Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України: історія, джерельна база, сьогоднішні реалії
The article reflects the history of establishing the Central State Archives and Museum of Literature and Art of Ukraine, its main foundations and the structure of the source base. Special emphasis is made on CSAMLAU activities in terms of popularization of the archival documents as well as the top-p...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
| Schriftenreihe: | Архіви України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26046 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України: історія, джерельна база, сьогоднішні реалії / М. Ходоровський // Архіви України. — 2008. — № 1-2. — С. 50-58. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-26046 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-260462011-08-29T12:09:47Z Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України: історія, джерельна база, сьогоднішні реалії Ходоровський, М. До історії архівної справи в Україні The article reflects the history of establishing the Central State Archives and Museum of Literature and Art of Ukraine, its main foundations and the structure of the source base. Special emphasis is made on CSAMLAU activities in terms of popularization of the archival documents as well as the top-priority issues to be immediately solved. 2008 Article Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України: історія, джерельна база, сьогоднішні реалії / М. Ходоровський // Архіви України. — 2008. — № 1-2. — С. 50-58. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26046 uk Архіви України Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
До історії архівної справи в Україні До історії архівної справи в Україні |
| spellingShingle |
До історії архівної справи в Україні До історії архівної справи в Україні Ходоровський, М. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України: історія, джерельна база, сьогоднішні реалії Архіви України |
| description |
The article reflects the history of establishing the Central State Archives and Museum of Literature and Art of Ukraine, its main foundations and the structure of the source base. Special emphasis is made on CSAMLAU activities in terms of popularization of the archival documents as well as the top-priority issues to be immediately solved. |
| format |
Article |
| author |
Ходоровський, М. |
| author_facet |
Ходоровський, М. |
| author_sort |
Ходоровський, М. |
| title |
Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України: історія, джерельна база, сьогоднішні реалії |
| title_short |
Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України: історія, джерельна база, сьогоднішні реалії |
| title_full |
Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України: історія, джерельна база, сьогоднішні реалії |
| title_fullStr |
Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України: історія, джерельна база, сьогоднішні реалії |
| title_full_unstemmed |
Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України: історія, джерельна база, сьогоднішні реалії |
| title_sort |
центральний державний архів-музей літератури і мистецтва україни: історія, джерельна база, сьогоднішні реалії |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
До історії архівної справи в Україні |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26046 |
| citation_txt |
Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України: історія, джерельна база, сьогоднішні реалії / М. Ходоровський // Архіви України. — 2008. — № 1-2. — С. 50-58. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Архіви України |
| work_keys_str_mv |
AT hodorovsʹkijm centralʹnijderžavnijarhívmuzejlíteraturiímistectvaukraíniístoríâdžerelʹnabazasʹogodníšnírealíí |
| first_indexed |
2025-07-03T05:38:58Z |
| last_indexed |
2025-07-03T05:38:58Z |
| _version_ |
1836603030044147712 |
| fulltext |
До історії архівної справи в україні50
Михайло Ходоровський
Центральний державний арХів-Музей
літератури і МистеЦтва україни: історія,
джерельна база, сьогоднішні реалії
великий князь київський Ярослав Мудрий заснував при софійсько-
му соборі першу бібліотеку. Ця унікальна колекція рукописних книг не
збереглася до нашого часу. відродженою бібліотекою Ярослава Мудрого
подеколи називають нині Центральний державний архів-музей літератури
і мистецтва україни, який розташовано на території національного запо-
відника “софія київська”, в приміщенні колишньої бурси – архітектурної
пам’ятки XVIII ст.
архів-музей – одне з найбільших архівосховищ Європи літературно-
мистецького профілю. створенню цієї установи передували пропозиції,
по бажання громадськості, творчих спілок, які підтримали клопотання ар-
хівного управління при раді Міністрів урср щодо організації центру збе-
реження культурної спадщини.
Зокрема, правління спілки письменників україни в особі письменни-
ків о. Гончара та п. Загребельного у листі від 5 березня 1965 р. звернуло-
ся до заступника Голови ради Міністрів урср п. тронька з пропозицією
“…збудувати в центральному районі києва Державний республіканський
літературний музей-сховище, передбачивши в ньому читальні зали,
приміщення-сейфи для зберігання класичної рукописної спадщини, найсу-
часніші книгосховища”1. о. Гончар і п. Загребельний від імені правління
спу знову порушили це питання у листі від 8 січня 1966 р. до Голови
ради Міністрів урср в. Щербицького: “...найдоцільніше використати під
музей старовинне приміщення на території софійського заповідника, що
його займає зараз Центральний історичний архів урср (володимирська,
22-а) ... правління спілки письменників україни просить раду Міністрів
української рср:
1. прийняти постанову про створення Державного музею української
літератури й мистецтва.
