Огляд матеріалів всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Ірраціональне підгрунтя раціональності»

Конференція відбулася 14 квітня 2009 року в приміщенні ПДПУ імені В.Г.Короленка. Організаторами конференції були кафедра філософії Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, відділ філософської антропології інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, кафедра фі...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2009
Автор: Пономарьов, Ю.Ю.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України 2009
Назва видання:Філософські обрії
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25881
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Огляд матеріалів всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Ірраціональне підгрунтя раціональності» / Ю.Ю. Пономарьов // Філософські обрії. — 2009. — № 21 — С. 262-269. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-25881
record_format dspace
spelling irk-123456789-258812011-08-19T12:40:07Z Огляд матеріалів всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Ірраціональне підгрунтя раціональності» Пономарьов, Ю.Ю. Про книги та наукові конференції Конференція відбулася 14 квітня 2009 року в приміщенні ПДПУ імені В.Г.Короленка. Організаторами конференції були кафедра філософії Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, відділ філософської антропології інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, кафедра філософії Київського національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. 2009 Article Огляд матеріалів всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Ірраціональне підгрунтя раціональності» / Ю.Ю. Пономарьов // Філософські обрії. — 2009. — № 21 — С. 262-269. — укр. 2075–1443 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25881 uk Філософські обрії Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Про книги та наукові конференції
Про книги та наукові конференції
spellingShingle Про книги та наукові конференції
Про книги та наукові конференції
Пономарьов, Ю.Ю.
Огляд матеріалів всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Ірраціональне підгрунтя раціональності»
Філософські обрії
description Конференція відбулася 14 квітня 2009 року в приміщенні ПДПУ імені В.Г.Короленка. Організаторами конференції були кафедра філософії Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, відділ філософської антропології інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, кафедра філософії Київського національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.
format Article
author Пономарьов, Ю.Ю.
author_facet Пономарьов, Ю.Ю.
author_sort Пономарьов, Ю.Ю.
title Огляд матеріалів всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Ірраціональне підгрунтя раціональності»
title_short Огляд матеріалів всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Ірраціональне підгрунтя раціональності»
title_full Огляд матеріалів всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Ірраціональне підгрунтя раціональності»
title_fullStr Огляд матеріалів всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Ірраціональне підгрунтя раціональності»
title_full_unstemmed Огляд матеріалів всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Ірраціональне підгрунтя раціональності»
title_sort огляд матеріалів всеукраїнської науково-теоретичної конференції «ірраціональне підгрунтя раціональності»
publisher Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України
publishDate 2009
topic_facet Про книги та наукові конференції
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25881
citation_txt Огляд матеріалів всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Ірраціональне підгрунтя раціональності» / Ю.Ю. Пономарьов // Філософські обрії. — 2009. — № 21 — С. 262-269. — укр.
series Філософські обрії
work_keys_str_mv AT ponomarʹovûû oglâdmateríalívvseukraínsʹkoínaukovoteoretičnoíkonferencííírracíonalʹnepídgruntâracíonalʹností
first_indexed 2025-07-03T05:27:12Z
last_indexed 2025-07-03T05:27:12Z
_version_ 1836602289610031104
