XVI Міжнародний конгрес архівів та розвиток національних архівів Малайзії (за результатами роботи української делегації у м. Куала-Лумпур)

XVI Міжнародний конгрес архівів та розвиток національних архівів Малайзії (за результатами роботи української делегації у м. Куала-Лумпур)

The author tells about the leaderships of the archive branch of Malaysia (National Archives, archives of such states as Melaka, Perac, Sarawak, Kedah and others, the memorial complexes of the famous figures of Malaysia and the memorial libraries), their attainments, solving problems in acquisition...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
1. Verfasser: Левченко, Л.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2009
Schriftenreihe:Архіви України
Schlagworte:
Архівна україніка
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26069
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:XVІ Міжнародний конгрес архівів та розвиток національних архівів Малайзії (за результатами роботи української делегації у м. Куала-Лумпур) / Л. Левченко // Архіви України. — 2009. — № 1-2. — С. 180-191. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-26069
record_format dspace
spelling irk-123456789-260692013-02-13T02:56:33Z XVI Міжнародний конгрес архівів та розвиток національних архівів Малайзії (за результатами роботи української делегації у м. Куала-Лумпур) Левченко, Л. Архівна україніка The author tells about the leaderships of the archive branch of Malaysia (National Archives, archives of such states as Melaka, Perac, Sarawak, Kedah and others, the memorial complexes of the famous figures of Malaysia and the memorial libraries), their attainments, solving problems in acquisition of archives, storing, calculation, and using historical documents, the work of Malaysian archives in the information society, the international activity of the National Archives of Malaysia, its contribution in founding of the Southern Asian Regional Branch of the International Council of Archive. (SARBICA). The organization congress, the most interesting themes, have been discussed at its meetings, elections of new leaderships in ICA and participation of the delegation of Ukrainian archivists in the work of Malaysia Congress have found their place on the pages of this article. 2009 Article XVІ Міжнародний конгрес архівів та розвиток національних архівів Малайзії (за результатами роботи української делегації у м. Куала-Лумпур) / Л. Левченко // Архіви України. — 2009. — № 1-2. — С. 180-191. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26069 uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Архівна україніка
Архівна україніка
spellingShingle Архівна україніка
Архівна україніка
Левченко, Л.
XVI Міжнародний конгрес архівів та розвиток національних архівів Малайзії (за результатами роботи української делегації у м. Куала-Лумпур)
Архіви України
description The author tells about the leaderships of the archive branch of Malaysia (National Archives, archives of such states as Melaka, Perac, Sarawak, Kedah and others, the memorial complexes of the famous figures of Malaysia and the memorial libraries), their attainments, solving problems in acquisition of archives, storing, calculation, and using historical documents, the work of Malaysian archives in the information society, the international activity of the National Archives of Malaysia, its contribution in founding of the Southern Asian Regional Branch of the International Council of Archive. (SARBICA). The organization congress, the most interesting themes, have been discussed at its meetings, elections of new leaderships in ICA and participation of the delegation of Ukrainian archivists in the work of Malaysia Congress have found their place on the pages of this article.
format Article
author Левченко, Л.
author_facet Левченко, Л.
author_sort Левченко, Л.
title XVI Міжнародний конгрес архівів та розвиток національних архівів Малайзії (за результатами роботи української делегації у м. Куала-Лумпур)
title_short XVI Міжнародний конгрес архівів та розвиток національних архівів Малайзії (за результатами роботи української делегації у м. Куала-Лумпур)
title_full XVI Міжнародний конгрес архівів та розвиток національних архівів Малайзії (за результатами роботи української делегації у м. Куала-Лумпур)
title_fullStr XVI Міжнародний конгрес архівів та розвиток національних архівів Малайзії (за результатами роботи української делегації у м. Куала-Лумпур)
title_full_unstemmed XVI Міжнародний конгрес архівів та розвиток національних архівів Малайзії (за результатами роботи української делегації у м. Куала-Лумпур)
title_sort xvi міжнародний конгрес архівів та розвиток національних архівів малайзії (за результатами роботи української делегації у м. куала-лумпур)
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2009
topic_facet Архівна україніка
