Особовий архівний фонд та бібліотечна колекція С. І. Маслова як складова вітчизняної культурної спадщини

The article presents the importance of the personal archive and private library of the outstanding bibliologist, archivist, bibliolographer and philologist S. I. Maslov as the sources of great historical value. The article analyzes the biography and career of Ukrainian scientist.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Ємчук, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2009
Schriftenreihe:	Архіви України
Schlagworte:	З історіЇ архівів та архівних зібрань
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26060
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Особовий архівний фонд та бібліотечна колекція С. І. Маслова як складова вітчизняної культурної спадщини / О. Ємчук // Архіви України. — 2009. — № 1-2. — С. 105-115. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-26060
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-260602013-02-13T02:56:38Z Особовий архівний фонд та бібліотечна колекція С. І. Маслова як складова вітчизняної культурної спадщини Ємчук, О. З історіЇ архівів та архівних зібрань The article presents the importance of the personal archive and private library of the outstanding bibliologist, archivist, bibliolographer and philologist S. I. Maslov as the sources of great historical value. The article analyzes the biography and career of Ukrainian scientist. 2009 Article Особовий архівний фонд та бібліотечна колекція С. І. Маслова як складова вітчизняної культурної спадщини / О. Ємчук // Архіви України. — 2009. — № 1-2. — С. 105-115. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26060 uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З історіЇ архівів та архівних зібрань З історіЇ архівів та архівних зібрань
spellingShingle	З історіЇ архівів та архівних зібрань З історіЇ архівів та архівних зібрань Ємчук, О. Особовий архівний фонд та бібліотечна колекція С. І. Маслова як складова вітчизняної культурної спадщини Архіви України
description	The article presents the importance of the personal archive and private library of the outstanding bibliologist, archivist, bibliolographer and philologist S. I. Maslov as the sources of great historical value. The article analyzes the biography and career of Ukrainian scientist.
format	Article
author	Ємчук, О.
author_facet	Ємчук, О.
author_sort	Ємчук, О.
title	Особовий архівний фонд та бібліотечна колекція С. І. Маслова як складова вітчизняної культурної спадщини
title_short	Особовий архівний фонд та бібліотечна колекція С. І. Маслова як складова вітчизняної культурної спадщини
title_full	Особовий архівний фонд та бібліотечна колекція С. І. Маслова як складова вітчизняної культурної спадщини
title_fullStr	Особовий архівний фонд та бібліотечна колекція С. І. Маслова як складова вітчизняної культурної спадщини
title_full_unstemmed	Особовий архівний фонд та бібліотечна колекція С. І. Маслова як складова вітчизняної культурної спадщини
title_sort	особовий архівний фонд та бібліотечна колекція с. і. маслова як складова вітчизняної культурної спадщини
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2009
topic_facet	З історіЇ архівів та архівних зібрань
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26060
citation_txt	Особовий архівний фонд та бібліотечна колекція С. І. Маслова як складова вітчизняної культурної спадщини / О. Ємчук // Архіви України. — 2009. — № 1-2. — С. 105-115. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
series	Архіви України
work_keys_str_mv	AT êmčuko osobovijarhívnijfondtabíblíotečnakolekcíâsímaslovaâkskladovavítčiznânoíkulʹturnoíspadŝini
first_indexed	2025-07-03T05:39:51Z
last_indexed	2025-07-03T05:39:51Z
_version_	1836603085126893568
