Раціональна реконструкція змісту терміна «діагностика» в економіці
Розглянуто еволюцію трактування науковою думкою терміна „діагностика” в економіці, обґрунтовано раціональну реконструкцію терміна “антикризова діагностика” в системі стратегічного управління розвитком підприємства. Запропоновано концептуальну структурно-класифікаційну модель антикризової діагностики...
Gespeichert in:
Datum: | 2008 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2008
|
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2622 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Раціональна реконструкція змісту терміна «діагностика» в економіці / Н.Є. Скрипник // Економіка пром-сті. — 2008. — № 3. — С. 114-120. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-2622 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-26222008-12-22T12:00:31Z Раціональна реконструкція змісту терміна «діагностика» в економіці Скрипник, Н.Є. Економічні аспекти промислового виробництва Розглянуто еволюцію трактування науковою думкою терміна „діагностика” в економіці, обґрунтовано раціональну реконструкцію терміна “антикризова діагностика” в системі стратегічного управління розвитком підприємства. Запропоновано концептуальну структурно-класифікаційну модель антикризової діагностики. ---------- Рассматривается эволюция трактования научного термина «диагностика» в экономике, обоснована рациональная реконструкция термина «антикризисная диагностика» в системе стратегического управления развитием предприятия. Предложена концептуальная структурно-классификационная модель антикризисной диагностики. ---------- The article considers evolution of the scientific term “diagnostics” in economics, grounds rational reconstruction of the term “anti-crisis diagnostics” in the system of strategic management of enterprise’s development. A conceptual structural – classification model of anti-crisis diagnostics is offered. ---------- 2008 Article Раціональна реконструкція змісту терміна «діагностика» в економіці / Н.Є. Скрипник // Економіка пром-сті. — 2008. — № 3. — С. 114-120. — укр. 1562-109Х http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2622 uk Інститут економіки промисловості НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Економічні аспекти промислового виробництва Економічні аспекти промислового виробництва |
spellingShingle |
Економічні аспекти промислового виробництва Економічні аспекти промислового виробництва Скрипник, Н.Є. Раціональна реконструкція змісту терміна «діагностика» в економіці |
description |
Розглянуто еволюцію трактування науковою думкою терміна „діагностика” в економіці, обґрунтовано раціональну реконструкцію терміна “антикризова діагностика” в системі стратегічного управління розвитком підприємства. Запропоновано концептуальну структурно-класифікаційну модель антикризової діагностики.
---------- |
format |
Article |
author |
Скрипник, Н.Є. |
author_facet |
Скрипник, Н.Є. |
author_sort |
Скрипник, Н.Є. |
title |
Раціональна реконструкція змісту терміна «діагностика» в економіці |
title_short |
Раціональна реконструкція змісту терміна «діагностика» в економіці |
title_full |
Раціональна реконструкція змісту терміна «діагностика» в економіці |
title_fullStr |
Раціональна реконструкція змісту терміна «діагностика» в економіці |
title_full_unstemmed |
Раціональна реконструкція змісту терміна «діагностика» в економіці |
title_sort |
раціональна реконструкція змісту терміна «діагностика» в економіці |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2008 |
topic_facet |
Економічні аспекти промислового виробництва |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/2622 |
citation_txt |
Раціональна реконструкція змісту терміна «діагностика» в економіці / Н.Є. Скрипник // Економіка пром-сті. — 2008. — № 3. — С. 114-120. — укр. |
work_keys_str_mv |
AT skripniknê racíonalʹnarekonstrukcíâzmístutermínadíagnostikavekonomící |
first_indexed |
2025-07-02T05:49:21Z |
last_indexed |
2025-07-02T05:49:21Z |
_version_ |
1836513085373808640 |
fulltext |
Н.Є. Скрипник
РАЦІОНАЛЬНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ЗМІСТУ ТЕРМІНА
”ДІАГНОСТИКА” В ЕКОНОМІЦІ
Сьогодні трансформація
вітчизняної економіки супроводжується
безліччю проблем, які є специфічними
для сучасного розвитку концепції
ринкового господарювання. До
особливостей ринкової економіки
належать закономірності прояву
циклічності економічних процесів, їх
повторюваність і прояв кризових явищ,
ситуацій, стану. Дослідження кризових
явищ потребує вивчення прояву
економічних законів та категорій
ринкової економіки на кожному етапі
розвитку ринкових відносин. Важлива
роль у процесі антикризового управління
складними соціально-економічними
системами належить діагностиці.