2. Затвердити структуру і штати Державного музею української літера-
тури й мистецтва.
3. Закріпити за Державним музеєм української літератури й мистецтва
приміщення Центрального історичного державного архіву урср (володи-
мирська, 22-а), яке зараз звільняється”2.
4 травня 1966 р. постановою № 357, прийнятою радою Міністрів укра-
їнської рср, було створено Центральний державний архів-музей літерату-
ри і мистецтва урср. на виконання цієї постанови керівництво архівного
управління 13 травня 1966 р. сформувало дві робочі групи. першій з них,
у складі с. пількевича (керівник), і. Бутича, п. кириченка, М. савчен-
ка, і. косарєва і представників Міністерства культури та творчих спілок
республіки, доручалося до 1 червня 1966 р. розглянути структуру, штати
ЦДаМЛМ урср, другій, у складі М. тесленка (керівник), в. коновало-
© Михайло ходоровський, 2008
До історії архівної справи в україні 51
вої, М. Місермана, Г. рибалки та представників згаданого міністерства і
творчих спілок, було доручено в той же термін розробити положення про
архів-музей3.
Згідно з наказом начальника архівного управління від 27 липня 1967 р.
ЦДаМЛМ урср розпочав свою діяльність з 1 серпня 1967 р. і роз мі-
щувався в приміщенні колишньої бурси. Згаданим наказом директором
архіву-музею було призначено Л. проценко4. відповідно до штатного роз-
пису, затвердженого 31 липня 1967 р., адміністративно-управлінський пер-
сонал архіву-музею становив 3 одиниці, відділ комплектування і обліку
документальних матеріалів – 4 одиниці, відділ фондів – 3 одиниці.
постановою ради Міністрів української рср від 27 серпня 1968 р.
№ 451 архівному управлінню за погодженням з Міністерством культури
урср і творчими спілками республіки доручалося затвердити положен-
ня про Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва урср.
Цією постановою міністерства і відомства урср було зобов’язано пере-
дати до архіву-музею документальні матеріали, що стосуються його про-
філю, які до того часу зберігалися в музеях, бібліотеках, інших установах.
Згадана постанова також обумовлювала, що надалі всі документи діячів
української літератури і мистецтва зберігатимуться в Центральному дер-
жавному архіві-музеї літератури і мистецтва україни.
28 листопада 1968 р. архівне управління затвердило положення про
ЦДаМЛМ урср, яке визначило склад його документів, джерела комп-
лектування, основні завдання установи. ЦДаМЛМ урср мав виконува-
ти також не властиву архівам функцію музейної установи. Щодо цього
в положенні зазначено: “...створює на основі документальних матеріалів
архіву-музею експозиції, з вільним доступом відвідувачів, за допомогою
яких розв’язує завдання науково-освітньої та ідейно-виховної роботи се-
ред трудящих”5.
перші надходження друкованих видань започаткували при ЦДаМЛМ
урср науково-довідкову бібліотеку. отже, було створено багатопрофіль-
ну установу (архів, музей, бібліотека), яка за своєю структурою не мала і
не має до сьогодні аналогів у архівній практиці.
серед перших працівників ЦДаМЛМ урср – с. попель, М. Філонен-
ко, к. Єрмоленко, с. Забужко, і. акопова, М. новиченко, Г. панківська,
Г. Міхнушова. велику організаційно-практичну роботу проводила перший
директор ЦДаМЛМ україни Л. проценко.
у 1967 р. до архіву-музею надійшло на державне зберігання 845 кг
архівних документів (надалі підрахунок нових надходжень почали вести
в одиницях зберігання). із Центрального державного історичного архіву,
м. київ до ЦДаМЛМ урср було передано фонди т. Шевченка, Б. Грін-
ченка, Л. Яновської, З. тулуб, з Державного архіву м. києва – фонд всеу-
країнського державного польського театру та ін., із Центрального держав-
ного архіву вищих органів влади та управління – фонд кооперативного
видавництва пролетарських письменників “Гарт”. Загалом таких докумен-
тів було отримано з інших архівосховищ обсягом до 2 000 од. зб.