fulltext	З ІСТОРІї АРХІВІВ ТА АРХІВНИХ ЗІБРАНЬ 105 Оксана ємчук ОсОбОвий АрхівНий ФОНд тА бібліОтЕчНА кОлЕкЦія с. і. мАслОвА як склАдОвА вітчиЗНяНОї кулЬтурНОї сПАдщиНи Активний процес звернення до витоків національної культури, ви- вчення творчого шляху українських вчених, громадських діячів та пе- дагогів стрімко розпочався наприкінці ХХ століття та продовжується донині. Дослідження особових фондів видатних українських вчених, особливості їх формування, структура, склад, джерелознавча цінність поглиблюють знання вітчизняної історії. На базі комплексних загаль- нонаукових та спеціальних методів історичного джерелознавства ви- вчення особових фондів дає можливість всебічно з’ясувати внесок осо- би у роз виток національної науки, культури, залучити до наукового обігу невідомі джерела. Сергій Іванович Маслов (1880–1957) – видатний книгознавець, ар- хівознавець, бібліограф, літературознавець та педагог залишив значну наукову спадщину. Автор понад 100 наукових праць присвятив науко- вій роботі понад 55 років. Переважна більшість його спадщини збері- гається в особовому фонді С. І. Маслова (ф. 33) в Інституті рукопису Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського НАНУ, який складаєть- ся з 8351 од. зб. Інші наукові праці і документи С. І. Маслова зберіга- ються у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України, Державного архіву м. Києва, Відділу рукописів Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Державного музею книги та друкарства України, у приватних архівах та ін. Також вчений залишив велику бібліотеку, що налічує 13165 видань та зберіга- ється у Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського. Наукові праці С. І. Маслова у переважній більшості мають універ- сальний характер. Вони стосуються книгознавчих, бібліографічних, іс- торичних, літературознавчих, архівознавчих, філологічних дисциплін. життєвий та творчий шлях С. І. Маслова вважається прикладом відда- ності українській науці та зразком академізму наукових праць. Багато вчених, дослідників зверталися до біографії та наукового доробку ви- датного книгознавця, наприклад, Г. Ковальчук, Н. Королевич, І. Кор- нейчик, В. Крекотень, В. Колосова, І. Матяш, О. Онищенко, О. Клочко, Л. Рева, Н. Солонська, О. Степченко, С. Сороковська та ін1. Актуаль- ність теми нашого дослідження зумовлена потребою всебічного аналізу та оцінки творчого доробку С. І. Маслова, який досі в багатьох аспек- тах не втратив своєї цінності. © Оксана Ємчук, 2009 З ІСТОРІї АРХІВІВ ТА АРХІВНИХ ЗІБРАНЬ106 Особовий фонд С. І. Маслова (ф. 33), який охоплює документи від XV ст. до 50-х років XX ст., дбайливо впорядкований фондоутворю- вачем. З 1965 до 2000 року його поступово передавали в бібліотеку згідно із заповітом брат Василь Маслов, син Юрій Маслов, племінниця Ірина Лучник. Перше науково-технічне опрацювання фонду здійснив М. В. Геп пенер в 1968 році, описавши колекцію рукописів XV–XIX ст. Наступні дослідження зробили А. Адаменко, Т. Во ронкова, О. Степ- ченко та ін.2. Ці розвідки здебільшого стосувалися внеску С. І. Маслова у бібліотечну справу. Метою нашої статті є: висвітлення головних етапів формування особистості С. І. Маслова, які визначили різноманітність, масштаб та багатство його наукового доробку; огляд діяльності С. І. Маслова в ар- хівній справі; загальна характеристика особового архіву та бібліотеки вченого; демонстрація їх джерелознавчої цінності із залученням мало- відомих документів. С. І. Маслов народився в м. Ічні на чернігівщині в купецькій роди- ні. Сергій Іванович досліджував свій родовід досить ретельно, опису- вав членів родини до прапрадідів, місця захоронення, схеми кладовищ, епітафії тощо3 . Значну роль у формуванні інтересів маленького Сергія відіграв вітчим Геннадій Іванович Карамзін. Він подарував йому “Исто- рию Малороссии” М. М. Бантиша-Каменського, яка започаткувала його майбутню велику бібліотеку. Дядько Сергія Івановича з боку матері, Василь Никифорович Александренко (1861–1909), професор міжнарод- ного права Варшавського університету, подорожував з племінником до Криму у 1892 році. Докладний опис Дніпрових порогів, Катеринослава, Криму став першим твором Сергія, започаткувавши майбутні численні етнографічні, фольклорні, архівні дослідження4. З дитинства С. І. Маслов писав щоденник. Вірші, афоризми, пісні, анекдоти, шаради, кольорові вирізки та малюнки з