Електрофізіологічний аналіз механізмів функціонування нервово-м’язового комплексу білих щурів за умов гіпотиреоідного статусу
Исследовали изменения параметров биоэлектрической активности нервно-мышечного комплекса при условии экспериментального гипотиреоза у белых крыс. Было зафиксировано увеличение порогов возбуждения икроножной мышцы как при прямой, так и при непрямой ее стимуляции, уменьшение амплитуды потенциала действ...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2010
|
| Назва видання: | Таврический медико-биологический вестник |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25463 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Електрофізіологічний аналіз механізмів функціонування нервово-м’язового комплексу білих щурів за умов гіпотиреоідного статусу / О. Г. Родинський, В. М. Бєлоконь // Таврический медико-биологический вестник. — 2010. — Т. 13, № 1 (49). — С. 170-174. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-25463 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-254632011-08-17T12:11:23Z Електрофізіологічний аналіз механізмів функціонування нервово-м’язового комплексу білих щурів за умов гіпотиреоідного статусу Родинський, О. Г. Бєлоконь, В. М. Оригинальные статьи Исследовали изменения параметров биоэлектрической активности нервно-мышечного комплекса при условии экспериментального гипотиреоза у белых крыс. Было зафиксировано увеличение порогов возбуждения икроножной мышцы как при прямой, так и при непрямой ее стимуляции, уменьшение амплитуды потенциала действия (ПД), увеличение латентного периода и общей длительности ПД данной мышцы. При нанесении раздражения на седалищный нерв показатель хронаксии изменялся несущественно, но он достоверно увеличивался при прямой стимуляции икроножной мышцы. На основании полученных результатов сделан вывод, что нехватка в организме тиреоидных гормонов может приводить к снижению скорости распространения нервного импульса и замедлению протекания процесса возбуждения в нервно-мышечном аппарате крыс. The changes of parameters of bioelectric activity of a neuromuscular complex under condition of white rats’ experimental hypothyroidism were investigated. Under condition of the given condition the increase in thresholds of excitation gastrocnemius muscle has been fixed both at a straight line, and at its indirect stimulation, reduction of amplitude of action potential, increase in the latent period and general duration of action potential of this muscle. At drawing irritation on a sciatic nerve the parameter chronaxia changed insignificantly, but it increased at direct stimulation gastrocnemius muscle authentically. On the basis of the received results the conclusion is made, that shortage of thyroid hormones in an organism can result to decrease in speed of distribution of a nervous pulse and delay of course of process of excitation in the neuromuscular device of rats. 2010 Article Електрофізіологічний аналіз механізмів функціонування нервово-м’язового комплексу білих щурів за умов гіпотиреоідного статусу / О. Г. Родинський, В. М. Бєлоконь // Таврический медико-биологический вестник. — 2010. — Т. 13, № 1 (49). — С. 170-174. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25463 612.73/.74:612.8-073.7:577.352.5:616.441-008.64]-092.9 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи |
| spellingShingle |
Оригинальные статьи Оригинальные статьи Родинський, О. Г. Бєлоконь, В. М. Електрофізіологічний аналіз механізмів функціонування нервово-м’язового комплексу білих щурів за умов гіпотиреоідного статусу Таврический медико-биологический вестник |
| description |
Исследовали изменения параметров биоэлектрической активности нервно-мышечного комплекса при условии экспериментального гипотиреоза у белых крыс. Было зафиксировано увеличение порогов возбуждения икроножной мышцы как при прямой, так и при непрямой ее стимуляции, уменьшение амплитуды потенциала действия (ПД), увеличение латентного периода и общей длительности ПД данной мышцы. При нанесении раздражения на седалищный нерв показатель хронаксии изменялся несущественно, но он достоверно увеличивался при прямой стимуляции икроножной мышцы. На основании полученных результатов сделан вывод, что нехватка в организме тиреоидных гормонов может приводить к снижению скорости распространения нервного импульса и замедлению протекания процесса возбуждения в нервно-мышечном аппарате крыс. |
| format |
Article |
| author |
