Архівне зберігання електронних документів та інформаційних ресурсів у Республіці Білорусь

Розглядаються проблеми архівного зберігання електронних документів та аналізується зарубіжний досвід зберігання електронних документів на прикладі Республіки Білорусь, Російської Федерації, Республіки казахстан та Республіки Польща....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автори:	Лавренюк, А.Г., Жук, Л.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2010
Назва видання:	Архіви України
Теми:	Архівна справа за кордоном
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26089
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Архівне зберігання електронних документів та інформаційних ресурсів у Республіці Білорусь / А.Г. Лавренюк, Л.В. Жук // Архіви України. — 2010. — № 1. — С. 162-169. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-26089
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-260892011-08-29T12:25:06Z Архівне зберігання електронних документів та інформаційних ресурсів у Республіці Білорусь Лавренюк, А.Г. Жук, Л.В. Архівна справа за кордоном Розглядаються проблеми архівного зберігання електронних документів та аналізується зарубіжний досвід зберігання електронних документів на прикладі Республіки Білорусь, Російської Федерації, Республіки казахстан та Республіки Польща. Освещены главные проблемы архивного хранения электронных документов, опыт хранения электорнных документов и информационных ресурсов Республики Беларусь. There is elucidated the main problems of archival storage of electronic documents, the experience of storage of electronic documents and information resources of Bilorus Republic. 2010 Article Архівне зберігання електронних документів та інформаційних ресурсів у Республіці Білорусь / А.Г. Лавренюк, Л.В. Жук // Архіви України. — 2010. — № 1. — С. 162-169. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26089 [930.25:004.91](476+100) uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Архівна справа за кордоном Архівна справа за кордоном
spellingShingle	Архівна справа за кордоном Архівна справа за кордоном Лавренюк, А.Г. Жук, Л.В. Архівне зберігання електронних документів та інформаційних ресурсів у Республіці Білорусь Архіви України
description	Розглядаються проблеми архівного зберігання електронних документів та аналізується зарубіжний досвід зберігання електронних документів на прикладі Республіки Білорусь, Російської Федерації, Республіки казахстан та Республіки Польща.
format	Article
author	Лавренюк, А.Г. Жук, Л.В.
author_facet	Лавренюк, А.Г. Жук, Л.В.
author_sort	Лавренюк, А.Г.
title	Архівне зберігання електронних документів та інформаційних ресурсів у Республіці Білорусь
title_short	Архівне зберігання електронних документів та інформаційних ресурсів у Республіці Білорусь
title_full	Архівне зберігання електронних документів та інформаційних ресурсів у Республіці Білорусь
title_fullStr	Архівне зберігання електронних документів та інформаційних ресурсів у Республіці Білорусь
title_full_unstemmed	Архівне зберігання електронних документів та інформаційних ресурсів у Республіці Білорусь
title_sort	архівне зберігання електронних документів та інформаційних ресурсів у республіці білорусь
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Архівна справа за кордоном
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26089
citation_txt	Архівне зберігання електронних документів та інформаційних ресурсів у Республіці Білорусь / А.Г. Лавренюк, Л.В. Жук // Архіви України. — 2010. — № 1. — С. 162-169. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Архіви України
work_keys_str_mv	AT lavrenûkag arhívnezberígannâelektronnihdokumentívtaínformacíjnihresursívurespublícíbílorusʹ AT žuklv arhívnezberígannâelektronnihdokumentívtaínformacíjnihresursívurespublícíbílorusʹ
first_indexed	2025-07-03T05:41:39Z
last_indexed	2025-07-03T05:41:39Z
_version_	1836603198450696192
