Виступ на загальних зборах
Gespeichert in:
Datum: | 2009 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26145 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Виступ на загальних зборах / Ю.І. Якименко // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 35-37. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-26145 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-261452011-08-30T22:44:56Z Виступ на загальних зборах Якименко, Б.І. Виступи учасників зборів 2009 Article Виступ на загальних зборах / Ю.І. Якименко // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 35-37. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26145 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів |
spellingShingle |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів Якименко, Б.І. Виступ на загальних зборах Вісник НАН України |
format |
Article |
author |
Якименко, Б.І. |
author_facet |
Якименко, Б.І. |
author_sort |
Якименко, Б.І. |
title |
Виступ на загальних зборах |
title_short |
Виступ на загальних зборах |
title_full |
Виступ на загальних зборах |
title_fullStr |
Виступ на загальних зборах |
title_full_unstemmed |
Виступ на загальних зборах |
title_sort |
виступ на загальних зборах |
publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
publishDate |
2009 |
topic_facet |
Виступи учасників зборів |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26145 |
citation_txt |
Виступ на загальних зборах / Ю.І. Якименко // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 35-37. — укр. |
series |
Вісник НАН України |
work_keys_str_mv |
AT âkimenkobí vistupnazagalʹnihzborah |
first_indexed |
2025-07-03T05:45:07Z |
last_indexed |
2025-07-03T05:45:07Z |
_version_ |
1836603416221057024 |
fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7 35
десятиліть говорю з парламентської та ін-
ших трибун, апелюючи до громадськості,
до найвищих владних структур. Цей Ко-
мітет має не лише захищати мову від за-
смічення безграмотною іноземщиною, а
й координувати зусилля всіх доброчин-
ців, реагувати на їхні сигнали стосовно
нехлюйського, а то й ворожого ставлен-
ня до рідної словесності; планувати узго-
джені дії в цій сфері тощо. Одне слово,
вести послідовну державну політику, що
має віддзеркалитись уже в самій назві:
Державний комітет захисту української
мови.
Статків на цю вкрай потрібну справу
пішло б не так і багато. Певен, що патріо-
тично налаштовані діячі взялися б за спра-
ву й на громадських засадах. Але невели-
кий апарат Комітету повинна утримувати
держава.
Чи не варто Академії очолити рух за чи-
стоту рідної мови?
Отже, проблем у нас доста. Та навіть най-
складніші з них у спромозі розв’язати наша
Академія: вона це довела своєю по над де-
в’яностолітньою практикою, завжди обсто-
юючи право України бути справдешньою за
всіма параметрами.
Ю.І. ЯКИМЕНКО,
академік НАН України,
перший проректор НТУУ «КПІ»
Національний технічний університет
України «Київський політехнічний ін-
ститут», який у 2008 р. відсвяткував 110 річ-
ницю від дня свого заснування, починаючи
з 1918 року (коли було засновано Інститут
технічної механіки), активно співпрацює з
Національною академією наук. Загалом на
базі кафедр і лабораторій КПІ створено 11
наукових академічних установ, 7 із яких ін-
ститути.
Серед науковців Академії багато випус-
кників КПІ, зокрема і Б.Є. Патон. 15 акаде-
міків НАН України обрані почесними док-
торами університету, 11 академіків та член-
кореспондентів НАН України працюють у
КПІ, з яких 9 очолюють кафедри універ-
ситету. Загалом у КПІ викладають більше
як 100 докторів і кандидатів наук із НАН
України.
КПІ плідно співпрацює з установами На-
ціональної академії наук України за багать-
ма науковими напрямами, з-поміж яких —
інформатика, електродинаміка, електрозва-
рювання, загальна та неор ганічна хімія,
матема ти ка, фізика, гідродинаміка, ме та ло-
фізика, механіка, матеріалознавство та ін.
Загалом тісні творчі зв’язки КПІ підтримує
більш ніж із 40 інститутами та науковими
установами Академії.
