Міністерство фінансів УНР (за документами Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України)

У статті проаналізовано комплекс документів фонду міністерства фінан-сів УНР періоду директорії, який зберігається у ЦДАВО України. висвітле-но історію надходження документів фонду до ЦДАВО України, діяльність та структуру міністерства, фінансову політику директорії. Зокрема, описуються функції підр...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Петрук, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2009
Назва видання:	Архіви України
Теми:	Огляди джерел та документальні нариси
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26243
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Міністерство фінансів УНР (за документами Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України) / О. Петрук // Архіви України. — 2009. — № 5. — С. 84-99. — Бібліогр.: 102 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-26243
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-262432011-08-31T12:18:14Z Міністерство фінансів УНР (за документами Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України) Петрук, О. Огляди джерел та документальні нариси У статті проаналізовано комплекс документів фонду міністерства фінан-сів УНР періоду директорії, який зберігається у ЦДАВО України. висвітле-но історію надходження документів фонду до ЦДАВО України, діяльність та структуру міністерства, фінансову політику директорії. Зокрема, описуються функції підрозділів міністерства, історія друкування грошових знаків, зазначені міністри та тимчасово керуючі міністерством. В статье проанализирован комплекс документов фонда министерства финансов УНР периода директории, который хранится в ЦГАВО Украины. описано историю формирования фонда, деятельность и структуру министерства, финансовую политику директории, а именно, описываются функции структурных подразделений министерства, история печатания украинских денежных знаков, указаны министры и временные управляющие министерством. The article analyses the complex of documents of the Ministry of Finance of Ukrainian Peoples’ Republic in the period of Dyrectoria rule. The work contains reconstruction of the structure and describes the history of the ministry. 2009 Article Міністерство фінансів УНР (за документами Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України) / О. Петрук // Архіви України. — 2009. — № 5. — С. 84-99. — Бібліогр.: 102 назв. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26243 [930.253:336.1.075](477) uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси
spellingShingle	Огляди джерел та документальні нариси Огляди джерел та документальні нариси Петрук, О. Міністерство фінансів УНР (за документами Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України) Архіви України
description	У статті проаналізовано комплекс документів фонду міністерства фінан-сів УНР періоду директорії, який зберігається у ЦДАВО України. висвітле-но історію надходження документів фонду до ЦДАВО України, діяльність та структуру міністерства, фінансову політику директорії. Зокрема, описуються функції підрозділів міністерства, історія друкування грошових знаків, зазначені міністри та тимчасово керуючі міністерством.
format	Article
author	Петрук, О.
author_facet	Петрук, О.
author_sort	Петрук, О.
title	Міністерство фінансів УНР (за документами Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України)
title_short	Міністерство фінансів УНР (за документами Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України)
title_full	Міністерство фінансів УНР (за документами Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України)
title_fullStr	Міністерство фінансів УНР (за документами Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України)
title_full_unstemmed	Міністерство фінансів УНР (за документами Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України)
title_sort	міністерство фінансів унр (за документами центрального державного архіву вищих органів влади та управління україни)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Огляди джерел та документальні нариси
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26243
citation_txt	Міністерство фінансів УНР (за документами Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України) / О. Петрук // Архіви України. — 2009. — № 5. — С. 84-99. — Бібліогр.: 102 назв. — укр.
series	Архіви України
work_keys_str_mv	AT petruko mínísterstvofínansívunrzadokumentamicentralʹnogoderžavnogoarhívuviŝihorganívvladitaupravlínnâukraíni
first_indexed	2025-07-03T05:54:02Z
last_indexed	2025-07-03T05:54:02Z
_version_	1836603977573072896