Родинський, О. Г. Бєлоконь, В. М. |
| author_facet |
Родинський, О. Г. Бєлоконь, В. М. |
| author_sort |
Родинський, О. Г. |
| title |
Електрофізіологічний аналіз механізмів функціонування нервово-м’язового комплексу білих щурів за умов гіпотиреоідного статусу |
| title_short |
Електрофізіологічний аналіз механізмів функціонування нервово-м’язового комплексу білих щурів за умов гіпотиреоідного статусу |
| title_full |
Електрофізіологічний аналіз механізмів функціонування нервово-м’язового комплексу білих щурів за умов гіпотиреоідного статусу |
| title_fullStr |
Електрофізіологічний аналіз механізмів функціонування нервово-м’язового комплексу білих щурів за умов гіпотиреоідного статусу |
| title_full_unstemmed |
Електрофізіологічний аналіз механізмів функціонування нервово-м’язового комплексу білих щурів за умов гіпотиреоідного статусу |
| title_sort |
електрофізіологічний аналіз механізмів функціонування нервово-м’язового комплексу білих щурів за умов гіпотиреоідного статусу |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Оригинальные статьи |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25463 |
| citation_txt |
Електрофізіологічний аналіз механізмів функціонування нервово-м’язового комплексу білих щурів за умов гіпотиреоідного статусу / О. Г. Родинський, В. М. Бєлоконь // Таврический медико-биологический вестник. — 2010. — Т. 13, № 1 (49). — С. 170-174. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Таврический медико-биологический вестник |
| work_keys_str_mv |
AT rodinsʹkijog elektrofízíologíčnijanalízmehanízmívfunkcíonuvannânervovomâzovogokompleksubílihŝurívzaumovgípotireoídnogostatusu AT bêlokonʹvm elektrofízíologíčnijanalízmehanízmívfunkcíonuvannânervovomâzovogokompleksubílihŝurívzaumovgípotireoídnogostatusu |
| first_indexed |
2025-07-03T04:59:27Z |
| last_indexed |
2025-07-03T04:59:27Z |
| _version_ |
1836600544479674368 |
| fulltext |
170
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2010, том 13, № 1 (49)
УДК 612.73/.74:612.8-073.7:577.352.5:616.441-008.64]-092.9
© О. Г. Родинський, В. М. Бєлоконь, 2010.
ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ МЕХАНІЗМІВ
ФУНКЦІОНУВАННЯ НЕРВОВО-М’ЯЗОВОГО КОМПЛЕКСУ
БІЛИХ ЩУРІВ ЗА УМОВ ГІПОТИРЕОЇДНОГО СТАТУСУ
О. Г. Родинський, В. М. Бєлоконь
Дніпропетровська державна медична академія, кафедра фізіології, м. Дніпропетровськ
THE ELECTROPHYSIOLOGICAL ANALYSIS OF MECHANISMS OF FUNCTIONING OF THE
NEUROMUSCULAR COMPLEX OF WHITE RATS UNDER CONDITION OF HYPOTHYROIDISM
A.G. Rodinsky, V.N. Belokon
SUMMARY
The changes of parameters of bioelectric activity of a neuromuscular complex under condition of white
rats’ experimental hypothyroidism were investigated. Under condition of the given condition the increase in
thresholds of excitation gastrocnemius muscle has been fixed both at a straight line, and at its indirect
stimulation, reduction of amplitude of action potential, increase in the latent period and general duration of
action potential of this muscle. At drawing irritation on a sciatic nerve the parameter chronaxia changed
insignificantly, but it increased at direct stimulation gastrocnemius muscle authentically. On the basis of the
received results the conclusion is made, that shortage of thyroid hormones in an organism can result to
decrease in speed of distribution of a nervous pulse and delay of course of process of excitation in the
neuromuscular device of rats.
ЭЛЕКТРОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ МЕХАНИЗМОВ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ НЕРВНО-
МЫШЕЧНОГО КОМПЛЕКСА БЕЛЫХ КРЫС ПРИ УСЛОВИИ ГИПОТИРЕОИДНОГО СТАТУСА
А.Г. Родинский, В.Н. Белоконь
РЕЗЮМЕ
Исследовали изменения параметров биоэлектрической активности нервно-мышечного
комплекса при условии экспериментального гипотиреоза у белых крыс. Было зафиксировано
увеличение порогов возбуждения икроножной мышцы как при прямой, так и при непрямой ее
стимуляции, уменьшение амплитуды потенциала действия (ПД), увеличение латентного периода и
общей длительности ПД данной мышцы. При нанесении раздражения на седалищный нерв показатель
хронаксии изменялся несущественно, но он достоверно увеличивался при прямой стимуляции
икроножной мышцы. На основании полученных результатов сделан вывод, что нехватка в организме
тиреоидных гормонов может приводить к снижению скорости распространения нервного импульса и
замедлению протекания процесса возбуждения в нервно-мышечном аппарате крыс.
