Виступ на загальних зборах

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
1. Verfasser: Якименко, Б.І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2009
Schriftenreihe:Вісник НАН України
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26145
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Виступ на загальних зборах / Ю.І. Якименко // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 35-37. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-26145
record_format dspace
spelling irk-123456789-261452011-08-30T22:44:56Z Виступ на загальних зборах Якименко, Б.І. Виступи учасників зборів 2009 Article Виступ на загальних зборах / Ю.І. Якименко // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 35-37. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26145 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Виступи учасників зборів
Виступи учасників зборів
spellingShingle Виступи учасників зборів
Виступи учасників зборів
Якименко, Б.І.
Виступ на загальних зборах
Вісник НАН України
format Article
author Якименко, Б.І.
author_facet Якименко, Б.І.
author_sort Якименко, Б.І.
title Виступ на загальних зборах
title_short Виступ на загальних зборах
title_full Виступ на загальних зборах
title_fullStr Виступ на загальних зборах
title_full_unstemmed Виступ на загальних зборах
title_sort виступ на загальних зборах
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2009
topic_facet Виступи учасників зборів
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26145
citation_txt Виступ на загальних зборах / Ю.І. Якименко // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 35-37. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT âkimenkobí vistupnazagalʹnihzborah
first_indexed 2025-07-03T05:45:07Z
last_indexed 2025-07-03T05:45:07Z
_version_ 1836603416221057024
fulltext ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7 35 десятиліть говорю з парламентської та ін- ших трибун, апелюючи до громадськості, до найвищих владних структур. Цей Ко- мітет має не лише захищати мову від за- смічення безграмотною іноземщиною, а й координувати зусилля всіх доброчин- ців, реагувати на їхні сигнали стосовно нехлюйського, а то й ворожого ставлен- ня до рідної словесності; планувати узго- джені дії в цій сфері тощо. Одне слово, вести послідовну державну політику, що має віддзеркалитись уже в самій назві: Державний комітет захисту української мови. Статків на цю вкрай потрібну справу пішло б не так і багато. Певен, що патріо- тично налаштовані діячі взялися б за спра- ву й на громадських засадах. Але невели- кий апарат Комітету повинна утримувати держава. Чи не варто Академії очолити рух за чи- стоту рідної мови? Отже, проблем у нас доста. Та навіть най- складніші з них у спромозі розв’язати наша Академія: вона це довела своєю по над де- в’яностолітньою практикою, завжди обсто- юючи право України бути справдешньою за всіма параметрами. Ю.І. ЯКИМЕНКО, академік НАН України, перший проректор НТУУ «КПІ» Національний технічний університет України «Київський політехнічний ін- ститут», який у 2008 р. відсвяткував 110 річ- ницю від дня свого заснування, починаючи з 1918 року (коли було засновано Інститут технічної механіки), активно співпрацює з Національною академією наук. Загалом на базі кафедр і лабораторій КПІ створено 11 наукових академічних установ, 7 із яких ін- ститути. Серед науковців Академії багато випус- кників КПІ, зокрема і Б.Є. Патон. 15 акаде- міків НАН України обрані почесними док- торами університету, 11 академіків та член- кореспондентів НАН України працюють у КПІ, з яких 9 очолюють кафедри універ- ситету. Загалом у КПІ викладають більше як 100 докторів і кандидатів наук із НАН України. КПІ плідно співпрацює з установами На- ціональної академії наук України за багать- ма науковими напрямами, з-поміж яких — інформатика, електродинаміка, електрозва- рювання, загальна та неор ганічна хімія, матема ти ка, фізика, гідродинаміка, ме та ло- фізика, механіка, матеріалознавство та ін. Загалом тісні творчі зв’язки КПІ підтримує більш ніж із 40 інститутами та науковими установами Академії. Серед масштабних спільних проектів НАН України і КПІ можна відзначити по- будову загальнонаціональної грід-ін фра- струк тури та широке впровадження грід- технологій у всі сфери соціально-еко но- мічної діяльності суспільства. Цей комп- лексний проект передбачає застосування грід-технологій у більшості галузей знань, розроблення програмних засобів, підго- товку фахівців із грід-технологій тощо. Транс портними системами передачі даних для розвитку грід-інфраструктури є мережа УРАН, яка підключена до пан’єв ро пей- ської науково-освітньої мережі GEANT, та Уарнет — мережа НАН України. Підключення до GEANT оптичними каналами зі швидкістю передачі даних більше як 155 Мбіт/сек. уможливлює до- ступ до світових інформаційних ресурсів. 36 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7 Сьогодні до GEANT підключено 34 євро- пейські країни, 3500 університетів і нау- кових установ Європи та більше ніж 3 млн науковців. GEANT з’єднана потуж- ними каналами (10–40 Гб) із США, Ки- таєм, Японією, Сінгапуром, Африкою, Південною Америкою. Наукова спільнота вже зараз може ско- ристатися цими можливостями. З листо- пада 2008 р. для користувачів УРАН від- крито безкоштовний доступ до наукових електронних бібліотек, включаючи видан- ня «Springer», «Cambridge», «Royal Society of Chemistry» та ін., а Українське відді- лення міжнародного Світового центру да- них (СЦД), яке відкрито в НТУ України «КПІ», дає можливість приєднатися до ме- режі 52 світових центрів наукових даних. Функціонує інформаційний портал, який містить національні дані з фізики твердої землі, сонячно-земної фізики, океанографії тощо, актуалізацію яких забезпечують на- укові установи НАН України — партнери СЦД. Окремий розділ присвячено