Порівняльна ефективність різних схем антиангінальної терапії у жінок з ІХС: стенокардією напруги

В статье приведена клиническая оценка 92 женщин с ИБС, стенокардией напряжения 2-3 ФК, на фоне различных схем антиангинальной терапии, включавших стандартную терапию, добавление ивабрадина, ЧКВ со стентированием.Показана дифференцированная позитивная динамика показателей систолической и диастолическ...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Лєбєдь, Є.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2010
Назва видання:	Таврический медико-биологический вестник
Теми:	Оригинальные статьи
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25612
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Порівняльна ефективність різних схем антиангінальної терапії у жінок з ІХС: стенокардією напруги / Є. І. Лєбєдь // Таврический медико-биологический вестник. — 2010. — Т. 13, № 4 (52). — С. 106-110. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-25612
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-256122017-04-09T11:29:43Z Порівняльна ефективність різних схем антиангінальної терапії у жінок з ІХС: стенокардією напруги Лєбєдь, Є.І. Оригинальные статьи В статье приведена клиническая оценка 92 женщин с ИБС, стенокардией напряжения 2-3 ФК, на фоне различных схем антиангинальной терапии, включавших стандартную терапию, добавление ивабрадина, ЧКВ со стентированием.Показана дифференцированная позитивная динамика показателей систолической и диастолической функции сердца у пациентов с ИБС на фоне лечения. In the article there was complex estimation of 92 women with Ischemic Heart Disease: Stable Angina, depending on the schemes of antianginal therapy, which included a standard therapy, the addition of ivabradine, percutaneous coronary intervention with stenting. Dynamics of systolic and diastolic heart function in patients with coronary artery disease during treatment were established. 2010 Article Порівняльна ефективність різних схем антиангінальної терапії у жінок з ІХС: стенокардією напруги / Є. І. Лєбєдь // Таврический медико-биологический вестник. — 2010. — Т. 13, № 4 (52). — С. 106-110. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2070-8092 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25612 616-005.4+616.12+616-08-055.2 uk Таврический медико-биологический вестник Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оригинальные статьи Оригинальные статьи
spellingShingle	Оригинальные статьи Оригинальные статьи Лєбєдь, Є.І. Порівняльна ефективність різних схем антиангінальної терапії у жінок з ІХС: стенокардією напруги Таврический медико-биологический вестник
description	В статье приведена клиническая оценка 92 женщин с ИБС, стенокардией напряжения 2-3 ФК, на фоне различных схем антиангинальной терапии, включавших стандартную терапию, добавление ивабрадина, ЧКВ со стентированием.Показана дифференцированная позитивная динамика показателей систолической и диастолической функции сердца у пациентов с ИБС на фоне лечения.
format	Article
author	Лєбєдь, Є.І.
author_facet	Лєбєдь, Є.І.
author_sort	Лєбєдь, Є.І.