Ключові слова: нервово-м’язовий комплекс, біоелектричні показники, гіпотиреоз.
В останні десятиріччя поширюваність захворю-
вань щитоподібної залози (за типом гіпер- або гіпо-
функції) набула масштабного характеру [4].
Це обумовлено цілою низкою факторів, зокре-
ма, погіршенням екологічного становища внаслідок
забруднень техногенного генезу, в тому числі радіо-
активними речовинами, постійними психоемоційни-
ми і фізичними навантаженнями, дефіцитом йоду на
певних територіях України. В низці перерахованих
факторів особливої уваги потребують дослідження
дисфункції щитоподібної залози за гіпотиреоїдним
типом. Це, насамперед, пов’язано з постійно зроста-
ючою поширеністю даного захворювання, особливо
серед дітей і підлітків та літніх людей (до 13-17%) [11].
У проведених нами раніше експериментах по вив-
ченню біоелектричної активності інтернейронного
пулу, стану збудливості спинномозкових моносинап-
тичних рефлекторних дуг та аферентних і еферент-
них шляхів спинного мозку (СМ) в умовах модельно-
го гіпотиреозу (ГТ) була встановлена наявність ряду
суттєвих змін в їх діяльності [1,6]. Проте особливості біо-
електричної активності нервово-м’язового комплексу
за умов ГТ потребують детального дослідження.
Тому, метою нашого дослідження був електроф-
ізіологічний аналіз механізмів біоелектричної актив-
ності нервово-м’язового комплексу за умов модель-
ного ГТ.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Дослідження були проведені на 29 білих щурах-
самцях вагою 185-220 г. Тварини були розділені на 2
171
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
групи. Перша група (n=12) – контрольна, друга (n=17)
– тварини з модельним ГТ. Як і в попередніх наших
дослідах [1,5,6] для створення стійкого стану ГТ ми
користувалися тиреостатиком – мерказолілом, який
вводили щоденно внутрішньоочеревинно, протягом
30 діб з поступовим нарощуванням дози цього пре-
парату. Тваринам контрольної групи на протязі 30-ти
діб внутрішньоочеревинно вводили по 1 мл 0,9% NaCl.
Ефективність відтворення ГТ верифікували біохіміч-
ними та морфологічними методами [5]. Експеримен-
ти виконані із дотриманням вимог Європейської кон-
венції про захист хребетних тварин.
Після відтворення ГТ на 31-й добі тварин брали в
гострий дослід. Під тіопенталовим наркозом (5 мг/
100 г, інтраперитонеально) виділяли сідничний нерв
та розміщували його на біполярних подразнюючих
електродах. Відведення біоелектричної активності
здійснювали від литкового м’язу за допомогою двох
голчастих електродів. При вивченні стану збудливості
литкових м’язів у разі їх прямої стимуляції подразню-
ючі голкові електроди вводили безпосередньо в м’яз.
В ході дослідження аналізували такі показники
збудливості нервово-м’язової системи, як: ампліту-
да, латентний період (ЛП), тривалість потенціалу дії
(ПД) литкового м’язу, поріг та хронаксія за умов його
непрямої та прямої стимуляції. Тривалість стимулів
при непрямому подразненні складала 0,3 мс, при пря-
мому – 3 мс; інтенсивність стимулів – супрамаксималь-
на (2П).Отримані цифрові дані обробляли за допомо-
гою стандартних методів варіаційної статистики.
Рис. 1. Середні показники: А – амплітуди; Б – латентного періоду (ЛП); В – тривалості викликаних
відповідей литкових м’язів білих щурів при їх непрямому подразнені. За 100% прийняті значення в
контрольній групі тварин. 1 – контрольна група тварин, 2 – тварини з експериментальним
гіпотиреозом.