даним та дослідженням процесів сталого розвитку. Наука в КПІ — базовий складник трикут- ника знань «наука—освіта—інновації». Уже кілька років тут діє програма «Дослідниць- кого університету», що передбачає створен- ня в Україні нової моделі вищого навчаль- ного закладу з відпрацюванням механізмів функціонування сучасних форм інтеграції науки, освіти та інновацій, підготовки ново- го покоління дослідників і висококваліфіко- ваних фахівців для наукоємних галузей ві- тчизняної економіки, здійснення інновацій- ної діяльності в ринкових умовах, розвитку економіки, побудованої на знаннях. Інтегруючись у світовий і європейський освітні простори, ми не повинні втрачати свої традиції і надбання, зокрема, у при- родничій та інженерній освіті. Ми поста- вили собі за мету побудувати модель під- готовки, яка б відповідала цим вимогам, у чому тісно співпрацюємо з КНУ імені Та- раса Шевченка, з яким нещодавно підпи- сали комплексну угоду про співпрацю. Передусім це стосується збереження і пріоритетного розвитку фундаментальної фі зи ко-ма те ма тич ної підготовки. Незва- жаючи на демографічну ситуацію, КПІ є єдиним ВНЗ, який при вступі вимагає складання обов’язкових іспитів (на сьо- годні — написання тестів) з математики і фізики. На жаль, при певній тенденції ак- туалізації інтересу до інженерних і при- родничих спеціальностей кількість потен- ційних абітурієнтів, що зареєструвалася на відповідні тести, недостатня. Пошук і рання професійна орієнтація творчої мо- лоді, яка фактично відсутня в масштабах держави, є надзвичайно важливою пробле- мою, яку необхідно розв’язувати негайно. В Україні існує дисбаланс на ринку праці. Якщо частка кваліфікованих працівників у розвинених країнах максимальна і ста- новить, наприклад, у США — 46%, а у ФРН — 52 %, то в Україні — тільки 10%. Значною мірою це стосується й інженер- них кадрів. Ми розраховуємо, що реаліза- ція разом з КНУ ім. Тараса Шевченка і Малою академією наук програми «Май- бутнє України» допоможе шляхом залу- чення талановитої молоді через систему олімпіад, творчих конкурсів значною мі- рою покращити ситуацію і зорієнтувати випускників шкіл на отримання вищої освіти саме за природничими й інженер- ними напрямами. Якість знань абітурієнтів — важли- вий складник якості освіти, що є голов- ним завданням університету. Це передба- чає також високі вимоги до професорсько- викладацького складу, зокрема обов’язкову участь викладачів у наукових досліджен- нях, наявність сучасної лабораторної бази, що значною мірою може бути реалізовано спільно з академічними інститутами. Позитивні відгуки від наукових установ, де працюють наші випускники (а тільки за ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7 37 останні 3 роки їх було направлено в акаде- мічні інститути більше як 300), свідчать про якісний результат нашої спільної робо- ти. Її результативність стримувана проб- лемою закріплення випускників у науко- вих установах, що пов’язано з матеріаль- ним забезпеченням молодих учених і на- самперед — з проблемою отримання житла. Новим важливим етапом співпраці є від- криття в Академії відділення цільової магіс- терської підготовки, яке створено за 9 на- прямами, у ньому беруть участь усі факуль- тети КПІ та більшість відділень НАН Украї- ни. На базі відділення ми реалізуємо нову модель підготовки магістрів, що запрова- джена в КПІ, у якій більше як 30% часу від- ведено на наукову роботу, що дає змогу ор- ганізувати цю підготовку безпосередньо на базі наукових інститутів академії. Перспективне також упровадження кон- цепції інтегрованої підготовки «магістр—кан- дидат наук», яка передбачає спільний ос віт- ньо-науковий компонент із складанням кан- дидатського мінімуму, а також можливість роботи з науковим керівником над єдиною темою протягом навчання в магістратурі й аспірантурі з можливістю скорочення термі- нів підготовки кандидатської дисертації. КПІ розпочав цю роботу в більшості відділень, але найбільш ефективним є співробітництво Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона та зварювального факультету КПІ. Підтримуючи позитивну оцінку роботи Академії за звітний період, сподіваємося на подальший розвиток її співпраці з вищою школою, зокрема з Національним техніч- ним університетом України «Київський по- літехнічний інститут». В.М. ВОРОНА, академік НАН України, директор Інституту соціології НАН України Людина живе в трьох сферах: природа, техніка і суспільство. І щоб людству краще і легше жилося, наука й намагається пізнати ці сфери. Усі ми свого часу тією чи іншою мірою були «мічурінцями». Але життя переконало, що просто взяти блага для життя в природи, техніки і сус- пільства не можна. Те, що природа і техніка живуть за своїми законами, не пізнавши яких людство не зможе здобувати собі за- соби для життя, давно не викликає сумні- вів. 90% населення України, за даними Інсти- туту соціології, переконане, що науку тре- ба розвивати, і майже 70% навіть в умовах кризи вважає, що ученим України платять менше, ніж вони того заслуговують. Щодо суспільства і законів його розви- тку, а також ставлення до вчених-су- спільствознавців спостерігаємо іншу ситу- ацію. Розвиток суспільних наук підтримує лише 60% населення. У науковому ж сере- довищі, хай і жартома, науки ділять на «природні, технічні і протиприродні». А будь-який політик, який опинився біля влади, для багатьох суспільствознавців від- разу стає ледь не класиком, якого ми самі поспішаємо наділити науковими ступеня- ми і званнями, включаючи й академічні. Чи буде влада в цьому разі ставитися до сус- пільствознавців як до вчених — питання риторичне. Але, як і в будь-якій галузі знань, у сус- пільствознавстві є фундаментальні від- криття, які дають змогу отримати досто- вірні знання про суспільство і перетвори- ти їх на систему знань — тобто в науку. Це теорія трудової вартості, що розкриває суть