Серед масштабних спільних проектів
НАН України і КПІ можна відзначити по-
будову загальнонаціональної грід-ін фра-
струк тури та широке впровадження грід-
технологій у всі сфери соціально-еко но-
мічної діяльності суспільства. Цей комп-
лексний проект передбачає застосування
грід-технологій у більшості галузей знань,
розроблення програмних засобів, підго-
товку фахівців із грід-технологій тощо.
Транс портними системами передачі даних
для розвитку грід-інфраструктури є мережа
УРАН, яка підключена до пан’єв ро пей-
ської науково-освітньої мережі GEANT, та
Уарнет — мережа НАН України.
Підключення до GEANT оптичними
каналами зі швидкістю передачі даних
більше як 155 Мбіт/сек. уможливлює до-
ступ до світових інформаційних ресурсів.
36 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7
Сьогодні до GEANT підключено 34 євро-
пейські країни, 3500 університетів і нау-
кових установ Європи та більше ніж 3
млн науковців. GEANT з’єднана потуж-
ними каналами (10–40 Гб) із США, Ки-
таєм, Японією, Сінгапуром, Африкою,
Південною Америкою.
Наукова спільнота вже зараз може ско-
ристатися цими можливостями. З листо-
пада 2008 р. для користувачів УРАН від-
крито безкоштовний доступ до наукових
електронних бібліотек, включаючи видан-
ня «Springer», «Cambridge», «Royal Society
of Chemistry» та ін., а Українське відді-
лення міжнародного Світового центру да-
них (СЦД), яке відкрито в НТУ України
«КПІ», дає можливість приєднатися до ме-
режі 52 світових центрів наукових даних.
Функціонує інформаційний портал, який
містить національні дані з фізики твердої
землі, сонячно-земної фізики, океанографії
тощо, актуалізацію яких забезпечують на-
укові установи НАН України — партнери
СЦД. Окремий розділ присвячено даним та
дослідженням процесів сталого розвитку.
Наука в КПІ — базовий складник трикут-
ника знань «наука—освіта—інновації». Уже
кілька років тут діє програма «Дослідниць-
кого університету», що передбачає створен-
ня в Україні нової моделі вищого навчаль-
ного закладу з відпрацюванням механізмів
функціонування сучасних форм інтеграції
науки, освіти та інновацій, підготовки ново-
го покоління дослідників і висококваліфіко-
ваних фахівців для наукоємних галузей ві-
тчизняної економіки, здійснення інновацій-
ної діяльності в ринкових умовах, розвитку
економіки, побудованої на знаннях.
Інтегруючись у світовий і європейський
освітні простори, ми не повинні втрачати
свої традиції і надбання, зокрема, у при-
родничій та інженерній освіті. Ми поста-
вили собі за мету побудувати модель під-
готовки, яка б відповідала цим вимогам, у
чому тісно співпрацюємо з КНУ імені Та-
раса Шевченка, з яким нещодавно підпи-
сали комплексну угоду про співпрацю.
Передусім це стосується збереження і
пріоритетного розвитку фундаментальної
фі зи ко-ма те ма тич ної підготовки. Незва-
жаючи на демографічну ситуацію, КПІ є
єдиним ВНЗ, який при вступі вимагає
складання обов’язкових іспитів (на сьо-
годні — написання тестів) з математики і
фізики. На жаль, при певній тенденції ак-
туалізації інтересу до інженерних і при-
родничих спеціальностей кількість потен-
ційних абітурієнтів, що зареєструвалася
на відповідні тести, недостатня. Пошук і
рання професійна орієнтація творчої мо-
лоді, яка фактично відсутня в масштабах
держави, є надзвичайно важливою пробле-
мою, яку необхідно розв’язувати негайно.
В Україні існує дисбаланс на ринку праці.
Якщо частка кваліфікованих працівників
у розвинених країнах максимальна і ста-
новить, наприклад, у США — 46%, а у
ФРН — 52 %, то в Україні — тільки 10%.
