Земля і всесвіт у теологічній концепції Ісидора Севільського

У статті аналізується теологічна концепція вестготського вченого VІІ століття Ісидора Севільського, який заклав основи європейського енциклопедизму та антропоморфного бачення світу, його розуміння незримої сутності Землі і Всесвіту....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Цебрій, І.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України 2010
Назва видання:	Філософські обрії
Теми:	Панорама історико-філософської думки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25926
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Земля і всесвіт у теологічній концепції Ісидора Севільського / І.В. Цебрій // Філософські обрії. — 2010. — № 23. — С. 59-70. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-25926
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-259262011-08-20T12:18:10Z Земля і всесвіт у теологічній концепції Ісидора Севільського Цебрій, І.В. Панорама історико-філософської думки У статті аналізується теологічна концепція вестготського вченого VІІ століття Ісидора Севільського, який заклав основи європейського енциклопедизму та антропоморфного бачення світу, його розуміння незримої сутності Землі і Всесвіту. В статье анализируются теологическая концепциявест-готского ученого VІІ века Исидора Севильского, который заложил основы европейского энциклопедизма и антропоморфного видения мира, понимание им незримой сущности Земли и Вселенной. The article is focused on the analysis theology conception of the academic degree VІІ century Isidor from Sevilia, which lay a foundation European encyclopedias and living vision peace, under invisible essence Planet and Universe. 2010 Article Земля і всесвіт у теологічній концепції Ісидора Севільського / І.В. Цебрій // Філософські обрії. — 2010. — № 23. — С. 59-70. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2075–1443 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25926 uk Філософські обрії Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Панорама історико-філософської думки Панорама історико-філософської думки
spellingShingle	Панорама історико-філософської думки Панорама історико-філософської думки Цебрій, І.В. Земля і всесвіт у теологічній концепції Ісидора Севільського Філософські обрії
description	У статті аналізується теологічна концепція вестготського вченого VІІ століття Ісидора Севільського, який заклав основи європейського енциклопедизму та антропоморфного бачення світу, його розуміння незримої сутності Землі і Всесвіту.
format	Article
author	Цебрій, І.В.
author_facet	Цебрій, І.В.
author_sort	Цебрій, І.В.
title	Земля і всесвіт у теологічній концепції Ісидора Севільського
title_short	Земля і всесвіт у теологічній концепції Ісидора Севільського
title_full	Земля і всесвіт у теологічній концепції Ісидора Севільського
title_fullStr	Земля і всесвіт у теологічній концепції Ісидора Севільського
title_full_unstemmed	Земля і всесвіт у теологічній концепції Ісидора Севільського
title_sort	земля і всесвіт у теологічній концепції ісидора севільського
publisher	Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Панорама історико-філософської думки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25926
citation_txt	Земля і всесвіт у теологічній концепції Ісидора Севільського / І.В. Цебрій // Філософські обрії. — 2010. — № 23. — С. 59-70. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Філософські обрії
work_keys_str_mv	AT cebríjív zemlâívsesvítuteologíčníjkoncepcííísidorasevílʹsʹkogo
first_indexed	2025-07-03T05:29:58Z
last_indexed	2025-07-03T05:29:58Z
_version_	1836602464241975296