fulltext	статті та повідомлення84огляди джерел та документальні нариси Олена Петрук МІНІСтерСтВО ФІНАНСІВ уНр (за документами Центрального державного архіву вищих органів влади та управління україни) Фінансова система держави забезпечує реалізацію державної по- літики та функціонування державного апарату, а її стан безпосеред- ньо впливає на економічне, політичне та соціальне становище кра- їни, і в результаті визначає міцність та життєздатність державного організму. Закономірно, що розбудова фінансової системи, введення грошової одиниці, забезпечення коштами державних установ, фінан- сування соціальних, культурних, політичних та інших державних за- ходів відіграли важливу роль в процесі українського державотворення у 1917−1920-х ро ках1. в українській історіографії не бракує праць з історії визвольних змагань, української нумізматики, державної по- літики урядів Української Центральної Ради, Української держави та директорії. окремі дослідження в. с. лозового2, п. п. Гай-нижника3 ви світлюють фінансову політику УЦР, Уд та УнР періоду директо- рії та процес створення грошової системи цих держав. однак історія міністерств фінансів цих держав ще мало досліджена. Головним дже- релом для вивчення фінансової політики директорії та історії вищого державного виконавчого органу у цій сфері є документи міністерства фінансів УнР, що зберігаються у фонді № 1509 Центрального держав- ного архіву вищих органів влади та управління України (далі − Цдаво України), який налічує 1521 справу за 1918–1925 рр. дату першого надходження документів фонду на архівне зберіган- ня та першоджерела його формування точно встановити не вдалося. однак відомо, що документи міністерства фінансів за 1918–1920 рр. надійшли на таємне зберігання в 1926–1928 рр. від Київського цен- трального історичного архіву (далі – КЦіа), Кам’янець-подільського окружного архіву та Рост[овського] архівного бюро Центрального ар- хіву РРФсР до Центрального архіву революції (далі – ЦаР) у Харкові4. Центральний архів революції у лютому 1939 р. розпочав передавання фондів періоду громадянської війни Центральному історичному архіву УРсР у Харкові5. Цей архів за наказом народного комісаріату внутріш- © петрук олена, 2009 оГляди джеРел та доКУментальні наРиси 85 ніх справ УРсР 1 грудня 1943 р. було ліквідовано, а його документи надійшли до створеного у Харкові філіалу Центрального державного архіву жовтневої революції та соціалістичного будівництва УРсР, що діяв до 1958 р. Його документи долучились до фондів ЦдажР УРсР (Цдаво України), створеного у 1943 р. в Києві і переведеного в 1945 р. до Харкова. інша частина документів міністерства за 1918– 1927 рр. надійшла до ЦдажР у червні 1945 р. з львівського обласного державного архіву6, у 1955 р. – з Центрального державного історичного архіву УРсР, у 1961 р. – з державного архіву Хмельницької області, а в 1972 р. – з Центрального державного архіву науково-технічної до- кументації. внаслідок цих надходжень у Цдаво сформувався фонд міністерство фінансів УнР обсягом 1521 од. зб., документи якого в 1992 р. розсекречено та передано на загальне зберігання7. міністерство фінансів УнР (далі − мФ) – вищий орган виконав- чої влади, який проводив фінансову політику УнР. Головні функції мі- ністерства полягали в організації друкування грошових, поштових та ін. цінних паперів УнР, регулюванні роботи державних та приватних фінансових установ, забезпеченні роботи податкової та митної систе- ми країни, розробленні законопроектів та бюджету УнР, затвердження кошторисів, штатних розписів та ін. фінансових документів державних установ, фінансування державного апарату тощо. міністерство фінансів УнР стало правонаступником міністерства фінансів Української держави8. датою заснування міністерства слід вважати 26 грудня 1918 р., коли було сформовано перший уряд дирек- торії УнР. інформації про точну дату ліквідації міністерства не вияв- лено, найпізніші документи фонду датовані 1925 р. У першому складі уряду УнР, затвердженому 26 грудня 1918 р., виконуючим обов’язки міністра фінансів було призначено мазу- ренка василя петровича9. 4 січня 1919 р. міністерство очолив Борис миколайович мартос10, до 1 лютого 1919 р. міністром фінансів був степан Федак11, з 10 березня до 23 квітня 1919 р. це відомство очо- лював м. Кривецький12, який передав керівництво міністерства 9 квіт- ня 1919 р. новому Голові Рнм Б. мартосу13. наказом директорії від 31 травня 1920 р. міністерство очолив тимчасово керуючий мФ апо- лінарій серапінович маршинський14, 4 червня 1920 р. міністром фі- нансів став Христофор Барановський15. однак у справах міністерства він виїхав за кордон до німеччини та відня і на місці мФ періодично керували його заступники: з 29 червня 1920 р. до 18 липня 1921 р. то- вариш (заступник) міністра фінансів п. відибіда16, з 4 жовтня 1920 р. до 7 жовтня 1921 р. − директор департаменту державної скарбниці Х. лебідь-Юрчик17, з 17 квітня 1921 р. директор департаменту простих податків а. мар шинський18. Керуючим мФ 26 липня 1921 р. став ко- лишній міністр внутрішніх справ михайло Зілинський19. на цій посаді оГляди джеРел та доКУментальні наРиси86 його замінив пилип пилипчук, який з 5 серпня 1921 р. став одночасно міністром фінансів та Головою Рнм20. З 24 серпня 1921 р. мФ керував спочатку товариш міністра фінансів, а згодом тимчасово керуючий мі- ністерством шляхів і. сапіга21. наступними керівниками міністерства стали павло Чижевський, призначений міністром фінансів з 12 лю- того 1922 р.22, та віктор приходько, призначений також з 12 лютого віце-міністром фінансів з тимчасовим уповноваженням на керівництво мФ23. п. Чижевський вирішував майнові та кредитні питання УнР за кордоном – у Берліні, відні, празі, а в. приходько безпосередньо ке- рував мФ у польщі. останнім керуючим мФ за документами фонду у березні–травні 1925 р. був генерал м. Юнаків24. структура мФ майже не відрізнялася від структури попереднього міністерства фінансів Української держави. Його очолював міністр, а