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26069
citation_txt XVІ Міжнародний конгрес архівів та розвиток національних архівів Малайзії (за результатами роботи української делегації у м. Куала-Лумпур) / Л. Левченко // Архіви України. — 2009. — № 1-2. — С. 180-191. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series Архіви України
work_keys_str_mv AT levčenkol xvimížnarodnijkongresarhívívtarozvitoknacíonalʹniharhívívmalajzíízarezulʹtatamirobotiukraínsʹkoídelegacííumkualalumpur
first_indexed 2025-07-03T05:40:27Z
last_indexed 2025-07-03T05:40:27Z
_version_ 1836603123908476928
fulltext АРХІВНА УКРАїНІКА180 лариса лЕвчЕНкО хVі міжНАрОдНий кОНГрЕс Архівів тА рОЗвитОк НАЦіОНАлЬНих Архівів мАлАйЗії (за результатами роботи української делегації у м. куала-лумпур) 2008 рік став звітним роком українських архівістів перед світо- вою спільнотою. Делегація українських архівістів чисельністю 16 осіб взяла участь в роботі чергового ХVІ Міжнародного конгресу архівів у столиці Малайзії – м. Куала-Лумпур. Учасникам конгресу було пред- ставлено англомовну версію довідника “Архіви України” та довідково- інформаційні буклети про українські архіви, двомовний електронний довідник “Архіви України. Довідкові видання за 2000–2007 роки”, нову редакцію англомовного довідника “Archival Legislation of Ukraine. 2001–2007” та останнє число науково-практичного журналу “Архіви України”. Українська делегація спрямувала свою роботу на конгресі на активізацію співробітництва з архівними службами іноземних дер- жав, участь у виконанні міжнародних міжархівних програм і проектів, пошук нових міжнародних контактів, встановлення зв’язків з україн- ською діаспорою, виявлення в іноземних архівосховищах історичних документів про Україну та поповнення українських архівів їх копіями і в цілому отримала позитивні результати. Для Малайзії 2008 рік відзначений двома визначними подіями: паралельно з Міжнародним конгресом архівів відбувся Міжнародний мистецький фестиваль, на якому була представлена палітра різноманіт- них культурних напрямів від живопису, літератури, театру, традицій- них ігор до історичної спадщини. Дата проведення архівного конгресу співпала з 60-річчям Між- народної ради архівів, членами якої є 1500 установ та індивідуальних членів зі 190 країн світу. На конгрес приїхали 1200 фахівців з 138 країн світу. Тема конгресу “Архіви, управління і розвиток: планування май- бутнього суспільства” присвячувалася проблемам визначення і осмис- лення ролі й місця архівів у майбутньому суспільства в умовах стрім- кого розвитку інформаційних технологій і процесів глобалізації. Вона уможливила поєднання в рамках конгресу 185 різноманітних заходів, що охоплювали тематику від традиційних методів діловодства й архів- ної справи до новітніх інформаційних технологій зберігання, реставра- ції та використання архівних документів із традиційними і цифровими носіями інформації. Географічне розташування країни-господині фо- руму зумовило участь у конгресі значної частини представників країн © Лариса Левченко, 2009 АРХІВНА УКРАїНІКА 181 Азійсько-Тихоокеанського регіону та сесій з відповідною тематикою, що збагатило знання архівістів із європейських країн про історію та стан архівної справи в цій частині планети. З 21 липня учасники конгресу працювали в численних комітетах, на ділових зустрічах, семінарах, у творчих майстернях. Відбулися засі- дання регіональних асоціацій архівних служб країн – членів МРА Лати- ноамериканського (ALA) та Тихоокеанського регіонів (PARBICA), Пів- денносхідної Азії (SARBICA), басейну Карибського моря (CARBICA), Східної Азії (EASTICA), засідання секцій діловодства та професійних архівних асоціацій (SPA), архівів університетів та дослідницьких уста- нов (SUV), архітектурних документів (SAR), спортивних архівів (SPO), парламентських архівів та архівів політичних партій (SPP), муніци- пальних архівів (SMA), а також комітету директорів та Генеральної асамблеї МРА. Офіційну церемонію відкриття конгресу, яка відбулася вранці 22 липня у міжнародному конгрес-центрі, розпочав міністр єдності, культури, мистецтв та спадщини Малайзії Шафіє бін Апдал. З про- мовами виступили директор Національного архіву Малайзії Сідек бін Джаміль та президент Міжнародної ради архівів Лоренц Миколєць- кій. Роботу конгресу було організовано так, щоб його учасники мали можливість відвідувати сесії, тематика яких представляла для них най- більший інтерес. Переважно робочою мовою конгресу була англійська, цілий ряд слухань відбувся іспанською, французькою, китайською, ма- лайською та російською мовами. Крім сесій, відбулися численні круглі столи, презентації, виставки, екскурсії до малайзійських архівів. Над- звичайно різноманітою була культурна програма. У другій половині дня 22 лип ня делегати конгресу зосередилися на роботі. їхню увагу привернули сесії, на яких висвітлювалися процеси комплектування