“Будуть в цьому приміщенні і ювілеї, і зустрічі, і перерізання стрічок
при відкритті експозиції музею, – писала Л. проценко, – але назавжди
залишиться за ним основне завдання – збирання документальних матеріа-
До історії архівної справи в україні52
лів. архів-музей має добрих друзів, які допомагають йому в збиранні до-
кументів порадами, конкретними діями: о. Гончар, Г. кочур, о. Засенко,
М. Шу мило, дружина остапа вишні (в. Маслюченко-Губенко. – М. Х.),
Л. коваленко. За півроку встановлено контакти більш як з 150 особами”6.
З метою забезпечення збереженості нових надходжень 16 жовтня
1967 р. було виділено сховище для документів ЦДаМЛМ урср. Цього
ж року було складено список установ і організацій, документи яких під-
лягають прийманню на державне зберігання до архіву-музею. однак пріо-
ритетним напрямком діяльності ЦДаМЛМ урср на першому етапі зали-
шалось комплектування документами особового походження.
у 1974 р. були складені списки фондоутворювачів, документи яких
можуть протягом 15–20-ти років збагатити джерельну базу архіву-музею.
вжиті заходи виявились ефективними. у 1974 р. на постійному зберіганні
в архіві-музеї перебували 75,4 тис. од. зб., у 1981 р. – 129,8 тис. од. зб., у
1984 р. – 162,4 тис. од. зб.
починаючи з другої половини 1970-х рр. магістральний шлях діяль-
ності ЦДаМЛМ урср визначали досвідчені архівісти – директор (1977–
1999) М. крячок, заступник директора (1976–1995) З. сендик. поряд з
документами особового походження значно зросли обсяги надходжень
управлінської документації. За свідченням М. крячка, було налагоджено
“діяльність госпрозрахункового відділу з упорядкування на науковому рів-
ні документів в установах, організаціях, творчих спілках профілю комп-
лектування ЦДаМЛМ урср”7.
у 1983 р. на державне зберігання до архіву-музею передали докумен-
ти 67 установ і організацій. упродовж наступного десятиліття таких уста-
нов і організацій стало чи не вдвічі більше. однак рішенням колегії Голо-
вархіву україни від 12 жовтня 1994 р. зі списку джерел комплектування
ЦДаМЛМ україни були вилучені й передані до Державного архіву м. ки-
єва культурно-мистецькі заклади, що фінансувалися за рахунок міського
бюджету. в наступне п’ятиріччя зі списку джерел комплектування були
виключені організації, що припинили свою діяльність або були реорганізо-
вані, зокрема перетворені на структурні підрозділи інших організацій.
на нинішньому етапі на постійному зберіганні в архіві-музеї знахо-
дяться фонди 115-ти установ і організацій (113 326 од. зб.). За хроноло-
гією слід спочатку згадати фонди дореволюційних установ і організацій з
постійним складом документів: київського товариства старожитностей і
мистецтв, київського відділення російського музичного товариства, Ди-
рекції київського постійного театру, київського відділення імператорсько-
го російського музичного товариства, київського товариства заохочування
художників, Лук’янівського народного дому, Житомирського російського
драматичного товариства та ін.
До цієї категорії належать також фонди установ і організацій, які при-
пинили свою діяльність наприкінці 1920-х – у 1930-х рр.: асоціації ху-
дожників “Червона україна”, української державної філармонії, всеукра-
їнського кооперативного трудового товариства “художник”, видавництв
“Гарт”, “Західна україна”, “художня література”, журналу “Мистецька
трибуна” та ін.
До історії архівної справи в україні 53
Більшість фондів установ і організацій були започатковані у другій
половині минулого століття і продовжують поповнюватись у наш час.
серед них – фонди комітету із національної премії україни ім. т. Шев-
ченка, Фонду культури, державного підприємства “українське агентство з
авторських і суміжних прав”, національної філармонії, творчих спілок –
архітекторів, журналістів, кінематографістів, композиторів, письменників,
художників, театральних діячів, а також театрів, танцювальних, хорових
колективів, оркестрів, концертних об’єднань, цирків, кіностудій, видав-
ництв, редакцій газет, журналів та ін. у них сконцентровані стенограми,
протоколи засідань, нарад, з’їздів, документи про проведення декад, тиж-
нів, днів української культури як у колишніх союзних республіках, так і
в зарубіжних країнах, про відзначення ювілеїв та увічнення пам’яті діячів
літератури і мистецтва, видавничі тематичні плани, внутрішні рецензії, ру-
кописи літературних творів, не спотворені цензурними купюрами, листу-
вання, ілюстрації та ін.
