангінах, скарлатині і гнійних менінгітах у дітей / Н.В. Римаренко, И.В. Богадельников // Таврический медико-биологический вестник. — 2010. — Т. 13, № 1 (49). — С. 165-169. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-25462 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-254622011-08-17T12:15:31Z Стан мікробіоценозу ротоглотки і товстої кишки при бактеріальних ангінах, скарлатині і гнійних менінгітах у дітей Римаренко, Н.В. Богадельников, И.В. Оригинальные статьи В работе представлены результаты исследования состояния микробиоценоза ротоглотки и толстой кишки у 112 детей, больных бактериальными ангинами, скарлатиной и гнойными менингитами, в воздасте от 2 до 6 лет. В зависимости от тяжести инфекционного процесса выявлены нарушения количественного и качественного состава микрофлоры исследуемых биотопов. Results of research of a state of microbiocenosis of stomatopharynx and a large intestine in 112 children with bacterial angina, scarlet fever and purulent meningitis, at the age from 2 till 6 years are presented in the work. Depending on severe of infectious process infringements of quantitative and qualitative structure of microflora of researched biotopes are revealed. 2010 Article Стан мікробіоценозу ротоглотки і товстої кишки при бактеріальних ангінах, скарлатині і гнійних менінгітах у дітей / Н.В. Римаренко, И.В. Богадельников // Таврический медико-биологический вестник. — 2010. — Т. 13, № 1 (49). — С. 165-169. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25462 616.321+616.345+616.322-002+616.917+616.831.9-053.2 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Римаренко, Н.В. Богадельников, И.В. Стан мікробіоценозу ротоглотки і товстої кишки при бактеріальних ангінах, скарлатині і гнійних менінгітах у дітей Таврический медико-биологический вестник |
| description |
В работе представлены результаты исследования состояния микробиоценоза ротоглотки и толстой кишки у 112 детей, больных бактериальными ангинами, скарлатиной и гнойными менингитами, в воздасте от 2 до 6 лет. В зависимости от тяжести инфекционного процесса выявлены нарушения количественного и качественного состава микрофлоры исследуемых биотопов. |
| format |
Article |
| author |
Римаренко, Н.В. Богадельников, И.В. |
| author_facet |
Римаренко, Н.В. Богадельников, И.В. |
| author_sort |
Римаренко, Н.В. |
| title |
Стан мікробіоценозу ротоглотки і товстої кишки при бактеріальних ангінах, скарлатині і гнійних менінгітах у дітей |
| title_short |
Стан мікробіоценозу ротоглотки і товстої кишки при бактеріальних ангінах, скарлатині і гнійних менінгітах у дітей |
| title_full |
Стан мікробіоценозу ротоглотки і товстої кишки при бактеріальних ангінах, скарлатині і гнійних менінгітах у дітей |
| title_fullStr |
Стан мікробіоценозу ротоглотки і товстої кишки при бактеріальних ангінах, скарлатині і гнійних менінгітах у дітей |
| title_full_unstemmed |
Стан мікробіоценозу ротоглотки і товстої кишки при бактеріальних ангінах, скарлатині і гнійних менінгітах у дітей |
| title_sort |
стан мікробіоценозу ротоглотки і товстої кишки при бактеріальних ангінах, скарлатині і гнійних менінгітах у дітей |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25462 |
| citation_txt |
Стан мікробіоценозу ротоглотки і товстої кишки при бактеріальних ангінах, скарлатині і гнійних менінгітах у дітей / Н.В. Римаренко, И.В. Богадельников // Таврический медико-биологический вестник. — 2010. — Т. 13, № 1 (49). — С. 165-169. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT rimarenkonv stanmíkrobíocenozurotoglotkiítovstoíkiškipribakteríalʹnihangínahskarlatiníígníjnihmeníngítahudítej AT bogadelʹnikoviv stanmíkrobíocenozurotoglotkiítovstoíkiškipribakteríalʹnihangínahskarlatiníígníjnihmeníngítahudítej |
| first_indexed |
2025-07-03T04:59:24Z |
| last_indexed |
2025-07-03T04:59:24Z |
| _version_ |
1836600541631741952 |
| fulltext |
165
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
УДК 616.321+616.345+616.322-002+616.917+616.831.9-053.2
© Н.В. Римаренко, І.В. Богадельников, 2010.