ар- хівів та зберігання архівних документів, зберігання та використання до- кументів президентських і бізнесових архівів, трансформація архівної галузі Об’єднаних Арабських Еміратів, досвід роботи з управлінською документацією при проведенні ревізій південно-африканських країн, нові проблеми і нові можливості, які виникли в наукових та універ- ситетських архівах Європейського Союзу, вивчення та застосування стандарту ISO 15489, програми підтримки генеалогічних досліджень, перспективи архівів у ХХІ столітті. Російська делегація організувала круглий стіл “Архіви, бібліотеки, музеї як єдине ціле у процесі збере- ження та використання пам’яті суспільства”. Значну частину семінарів було присвячено поповненню архівів документами за цифровими но- сіями інформації, розвитку програмного забезпечення, управління ве- ликими обсягами цифрових матеріалів. Нідерланди висвітлили досвід роботи з електронними документами державних установ у національ- них архівах країни. Вперше на світовому рівні дискутувалося питання АРХІВНА УКРАїНІКА182 архівування веб-сайтів та заохочення до цього архівістів усього світу. Проблеми архівної освіти з першого дня постали у центрі уваги учас- ників конгресу: починаючи з семінару для країн-початківців з підго- товки архівних проектів для отримання грантів МРА “Від гарної ідеї до успішного проекту: як стати активним партнером нової професійної програми МРА”, круглого столу з перегляду теорії і практики архівної справи до порівняльного аналізу систем архівної освіти в Китаї та Пів- нічній Америці. Цього ж дня увечері міністр культури Малайзії Шафіє бін Апдал та його дружина Шаріані бінті Датук Шуаіб у конгрес-центрі дали прийом для архівістів, що прибули у Малайзію з усього світу. Міністр особисто привітав українську делегацію, зауваживши, що він плідно провів у Києві свій останній робочий візит. 23 липня стало надзвичайно напруженими днем для делегатів кон- гресу. У центрі уваги цього дня були цифрові технології та цифрові до- кументи. Пройшли сесії, на яких висвітлювалися нові тенденції у роз- витку технологій оцифровування та збереження цифрових зображень кольорових документів, комплектування архівів документами наукових установ на цифрових носіях, принципи та функціональні вимоги до до- кументів в електронному середовищі, організація та оцінка безпечності цифрових архівосховищ, методи та методологія зберігання документів в автоматизованому середовищі, відновлення текстів манускриптів з використанням цифрових технологій тощо. Малайзія, Нідерланди, Япо- нія та інші країни представили свій досвід управління архівними доку- ментами у цифровому середовищі. Поряд з перспективами цифрового майбутнього обговорювалися надзвичайно болючі для кожної країни проблеми втрати архівних доку- ментів через крадіжки в архівах та природні катастрофи. Робоча група експертів у сфері архівних крадіжок (EBNA) представила узагальнені матеріали з цієї проблематики. Широкий резонанс викликала сесія та круглий стіл “Катастрофи та ліквідація їх наслідків”, де учасники роз- повіли про випадки природних катаклізмів у своїх країнах та долю ар- хівів, обговорили перспективи їх рятування і заходи щодо запобігання втратам культурної спадщини населення планети. Окремо архівістами зі Сполучених Штатів Америки були оприлюднені документи та ко- ментарі щодо ситуації з архівами на територіях, які постраждали під час урагану “Катріна”. Крім вищезазначених тем, висвітлювалася діяльність нотаріальних, госпітальних та бізнесових архівів, розвиток стандартизації в архівній галузі, прогрес в архівному законодавстві, пройшли сесії “Архіви та громади: де кордони?”, “Освіта, архіви та культурна різноманітність”, досвідом організації архівної освіти у суспільстві поділилась Австралія, інноваційну модель управління архівною справою представила Корея, країни Східної Азії обмінялися думками щодо реформування традицій- АРХІВНА УКРАїНІКА 183 ного управління діловодством та архівною справою тощо. Досліджу- вався вплив глобалізації та потреб інформаційного суспільства на ар- хіви, нові ролі та відповідальність архівістів у майбутньому, проблеми конфіденційності інформації та використання Інтернет технологій. Під час проведення круглого столу “Архіви в добу демократичних змін” 24 липня представники архівних установ пострадянських рес- публік обговорили політичні, соціальні і економічні зміни кінця ХХ століття та їх вплив на архівну галузь колишніх соціалістичних країн. Українську делегацію представляв Голова Державного комітету архівів України О.