Виступ на загальних зборах
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Вісник НАН України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26154 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Виступ на загальних зборах / А.Г. Загородній // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 40-42. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-26154 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-261542011-08-30T22:47:14Z Виступ на загальних зборах Загородній, А.Г. Виступи учасників зборів 2009 Article Виступ на загальних зборах / А.Г. Загородній // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 40-42. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26154 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів |
| spellingShingle |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів Загородній, А.Г. Виступ на загальних зборах Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Загородній, А.Г. |
| author_facet |
Загородній, А.Г. |
| author_sort |
Загородній, А.Г. |
| title |
Виступ на загальних зборах |
| title_short |
Виступ на загальних зборах |
| title_full |
Виступ на загальних зборах |
| title_fullStr |
Виступ на загальних зборах |
| title_full_unstemmed |
Виступ на загальних зборах |
| title_sort |
виступ на загальних зборах |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Виступи учасників зборів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26154 |
| citation_txt |
Виступ на загальних зборах / А.Г. Загородній // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 40-42. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT zagorodníjag vistupnazagalʹnihzborah |
| first_indexed |
2025-07-03T05:45:36Z |
| last_indexed |
2025-07-03T05:45:36Z |
| _version_ |
1836603447494836224 |
| fulltext |
40 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7
А.Г.ЗАГОРОДНІЙ,
академік НАН України,
директор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова
Близько десяти років тому англійське
слово «grid», що в перекладі означає
сітка, або мережа, набуло ще одного значен-
ня. Цим словом стали називати комп’ютерні
мережі, які скоординовано використову-
ють географічно розподілені комп’ютерні
ресурси. За десятиліття свого існування
грід проник у всі сфери суспільного жит-
тя. Сформувалися міжнародні об’єднання
й організації, що практично впроваджують
і розвивають грід-технології.
НАН України вчасно зреагувала на но-
вітні тенденції в цій галузі. За неповні чо-
тири роки нашим науковцям вдалося ство-
рити Український академічний грід (УАГ),
який уже вийшов за межі Академії і може
слугувати основою для створення націо-
нальної грід-інфраструктури.
Перед тим як розповісти про УАГ, я де-
тальніше поясню, що таке грід і чому так
важливо його впроваджувати. Грід — це ме-
режа географічно розподілених інфор ма-
ційно-обчислювальних ресурсів великої
потужності, з’єднаних між собою швидкіс-
ними каналами зв’язку, робота яких органі-
зована в такий спосіб, що для зовнішнього
користувача вона виглядає як єдиний гі-
гантський комп’ютер. Відповідно, грід по-
винен мати три невід’ємні складники — об-
числювальні ресурси, швидкісні канали і
спеціальне математичне забезпечення, що
дістало назву middleware.
Як працює грід? Користувач ставить за-
вдання в точці А. Важливо, що він може не
мати власного потужного ресурсу, йому по-
трібен лише доступ до гріду. Грід-мережа
сама знаходить необхідний вільний ресурс,
скажімо в точках В і С, де й відбуваються
обчислення. При цьому математичне забез-
печення може перебувати в точці D, а ви-
хідні дані — у точці Е. Після завершення
розрахунків їхній результат скеровується у
вихідну точку А.
Грід виник як відгук на необхідність
розв’язувати надскладні задачі, з якими не
може впоратися жоден з наявних на сьо-
годні комп’ютерів. Прикладом такої задачі
може слугувати оброблення даних, які
отримуватимуть під час експериментів на
Великому адронному колайдері (ВАК), про
які, напевне, ви вже всі чули. ВАК — це
кільцевий прискорювач з довжиною кільця
28 км, яке розташоване на глибині 100 м. У
ньому відбуватимуться зіткнення приско-
рених протонів і ядер, у результаті чого бу-
дуть народжуватися мільярди вторинних
частинок. Їх реєструватимуть 5 детекторів,
кожен із яких є велетенським комплексом
(майже як 5-поверховий будинок). Прина-
гідно зазначу, що, попри те що Україна не є
членом Міжнародної організації ядерних
досліджень, тобто ЦЕРНу, українським на-
уковцям та інженерам завдяки своїй ініціа-
тиві вдалося долучитися до будівництва
цього детектора і вписати Україну до числа
його творців поряд із США, Францією, Ро-
сією та іншими учасниками робіт.
