Влияние уровня систолического артериального давления на эффективность чреспищеводной электрокардиостимуляции при трепетании предсердий I типа
Виконано черезстравохідні електрокардіостимуляції (ЧСЕКС) при ТП I типу з метою відновлення синусового ритму у 618 хворих: з них 524 (84,8%) чоловіків та 94 (15,2%) жінок віком в середньому 58,9±0,4 років з різною кардіальною патологією: ішемічна хвороба серця – у 469 (75,9%) та міокардіофіброз – у...
Збережено в:
Дата: | 2010 |
---|---|
Автори: | , , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Russian |
Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2010
|
Назва видання: | Таврический медико-биологический вестник |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25552 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Влияние уровня систолического артериального давления на эффективность чреспищеводной электрокардиостимуляции при трепетании предсердий I типа / О.А. Зинченко, В.Н. Гранич, А.П. Степаненко // Таврический медико-биологический вестник. — 2010. — Т. 13, № 3 (51). — С. 92-98. — Бібліогр.: 11 назв. — рос. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Виконано черезстравохідні електрокардіостимуляції (ЧСЕКС) при ТП I типу з метою відновлення синусового ритму у 618 хворих: з них 524 (84,8%) чоловіків та 94 (15,2%) жінок віком в середньому 58,9±0,4 років з різною кардіальною патологією: ішемічна хвороба серця – у 469 (75,9%) та міокардіофіброз – у 149 (24,1%) пацієнтів. Тривалість ТП складала в середньому 42,5±2,6 доби. В залежності від рівня систолічного артеріального тиску (САТ) під час проведення ЧСЕКС, всі хворі були розподілені на три групи: в 1-й (n=268) – 120-139 мм рт.ст., у 2-й (n=214) – 140-159 мм рт.ст. та у 3-й (n=136) – ? 160 мм рт.ст. За результатами проведеного дослідження, ЧСЕКС є високоефективним методом кардіоверсії при ТП I типу незалежно від рівня САТ під час проведення процедури, що дозволяє відновити синусовий ритм у 83,1-90,3% пацієнтів. Хворі з САТ ? 160 мм рт.ст. були достовірно старші за віком, у них переважала органічна кардіальна патологія, супутніми захворюваннями були ожиріння та цукровий діабет, у зв’язку з цим, відзначається достовірне зниження ефективності кардіоверсії та збереження постійної форми аритмії. Після успішного відновлення синусового ритму у всіх групах виявляється достовірне зниження АТ. |
---|