На всіх рисунках довірні інтервали складають ±mt, де t – критерій Стьюдента при р < 0,05. Одна, дві
або три зірочки відповідають p < 0,05; p < 0,01 та p < 0,001.
0
2 0
4 0
6 0
8 0
1 0 0
1 2 0
1
%
1 2
* * *
А
0
2 0
4 0
6 0
8 0
1 0 0
1 2 0
1 4 0
1
%
1 2
*
0
2 0
4 0
6 0
8 0
1 0 0
1 2 0
1 4 0
1
%
*
Б
В
172
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2010, том 13, № 1 (49)
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ІХ ОБГОВОРЕННЯ
В контрольній групі тварин амплітуда ПД литко-
вого м’язу при його непрямій стимуляції складала
38,2±1,6 мВ (n=12). В групі тварин з ГТ було відміче-
но достовірне (p<0,001) зниження цього показника
до 56,8±15,6% (n=17) – рис. 1 А. В цьому та інших
випадках показники в контрольній групі були прий-
няті за 100%.
Величина ЛП ПД за умов непрямої стимуляції
литкового м’язу у інтактних тварин становила
1,43±0,07 мс (n=11), а у тварин з ГТ цей показник
збільшувався до 117,5±2,9% (n=17; p<0,05) – рис. 1 Б.
При аналізі тривалості ПД у тварин із ГТ було
виявлено збільшення цього показника до 6,33±0,3 мс,
або – 115,9±4,7% (n=17; p<0,05). Абсолютна величи-
на даного параметра у тварин в контролі становила
5,46±0,3 мс (n=10) – рис. 1 В.
На рис. 2 А відображені зміни величини порогу
збудження литкового м’язу при його непрямій сти-
муляції, яка в контрольній групі складала 14,3±1,2 мВ
(n=12), а в стані ГТ даний показник достовірно (p<0,01)
підвищувався до 135,2±5,2% (n=17).
Рис. 2. Середні показники порогу виникнення (А, Б) та хронаксії (В, Г) викликаних відповідей
литкових м’язів білих щурів при їх непрямому (А, В) та прямому (Б, Г) подразнені. Інші позначення ті ж,
що і на рис. 1.
З метою оцінки часової динаміки збудження було
проаналізовано показник хронаксії литкового м’язу
за умов нанесення подразнення на сідничний нерв.
У інтактних тварин величина цього параметра дорів-
нювала 31,09±1,8 мкс (n=11). В групі тварин з ГТ цей
показник змінювався недостовірно і складав
95,2±3,8% (n=15; p>0,05) – рис. 2 В.
Крім того, досліджували пряму збудливість лит-
кового м’язу за умов нанесення подразнення безпо-
середньо на цей м’яз. Виявилося, що поріг збуджен-
ня м’язу, який у інтактних тварин становив 2,91±0,2 В
(n=9), за умов ГТ достовірно (p<0,05) збільшувався до
125,5±5,5% (n=17). Ці зміни відображені на рис. 2 Б.
Дослідження зміни хронаксії литкового м’язу за
умов його прямої стимуляції показало, що дана ве-
личина у інтактних тварин дорівнювала 0,43±0,007 мс
(n=12). В той же час у тварин з експериментальним
ГТ показник хронаксії достовірно (p<0,001) і суттєво
збільшувався та складав 134,8±1,4% (n=17) – рис. 2 Г.
Аналіз отриманих результатів свідчить, перш за
все, про те, що в умовах ГТ відбуваються суттєві зміни
функціонального стану нервово-м’язового комплек-
су. Це проявляється, насамперед, у зниженні збудли-
вості даного апарату, відображенням чого є достові-
рне збільшення порогів збудження литкового м’язу
як при прямій, так і при непрямій його стимуляції, а
також зменшенні амплітуди ПД даного м’язу.