fulltext	Панорама історико-філософської думки Філософські обрії, 2010, № 23 59 Ірина Цебрій ЦЕБРІЙ Ірина Василівна — кандидат педагогічних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та методики викладання історії Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка. Сфера наукових інтересів — розвиток середньовічної освіти та культури в країнах Західної Європи. ЗЕМЛЯ І ВСЕСВІТ У ТЕОЛОГІЧНІЙ КОНЦЕПЦІЇ ІСИДОРА СЕВІЛЬСЬКОГО У статті аналізується теологічна концепція вестготського вченого VІІ століття Ісидора Севільського, який заклав основи європейського енциклопедизму та антропоморфного бачення світу, його розуміння незримої сутності Землі і Всесвіту. Ключові слова: науково-освітня модель, варварські відродження, ��, ��, ��, �� е�, па-��, ��, ��, �� е�, па- тристична космологія. У історії філософії та зарубіжній історіографії засновни- ком західноєвропейського енциклопедизму прийнято вважати визначного мислителя, прабатька університетської схоласти- ки Ісидора Cевільського. Його система уявлень про структуру світу послужила основою для написання фундаментальних праць у епоху Європейського Просвітництва. Блискучий представник Вестготського відродження (Іспанія, 570-636 роки) Ісидор Севільський дав тлумачення всім відомим у VІІ столітті «речам» — поняттям і термінам і вперше створив науково-понятійний апарат дослідження, що поєднав у собі античні наукові здобутку з основами християнської віри. © І.Цебрій, 2010 Панорама історико-філософської думки Філософські обрії, 2010, № 2360 Енциклопедична наука раннього Середньовіччя у вигляді систематизації усіх накопичених до того часу знань і їхнього тлумачення зрозумілій для сучасників формі завдячує виключ- но Ісидору. Завдяки його творам, що дійшли до нас практич- но неушкодженими, ми маємо можливість дізнатися, як саме освічена еліта Вестготської Іспанії розуміла історію, географію, космологію, теологію, граматику, педагогіку. Вчений запропо- нував зібрані ним знання у вигляді сталої системи, виправданої авторитетом християнської церкви та античної традиції. Данте Аліґ’єрі в «Божественній комедії» поставив ім’я Ісидора Севільського поряд зі святим Бедою Достопочтимим, а Католицька церква 1598 року приєднала вченого до ликів святих. Енциклопеди- сти епохи Просвітництва Д. Дідро, Ж.Л. Даламбер, Ш.Монтеск‘є, Ж.-Ж. Руссо, Ж. Буффон при створенні «Енциклопедії» в основу поклали концептуальні засади Ісидора Севільського. Збираючи найрізноманітніші свідчення, Ісидор намагається встановити беззаперечну істину про кожний предмет. Його «Етимологія» як наука про пошук першооснов предмету нада- ла можливості репрезентувати всі знання у вигляді єдиної суми першоелементів. Трактати вченого мали вигляд термінологічних досліджень, що пояснювали смисл і зміст найголовніших понять у житті людини. Намагання Толедського палацу стати на один рівень із Ромейською імперією стимулювало Ісидора здійснити своєрідну «реставрацію» латинської культури ІV—V століть. Це відбулося завдяки його творчій спадщині про втрачені античні граматики, словники, довідники, твори ранньої латинської па- тристики, коментарі до творів стародавніх авторів. Серйозне вивчення життєвого і творчого шляху Ісидора Севільського розпочалося із середини ХІХ століття. Постать ученого постійно приваблювала зарубіжних дослідників. Так, французький історик Ф. Бурре вбачав в Ісидорі Севільському «першого генія християнства» [1]. Філософ Дж. Хілгарт першим зробив спробу здійснити ретроспективний аналіз праць, присвячених Ісидору Панорама історико-філософської думки Філософські обрії, 2010, № 23 61 Севільському. Однак, він поставив перед собою вузьке за- вдання: пронотувати основні роботи вченого, які видавалися в країнах західної Європи та Північної Америки впродовж 1936-1975 років. Та завдяки Дж. Хілгарту ми все ж отримали комплексне уявлення про стан вивченості проблеми теології перехідної епохи в середині ХХ століття [2]. Великий унесок у вивчення спадщини Ісидора Севільського зробив циклом власних робіт П. Ебільсона. Він намагався до- вести, що єпископ Севільї безпосередньо продовжив римсь- ку шкільну традицію, водночас залишаючись прихильником аскетичного напряму у християнській думці. Окремі питання, пов’язані із унеском Ісидора в процеси становлення енциклопедичної науки досліджувалися вчени- ми Р. Манчіні, Л. Роблесом, П. Гілбертом, М. Баньяром, Л. Бемом, Ф. Бурре. На актуальності діяльності середньовічного енциклопедиста у світлі сучасної науки наголошували такі визначні дослідники, як Й. Чуррака, П. Ебільсон [3; 4]. Про вирішальне значення