Фундаментом розробки, обґрунтування
альтернативних проектів управлінських
рішень та критеріїв їх вибору щодо
відновлення рівноваги, повної або
часткової адаптації соціально-
економічної системи до динамічного
ринкового середовища є результати
діагностичних досліджень. Сучасний
економічний розвиток потребує
створення нових технологій, методів та
підходів діагностики, які дозволять
оперативно реагувати на зміни як
зовнішнього, так і внутрішнього
середовища підприємства.
Вивчення еволюції наукового
розуміння терміна „діагностика” дає
змогу зробити висновок, що до даного
часу не існує єдиного тлумачення цього
поняття. Сутнісно-змістове визначення
терміна „діагностика” обумовлює її місце
у системі економічних наук, принципи,
методи та методологічні підходи, на яких
вона базується. Уточнення сутності
поняття „діагностика” збагачує теорію
антикризового управління та обумовлює
актуальність напряму наукового дослід-
ження.
Метою статті є обґрунтування
раціональної реконструкції термінів
„діагностика”, „антикризова діагностика”
у системі стратегічного управління
розвитком підприємства.
Виникнення діагностики пов’язане з
розвитком і становленням медицини.
Термін „діагностика” у своєму
етимологічному значенні походить від
грецького слова „diagnositikos” та означає
здатність розпізнавати і являє собою
вчення про методи й принципи
розпізнавання хвороб і визначення
діагнозу. Слово „діагноз” походить від
грецького „diagnosis”, яке перекладається
як розпізнавання, розрізнення,
визначення. При цьому змістовне
значення поняття „діагноз” полягає у
визначенні сутності й особливостей
хвороби на основі багатостороннього
дослідження хворого. Діагноз є
результатом, заключною частиною
процесу діагностики.
У медицині діагностика є частиною
циклу лікувального процесу, який
складається з таких етапів: дослідження
пацієнта, експрес-діагностування,
фундаментальне діагностування,
визначення курсу лікування, організація
лікування, контроль за перебігом
хвороби й ефективністю лікувального
впливу. Використанню діагностичних
методів у лікувальному процесі свої
наукові праці присвятили такі вчені, як
К.Є. Тарасов, В.К. Веліков, А.І. Фролова,
І.Н. Осипов, Ц.Г. Масевич, К.М. Гуревич,
___________________________
© Скрипник Наталія Євгенівна – старший викладач.
Дніпропетровський національний університет.
ISSN 1562-109X
А.С. Попов та інші.
На початку ХХ ст. з’являється нове
поняття „технічна діагностика”, яке озна-
чає встановлення та вивчення ознак, які
характеризують наявність дефектів у
машинах, пристроях та їх вузлах, для
передбачення можливих відхилень у
режимах їх роботи, а також розробка
методів та засобів виявлення та
локалізації дефектів у технічних
системах. Теоретичними основами
технічного діагностування займалися такі
вчені, як І.А. Чегис, С.В. Яблонський,
П.П Пархоменко., В.С. Гайденко,
П.І. Кузнєцов, Л.О. Пчелинцев та інші.
