Особенности изменений динамики течения одонтогенного постэкстракционного раневого процесса при применении комбинированной лечебно-профилактической повязки, состоящей из препарата «Трикален» и лиофилизированного ксенодермотрансплантата
Мета дослідження полягала у визначенні впливу запропонованої нами комбінованої пов’язки на динаміку перебігу процесу епітелізації раньової поверхні. Дослідження проведені у 54 пацієнтів віком від 21 до 44 років, яким була виконана операція видалення зуба. У подальшому їх розділили на три групи по 18...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Russian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Таврический медико-биологический вестник |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25607 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особенности изменений динамики течения одонтогенного постэкстракционного раневого процесса при применении комбинированной лечебно-профилактической повязки, состоящей из препарата «Трикален» и лиофилизированного ксенодермотрансплантата / К.Г. Бом, В.В Шаланин // Таврический медико-биологический вестник. — 2010. — Т. 13, № 4 (52). — С. 22-28. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Мета дослідження полягала у визначенні впливу запропонованої нами комбінованої пов’язки на динаміку перебігу процесу епітелізації раньової поверхні. Дослідження проведені у 54 пацієнтів віком від 21 до 44 років, яким була виконана операція видалення зуба. У подальшому їх розділили на три групи по 18 чоловік в залежності від способу ведення післяекстраційні рани. У першій групі загоєння відбувалося під кров’яним згустком, у другій - в лунку вводили матеріал «Коллапану-Л» і рану покривали дентальної пастою «Солкосерил». В основній групі застосовували препарат «Трікаені» і ліофілізований ксенодермотрансплантат. Для оцінки характеру змін, що відбуваються в рані, і ефективності результатів лікування нами був використаний цитологічний метод дослідження. Встановлено, що застосування комбінованої лікувально-профілактичної пов’язки, що складається з ксенодермотрансплантата і препарату «Трікалі» сприяє збереженню кров’яного згустку, веде до зниження післяопераційних місцевих запальних реакцій в ранні терміни лікування, створює умови для більш активного перебігу репаративних процесів та швидкого загоєння рани вторинним натягом у порівнянні з групами контролю. |
|---|