творчої спадщини Ісидора Севільського для становлення західноєвропейської науки свого часу писали відомі російські вчені — В. Соловьєв і Л. Карсавін. Дослідники радянської доби (А. Гуревич, В. Уколова) продо- вжили попередні традиції, детально вивчаючи творчий доро- бок визначного вченого раннього Середньовіччя [5; 6]. Автор статті ставить за мету дослідити моделі Землі і Bсесвіту, запропоновані свого часу Ісидором Севільським, проілюструвавши їх схемами та замальовками вестготського вченого, яким він особисто надавав великого значення. У VIII столітті, після глибокого занепаду античної культу- ри, починається період становлення науки та шкільної системи, що у своєму історичному розвитку пройшов ряд попередніх підготовчих етапів у перших «варварських» імперіях. Тимчасові піднесення культурного життя в Остготській державі (493 — 526 роки), Вестготській Іспанії (570 — 636 роки), Імперії франків (751 — 841 роки) та Оттонівській імперії Панорама історико-філософської думки Філософські обрії, 2010, № 2362 (936-1002 роки) отримали назву «короткочасних варварських відроджень». Як відголосок Каролінгського відродження, в англо-саксонській державі в період правління короля Аль- фреда (871—900 роки) також спостерігається значне культур- не піднесення, хоча ми не виділяємо останнє в окреме п’яте «варварське» відродження. Ці внутрішні процеси водночас були пов’язаними зі становленням нової релігійної ідеології та світогляду середньовічної освіченої людини [7, c. 284]. Після закінчення першого за часом Остготського відродження (526 рік) унаслідок смерті короля Теодоріха у Вестготській Іспанії склалися сприятливі умови для реалізації просвітницьких планів єпископа міста Севільї, Ісидора: країна була однією з найрозвинутіших у духовній сфері життя серед провінцій імперії, батьківщиною багатьох всесвітньо відомих філософів і поетів пізньої Античності. Особливо посилила ці тенденції куль- турна політика короля Сісебута (612 — 620 роки). У день коронації цього молодого монарха (612 рік) його духовний наставник і старший друг Ісидор Севільський по- дарував свій твір «Про природу речей», що був написаний на прохання самого короля. Це була вже друга його праця, при- свячена молодому освіченому монарху, якому, нажаль, не до- велося довго управляти імперією. Загалом творчий доробок видатного єпископа Севільї (570- 636 роки), наставника вестготського короля Сісебута, важко переоцінити. Не дивлячись на різні точки зору, одне ми можемо стверджувати достеменно: як науковець він випередив свій час на кілька століть. У якості прикладу наведемо основні здобут- ки його спадщини: автор першої середньовічної енциклопедії, суспільно-громадський діяч Вестготського королівства, цен- тральна фігура Вестготського варварського відродження, автор «Педагогічних настанов» вестготському королю Сісебуту, його вихователь, педагог і наставник, не тільки теоретик педагогіки, а й практик (його педагогічна система була дієвою в Севільї, бо за часів його єпископату там з’являються школи, що стали прообра- Панорама історико-філософської думки Філософські обрії, 2010, № 23 63 зом європейських єпископально-кафедральних шкіл, а точніше — протоуніверситет); першим розробив науково-понятійний апарат дослідження, фундатор філософської парадигми патристичної космології і принципу симультанності (багатодійства), який потім став пануючим у світогляді середньовічної людини; в його творчості принципово по новому прозвучало призначення семи вільних мистецтв (не розділяти їх на тривіум і квадріум і не відділяти від інших наук); першим намагався поєднати гео- центричну концепцію світу з геліоцентричними уявленнями; своїм ученням і наочними конструкціями підтвердив античну концепцію історичного коловороту на відміну від пануючих в епоху Середньовіччя лінійних інтепритацій історії; розро- бив теорію ідейно-релігійної необхідності навчання; врятував і зберіг від релігійних фанатиків кращі зразки пізньої античної літератури, дав особливе тлумачення загальної конструкції Зем- ного світу і Всесвіту, яке має дуже багато спільного із сучасною філософською