СТАН МІКРОБІОЦЕНОЗУ РОТОГЛОТКИ І ТОВСТОЇ КИШКИ
ПРИ БАКТЕРІАЛЬНИХ АНГІНАХ, СКАРЛАТИНІ І ГНІЙНИХ
МЕНІНГІТАХ У ДІТЕЙ
Н.В. Римаренко, І.В. Богадельников
Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, м. Сімферополь
STATE OF MICROBIOCENOSIS OF STOMATOPHARYNX AND A LARGE INTESTINE AT BACTERIAL
ANGINA, SCARLET FEVER AND PURULENT MENINGITIS IN CHILDREN
N.V. Rimarenko, І.V. Bogadelnikov
SUMMARY
Results of research of a state of microbiocenosis of stomatopharynx and a large intestine in 112
children with bacterial angina, scarlet fever and purulent meningitis, at the age from 2 till 6 years are presented
in the work. Depending on severe of infectious process infringements of quantitative and qualitative structure
of microflora of researched biotopes are revealed.
СОСТОЯНИЕ МИКРОБИОЦЕНОЗА РОТОГЛОТКИ И ТОЛСТОЙ КИШКИ ПРИ БАКТЕРИАЛЬНЫХ
АНГИНАХ, СКАРЛАТИНЕ И ГНОЙНЫХ МЕНИНГИТАХ У ДЕТЕЙ
Н.В. Римаренко, І.В. Богадельников
РЕЗЮМЕ
В работе представлены результаты исследования состояния микробиоценоза ротоглотки и
толстой кишки у 112 детей, больных бактериальными ангинами, скарлатиной и гнойными менингитами,
в воздасте от 2 до 6 лет. В зависимости от тяжести инфекционного процесса выявлены нарушения
количественного и качественного состава микрофлоры исследуемых биотопов.
Ключові слова: мікробіоценоз ротоглотки і товстої кишки, ендотоксин грамнегативної мікрофлори,
інфекційний токсикоз, діти.
Відомо, що нормальна мікрофлора людини це
сукупність багатьох мікроорганізмів, що займають
численні екологічні ніші (біотопи) на шкірі і слизис-
тих оболонках порожнин організму, які сполучають-
ся із зовнішнім середовищем [1]. На сьогоднішній
момент доведено, що нормальна мікрофлора люди-
ни виконує численні функції щодо підтримки гомео-
стазу організму і, зокрема, бере участь у формуванні
імунного статусу та загальної неспецифічної резис-
тентності [2, 3]. При цьому якісний і кількісний склад
нормальної мікрофлори здорової дитини достатньо
стабільний. Разом з тим, різні екзогенні та ендогенні
чинники приpводять до порушення складу індиген-
ної мікрофлори, що в свою чергу може викликати
неспроможність захисних бар’єрів слизистих оболо-
нок і переміщення мікроорганізмів в нехарактерні для
них біотопи [4]. Наслідком цього може бути розвиток
системної ендотоксинемії, як результату надлишко-
вого находження ендотоксину грамнегативної
мікрофлори кишечнику в загальний кровоток [5].
Однією з найбільш частих причин порушення
біоценозу кишечнику у дітей вважають захворюван-
ня шлунково-кишкового тракту як інфекційної, так і
неінфекційної природи [6].
Однак і при розвитку інфекційних захворювань з
позакишковою локалізацією патологічного процесу
також створюються умови (застосування антибіо-
тиків, порушення моторики кишечнику та ін.) для
виникнення дисбіотичних порушень і можливого
розвитку ЕА, що в свою чергу може підтримувати
або підсилювати інфекційний токсикоз [7]. Важливо
відмітити, що при досить активному вивченні змін
біоценозу кишечнику, значно менша увага дослід-
ників приділяється складу мікрофлори ротоглотки
[8,9].
Таким чином, метою нашого дослідження стало
вивчення стану мікробної флори ротоглотки і товстої
кишки у дітей при інфекційних захворюваннях з поза-
кишковою локалізацією патологічного процесу – бак-
теріальних ангінах, скарлатині, гнійних менінгітах.