Багато хто з учених (М.М. Глазов,
В.А. Забродський, Н.А. Кизим, О.Н. Ви-
борова та ін.) відзначають схожість
основних процедур діагностичного
дослідження в медицині, техніці й
економіці. Наприкінці ХХ ст. уперше в
економічних дослідженнях зарубіжних та
вітчизняних учених застосовуються
діагностичні методи, терміни
„економічна діагностика”, „діагностика
підприємства”, „функціональна
діагностика”. Основні концептуальні
принципи економічної діагностики були
викладені у 80-х роках ХХ ст. російським
ученим, академіком А.І. Муравйовим, а
також такими західними вченими:
Ж.-П. Тібо, М. Бартолі, К. Жесюа, М. Шер-
валь, Д. Броун, А.Ш. Мартінет, Я. Янг.
У таблиці наведені трактування
науковою думкою терміна „діагностика”
в економіці.
Таблиця. Трактування науковою думкою терміна „діагностика” в економіці
№
з/п Автор, джерело Трактування терміна
1 2 3
1 Оптнер С. Системный
анализ решения деловых
и промышленных
проблем. – М., 1967. –
216 с.
Діагностика – процес виявлення проблем, які
вирішуються. Вирішення проблеми – це діяльність,
яка зберігає або покращує характеристики системи.
Це важливий методологічний підхід. Отже, якщо
вирішується проблема, то неминуче синтезується
нова виробнича система, змінюємо її, доповнюємо
елементами, яких бракує, та зв’язками або забираємо
зайві, а не просто регулюємо, координуємо, керуємо.
Саме тому діагностика розглядається автором не
просто як частина системи управління, а як метод,
який дозволяє запропонувати, сконструювати та
організувати нову змінювану виробничу систему
2 Муравьев А.И. Теория
экономического анализа:
Проблемы и решения. –
М.: Финансы и статисти-
ка, 1988. – 144 с.
Економічна діагностика – це напрям аналізу
господарської діяльності, який дозволяє виявити та
локалізувати порушення нормального перебігу
відтворювального процесу на основі аналізу динаміки
мінімальної кількості показників, а економічна
діагностика – засіб визначення характеру порушень та
сегмента господарської діяльності, в якій фіксують
відхилення відповідних показників
3 Юксвяров Р.К.,
Хабакух М.Я., Дейман
Я.Д. Управленческое
консультирование:
Діагностика розглядається як частина управлінського
консультування і як сукупність специфічних методів
і методик, спрямованих на виявлення та вирішення
конкретних труднощів і проблем. Причинами проб-
теория
и практика. – М.:
Экономика, 1988. – 240
с.
лем є відхилення від норм і стандартів, які
використовуються та склалися на інших
підприємствах. Їх методологія діагностики
спрямована на усунення
вузьких місць
Продовження таблиці
1 2 3
4 Большаков В.В. Проб-
лемная диагностика
развития организаций
и предприятий. –
Вильнюс: ЛитНИИТИ,
1989.
Діагностика – діяльність, спрямована на виявлення,
аналіз і оцінку проблем організації, діагностика є
функцією управління
5 Дмитриева О.Г.
Региональная
экономическая
диагностика. – СПб.:
Изд-во СПбГУЭФ, 1992.
– 274 с.
Діагностика – це галузь знань, яка включає теорію та
методи організації процесу діагнозу, а також
принципи побудови засобів діагнозу. У регіональній
діагностиці це означає перш за все побудову систем
індикаторів для оцінки стану регіонів, розробку
якісних та кількісних шкал для вимірювання значень
цих індикаторів. Процес діагностики складається із
класифікації можливих регіональних патологій та їх
симптомів, процедури збору та обробки діагностичної
інформації
6 Экономическая диагнос-
тика: теория и методы /
Н.Н. Погостинская,
Ю.А. Погостинский,
Р.Л. Жамбекова, Р.Р.
Ацканов. – Нальчик:
Эльбрус, 2000. – 320 с.
Діагностика у вузькому розумінні – це виявлення
проблем, а в широкому – оцінка, розрізнення та
розпізнавання проблем, рішень, ситуацій
7 Бланк И.А. Основы
финансового
менеджмента. Т 1, 2. К.:
Ника-Центр, Эльга, 2001.
512 с.