Удод, який у своїй доповіді здійснив аналіз розвитку архівної справи в Україні за період незалежності. Він звернув увагу на реформу- вання архівного законодавства, формування Національного архівного фонду, інтеграцію до системи державних архівів документів і архівів компартії, питання лібералізації доступу до документів НАФ, розсекре- чування значних масивів документів, що раніше зберігалися в архівах спецслужб, підготовку серії архівних довідників, проблеми зберіган- ня документів та стан матеріально-технічної бази архівів, міжнародне співробітництво, яке за роки незалежності вилилось у 22 двосторонні міжнародні міжвідомчі договори та 5 угод про спільні довгост рокові проекти з конкретними зарубіжними країнами. Прозвучали доповіді Ге- нерального директора державних архівів Латвії В. Шталса і за ступника голови Федерального архівного агентства Росії В. Тарасова. Цього ж дня архівісти продовжили обговорення “цифрових пер- спектив” майбутнього, відбулися слухання проектів “Імена, місця і іс- торія: два проекти універсального доступу до джерел і Бразильська іс- торіографія”, “Архіви та воєнні конфлікти”, “Кризи та архіви”, “Архіви і розвиток Африки: справа Гани”, “Переміщення великої кількості ар- хівних документів: досвід Росії” та інші. Значний резонанс викликала доповідь китайського колеги Ван Ян Міна про створення в Китаї архі- ву документів про переселення жителів регіонів, що будуть затоплені внаслідок спорудження найбільшої у світі гідроелектростанції на річці Янцзи. Українська делегація завершила свій робочий день, вивчаючи історію та сучасний стан архівної галузі Малайзії. * * * На відміну від інших країн, що розвиваються, традиція архівного будівництва в Малайзії порівняно молода. Після Другої Світової війни й японської окупації британським державним секретарем у справах ко- лоній видано циркуляр (1948) і запитальник щодо обстеження стану архівів у Малайзії, підготовлений британським Державним архівним управлінням. Обстеження завершилось у серпні 1951 року, узагальне- на інформація у січні 1956 року була представлена на розгляд уряду. В ній містилися рекомендації щодо необхідності державного регулю- АРХІВНА УКРАїНІКА184 вання у створенні єдиної архівної системи для усієї федерації, налаго- дження адміністративного механізму для систематичного поповнення архівів і знищення документів державних структур, які не мають істо- ричної цінності, під керівництвом архівістів. Офіційний Лондон у трав- ні 1957 року направив помічника зберігача держархіву Великобританії Х. Н. Блакістона до Куала-Лумпур, який за два місяці роботи відвідав 104 федеральні і державні структури Малайзії. Згідно з його висно- вком, Тан (Шрі Дато) Гаджа А. Мубін Шеппард, куратор Державної музейної служби, був призначений на посаду зберігача громадських архівів, щоб очолити створення нового департаменту під назвою Гро- мадський архів. через три місяці після отримання незалежності, 1 грудня 1957 ро- ку, в Малайзії було створено Громадський центр записів. Спочатку він функціонував у складі 5–6 осіб і розташовувався на Деван Туанку Аб- дул Рахман (Куала-Лумпур). через відсутність приміщень та незручні умови праці у 1960 році архів перевели в будинок Федерального бюро уряду на Банганан Персекутан. Двох нових співробітників у 1961 році направили на навчання до Школи архівів у Нью-Делі (Індія). Значний внесок у формування Національного архіву Малайзії зробив голланд- ський архівіст доктор Ф. Р. Дж. Верховен, якого було направлено у 1962 році до Малайзії як консультанта від ЮНЕСКО і Міжнародної ради архівів у рамках програми допомоги країнам-членам ЮНЕСКО. Після виходу на пенсію Тан (Шрі Рато) Гаджі А. Мубіна Шеппарда доктор Верховен обійняв посаду зберігача державних архівів. У 1962 році Громадський центр записів отримав назву Національ- ний архів Федерації Малайзії, а до відзначення чергової річниці неза- лежності Малайзії (1963) був перейменований на Національний архів Малайзії, посаду зберігача перейменовано на директора. Головним за- вданням Національного архіву в той час стало врятування та повернення цінних історичних документів, створених до отримання незалежності. Архівісти знаходили безцінні записи, збираючи їх у коморах, гаражах, сараях, на горищах будинків і навіть у коридорах офісів, керівництво і працівники яких незадовільно ставилися до своїх архівів. Всі докумен- ти перевозили до архівних сховищ з оптимальними умовами, де нині вони зберігаються як історичне надбання нації. Разом з тим у 1963 році було прийнято рішення про створення На- ціональної бібліотеки у складі Національного архіву. через постійне збільшення обсягів архівних фондів у 1964 році було прийнято рішення побудувати новий центр для обробки і зберігання архівних документів. ЮНЕСКО надала допомогу у створенні проекту нового архівного будинку. Не дивлячись на те, що архітектурні плани і проект були готові, довгий час не могли обрати місце для будівництва. У 1970-х рр. було нарешті прийнято рішення про виділення ділянки АРХІВНА УКРАїНІКА 185 землі для будівництва комплексу Національного архіву. За цей період у складі архіву була заснована група мікрофільмування та палітурна майстерня (1965). 