166
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2010, том 13, № 1 (49)
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Під спостереженням перебували 112 хворих, у
віці від 2 до 6 років, які знаходились на лікуванні в
Республіканській дитячій інфекційній клінічній
лікарні м. Сімферополя. Із них 72 хлопчики і 40 дівча-
ток. У 63 хворих діагностована бактеріальна ангіна,
причому у 34 дітей – середнього ступеня тяжкості (1-
а група), а у 29 дітей – тяжка форма (2-а група). 27
хворих перенесли скарлатину, яка у 15 дітей протіка-
ла в середньотяжкій формі (3-я група), а у 12 – в тяжкій,
причому тяжкість була зумовлена розвитком бакте-
ріальних ускладнень і/або ацетонемічного синдро-
му (4-а група). 22 дитини хворіли на гнійний менінгіт
у тяжкій формі (5-а група). Збудниками менінгітів в 7
випадках був S.aureus, в 9 – Str. рneumoniae, і в 6 ви-
падках – етіологічна причина встановлена не була.
У більшості хворих на тяжкі форми ангін і скар-
латини (89%) відмічались наступні ускладнення: си-
нусит (22%), регіонарний лімфаденіт (23%), отит
(43%), паратонзиліт (12%). Часто (у 43% хворих) пе-
ребіг захворювання ускладнювався розвитком аце-
тонемічного синдрому, який в групі хворих на ангіни
зустрічався у 63% випадків, а на скарлатину – в 24%.
Перебіг гнійного менінгіту ускладнювався роз-
витком набряку головного мозку в 36% випадків,
інфекційного токсичного шоку – в 13%, токсичної
нефропатії – в 18% та ацетонемічного синдрому – в
82% випадків.
Із анамнезу з’ясовано, що за 1-5 місяців до дано-
го захворювання 75% обстежених дітей отримували
антибактеріальну терапію курсом від 5 до 10 днів з
приводу інших захворювань.
Групу порівняння склали 25 здорових дітей у віці
від 2 до 6 років.
Дослідження мікрофлори ротоглотки проводи-
ли згідно наказу №535 [10]; кількісний і якісний склад
мікрофлори кишечнику досліджували за методикою
Р.В. Епштейн-Литвак,Ф.Л. Вільшанської [11].
Мікробіологічні дослідження стану слизистих
оболонок ротоглотки і товстої кишки хворих прово-
дили на 1-2 добу від момента їх находження в стаціо-
нар, на висоті клінічних проявів захворювання.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Аналіз результатів дослідження мікрофлори сли-
зистої оболонки ротоглотки (табл.1) свідчить, що по-
рушення мікробіоценозу відмічались у хворих всіх
спостерігаємих груп.
Таблиця 1
Зміни мікрофлори ротоглотки у хворих з ангінами, скарлатиною, гнійними менінгітами залежно від
тяжкості захворювання
Видовий склад
мікрофлори ротоглотки
Здорові
діти
(n=25)
абс.(%)
1-а гр.
(n=34)
абс.(%)
2-а гр.
(n=29)
абс.(%)
3-я гр.
(n=15)
абс.(%)
4-а гр.
(n=12)
абс.(%)
5-а гр.
(n=22)
абс.(%)
S.salivarius 23
(92%)
20
(59%)1
14
(48%)1
8
(53%)1
6
(50%)1
10
(45%)1
S.pyogenes - 12
(35%)1
15
(52%)1
15
(100%)1
12
(100%)1
2
(9%)
S.pneumoniae - 10 (29%)1 6 (21%)1 2 (13%) 1 (8%) 7 (32%)
S.viridans - - 1 (3%) 1 (7%) 1 (8%) 1 (5%)
S.rattus - - 2 (7%) 1 (7%) 1 (8%) -
S.epidermidis 3
(12%)
17
(50%)1
15
(52%)1
4
(27%)
2
(16%)
7
(32%)_
S.aureus 2 (8%) 13 (38%)1 12 (41%)1 3
(20%)
4
(33%)
7
(32%)1
S.mutans 1 (4%) 12 (35%)1 1 (3%)2 - - -
Micrococcus 1 (4%) - 2 (7%) - - -
N.sicca 1 (4%) - 3 (10%) 1 (7%) 1 (8%) 1 (5%)
H.influenzae - 3 (9%) - - - 1 (5%)
C.albicans - 3
(9%)
11
(38%)1,2
3
(20%)1
6
(50%)1
3
(14%)
E.coli (hly) - 2 (6%) 4 (14%) 1 (7%) - 2 (9%)
Грамнегативні
умовнопатогенні м/о
(Citrobacter spp.,Klebsiella
Spp., Proteus spp., G.
