Фонди особового походження учасників Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. у Державному архіві Одеської області

Розглянуто склад та зміст особових фондів учасників війни, зосереджених у державному архіві Одеської області. Підкреслено актуальність питання поповнення національного архівного фонду України документами учасників Великої Вітчизняної війни....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Паніван, Г.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2010
Schriftenreihe:	Архіви України
Schlagworte:	Огляди джерел та документальні нариси
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26118
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Фонди особового походження учасників Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. у Державному архіві Одеської області / Г.М. Паніван // Архіви України. — 2010. — № 2. — С. 163-170. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-26118
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-261182011-08-30T12:40:33Z Фонди особового походження учасників Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. у Державному архіві Одеської області Паніван, Г.М. Огляди джерел та документальні нариси Розглянуто склад та зміст особових фондів учасників війни, зосереджених у державному архіві Одеської області. Підкреслено актуальність питання поповнення національного архівного фонду України документами учасників Великої Вітчизняної війни. Рассмотрен состав и содержание личных фондов участников войны, сосредоточенных в государственном архиве Одесской области. Подчеркнута актуальность вопроса пополнения национального архивного фонда Украины документами участников Великой Отечественной войны. The article observes the structure and content of personal funds of participants of war, centered in the State Archives of Odessa Region. Is emphasized the urgency of updating the National Archival Fund by Ukraine documents of the Great Patriotic War. 2010 Article Фонди особового походження учасників Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. у Державному архіві Одеської області / Г.М. Паніван // Архіви України. — 2010. — № 2. — С. 163-170. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26118 930.253(477.74)“1941/1945” uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси
spellingShingle	Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси Паніван, Г.М. Фонди особового походження учасників Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. у Державному архіві Одеської області Архіви України
description	Розглянуто склад та зміст особових фондів учасників війни, зосереджених у державному архіві Одеської області. Підкреслено актуальність питання поповнення національного архівного фонду України документами учасників Великої Вітчизняної війни.
format	Article
author	Паніван, Г.М.
author_facet	Паніван, Г.М.
author_sort	Паніван, Г.М.
title	Фонди особового походження учасників Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. у Державному архіві Одеської області
title_short	Фонди особового походження учасників Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. у Державному архіві Одеської області
title_full	Фонди особового походження учасників Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. у Державному архіві Одеської області
title_fullStr	Фонди особового походження учасників Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. у Державному архіві Одеської області
title_full_unstemmed	Фонди особового походження учасників Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. у Державному архіві Одеської області
title_sort	фонди особового походження учасників великої вітчизняної війни 1941–1945 рр. у державному архіві одеської області
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Огляди джерел та документальні нариси
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26118
citation_txt	Фонди особового походження учасників Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. у Державному архіві Одеської області / Г.М. Паніван // Архіви України. — 2010. — № 2. — С. 163-170. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series	Архіви України
work_keys_str_mv	AT panívangm fondiosobovogopohodžennâučasnikívvelikoívítčiznânoívíjni19411945rruderžavnomuarhívíodesʹkoíoblastí
first_indexed	2025-07-03T05:43:31Z
last_indexed	2025-07-03T05:43:31Z
_version_	1836603316406059008