1966 року малайзійський парламент ухвалив закон № 44 “Про Наці- ональний архів”, який отримав королівську згоду 31 серпня 1966 року. Згідно з ним, керівництво Національним архівом здійснює Генераль- ний директор, при якому існує Консультативна рада у складі голови, директора, п’яти членів, що призначаються міністром (кворум складає три особи). Всі федеральні і державні установи повинні передавати свої документи до архіву після 20 років зберігання у своїх архівних підроз- ділах. жодна установа не має права знищувати документи без узго- дження своїх дій з Національним архівом. Архів має право вимагати від державних органів і установ передачу документів до архіву на збе- рігання, а також перевіряти діловодні та архівні служби федеральних і державних структур. Відповідно до Закону жодна людина або уста- нова не може вивезти за межі держави будь-які документи державного чи громадського значення, а також публікувати архівні документи без письмового узгодження з Національним архівом. Будь-яка копія, заві- рена Генеральним директором, повинна бути прийнята у суді. Архіви стали доступними для громадськості, але на відміну від За- кону про свободу інформації у Канаді, який дозволяє громадськості бачити документи в установах, де вони створюються, у Малайзії На- ціональний закон 1966 року не дає можливості державному службовцю відкривати громадськості документацію його установи (навіть з метою надання довідкової інформації і проведення дослідження), крім момен- тів, передбачених офіційним режимом роботи установи. Громадськість в Малайзії може звернутися для дослідження документів установ тіль- ки через 25 років і більше. Закон чітко визначає архівну термінологію, таку як “громадські архіви”, “державна установа”, “громадські звіти”. Особи, що порушили положення цього Закону, у разі визнання їх ви- нними, можуть бути оштрафовані на суму одна тисяча рінгітів (при- близно 300 доларів США) або позбавлені волі на термін до 6 місяців. Щорічно генеральний директор надає міністру звіт про роботу архіву, один примірник якого міністр передає парламенту. У 1966 році був прийнятий закон про збереження книг, за яким видавці повинні направляти два примірники кожного видання на збері- гання до бібліотеки. Архівне законодавство, архівна адміністрація і процедура роботи На- ціонального архіву є своєрідним пам’ятником доктору Верховену, який у 1966 році залишив Малайзію. На посаду Генерального директора було призначено представника дипломатичного корпусу Саада Марзукі. 1 вересня 1972 року парламент ухвалив Закон про Національну бі- бліотеку. Це відкрило нову добу в історії Національних архіву і бібліо- АРХІВНА УКРАїНІКА186 теки, оскільки цей закон відділив архівну діяльність від бібліотечної і дав підстави для створення нового департаменту під назвою Націо- нальна бібліотека, яка невдовзі перейшла працювати у нове приміщен- ня. Ці інституції були підпорядковані міністру технології, наукових до- сліджень і місцевого самоуправління. 1972 року було відкрито перший філіал Національного архіву у штаті Джохор. У 1973 році Генеральним директором Національного архіву став Тан Шрі Алви Джантан, також представник дипкорпусу. Під час сво- го перебування на посаді директора він лобіював будівництво нового комплексу Національного архіву і, нарешті, департамент громадських робіт розпочав будівництво. Хоча Тан Шрі Алви Джантан не був ар- хівістом за фахом, але йому вдалося домогтися в уряді відкриття двох нових філіалів Національного архіву в штатах Саравак (1976) і Сабах (1977). З метою збільшення ефективності роботи архівних підрозділів федеральних і державних установ він представив уряду обґрунтування необхідності призначення архівістів у кожній установі, які могли б за- йматися зберіганням і обробкою документів в установах, а перебували б під юрисдикцією Національного архіву (хоча цей документ уряд не за твердив). через п’ять років Джантан повернувся на роботу в дипкор- пус, під час свого звільнення він наполіг, щоб на посаду виконувача обо в’язків Генерального директора було призначено старшого архівіста За кіах Ханум, яка у свій час працювала разом із доктором Верховеном. Закіах Ханум знала, що керівники державних установ часто не ро- зуміють сутності процесів управління документаційними потоками. Разом із працівниками Національного архіву вона здійснила програму навчання керівників установ процесам управління документацією, що сприяло значному поліпшенню стану зберігання документів і комплек- тування архівів. Вона ж розпочала програму наближення архівів до гро- мадськості, використовуючи можливості телебачення і радіо. Відповід- но до програми Міжнародної ради архівів “Тиждень розуміння архівів” Закіах заснувала програму “Сьогодні в історії”. На радіо та телебаченні демонстрували три-чотири рази на день трихвилинні передачі, які ви- світлювали важливі малазійські історичні події. Мільйони малайзійців мали можливість проникнути у суть минулого і щоденно отримувати