за його відсутності – товариш (заступник) міністра або керуючий справами міністерства. міністерство підпорядковувалося Раді народ- них міністрів УнР й складалося з таких департаментів: департамент загальної канцелярії (загальних справ), департамент кредитової канце- лярії (Кредитова канцелярія), департамент державної скарбниці, Фі- нансова комісія, Бюджетова комісія, експедиція заготовок державних паперів (далі − еЗдп), департамент простих податків, департамент посередніх податків, департамент митних зборів, Центральний комітет співробітників мФ, Центральна (головна) бухгалтерія, створена 6 лип- ня 1922 р.25 Згадані підрозділи поділялися на відділи, частини та столи. департаменти очолювали директори департаментів, а окремі відділи – управляючі або начальники відділів. періодично скликався дорадчий орган міністерства – Рада міністра, до якої входили міністр фінансів та директори департаментів міністерства. працювало міністерство у січні 1919 р. у м. Києві, в лютому 1919 р. – у м. вінниці, у квітні 1919 р. – у м. Рівному, в листопаді 1919 р. та в січні – травні 1920 р. – в м. Кам’янці-подільському, в червні 1920 р. – у вінниці, в липні–вересні 1920 р. – в Кам’янці-подільському та у поль- щі в м. тарнові, у вересні–жовтні 1920 р. – у м. станіславові. евакуація мФ відбувалася децентралізовано та дещо хаотично, тому окремі де- партаменти міністерства перебували одночасно у різних містах і навіть країнах. еЗдп була евакуйована до польщі в станіславів ще 20 березня 1919 р., де знаходилася до 25 травня 1919 р.26, департамент простих по- датків на початку квітня 1919 р. опинився у м. Коломиї, а у травні 1919 р. – у м. Радивилові на волині27. департамент митних зборів 23 лю того 1919 р. було евакуйовано з вінниці до ст. волочиськ на волині, звідки 23 квітня 1919 р. департамент потрапив до Радивилова28. організаційне та діловодне життя мФ зосереджувалося у департа- менті загальних справ, або Загальній канцелярії. департамент діяв від- повідно до “положення про департамент загальних справ”, яке визна- оГляди джеРел та доКУментальні наРиси 87 чало його головне завдання – “об’єднувати роботу всіх департаментів та окремих установ міністерства…, розподіляти вступаючі до міністерства справи по департаментах та відділах, керувати справами міністерства, що стоять поза компетенцією окремих департаментів та його установ, розробляти та оформляти… законопроекти, закони та розпорядження міністерства фінансів, вести судові справи міністерства, видавати … видання міністерства, а рівно провадити справи книгозбірні та архіву, керувати господарчими справами міністерства”29, вести листування мі- ністра та його заступників. департамент складався з адміністраційно- журнального, персонально-господарчого, інформаційного відділів та юридичної частини. адміністраційно-журнальний відділ поділявся на журнальний та розпорядчий столи. перший стіл реєстрував та розпо- діляв по департаментах листування, а другий вів справи Ради міністра та листування міністра фінансів і його заступників, відповідав за роз- повсюдження постанов та обіжників. персонально-господарчий відділ складався з персонального столу, який займався кадровими справами, та бухгалтерського столу, який виплачував заробітну платню працівни- кам мФ та опікувався закупівлями. інформаційний відділ виник дещо пізніше – 19 жовтня 1920 р. до нього входили стіл інформації та стіл преси. перший стіл збирав інформацію про фінансово-економічний стан України та роботу уряду, другий – інформував українську та за- кордонну пресу про фінансові справи УнР. Крім того, повинен був ви- давати збірники розпоряджень та періодичні видання мФ. Юридична частина розробляла законопроекти та готувала угоди мФ, вела судові справи міністерства30. Зміст документів департаменту загальних справ відповідає вище- наведеним функціям його відділів. серед документів департаменту є накази мФ, статути, угоди, службові посвідчення, списки працівників департаментів мФ, копії законів і законопроектів, постанов та журналів засідань Рнм, доповіді працівників міністерства, листування з різнома- нітними установами, звіти про діяльність департаментів мФ, видаткові розписи та кошториси, різноманітні фінансові відомості, списки адрес центральних державних установ УнР, “Бюлетені інформаційного від- ділу народнього міністерства Земельних справ”, документи про під- готовку державних бюджетів УнР, друкування та перевезення україн- ських грошей тощо. департамент кредитової канцелярії (Кредитова канцелярія) займав- ся кредитами установ мФ та закордонними рахунками УнР, здійсню- вав валютні операції, організовував закордонні кредити для уряду УнР. Канцелярія складалася з п’яти відділів та Закордонної експозитури (представництва)31. експозитура працювала в Берліні як канцелярія при міністрі фінансів, якого Рнм направила за кордон для вирішення пи- тань із закордонними рахунками та майном УнР. експозитура займала- оГляди джеРел та доКУментальні наРиси88 ся розблокуванням рахунків (конта) УнР в німецьких банках, вела пе- реговори про виділення позики уряду УнР та друкування українських грошей в Берліні. За словами в. о. директора експозитури в. сапіцько- го, вона виникла спонтанно. наказів про її заснування та компетенцію не було32. проіснувала експозитура до 1 грудня 1920 р.33 У фонді міністерства