календарів поступо- во змінювалися на записи молитов, релігійних віршів, цитати з творів Пушкіна, Гоголя, Шевченка, Мережковського, жемчужнікова, виписки з сюжетів опер, записи українських пісень, нотатки з хімії, ботаніки та ін.5. В 1890–1898 роках Сергій навчався у Прилуцькій класичній чо- ловічій гімназії. чудово збережені атестати перших 6-ти класів та по- хвальні листи демонструють нам успіхи майбутнього вченого та цікаві для сучасних педагогів методи виховання дитини в ті часи6. Після закінчення Прилуцької гімназії у 1898 році Сергій вступив до хімічного відділу Київського політехнічного інституту, де захопив- ся ботанікою, морфологією та систематикою рослин. Це захоплення залишилося на все життя. Один із своїх гербаріїв (близько 350 видів рослин) Сергій Іванович передав до м. Харків проф. В.І.Талієву для його праці “Определитель высших растений Европейской России”. В 1900 році Сергій переходить на перший курс природничого відді- З ІСТОРІї АРХІВІВ ТА АРХІВНИХ ЗІБРАНЬ 107 лу фізико-математичного факультету Імператорського університету Св. Володимира. 7 грудня 1900 року бере участь у студентській сход- ці, за що суворо покараний разом з іншими 183 студентами та, згідно з вироком суду, відданий у солдати. Служив у Луцьку рядовим 43-го Охотського піхотного полку. Спогади про ті хвилюючі події – цінне джерело для дослідників7. Перебуваючи на засланні, майбутній вчений зробив описи руїн Луцького замку, старовинних церков та решток ва- лів на Волині, досліджував народні звичаї, пісні та вислови, які склали понад 100 друкованих аркушів етнографічних та археологічних дослі- джень. Підсумувати перші бурхливі роки студентського життя можна словами Сергія Івановича: “Я был молод, мне было всего 20 лет, меня равно тянули к себе и тайны природы и прошлые страницы о жизни людей и я с жадностью, которая остывает уже в зрелом возрасте, искал все новой и новой работы”8. Головним учителем, другом, колегою, який вплинув на формуван- ня особистості С. І. Маслова, став академік В. М. Перетц, якого Сергій Іванович зустрів на 3-му курсі філологічного факультету в Семінарі російської філології. В Семінарі вивчали теоретичні питання історії та тео рії літератури, методи наукових досліджень, науково-критичні ви- дання пам’яток літератури і мови, відвідували архіви та бібліотеки, вели пошук маловідомих матеріалів. Особовий фонд С. І. Маслова містить багато документів стосовно цієї теми. В. М. Перетц організовував ви- їзди учасників Семінару до Петербурга, Москви, Полтави, житомира, Катеринослава та ін., де вони збирали пам’ятки літератури, укладали каталоги, покажчики, описи архівних джерел, виступали з доповідями. Семінар В. М. Перетца надавав студентам системні фундаментальні на- укові знання, сприяв розвитку теоретичних та практичних здібностей, об’єднував усіх учасників безмежною любов’ю до книги. Перші на- укові роботи в галузі гуманітарних дисциплін, широке коло інтересів, глибоке вивчення філософії, історії, літератури, різних мов в семінарах, польових дослідженнях, в архівах поступово підняли С. І. Маслова від здібного юнака до рівня серйозного дослідника, талановитого молодого вченого та визначили теми його наукової роботи. Серед головних наукових праць С. І. Маслова можна назвати такі ві- домі твори, як: “Лирники Полтавской и черниговской губерній”(1902), “Казание Мелетия Смотрицкого на честный погреб о. Леонтия Карпови- ча” (1908), “Наука Леонтія Карповича в неділю перед Різдвом” (1908), “Описание рукописей исторического общества Нестора-летописца” (1908), “Еще четыре проповеди Георгия Конисского” (1910), “К истории западно-русских типографий XVII века”(1911), “Библиотека Стефана Яворского”(1914), “Критико-библиографический обзор новейших тру- дов по славяно-русской библиографии и палеографии” (1918), “Укра- їнська друкована книга ХVІ−ХVIII ст.” (1925), “Каталог ювілейної ви- З ІСТОРІї АРХІВІВ ТА АРХІВНИХ ЗІБРАНЬ108 ставки українського друкарства”(1925), “Етюди з історії стародруків” (1925–1928), “К истории издания киевского синопсиса” (1927), “Всена- родна Бібліотека України