Поряд із цим часові характеристики виникнення
збудження, показником чого є хронаксія, змінюва-
лись досить різновекторно. Оскільки хронаксія, у
певній мірі, характеризує, швидкість відкриття потен-
ціалзалежних Na+-каналів [8,9], то збільшення цього
показника в умовах ГТ найімовірніше може бути
пов’язано зі зниженням швидкості відкриття цих ка-
налів з одного боку, а з іншого боку, такі параметри,
як поріг та хронаксія, можуть бути тісно пов’язані зі
173
О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И
станом самих м’язових волокон, що проявляється при
безпосередній стимуляції литкового м’язу. Згідно з
літературними даними [2], ГТ може викликати орган-
ічне ураження структурного стану м’язових білків,
зокрема, Ф-актину в повільних та швидких скелетних
м’язах щура, що може в певній мірі пояснити
збільшення вказаних параметрів за умов прямого
подразнення м’яза в стані ГТ.
Несуттєві зміни хронаксії литкового м’язу при
його непрямій стимуляції мають, ймовірно, інше по-
ходження та обумовлені, скоріш за все, станом не
стільки м’язових, скільки нервових волокон та синап-
тичного апарата в цілому. Відомо, що нестача тире-
оїдних гормонів порушує енергетичне та пластичне
забезпечення нервових механізмів [11], логічним ре-
зультатом чого може бути зниження активності швид-
ких натрієвих каналів та функціонального стану не-
рвових волоконець. Однак, враховуючи те, що сіднич-
ний нерв є складною структурою, в ньому можуть
мати місце маскуючі ефекти зміни хронаксії мотор-
них волокон. Слід відмітити, що подібний характер
зміни хронаксії був зареєстрований нами і раніше в
експериментах з відведення викликаних відповідей від
вентральних корінців СМ в умовах ГТ [6].
Про зміну функціонального стану волокон пе-
риферичної частини нервової системи свідчить та-
кож збільшення ЛП та загальної тривалості ПД литко-
вого м’язу при ГТ (рис. 1 Б, В). Дану обставину мож-
на пояснити наявністю структурних альтерацій в пре-
та постсинаптичних ділянках синапсів. Відомо, що
загальна кількість синапсів у гіпотиреоїдних щурів
зменшується [12], що логічно повинно було б при-
зводити до зменшення ЛП. Однак, це не відбуваєть-
ся, імовірно, в силу морфологічних змін структури
нервових волокон, насамперед, у вигляді їх демієліні-
зації. Останнє, певно, порушує проведення збуджен-
ня в цих волокнах, оскільки ГТ пошкоджує склад ліпідів
мієліну [9]. Це може мати суттєве фізіологічне зна-
чення, так як склад ліпідів модулює різні мембраноз-
в’язані ферменти, рецептори та переносники йонів
[10]. В результаті цього збільшуються енергетичні
витрати на роботу Na+-K+-насосів, які відновлюють
йонні співвідношення на мембранах нервових та м’я-
зових волокон [8]. Це, в свою чергу, за умов ГТ при-
зводить до уповільнення швидкості передачі збуджен-
ня з нервового волокна на кінцеву пластинку м’язо-
вого волокна в міоневральному синапсі, в результаті
чого ЛП ПД литкового м’язу збільшується [10]. Крім
того, збільшення ЛП може бути також наслідком зни-
ження синхронізації збудження м’язових волокон, яка
може викликає також зменшення амплітуди ПД лит-
кового м’язу (рис. 1 А).
Як видно із результатів наших досліджень, зни-
ження швидкості розповсюдження нервового імпуль-
са та протікання процеса збудження в нервово-м’я-
зовому синапсі знаходить своє відображення і в
збільшенні загальної тривалості м’язового ПД (рис. 1
В). Подібне уповільнення швидкості проведення збуд-
ження в морфологічно зміненому нервовому волокні
може бути також пов’язане зі зміною його акомодац-
ійних властивостей. Разом з цим, в збільшенні загаль-
ної тривалості ПД литкового м’язу може також мати
місце і зростання асинхронності викликаних відпові-
дей, що може відбуватися в результаті подразнення
волокон різної модальності, що входять до складу
сідничного нерва [3,6]. Справа в тому, що демієліні-
зація нервового стовбура, змінюючи його функціо-
нальні характеристики, може викликати, свого роду,
“розшарування” волокна, при якому стимули мак-
симальної величини збуджують не тільки найбільш
швидкопроводячі волокна, але й волокна додаткових
функціональних груп сідничного нерва [3,8]. Останнє
підтверджується даними про різницю на фоні ГТ
швидкості розповсюдження збудження як по сенсор-
ним, так і по моторним волокнам сегментарних реф-
лекторних дуг. Спочатку спостерігаються ознаки ура-
ження аферентних, а потім і рухових волокон, насам-
перед, у вигляді збільшення латентності відповідей
[10].