складовою джерельної бази архіву-музею є 1 269 особових фондів ді-
ячів культури (172 174 од. зб.). високомистецькі зразки української класи-
ки зосереджені в особових фондах письменників т. Шевченка, Л. Борови-
ковського, Б. Грінченка, к. Думитрашка, і. нечуя-Левицького, і. Франка,
Марка Черемшини, п. Чубинського, Л. Яновської, діячів театру М. кро-
пивницького, с. тобілевич, композиторів к. стеценка, М. тутківського,
композитора та історика М. аркаса, художників Г. Дядченка, і. їжакевича,
Ф. красицького, Ю. Маковського, архітектора п. альошина, в родинних
фон дах алчевських, Язєвих, требінських, стадників, Шиповичів, Беретті
та ін.
найповнішим за обсягом і змістом матеріалів є особовий фонд п. ти-
чини, в якому зберігаються автографи його віршів, опублікованих у збір-
ках “плуг”, “вітер з україни”, “Чуття єдиної родини”, “сталь і ніжність”,
“перемагать і жить”, “і рости, і діяти”, поем “Шевченко і Чернишевський”,
“сковорода”, листи, документи про громадську діяльність, фотографії, об-
разотворчі матеріали та ін.
події українського громадсько-політичного, культурного життя хх ст.
висвітлюють документи особових фондів митців різних поколінь: пись-
менників Б. антоненка-Давидовича, М. Бажана, а. Головка, о. Гончара,
письменника і кінорежисера о. Довженка, і. Драча, в. Еллана-Блакитного,
М. Зерова, Г. косинки, М. куліша, а. Малишка, і. Микитенка, Б. олійника,
остапа вишні, п. панча, Л. первомайського, в. підмогильного, Є. плуж-
ника, в. поліщука, М. рильського, в. симоненка, Ю. смолича, в. сосюри,
М. стельмаха, в. стуса, братів Гр. та Г. тютюнників, в. Чумака, Ю. Янов-
ського та ін.; перекладачів Є. Дроб’язка, Г. кочура, Б. тена; скульпторів і
архітекторів о. вербицького, в. Заболотного, в. Бородая, Г. петрашевич,
скульптора, кінорежисера, драматурга і. кавалерідзе; художників о. Бого-
мазова, а. Горської, М. Глущенка, М. Дерегуса, в. Єрмилова, в. Зарецько-
го, в. касіяна, а. петрицького, М. приймаченко, о. хвостенка-хвостова;
композиторів о. Білаша, Б. Лятошинського, братів Г. та п. Майбородів,
і. карабиця, п. козицького, Л. ревуцького, представників театральної
династії Юрів, режисера і актора в. василька, акторів Є. пономаренка,
Б. романицького, н. ужвій, співаків Б. Гмирі, М. Донця, і. паторжинсько-
До історії архівної справи в україні54
го, в. Яременка, бандуристів, кобзарів а. Бобиря, п. носача, М. опришка
та чимало інших.
в архіві-музеї зберігаються особові фонди науковців: істориків
о. анд рієвського, і. каманіна, М. ткаченка, с. Юшкова, літературознав-
ців о. Бі лецького, Г. вервеса, М. Гудзія, М. Жулинського, Л. коваленка,
Г. Май фета, Л. новиченка, Є. Шабліовського; бібліографів М. плевака,
Ю. Ме женка; мовознавців Й. Багмута, п. Горецького, М. Грунського,
М. Жов то брюха; мистецтвознавців і. врони, Л. владича, п. Мусієнка;
музикознавців в. Довженка, Л. кауфмана, с. павлюченка; театрознавців
п. руліна, о. киселя, Й. кисельова та ін.