Діагностика банкрутства являє собою систему
цільового фінансового аналізу, спрямованого на
виявлення параметрів кризового розвитку
підприємства, які генерують загрозу його банкрутства
в майбутньому
8 Глазов М.М.
Функциональная
диагностика – основа
повышения качества
планирования и
управления
промышленным
предприятием в условиях
рыночной экономики:
Учеб. пособие. – СПб.:
Изд-во СПбГУЭФ, 2002.
– 295 с.
Діагностика промислового підприємства, тим більше
функціональна діагностика або діагностика
спеціалізованих функцій підприємства, спрямована на
визначення дисфункцій та труднощів, які
деформують
функціонування господарського об’єкта;
встановлення внутрішніх та зовнішніх причин, які
погіршують діяльність підприємства, їх аналіз;
побудову програми дій, пов’язаних із відновленням
функцій та структурною перебудовою підприємства;
реалізація на практиці на новому якісному рівні
прийнятих рішень у вигляді планів поточного,
середньострокового та перспективного розвитку
виробничо-комерційної діяльності та контроль за їх
реалізацією
9 Швиданенко Г.О.
Сучасна технологія
діагностики фінансово-
економічної діяльності
підприємства. – К.:
КНЕУ, 2002. – 192 с.
Діагностика – процес розпізнавання і визначення
негативних (кризових) явищ у діяльності
підприємства на основі помічених локальних змін,
установлених залежностей, а також особливо
помітних явищ поточної підприємницької діяльності
Закінчення таблиці
1 2 3
10 Антикризисное
управление: Учебник / Под
ред. Э.М. Короткова. – М.:
ИНФРА-М, 2003. – 432 с.
Діагностика – визначення стану об’єкта, предмета,
явища чи процесу управління за допомогою
реалізації комплексу дослідницьких процедур,
виявлення
в них слабких ланок і „вузьких місць”. Діагностика –
це не одноразовий акт, а процес, що здійснюється у
просторі
11 Елисеева О.К., Марюта А.Н.,
Узунов В.Н. Диагностика
и управление
производственно-эконо-
мическими системами. –
Днепропетровск: Наука и
образование, 2004. – 191 с.
Діагностика – галузь знань, яка досліджує
виробничий і економічний стан об’єктів
діагностування та прояву їх стану, яка розробляє
методи прояву цих станів, а також принципи
побудови й організацію використання систем
діагностування
12 Економічний аналіз і діаг-
ностика стану сучасного
підприємства / Т.Д. Костен-
ко, Є.О. Підгора, В.С. Ри-
жиков та ін. – К.: ЦНЛ,
2005. – 400 с.
Економічна діагностика – це багатоступінчаста
оцінка результатів діяльності підприємства на
основі системи економічних показників,
взаємозалежних і доповнюючих один одного
13 Гетьман О.О., Шаповал В.М.
Економічна діагностика:
Навч. посібник для сту-
дентів вищих навчальних
закладів. – К.: ЦНЛ,
2007. – 307 с.
Економічна діагностика підприємства – оцінка
економічних показників діяльності підприємства на
основі вивчення окремих результатів, неповної
інформації з метою виявлення можливих
перспектив його розвитку і наслідків ухвалення
поточних управлінських рішень. Підсумком
діагностики на основі оцінки господарського стану і
його ефективності є ґрунтовні висновки, необхідні
для прийняття термінових, але важливих рішень
Таким чином, у розвитку сучасних
уявлень про діагностику в економіці
можна виділити три напрями.
Представники першого (А.І. Муравйов,
І.А. Бланк, Г.О. Швиданенко та ін.)
ототожнюють поняття „діагностика” та
„аналіз”, використовують їх як синоніми.
На наш погляд, цей підхід є помилковим,
що підтверджується дослідженням
етимології цих термінів. Термін „аналіз”
означає розподіл на складові частини, але
застосовується в більш широкому
розумінні та часто ототожнюється зі
значенням слів „дослідження” та
„вивчення”, „шлях наукового пізнання”.