Упродовж експерименту з одного детекто-
ра буде надходити інформація, обсяги якої
вимірюються петабайтами (один петабайт —
це мільярд мегабайтів). Якщо б цю інформа-
цію записати на стандартні лазерні диски і
скласти ці диски один на один, то вийшов би
стовпчик висотою близько 20 км. Саме з ме-
тою розв’язання проблеми оброблення ре-
зультатів експериментів ЦЕРН і почав роз-
вивати грід-технології. Ідея виявилася дуже
плідною, і невдовзі грід почали активно за-
стосовувати в найрізноманітніших галузях
людської діяльності. Це наука (фізика, астро-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7 41
номія, хімія, біологія, генетика), медицина,
екологія, метеорологія, економіка, інженерні
розрахунки. Яскравим прикладом застосу-
вання гріду в генетиці може слугувати розко-
дування геному вірусу пташиного грипу
H5N1, який за допомогою гріду був розкодо-
ваний за 6 тижнів, тоді як без грід-технологій
на це могло піти кілька років.
З метою широкого впровадження грід-
тех нологій у всі сфери суспільного життя
в Європі, США, Японії, Китаї реалізують
масштабні проекти, спрямовані на ство-
рення розгалужених грід-мереж із потуж-
ними ресурсами. Згідно з прогнозами аме-
риканської компанії «Insight Corporation
Com pany», інвестиції в грід-технології
зростуть із 1,84 млрд дол. США у 2006 р.
до 24,52 млрд дол. США у 2011 р. Існує
думка міжнародних експертів, що дуже
скоро країни, які не мають своєї грід-
інфраструктури, не зможуть претендувати
на місце серед розвинених держав.
Зважаючи на перспективність грід-тех-
нологій, Президія НАН України прийняла
в 2006 р. програму «Впровадження грід-
технологій і створення кластерів». Про-
граму почали виконувати не з нульового
рівня. На той час уже діяли кластери в
ННЦ «Харківський фізико-технічний ін-
ститут» (ХФТІ) та в Інституті фізики кон-
денсованих систем (ІФКС), причому клас-
тер ХФТІ вже входив до ЦЕРНівської
грід-структури, яка була створена для
оброблення даних експерименту CMS.
У 2004 р. Інститут теоретичної фізики
ім. М.М. Боголюбова (ІТФ) спільно з Київ-
ським національним університетом ім. Та-
раса Шевченка (КНУ) створили грід-
платформу, а згодом і повноцінний клас-
тер, який було включено до ЦЕРНівської
структури Ali en Grid, що обслуговуватиме
експеримент АLICE. У 2005 р. стало мож-
ливим використовувати в грід-режимі й
потужний суперкомп’ютерний комплекс
Інституту кібернетики ім. В.М. Глуш кова.
У результаті реалізації програми було
створено академічну грід-структуру, що має
в своєму складі 20 кластерів із загальним
ресурсом 1900 процесорних ядер і 250 тера-
байт дискового простору (один терабайт —
це мільйон мегабайтів). До кластерів ХФТІ,
ІФКС та ІТФ у 2006 р. долучилися класте-
ри Інститутів молекулярної біології і гене-
тики, клітинної біології та генетичної інже-
нерії, Головної астрономічної обсерваторії, у
2007 р. — кластери Інститутів металофізи-
ки ім. Г.В. Курдюмова, фізики, математики,
сцинтиляційних матеріалів, Радіоастроно-
мічного інституту, Інститутів прикладної
фізики, геотехнічної механіки, у 2008 —
кластери Інститутів програмних систем,
проблем математичних машин і систем, про-
блем моделювання в енергетиці, Фізико-
технічного інституту низьких температур
ім. Б.І. Вєркіна, Інституту радіофізики і елек-
троніки ім. О.Я. Усикова, Донецького фізико-
технічного інституту ім. О.О. Галкіна. Було
придбано також спеціалізоване грідівське за-
безпечення. Усього на розвиток гріду витра-
чено 12,9 млн грн академічних коштів.
Академічний грід не самоізольований.