думкою та баченням життя і смерті. Схема 1. Структура живого світу за Ісидором Севільським Філософсько-теологічна спрямованість трактату «Про природу речей» та його сприйняття читачем посилюється тим, що основні положення проілюстровані схемами-образами, які Панорама історико-філософської думки Філософські обрії, 2010, № 2364 в зображеннях на площині народжуються одна з іншої (Ісидор виступає доволі вдалим ілюстратором і його схеми значно оживляють і розтлумачують зміст творів і образів). Це своєрідні колеса: «перше з них — коло місяців, друге ко- лесо — пори року, третє — колесо всіх колес світу (коловорот світових сфер), четверте — куб елементів, що визначається їхньою якістю, п’яте — коло світу, яке складається з макро і мікро-космів, тобто, людини і Всесвіту, сьоме — коло планет, нарешті, останнє восьме — троянда вітрів, що завершує дану модель» [8, c.147]. Таким чином, у своїй філософській концепції Ісидор виступає прихильником теорії історичного коловороту (все в цьому світі розвивається по замкненому колу) на відміну від Аврелія Августина і папи Григорія І Великого, які були при- хильниками лінійних інтерпретацій історії. Ісидорівська теорія Бог-Космос-Земля на сьогоднішній день не була достатньо дослідженою. Його твори вивчали в площині ранньосередньовічної думки про структуру та при- значення предметів, а також у якості методології щодо вивчен- ня семи «вільних мистецтв». Теологію Ісидора дослідники за- звичай тлумачили як морально-ціннісну систему, що склалася на перехідному періоді від Античності до Середньовіччя. Однак, дуже цікавий, на наш погляд, запропонований Ісидором процес Божого світотворення. Бог спочатку створює безформний світ (хаос, як називали його стародавні греки). Цю чаcтину процесу вчений називає «creativo». За «creativo» слідує наступна Божа дія — «formatio»— надання Світові певної фор- ми. Достатньо оригінально Ісидор тлумачить появу та пере- родження матерії. У нього практично відсутня традиційна для ортодоксальної теології модель створення матерії з «нічого». Наведемо цитату дослідника з його твору «Відмінності»: «Спо- чатку Богом була створена безформенна матерія, в якій небо й земля не були розділені і яку греки називали хаосом. А з неї потім утворюються індивідуальні види та форми» [8, c. 148]. Панорама історико-філософської думки Філософські обрії, 2010, № 23 65 Далі, намагаючись подолати протиріччя між патристичними ортодоксальними поглядами і власними міркуваннями, Ісидор додає: «Але Той, що перебуває у Вічності, все створив одно- часно. Таким чином, Бог не все створив із «нічого», дещо — з іншого, а дещо з нічого. Із нічого створив Світ і душі ангелів, з іншого — людину та інших земних істот» [8, c. 149]. У своєму баченні Космосу Ісидор багато в чому наслідує Лукреція. Для нього Космос — це поєднання неба, землі і моря, а також усього того, що їх населяє. Аналізуючи матерію, вчений переконливо доводить, що вона складається з наймен- ших і неподільних частинок — атомів. Саме атоми й скла- дають першоматерію, з якої потім Бог створив «formatio.» Першоматерія (prima materia) у свою чергу складається з чо- тирьох елементів — землі, вогню, повітря та води, що скла- дають основні стихії. У кожній із стихій спостерігається пев- на форма життя: у вогняному ефірі неба проживають ангели, нижче в повітрі літають крилаті птахи, в морі плавають риби, а земля віддана людям. Усе в цьому світі знаходиться в постійному русі, який і визначає життя. Поза рухом залишається тільки Бог, він водно- час перебуває й поза всієї запропонованої системи елементів, існуючих у світі. Схема 2. Живий Космос як поєднання неба, землі, моря та життя в них за Ісидором Севільським Панорама історико-філософської думки Філософські обрії, 2010, № 2366 Не дивлячись на те, що небо — це місце проживання ангелів і птахів, все під небом було створене для людини. Людина значно відрізняється від усіх інших божественних створінь, бо вона була створена за Божою подобою. «Люди є носіями мудрості, розуму, красномовності. Їхня сила ще більше закріпляється тим, що збільшується з навчанням, яке