діяльність департаменту кредитової канцеля- рії представлена документами про друкування українських грошей за кордоном – у Берліні та варшаві, обмін валют, ведення переговорів та укладання угод про надання кредитів УнР, операції з цінними папера- ми, кредитування місцевих державних та кооперативних установ тощо. Зокрема, є польсько-українська угода від 9 серпня 1920 р. про позику уряду УнР 25 млн польських марок на покриття видатків цивільної адміністрації34, угоди про друкування українських грошей у варшаві за 1920 р.35, наказ мФ від 29 листопада 1920 р. та листування щодо ви- готовлення грошей УнР у Берліні36. департамент простих податків (правонаступник департаменту не- окладних зборів мФ Уд) керував системою так званих простих або безпосередніх податків, забезпечував установи цінними бланками до- кументів та квитками. департамент складався із Канцелярії, Гербової скарбниці, Ради департаменту та семи відділів. перший відділ – персо- нального складу, який вів справи з особового складу податкової інспек- ції, другий – бухгалтерсько-статистичний, третій займався земельними та домовими податками, міським та земським оподаткуванням, четвер- тий – прибутковими, військовими, квартирними та рентовими податка- ми від грошових капіталів, п’ятий – торговельними та промисловими податками, шостий – сплатою спадкових, кріпосних, гербових, судо- вих, канцелярських зборів (“пошлин”), сьомий відділ збирав прибутки з карт для гри та публічних вистав. до Ради департаменту входили ди- ректор та віце-директори департаменту. на її засіданнях обговорювали- ся і розроблялися проекти законів та інструкцій37. найширше у фонді представлені документи Канцелярії департа- менту, а частково – Гербової скарбниці і окремих відділів. Канцелярія департаменту вела листування, вирішувала кадрові питання працівни- ків департаменту. У фонді зберігаються накази про призначення, звіль- нення, переведення на інші посади працівників департаменту, видатко- ві розписи департаменту, листування про виділення коштів, захоплення польськими військовими українських державних установ на поділлі, налагодження податкового апарату на місцях та збір податків, інструк- ції та обіжники про збирання податків. департаменту на місцях підпо- рядковувалися фінансові палати та податкові інспектори. департамент тісно взаємодіяв з подільською фінансовою палатою, яка надсилала до мФ відомості про надходження гербового збору та поземельного по- датку38. оГляди джеРел та доКУментальні наРиси 89 Гербова скарбниця департаменту зберігала та розповсюджувала гербові та театральні марки, гербовий, вексельний та актовий папір, бланки асигновок, бандеролі на сірники, тютюн, дріжджі, посуд з ал- когольними виробами, бланки промислових свідоцтв та ін.39 дані про кількість та найменування гербових паперів відображені у рапортах та актах ревізії скарбниці40. департамент посередніх податків (правонаступник департаменту окладних зборів мФ Уд) координував діяльність акцизних управлінь, які збирали різноманітні акцизні збори та прибутки від державної (скар- бової) монополії на цукор та алкогольні вироби. департамент складав- ся з канцелярії, бухгалтерії, відділу цукрового, відділу бухгалтерського та статистичного по скарбовій цукровій монополії, відділу по скарбовій горілчаній монополії. Збереглося листування департаменту про продаж та евакуацію скарбового цукру, охорону цукрових підприємств, доку- менти про продаж цукру Центральним державам41 та уряду всевели- кого війська донського42, про ціни та розрахунки за цукор, реквізицію цукру військовими43, статистичні документи про продаж цукру і при- бутки від скарбової цукрової монополії та ін. департамент митних зборів складався з канцелярії та чотирьох від- ділів. департаменту на місцях підпорядковувалися Управління одесь- кого митного інспектора та Управління Західного митного інспектора, митниці, митні застави, митні рогатки та митний нагляд. Частина мит- них установ за територіальним принципом підпорядковувалася згада- ним вище управлінням митних інспекторів, а решта – безпосередньо департаменту. нестабільність військової ситуації та часті зміни кордо- нів УнР негативно позначилися на роботі департаменту. За списком митних установ станом на 1 листопада 1918 р. в Україні було 44 мит- ні установи, а вже в липні 1919 р. департаменту підпорядковувалося лише 10 митниць на кордоні від волочиська на волині до ямпіля на поділлі44. при департаменті діяв Український національно-демократичний гурток, заснований у грудні 1918 р. У зверненні гуртка до співробіт- ників департаменту було зазначено, що його “задачею єсть стояти на сторожі завоювань Українського народу”. Гурток розглядав прохання про прийом на роботу, давав свою згоду на звільнення працівників де- партаменту, рекомендував на посади45. документи департаменту митних зборів дають цікаву інформацію про формування кордонів УнР з польщею46, перевезення товарів через кордон, контрабанду, діяльність митних установ, збір мита та митні та- рифи. департамент державної скарбниці складав державний бюджет, ви- діляв кошти для забезпечення діяльності державного апарату УнР, ви- конував закони про виділення коштів на державні потреби, відкривав оГляди джеРел та доКУментальні наРиси90 рахунки державних установ, розробляв правила складання кошторисів та ведення