Haemolysans, Serratia,
Edwardsiella,
Ps.aerugenosa)
1
(4%)
10
(29%)1
17
(59%)1,2
2
(13%)
5
(42%)1
12
(55%)1
167
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
Продовження Таблиця 1
Асоціації грампозитивних
і грампозитивних м/о
2
(8%)
17
(50%)1
4
(14%)
9
(60%)1
5
(42%)1
7
(32%)1
Асоціації грампозитив-
них і грамнегативних
ентеробактерій
1
(4%)
10
(29%)1
21
(72%)1,2
3
(20%)
4
(33%)1
12
(55%)1
Всього виділених
мікроорганізмів
35 102 103 41 39 53
Примітки: 1 р<0,05 порівняно з групою здорових дітей,2 р<0,05 порівняно з групою хворих із середньою
тяжкістю перебігу того ж захворювання.
Перш за все, у всіх хворих відмічено вірогідне знижен-
ня росту основного представника нормальної мікрофлори
– S.salivarius. Особливо низьким було його виявлення у
дітей з тяжкими формами ангін (у 48% хворих, р<0,05) і
гнійних менінгітів (у 45%, р<0,05). Разом з цим, в складі
мікрофлори, окрім основних збудників захворювання
(стрептококків, золотавого стафілококу, H.influenzae),
відмічався надлишковий ріст C.albicans, особливо в групі
хворих з тяжким перебігом ангін і скарлатини (у 38% хво-
рих на ангіни, р<0,05 і у 50% хворих на скарлатину, р<0,05).
Крім того, цікавим і значущим з нашої точки зору є
факт виявлення мікроорганізмів не типових для даного біо-
топу у хворих всіх груп. Виявлені наступні умовно-пато-
генні мікроорганізми (УПМ): Citrobacter spp., Klebsiella
Spp., Proteus spp., G. Haemolysans, Serratia, Edwardsiella,
Ps.aerugenosa. Найбільш виражений ріст УПМ (більше ніж
у половини хворих) відмічався у дітей з тяжкими формами
ангін і гнійних менінгітів (р<0,05), порівняно зі здоровими
дітьми.
У дітей з тяжкими формами ангін частота контамінації
слизистої ротоглотки УПМ була вірогідно більше (59%,
р<0,05), ніж у хворих із середньою тяжкістю цього захво-
рювання (29%). У 10% хворих на ангіни, у 7% хворих серед-
ньотяжкою формою скарлатини і у 9% дітей з гнійними
менінгітами відмічався ріст E.coli (hly). У всіх випадках ви-
явлення E.coli (hly) та іншої УПМ в ротовій порожнині хво-
рих одночасно було виявлено ріст цих мікроорганізмів і в
кишечнику.
При аналізі виявлених асоціацій мікроорганізмів на
слизистій оболонці ротоглотки з’ясувалось, що найбільш
природні асоціації декількох видів грампозитивних бактерій
превалювали лише в групах хворих на ангіни і скарлатину,
що протікали в середньотяжкій формі. Тоді як у дітей з тяж-
кими формами ангін і гнійним менінгітом у більшості ви-
падків зустрічались асоціації грамнегативних коків і грам-
негативних ентеробактерій.