перевершує природні можливості. Вони стоять із високо піднятим обличчям, у цьому вони схожі між собою, проте кожен із них має індивідуальні риси; вони володіють безсмертною душею, почуття їхні недосконалі; вони відрізняються темпераментом, у більшості своїй ліниві до науки, небайдужі до тілесних насолод, байдужі до праці. їх вабить багатство, хвилюють турботи, кожна людина смертна. У нащадках вони не впевнені, скаржаться на життя, яке швидкоплинне. Вони з важкістю набираються мудрості. Однак завжди легко піддаються смерті. Перед ми- нулим вони оголені, перед теперішнім — жалюгідні. Перед майбутнім — несвідомі, перебувають у несправедливості, грішними народжуються. Живуть працюючи, у смутку по- мирають» [8, c. 154]. Людина наділена тілесними відчуттями, уявою і розумом. «Не добрими справами, не тілесним сприйняттям, а тільки розумом ми відрізняємося від тварин.» — Стверджує Ісидор. Він знаходить для позначення останнього відповідні латинські назви, які вживає у якості синонімів — Intelectus, Ratio, Inteligentia. Таким чином, відносно людини ми спостерігаємо раціоналістичні тенденції у філософії дослідника. Уважаючи людину мікрокосмом, яка виступає точним мініатюрним відображенням Всесвіту, Ісидор переконливо обґрунтовує власну концепцію: «Голова людини спрямована в небо, а на ній є два ока, схожі до світа сонця і місяця. Дихання людини подібно повітрю, бо саме воно породжує вдих і видих, схоже до руху в повітрі багатьох вітрів. Живіт людини можна порівняти з морем, бо в ньому зібрані всі рідини, як у море Панорама історико-філософської думки Філософські обрії, 2010, № 23 67 стікаються всі води. Нарешті — ступні ніг можна порівняти із землею, бо вони сухі й містять такий жар, як і земля. Розум міститься в голові людини і підноситься над тілом, як Бог у небесах. Він уміє оглядати та управляти всіма речами з висо- ти» [9, c. 115]. В Ісидора природничі науки тісно пов’язані з психологією. Так, пори року точно відповідають певному людському тем- пераменту: холерик — це людина півдня, його сутності відповідає вогняна стихія; флегматику найкраще підходить північ, клімат між холодом і вологою; сангвінік є людиною сходу, його стихіями виступають повітря, весна, знаходить- ся між спекою і вологою, місце меланхоліка між холодом і сухістю восени, на заході. У творах Ісидора також мають місце відомі на той час в колі освічених людей географічні відомості. Земля у концепції вченого складається з трьох частин — Азії, Африки та Європи. Межею трьох частин землі виступає всесвітній Океан. Над Азією у вогняному ефірі живуть ангели і там знаходиться рай. Таким чином Ісидор не виносить рай за межі реального географічного простору, він є сусіднім світом людському та знаходиться поряд із ним. Для пекла вченим відведена частина землі в її центрі. Він знаходить для нього також відповідні латинські назви — Hiatus, Profundum, Barathrum, Erebus, Tartarus. Тут знаходиться льодове озеро та річка Ахерон. Без сумніву, що Данте Аліґ’єрі був знайомий із творами Ісидора Севільського, бо в нього ми знайдемо надзвичайно багато спільного в описах пекла з да- ним баченням Inferno. Космос відповідно до теорії вестготського вченого живий і антропоморфний. Він не має вертикальної будови, навпаки, по горизонталі в ньому вживається багато світів, видимих і не- видимих, але реальних для Ісидора, хоча його бачення Космо- су принципово відрізняється від трактування даної проблема- тики в попередній йому патристиці та наступній філософії. Панорама історико-філософської думки Філософські обрії, 2010, № 2368 Відрізняється в Ісидора й співвідношення Землі та Сонця. Не дивлячись на те, що в центр Всесвіту вчений поміщає Зем- лю, Сонце в її напівкруглій сфері значно перевищує Землю за розмірами і складається воно з ефірно-вогняних атомів, від поєднання яких залежить усе життя на Землі. Отже, на нашу думку, в концепції дослідника певним чином поєднуються геоцентричні і геліоцентричні уявлення, такі не характерні для далекого VІІ століття. Наукове бачення Світу Ісидором значно випереджало свій час [10, c. 84]. Ісидорові Севільському