видатків тощо. департамент складався з канцелярії, п’яти відділів та Головної скарбниці. окремі центральні державні установи мали у своєму складі польові скарбниці, які розпоряджалися видатками та прибутками установи і звітували про свою діяльність департамен- ту державної скарбниці. наприклад, 9 лютого 1920 р. на базі польової скарбниці при міністерстві шляхів створено скарбницю при Головноу- повноваженому уряду УнР в м. Кам’янці-подільському, 19 – 28 червня 1920 р. існувала польова скарбниця при Рнм47, 21 серпня 1920 р. така скарбниця створена при ставці Головного отамана військ УнР48. департамент працював за “тимчасовими правилами відносно ді- ловодства і внутрішнього розпорядку”. Канцелярія вела загальне лис- тування та вирішувала кадрові справи департаменту. перший відділ вирішував питання про призначення пенсій і допомоги, другий і тре- тій – розглядали кошториси та видаткові розписи, четвертий готував окремі законодавчі акти про асигнування коштів департаменту, вирі- шував всі справи про складання та затвердження кошторисів департа- ментів мФ, координував діяльність фінансових палат та скарбниць. до компетенції п’ятого відділу належав розгляд і затвердження коштори- сів і окремих законодавчих внесень про асигнування коштів головних управ і управлінь військового міністерства УнР. Бухгалтерія реєстру- вала закони про асигнування коштів на державні потреби і вела жур- нал розпоряджень департаменту про відкриття кредитів, рахівництво, складання загального бюджету49. Головна скарбниця хоча й підпорядковувалася департаменту дер- жавної скарбниці, та за характером діяльності була окремою устано- вою. скарбниця виділяла кошти за розпорядженням центральних уста- нов, відкривала та переводила кредити, вела рахівництво та складала звіт для державного Контролю про прибутки та видатки центральних установ, обслуговувала фінансові потреби центральних управлінь, спла- чувала асигновки державних установ50. наказом мФ 6 липня 1922 р. була створена Центральна бухгалтерія центральних державних уста- нов УнР, яка перебрала на себе функції Головної скарбниці. 1 серпня 1922 р. скарбницю ліквідували, а її справи та кошти передали Цен- тральній бухгалтерії51. Центральну бухгалтерію було створено задля об’єднання всього ра хівництва різних установ, яке вели різні підрозділи державних уста- нов. Цент ральна бухгалтерія діяла при мФ на підставі спеціального по ложення і вела бухгалтерію та фінансові справи всіх центральних держав них установ УнР, складала кошториси та відкривала кредити для дер жавних установ52. У справах департаменту державної скарбниці зберігається листу- вання з державними установами про виділення коштів, кошториси мі- оГляди джеРел та доКУментальні наРиси 91 ністерств, проекти розписів державних прибутків та видатків УнР на 1918 р. та 1919 р.53, штати міністерств УнР54, протоколи засідань Фі- нансової та Бюджетової комісій, закони та положення про асигнування коштів, звіти про діяльність департаменту за 1921 р.55 та ін. для розгляду законопроектів та інших документів фінансового характеру 1 січня 1921 р. при мФ було створено Фінансову комісію. всі фінансові законопроекти до винесення їх на затвердження Рнм обов’язково передавалися відповідними відомствами на попередній розгляд та висновок комісії. велися журнали засідань комісії, витяги з яких подавалися разом із законопроектами на розгляд Рнм. Комісія діяла на підставі статуту та складалася з Голови комісії, неодмінно- го члена – директора департаменту державної скарбниці, постійного представника державного контролю та інших членів комісії56. Бюджетову комісію було створено для розгляду кошторисів і ви- даткових розписань окремих відомств, попереднього затвердження державного бюджету та вирішення пов’язаних з бюджетом питань. до складу комісії входили директор, віце-директор і головний бухгалтер департаменту державної скарбниці, начальники або завідуючі відді- лами цього департаменту (доповідачі у справах їхніх відділів) та інші члени за призначенням міністра фінансів та державного Контролера. Голова комісії призначався Рнм. Йому надавалося право дорадчого голосу на засіданнях Рнм при розгляді державного бюджету57. За на- казом від 4 вересня 1919 р. тимчасово функції Бюджетової комісії ви- конувала Фінансова комісія мФ58. працівників мФ об’єднував Центральний комітет співробітників, який діяв на підставі “платформи” від 22 грудня 1918 р. Комітет було створено для організації працівників “у справі розбудови УнР”59. всі працівники мФ мали звільнятися і прийматися за згодою Комітету. та- кож Комітет давав дозвіл на призначення фінансової допомоги, пенсій, винагород тощо. У фонді зберігаються протоколи засідань Централь- ного комітету60. З мФ тісно співпрацювали державний банк України (дБУ) та дер- жавний земельний банк (дЗБ). постанову про створення дБУ на основі реформованих установ Російського державного банку 9 грудня 1917 р. затвердила Українська Центральна Рада. постанова набула чинності 1 січня 1918 р.61 дБУ виконував обов’язки головної каси УнР, задо- вольняючи грошові вимоги всіх міністерств та інституцій УнР, вико- нував операції з іноземними банкнотами, приймав українські грошові знаки, надруковані у варшаві та надіслані з еЗдп у станіславові, здій- снював банківські операції62. державний земельний банк було засновано 