Значною мірою це стосується й інженер-
них кадрів. Ми розраховуємо, що реаліза-
ція разом з КНУ ім. Тараса Шевченка і
Малою академією наук програми «Май-
бутнє України» допоможе шляхом залу-
чення талановитої молоді через систему
олімпіад, творчих конкурсів значною мі-
рою покращити ситуацію і зорієнтувати
випускників шкіл на отримання вищої
освіти саме за природничими й інженер-
ними напрямами.
Якість знань абітурієнтів — важли-
вий складник якості освіти, що є голов-
ним завданням університету. Це передба-
чає також високі вимоги до професорсько-
викладацького складу, зокрема обов’язкову
участь викладачів у наукових досліджен-
нях, наявність сучасної лабораторної бази,
що значною мірою може бути реалізовано
спільно з академічними інститутами.
Позитивні відгуки від наукових установ,
де працюють наші випускники (а тільки за
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7 37
останні 3 роки їх було направлено в акаде-
мічні інститути більше як 300), свідчать
про якісний результат нашої спільної робо-
ти. Її результативність стримувана проб-
лемою закріплення випускників у науко-
вих установах, що пов’язано з матеріаль-
ним забезпеченням молодих учених і на-
самперед — з проблемою отримання житла.
Новим важливим етапом співпраці є від-
криття в Академії відділення цільової магіс-
терської підготовки, яке створено за 9 на-
прямами, у ньому беруть участь усі факуль-
тети КПІ та більшість відділень НАН Украї-
ни. На базі відділення ми реалізуємо нову
модель підготовки магістрів, що запрова-
джена в КПІ, у якій більше як 30% часу від-
ведено на наукову роботу, що дає змогу ор-
ганізувати цю підготовку безпосередньо на
базі наукових інститутів академії.
Перспективне також упровадження кон-
цепції інтегрованої підготовки «магістр—кан-
дидат наук», яка передбачає спільний ос віт-
ньо-науковий компонент із складанням кан-
дидатського мінімуму, а також можливість
роботи з науковим керівником над єдиною
темою протягом навчання в магістратурі й
аспірантурі з можливістю скорочення термі-
нів підготовки кандидатської дисертації. КПІ
розпочав цю роботу в більшості відділень,
але найбільш ефективним є співробітництво
Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона
та зварювального факультету КПІ.
Підтримуючи позитивну оцінку роботи
Академії за звітний період, сподіваємося на
подальший розвиток її співпраці з вищою
школою, зокрема з Національним техніч-
ним університетом України «Київський по-
літехнічний інститут».
В.М. ВОРОНА,
академік НАН України,
директор Інституту соціології НАН України
Людина живе в трьох сферах: природа,
техніка і суспільство. І щоб людству
краще і легше жилося, наука й намагається
пізнати ці сфери. Усі ми свого часу
тією чи іншою мірою були «мічурінцями».
Але життя переконало, що просто взяти
блага для життя в природи, техніки і сус-
пільства не можна. Те, що природа і техніка
живуть за своїми законами, не пізнавши
яких людство не зможе здобувати собі за-
соби для життя, давно не викликає сумні-
вів.
90% населення України, за даними Інсти-
туту соціології, переконане, що науку тре-
ба розвивати, і майже 70% навіть в умовах
кризи вважає, що ученим України платять
менше, ніж вони того заслуговують.
Щодо суспільства і законів його розви-
тку, а також ставлення до вчених-су-
спільствознавців спостерігаємо іншу ситу-
ацію. Розвиток суспільних наук підтримує
лише 60% населення. У науковому ж сере-
довищі, хай і жартома, науки ділять на
«природні, технічні і протиприродні». А
будь-який політик, який опинився біля
влади, для багатьох суспільствознавців від-
разу стає ледь не класиком, якого ми самі
поспішаємо наділити науковими ступеня-
ми і званнями, включаючи й академічні. Чи
буде влада в цьому разі ставитися до сус-
пільствознавців як до вчених — питання
риторичне.
Але, як і в будь-якій галузі знань, у сус-
пільствознавстві є фундаментальні від-
криття, які дають змогу отримати досто-
вірні знання про суспільство і перетвори-
ти їх на систему знань — тобто в науку. Це
теорія трудової вартості, що розкриває суть
|