fulltext	огляди джерел та документальні нариси 163 This article is dedicated to the classification and analysis of the biographical resources of the Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg (Operational Headquarters of Reichsleiter Alfred Rosenberg). Article highlights documents with various content and structure, including personnel files including German employees, as well as locals who were employed at occupied territories. Curricula Vitae of the prominent Soviet figures of a politics, science, and culture and others, are also classified and analysed. Keywords: Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg; biographical resources; the Second World War; occupation. УДК 930.253(477.74)“1941/1945” Г. М. Паніван* ФОнДИ ОСОБОвОГО ПОХОДЖЕннЯ УЧаСнИКів вЕЛИКОЇ віТЧИЗнЯнОЇ віЙнИ 1941–1945 рр. У ДЕрЖавнОМУ арХіві ОДЕСьКОЇ ОБЛаСТі розглянуто склад та зміст особових фондів учасників війни, зосередже- них у державному архіві одеської області. Підкреслено актуальність питання поповнення національного архівного фонду україни документами учасників Великої Вітчизняної війни. Ключові слова: національний архівний фонд україни; державний архів одеської області; особові фонди; учасники Великої Вітчизняної війни; спо- гади. окрім фондів управлінської документації за тематикою другої сві- тової війни, які відображають історію м. одеси в окупаційний пері- од, розповідають про збитки, нанесені окупаційними силами, звірства німецько-румунських загарбників на території україни під час Вели- кої Вітчизняної війни, окремим специфічним комплексом документів є особові фонди, що містять унікальні матеріали, які подають конкретні факти, цікаві події в інтерпретації окремих діячів того або іншого пе- ріоду. у державному архіві одеської області таким комплексом докумен- тів національного архівного фонду україни є особові фонди учасни- ків Великої Вітчизняної війни. нині в сховищах архіву зберігаються п’ятнадцять таких фондів, кожен з яких висвітлює різні сторінки дово- єнного періоду, періоду 1941–1945 років, а також повоєнні роки, подає правдиву історію з місць подій минулих часів. * Паніван Ганна Михайлівна – провідний спеціаліст відділу інформації ви ко ристання документів національного архівного фонду і зовнішніх зв’язків дер жавного архіву одесь кої області. © г. м. Паніван, 2010 огляди джерел та документальні нариси164 Фонди містять багаті біографічні матеріали, а саме: особисті доку- менти, посвідчення учасників війни, картки ветеранів, автобіографії, ві- домості про трудову діяльність і нагородження, спогади, вирізки з газет і статті, присвячені радянським воїнам. особливу цінність складають колекції фотодокументів з сімейних і військових альбомів. деякі з фон- дів учасників війни мають велику цінність для дослідників-краєзнавців, оскільки в них зосереджено багато документації про життя та діяль- ність конкретної особистості. комплектування одеського архіву фондами учасників Великої Ві- тчизняної війни 1941–1945 рр. почалося з середини 80-х років XX сто- ліття. так, першими на зберігання надійшли фонди олександра льво- вича гольденберга – одного з талановитих і видатних архітекторів м. одеси, який зробив великий внесок у розвиток архітектури і містобу- дування. олександр львович народився в 1917 р. в м. миколаєві в сім’ї інженера-будівельника льва Володимировича гольденберга. у 1921 р. його родина переїжджає в одесу на постійне місце проживання. Після закінчення архітектурного факультету одеського інституту комуналь- ного і цивільного будівництва олександр був призваний до лав Черво- ної армії, у яких воював у складі 3-го Білоруського фронту рядовим. Пройшов всю війну, демобілізований в кінці листопада 1945 р. після чого повернувся до одеси. З 1945 р. виконав більше 100 індивідуаль- них архітектурних проектів. Після війни відновлював будівлі одеси, займався їх реконструкцією, будував нові, зокрема ряд санаторіїв і бу- динків відпочинку1. серед документації олександра львовича ескізи, проекти, фотографії макетів та споруд одеси, Первомайська, рені, фо- токартки о. л. гольденберга2. Фонд куварзіна анатолія івановича – генерал-майора у відставці, почесного співробітника держбезпеки срср, який в роки війни брав участь в обороні “советского Заполярья”. нагороджений орденами Червоного Прапора, Червоної Зірки, “Знак Пошани”, Почесними грамо- тами Президії Верховної ради урср, пам‘ятними та почесними знака- ми радянського