Поняття „аналіз” як філософська
категорія ширше за поняття
„діагностика”, яке первинно
використовувалось тільки в медицині.
Однак відзначимо, що поняття
„економічний аналіз”, „управлінський
аналіз” – вужчі ніж поняття „діагностика
підприємства”, „економічна діагностика”
і, на наш погляд, є лише її інструментом.
Друга група авторів (В.В. Большаков,
М.М. Глазов та ін.) розглядає діагностику
як функцію управління, підґрунтя
аналітичної підготовки управлінських
рішень, плану і прогнозу розвитку
підприємства. Ми підтримуємо думку
науковців про те, що діагностика є
важливою функцією управління
соціально-економічними системами, але
цим не обмежуються потенційні її
можливості.
Учені третього напряму розглядають
діагностику як самостійну галузь знань
(А.Н. Марюта, О.Г. Дмітрієва,
О.К. Єлисєєва та ін.) і вважають, що вона
має свій індивідуальний зміст. Аналіз
досліджених підходів зарубіжних та
вітчизняних науковців до визначення
терміна „діагностика” свідчить, що
діагностика як поняття, теорія і метод
тільки формується. Існують принципові
відмінності у трактуванні діагностики в
економіці, її об’єкта, предмета, мети,
завдань та методу.
Майже всі подані трактування
терміна “діагностика” підкреслюють її
реактивну спрямованість, тобто
виявлення явних ознак порушень у
функціонуванні діяльності підприємства.
Прикладом тому може бути проведення
діагностики у процесі санації
підприємства, яке має наявні ознаки
банкрутства. На відміну від існуючих
підходів вважаємо, що проведення
діагностичних досліджень на
підприємстві доцільне у
моніторинговому режимі, передбачати
наближення кризи на підприємстві
можна за слабкими сигналами. На нашу
думку, одним із перспективних напрямів
в економічній діагностиці є антикризова
діагностика. Узагальнюючи поняття
діагностики як процесу розпізнавання,
розрізнення та визначення причин
„хвороби”, їх попередження та
профілактики в майбутньому
підприємства, знаходимо у діагностики
інструментальні ознаки антикризової
технології, що дає підставу для введення
в науковий обіг ідеї інституціонального
та корпоративного змісту діагностики.
Діагностика має розпізнавати
інтитуціонально-нормативне середовище
підприємства і доповнювати тим самим
процес антикризового управління
профілактикою його можливого
банкрутства, а потім і попереджального
оздоровлення. У кризовій ситуації
діагностика є своєрідною „системою
сигналізації”, яка попереджає
керівництво про небезпеку для бізнесу на
ранніх стадіях її виникнення.
Сучасне управління будь-якою
економічною системою покликане
запобігти, відвернути виникнення та
розвиток кризових процесів, забезпечити
виживання товаровиробників в умовах
агресивного зовнішнього середовища,
яке перманентно змінюється і тому
повинно мати чітко виражений
антикризовий характер. Фундаментом
антикризової спрямованості управління є
антикризова діагностика соціально-
економічних систем. Значущість і
ступінь залучення антикризової
діагностики до процесу управління
визначається її рольовими функціями:
реєстратора, навігатора, інноватора, які
послідовно реалізуються у межах різно-
видів антикризового управління. Систе-
ма антикризового менеджменту здатна
трансформуватися і набувати форми
реактивного, превентивного
(попереджуючого), антиципативного
(випереджаючого) антикризового
управління. Методика, технологія
антикризової діагностики мають
відповідати вимогам сучасного
менеджменту, бути універсальними
моніторинговими системами
спостереження за виникненням та
розвитком кризових процесів.
Причини виникнення кризових про-
цесів різноманітні, але зовнішні прояви
однакові – падіння обсягів реалізації та
продажу, зниження рентабельності,
втрата платоспроможності, збитки тощо.