у перші роки існування архіву-музею відомий архівіст, археограф
і. Бу тич передав до нього на державне зберігання невелику частину празь-
кого архіву: друкарські відбитки зразків вітчизняної книжкової графіки,
які впродовж 1920–1930-х рр. зберігались в українських установах того-
часної Чехо-словаччини. набагато пізніше, вже за часів незалежності на-
шої держави, розгорнулось інтенсивне комплектування документами за-
рубіжної україніки. З австралії, Бразилії, великобританії, канади, Латвії,
німеччини, росії, сШа, Франції, Чехії одержано матеріали більш як 60-ти
представників української діаспори: письменників Е. андієвської, і. Багря-
ного, і. Барки, в. вовк, в. некрасова, о. ольжича, р. рахманого, у. сам-
чука; художників Л. Морозової, М. радиша; скульпторів і. капшученка,
М. паращука; композиторів і. весоловського, а. Дербиша; танцюриста,
хореографа, кінорежисера в. авраменка та ін. при цьому чимало нових
надходжень з-за кордону потрапляють до архіву-музею завдяки співпраці
з Державною службою контролю за переміщенням культурних цінностей
через державний кордон україни.
До колекції, переданої і. Бутичем, пізніше додалися колекція народ них
пісень, зібраних Г. Ячницьким (1897–1919) та велика за обсягом збірка
екслібрисів, зібраних р. олексіївим, а також комплекс документів “укра-
їнський некрополь”. у 1992 р. в архіві-музеї було сформовано колекцію
документів, що надійшли з відомчих архівів прокуратури, суду та органів
кДБ урср, переважно в копіях. ідеться про агентурні донесення до ре-
пресивних органів про о. Довженка, кримінальні справи, протоколи до-
питів учасників правозахисного руху о. Заливахи, і. калинця, Г. кочура,
Л. Лук’яненка, в. стуса та ін.
До 2001 р. в архіві-музеї зберігалася колекція під назвою “Матеріа-
ли діячів західноєвропейського мистецтва і літератури хVі–хіх ст.”. Ці
документи були передані до архіву-музею у квітні 1973 р. з бібліотеки
київської консерваторії, куди вони, у свою чергу, потрапили як переміще-
ні з німеччини. відповідно до постанови кабінету Міністрів україни від
18 вересня 2001 р. № 1202 “про вилучення документів з національного
архівного фонду та передачу їх урядові Федеративної республіки німеч-
чини” 5 119 од. зб. цієї колекції було передано до Державної бібліотеки в
Берліні. німецька сторона погодилася залишити в архіві-музеї 34 од. зб.:
музичні твори М. Березовського, Й. Ельснера, зібрання народних пісень
і. прача та ін. Мікрофільм усіх інших матеріалів колекції нині зберігається
в архіві-музеї як складова частина наФ україни.
До історії архівної справи в україні 55
Бібліотечний фонд ЦДаМЛМ україни налічує 103 474 книги,
78 042 при мірники журналів, 2 422 підшивки газет. особливістю науково-
до від кової бібліотеки архіву-музею є те, що вона сформувалася переважно
на основі приватних колекцій. Зібрано понад 7 тис. книг з дарчими на-
писами. серед раритетів – Біблія, видана у XVIII ст., прижиттєві видан-
ня “кобзаря” т. Шевченка (1860), “Чорної ради” п. куліша (1857). серед
друкованих видань особливо зворушують прошиті кулями “вершники”
Ю. Яновського, знайдені на полі бою в загиблого бійця андрія ткача,
“рай дуга” в. василевської, що читалась і перечитувалась у військовому
шпиталі.
Музейний фонд ЦДаМЛМ україни (20 751 музейний предмет) широ-
ко представлений у комплексі меморіальних кабінетів діячів української
культури. виставкові зали прикрашають полотна М. Глущенка, Г. Дяд-
ченка, т. Жаспар, Д. Жудіна, і. їжакевича, Ф. красицького, в. Масляни-
кова, М. Мурашка, в. овчинникова, к. трохименка, серія портретів діячів
культури роботи і. тартаковського, скульптурні погруддя Г. сковороди
(скульпт. і. кавалерідзе), о. Довженка (скульпт. в. Мухіна).
Експонується також скульптурне погруддя видатного українського
істо рика, археолога, архівіста в. антоновича. у 1890 р. цей високомистець-
кий твір за ініціативою одеського відділення “Громади” коштом мецената
в. тарновського виготовив італійський професор різьбярства Луїджі Йорі-
ні. За радянських часів погруддя в. антоновича було понівечене й облите
фарбою. працівникам архіву-музею вдалося відшукати твір Л. Йоріні на
території “софії київської”, згодом він був відреставрований скульпто-
ром Б. Микитенком.
увагу відвідувачів привертає альбом зі зразками автентичних виши-
вок, які прикрашали сорочки корифеїв українського театру XIX–XX ст.