23 серпня 1918 р. для підтримки малих селянських господарств та підвищення продуктивнос- ті сільського господарства. Банк мав право видавати позички на купів- лю землі, купувати землю, парцелювати її, продавати і видавати позич- оГляди джеРел та доКУментальні наРиси92 ки на корінну меліорацію. дЗБ успадкував справи та майно відділень всеросійського державного дворянського земельного та селянського поземельного банків. Розпочавши свої операції 1 вересня 1918 р., дЗБ проводив їх 2–3 місяці і зміг придбати кілька земельних маєтків, зро- бити парцеляцію і продати земельні ділянки зі свого земельного фон- ду. на цьому діяльність банку, за словами керуючого мФ п. відибіди, припинилася у зв’язку з введенням закону про землю від 8 січня 1919 р. За цим законом власність на землю було скасовано, земля без викупу стала народною, і таким чином відпала потреба в існуванні банку63. експедицію заготовок державних паперів (еЗдп) було створено в грудні 1917 р. у Києві. окрім виготовлення українських грошових зна- ків, вона друкувала гербові та поштові марки, бланки асигновок, вексе- лів, чеків, промислових свідоцтв та ін. працювала еЗдп, як і все мФ, періодично між евакуаціями з одного міста до іншого. перебуваючи в Києві з 23 грудня 1918 р. до 26 січня 1919 р., еЗдп надрукувала грошових знаків на суму 4.997.349.300 гривень, приблизно в цей же період відділення еЗдп в одесі надрукувало 1.620.950.000 гривень, які надійшли до одеського відділення дБУ. наступну партію банкнот (близько 7 млрд грн.), еЗдп виготовила та передала дБУ в Кам’янці- подільському, звідки виїхала в липні 1920 р.64 Завдання та повноваження еЗдп викладені у спеціальному по- ложенні, затвердженому 30 травня 1921 р. еЗдп як орган мФ під- порядковувалася міністру фінансів. Її очолював управитель. під його головуванням діяв дорадчий орган – Комісія з управління справами еЗдп, яка складалася з голови, представника державного контролю та двох осіб, призначених міністром фінансів. до компетенції комі- сії належали розробка загального плану діяльності і розподіл роботи між еЗдп та її філіями, складання проектів штатів, кошторисів та річ- них обрахунків тощо65. еЗдп мала великий штат працівників та роз- галужену структуру. до складу експедиції входили загальна канцеля- рія, головна бухгалтерія, матеріальний відділ, екзекуторська частина, ремонтно-механічний відділ, технічно-друкарський відділ (друкарська та літографська майстерні), лічильно-сортувальний відділ (різальний відділ), лічильно-сортувальний відділ першої (друкарської) майстерні, лічильно-сортувальний відділ другої (літографської) майстерні, бухгал- терія, комора цінностей, канцелярія, шпиталь, церква, охорона66. в експедиції було дві філії – Кам’янецька та варшавська. 19 грудня 1920 р. Рнм уповноважила міністра фінансів створити дві філії еЗдп67, однак сформувалися вони раніше. Кам’янецька філія виникла у зв’язку з евакуацією еЗдп у січні 1919 р. з Києва до Кам’янця-подільського, де вона 20 травня 1920 р. розпочала друкувати грошові знаки і діс- тала неофіційну назву Кам’янецька експедиція. У липні 1920 р. її ева- куювали до Галичини, а 12 листопада 1920 р. на її основі створили Кам’янецьку філію еЗдп68. тоді ж, 14 листопада 1920 р., філію знову оГляди джеРел та доКУментальні наРиси 93 евакуювали з Кам’янця-подільського до Ченстохова, де вона залишала- ся аж до ліквідації69. діяла вона на підставі “положення про Камянець- ку філію еЗдп” від 13 жовтня 1920 р. підпорядковувалася управите- лю еЗдп, а керувала нею спеціальна комісія з трьох чоловік70. однак сподівання на ефективну роботу філії у Кам’янці-подільському після відступу більшовиків не виправдалися. від часу формального створен- ня вона змогла лише зберегти своє художньо-технічне майно і матері- али, частину яких було передано до варшавської філії еЗдп, а також у тарнів, до Головної скарбниці, а решта опинилася разом з філією у Ченстохові. якщо не враховувати роботу над закінченням виготовлен- ня грошових знаків у станіславові, то Кам’янецька філія продуктивно не працювала. У такій ситуації її керівництво змушене було відрядити більшу частину працівників до варшавської філії еЗдп. 9 осіб залиши- лися у Ченстохові71. Зрештою 16 вересня 1921 р. працівників звільнили, а філію ліквідували72. варшавську філію еЗдп було створено для організації друкування грошових знаків УнР у варшаві та у цьому взаємодії з міністерством фінансів польщі та приватними польськими друкарнями. спочатку в липні–жовтні 1920 р. Комісія займалася улаштуванням друкування та прийомом грошових знаків у варшаві, а вже 1 жовтня 1920 р. було ство- рено варшавську філію еЗдп, яка діяла на підставі положення, затвер- дженого 10 жовтня 1920 р.73 Брала активну участь у виконанні угод про друкування грошей УнР у польщі. першу угоду еЗдп та міністерство фінансів польщі підписали 6 серпня 1920 р. У ній еЗдп виступила за- мовником грошових знаків у державних графічних закладах (Państwowe zakłady graficzne), які за 4–5 місяців мали виготовити 7 млн банкнот номі- налом 1000 крб. випуск і сортування банкнот відбувалося в присутності представника еЗдп, а виготовлені купюри передавалися до варшавської філії еЗдп74. наступну угоду було укладено 9 серпня 1920 р. між поль- ським міністерством фінансів та українським урядом, який представляли голова