та стародруки” (1927), “З історії бібліографії стародруків в половині XIX ст. (1929), “Вірші Кассіана Саковича “На жалостний погреб П. К. Сагайдачного”(1942), “Очерк истории украин- ской литературы второй половины ХVІ–ХVIII ст.” (1944), “Український філософ Г. С. Сковорода (1722–1794)” (1944), “М. В. Ломоносов – уче- ний, поет і філософ (До 235-річчя з дня народження)” (1946), “Сло- во о полку Ігоревім” і його художні переклади Х1Х–ХХ ст.” (1953), “Маловідомий український письменник кінця XVII – поч. XVIII ст. Іван Величковський”. Особовий фонд С. І. Маслова містить також нео- публіковані роботи, наприклад: “Мануил (Михаил) Козачинский и его “Трагедия о смерти последнего царя сербського Уроша V и о падении Сербского царства”, «“Наука, албо способ зложеня казаня” Иоанникия Галятовского в украинской и русской литературе XVII и XVIII ст.”», “Латинские и польские панегирики украинских писателей конца XVII и начала XVIII ст.”. Багато матеріалів особового фонду присвячено іс- торії України ХVІ–ХVIII ст., історичним постатям І. Мазепи, К. Розу- мовського, П. Орлика, київських митрополитів та ін. Колекція особово- го фонду (83 од. зб.) містить матеріали з піїтики, риторики, філософії, історії (укази, універсали, маніфести, дипломи, грамоти) різними мова- ми, конфесійні матеріали (житія святих, богословські трактати, пропо- віді) рукописів та стародруків ХV–ХІХ ст. Як відомо, С. І. Маслов дуже вимогливо ставився до публікації сво- їх досліджень, намагався досягти максимальної повноти, точності у ви- кладі матеріалу. Тому багато творів залишилося практично готових до друку. У 1984 році була надрукована одна з головних його праць “Ки- рилл Транквиллион-Ставровецкий и его литературная деятельность. Опыт историко-литературной монографии”9. Вагомий внесок у дослі- дження наукової спадщини С. І. Маслова зробила Г. І. Ковальчук. Серед її розвідок необхідно виділити публікацію «Про роботу С. І. Маслова над темою “П. П. Должиков та його бібліотека “Аптека для души”»10. Особовий фонд С. І. Маслова репрезентує громадську, педагогічну, службову діяльність в Київському університеті, Київському педагогіч- ному інституті, середніх навчальних закладах, Українському науковому інституті книгознавства, Всенародній бібліотеці, Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка та ін. С. І. Маслов був дійсним членом та керівником багатьох товариств, комісій, комітетів, зокрема Історичного товариства Нестора-літописця, Історико-літературного товариства при Київському університеті, Російського військово-історичного товариства, Комітету охорони пам’яток, Комітету для опису видань, що вийшли на терито- рії України в XVI–XVIII ст. та ін. Серед архівних матеріалів численні курси лекцій з філологічних дисциплін, доповіді, реферати, рецензії на роботи його сучасників з історичних, книгознавчих, філологічних тем. З ІСТОРІї АРХІВІВ ТА АРХІВНИХ ЗІБРАНЬ 109 Службове та приватне листування з багатьма видатними діячами науки і культури, архівні матеріали інших осіб, родичів, колег, друзів, фотографії, спогади можуть зацікавити дослідників, що вивчають біо- графії різних видатних українських вчених, діячів культури, наприклад: В. П. Адріанової-Перетц, І. Я. Айзенштока, Д. І. Багалія, О. І. Білець- кого, І. К. Білодіда, Л. А. Булаховського, М. С. Возняка, М. К. Гудзія, В. В. Данилевського, В. В. Дорошенко, М. К. Зерова, Є. П. Кирилюка, І. П. Крип’якевича, Ф. П. Максименка, Ю. О. Меженка, В. Л. Модза- левського, І. І. Огієнка, В. М. Перетца, Н. Д. Полонської-Василенко, П. М. Попова, М. Т. Рильського, П. Г. Тичини та ін. Автографи, порт- рети, візитні картки, запрошення, газетні вирізки, репродукції з кар- тин та ікон, афіші, об’яви, складають вагому частину особового фонду С. І. Маслова. Схеми розташування карток в бібліографічній картотеці, інвентар- ні книги особистої бібліотеки С. І. Маслова (1900-1954) свідчать про ретельну роботу фондоуворювача та вважаються зразком роботи з та- кими джерелами. Особовий фонд складається з різних за кількісним складом справ, які мають від одного до 200 і більше