title	Порівняльна ефективність різних схем антиангінальної терапії у жінок з ІХС: стенокардією напруги
title_short	Порівняльна ефективність різних схем антиангінальної терапії у жінок з ІХС: стенокардією напруги
title_full	Порівняльна ефективність різних схем антиангінальної терапії у жінок з ІХС: стенокардією напруги
title_fullStr	Порівняльна ефективність різних схем антиангінальної терапії у жінок з ІХС: стенокардією напруги
title_full_unstemmed	Порівняльна ефективність різних схем антиангінальної терапії у жінок з ІХС: стенокардією напруги
title_sort	порівняльна ефективність різних схем антиангінальної терапії у жінок з іхс: стенокардією напруги
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2010
topic_facet	Оригинальные статьи
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25612
citation_txt	Порівняльна ефективність різних схем антиангінальної терапії у жінок з ІХС: стенокардією напруги / Є. І. Лєбєдь // Таврический медико-биологический вестник. — 2010. — Т. 13, № 4 (52). — С. 106-110. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Таврический медико-биологический вестник
work_keys_str_mv	AT lêbêdʹêí porívnâlʹnaefektivnístʹríznihshemantiangínalʹnoíterapííužínokzíhsstenokardíêûnaprugi
first_indexed	2025-07-03T05:08:13Z
last_indexed	2025-07-03T05:08:13Z
_version_	1836601097565765632
fulltext	106 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2010, том 13, № 4 (52) УДК 616-005.4+616.12+616-08-055.2 © Є. І. Лєбєдь, 2010. ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ СХЕМ АНТИАНГІНАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ У ЖІНОК З ІХС: СТЕНОКАРДІЄЮ НАПРУГИ Є. І. Лєбєдь Кафедра терапії та сімейної медицини, Государственное учреждение «Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского», г. Симферополь COMPARATIVE EFFICIENCY OF ANTIANGINAL THERAPY THE ANGINA PECTORIS IN WOMEN I. I. Liebied SUMMARY In the article there was complex estimation of 92 women with Ischemic Heart Disease: Stable Angina, depending on the schemes of antianginal therapy, which included a standard therapy, the addition of ivabradine, percutaneous coronary intervention with stenting. Dynamics of systolic and diastolic heart function in patients with coronary artery disease during treatment were established. СРАВНИТЕЛЬНАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ РАЗЛИЧНЫХ СХЕМ АНТИАНГИНАЛЬНОЙ ТЕРАПИИ У ЖЕНЩИН С ИБС: СТЕНОКАРДИЕЙ НАПРЯЖЕНИЯ Е. И. Лебедь РЕЗЮМЕ В статье приведена клиническая оценка 92 женщин с ИБС, стенокардией напряжения 2-3 ФК, на фоне различных схем антиангинальной терапии, включавших стандартную терапию, добавление ивабрадина, ЧКВ со стентированием.Показана дифференцированная позитивная динамика показателей систолической и диастолической функции сердца у пациентов с ИБС на фоне лечения. Ключові слова: ішемічна хвороба серця, лікування, жінки. Важливими складовими якісної медичної допо- моги пацієнтам з ІХС залишаються інформованість лікарів про сучасні методи терапії і створення умов для адекватного контролю її ефективності [3]. Для більшості хворих зі стабільною стенокардією фарма- котерапія залишається альтернативою інвазивним втручанням, спрямованим на реваскуляризацію міо- карда. Раціональна фармакотерапія стабільної стено- кардії створює умови для поліпшення прогнозу і якості життя пацієнтів за рахунок усунення симптомів зах- ворювання [1,2]. Мета роботи: порівняльна оцінка ефективності різних схем антиангінальної терапії у жінок з ІХС: сте- нокардією напруги. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ Нами було обстежено 92 жінки з верифікованим діагнозом: ІХС: стенокардія напруги 2-3 ФК. Діагноз встановлювався відповідно до рекомендацій асоціації кардіологів Україні 2010р [1]. Критеріями включення були обрані позитивний результат при навантажу- вальне тестуванні, перенесений в анамнезі інфаркт міокарда більше 3 місяців тому, ознаки стенозу вінце- вих артерій за даними коронаровентрикулографії більше 50%. Дизайн дослідження включав декілька етапів. При первинному огляді пацієнтів проводився скринінг для включення у дослідження (візит 0). Між 0 і 1 візитами був передбачений вступний період три- валістю від 7 до 14 днів, при якому проводилися ком- плексне обстеження пацієнта, лабораторні та інстру- ментальні методи досліджень (ЕКГ, Ехокардіографія (ЕхоКГ) з проведенням тканинної доплерографії (ТД) [4,5]), а також призначення стандартної терапії, що включала антитромботичні препарат, статини, інгібітори АПФ (раміприл у дозі 5 - 10 мг / добу), в- адреноблокатори (бісопролол у дозі 5-10 мг на добу). Для купірування нападів стенокардії використовува- лися короткодіючі нітрати. Для оцінки порівняльної ефективності різних схем антиангінальної терапії на візиті 1 пацієнтки основної групи були розділені на 3 групи в залежності від застосовуваних методів ліку- вання. Пацієнткам групи А (30 жінок) на фоні стан- дартної терапії було проведено ЧКВ з установкою стента. До групи В були виділені 30 жінок, яким на тлі стандартної терапії був доданий інгібітор if каналів синусового вузла - івабрадин, у стартовій доза 10 мг на добу, з можливим збільшенням до 15 мг на добу. 107 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И Група С (32 жінки) отримували тільки стандартну те- рапію. Групи дослідження були порівнянні за віком. Середній вік пацієнток групи А склав 57,56±1,37 років, групи В - 60,03±1,32 років і групи С - 57,27±1,31 років. Контроль лікування проводився через 1 міс (візит 2) і через 3міс (візит 3), коли була проведена оцінка ефек- тивності лікування за кількістю нападів стенокардії за тиждень і за споживанням короткодійних нітратів, динаміки ЧСС і АТ. Через 3 міс була проведена оцін- ка показників ЕхоКГ. РЕЗУЛЬТАТИ І ОБГОВОРЕННЯ Аналізуючи клінічну ефективність лікування ІХС: стенокардії напруги за кількістю нападів стенокардії на тиждень і кількості споживаних нітратів на візиті 1 ми не виявили достовірних відмінностей між група- ми (група А - 9,80±0,75 нападів на тиждень, 8,97±0,76 нітратів на тиждень, група В - 10,10±0,70 нападів на тиждень, 9,33±072 нітратів на тиждень, і група З - 9,75±0,78 нападів на тиждень, 8,47±0,73 нітратів на тиж- день). На фоні лікування, на візиті 2 в групі А кількість нападів і кількість споживаних нітратів на тиждень достовірно і значно зменшилася (р<0,001), порівняно з візитом 1 до 0,73±0,16 нападів на тиждень і до 0,50±0,15 нітратів на тиждень. У групі В також відзна- чалося достовірне значне зниження (р<0,001), порівня- но з візитом 1 до 2,97±0,24 нападів на тиждень і до 2,50±0,28 нітратів на тиждень. У групі С лікувальний ефект був менш виражений, відзначалося достовірне зменшення (р<0,05), порівняно з візитом 1 до 7,06±0,63 нападів на тиждень і до 6,03±0,60 нітратів споживаних на тиждень. На візиті 3 достовірних відмінностей по- рівняно з візитом 2 у всіх групах не виявлено (група А - 0,97±0,26 нападів на тиждень, 0,77±0,26 нітратів на тиждень, група В - 2,53±0,24 нападів на тиждень, 2,10±0,30 нітратів на тиждень, і група З - 6,63±0,59 на- падів на тиждень, 5,59±0,58 нітратів на