і. карпенка-карого, М. Заньковецької, М. садовського, п. саксаганського,
зібраних актрисою театру і письменницею с. тобілевич.
на музичних вечорах в архіві-музеї звучать гітара в. сосюри, а також
баян а. Малишка і фортепіано п. Майбороди – свідки творчої співдруж-
ності композитора і поета, авторів багатьох популярних пісень, зокрема
“пісні про рушник”.
Збереженість архівних документів, друкованих видань, музейних пред-
метів у ЦДаМЛМ україни забезпечують спеціальні сховища, які мають
відповідне обладнання: металеві стелажі з легкопересувними полицями,
відповідні засоби пожежегасіння. систематично здійснюються перевірка
наявності та аналіз фізичного стану архівних документів, книг, журналів,
газет, музейних предметів. у разі незадовільного фізичного стану нових
надходжень їх реставрують у лабораторії забезпечення збереженості до-
кументів.
Щорічно працівники ЦДаМЛМ україни здійснюють підготовку понад
15-ти документальних виставок, персональних і тематичних. їхнє відкрит-
тя відбувається за участю державних і культурних діячів не тільки в архіві-
музеї, але й у Будинку уряду україни, національному палаці “україна”,
національній опері україни, палаці мистецтв “український дім”, Будинку
вчених нан україни, київському міському Будинку вчителя.
До історії архівної справи в україні56
За останні роки за ініціативою Державного комітету архівів україни
на базі архіву-музею створено ґрунтовні експозиції за участю інших архів-
них установ, присвячені визначним подіям в житті українського народу,
нашої держави: “українці на терені росії”, “нашого цвіту – по всьому сві-
ту”, “українсько-німецькі історичні зв’язки”, “українсько-чеські історичні
зв’язки”, “Щедрий вечір, добрий вечір”, “тузла – земля українська”, до
70-річчя Голодомору в україні (1932–1933), до Дня проголошення неза-
лежності україни, до 60-річчя визволення києва від нацистів, до 60-річчя
переселення кримських татар, “скарби, повернуті народу україни” та ін.
Чимало виставок підготував Літературно-меморіальний будинок-
музей письменника о. корнійчука (ЛМБМк), який відкрився у 1975 р.
в селі плюти обухівського району київської області на засадах філіалу
ЦДаМЛМ. Експозиція ЛМБМк висвітлювала життєвий шлях, літературну
творчість і громадську діяльність о. корнійчука та його дружини, пись-
менниці в. василевської. у 1999 р. на базі будинку-музею було створено
відділ “Літературно-мистецькі плюти” з більш широким колом діяльності.
Цей структурний підрозділ виконує роботу зі збирання і використання ма-
теріалів, пов’язаних з життям і творчістю діячів української культури, які
жили і працювали на обухівщині. серед найвідоміших заходів відділу –
організація щорічного літературно-мистецького свята “весна в плютах”.
Документи ЦДаМЛМ україни використовуються в наукових, соці-
ально-культурних цілях. співробітники архіву-музею здійснюють інфор-
мування зацікавлених установ та організацій про матеріали з актуальної
тематики, виконують тематичні запити та запити соціально-правового
характеру, готують статті, публікації, радіо- та телепередачі. на основі
джерельної бази архіву-музею видано документальні збірники: “З архіву
п. Г. ти чини” (1990), “из эпистолярного наследия в. и. вернадского”
(1991), “параджанов с. Злет, трагедія, вічність: твори, листи, документи,
спогади” (1994), “олександр Довженко. Зачарована Десна. кіноповість.
Щоденник” (1996), “Збережемо тую славу. Громадський рух за увічнення
історії українського козацтва в другій половині 50-х – 80-х рр. хх ст.”
(1997), “тернистим шляхом до храму. олесь Гончар в суспільно-по лі-
тичному житті україни 60-х – 80-х рр. хх ст.” (1999).
нині відповідно до розпорядження Держкомархіву україни від
31.03.2008 р. № 01–625 “про виконання плану спільних заходів Держав-
ного комітету архівів україни та Федерального архівного агентства ро-
сійської Федерації” здійснюється підготовка нового видавничого проекту.
Йдеться про створення спільно з російськими архівістами та співробітни-
ками Державного архіву служби безпеки україни документального збір-
ника “повість полум’яних років олександра Довженка”.
Документи архіву-музею видаються для вивчення до читального залу.