Так, у дітей хворих на тяжку форму ангіни, грам+/грам-
асоціації були виявлені в 72% випадків (р<0,05), а у дітей з
гнійним менінгітом – в 55% (р<0,05). В той же час у хворих
з тяжкою формою скарлатини грам+/грам- асоціації зуст-
річались частіше, ніж при середньотяжкому перебігу зах-
ворювання. Однак у них превалювали переважно асоціації
грампозитивних мікроорганізмів. Таким чином, встанов-
лено, що у хворих всіх 5-ти груп на момент надходження в
стаціонар відмічались порушення мікробіоце-
нозу ротоглотки. Це проявлялось зниженням
росту S. salivarius і збільшенням росту
C.albicans, особливо у хворих з тяжкими фор-
мами ангін і гнійним менінгітом. Крім того, у
хворих всіх груп були виявлені випадки контам-
інації слизистої ротоглотки УПМ. Ріст УПМ віро-
гідно частіше зустрічався у дітей з тяжкими
формами ангін, а також у хворих на гнійний
менінгіт. Окрім цього, у всіх групах хворих крім
хворих з тяжкою формою скарлатини, відміча-
лись випадки виявлення E.coli (hly). У дітей з
тяжкими формами ангін і гнійним менінгітом
асоціації грампозитивних коків і грамнегатив-
них ентеробактерій превалювали над асоціація-
ми грампозитивних мікроорганізмів.
При дослідженні мікробіоценозу товстої
кишки, у 94% дітей при надходженні в стаціо-
нар були виявлені порушення різного ступеня
вираженості (табл.2). В першу чергу вони про-
являлись вірогідним зниженням кількості
біфідобактерій у дітей всіх досліджуваних груп.
Найбільш низький вміст їх був у дітей з тяжкою
формою скарлатини – 4,67±0,19 Lg КУЕ/г
(р<0,05).
Крім цього, значно змінювався кількісний і
якісний склад E.coli: на тлі вірогідного знижен-
ня загальної кількості E.coli у хворих всіх груп
(р<0,05), зростала кількість атипових (слабофер-
ментуючих і лактозонегативних) кишкових па-
личок. Питома вага E.coli (lac±) становила
40,83±6,72% у дітей з тяжкими формами ангін
(р<0,05), 60,34±3,20% у хворих з тяжкою формою
скарлатини (р<0,05) і 41,43±1,75% у 77% дітей з
гнійним менінгітом (р<0,05). Причому, цей показ-
ник був вірогідно вище в групах дітей з тяжкими
формами ангіни і скарлатини, порівняно з показ-
никами в групах із середньою тяжкістю хвороби.
Одночасно збільшувалась питома вага E.coli (lac-),
яка становила 66,4±3,30% у 67% дітей з тяжкою
формою ангін (р<0,05), 46,2±3,32% у 60% дітей із
середньою тяжкістю і 33,33±2,30% у 67% дітей з тяж-
кими формами скарлатини (р<0,05) і 47,32±2,49% у
64% дітей з гнійним менінгітом (р<0,05).
168
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2010, том 13, № 1 (49)
Таблиця 2
Зміни мікрофлори товстої кишки у хворих з ангінами, скарлатиною, гнійними менінгітами залежно від
тяжкості захворювання
Кількість мікроорганізмів (М±м), Lg КУЕ/г
Склад
мікрофлори
товстої кишки
Здорові
діти
(n=25)
1-а
група
(n=34)
2-а
група
(n=29)
3-я
група
(n=15)
4-а
група
(n=12)
5-а
група
(n=22)
Bifidobacterium
8,56±0,24
(25)
6,18±0,18
(34)1
5,89±0,24
(29)1
5,90±0,1
5
(15)1
4,67±0,19
(12)1,2
5,33±0,17
(22)1
E.coli
7,48±0,45
(25)
5,48±0,15
(34)1
5,79±0,24
(29)1
5,75±0,2
0
(15)1
4,22±0,13
(12)1,2
5,09±0,18
(22)1
E.coli(lac±),% 11,57±0,6
5
(5)
17,4±1,12
(32)
40,63±2,27
(29)1,2
32,7±2,6
2
(12)1
60,34±3.20
(12)1,2
41,43±1,75
(17)1
E.coli (lac-),% 8,67±1,15
(3)
20,33±2,11
(14)1
66,40±3,30
(20)1,2
46,2±3,3
2 (9)1
33,33±2,30
(8)1
47,32±2,49
(14)1
E.coli (hly)
0
2,69±0,40
(13)
2,77±0,27
(18)
2,33±0,1
5 (6)
2,56±0,15
(7)
3,31±0,14
(14)
Enterococcus
spp.