тиждень). На візиті 2 та 3 в групі В кількість нападів стенокардії на тиждень і кількість споживаних нітратів були достов- ірно менше (р<0,001), ніж у групі С, однак вірогідно більше (р<0,001), ніж у групі А. ЧСС на візиті 1, в групах А і С достовірних відмінностей ми не виявили (рис. 1). У групі В ЧСC (73,57±0,93 уд/хв) була достовірно вище (р<0,001), ніж групі А (67,60±1,30 уд/хв) і групі С (66,56±0,93 уд/хв). Рис. 1. Динаміка ЧСС під впливом різних схем антиангінальної терапії (* - достовірність відмінності групи В з групами А і С (р<0,001), # - достовірність відмінності групи В з групами А і С (р<0,05)). # * * 5 5 6 0 6 5 7 0 7 5 8 0 Візи т 1 Візи т 2 Візи т 3 г руп а А г руп а В г руп а С Вже через 1 місяць на візиті 2 в групі В спостері- галася більш виражена динаміка ЧСС, ніж у групах А і С. Рівень ЧСС в групі В, в порівнянні з ЧСС на візиті 1, достовірно знизився (р<0,001) і склав 61,47±0,53 уд/ хв. У групах А (64,57±1,11 уд/хв) і С (64,72±0,83 уд/хв) достовірної динаміки на фоні лікування ми не вияви- ли. При порівнянні ЧСС між групами на візиті 2 в групі В відзначений достовірно нижчий (р<0,05) по- казник, ніж у групах А і С. Через 3 місяці на візиті 3 у всіх групах було досягнуто достовірне зниження (р<0,001) ЧСС в порівнянні з вихідними значеннями на візиті 1. Тільки в групі В рівень підсумкової ЧСС досяг цільових значень (58,07±0,39 уд/хв), і став досто- вірно нижче (р<0,001) в порівнянні з групою А (62,73±1,08 уд/хв) і з групою С (61,41±0,67 уд/хв). Систолічна функція лівого шлуночка (ЛШ) за да- ними ТД (систолічний швидкості руху фіброзних кілець (ФК) мітрального (МК) і трикуспідального (ТК) клапанів на фоні різних схем терапії відображені в таблиці 1.На візиті 1 не було достовірних відміннос- тей за пікам s ТД ФК обох АВ клапанів. На візиті 3 у групі А і в групі В відзначалося достовірне зростання (р<0,05), порівняно з візитом 1, піків s мед та s латер МК, і s мед ТК. Пік s латер ТК достовірно не зміню- вався. У групі С ми не виявили за даними ТД достов- ірних змін систолічних швидкостей руху як ФК МК, так і ТК. Таку ж динаміку поліпшення скоротливості в групі В ми відзначаємо за оцінкою ФВ ЛШ. У групі В показник скоротливості ФВ ЛШ склав 50,60±1,42% і був достовірно нижче (р<0,05), ніж у групах А (56,40±1,40%) та С (54,41±1,18%). У групі В на фоні лікування на візиті 3 ФВ достовірно збільши- лася (р<0,05) у порівнянні з візитом 1 ФВ з 50,60±1,42% до 54,2±1,09%. На візиті 1, а так само на фоні лікування між гру- пами ми не виявили значних змін показників морфо- логії обох шлуночків і ЛП. До лікування достовірно- го розходження показників діастолічної функції з па- 108 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2010, том 13, № 4 (52) раметрами трансмітрального кровотоку між група- ми не виявлено. На фоні лікування в групі В пік Е достовірно збільшився (р<0,05) у порівнянні з візи- том 1 з 0,67±0,03 м/с до 0,76±0,03 м/с, що може свідчи- ти про покращення релаксації міокарда ЛШ. У групі А на візиті 3 зазначається тенденція до збільшення піка Е в порівнянні з візитом 1 з 0,72±0,03 м/с до 0,78±0,03 м/с, співвідношення Е/А стає більш 1 (1,08±0,04), але в порівнянні з вихідним показником (0,96±0,06) ці відмінності також не достовірні. У групі С достовірних відмінностей на фоні лікування за па- раметрами трансмітрального кровотоку не було. Таблиця 1 Систолічна швидкість руху за даними ТД ФК МК і ТК на фоні різних схем терапії в досліджуваних групах Примітка: - вірогідність різниці між візитом 1 і візитом 3. Група А Група В Група