торговельно-економічної комісії проф. і. Фещенко-Чопівський та директор еЗдп Є. Федосієв. державні графічні заклади зобов’язувалися випустити 7 млрд карбованців вартістю приблизно 45–50 млн польських марок. окремим пунктом угоди УнР зобов’язувалася не випускати в обіг свою валюту на території східної малопольщі за умови забезпечення українського уряду позикою на військові потреби75. Ймовірно, ця домов- леність була логічним продовженням договору с. петлюри з польщею 21 квітня 1920 р. про розподіл кордонів та військовий союз. територія ЗУнР тоді була закріплена за польщею, а тому в східній малопольщі не могло бути в обігу українських грошей. в угоді також йшлося й про фінансову підтримку армії УнР. польська сторона не змогла виготовити обумовлену кількість банкнот, тому 8 жовтня 1920 р. було підписано ще одну угоду між Є. Фе досієвим та власником варшавської друкарні п. ласкауером оГляди джеРел та доКУментальні наРиси94 (Piotr Laskauer)76. останній повинен був виготовляти українські гроші номі налом 10, 100, 250, 1000 карбованців під контролем Є. Федосіє- ва. окремою угодою 21 квітня 1921 р. Комісія з управління справами варшавської філії еЗдп орендувала дев’ять рамових нумераторів для нумерування банкнот в друкарні п. ласкауера77. виконання згаданих угод ілюструє діяльність варшавської філії еЗдп за 1920 р. – березень 1921 р. 7 липня 1920 р. у польщі розпоча- лося виготовлення грошових знаків. для того, щоб позначити тисячні купюри, надруковані у варшаві, та через неможливість знайти грошо- вий папір з потрібними водяними знаками взялися за виготовлення ка- меню з водяними знаками “ломаних ліній”. спочатку водяні знаки на тисячних купюрах виготовляли державні графічні заклади. Закінчува- ли друк грошових купюр в приватних майстернях страшевича, лазар- ського, ласкауера. всього за період з 7 липня 1920 р. до 1 січня 1921 р. було надруковано 3.049.840 шт., з яких до державного Банку України до 1 березня 1921 р. передано 2.000.84 шт.78 станом на грудень 1921 р. державні графічні заклади польщі та приватні друкарні лазарського і страшевича виготовили відповідно 2 та 4 млрд гривень. Робота в друкарнях лазарського закінчилася в березні 1920 р. не додрукували останній, сьомий, мільярд державні графічні заклади польщі, де ще за- лишилося 19 тис. аркушів. Ці напівфабрикати були передані в приватні друкарні для завершення друку, однак через евакуацію грошей їх так і не надрукували. друкарня ласкауера в квітні 1920 р. завершила випуск 100-карбованцевих купюр в кількості 450 тис. штук79. друкувалися українські гроші також в Берліні на підставі угоди, підписаної ще 24 квітня 1918 р.80 Цей документ продовжував діяти і в часи директорії. наказом мФ 29 листопада 1920 р. було створено спе- ціальну комісію “для виконання господарсько-контрольних обов’язків при друкуванні в Берліні українських грошей в друкарні акціонерно- го товариства “Ратофот”81. Комісія складалася з уповноваженого мФ, його заступника і техніка. У серпні 1919 р. 303 млн гривень повинні були доставити літаком в Україну, проте через аварію екіпаж здійснив вимушену посадку на території Румунії, в околицях Хотина. Хорун- жий п. Ро менський перевіз гроші в Бухарест і передав їх надзвичайній дипломатичній місії УнР в Румунії. місії вдалося перевезти в Україну спочатку 80 млн, а потім 173 млн гривень, решту 50 млн місія залиши- ла у себе для військових потреб82. Кількість випущених в обіг українських карбованців в 1917–1920 рр. точно встановити практично неможливо. директор Кредитової канцеля- рії К. Клепачевський у квітні 1921 р. доповів про емісію українських банкнот, зазначивши, що через залишення документів державного банку України в Києві і проскурівську катастрофу в листопаді 1919 р. точні дані про випуск українських грошей не збереглися. приблизну суму емі- сії українських грошей він визначив в розмірі 20.044.514.376 гривень83. оГляди джеРел та доКУментальні наРиси 95 Гостра фінансова криза змусила міністерство фінансів УнР розпро- давати українські грошові знаки та поштові марки у вигляді колекцій. У вересні 1922 р. Комісія зі складання колекцій українських грошових знаків отримала дозвіл на видачу карбованців, гривні та ін. знаків дер- жавної скарбниці для виготовлення 1000 комплектів колекції84. військова поразка УнР, втрата території та евакуація за кордон усіх центральних державних установ директорії призвели до скорочен- ня державного апарату та ліквідації установ. Значних структурних змін зазнала також еЗдп. наказом керуючого мФ 16 червня 1921 р. на базі Комісії з управління справами варшавської філії створено єдину уста- нову – експедицію заготівлі державних паперів85. У вересні того ж року Кам’янецьку філію еЗдп ліквідували, а 27 жовтня 1921 р. у зв’язку із скороченням штату працівників всі справи еЗдп передали в депар- тамент кредитової канцелярії86. Зрештою, 21 січня 1922 р., з’явилася Комісія з ліквідації державного майна, яка займалася продажем майна еЗдп та дБУ87. інтереси міністерства у німеччині представляла агентура мФ УнР. У фонді зберігаються рахункові та касові книги агентури за 1918–1920 рр.88 агентура проіснувала до 1 грудня 1920 р.89 Її докумен- ти за 1919–1922 рр. зберігаються в Цдаво України в окремому фонді № 3604 агент міністерства фінансів УнР в німеччині. окрім департаментів при мФ, діяли різноманітні комісії з числа працівників міністерства та інших державних установ. відповідно до постанови Рнм 21 січня 1921 р. було створено Комісію для підрахунку державного майна, привезеного на терени Речі посполитої польської90. 