повідомлення про роботу Національного архіву Малайзії. Закіах Ханум ініціювала документування історичних подій шляхом записування “усної історії”. Архівісти Малайзії записували усні спогади визначних діячів ще у 60-х роках ХХ ст. Під керівництвом Закіах запи- си інтерв’ю на аудіо-і відеоплівку здійснювалися публічно в аудиторіях архіву. Ці сеанси висвітлюють часи японської окупації, містять спогади відставних колоніальних адміністраторів і державних службовців, роз- повідають про рух за незалежність у Малайзії тощо. У 1980 році Закіах Ханум була офіційно затверджена на посаді Генерального директора АРХІВНА УКРАїНІКА 187 Національного архіву, на якій перебувала протягом 18 років до 1 жов- тня 1995 року. У 1989 році їй була присуджена державна премія Рамон Мегсейсей на знак визнання її внеску у розвиток країни. З фінансовою допомогою ЮНЕСКО було завершено будівництво комплексу Національного архіву, який відкрив король Малайзії 1 груд- ня 1982 року. Нова будівля архіву стала найкращою з архівних будин- ків Південно-Східної Азії. Цей архів оснащено новою технікою для зберігання архівних документів, пожежосповіщення та пожежогасіння, мікрофільмування, укомплектовано добре підготовленими кадрами ар- хівних працівників. Того ж року Національний архів було передано під егіду міністерства у справах культури, молоді і спорту, перейменова- не 1987 року на Міністерство у справах культури, мистецтв і туризму. 1986 року відкрито філіал Національного архіву у штаті Пенанг, а на- ступного – у штаті Келантан. У 1980–1990-х рр. було створено меморі- альні комплекси Декларації незалежності у Малацці (1 серпня 1985 р.), 1-го (Танку Абдул Рахман Путра Меморіал) та 2-го (Тан Абдул Разак Меморіал) Прем’єр-міністрів Малайзії. Національний архів надавав до- помогу у проведенні і реалізації інформаційно-популярних програм, орієнтованих на розвиток туризму. Новому Генеральному директору Хабібах Зон Яхья, також архі- вісту, довелося зустрітися з новими проблемами. Оскільки Прем’єр- міністр розпочав національну програму інформатизації, Національний архів увійшов до мультимедіа проекту “Супер Коридору” (МСК), в якому інформація є критичним фактором для економічного успіху і глобальної конкуренції. В архіві було створено відділ управління елек- тронними записами, для розроблення і реалізації політики, стандартів і принципів управління електронними записами в урядових установах. Архівісти пройшли підготовку на курсах інформатики і комп’ютерних наук, щоб самим вирішувати проблеми впливу інформаційних техноло- гій. Щоб не відстати від технологічних змін, Національний архів розпо- чав власний проект комп’ютеризації. У червні 2003 року на посаду Генерального директора заступила Рахані Джаміль. У жовтні 2003 року малайзійський парламент прийняв новий Закон № 629 “Про Національний архів”. До Закону “Про Національний архів” (1966) вносилися поправки 24 вересня 1971 року (Закон А 85), зміни 29 серпня 1975 р. у зв’язку з прийняттям Закону “Про Малайзійську валюту (рінгіт)” (Закон 160), 8 жовтня 1993 р. було переглянуто Закон “Про Національний архів” (Закон № 511), обмеження доступу до архівних документів передбаче- но Законом “Про державну таємницю” 1972 р. (переглянутий 1986 р.). Архівний закон 1966 р. дозволяв доступ до документів установ через 25 років після їх видання. Згідно з Законом “Про державну таємницю”, архів вже не мав права здійснювати цю процедуру самостійно, адже АРХІВНА УКРАїНІКА188 закон передбачав, що розсекречування документів може здійснювати тільки установа, яка їх створила. Для зберігання документів з грифом “державна таємниця” від 1972 р. стало потрібним виділяти спеціаль- не архівосховище, а співробітники, що працювали з цими документа- ми, мали пройти відповідну перевірку і отримати спеціальний допуск. Тому Національний архів Малайзії вирішив, що він не буде прийма- ти на зберігання таємні документи, установа має їх розсекретити перед передаванням на зберігання до архіву. Генеральний циркуляр №1/1997, виданий Департаментом державної служби, інформував усі установи, що їхні документи повинні бути розсекречені перед передачею до архіву. Крім того, існували інші документи, які регламентували окремі ар- хівні процедури: Генеральний циркуляр № 1/1970 регламентував пу- блікацію відомостей, циркуляр Загальної служби № 23/1973 (замінений 1997 р. циркуляром № 1/1997 “Генеральна служба”) регламентував спо- соби і форми відчуження документів, їх розміщення, передавання не класифікованих документів тощо, казначейський циркуляр № 9/1986 – розпорядження фінансовими звітами, казначейська інструкція № 299 стосувалася знищення невикористаних квитанцій і форм, Закон “Про авторське право” тощо. Всі ці документи є складовою архівного зако- нодавства Малайзії. Національний архів Малайзії також вирішував проблеми з прийнят- тям на зберігання документів приватних компаній, хоча в більшості