fulltext	АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом162 УДК [930.25:004.91](476+100) А. Г. ЛАвренюК, Л. в. ЖУК* Архівне зберіГАння еЛеКтронних ДоКУментів тА інформАційних ресУрсів в респУбЛіці біЛорУсь Розглядаються проблеми архівного зберігання електронних документів та аналізується зарубіжний досвід зберігання електронних документів на прикла- ді Республіки Білорусь, Російської Федерації, Республіки казахстан та Респу- бліки Польща. Ключові слова: архівне зберігання електронних документів; електронний документ; автентичність електронного документа; електронний документоо- біг; електронний цифровий підпис; електронний архів. Високі темпи інформатизації суспільства, впровадження систем електронного документообігу та цифрового підпису (далі – ЕЦП) є невід’ємними складовими тенденцій електронного урядування (далі – Е-урядування) в Україні. У наш час електронні документи (далі – Ед), підписані ЕЦП, стали надійним інструментом захисту юридичної сили документа і активно використовуються в державному управлінні та ко- мерційній діяльності. Поступовий розвиток електронного документообігу в нашій держа- ві та за кордоном вимагає створення оптимальних умов для архівного зберігання Ед. У найближчій перспективі Центральному державному електронному архіву України належить прийняти на зберігання вели- чезні масиви Ед та електронних інформаційних ресурсів (далі – ЕІР), забезпечивши при цьому надійне зберігання протягом тривалого термі- ну, автентичність, цілісність та можливість доступу до них. Саме тому одним із важливих чинників формування оптимальної моделі архівного зберігання в Україні є врахування досвіду роботи в цій галузі інших країн. метою даної статті є дослідження досвіду ро- боти з Ед та технологій архівного зберігання Ед у Республіці Білорусь. Аналіз наявного досвіду дає можливість виокремити основні тенденції архівного зберігання Ед, визначити актуальні проблеми сьогодення та уникнути їх у подальшій роботі. * Лавренюк Анатолій Гаврилович – директор Центрального державного електронного архіву України. Жук Людмила Василівна – головний спеціаліст відділу забезпечення збе- ре женості та обліку Центрального державного електронного архіву України. © А. Г. Лавренюк, Л. В. Жук, 2010 163АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом джерельну базу дослідження складає низка законодавчих та нор- мативних актів, що регулюють та визначають правові засади Ед, ар- хівного зберігання Ед в Республіці Білорусь. Актуальність проблем, пов’язаних із забезпеченням збереженості Ед, викликає зацікавленість білоруських вчених і практиків. В останнє десятиліття значно зросла кількість міжнародних та вітчизняних конференцій, симпозіумів і кру- глих столів, а також монографій, статей та інших публікацій, присвяче- них дослідженню зазначеної теми. Питання забезпечення збереженості Ед після завершення їх вико- ристання в управлінській діяльності та передачі на архівне зберігання наразі є одним з нагальних у діяльності архівістів Білорусі. Робота з формування нормативних основ архівного управління Ед почала здій- снюватися ще 10 років тому і особливо активізувалася останнім часом у зв’язку з прийняттям законодавчих актів про Е-урядування, електро- нний документ, електронний цифровий підпис. Зокрема, нещодавно ухвалено Закон Республіки Білорусь “Про електронний документ та електронний цифровий підпис” від 28.12. 2009 р. № 113-З, спрямований на встановлення правових засад засто- сування Ед, а також правових умов використання ЕЦП в електронних документах, при дотриманні яких ЕЦП в електронному документі при- рівнюється до власноручного підпису документа на паперовому носії. Поняття “електронний документ” трактується, як документ в електро- нному вигляді з реквізитами, які дають змогу встановити його ціліс- ність та достовірність1. Вперше на законодавчому рівні закріплюють- ся визначення таких термінів, як “дійсність електронного документа”, “цілісність електронного документа”, “копія електронного документа”, “сертифікат відкритого ключа”. Цим Законом передбачено створення державної системи керування відкритими ключами, що являє собою систему акредитованих центрів, які здійснюють послуги з реєстрації та зберігання сертифікатів відкритих ключів. Прийняття Закону Республі- ки Білорусь “Про електронний документ і електронний цифровий під- пис” дозволить створити умови для подальшого розвитку електронного документообігу, у тому числі електронного декларування, підвищити ефективність механізмів реалізації Е-урядування в