Виступ на загальних зборах
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26163 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Виступ на загальних зборах / О.В. Палагін // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 42-45. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-26163 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-261632011-08-30T22:48:25Z Виступ на загальних зборах Палагін, О.В. Виступи учасників зборів 2009 Article Виступ на загальних зборах / О.В. Палагін // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 42-45. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26163 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів |
| spellingShingle |
Виступи учасників зборів Виступи учасників зборів Палагін, О.В. Виступ на загальних зборах Вісник НАН України |
| format |
Article |
| author |
Палагін, О.В. |
| author_facet |
Палагін, О.В. |
| author_sort |
Палагін, О.В. |
| title |
Виступ на загальних зборах |
| title_short |
Виступ на загальних зборах |
| title_full |
Виступ на загальних зборах |
| title_fullStr |
Виступ на загальних зборах |
| title_full_unstemmed |
Виступ на загальних зборах |
| title_sort |
виступ на загальних зборах |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Виступи учасників зборів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26163 |
| citation_txt |
Виступ на загальних зборах / О.В. Палагін // Вісн. НАН України. — 2009. — № 7. — С. 42-45. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT palagínov vistupnazagalʹnihzborah |
| first_indexed |
2025-07-03T05:46:10Z |
| last_indexed |
2025-07-03T05:46:10Z |
| _version_ |
1836603482696581120 |
| fulltext |
42 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7
ленні результатів експериментів CMS та
ALICE на ВАК. Проведена підготовча робо-
та відкриває унікальну можливість для на-
ших науковців із ХФТІ та ІТФ взяти безпо-
середню участь у дослідженнях на ВАК. В
ІМФ, ФТІНТ, ІК проводять дослі дження
фізичних властивостей наноструктур, у
тому числі й біологічного походження.
Дуже ефективне застосування грід-тех-
нологій в астрономії і астрофізиці. Це, зо-
крема, стосується моделювання динаміки
галактик і зоряних скупчень. Такі дослі-
дження проводять на кластері ГАО у спів-
праці з німецькими колегами. Науковці
ІТФ, ГАО і КНУ спільно зі швейцарськими
колегами на основі гріду створили вірту-
альну рентгенівську і гамма-обсерваторію,
яка обробляє дані, отримані на рентгенів-
ських і гамма-космічних телескопах. Мета
цих досліджень — з’ясування природи так
званої темної матерії, однієї з найактуаль-
ніших проблем сучасної фізики.
Не менш перспективним є застосування
гріду в молекулярній біології і генетиці. Це
і розрахунки спектрів ДНК, і моделювання
молекулярної динаміки біологічних макро-
молекул (білків, нуклеїнових кислот та їх-
ніх комплексів) у різних умовах, і констру-
ювання ліків. Для підвищення ефективнос-
ті таких досліджень створено віртуальну
лабораторію MolDynGrid.
Наявність основ національної грід-ін фра-
структури допомогла Україні стати учасни-
ком найпрестижніших європейських грід-
проектів і колаборацій. Зокрема, це EGEE,
WLCG, EGI, що відкрило можливість по-
вномасштабної міжнародної співпраці з ви-
користанням грід-технологій. Завдяки цьо-
му Україна вже давно перестала бути білою
плямою на картах світових грід-мереж, у
чому дуже легко переконатися, відкривши
будь-яку з них.
Діяльність Академії з упровадження
грід-технологій знайшла підтримку і на
державному рівні. Зокрема, це випливає
з Указу Президента України від 11 верес-
ня 2008 року № 827/2008 та Розпоряджен-
ня Кабінету Міністрів України від 5 лис-
топада 2008 р. № 1421-р, яким затвердже-
но концепцію Державної цільової науково-
технічної програми з упровадження та
використання грід-технологій. НАН Укра-
їни спільно з МОН України було доруче-
но розробити проект такої програми і по-
дати на затвердження в Кабінет Міністрів.