Ми плідно співпрацюємо з університета-
ми, зокрема з КНУ та НТУ «КПІ». Участь
останнього суттєво збільшила спільний ре-
сурс, який становить близько 2500 проце-
сорних ядер і 300 терабайт дискового ма-
сиву. Таким чином, на сьогодні об’єднана
грід-інфраструктура включає 23 кластери,
що розташовані в Києві, Харкові, Львові,
Донецьку, Дніпропетровську, Сумах. У цьо-
му році має приєднатися кластер Морсько-
го гідрофізичного інституту (Севастополь)
та Інституту магнетизму (Київ). Можна
стверджувати, що нині створено основи на-
ціональної грід-інфраструктури.
Наявну грід-інфраструктуру активно за-
стосовують у наукових дослідженнях. Це
моделювання процесів зіткнень ядер при
енергіях, що досягаються на сучасних при-
скорювачах, підготовка до участі в оброб-
42 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7
ленні результатів експериментів CMS та
ALICE на ВАК. Проведена підготовча робо-
та відкриває унікальну можливість для на-
ших науковців із ХФТІ та ІТФ взяти безпо-
середню участь у дослідженнях на ВАК. В
ІМФ, ФТІНТ, ІК проводять дослі дження
фізичних властивостей наноструктур, у
тому числі й біологічного походження.
Дуже ефективне застосування грід-тех-
нологій в астрономії і астрофізиці. Це, зо-
крема, стосується моделювання динаміки
галактик і зоряних скупчень. Такі дослі-
дження проводять на кластері ГАО у спів-
праці з німецькими колегами. Науковці
ІТФ, ГАО і КНУ спільно зі швейцарськими
колегами на основі гріду створили вірту-
альну рентгенівську і гамма-обсерваторію,
яка обробляє дані, отримані на рентгенів-
ських і гамма-космічних телескопах. Мета
цих досліджень — з’ясування природи так
званої темної матерії, однієї з найактуаль-
ніших проблем сучасної фізики.
Не менш перспективним є застосування
гріду в молекулярній біології і генетиці. Це
і розрахунки спектрів ДНК, і моделювання
молекулярної динаміки біологічних макро-
молекул (білків, нуклеїнових кислот та їх-
ніх комплексів) у різних умовах, і констру-
ювання ліків. Для підвищення ефективнос-
ті таких досліджень створено віртуальну
лабораторію MolDynGrid.
Наявність основ національної грід-ін фра-
структури допомогла Україні стати учасни-
ком найпрестижніших європейських грід-
проектів і колаборацій. Зокрема, це EGEE,
WLCG, EGI, що відкрило можливість по-
вномасштабної міжнародної співпраці з ви-
користанням грід-технологій. Завдяки цьо-
му Україна вже давно перестала бути білою
плямою на картах світових грід-мереж, у
чому дуже легко переконатися, відкривши
будь-яку з них.
Діяльність Академії з упровадження
грід-технологій знайшла підтримку і на
державному рівні. Зокрема, це випливає
з Указу Президента України від 11 верес-
ня 2008 року № 827/2008 та Розпоряджен-
ня Кабінету Міністрів України від 5 лис-
топада 2008 р. № 1421-р, яким затвердже-
но концепцію Державної цільової науково-
технічної програми з упровадження та
використання грід-технологій. НАН Укра-
їни спільно з МОН України було доруче-
но розробити проект такої програми і по-
дати на затвердження в Кабінет Міністрів.
Цей проект розроблено, він проходить про-
цедуру узгодження з профільними мініс-
терствами. Сподіваюся, що, попри всі труд-
нощі поточного моменту, програму буде за-
тверджено. Це стане ще одним кроком на
шляху інтеграції України у світову спіль-
ноту.
О.В. ПАЛАГІН,
академік НАН України,
заступник директора Інституту кібернетики
ім. В.М. Глушкова НАН України
Iнформатика як галузь посідає особли-
ве місце в сучасному процесі науково-
технічного розвитку, адже інформаційні
технології — це складник усіх без винят-
ку високих технологій, тому вони постій-
но перебувають у центрі уваги керівників
та політиків розвинених країн, передусім
супердержав. І це не випадково. За оцінка-
ми Світового банку, у світовій індустрії ІТ
обертаються вже трильйони доларів.
Зверну увагу лише на один, але найсу-
часніший та найактуальніший зі страте-
|