пошук документів полегшує система каталогів. у ЦДаМЛМ україни впер-
ше серед архівних установ було створено автоматизовану інформаційно-
пошукову систему, електронні бази даних якої містять відомості про доку-
менти стосовно 38 798 осіб. підготовлено і видано два випуски путівника
по фондах ЦДаМЛМ україни (2003, 2005).
архів-музей діє і як методичний центр, надаючи кваліфіковану допо-
могу творчим спілкам, іншим літературно-мистецьким установам в органі-
До історії архівної справи в україні 57
зації діловодства, науково-технічному впорядкуванні документів, здійснює
контроль за дотриманням відповідних нормативних актів щодо приймання
документальних матеріалів на державне зберігання.
сьогоднішні реалії архіву-музею позначені й певними проблемами.
так, у попередні періоди питання розподілу архівів видатних діячів куль-
тури між державними установами вирішувалось на урядовому рівні. Зо-
крема, окремими постановами ради Міністрів урср від 13 липня 1972 р.,
26 травня 1975 р., а також від 6 вересня 1975 р. до ЦДаМЛМ були пере-
дані архіви о. корнійчука, в. василевської, п. тичини. від часу утворення
Літературного музею великі документальні зібрання почали потрапляти і
до цієї установи. Йдеться, зокрема, про унікальну колекцію матеріалів по-
ета М. терещенка, архів одного з найвідоміших українських перекладачів
М. Лукаша. умови їхнього зберігання у цьому музеї викликали занепоко-
єння громадськості, що знайшло своє відображення у пресі.
необхідно визначитися з творчою документацією, яка залишається у
відомчих музеях. так, не відповідають існуючим вимогам умови зберігання
документів у музеях національної кіностудії художніх фільмів ім. о. Дов-
женка, національного театру російської драми ім. Лесі українки. на думку
фахівців архіву-музею, настав час щодо створення координаційної ради з
представників Держкомархіву україни та Міністерства культури та туриз-
му україни з проблем формування національного архівного фонду.
Щорічні звіти, кількісні показники про досягнуті результати живляться
самовідданою працею фахівців, безпосередніх виконавців накреслених за-
вдань. у різні роки на різних посадах чимало прислужилися архіву-музею
с. Белевич, р. Боднар, а. Булгакова, в. вервес, н. возна, М. воробйов,
с. Гальченко, Г. Духновська, с. іллічевський, а. калабаліна, т. ко вальова,
р. корогодський, с. кущ, т. Мацан, М. савчук, п. свергіна, с. слю сар,
в. толстов та ін. набули досвіду, творчої зрілості ті, хто прийшов на зміну
старшому поколінню: в. авраменко, о. алексєєнко, в. Заремба, о. Лов-
чинська, т. Малярчук, т. назаренко, н. павленко, о. павлова, о. рачков-
ська, с. руденко, т. снєжкова, Л. третьякова, т. хардаєва, Л. харалампо-
ва, в. Шепелюк та ін. ЦДаМЛМ україни не схибив з обраного шляху під
орудою нових керівників – директорів Ю. кулініча (1999–2005), Л. скрип-
ки (з 2005).
у професіоналізмі, згуртованості колективу, спадкоємності поколінь
вбачаємо запоруку подальшої успішної діяльності унікальної за структу-
рою і джерельною базою багатопрофільної установи – Центрального дер-
жавного архіву-музею літератури і мистецтва україни.
1 ЦДаМЛМ україни, ф. 590, оп. 1, од. зб. 607, арк. 6.
2 там само, од. зб. 649, арк. 2.
3 ЦДаво україни, ф. 14, оп. 2, спр. 1919, арк. 2.
4 там само, арк. 99.
5 ЦДаМЛМ україни, ф. 673, оп. 1, од. зб. 19, арк. 7.
6 там само, од. зб. 17, арк. 3.
7 Крячок М. слово про архівіста, що передчасно пішов з життя // студії з
архівної справи та документознавства. – 1999. – т. 4. – с. 216.
До історії архівної справи в україні58
Khodorovskyi M.
The Central State Archives and Museum
of Literature and Arts of Ukraine:
History, Source Base, Current Situation
The article reflects the history of establishing the Central State Archives and Muse-
um of Literature and Art of Ukraine, its main foundations and the structure of the source
base. Special emphasis is made on CSAMLAU activities in terms of popularization of
the archival documents as well as the top-priority issues to be immediately solved.
|