5,68±0,29
(25)
4,24±0,10
(34)1
4,03±0,19
(29)1
5,30±0,0
9 (15)
4,76±0,10
(12)
5,12±0,08
(22)
УПМ
(Citrobacter
spp.,Klebsiella
Spp., Proteus
spp.,
Enterobacter
spp.,
Ps.aerugenosa)
1,67±0,24
(3)
4,42±0,26
(26)1
5,77±0,25
(26)1,2
4,44±0,1
4 (9)1
5,64±0,23
(7)1
5,37±0,15
(11)1
S.aureus 2,67±0,15
(7)
4,22±0,19
(23)1
4,9±0,33
(20)1
4,32±0,1
7 (4)1
4,22±0,07
(6)1
3,78±0,06
(11)1
S.aureus (hly),%
0
26,33±3,18
(9)
78,0±2,95
(15)2
23,5±5,7
0 (2)
33,5±1,52
(6)
35,80±2,30
(9)
C.albicans
0
2,89±0,07
(8)
4,46±0,09
(22)2
3,67±0,2
3 (6)
4,75±0,11
(9)2
4,36±0,10
(16)1
Асоціації з 2
УПМ,абс.,(%)
- 12 (35%) 16 (55%) 7 (47%) 2 (17%) 5 (23%)
Асоціації з 3
УПМ,абс.,(%)
- 5 (15%) 7 (24%) 2(13%) 3 (25%) 4 (18%)
Асоціації з 4
УПМ,абс.,(%)
- 0 3 (10%) 0 1 (8%) 2 (9%)
Компенсований
ступінь ПБК
3 (12%) 5 (15%) 2 (7%) 4 (27%) 3 (25%) 5 (23%)
Субкомпенсова
ний ступінь ПБК
- 24 (70%) 16(55%) 4 (27%) 5 (42%) 12 (55%)
Некомпенсован
ий ступінь ПБК
- 3 (8%) 11(38%)2 2 (13%) 4 (33%) 5 (23%)
Примітки: 1 р<0,05 порівняно з групою здорових дітей,2 р<0,05 порівняно з групою із середньою тяжкістю
перебігу того ж захворювання
У дітей всіх спостерігаємих груп було виявлено
ріст E.coli (hly). При цьому більше ніж у 50% дітей з
тяжкими формами ангін і скарлатини цей показник
становив більше 102 КУЕ/г, а у 60% дітей з гнійним
менінгітом – більше 103 КУЕ/г. Порушення мікроб-
іоценозу товстої кишки проявлялись не тільки зміна-
ми аутофлори, але і фактом заселення даного біото-
пу УПМ. Так, у 90% дітей з тяжкою ангіною кількість
УПМ досягала 5,77±0,25 Lg КУЕ/г (р<0,05), у 58% дітей
з тяжкою формою скарлатини – 5,64±0,23 Lg КУЕ/г
169
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
(р<0,05). Відмічено, що у хворих всіх груп кількість
УПМ вірогідно зростала порівняно з групою здоро-
вих дітей (р<0,05), а в групі дітей з тяжкими формами
ангін цей показник був вірогідно вище, ніж в групі із
середньою тяжкістю.
Окрім цього, у хворих всіх груп виявлено підви-
щення кількості S.aureus, з присутністю його гемолі-
зуючих форм (р<0,05).
Розбалансованність екосистеми кишечнику у
дітей досліджуваних груп знайшла також своє відоб-
раження в появі мікробних асоціацій УПМ, які були
виявлені у 62% спостерігаємих хворих. Причому, 4-х
компонентні асоціації УПМ зустрічались тільки в гру-
пах хворих з тяжким перебігом захворювань, що
відповідало і виявленому у них ступеню порушення
біоценозу кишечнику (ПБК). Так, найбільше число
дітей з декомпенсованим ступенем ПБК, зустрічалось
в групах хворих з тяжким перебігом ангін (38%), скар-
латини (33%) і гнійного менінгіту (23%).
Таким чином, встановлено, що у хворих всіх 5-ти
груп, на момент надходження в стаціонар, відміча-
лись порушення мікробіоценозу кишечнику, причо-
му у дітей з тяжкими формами захворювань зустрі-
чався некомпенсований ступінь ПБК.