з них держава мала свою частку. Ці та інші питання, пов’язані з впровадженням інформаційних тех- нологій, знайшли вирішення у новому архівному законі 2003 року. Цей закон дав визначення “державної установи”, як будь-якої організації, підприємства, установи, через яку держава повністю або частково ре- алізує свої функції. Відповідно визначено поняття “громадські звіти” охоплювало звіти будь-яких державних підприємств. Це дало можли- вість отримати документи від таких установ як Національна електрична компанія, “Телеком-Малайзія” (раніше − відділ комунікацій), консор- ціум “Індекс” (обслуговування каналізації, яке раніше підпорядковува- лося муніципальним і місцевим органам влади), Національна нафтова і газова компанія “Петронас”, відділу водяного обслуговування (раніше відділ громадських робіт) та інших корпоративних структур. Деякі про- блеми, наприклад, спрощення процедури розсекречування документів, вирішити у новому законі так і не вдалося. Архів вимушений зберігати таємні документи, які, можливо, ніколи не будуть відкриті дослідникам. Отже, на сьогодні Національний архів Малайзії є громадським агентством, яке забезпечує комплектування, зберігання, надання довід- кової інформації державним установам і громадськості. Архівне законо- давство Малайзії дає архіву можливість здійснювати свої функції на за- конних підставах. Національний архів очолює доктор Сідек Джаміль. АРХІВНА УКРАїНІКА 189 Національний архів має державні філії у штатах Малайзії, серед яких архіви штатів Перак, Джохор, Теренгану, Сабах, Келантан, Сара- вак, Мелака, Пулау, Кедах, меморіальні комплекси видатних діячів Ма- лайзії, меморіальні бібліотеки. В Національному архіві функціонують служби, які забезпечують всі основні архівні процеси: відділ комплек- тування, упорядкування і передавання документів, відділ документа- ції, відділ доступу, відділ аудіо- і відео- документації, відділ спеціаль- них досліджень, відділ публікацій, відділ зберігання, відділ підтримки пошуку, сектор безпеки, служба контролю розвитку, інформаційно- технологічний відділ, відділ усних записів, навчальний центр, відділ зв’язків з громадськістю, управління планування і розвитку, відділ фі- нансового забезпечення тощо. Архів – науковий і методичний центр для всіх категорій малайзій- ських архівів: академічних, урядових, приватних, корпоративних, серед яких є великі архіви таких провідних бізнес-корпорацій як “Петронас”, “Телеком-Малайзія”, “Протон”, “Малайзійські авіалінії”, UEM та інші. В архівах Малайзії зібрано велику кількість документів Малайзій- ського парламенту, державних установ, Королівські архіви, документи Прем’єр-Міністрів, спортивні архіви, газети і журнали тощо. Кожен архівний документ є унікальним, оригінальним. Серед найцінніших – Декларація Незалежності; листування щодо встановлення британського протекторату над провінціями Кедах, Перліс та сусідніми островами у 1909 році; угода, підписана Абдул Хамід Халім Шахом, султаном Ке- даху, та вчителем Франкліном Павелом щодо навчання членів королів- ської родини Кедаху англійської мови; стаття сера Френка Стевенхама про створення Федерації Малайських штатів 1895 р.; лист заступника керівника відділу зв’язків із громадськістю Яакоба бін Абдул Латіфа від 7 червня 1950 р., в якому пояснюється значення національного прапо- ра Малайзії; заява, зроблена першим Прем’єр-Міністром Тунку Абдул Рахтан Путра Ал-Хай 12 вересня 1960 р. у Палаті Громад, яка обґрун- товує вибір національної квітки – гібіскуса (або китайського червоного гібіскуса) серед семи інших претендентів та багато інших. Архіви зберігають інформацію з різними паперовими носіями, на мікрофішах, мікрофільмах, картах, слайдах, відео- і аудіокасетах, по- стерах, кресленнях, СD-дисках, манускриптах тощо. У 2001 році Національний архів Малайзії представив свої номінації “листування султану Кедаху (1882–1943)” як частину всесвітньої історич- ної спадщини ЮНЕСКО. Ці документи є єдиним джерелом з історії Ма- лайського султанату і свідчать про розвиток економіки, політики і зовніш- ніх зносин, соціальні перетворення та інші аспекти малайської історії. Національний архів Малайзії виступив рушійною силою у форму- ванні SARBICA (Південно-Азійського регіонального відділення Міжна- АРХІВНА УКРАїНІКА190 родної ради архівів). До цього регіонального відділення входять архіви Брунею, Індонезії, Малайзії, Філліпін, Сінгапуру, М’янми, Таїланду, В’єтнаму. Угода про фінансування заходів SARBICA була підписана між ЮНЕСКО і Малайзією. Різноманітні програми співробітництва, се- мінари, підготовка кадрів у Південно-Азійському регіоні здійснюється завдяки ЮНЕСКО та МРА. 2001 року Національний архів Малайзії увійшов до Інтернет-ко- мітету (GITIC). Першим спільним проектом став фільм “Електронний уряд: подолання прірви”. Сьогодні Комітет проводить роботу щодо управління та збереження електронних документів у