аркушів. Значна кількість справ поєднана тематично. Наприклад, справи № 6087-6181, що містять лис- ти В. М. Перетца до С. І. Маслова, об’єднані в єдиний пакет із 95 од. зб. Неперевершену джерелознавчу цінність мають документи особово- го архіву С. І. Маслова, які збережені на відміну від втрачених в роки війн, революції, більшовицького терору. Він робив власноручні копії важливих офіційних документів, детальний опис багатьох подій та ін. Особовий фонд містить також важливі матеріали, що стосуються роботи С. І. Маслова в архівній справі, якій він віддав багато зусиль. Так, у 1916 році С. І. Маслова обрали дійсним членом Саратовської вченої архівної комісії. Він плідно працював в архівах та книгосхови- щах Саратова в період евакуації 1915–1916 рр. У 1917 році С. І. Маслов рятував та досліджував архівні матеріали на Буковині та Галичині. У 1919 році працював у Археографічній секції підвідділу по ліквідації майна релігійних установ при Київському виконкомі. У 1922 році – очолював комісію з упорядкування архіву Київської контрольної па- лати. У 1923 році – читав лекції з палеографії на курсах архівних пра- цівників. У тяжкі роки Другої світової війни – працював завідувачем відділу історії літератури “академічного інституту літератури”, дослі- джував архіви та книгозбірні м. Уфи. С. І. Маслов підготував до друку розвідку про щоденники Ребелинських – уфимських літописців книги кінця XVIII ст. – початку XIX ст. Всюди, де працював вчений, він бо- ровся за збереження історичних пам’яток11. Серед документів особового архіву привертають увагу матеріали про Музей війни та революції. Навесні 1919 року при Київському уні- З ІСТОРІї АРХІВІВ ТА АРХІВНИХ ЗІБРАНЬ110 верситеті С. І. Маслов відкрив Музей війни та революції, включений у жовтні 1921 року до складу історичного кабінету під керівництвом О. П. Оглоблина. В серпні 1924 року Музей було передано до Комі- сії для збирання і вивчення матеріалів з історії жовтневої революції та історії Російської комуністичної партії. Помічниками С. І. Масло- ва були В. М. Базилевич та співробітники П. М. Попов, В. І. Маслов, М. Я. Ка линович та ін. Фонди поповнювалися газетами, агітаційними плакатами, брошурами, книжками революційної тематики, архівними документами. До Музею потрапили архівні фонди першої Київської гімназії, друкарні І. М. Кушнарьова. В перші роки архівного будівни- цтва С. І. Маслов проводив значну наукову і організаційну роботу, за- кликав всіх передавати архівні документи до Музею12. В 1920 році С. І. Маслов підготував статтю про Музей війни та революції, яка мала додаток – оголошення із закликом до всіх збирати музейні експонати. Важливо, що в тексті оголошення Музей називався “МУЗЕЙ-АРХІВ війни і революції”. Перелік матеріалів, які передавали в Музей, ми наводимо нижче як свідчення різноманітності музейного фонду: “1) Відозви, об’яви, плакати; 2) Малюнки, карикатури, гравюри, картки; 3) Газети, журнали, книжки і ріжну літературу, як українську, так і на інших мовах; 4) Прапори з ріжними написами, а також ріжні стрічки і інші від- знаки (жетони всяких днів-зборів на ріжні фонди, ювілейні ...); 5) Фотографії з фронту, знимки з ріжних процесій, портрети полі- тич них діячів (письменників, організаторів, представників з’їздів) і т.д.; 6) Військова зброя, як цінна, так и пошкоджена на війні; 7) Спомини про ріжні події, щоденники і ріжні листи; 8) Військова одежа нашого часу: (форма російського вояка: піхо- тинця, кавалериста, артилериста, сапера і других, форми закордонних вояків)”13. Вчений зробив ґрунтовне дослідження плакатів, описав понад 100 плакатів 1920-х років, які видавалися у Києві відділами політич- ної пропаганди14. Архів містить відомості про всі існуючі в Києві ви- давництва, посилання на різні статті, зокрема про англійські плакати того часу, цитати автора багатьох плакатів Д. Бєдного, газетні вирізки 20-х років про конкурси плаката. Наприклад, в газеті “Известия” від 18.03.1920 р., № 72 було опубліковано оголошення про конкурс плака- та на такі теми: “ 1. Польське панство та українське селянство. 