fulltext Про книги та наукові конференції 262 Філософські обрії, 2009, № 21 Конференція відбулася 14 квітня 2009 року в приміщенні ПДПУ імені В.Г.Короленка. Організаторами конференції були кафедра філософії Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, відділ філософської антропології інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, кафедра філософії Київського національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Робота конференції проходила в трьох секціях: 1 — «Ірраціональні мотиви наукової раціональності та філософської рефлексії» (модератор — Кравченко Пе- тро Анатолійович, доктор філософських наук, професор, завідуючий кафедри філософії, декан історичного факультету Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка); 2 — «Несвідомі чинники релігійної свідомості» (голо- вуючий — Волинка Григорій Іванович, доктор філософських наук, професор, завідуючий кафедри філософії, проректор з наукової роботи Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова); 3 — «Несвідоме як об’єкт та засіб політичних впливів» (модератор — Андрос Євгеній Іванович, канди- дат філософських наук, провідний науковий співробітник, в.о.завідувача відділу філософської антропології інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України). «ІРРАЦІОНАЛЬНЕ ПІДГРУНТЯ РАЦІОНАЛЬНОСТІ» Всеукраїнська науково-теоретична конференція. — Полтава, 14 квітня 2009 року [Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г.Короленка, кафедра філософії] © Ю.Пономарьов, 2009 Про книги та наукові конференції 263Філософські обрії, 2009, № 21 Загальна кількість учасників конференції – 85 осіб, серед них — 18 докторів та 45 кандидатів наук. Класична академічна тематика конференції не позба- вила її актуальності, а навпаки, ще раз продемонструвала глибинний зв’язок фундаментальних філософських про- блем із мінливим історичним контекстом. Тематичний спектр доповідей і матеріалів конференції був дуже широ- кий, але їх загальна центрованість навколо проблематики ірраціонального підгрунтя раціональності дала можливість, з одного боку, побачити у різних локальних проявах єдину гло- бальну закономірність, а з іншого, наповнити загальну кон- цептуальну схему конкретно-історичним змістом. Перша секція конференції об’єднала дослідників наукової раціональності і природи філософської рефлексії. Практично всі доповіді в той чи інший спосіб торкались історії філософії та науки, але найбільший інтерес був вияв- лений до постмодернізму, феноменології і постнекласичної філософії науки. Оригінальну інтерпретацію проявів ірраціональної раціональності первісного соціуму дає Ю.Г.Писаренко на матеріалі літописів і етнографічних досліджень слов’янських народів. На конкретно-історичних прикладах він ілюструє ба- зову тезу своєї статтті про те, що будь-яка ірраціональність — це не пізнана до кінця раціональність. Раціональність в суспільстві визначається в координатах певної культу- ри. Колективні уявлення первісних людей, як і сучасна релігійність, не мають логічних рис і властивостей, а є по своїй суті магічними, але по відношенню до соціуму в цілому вони стають найраціональнішою основою ідеологічного за- безпечення існування людей. Принципово новий підхід в аналізі взаємодії раціонального та ірраціонального на основі тоталогії апробує Л.В.Теліженко. Тоталогічне уявлення про цілісність людини включає в себе не тільки об’єктивно виражене, а й потенційно можливе. Про книги та наукові конференції 264 Філософські обрії, 2009, № 21 Тоталогічний підхід — визнання цілісності, єдності суб’єкта і об’єкта, яка постійно трансформується. Дуальна цілісність людини включає в себе раціональне та ірраціональне. Само- розвиток людини як онтико-онтологічної реальності набуває рефлексивного, причинно-кондиціонального характеру. Ця рефлексивність не є одноразовим актом, а процесом, в якому перервною може бути лише зовнішня суб’єктивна діяльність людини, а внутрішня завжди залишається континуальною. Симптоматично, що практично всі доповідачі свідомо чи несвідомо намагались подолати дуалізм раціонального та ірраціонального, пропонуючи різні варіанти усунення антиномій розум — віра, свідоме — несвідоме, логічне — інтуїтивне. Так, наприклад, П.А.Кравченко вказує на взаємодоповнення раціонального та ірраціонального, яке є двома началами людського буття. Раціональне аналізується П.А.Кравченком з гносеологічної та онтологічної точок зору. У гносеологічному сенсі він визначає раціональне як логічно обґрунтоване, теоретично усвідомлене, систематизоване, універсальне знання предмета. У онтологічному значенні раціональне — це об’єкт, явище, дія, в основі буття яких ле- жить закон, формоутворення, правило, порядок, доцільність. Раціональне явище прозоро, у нього можна «проникнути», тому воно відображається раціональними засобами, понятійно, вербально, має комунікативний характер, здатно передавати- ся іншому та сприйматися усіма суб’єктами. С.В.Куцепал і О.Д.