надзвичайно пощастило. Практич- но всі його твори повністю збереглися. До них належать: «На- станови королю Сісебуту», «Хроніка», «Історія королів готів», «Про народження і смерть святих отців», «Деякі алегорії Свя- того Писання», «Про порядок творіння», «Відмінності», «Про природу речей» «Етимології» (енциклопедія в 20 томах), ко- жен з яких є окремим предметом для вивчення. Отже, проблема Землі і Всесвіту в теологічній концепції Ісидора Севільського не вичерпується існуючими до цього часу працями та потребує подальшого вивчення. Вчення про живий Світ і Всесвіт неодноразово переглядалося в наукових пошуках ХХ століття та має перспективи для дослідження на сучасному етапі. Література Бурре Ф.1. Первый гений христиaнства / Ф. Бурре. — М.: Наука, 1982. — 551 с. Хилгарт Дж.2. Теологические идеи Исидора Севильского в современной философии / Джордж Хилгарт. — М.: Наука, 1989. — 415 с. Ch�� J.3. Instituciones de Gayo en san Isiloro de Sevila. J Churruca. — Leon: Centro de Estud. e Invest San Isiloro, 1975. — 171 p. A�� P. 4. The seven liberal arts: A study of medieval culture / P. Abelson. — N.Y.: Columb. Univ. press, 1939. — 150 p. Панорама історико-філософської думки Філософські обрії, 2010, № 23 69 Гуревич А.Я.5. Популярное богословие и народная религиозность Средних веков / А.Я. Гуревич // Из культуры Средних веков и Возрождения. — М.: Просвещение, 1976. — С. 215–259. Уколова В.С.6. Античсное наследие в культуре раннего Средневековья / В.С. Уколова. — М.: Наука, 1989. — 336 с. Знаменитые философы раннего и классического 7. Средневековья / Ред. Г.С. Александренков. — М.: ОЛМА: ПРЕСС, 2003. — 448 с. Исидор Севильский8. . О природе вещей / Исидор Севильский // Социально-политическо-развитие стран Пиренейского полуострова при феодализме / Отв. ред. Е.В. Гутнова. — М.: ИВИ АН СССР, 1985. — С. 136–153. К вопросу о судьбах латинской образованности в 9. варварских королевствах // Средние века. — 1956. — Вып.2. — С.114–134. Книга природы в эпоху Средневековья: Образование в 10. христианской Европе. Выражение «Книжной культуры» в образовании: История образования и педагогической мысли: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.: Из- во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. — С. 78-85. S. I�� H��11. . Opera omnia / Isidoris Hispalensis. — Rec. F. Arevalo //P.: PL, 1950. — 388 p. Цебрий И.В. Земля и Вселеная в теологической концепции Исидора Севильского В статье анализируются теологическая концепциявест- готского ученого VІІ века Исидора Севильского, который за- ложил основы европейского энциклопедизма и антропоморф- ного видения мира, понимание им незримой сущности Земли и Вселенной. Ключевые слова: теологическая концепция, варварские возрождения, ��, ��, ��, �� е�, патристическая космология. Панорама історико-філософської думки Філософські обрії, 2010, № 2370 Tsbriy I.V. Planet and Universe of the theology conception Isidor from Sevilia Th� �� f�� h� ��y�� h��gy �� f �h� ��m�� g�� VІІ ��y I�� f��m S�v��, wh��h ��y � f�� E�� y�� v��g v�� , �� v�� P�� U��v��. Key words: �h��gy ��, �� R��, ��, ��, ��, �� е�, ��y ��m��gy. Надійшла до редакції 28.01.2010 р. Олена Литвин ЛИТВИН Олена Миколаївна — аспірантка кафедри філософії Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Сфера наукових інтересів — соціальна філософія та філософія історії. ІСТОРІОСОФСЬКІ ПОГЛЯДИ М.П. ДРАГОМАНОВА НА «УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ» В ЄВРОПІ В КІНЦІ ХІХ СТОЛІТТЯ ТА СУЧАСНІ УКРАЇНСЬКІ ІНТЕНЦІЇ У статті проаналізовано історіософські погляди М. Драгоманова на «українське питання» в Європі в кінці ХІХ століття. Акцентується увага на тому, що український народ завжди належав до «європейської нації». Проводяться паралелі між теоретичними здобутками М. Драгоманова в даному питанні і сучасним станом «європеїзації» українського суспільства. Ключові слова: національне відродження, українське питання, автономія, інтернаціоналізм, національна свідомість, фольклор, етнографія. © О.Литвин, 2010

Земля і всесвіт у теологічній концепції Ісидора Севільського

Репозитарії

Схожі ресурси