С Візит 1 Візит 3 Візит 1 Візит 3 Візит 1 Візит 3 М 7,67 8,37 7,43 8,18* 7,63 7,81s мед МК ±m 0,22 0,21 0,26 0,23 0,21 0,20 М 8,48 9,21 8,41 9,38 9,06 9,12s латер МК ±m 0,25 0,24 0,36 0,31 0,38 0,36 М 7,25 8,10* 7,19 7,94* 7,53 7,84s мед ТК ±m 0,25 0,23 0,22 0,26 0,27 0,25 М 13,31 13,19 13,90 13,91 13,45 13,37s латер ТК ±m 0,52 0,41 0,40 0,42 0,44 0,37 На візиті 1 не було достовірних відмінностей за пікам s ТД ФК обох АВ клапанів. На візиті 3 у групі А і в групі В відзначалося достовірне зростання (р<0,05), порівняно з візитом 1, піків s мед та s латер МК, і s мед ТК. Пік s латер ТК достовірно не змінювався. У групі С ми не виявили за даними ТД достовірних змін систолічних швидкостей руху як ФК МК, так і ТК. Таку ж динаміку поліпшення скоротливості в групі В ми відзначаємо за оцінкою ФВ ЛШ. У групі В показник скоротливості ФВ ЛШ склав 50,60±1,42% і був достовірно нижче (р<0,05), ніж у групах А (56,40±1,40%) та С (54,41±1,18%). У групі В на фоні лікування на візиті 3 ФВ достовірно збільшилася (р<0,05) у порівнянні з візитом 1 ФВ з 50,60±1,42% до 54,2±1,09%. На візиті 1, а так само на фоні лікування між гру- пами ми не виявили значних змін показників морфо- логії обох шлуночків і ЛП. До лікування достовірного розходження показ- ників діастолічної функції з параметрами транс- мітрального кровотоку між групами не виявлено. На фоні лікування в групі В пік Е достовірно збільшився (р<0,05) у порівнянні з візитом 1 з 0,67±0,03 м/с до 0,76±0,03 м/с, що може свідчити про покращення релаксації міокарда ЛШ. У групі А на візиті 3 зазна- чається тенденція до збільшення піка Е в порівнянні з візитом 1 з 0,72±0,03 м/с до 0,78±0,03 м/с, співвідно- шення Е/А стає більш 1 (1,08±0,04), але в порівнянні з вихідним показником (0,96±0,06) ці відмінності також не достовірні. У групі С достовірних відмінностей на фоні лікування за параметрами трансмітрального кровотоку не було. Оцінка змін діастолічної функції за даними ТД ФК МК відображена в таблиці 2. На візиті 1 достовірних відмінностей за всіма па- раметрами між групами не було. На фоні лікування в групі В відзначається достовірне збільшення піка Е’ (р<0,05) у порівнянні з візитом 3, як з медіальної (з 0,065±0,003 м/с до 0,081±0,003 м/с), так і з латеральної частини (з 0,076±0,004 м/с до 0,095±0,004 м/с) ФК МК, по піку А’ та співвідношенню Е’/А’ достовірних відмінностей не виявлено. У групі А на візиті 3 відзначена стійка тенденція до збільшення піка Е’ з медіальної частини з 0,070±0,003 м/с до 0,078±0,003 м/с, і з латеральної ча- стини з 0,079±0,003 м/с до 0,089±0,003 м/с , однак ці зміни не були достовірні у порівнянні з візитом 3. У групі С не були виявлені достовірні зміни по параметрах піків Е’, А’ та співвідношення Е’/А’. Діастолічний індекс, як співвідношення Е/Е’ мед- іальної частини МК до лікування в досліджуваних групах не мав достовірних відмінностей. На візиті 3 в 109 О Р И Г И Н А Л Ь Н Ы Е С Т А Т Ь И групі В відзначається достовірне зниження ДІ (р<0,05) у порівнянні з візитом 1 з 10,80±0,50 до 9,52±0,39 з медіальної частини МК, та з 9,18±0,39 до 8,18±0,29 з латеральної частини МК. У групі А відзначається тен- денція до зниження даних показників з 10,59±0,37 до 10,03±0,26 з медіальної сторони МК, та з 9,19±0,34 до 9,06±0,43 з латеральної сторони МК, хоча ці зміни не досягли достовірних значень. У групі С достовірних змін отримано не було, ДІ медіальний зменшився з 10,63±0,50 до 10,38±0,41, ДІ латеральний з 8,96±0,34 до 8,70±0,29. Оцінка змін діастолічної функції за даними ТД ФК МК відображена в таблиці 