Білорусі2. Виважена державна інформаційна політика та швидке впрова- дження електронного документообігу в органах державної влади ре- алізується на підставі державної програми інформатизації Республіки Білорусь на 2003–2005 роки і на перспективу до 2010 року “Електро- нна Білорусь”3. координатор цієї програми – білоруське міністерство зв’язку та інформатизації. основною метою програми є формування у Білорусі єдиного інформаційного простору, а також створення єдиної інформаційної системи, у тому числі загальнореспубліканської систе- ми електронного документообігу. Частка внутрішнього електронного АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом164 документообігу в органах державної влади в загальному обсязі доку- ментообігу повинна бути збільшена до 60 %; частка міжвідомчого до- кументообігу до 40% . У системі електронного документообігу передбачено оперативне зберігання Ед з формуванням описів і номенклатур справ. оперативне зберігання Ед до передачі у відомчий архів повинна забезпечити кожна інформаційна система згідно із специфікою діяльності організації. Тер- міни зберігання Ед визначаються Переліком типових Ед, які створю- ються в діяльності органів державної влади, організацій шляхом прове- дення експертизи цінності на стадії планування життєвого циклу Ед. Що стосується питання постійного архівного зберігання Ед, то державна програма передбачає необхідність забезпечення сумісності відомчих стандартів зберігання електронних документів та документо- обігу, уніфікацію форматів Ед, що суттєво полегшить роботу з міграції Ед при постійному зберіганню. У зв’язку з цим розроблено та затверджено ряд нормативних до- кументів: “Типові проектні рішення автоматизованої системи докумен- тообігу для державних органів”, “Інструкція з діловодства в державних органах та організаціях Республіки Білорусь” (затверджена Постановою міністерства юстиції Республіки Білорусь 19.01.2009 №4), Інструкція про порядок введення діловодства по адміністративних процедурах в державних органах влади, інших організаціях (затверджена Постано- вою міністерства юстиції Республіки Білорусь 07.05.2009 №39) та ін. для вирішення проблеми постійного архівного зберігання електро- нних документів та інформаційних ресурсів (далі – ІР) у 1998 р. був створений Білоруський науково-дослідний центр електронної докумен- тації (БілНдЦЕд)4. Нині БілНдЦЕд – провідний науковий центр з роз- робки нормативних та методичних документів, впровадження тенден- цій з розвитку інформаційних технологій в Білорусі. Пріоритетним напрямком діяльності БілНдЦЕд є створення та удосконалення нормативно-методичної бази. Зокрема, розроблено такі нормативні документи:5 державний стандарт Республіки Білорусь (СТБ) 1221-2000 "доку- менти електронні. Правила виконання, обігу й зберігання"; “Типове положення про архів електронних документів організації”, яке визначає основні завдання по забезпеченню прийому, обліку, збері- гання, використання Ед в організації, проведення експертизи цінності Ед і передачі їх на державне зберігання; “Інструкція з проведення експертизи цінності й передачі електро- нних документів і інформаційних ресурсів на державне зберігання” встановлює порядок проведення експертизи цінності Ед і інформа- ційних ресурсів, їх підготовки й передачі на державне зберігання. дія Інструкції поширюється на організації, в діяльності яких утворяться 165АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом управлінські, науково-технічні, аудіо-, відео- і фотодокументи, а також ІР, включені до складу НАФ і не мають аналогів на паперових носіях: електронні кадастри, реєстри, регістри, банки й бази даних, інтернет- публікації. Нині приймання Ед до архіву здійснюється в обмежених масшта- бах, з метою вироблення основних технологій програмно-незалежного зберігання і надання доступу в довготерміновій перспективі. Склад фондів архіву Ед БілНдЦЕд складається з Ед та ІР державного зна- чення, що зберігаються у вигляді архівних копій. Також зберігаються статистичні дані про установи культури й мистецтва Республіки Біло- русь, архівні колекції цифрових копій документів Білоруського держав- ного архіву-музею літератури й мистецтва. При передачі в БілНдЦЕд Ед переносяться на носії архіву – оптич- ні диски, на яких й зберігаються Ед. Система зберігання передбачає роздільне зберігання самих документів (у сховищі дисків) та довідко- вої інформації про них, яка знаходиться в базі даних. Наявність ЕЦП не є винятковою умовою для прийняття документа на зберігання до державного архіву. Засвідчити оригінальність Ед можна й за допомо- гою відповідно оформленого паперового документа – засвідчувального аркуша. У ньому зазначаються лише контрольні характеристики файлу (файлів), визначені за допомогою стандартизованої процедури шифру- вання, фіксований набір обов’язкових реквізитів. Перелік реквізитів ви- значається "Правилами обліку й передачі електронних документів на державне зберігання". обов'язковими реквізитами є назва та вид Ед, дати створення, відомості про авторів, відомості про захист документу, відомості про засоби ЕЦП, відомості про технічні й програмні засоби, необхідні для відтворення документу, відомості про склад документу6. Цікавою є практика БілНдЦЕд щодо архівного зберігання ІР. Від- повідно до Закону Республіки Білорусь “Про Національний архівний фонд” від 6.09 1994 р. № 3277-XІІ, до складу Національного Архівного Фонду Республіки Білорусь, крім різних видів документів, входять та- кож ІР- бази, банки даних. У Статті 19 цього Закону зазначається: “для постійно обновлюваних інформаційних ресурсів у електронній формі (баз і банків даних), у тому числі тих, які постачаються користувачам через електронні мережі, регулярно створюються архівні копії на правах оригіналів. Періодичність створення архівних копій ІР регламентується Інструкцією “Про періодичність створення архівних копій інформацій- них ресурсів і порядок їх передачі на державне зберігання", затвердже- ною комітетом архівів та діловодства Білорусі. Під інформаційними ресурсами розуміють будь-яку сукупність документованої інформації, яка знаходиться в активному використанні і постійно змінюється: бан- ки даних (включно з кадастрами і реєстрами), Інтернет-публікації (ін- формаційні сервери, веб-сайти). Ця Інструкція є обов’язковою для ви- АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом166 конання підприємствами, організаціями, органами державної влади, у яких створюються документи Національного Архівного Фонду. Архівна копія створюється щоразу при внесенні в ІР постійного терміну зберігання змін, які можуть призвести до втрати даних. По- рядок передачі на архівне зберігання ІР залежить від їхніх термінів зберігання, а саме: ІР постійного терміну зберігання, що підлягають передачі на державне зберігання, ІР постійного терміну зберігання, що не підлягають передачі на державне зберігання, ІР тимчасового термі- ну зберігання. Архівні копії ІР, що підлягають передачі на державне зберігання, передаються до БілНдЦЕд з описовою документацією, від- повідно до графіка передачі архівних копій. Графік може передбачати передачу одночасно декількох копій, які зроблені протягом визначено- го періоду, але не рідше одного разу на рік. На думку білоруських фахівців, Білоруський науково-дослідний центр електронної документації є лише однією, хоча й основною, лан- кою в системі збереження Ед. Важливу роль відіграють також відомчі архіви в установах, організаціях, на підприємствах. Нині їх створен- ня тільки починається. Відомчі системи електронного документообігу і державна система архівного зберігання мають стати компонентами єдиної системи, яка охопила б увесь апарат управління. Важливо, щоб архів міг забезпечити не тільки збереженість Ед протягом встановле- ного терміну, але й мав можливість перевірки автентичності ЕЦП у майбутньому7. При цьому слід врахувати той факт, що формат ЕЦП не- розривно пов’язаний з форматом Ед. При міграції Ед перевірка автен- тичності ЕЦП стає несуттєвою, оскільки з’являється новий документ з іншими реквізитами та контрольними характеристиками: датою остан- нього збереження, об’ємом, контрольною сумою, ЕЦП та ін. Це озна- чає, що оригінал Ед буде неможливо прочитати та використовувати, а його міграційна копія не буде мати юридичної сили. Ця проблема останнім часом набуває глобального значення, і біло- руським архівістам також доведеться шукати шляхи її вирішення. Яки- ми будуть інформаційні технології майбутнього – передбачити склад- но, хоча деякі їхні риси вже сьогодні є досить чіткими. Так, можна припустити, що вони будуть повністю інтегровані в глобальну систему телекомунікації. Виходячи з цього, можна оцінити ступінь доступності інформаційних ресурсів, які створюються сьогодні: ті з них, для яких уже зараз важко забезпечити он-лайновий доступ через Інтернет, на- певно, будуть важкодоступними для наших нащадків (а, можливо, і для нас самих уже за 10–15 років). З огляду на це, найбільш перспективним видається досягнення "відкритості" автоматизованої системи архіву на базі сучасних Інтернет-технологій. Але конкретні шляхи до цієї мети ще потрібно шукати8. методологія організації архівного зберігання Ед в Україні починає формуватися та знаходити своє вирішення. Над виконанням завдань і 167АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом функцій держави з управління архівною справою та діловодством та забезпеченням постійного архівного зберігання Ед працює Централь- ний державний електронний архів України (далі – ЦдЕА України)9. Враховуючи міжнародний досвід, а також досвід Білорусі з питань архівного зберігання Ед та можливості його адаптації в Україні, ЦдЕА України протягом двох років своєї діяльності здійснив низку заходів щодо створення оптимальної моделі постійного зберігання Ед в умо- вах змін програмно-технічних засобів, що використовуються для ство- рення та зберігання Ед. Ця модель передбачає передачу Ед на зберігання до ЦдЕА України через інформаційно-телекомунікаційні канали, тобто з інформаційної системи державних архівних установ до інформаційної системи ЦдЕА України. В якості надійних джерел постійного архівного зберігання Ед використовуються сервери (вінчестери). державні архівні установи ви- ступають посередниками між установами, у діяльності яких створю- ються Ед та ЦдЕА України, який здійснює технічне забезпечення по- стійного зберігання Ед. для відпрацювання технологічних аспектів зберігання Ед у най- ближчій перспективі, а також з огляду на рівень матеріально-технічного забезпечення електронного архіву на даному етапі, прийнято рішення розпочати роботу з копіювання та збереження інформаційних ресурсів, а саме веб-сайтів. Враховуючи важливість збереження інформації веб- сайтів, у зв’язку із виборами Президента України в 2010 році та ви- борами до Верховної Ради України електронний архів здійснив, у рам- ках ініціативного документування, копіювання веб-сайтів кандидатів на посаду Президента та політичних партій та рухів. для методичного забезпечення збереження інформації веб-сайтів і запобігання її можли- вої втрати розроблено і затверджено методичні рекомендації, зокрема “Про створення та зберігання архівних копій веб-сайтів”, Інструкцію з обліку та описування архівних копій веб-сайтів. копіювання веб-сайтів здійснюється на підставі укладених договорів архівного зберігання між ЦдЕА України та правовласниками веб-сайтів. оскільки масштаб робіт з ініціативного документування “Прези- дентські вибори-2010” дуже великий, існує необхідність обмеження кількості веб-сайтів, які будуть прийматися на державне зберігання до ЦдЕА України. Відбір веб-сайтів проводиться на підставі загально- визнаних критеріїв відбору на засіданнях Експертно-перевірної комісії. Перше засідання ЕПк відбулося 29.12.2009 р., на ньому було схвале- но список веб-сайтів у кількості 30, відібраних на постійне зберігання в рамках ініціативного документування "Президентські вибори-2010". однак реалізація проекту ускладнюється тим фактом, що відсутні офі- ційні критерії для відбору веб-сайтів, які підлягають зберіганню. На порядку денному питання розробки нової політики для забезпечення АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом168 довгострокового збереження тих веб-матеріалів, які можуть мати цін- ність для майбутніх поколінь, вдосконалення норм авторського права та законодавства про інтелектуальну власність. крім того, ключовим напрямом діяльності ЦдЕА України є ство- рення та удосконалення правового та нормативно-методичного забез- печення у сфері електронного документообігу, електронного цифрово- го підпису та архівного зберігання Ед. Зокрема, у 2009 році розроблено першу редакцію методичних реко- мендацій “Проведення