комітету ветеранів війни, медалями, іменною бойовою зброєю та ін.3. деякі матеріали містять відомості про роботу чекістів у роки громадянської і Вітчизняної воєн, зведення про учасників бойо- вих дій та їх спогади4. не менш цікавим є фонд Шаповаленка миколи андрійовича, який народився в с. Поповка антоно-кодінцевської волості одеської губер- нії 10 жовтня 1910 р. у липні 1941 р. направлений в робочий баталь- йон, а у вересні у зв’язку з хворобою – до окупованої одеси. у лютому 1942 р. вступив у підпільну антифашистську групу уточкіна, яка діяла до квітня 1944 р. автор багатьох архітектурних проектів у м. одесі, миколаєві, донецьку, нагороджений почесними грамотами і преміями на конкурсах за кращі будівлі урср, а також орденом трудового Чер- огляди джерел та документальні нариси 165 воного Прапора5. найцікавішими документами у фонді є довідка про участь в підпільній антифашистській підпільній групі 1941–1944 рр., медалі та посвідчення до медалей “За бойові заслуги” та “40 лет Победы в Великой отечественной войне”6. Фонд мельника степана кириловича – доктора історичних наук – також знайшов своє місце в одеському архіві. народився степан ки- рилович у 1913 р. у 1939 р. закінчив історичний факультет одеського державного університету. у 1939–1940 рр. працював старшим науко- вим співробітником одеського облдержархіву. Після війни займався науковою та педагогічною діяльністю7. серед 29 одиниць зберігання знаходимо рукописи лекцій, наукових праць і статей, листування, ма- теріали про службову діяльність та святкування 100-річного ювілею одеського університету8. становить інтерес своїми біографічними документами фонд По- критана анатолія карповича – доктора економічних наук, професо- ра одеського інституту народного господарства. сержант-артилерист анатолій карпович у 1943 р. після важкого поранення практично осліп- нув, був демобілізований з лав Червоної армії. Вступив в іркутський педінститут, потім перевівся в одеський педінститут, який закінчив у 1947 р. автор близько 100 друкованих наукових видань9. Фонд налічує 600 документів, серед яких рукописи і чернетки наукових праць10. Фонд Петряєва костянтина дмитровича – доктора історичних наук, який народився 19 січня 1917 р. в Пермській губернії (нині – тери- торія свердловської області). у 1941 р. добровільно вступив в Черво- ну армію, брав участь в обороні ленінграда, воював на Волхівському фронті. За бойові заслуги був нагороджений орденом Червоної Зірки та вісьмома медалями. у післявоєнні роки викладав у вищих навчальних закладах країни, займався науковою роботою11. серед документів – ма- теріали наукової діяльності: рукописи, монографії, статті, листування з родиною, велика кількість книг з історії, зібраних костянтином дми- тровичем12. особистий фонд трусова Юрія сергійовича – члена спілки пись- менників україни, який народився 3 квітня 1914 р. у сім’ї службовця. З 1941 р. воював на Південно-західному і сталінградському фронтах. Через поранення був демобілізований. Все ж не полишав творчу пра- цю – у роки війни виступав зі статтями і віршами у фронтовій пресі, обласних і республіканських газетах та на радіо. Після війни працював в одеських газетах “моряк” і “раздельнянский колхозник”. Юрій сергі- йович був нагороджений орденом Вітчизняної війни II ст., медалями “За победу над германией”, “двадцать лет Победы”, “50 лет Вооруженных сил ссср” та ін.13. опис особистого фонду включає 181 од. зб. осо- бливістю фонду є значна кількість романів, віршів, вирізок з газет та журналів, неопубліковані рукописи та ін.14. огляди джерел та документальні нариси166 Фонд дихана михайла дмитровича – доктора історичних наук, про- фесора, який народився 25 серпня 1925 р. в с. Благоєво івановського району одеської області. у липні 1941 р. зарахований до лав ольшан- ського винищувального батальйону, у складі якого воював під Перво- майськом. у 1942 р. брав участь в обороні кавказу, надалі в звільненні україни. у липні 1945 р. демобілізований з армії як інвалід Вітчизняної війни 1 групи. За участь у війні був нагороджений п’ятьма орденами і шістнадцятьма медалями. Праці професора присвячені історії Болгарії і Болгарській діаспорі. у 1969 р. керівництво Болгарії нагородило ми- хайла дмитровича орденом кирила і мефодія за внесок у болгарську історичну науку15. Фонд Чарнецького Володимира адамовича – краєзнавця, викла- дача, наукового співробітника одеського інституту