Сіпіна простежують одночасний ренесанс раціоналізму та іррацоналізму та конвергенцію цих світоглядних форм у сучасній західній філософії. Практичні аспекти взаємодії раціонального та ірраціонального досліджує В.М.Вакуліна, з’ясовуючи, що стереотипно формалізована раціональність є основою соціальної маніпуляції, протидіяти які й можливо культивуючи філософське вільнодумство. Змістовна доповідь А.В.Ільїної була присвячена склад- ним питанням феноменологічного аналізу трансцендентальної Про книги та наукові конференції 265Філософські обрії, 2009, № 21 раціональності і постструктуралістським теоріям мови. Виз- начаються різні аспекти множинності, поліфункціональності, гетерогенності і реляційності нової раціональності постмодернізму. Зв’язок ірраціональності та раціональності ав- торка показує через рух медіативної границі між ними. Саме цей рух живить внутрішню опозиційність мислення і є деструктив- ною силою, яка руйнує тотальність через вивільнення Іншого з-під центруючої основи. Іншими словами, ірраціональне імпліковане у самій структурі раціонального дискурсу. Схожу за змістом думку про принципову непрозорість рефлексії висловлює В.О.Волковинська, розглядаючи досвід та інтуїцію у феноменологічній філософії. Гасло Гусерля «на- зад до речей» тут трактується як назад до переживань, не опосередкованих ніякими інтелектуальними конструкціями. Рефлексія над досвідом повинна просуватись у напрямку встановлення зв’язків між переживаннями. Абсолютно інший стиль і підхід пропонує І.В.Карівець. Його виступ приваблює яскравою чіткістю думки, але насторожує категоричністю висновків. Автор характеризує раціональне як здатність до розрахунків і підрахунків (фінанси, фізика, математика). Ірраціональне — це те, що не піддається алгоритмізації і є непрагматичним. Наукова раціональність спотворює річ, перетворюючи її на предмет і об’єкт. Мета раціональності — комфорт, зручність. Раціональне займається лише сущим як таким і ніколи не ставить питання про сенс буття. Даючи такий своєрідний і, в основному, негативний, опис раціонального, автор навантажує позитивом інше по- няття — розум. Розумний — це не те саме, що раціональний. Розум причетний до Логоса. Діло розсудку — війна, справа розуму — мир. Друга секція конференції об’єднала дослідників релігійної свідомості. Доповіді учасників висвітлювали різні аспекти функціонування свідомих і несвідомих чинників релігії як в історичному, так і в актуальному контекстах. Були спроби Про книги та наукові конференції 266 Філософські обрії, 2009, № 21 простежити несвідомий вплив релігії у науці (О.Г.Шепетяк, «Апофатичне знання в концепції Т.Куна»), молодіжній культурі (А.Є.Капко, «Релігійне підгрунтя контркультури») і політиці (В.Д.Титов, «Логічна раціональність, релігійна віра та політика»), а також ірраціональність міфологічних і реалістичних аспектів в осмисленні правової реальності (А.П.Кравченко). Великої уваги науковці надали аналізу свідомого і несвідомого змісту релігійної символіки в житті особистості (В.М.Заіка, «Несвідомі символи особистої трансформації») і етносу (А.П.Шебітченко та Я.Є.Блоха, «Ірраціональне підгрунтя релігійної свідомості українського народу»). Більшість дослідників у своїх роботах чітко позиціонували власне ставлення до релігії, що зумовлювало їхні висновки, а подекуди, як здається, і заважало об’єктивному аналізу фактів, надаючи деяким матеріалам місіонерсько-проповідницький, а не науковий характер. Цей факт сам є прикладом впливу несвідомих чинників на раціональну діяльність. На третій секції аналізувалася проблема несвідомого як об’єкту та засобу політичних впливів. Є.І.Андрос, взаємодію раціональності та ірраціональності послідовно розглянув у гносеологічному, антропологічному і соціокультурному зрізах. Він переконаний, що розум, нехай і в радикально трансформованому вигляді, залишається єдиною опорою сподівань людства, що лише через поєднання ціннісно- сенсоутворюючої раціональності і техніко-операційної раціональності людина може сподіватись на майбутнє існування. Парадигмальна переорієнтація в осмисленні взаємодій свідомого та несвідомого відбулася у філософській антропології, герменевтиці та комунікативній філософії. Є.І.Андрос зазначає, що тут йдеться не про здобуття універсальної загальнозначущої істини, яка буде керувати діями мас, а про відкриття нових можливостей раціональності, які розкриваються у процесі прояснення свідомості шляхом Про книги та наукові конференції 267Філософські обрії, 2009, № 21 комунікативного дискурсу і комунікативної раціональності. Ця нова раціональність має лише два принципових імператива — можливість індивідуальної самореалізації та необхідність умов неконфліктного співбуття людей. Тут автор відмічає значущі напрацювання К.