ВИСНОВКИ
1. За умов експериментального ГТ варіабельність
змін у функціях нервово-м’язового комплексу про-
явилася у підвищенні порогу виникнення ПД литко-
вого м’язу як при прямому, так і при непрямому його
подразненні, збільшенні ЛП та загальної тривалості
викликаних відповідей, зменшенні амплітуди м’язо-
вого ПД;
2. Зміни хронаксії в умовах модельного ГТ зале-
жали від способу стимуляції литкового м’язу: показ-
ник хронаксії збільшувався при прямому подразненні
і практично не змінювався – при непрямій стиму-
ляції.
3. В умовах модельного ГТ виникали специфічні
компенсаторно-адаптаційні реакції, які розвивалися
в нервово-м’язовому комплексі периферичної не-
рвової системи.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бєлоконь В. М. Характеристика сегментарних
рефлекторних відповідей спинного мозку щурів за
умов модельного гіпотиреозу / В. М. Бєлоконь, О. Г.
Родинський, П. О. Неруш // Експериментальна та
клінічна фізіологія і біохімія. – 2009. – № 1. – С. 7-10.
2. Влияние гипотиреоза на структурное состоя-
ние Ф-актина медленных и быстрых скелетных мышц
крысы / В. П. Кириллина, А. Якубец-Пука, И. Чехом-
ска [и др.] // II съезд биофизиков России. Тезисы. М.,
1999. (раздел 5: Механизмы биологической подвиж-
ности).
3. Вызванная активность афферентных и эффе-
рентных волокон седалищного нерва у крыс в усло-
виях экспериментального гипертиреоза / Е. А. Макий,
П. А. Неруш, А. Г. Родинский [и др.] // Нейрофизиоло-
гия / Neurophysiology. – 2002. – Т. 34, № 1. – С. 51-59.
174
ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2010, том 13, № 1 (49)
4. Григорова И. А. Особенности формирования
гипотиреоидных полиневропатий // И. А. Григорова,
Е. Л. Товажнянская // Український неврологічний
журнал. – 2008. – № 2. – С. 67-72.
5. Особливості формування адекватної моделі гіпо-
тиреозу в експерименті на білих щурах / О. Г. Родинсь-
кий, П. О. Неруш, В. М. Бєлоконь [та ін.] // Одеський
медичний журнал. – 2009. – Т. 115, № 5. – С. 18-21.
6. Родинський О. Г. Характеристика викликаних
відповідей дорсальних та вентральних корінців спин-
ного мозку за умов експериментального гіпотирео-
зу / О. Г. Родинський, В. М. Бєлоконь // Клінічна та
експериментальна патологія. – 2009. – Т. 8, № 3 (29). –
С. 94-100.
7. Alterations of diaphragm neuromuscular junctions
with hypothyroidism / Y. Prakash, L. Gosselin, W. Zhan
[et al.] // JAppl. Physiol. – 1996. – № 81 (3). P. 1240-1248.
8. Brodie C. Characterization of thyroid hormone
effects on Na-K pump and membrane potential of
cultured rat skeletal myotubes / C. Brodie, S. R. Sampson
// Endocrinology. – 1988. – № 2. – P. 891-897.
9. Effect of propylthiouracil-induced hypo-
thyroidism on membranes of adult rat brain / S. Salvati,
L. Campeggi, M. Sorcini [et al.] // Lipids. – 1993. – № 28
(12). – P. 1075-1078.
10.Kazuyoshi K. Altered developmental changes of
neuromuscular junction in hypo- and hyperthyroid rats
/ Kazuyoshi Kawa, Kunihiko Obata // J.Physiol. – 1982.
– № 329. – P. 143-161.
11.Koutras D. A. Subclinical hypothyroidism / D. A.
Koutras // Thyroid International. – 1999. – № 3. – P. 3-10.
12.Madeira M. D. Reorganization of mossy fiber
synapses in male and female hypothyroid rats: a
stereological study / M. D. Madeira, M. M. Paula-Barbosa
// J. Comp. Neurol. – 1993. – № 337 (2). – P. 334-352.
|