морського флоту, який народився 24 липня 1914 р. в м. Феодосії в сім’ї медиків. З 1942 р. служив у морській піхоті, в післявоєнні роки займався підйомом за- тонулих кораблів в норвегії. Фонд багатий документами з краєзнавчої тематики, серед яких 10 альбомів фотографій і листівок з видами ву- лиць одеси та ін.16. особистий фонд Володіна івана івановича17 – інженера-гідротехніка, колекціонера-мистецтвознавця. народився іван іванович у 1911 р. в ма- єтку л. м. толстого “ясная Поляна”, де проходив службу його батько. напередодні 1917 р. сім'я переїхала до одеси. іван іванович підтри- мував знайомства з видатними представниками одеської інтелігенції – письменниками, художниками, музикантами. у післявоєнний період брав участь в будівництві одеського морвокзалу, каховського водо- сховища та ін. Відомий раціоналізатор і винахідник, активно займався громадською діяльністю. Фонд багатий науково-технічними статтями з кресленнями і фотографіями, що ілюструють етапи будівництва одесь- кого морвокзалу, спогадами і нарисами про видатних діячів культури. особистий фонд дузя івана михайловича – професора, доктора філологічних наук, заслуженого діяча культури. іван михайлович був нагороджений бойовими орденами і медалями. Займався науковою та педагогічною діяльністю. Фонд цікавий подяками, грамотами за участь у звільненні житомира, тернополя, троннау (Чехославаччина), Верх- ньої силезії (німеччина) від німецько-фашистських загарбників у 1944–1945 рр. (5 грамот)18. у вересні 1994 р. на державне зберігання надійшов фонд рузанкі- на миколи степановича, який народився у 1905 р. в м. ардатов, нині це мордовська республіка російської Федерації, в родині вчителів. З 23 червня 1941 р. перебував в армії, на посаді командира взводу 273- го батальйону зв’язку 21-ої Приволзької армії. у вересні 1941 р. потрапив у полон і перебував у німецьких концтаборах. За спробу втечі кинутий огляди джерел та документальні нариси 167 в німецьку в’язницю і засуджений до смерті. В квітні 1945 р. звільне- ний радянською армією. По війні неодноразово проходив фільтраційні комісії та перевірки в органах мдБ-кдБ. кавалер ордена Вітчизняної війни II ст.19 мемуари миколи степановича є великою знахідкою для істориків, у них дана характеристика довоєнної одеси, цінними є ру- кописи статей про перебування у фашистському полоні; збереглася за- писна книжка з нотатками про перебування в полоні з адресами інших радянських військовополонених – в’язнів концтаборів та листи до ко- лишніх в’язнів концтаборів і остарбайтерів. доповнюють фонд листу- вання і фотографії рузанкіна з дружиною, учнями і колегами20. З 1995 р. в архіві зберігається фонд Боринського ісаака абовича – кавалера 4-х орденів і 13-и радянських і болгарських медалей. ісаак абович народився в м. одесі 29 березня 1913 р. Воєнними дорогами пройшов шлях від командира взводу до начальника штабу 46-ї гвар- дійської артилерійської бригади. учасник визволення Болгарії. Після визволення Пловдива (Болгарія) від німецьких загарбників був призна- чений першим комендантом міста. у повоєнний час – голова ради ве- теранів війни, підтримував зв’язки з клубами інтернаціональної друж- би міст і сіл Болгарії. З 1947 р. до 1995 р. перебував в м. одесі, брав безпосередню участь у відновленні одеси21. у фонді містяться особис- ті документи: спогади про події другої світової війни, листування з болгарськими друзями та школярами, вирізки з газет, присвячені ра- дянським воїнам і особисто і. а. Боринському, а також його статті. ряд документів відображає суспільно-політичне життя Болгарії після- воєнної пори. ісаак абович знав болгарську мову і цікавився історією Болгарії. у колекції зібрань велика кількість унікальних книг, альбомів, буклетів і листівок, які є свідченням розвитку російсько-болгарських стосунків. особливу цінність мають численні фотографії періоду всту- пу радянської армії-визволительки до Болгарії. Цікавими є різноманітні фотографії: начальника штабу партизанської бригади “Христо Ботєв” кости ламбрева при вступі до м. Пловдив (1944); першотравневої де- монстрації у м. Пловдив (1945), народного ополченця налбантова Пет- ко рашковича і його зустрічей з г. димитровим (1947), пам’ятників російським воїнам – визволителям Шипки і Пловдива; ветеранів 46-ї гвардійської Запорізько-одеської артилерійської бригади; пам’ятника радянському воїну-визволителю в м. Пловдив (“альоші”)22. у вересні 1995 р. до