Цей проект розроблено, він проходить про-
цедуру узгодження з профільними мініс-
терствами. Сподіваюся, що, попри всі труд-
нощі поточного моменту, програму буде за-
тверджено. Це стане ще одним кроком на
шляху інтеграції України у світову спіль-
ноту.
О.В. ПАЛАГІН,
академік НАН України,
заступник директора Інституту кібернетики
ім. В.М. Глушкова НАН України
Iнформатика як галузь посідає особли-
ве місце в сучасному процесі науково-
технічного розвитку, адже інформаційні
технології — це складник усіх без винят-
ку високих технологій, тому вони постій-
но перебувають у центрі уваги керівників
та політиків розвинених країн, передусім
супердержав. І це не випадково. За оцінка-
ми Світового банку, у світовій індустрії ІТ
обертаються вже трильйони доларів.
Зверну увагу лише на один, але найсу-
часніший та найактуальніший зі страте-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7 43
гічного погляду напрям, що базується на
розробленні методологічних, математич-
них і технологічних засад розв’язання над-
складних задач. Їхньою особливістю є те,
що вони дають змогу вирішувати комплек-
сні реальні соціально-економічні, екологіч-
ні, науково-технічні та інші проблеми без
їх спрощення, яке часто-густо зводить на-
нівець результати. Розв’язання таких задач
потребує не тільки великих обчислюваль-
них потужностей, а й принципово нових і
складних математичних методів систем-
ного аналізу, математичного моделюван-
ня, оптимізації та штучного інтелекту, у ці-
лому — нових інформаційних технологій і
систем. Складність цих задач не тільки у
величезній розмірності й надзвичайній єм-
ності системно-аналітичного складника,
а й у міждисциплінарності, що відповідно
зумовлює декомпозицію та територіальну
розподіленість процесів, створення методів
і технологій кооперативної взаємодії спів-
виконавців та нову, раніше не опрацьовану
вповні проблему системної інтеграції знань
у цілому і під час виконання конкретних
трансдисциплінарних проектів.
Наведу кілька прикладів, що ілюстру-
ють можливості ІТ. Важливі результати і
великий досвід отримано в спільних робо-
тах з АНТК ім. О.К. Антонова, які були
зорі єнтовані на широкий клас розрахун-
кових задач на базі суперкомп’ютерного
комплексу СКІТ. До основних класів за-
дач математичного моделювання ввійшли
задачі міцнісного аналізу (розрахунки мо-
нолітної моделі планера, агрегата літака,
літака в цілому) та задачі аеродинамічно-
го проектування й оптимізації: моделі ізо-
льованого крила, ізольованого фюзеляжу,
повного компонування літака в крейсер-
ській конфігурації тощо.
Визначено вимоги до технічних засобів,
системного та прикладного програмного
забезпечення для постановки на кластер-
ному комплексі СКІТ з метою оптималь-
ного наближення до особливостей архітек-
тури комплексу для ефективної реалізації
розрахункових задач. Запропоновані мате-
матичні моделі напружено-деформованого
стану тіла вміщують слабкотривкі про-
шарки, продовгуваті тріщини, зосередже-
ні маси та ін. Шляхом використання класів
розривних функцій методу скінчених еле-
ментів побудовано та обґрунтовано обчис-
лювальні схеми підвищеного порядку точ-
ності.
Ідеться про розв’язування дискретних
та напівдискретних задач великої розмір-
ності. Увагу акцентовано на дослідженні
задач із наближеними вихідними даними,
зі стрічковими, профільними та розрідже-
ними матрицями великої розмірності (по-
рядок 106–107) та оцінками достовірності
отриманих розв’язків.
Розвинуто апарат аналітичного перетво-
рення великих масивів чисельної інформа-
ції та наближення функцій шляхом їх стис-
нення до аналітичних виразів із викорис-
танням найкращої чебишевської рівномір-
ної апроксимації.