2. Петлюра продає Україну. 3. Бандити працюють на Денікіна, Петлюру і польських панів… Премія до 15 тис. руб.”15. З ІСТОРІї АРХІВІВ ТА АРХІВНИХ ЗІБРАНЬ 111 С. І. Маслов зробив внесок у історичну хронографію. Ми знахо- димо в архіві ретельні дослідження такого джерела, як календарі, із залученням відомостей про сонячну систему, планети, світову історію складання календаря. Особливу увагу він приділяв календарям 18 ст., звертаючись до багатьох писемних джерел. Серед цікавих матеріа- лів про календарі можна розповісти про аркуш із невідомого Санкт- Петербурзького видання 1846 року від 12 грудня, в якому автор Петро Воробйов з дозволу цензора А. Очкіна склав дві таблиці святкування Великодня та православних свят і постів. Детальна інструкція для чи- тачів вражає лаконічним та зрозумілим стилем мови і ймовірно дава- ла змогу легко користуватися таблицями “празднования Пасхи с 1800 года до 2332-го и навсегда греко-российскою церковью”16. Багато документів особового фонду С. І. Маслова присвячено іс- торії м. Києва. Він збирав різні матеріали про місто, про історію Ки- ївського університету, театр, діяльність видатних людей Києва та ін. Вагому частину таких документів складають бібліографічні матеріали. Наприклад, особливу увагу С. І. Маслов приділяв київському виданню 1847 року “Обозреніє Кієва въ отношеніи къ древностямъ, изданное по Высочайшему соизволенію кіевскимъ гражданськимъ губернаторомъ Іваном Фундуклеемъ”17. Вчений залишив важливу інформацію про на- селення міста, навчальні заклади, будівництво та загальну кількість різ- них споруд, стан торгівлі, діяльність генерал-губернаторів. Помітним фактом у плідній роботі генерал-губернатора Д. Г. Бібікова С. І. Мас- лов вважав заснування в 1852 році Київського Центрального Архіву18. Серед інформаційних джерел особового фонду С. І. Маслова необ- хідно виділити його працю “Киевский некрополь”19, яка містить описи київських кладовищ, могил, пам’ятників, бібліографічні матеріали, та- кож опис кладовища м. Прилуки, могили академіка В. М. Перетца в м. Саратові, різних могил священиків. Додаються фотографії, газетні вирізки, епітафії, пародії. Наприклад, вирізка з газети “Більшовик” від 06.09.1935 р. розповідає про занедбаність кладовища Аскольдової мо- гили в Києві20. Проблема збереження пам’ятників, вшанування нашого минулого завжди турбували вченого. Важливо, що С. І. Маслов не вважав себе професійним колекціо- нером, тому що особовий фонд та бібліотека фактично стосуються всіх тем його наукової, громадської та педагогічної діяльності. Але, як справедливо засвідчує Є. Рукавіцина, у творчій біографії С. І. Маслова “помітна зацікавленість приватними колекціями як в організаційному, так і науковому аспектах”21. Серед тих документів, які безпосередньо не були пов’язані з науко- вою роботою С. І. Маслова, ми знаходимо його позначки, зауваження, додатки, важливі посилання. До таких матеріалів можна віднести щоден- ник невідомої київської гімназистки, написаний 1−31 червня 1889 року З ІСТОРІї АРХІВІВ ТА АРХІВНИХ ЗІБРАНЬ112 під Києвом. Щоденник потрапив до С. І. Маслова в 1937 році. Дівчин- ка писала про своє перебування на дачі влітку, детально розповідала про щоденні розваги, своїх подруг, побут заможної київської родини. Сергій Іванович звертає, увагу на окремі думки дівчини, наприклад: “Видно, среди каждого народа есть свои хорошие и дурные люди!”22. Також помічає, що в даті відкриття пам’ятника Б. Хмельницькому в Києві, про яке згадує автор, є помилка. Окремий інтерес істориків, дослідників можуть викликати безпо- середні носії інформації в особовому фонді С. І. Маслова. Це різнома- нітні аркуші з газет, журналів, книг, листівок, плакатів, бланки різних організацій, банківських квитанцій, рахунків, наказів, об’яв к. XIX – п. XX ст., на звороті яких писав С. І. Маслов. Наприклад, од. зб. 571, присвячена бібліографічному огляду дитячої літератури, містить такі змістовні документи, як звіт про благодійну допомогу бідним учням 1-ої Київської гімназії, запрошення до школи для виборів батьківської ради, лист пожертв церкві в 1901 році. Од. зб. 