Але завжди існує запас часу між
зародженням кризи (виникнення причин,
які її породжують) та її проявою,
розвитком, поглибленням. Тому, на наш
погляд, антикризова діагностика має
бути антиципативною (випереджаючою),
вона має досліджувати докризовий стан
економічних систем, розпізнавати
симптоми наближення до кризи.
Антиципативна антикризова діагностика
розпізнає і класифікує стан економічної
системи в межах допустимих відхилень
від норми, у тому числі пограничних
значень. Фіксація граничних значень
індикаторних показників свідчить про
початок розвитку кризових процесів на
підприємстві. У такому випадку
діагностичний процес трансформується з
антиципативного у превентивний, тобто
попереджальний. Основним завданням
цього етапу є ідентифікація стадії,
характеру, виду і глибини кризового
процесу. Превентивна діагностика
спрямована на раннє розпізнавання,
визначення розвитку кризових процесів,
за „слабкими” сигналами, першими,
неявними ознаками. Коли кризовий
процес має явні ознаки, діагностика
набуває реактивного характеру, тобто
основним завданням дослідження є
ідентифікація уражених зон економічної
діяльності підприємства і розробка
альтернативних заходів виходу із кризи й
досягнення докризового стану системи.
На наш погляд, у межах антикризової
діагностики необхідно виділити такі її
види: реактивна, превентивна,
антиципативна. Така класифікація
обумовлює площу діагностичного поля,
широту напрямів та концепцію
діагностичного дослідження. На рисунку
наведено концептуальну структурно-
класифікаційну модель антикризової
діагностики, яка базується на визначенні
виду, функцій і завдань антикризової
діагностики відповідно до стадії розвитку
кризового процесу.
ПРЕВЕНТИВНА
Визначення стадії,
характеру, виду і
глибини кризового
процесу,
ідентифікація
уражених зон
економічної
діяльності
підприємства,
відновлення
попереднього,
Визначення стадії,
характеру, виду і
глибини кризового
процесу, розпізнавання
за неявними, „слабкими
сигналами”, розвиток
кризового процесу,
активізація внутрішніх
механізмів
регулювання,
компенсації та захисту
системи, розробка
заходів, спрямованих на
ефективне безкризове
функціонування
Дослідження докризового стану
економічних систем,
розпізнавання симптомів
наближення до кризи,
розпізнавання і класифікація
стану економічної системи в
межах допустимих відхилень
від норми, сканування
підприємницького середовища,
формування комплексу
прогностичних індикаторних
показників, лдя реалізації
управління за „слабкими
сигналами” і в умовах
стратегічних несподіванок,
реєстратор навігатор
АНТИКРИЗОВА ДІАГНОСТИКА
АНТИЦИПАТИВНА
інноватор
РЕАКТИВНА
Завдання
Функції
Рисунок. Концептуальна структурно-класифікаційна модель
антикризової діагностики
Висновки. Сучасний економічний
розвиток потребує створення нових
технологій, методів та підходів до
діагностики фінансово-економічного
стану підприємства, які дозволять
оперативно реагувати на зміни як
зовнішнього, так і внутрішнього
середовища.
До даного часу немає однозначного
тлумачення терміна “діагностика” в
економіці, що заважає створенню
досконалих технологій проведення
діагностичних процедур визначення
фінансово-економічного стану
підприємства.
У сучасних умовах транзитивної
економіки України одним із
перспективних напрямів наукового
дослідження є антикризова діагностика,
яку пропонуємо визначити відповідно до
запропонованої трансформаційної моделі
антикризової діагностики як напрям
наукового дослідження соціально-
економічного стану підприємства, який
на відміну від існуючих ураховує
реактивні, превентивні, антиципативні
технології розпізнавання і визначення
ознак структурних, обмінних і
функціональних порушень, ідентифікації
кризового процесу, установлення стадії,
причин виникнення та наслідків його
розвитку, визначення можливих шляхів
нейтралізації; розробка, обґрунтування
альтернативних проектів управлінських
рішень і критеріїв їх вибору щодо
відновлення рівноваги, повної або
часткової адаптації соціально-
економічної системи.
|