експертизи цінності електронних документів”, а також проект Типового положення про архів електронних документів організації. Спільно із Українським науково-дослідним інститутом ар- хівної справи та документознавства завершується робота з написання Галузевого стандарту “метадані електронного документа. описування структури та змісту даних” та методичних рекомендацій “описуван- ня та організація зберігання інформаційних ресурсів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій”. Розробляються Порядок приймання-передавання електронних доку- ментів до державних архівів та ЦдЕА України на постійне зберігання, методичні рекомендації “основні правила конвертування електронних документів для постійного зберігання в електронному архіві” та кон- цепція планування життєвого циклу електронних документів та елек- тронних інформаційних ресурсів. Нині ЦдЕА України здійснює координацію діяльності та спри- яє налагодженню співпраці з державними архівними установами, органами державної влади, науковими інститутами, установами, ор- ганізаціями в галузі електронного документообігу, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, електронного цифрового підпису, організації архівного зберігання Ед. З цією метою планується проведення семінарів та круглих столів із працівниками ІТ-служб, ар- хівістів даних установ. отже, як свідчить практика, архівне зберігання Ед та забезпечення автентичності Ед в довготерміновій перспективі є актуальними питан- нями, як для України, так і Білорусі. На даному етапі ЦдЕА України орієнтується на позитивний досвід інших країн з організації постійного зберігання Ед, а також враховує думку всіх сторін даного процесу: ар- хівістів, документознавців, спеціалістів інформаційних технологій. 1 Закон Республики Белорусь “об электронном документе и электронной цифровой подписи” 28 декабря 2009 г. № 113-З. / Режим доступа – http://www. zakon.by/pdf/2010-15/2010-15(087-101).pdf, свободный 2 Микулич Н. Д. Применение ЭЦП в Беларуси / Режим доступа – http:// www.itsec.ru/articles2/vestnikSNG/primenen_ECP_Belarus, свободный 3 Государственная программа информатизации Республики Беларусь на 2003–2005 годы и на перспективу до 2010 года “Электронная Беларусь” 169АРХІВНА СПРАВА ЗА коРдоНом Утверджена Постановленим Совета Республики Бєларусь 27 декабря 2002 г. № 1819. / Режим доступа – http://pravo.by/webnpa/text.asp?RN=C20201819, свободный 4 Носевич В. Архивы в эпоху электронных документов / Режим доступа – http://vn.belinter.net/digit/2.html, свободный 5 Силков С. В. Нормативное правовое и методическое регулирование работы и обеспечения сохранности электронных документов и информационных ресурсов / Режим доступа – http://www.nestor.minsk.by/sr/2008/05/sr80501.html, свободный 6 Носевич В. Архив электронных документов: белорусский опыт / Режим доступа – http://vn.belinter.net/digit/9.html , свободный 7 Храмцовская Н. А. как хранить электронные документы? Советы экс- перта / Режим доступа – http://www.audit-it.ru/articles/soft/a115/125733.html, сво бодный 8 Носевич В. Архив электронных документов: белорусский опыт / Режим доступа – http://vn.belinter.net/digit/9.html , свободный 9 концепція функціонування Центрального державного електронного архіву України / Режим доступу – http://tsdea.archives.gov.ua/base/nmdoc/ac- cepdoc/konception.php, вільний освещены главные проблемы архивного хранения электронных докумен- тов, опыт хранения электорнных документов и информационных ресурсов Республики Беларусь. Ключевые слова: архивное хранение электронных документов; элект- рон ный документ; подлинность электронного документа; электронный доку- ментооборот; электронная цифровая подпись; информационные ресурсы; электронный архив. There is elucidated the main problems of archival storage of electronic documents, the experience of storage of electronic documents and information resources of Bilorus Republic. Keywords: Archived storage of electronic documents, electronic document, authenticity of electronic document, electronic flow of documents; electronic signa- ture, information resources, electronic archives.

Архівне зберігання електронних документів та інформаційних ресурсів у Республіці Білорусь

Репозитарії

Схожі ресурси