У складі мікрофлори кишечнику виявлено також
зниження кількості основних представників нормаль-
ної кишкової флори Bifidobacterium і E.coli. Одночас-
но з цим збільшувалась питома вага атипових кишко-
вих паличок (слабоферментуючих і лактозонегатив-
них). Відмічено підвищення кількості E.coli (hly) і
УПМ, причому особливо яскравими ці зміни були в
групах дітей з тяжкимм перебігом ангін і гнійних
менінгітів. Окрім цього, більше ніж у половини хво-
рих виявлені різні мікробні асоціації УПМ, а в групах
хворих з тяжкими формами хвороби зустрічались і 4-
и компонентні асоціації УПМ. У дітей всіх груп зафі-
ксована також підвищена кількість S.aureus з присут-
ністю його гемолізуючих форм, і підвищення росту
C.albicans, що вірогідно залежить від тяжкості захво-
рювання.
ВИСНОВКИ
1. Виявлені порушення мікробіоценозу ротог-
лотки і товстої кишки у абсолютної більшості дітей,
хворих на ангіни, скарлатину і гнійні менінгіти, при-
чому ступінь порушень залежав від тяжкості захво-
рювання.
2. Установлено, що основні порушення мікробі-
оценозу проявлялись зниженням кількості нормаль-
них представників біотопів, збільшенням росту УПМ,
появою гемолізуючої кишкової палички, гемолізую-
чого стафілококу і C.albicans. Зростала також кількість
мікробних асоціацій, нехарактерних для даних біо-
топів.
3. Припускається , що виявлені зміни, особливо
надлишкове мікробне навантаження біотопів грам-
негативними мікроорганізмами і застосування анти-
біотиків в схемі лікування, можуть створювати умо-
ви для розвитку системної ендотоксинемії, що в свою
чергу буде не тільки підтримувати, але і підсилювати
інфекційний токсикоз, викликаний основним збудни-
ком.
4. Установлені порушення мікробіоценозу ротог-
лотки і товстої кишки у дітей, хворих на ангіни, скар-
латину і гнійні менінгіти, особливо протікаючими в
тяжкій формі, обгрунтовують застосування відпові-
дної лікувальної корекції.
ЛІТЕРАТУРА
1. Шендеров Б.А. Медицинская микробная эко-
логия и функциональное питание. Т1. Микрофлора
человека и животных и ее функции. –М., 1998. –288с.
2. Красноголовец В.Н. Дисбактериоз кишечни-
ка. – М.: Медицина 1989. – 208с.
3. Ройт А.Основы иммунологи. –М.:Мир,1991. –327с.
4. Исаков Ю.Ф., Белобородова Н.В. Cепсис у де-
тей. – М., 2001. –369 с.
5. Яковлев М.Ю. «Эндотоксиновая агрессия» как
предболезнь или универсальный фактор патогенеза
заболеваний человека и животных //Успехи соврем.
биол. – 2003. – Т.123, №1. – С. 31-40.
6. Учайкин В.Ф. Руководство по инфекционным бо-
лезням у детей. –М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА,1998. – 809 с.
7. Рымаренко Н.В.Токсикоз при инфекционных
заболеваниях у детей, современные представления о
патогенезе //Современная педиатрия. – 2005. –№2(7).
–С.102-105.
8. Стан мікрофлори біотопів при сальмонельоз ній
інфекції у дітей / Незгода І.І., Рикало Н.А., К.М. Копилова та
ін. //Современная педиатрия – 2005. –№2. – С.106-110.
9. Особенности микрофлоры зева и пути ее кор-
рекции при обострении хронического тонзиллита у де-
тей с соединительнотканной дисплазией сердца / Н.В.
Нагорная, Е.В. Бордюгова, О.С. Карташова, К.Ф. Айда-
рова //Современная педиатрия. – 2005. – №4. – С.61-63.
10. Приказ № 535 МЗ СССР от 22 апреля 1985г «
Об унификации микробиологических (бактериоло-
гических) методов исследования, применяемых в кли-
нико-диагностических лабораториях лечебно-профи-
лактических учереждений». – М.,
11. Эпштейн-Литвак Р.В., Вильшанская Ф.Л. Бак-
териологическая диагностика кишечника: Метод.
рекомендации. –М.,1977. –23 с.
|