У сфері розв’язання екологічних про-
блем гетерогенних ґрунтових середовищ
при великих об’ємах повнозв’язаних даних
створено методологічні засади, принципо-
во нові математичні моделі й методи та ін-
формаційні технології, що орієнтовані на
ефективне вирішення проблем екології, ра-
ціонального природокористування, опти-
мізації режимів забезпечення великих міст
підземними водами, будівництва, добуван-
ня корисних копалин, створення підземних
споруд тощо. Цей технологічний комплекс
узято як приклад складної системи, що роз-
вивається.
У результаті багаторічних досліджень, про-
ведених в Інституті кібернетики ім. В.М. Глуш-
кова спільно з профільними інститутами
наук про Землю та механіки, створено мате-
матичні моделі опису основних просторових
процесів, характерних для природно-складних
44 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7
тривимірних ґрунтових об’єктів. Ці моделі
є класами надскладних математичних за-
дач для рівнянь у частинних похідних із
розривними розв’язками, які раніше не-
можливо було навіть ставити. Сьогодні для
них створено ефективні методи роз в’я-
зання.
Наприклад, при реальних характеристи-
ках динамічної системи з масивом понов-
люваних даних 109 з часом їхніх змін близь-
ко 30 років це вимагає 45 годин роботи
суперкомп‘ютера СКІТ. Зауважимо, що
зроблено тільки перший крок до роз в’я-
зання цієї задачі. Оскільки, наприклад, під
час видобувної діяльності відбувається по-
рушення ґрунтових мас, що потребує само-
налаштування інформаційних технологій
на об’єкт за даними моніторингу та шляхом
розв’язання серій зворотних задач, де за-
трати збільшуються на порядки. Це не єди-
ний приклад того, що подальший розвиток
інформаційних технологій пов’язаний із
ростом потужності наявного супер комп’ю-
терного комплексу.
Дуже цікаві результати отримано в роз-
пізнаванні структурних компонентів про-
сторової конформації білків. Ідеться про
клас NP-повних задач із залученням Бай є -
сових суперкомп’ютерних процедур. Ре-
зультати важливі для створення нових лі-
ків, вакцин, каталізаторів тощо.
Ще один приклад складного трансдис-
циплінарного проекту — магнітокардіогра-
фічний комплекс. Він відзначається над-
звичайною чутливістю до тангенціальних
компонентів хвилі збудження в серці і
меншою залежністю вимірюваного поля
від впливу багатошарового середовища.
Це досить складна технічна і математична
проблема, оскільки рівень магнітних по-
лів, породжених серцем людини, у тисячі
разів нижчий, аніж природні і штучні поля
навколишнього середовища. Для їх вимі-
рювань придатні тільки датчики на основі
надпровідникових квантових інтерферо-
метрів (СКВІДів), які працюють при над-
низьких температурах.
Висока перешкодозахищеність дає мож-
ливість обстежити пацієнтів у звичайно-
му приміщенні без застосування коштовної
екранувальної камери, яку використовують
у більшості зарубіжних центрів.
У результаті досліджень у НДІ кардіо-
логії ім. М.Д. Стражеска підтверджено,
що магнітокардіографічний метод справді
має найкращу чутливість у діагностиці най-
більш поширених і небезпечних захворю-
вань серця. Це діагностика ішемії міокарда,
оцінювання її вираженості і прогнозування
ефективності терапії; визначення ризику й
уточнення механізму виникнення аритмій,
а також прогнозування ефективності анти-
аритмічної терапії і найважливіше — діа-
гностування кардіологічних захворювань
на ранніх стадіях, коли їх лікування най-
ефективніше. Неінвазійність і невелика три-
валість обстеження дають можливість ви-
користати магнітокардіографію для масо-
вого моніторингу населення.
Останній приклад із галузі комп’ютерних
інтелектуалізованих приладів — це «Фло-
ратест» — портативний хронофлуорометр
для експрес-діагностики фотосинтезу рос-
лин. Він дає змогу швидко оцінити рівень
впливу природного довкілля і забруднень
на живі рослини. Робота приладу базується
на вимірюванні в реальному часі кривої ін-
дукції флуоресценції хлорофілу.