архіву передав документи для створення осо- бистого фонду Вайнштейн олександр соломонович, який народився 27 травня в 1903 р. в м. алешки дніпровського повіту таврійської гу- бернії (нині м. Цюрупінськ Херсонської області). у січні 1920 р. добро- вільно вступив у 15-у стрілецьку дивізію, брав участь у штурмі Переко- пу, був поранений і контужений. З 1924 р. командував взводом окремої огляди джерел та документальні нариси168 роти зв’язку 51 дивізії, яка несла прикордонну службу. на початку ві- йни евакуйований до омська, де працював редактором районної газети “Веліжанський ударник”, а потім кореспондентом Всесоюзного раді- окомітету. у 1946 р. закінчив Центральні газетні курси при Цк ВкП (б). З 1963 р. переїхав на постійне місце проживання до одеси. дру- кувався під псевдонімом а. Волков і Зінаїдін. Брав активну участь в діяльності організації ветеранів 51 Перекопської дивізії і прикордонних частин одеського гарнізону23. В колекції фонду збереглися відомості про його діяльність у період Великої Вітчизняної війни як редактора районної газети “Веліжанський ударник” у м. омську, кореспонден- та Всесоюзного радіокомітету, матеріали про виконання ним завдань радінформбюро на лінії фронту. особливо цікавими інформативно є списки генералів запасу і відставки, ветеранів Великої Вітчизняної ві- йни, чекістів-прикордонників, які проживали на території одеси24. унікальна колекція документів полковника запасу, відомого одесь- кого краєзнавця, спеціаліста у галузі пошукової роботи з питань встанов- лення місць поховань учасників другої світової війни, подій військової історії у кількості 152 справ була передана сином романа олексійовича Шувалова – андрієм романовичем Шуваловим 28 травня 2002 року. роман олексійович народився 15 жовтня 1911 р. в м. одесі. у 1933– 1936 рр. призваний до лав Червоної армії служив в м. житомирі. Брав участь в обороні одеси як командир взводу зв’язку 287-го стрілецького полку 25-ої стрілецькій дивізії. у вересні 1941 р. був поранений і еваку- йований до краснодарського госпіталя. З листопада 1941 р. знову повер- нувся на фронт в діючу армію. Воював у складі 13-ї окремої стрілецької бригади на Південному фронті, а у 1942 р. – 161-ї стрілецької дивізії на Воронезькому і IV українському фронтах. Пізніше став начальником зв’язку дивізії. Після війни служив в 107 стрілецькому корпусі. нагоро- джений двома орденами Вітчизняної війни I ст., орденами Червоної Зір- ки, Богдана Хмельницького, медалями “За відвагу”, “За оборону одеси”, а також ювілейними медалями. автор багатьох видань з історії одеси. Помер 14 квітня 2002 р., похований на іі Християнському кладовищі в одесі25. роман олексійович залишив дослідникам величезну кількість унікальних матеріалів. серед них: “Покажчик місць поховання воїнів, загиблих в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1945), прах яких по- коїться в землі міста одеси”; карти-плани кладовищ, де були поховані радянські воїни, а також німецькі, італійські та румунські військовопо- лонені; замітки, фотографії, переліки місць масового знищення єврей- ського населення одеської області; витяги з документів державного ар- хіву одеської області, статей з періодичних видань про встановлення прізвищ і місць поховань військовослужбовців одеської області в роки першої і другої світових війн; мемуари (рукописні замітки) “спогади про бойовий шлях у складі 161-ї стрілецької дивізії”. інформативно на- огляди джерел та документальні нариси 169 сиченими є список героїв радянського союзу – уродженців одеської області (уточнення до “книги пам’яті”), матеріали про льотчиків 69- го винищувального авіаційного полку, який брав участь в обороні та звіль- ненні одеси, матеріали про встановлення місць поховань загиблих пар- тизан, підпільників26. Безумовно, питання поповнення національного архівного фонду україни документами учасників Великої Вітчизняної війни й понині є актуальним. у березні 2010 р. відбулося розширене засідання коле- гії, присвячене 90-річчю державного архіву одеської області, на якому були присутні працівники держархіву, керівники архівних установ ра- йонів, міст обласного значення та трудових архівів, керівники відомчих архівів і відповідальні за діловодну справу, представники Змі. серед інших було розглянуто і питання щодо потенційних фондоутворюва- чів – учасників бойових дій на території м. одеси і одеської області. у дискусії брали участь також