-О.Апеля, Ю.Хабермаса, М.Ріделя, звертаючись до ідеї інтерсуб’єктивності. Голов- ними складовими комунікативної раціональності визнача- ються комунікативна дія та комунікативний дискурс. За- вдяки зверненню до комунікативної раціональності стає можливим розв’язання найбільшої проблеми — кризи ро- зуму як техніко-операційного утворення. Емансипуюча роль нової раціональності вбачається в тому, що вона веде до підвищення компетентності суб’єктів взаємодії, які спо- нукаються до висловлювання власної думки, котра зазнає у процесі комунікації критичної перевірки, що сприяє до- сягненню консенсуса. Але в жодному разі раціональність не повинна витісняти розум, бо лише він є головною сферою смислоутворення людського буття. Актуальним питанням політичного, соціального жит- тя присвятили свої дослідження О.М.Кожем’якіна, І.В.Чухно, І.В.Толстов. Вони розглядають довіру у контексті політичних маніпуляцій та політичну рекла- му і міф як засіб цієї маніпуляції. Ці автори одностайні у тому, що інформаційне суспільство дає широкий простір для маніпулятивних технологій. В основі всіх маніпуляцій лежить вплив на несвідоме. Реклама як псевдореальність, віртуальність намагається підкорити собі реальність. Одним з механізмів такого підкорення є політична міфологізація на меті якої стоїть завоювання довіри. Така штучно сформова- на довіра можлива лише в умовах недостатньої інформації і неможливості контролю. Типовими ознаками маніпуляції є прихований характер, декларативність, формування некри- тичного сприйняття інформації шляхом утворення позитив- них асоціацій у підсвідомості людини. Про книги та наукові конференції 268 Філософські обрії, 2009, № 21 У більш широкому, не лише політичному контексті розглядає комунікативне середовище Інтернету, його психологічний та антропологічний зміст О.В.Крохмаль. На- магаючись збагнути, що відбувається у глобальній мережі — віртуалізація реальності чи ореальнення віртуальності, — ав- торка проблемно структурує культурно-антропологічні харак- теристики Інтернету, акцентуючи увагу на їх амбівалентності. Простежується чітка паралель між ідеологією філософії постмодернізму та архітектурою Інтернет-мережі. Базо- вими ознаками обох є відмова від «пірамідальної» ієрархії, децентрованість, інтерактивність, плюралізм. Несвідоме в теорії і практиці українського націоналізму намагається побачити І.В.Загребельний. Стверджуючи, що націоналісти були далекі від культу розуму і замість логічної аргументації звертаються до духу «одвічної стихії», автор визначає націоналізм як антипод матеріалізму та раціоналізму. Характеризуючи Д.Донцова як мислителя-раціоналіста (?!), автор стверджує, що саме націоналізм допомагає реалізовувати несвідому інстинктивну тугу за героїчним. С.О.Розумовський порушує питання про філософські основи економічного мислення. Він констатує, що в нашій країні спроба вилучити із економічного знання будь-який світоглядний зміст, орієнтація лише на так званий здоро- вий глузд обернулися в дійсності вульгарною редукцією багатоманіття людської поведінки у сфері економіки до простої констатації статистичних показників. Критикую- чи прибічників «об’єктивного економічного аналізу», автор слушно зауважує, що виділення тих чи інших економічних показників як значимих і достовірних має сенс лише в просторі певної економічної теорії. Не поділяючи принципи редукціонізму, різновидом якого автор вважає також марк- систську економічну концепцію, С.О.Розумовський наголошує на нагальності потреби у новій економічній парадигмі, яка б відбивала глобальні зміни у світовій економіці. Оглядаючи Про книги та наукові конференції 269Філософські обрії, 2009, № 21 ключові ідеї новітніх економічних теорій (Ф.Хайєк, Р.Коуз, А.Етціоні, Д.Сорос), автор проголошує головну тезу про те, що власність і свобода є перш за все моральними нормами, а тому виникнення історії того чи іншого типу соціального буття не можна пояснити, не враховуючи інстинкти і здоровий глузд. Останній, в свою чергу, піддається поясненню лише в рамках культурологічного аналізу. Моральні практики культури ви- ступають при цьому не як вторинні, а як системоутворюючі елементи соціального буття. Огляд підготував канд. філос. наук, доцент кафедри філософії Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка Пономарьов Юрій Юрійович