Основні сфери його застосування:
реальне оцінення життєдіяльності рос-
лин після засухи, морозу, зчеплення, вне-
сення пестицидів;
експрес-визначення оптимальних доз хі-
мічних добрив та біологічних добавок,
що дає змогу оптимізувати кількість до-
брив і добавок та зменшити вміст нітра-
тів у овочах;
реальне визначення забруднення води,
ґрунтів і повітря пестицидами, важкими
металами і промисловими викидами;
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 7 45
автоматизація досліджень у галузі фізіо-
логії рослин.
У процесі розроблення створено вірту-
альну лабораторію з проектування широ-
кого класу приладів, бо віртуалізація — це
одна з центральних парадигм розвитку су-
часної інформатики.
Щодо головних проблем, які існують у
сфері сучасних інформаційних технологій,
то йдеться насамперед про системоутворю-
вальну функцію інформатики в розв’язанні
проблеми міждисциплінарності в наукових
дослідженнях. Прогрес таких досліджень у
межах традиційної парадигми розвитку на-
уки сьогодні стримують:
диференціація, нерівномірність та замк-
неність наукових дисциплін і теорій;
слабкість системологічних досліджень ево-
люції наукових теорій і відсутність систе-
мології міждисциплінарних досліджень;
неконструктивність спроб побудувати
формалізовану наукову картину світу;
відсутність достатнього досвіду й засобів
забезпечення ефективної системної інте-
грації та трансдисциплінарної взаємодії на
рівні конструктивних наукових теорій.
Розв’язання цієї проблеми потребує поси-
леної уваги та спеціальної програми ІТ-
підтримки. Один із її складників має стосу-
нок до науки, другий — до створення Єдиної
національної системи інформатизації типу
ОГАС Глушкова, але на сучасному рівні.
Свого часу такий проект ми подавали до
Агентства інвестицій та інновацій, його об-
говорено в Кабміні попереднього складу.
Сьогодні він може набути ще більшої акту-
альності у зв’язку з появою академічної мере-
жі UARNET та українського GRID-сег мента,
які можуть стати складниками загальнодер-
жавної інфраструктури інформатизації.
В.Ф. МАЧУЛІН,
академік НАН України,
директор Інституту фізики напівпровідників
ім. В.Є. Лашкарьова НАН України
Сьогодні вже ні в кого немає сумнівів у
тому, що розв’язання проблеми енер-
гоощадження є одним із пріоритетів розви-
тку енергетики України.
Важливий напрям енергоощадної політи-
ки держави — економія електричної енергії,
яку використовуємо для освітлення. Сьогод-
ні в Україні на ці цілі витрачають майже 30%
усієї виробленої електроенергії. Приблизно
така ж ситуація і в інших країнах світу.
Звичні для всіх нас такі джерела світ-
ла, як лампи розжарювання, вже відходять
в історію. Адже не більше як 7% від усі-
єї електричної енергії, яку споживає лам-
па розжарювання, перетворюється на світ-
ло, решта трансформується в тепло та інші
види випромінювання.
Вагомою альтернативою стали люмінес-
центні лампи, енергетична ефективність
яких уже в 2,5–4 рази вища порівняно з
лампами розжарювання.
Однак такі освітлювальні прилади є ва-
куумними, містять у собі ртуть і потребу-
ють досить складних пускорегулювальних
пристроїв для запуску і підтримки стабіль-
ного газового розряду (щоб не було мерех-
тіння) і, крім того, мають порівняно неве-
ликий строк служби (до 10–15 тис. годин).
Останні досягнення в галузі фізики на-
півпровідників, оптики та оптоелектроніки
допомогли створити твердотільні джерела
світла з енергетичною ефективністю в 10–
15 разів вищою порівняно з лампами розжа-
рювання. Вони не містять ртуті, вакуумних
|