662 включає цікавий документ наказу ліснику про вивезення лісу в 1913 році. численні уні- верситетські та бібліотечні бланки, оголошення, на звороті яких писав Сергій Іванович, поширюють наші знання з історії цих установ. Бібліотечна колекція С. І. Маслова, що зберігається у головно- му корпусі НБУВ, описана в інвентарних книгах особового архіву (од. зб. 7594–7630) та у бібліографічній картотеці, яка розміщена у ге- неральному каталозі. Картотека складається з 10-ти ящиків, побудована за алфавітним принципом. Окремо виділена іноземна література (ящик № 9) та періодичні видання (ящик № 10). Бібліотека охоплює художні твори майже всіх відомих С. І. Масло- ву російських, українських та зарубіжних письменників; наукові праці істориків, філологів, архівістів, бібліографів, філософів; різноманітні підручники, каталоги, енциклопедії, довідники, словники, покажчики, путівники; краєзнавчі та етнографічні матеріали, репродукції, кален- дарі та ін. Значну частину колекції складають релігійні твори. Також представлені праці Академії наук УРСР, труди УНІКу, матеріали про історію народної освіти в Україні, безпосередньо праці С. І. Маслова, В. І. Маслова, О. М. Маслової, В. М. Перетця та ін. Бібліотека демон- струє захоплення С. І. Маслова ботанікою, біологією, філософією, іс- торією, юридичними темами, мистецтвом. Іноземна література представлена німецькими, французькими, іта- лійськими, латинськими, польськими та іншими виданнями. Україн- ська, російська та зарубіжна періодика охоплює період від 1880-х до 1950-х рр. Серед повнотекстових видань у картотеці описано й окремі вирізки, витяги. З метою демонстрації неперевершеної цінності бібліотечної колек- ції С. І. Маслова наводимо перелік окремих книг: З ІСТОРІї АРХІВІВ ТА АРХІВНИХ ЗІБРАНЬ 113 Библиографические материалы, собранные в 1913–1914 гг. Э. А. Воль- тером. – Пг, 1915. – 15 с. Венгеров С. А. Источники словаря русских писателей. – СПб, 1900, 1910. – Т. 1–2. – 814 с., – 398 с. Возняк Михайло. Початки української комедії (1619–1819). – Львів, 1919. – 252 с. Воронов А. Архивоведение. – СПб, 1904. – 51 с. Глазунов П. Храмы, построенные св. Владимиром и другими в его время. – К., 1888. – 87 с. Дабелов – Дядьковский. Русский биографический словарь. – СПБ, 1905. – 748 с. Добрянский Ф. Описание рукописей Виленской публичной библи- отеки, церковно-славянских и русских. – Вильно, 1882. – 533 с. Єфремов Сергій. В тісних рямцях: українська книга в 1798–1916 рр. / Український науковий інститут книгознавства. – К., 1926. – 30 с. Зленко Петро. Приватні бібліотеки на Україні: Історичний нарис. – Львів, 1937. – 52 с. Кревецький Ів. Перша газета на Україні. – К., 1927. – 15 с. Кулаковский Ю. А. Международный конгресс исторических наук в Риме. – К., 1903. – 21 с. Лавров П. А. Апокрифические тексты. – СПб, 1859. – 162 с. Орлов А. Библиография русских надписей XI – XV вв. – М. – Л., 1936. – 180 с. Порфирьев И. Я. Апокрифические молитвы по рукописям Соловец- кой библиотеки. – Казань, 1878. – 24 с. Смирнов П. День в чернигове (Воспоминания и впечатления про- тоиерея П. Смирнова). – СПб, 1896. – 32 с. Українсько-руський архів. – Львів, 1906. – Т. 1. Рукописи львів- ських збірок. Вип. 1. – 242 с. И. Шляпкин. Указец книгохранителя Спасо-Прилуцкого монастыря Арсения Высокого 1584 года. – (Б.м.), 1914. – 15, 28 с. Данило Щербаківський. Золотарська оправа книжки в XVI–XIX ст. на Україні. – К., 1924. – 15 с. Ю. Яворский. Библиографические заметки. – Лв., 1901. – 15 с. Petrarca Francesco. Rime…Milano. – 1909. – 454 p. Як вважає О. Степченко, “Бібліотека С. І. Маслова, яку він почав збирати ще в гімназії, донині є однією із найбільших і найстаранніше дібраних приватних книгозбірень гуманітарного спрямування, що збе- рігається в колекційних фондах НБУВ”23. Дослідження принципів формування, систематизації та опису зна- чного масиву джерел особового фонду та бібліотеки С. І. Маслова перспективні для архівознавців та бібліографів Особовий архів та бі- бліотечна колекція С. І. Маслова демонструють різноманітність його З ІСТОРІї АРХІВІВ ТА АРХІВНИХ ЗІБРАНЬ114 творчих пошуків, широкий комплексний підхід до досліджуваних тем, невичерпну творчу енергію, великий талант вченого, та мають непе- ревершену джерелознавчу цінність для спеціалістів різних історичних, філологічних дисциплін, широкого кола дослідників вітчизняної куль- турної спадщини. 