2. Таблиця 2 Зміна параметрів руху ФК МК в режимі ТД на фоні лікування в досліджуваних групах Група А Група В Групп С Візит 1 Візит 3 Візит 1 Візит 3 Візит 1 Візит 3 Медіальна частина МК М 0,070 0,078 0,065 0,081* 0,066 0,071 Е' ±m 0,003 0,003 0,003 0,003 0,002 0,002 М 0,098 0,094 0,0094 0,092 0,097 0,092 А' ±m 0,004 0,003 0,004 0,004 0,004 0,004 М 0,78 0,84 0,72 0,87 0,76 0,79 Е'/А' ±m 0,05 0,04 0,03 0,03 0,04 0,04 Латеральна частина МК М 0,079 0,090 0,076 0,095* 0,079 0,084 Е' ±m 0,003 0,003 0,004 0,004 0,003 0,003 М 0,103 0,102 0,104 0,102 0,096 0,087 А' ±m 0,004 0,004 0,006 0,005 0,005 0,003 М 0,88 0,91 0,93 0,97 0,97 0,99 Е'/А' ±m 0,05 0,04 0,06 0,05 0,05 0,04 Примітка: * достовірність відмінності до і після лікування (р<0,05). Нами була проведена оцінка реґіонарної скорот- ливості і діастолічних показників у 8 сегментах ЛШ на фоні різних схем антиангінальної терапії. Аналізую- чи сегментарну скоротність ЛШ за даними ТД на фоні лікування у всіх групах, ми не виявили достовірних відмінностей за показниками швидкостей раннього і пізнього діастолічного наповнення (пікам е і а), по співвідношенню е/а, та по систолічному піку s у всіх досліджуваних сегментах. ВИСНОВКИ 1. Стандартна антиангінальна терапія характери- зується хорошим клінічним ефектом, що проявило- ся достовірним зниженням кількості нападів стено- кардії та кількості споживаних нітратів. Однак достов- ірного поліпшення систолічної та діастолічної функції за досліджуваний період нами виявлено не було. 2. Додавання до стандартної терапії івабрадину охарактеризувався значним позитивним результатом, що проявилося в достовірно більш вираженому зни- женні кількості нападів і споживаних нітратів вже че- рез 1 місяць, у порівнянні зі стандартною терапією. Також відзначалося досягнення цільового рівня ЧСС, достовірне поліпшення систолічної функції ЛШ, у вигляді збільшення ФВ ЛШ і зростання систолічних показників руху ФК МК і медіальної частини ТК за даними ТД, та діастолічної функцію міокарда ЛШ вже через 3 місяці. 3. Використання ЧКВ зі стентуванням коронар- них артерій продемонструвало достовірне зменшен- ня частоти нападів стенокардії та кількості спожива- них нітратів, поліпшення систолічної функції ЛШ за даними ТД. Позитивна динаміка поліпшення діастол- ічної функції міокарда ЛШ, не досягла достовірних відмінностей на фоні терапії через 3 місяці, на нашу думку пов’язана з коротким періодом дослідження. ЛІТЕРАТУРА 1. Медикаментозне лікування стабільної стено- кардії. Методичні рекомендації Робочої групи з про- 110 ТАВРИЧЕСКИЙ МЕДИКО-БИОЛОГИЧЕСКИЙ ВЕСТНИК2010, том 13, № 4 (52) блем атеросклерозу та хронічних форм ІХС Асоці- ації кардіологів України./ под ред. М.І. Лутай, А.Ф. Лисенко / Київ 2010.- 64 с. 2. Fox K, Garcia MA, Ardissino D et al. Guidelines on the management of stable angina pectoris: executive summary: the Task Force on the Management of Stable Angina Pectoris of the European Society of Cardiology. Eur Heart J. 2006;27(11):1341-1381. 3. Лутай М. И. Ишемическая болезнь сердца: кого, чем и как лечат в Украине?/ Здоров’я України. – 2010. - №15-16 (244-245). – С.14-16. 4. Алехин М.Н. Тканевой допплер в клиничес- кой эхокардиографии. – М., 2006. – 104с. 5. Крючкова О.Н., Лебедь Е.И., Садовой В.И., Дербин С.А., Сержантов М.А. Тканевая допплерог- рафия в диагностике ишемической болезни сердца./ / Крымский терапевтический журнал, - 2008.-№ 2.- С.40-41.

Порівняльна ефективність різних схем антиангінальної терапії у жінок з ІХС: стенокардією напруги

Репозитарії

Схожі ресурси