Великобританії, Голландії, Канаді, Австралії, Америці. * * * Конгрес 2008 року підніс на новий рівень архівну галузь Малайзії. Малайзійські архівісти не тільки здійснили внесок у збереження на- ціональної спадщини власної країни, а й долучились до вирішення про- блем зі збереженням документальної історії усього людства та перспек- тив розвитку архівів всього світу. В останні два дні роботи конгресу в Малайзії на сесії Генеральної асамблеї керівництво МРА обговорило проект “Стратегічні напрямки діяльності МРА на 2008–2018 роки”, було обрано і представлено нове керівництво МРА. її президентом на 2008–2010 роки став директор Бібліотеки і архіву Канади Йан Віль- сон, який у 2000–2004 р. був віце-президентом CITRA. На посади віце-президентів МРА обрано Нолда Ремер з Нідерландських Анти- лів (президент CARBICA у 2001–2006 рр., член програмної комісії у 2004–2008 рр., відповідальна за освіту та тренінги), Абдулла Ел Рейес з Об’єднаних Арабських Еміратів (у 2003–2006 рр. працював у секції спортивних архівів МРА та у 2002–2006 рр. був президентом ARBICA та віце-президентом з маркетингу і промоушену), Левіс Белардо зі Сполучених Штатів Америки (у 1992–1996 рр. був членом комітету зі зберігання, а з 2000 р. – членом комітету стандартизації), на посаду ге- нерального секретаря МРА – Девід Літч з Великобританії (раніше ро- боту в Національному архіві Великобританії поєднував з діяльністю на посаді заступника генерального секретаря МРА), на посаду заступника генерального секретаря – Дідьє Гранже з Міського архіву м. женева (раніше був віце-президентом МРА і президентом секції діловодства та професійних архівних асоціацій). Новим редактором журналу МРА “COMMA” призначена Маргарет Проктер з Великобританії (представ- ляє Центр архівних досліджень університету м.Ліверпуль). Керівництво МРА затвердило перспективну тематику публікацій журналу. Наступ- ним часом планується надрукувати у журналі матеріали роботи Малай- зійського конгресу, окремі числа журналу присвятити архівам Латин- ської Америки, архітектурним, літературним і спортивним архівам та професійним архівним технологіям. АРХІВНА УКРАїНІКА 191 Генеральна асамблея розглянула і обговорила звіти президента МРА, CITRA, Аудиторської комісії, про фінансову діяльність. Було за- тверджено бюджет МРА на 2009 рік, який склав 1 097 000 євро, та шка- ла членських внесків. Упродовж останніх днів роботи конгресу відбу- лися сесії асоціацій Латиноамериканських архівів (ALA), Карибського басейну (CARBICA), Тихоокеанського регіону (PARBICA), Південної і Західної Азії (SWARBICA), Західної Африки (WARBICA) та засідання секцій архівної освіти і тренінгу (SAE), нотаріальних архівів (SAN), ар- хівістів міжнародних організацій (SIO), муніципальних архівів (SMA), спортивних архівів (SPO), архівів парламентів і політичних партій (SPP). Українські архівісти взяли участь у засіданнях Європейського (EURBICA) та Євро-Азійського (EURASICA) регіональних асоціацій МРА. Малайзія передала естафету міжнародних архівних конгресів Австралії, де планується провести 20–24 серпня 2012 р. у м. Брісбене ХVII Міжнародний конгрес архівів. 1 Malaysia, Act of Parliament, No 44 of 1966, National Archives Act, 1966 // www.agc.gov.my 2 Ramasamy, Hemalatha for Jerry Eastwood ARST. The development of the National archives of Malaysia from 1957 to 2003 // www.slaia.ubc.ca 3 In Good Hands. Archiving A Nation’s Spirit, Inspirations and Vision. Na- tional archives of Malaysia // www.arkib.gov.my 4 www.arkib.gov.my – офіційний веб-сайт Національного архіву Малайзії 5 Національний архівний закон 2003 (закон № 629) (станом на 15.06.2004). 967-89-1507-3 // www.arkib.gov.my 6 www.ica.org – oфіційний веб-сайт Міжнародної ради архівів 7 About ICA, programme, members, publications, events, news // Flash. 15 july 2008. Kuala Lumpur, 2008. – 16 p. l. lEVCHEnkO The хVі ICA Congress and development of the national Archives of Malaysia (on the results of the Ukrainian delegation’s work in kuala lumpur) The author tells about the leaderships of the archive branch of Malaysia (Na- tional Archives, archives of such states as Melaka, Perac, Sarawak, Kedah and oth- ers, the memorial complexes of the famous figures of Malaysia and the memorial libraries), their attainments, solving problems in acquisition of archives, storing, calculation, and using historical documents, the work of Malaysian archives in the information society, the international activity of the National Archives of Malay- sia, its contribution in founding of the Southern Asian Regional Branch of the In- ternational Council of Archive. (SARBICA). The organization congress, the most interesting themes, have been discussed at its meetings, elections of new leaderships in ICA and participation of the delegation of Ukrainian archivists in the work of Malaysia Congress have found their place on the pages of this article.

Ähnliche Einträge