представники інших організацій. державний архів одеської області тісно співпрацює з обласною ра- дою організації ветеранів україни, головою якої є олексій георгійович гурський. нині складено список ветеранів Великої Вітчизняної війни – учасників звільнення м. одеси, які проживають на території одесь- кої області, потенційних фондоутворювачів держархіву за тематикою другої світової війни. у цьому напрямку розгорнуто роботу і в архів- них відділах райдержадміністрацій, вже є перші результати. сприяють поповненню архіву фондами за даною тематикою і люди, які просто не байдужі до збереження пам’яті про героїв Великої Вітчизняної війни. наприклад, заступник голови комісії з питань реабілітованих галина якимівна гоняк, архівіст за покликанням, у минулому відповідальний співробітник одеського обласного архіву, веде переговори з репресо- ваними, які мають бажання передати свої документи до архіву для ви- вчення історії періоду 1941–1945 рр. таким чином, наголошуючи на важливості роботи з поповнення архівів документами особистого походження людей, які зробили свій внесок у здобуття Великої Перемоги, варто відзначити наступне: кожен архівіст повинен усвідомлювати, що з огляду на швидкоплинність часу і різні несприятливі обставини, які можуть спричинити зменшення осо- бистих колекцій, потрібно зібрати і передати на державне зберігання якомога більше документів про нелегкі часи 1941–1945 рр. якою ми збережемо історію нашої країни сьогодні, такою її побачать наші на- щадки. молоде покоління повинне знати героїчне обличчя свого ми- нулого, пам’ятати, якою ціною завойований мир, що є основою ниніш- нього процвітання держави. 1 державний архів одеської області (далі – держархів одеської обл.), справа фонду р-7977, (гольденберг олександр львович). огляди джерел та документальні нариси170 2 держархів одеської обл., ф. р-7977, оп. 1, 15 од. зб., 1917–2000 рр. 3 там само, справа фонду р-7902, (куварзін анатолій іванович). 4 там само, ф. р-7902, оп. 1, 24 од. зб., 1919–1981 рр. 5 там само, справа фонду р-7973, (Шаповаленко микола андрійович). 6 там само, ф. р-7973, оп. 1, 13 од. зб., 1941–1983 рр. 7 там само, справа фонду р-7822, (мельник степан кирилович). 8 там само, ф. р-7822, оп. 1, 29 од. зб., 1953–1969 рр. 9 там само, справа фонду р-7979, (Покритан анатолій карпович). 10 там само, ф. р-7979, оп. 1, 79 од. зб., 1950–1990 рр. 11 там само, справа фонду р-7970, (Петряєв костянтин дмитрович). 12 там само, ф. р-7970, оп. 1, 90 од. зб., 1935–1990 рр. 13 там само, справа фонду р-8000, (трусов Юрій сергійович). 14 там само, ф. р-8000, оп. 1, 181 од. зб., 1938–1997 рр. 15 там само, справа фонду р-8237, (дихан михайло дмитрович), 141 од. зб., 1925–2006 рр. 16 там само, ф. р-8144, (Чарнецький Володимир адамо вич), 1211 од. зб., 1929–1994 рр. 17 там само, ф. р-8072, (Володін іван іванович), 189 од. зб., 1938– 2001 рр. 18 там само, ф. р-8140, (дузь іван михайлович) 439 од. зб., 1930– 1990 рр. 19 там само, справа фонду р-8015, (рузанкін микола степанович). 20 там само, ф. р-8015, оп. 1, 10 справ 1920–1992 рр. 21 там само, справа фонду р-8046 (Боринський ісаак абович). 22 там само, ф. р-8046, оп 1, 129 справ 1945–1995 рр. 23 там само, справа фонду р-8067 (Вайнштейн олександр соломонович). 24 там само, ф. р-8067, оп.1, 47 справ, 1920–1995 рр. 25 там само, справа фонду (Шувалов роман олексі йович). 26 там само, ф. р-8187, оп. 1, 151 справа. 1988–2001 рр. рассмотрен состав и содержание личных фондов участников войны, со- средоточенных в государственном архиве одесской области. Подчеркнута актуальность вопроса пополнения национального архивного фонда украины документами участников Великой отечественной войны. Ключевые слова: национальный архивный фонд украины; госу дарствен- ный архив одесской области; личные фонды; участники Великой отечествен- ной войны; воспоминания. The article observes the structure and content of personal funds of participants of war, centered in the State Archives of Odessa Region. Is emphasized the urgency of updating the National Archival Fund by Ukraine documents of the Great Patriotic War. Keywords: the National Archive Fund of Ukraine; the State Archives of Odes- sa Region; personal funds; participants of the Great Patriotic War; memories.

Фонди особового походження учасників Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. у Державному архіві Одеської області

Institution

Ähnliche Einträge