1 Ковальчук Г. і., Королевич Н. Ф. Книгознавець, бібліограф і бібліотекар Сергій Іванович Маслов (1880–1957): Бібліограф. нарис. – К., 1995. – 44 с.; Перші книгознавчі читання: Зб. наук. праць. – К., 1997. – 146 с.; Матяш і. Б. Особа в українській архівістиі: Біографічні нариси. – К., 2001. – С. 198– 216 ; Солонская С. В. О библиографической деятельности С. И. Маслова/ Библиотечно-библиографическая информация библиотек Академии наук СССР и Академий наук союзніх республік. − М., 1958, № 5; Левченко М. Сергій Іванович Маслов // ЗІФВ. – 1928. – № 16. – С. 283–287; Корнейчик і. і. Український книгознавець, бібліограф та бібліотекознавець С. І. Маслов (1880–1957) // Бібліотекознавство та бібліогр. – 1967. – Вип. 4. – С. 101–114; Крекотень В. і. Лицар філологічної науки // Рад. літературознавство. − 1980. – № 11. – С. 73–79; Королевич Н. Ф. Українські бібліографи ХХ століття. – К., 1998 р. – С. 138–169. 2 Степченко О., Воронкова Т. Особовий архівний фонд С. Маслова в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського // Перші книгознавчі читання: Зб. наук. праць. – К., 1997. – С. 13–18; Видатні вчені Національної Академії наук України. Особові архівні та рукописні фонди академіків і членів-кореспондентів у Національній бібліотеці України ім. В. І. Вер надського (1918–1998): Путівник. – К., 1998. – С. 65–71; Во рон- кова Т. і. Маслов Сергій Іванович// Особові архівні фонди Інституту рукопису: Путівник. – К., 2002. – С. 354–360; Степченко О. П. Особовий архівний фонд С. Маслова як джерело вивчення історії Всенародної бібліотеки України // Наук. Зап.: Зб. праць молодих учених та аспірантів. / Ін-т укр. археографії та джерелознавства. – К., 1997. – Т. 2 – С. 396–422; Степченко О. П. Українські вчені – фундатори спеціалізованих відділів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1918–1934). – К., 2008. – С. 93–109. 3 ІР НБУВ, ф.33, од. зб. 3522–3528. 4 Там само, од. зб. 3488. 5 Там само, од. оз. 3663. 6 Там само, од. зб. 3348–3357. 7 Там само, од. зб. 264, арк. 3–13. 8 Там само, од. зб. 264, арк. 29. 9 С. И. Маслов “Кирилл Транквиллион-Ставровецкий и его литературная деятельность. Опыт историко-литературной монографии”. – К.: Наукова думка, 1984. – 245 с.(вступна стаття В. І. Крекотень, укладач А. І. Павленко). 10 Рукописна та книжкова спадщина України. Випуск 7. – К., 2002. – С. 146–185. 11 Матяш і. Б. Особа в українській архівістиці: Біографічні нариси. – К., 2001. – С. 198–216. 12 Матяш і. Б., Там само. – С. 207. 13 ф. 33, од. зб. 353, арк. 3. 14 Там само, од. зб. 584. З ІСТОРІї АРХІВІВ ТА АРХІВНИХ ЗІБРАНЬ 115 15 Там само, од. зб. 584, ч. 2, арк. 4. 16 Там само, од. зб. 662, арк. 5. 17 Там само, од. зб. 660, арк. 30. 18 Там само, од. зб. 660, арк. 80. 19 Там само, од. зб. 625–627. 20 Там само, од. зб. 627, арк. 3. 21 Є. Рукавіцина. З історії приватних зібрань України (вне сок дія чів УНІК) // Матеріали Міжнародної наукової конференції “Проб леми вдосконалення каталогів наукових бібліотек”. – див.: www.nbuv.gov.ua/books/19/kiev_97/312. html – 9k 22 ф. 33, од. зб. 1028, арк. 21. 23 Степченко О. П. Українські вчені – фундатори спеціалізованих відділів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1918–1934). – К., 2008. – С. 103. O. YEMCHUk The S. I. Maslov’s personal archival fund and library collection as a component of a domestic cultural heritage The article presents the importance of the personal archive and private library of the outstanding bibliologist, archivist, bibliolographer and philologist S. I. Maslov as the sources of great historical value. The article analyzes the biography and career of Ukrainian scientist.

Особовий архівний фонд та бібліотечна колекція С. І. Маслова як складова вітчизняної культурної спадщини

Institution

Ähnliche Einträge