4 червня 1921 р. створено Комісію зі скорочення штатів державних установ мФ, яка розглядала питання скорочення працівників91. поста- новою Рнм від 4 січня 1921 р. Голова директорії уповноважив міні- стра фінансів Х. Барановського продати все державне майно за кордо- ном, окрім майна посольств. на виконання постанови міністр фінансів видав наказ 14 січня 1921 р. про заснування у відні спеціальної комі- сії з ліквідації майна УнР за кордоном. Комісія займалася продажем державного майна у відні, Братиславі, Чехії, італії і була ліквідована 1 травня 1922 р.92 майно та документи комісії потрапили до Закор- донної експозитури Кредитової канцелярії мФ93. подібну Комісію для ліквідації державного майна УнР за кордоном було створено 21 січня 1922 р. у Ченстохові та тарнові. вона ліквідовувала майно державного банку України, еЗдп, торговельно-економічної місії та військової лік- відаційної комісії у варшаві94. перевіряла роботу та майно філій еЗдп Комісія з ревізії справ варшавської філії еЗдп, створена 18 грудня 1920 р. підпорядковувалася безпосередньо міністру фінансів і діяла на підставі спеціальної інструкції. Комісія провела ревізію діяльності вар- шавської філії еЗдп, склала відповідний протокол та акт ревізії. Згідно з наказом керуючого мФ від 23 грудня 1920 р. упродовж 24–27 люто- оГляди джеРел та доКУментальні наРиси96 го 1921 р. спеціальна комісія провела ревізію закупівельних операцій Кам’янецької філії еЗдп і склала акт, доповідь та інші документи, які висвітлюють діяльність філії та обсяги виготовлення грошових знаків95. також з 4 лютого 1920 р. працювала Комісія з реорганізації Централь- ної бухгалтерії еЗдп96. Згадані вище комісії складали протоколи, акти, звіти, вели листу- вання та рахункові книги. всі ці документи збереглися у фонді мініс- терства фінансів УнР. Цікавими є документи про закордонні позики уряду УнР. 9 серпня 1920 р. міністерства фінансів польщі та УнР уклали угоду про позику польського уряду українському на покриття видатків цивільної адмі- ністрації. Розмір позики встановлювався щомісяця на підставі запитів українського уряду за згодою міністерства фінансів польщі під 6 % щорічно, зокрема, на період від 7 серпня до 7 вересня 1920 р. було передбачено квоту 25.000.000 польських марок. на момент укладення угоди уряд УнР вже отримав 10.000.000 польських марок, до яких на- лежали всі умови підписаної угоди. також угода зобов’язувала УнР не пускати в обіг на території польщі українські банкноти97. всього за період з 19 червня 1920 р. до 21 січня 1921 р. уряд УнР отримав позику в розмірі 73 млн польських марок98. серед документів фонду є альбоми грошових знаків та зразки поштових марок. альбоми грошових знаків належать еЗдп та її фі- ліям. У них розміщені купюри українських грошей зразка 1918–1919 рр. вартістю 5, 10, 25, 100, 250, 1000 карбованців99. окремі альбоми містять браковані купюри із зазначенням недоліків друку. в альбомах зберігаються зразки поштових марок, грошових знаків, кредитових бі- летів державної скарбниці, векселів, розроблені Г. нарбутом, м. Ро- мановським, а. Красовським, н. алєксієвим, л. овсянниковим та ін.100 також у фонді є зразки печаток Української держави та державного секретарства Уд Г. нарбута101. Зображення та особливості друкування українських карбованців вартістю 5, 10, 25, 50, 100, 250, 1000, 2000 карбованців зразка 1918–1919 рр. містяться в описах грошових знаків державної скарбниці мФ УнР102. документи фонду є важливою джерельною базою для наукових до- сліджень фінансової політики УнР, історії українських грошових зна- ків, митної та податкової служб, банків та інших державних установ, які співпрацювали з міністерством фінансів УнР, вивчення взаємовід- носин УнР з польщею у фінансовій сфері, висвітлення історії цукрової промисловості України, державних монополій тощо. 1 Уряди України у ХХ ст. науково-документальне видання. − Київ, 2001; в. верстюк, т. осташко. діячі Української Центральної Ради. Біографічний довідник. − К., 1998; д. дорошенко. історія України 1917−1923 рр. в 2 то- мах. − К., 2002 та інші. оГляди джеРел та доКУментальні наРиси 97 2 Лозовий В. С. Фінанси УнР у Кам’янецький період директорії (червень– листопад 1919 р.) //тези доповідей п’ятнадцятої обласної історико-краєзнавчої конференції. − вінниця, 1996. − с. 42–45. 3 Гай-Нижник П. П. Фінансова політика Центральної Ради та урядів УнР (березень 1917 р. – квітень 1918 р.) автореферат дисертації кандидата історичних наук: 07.00.01 / Київський національний університет імені тараса Шевченка. − К., 2008. − 32 с. 4 Цдаво України, ф.14, оп.1, спр. 388, арк. 29, 45, 45 зв., 56–58, 68, 69. 5 там само, ф. 3357, оп. 1, спр. 165а, арк. 3. 6 там само, ф. 14, оп. 7, спр. 58, арк. 1, 2; спр. 89, арк. 49. 7 там само, див. справу ф. 1509, арк. 11, 20, 26, 32. 8 там само, ф. 2199 міністерство фінансів Української держави. 9 діячі Української Центральної Ради. Біографічний довідник. − Київ, 1998. − с. 122. 10 Цдаво України, ф. 1509, оп. 1, спр. 14, арк. 3а. 11 там само, оп. 1, спр. 14, арк. 21. 12 там само, оп. 1, спр. 14, арк. 15, 35. 13 там само, оп. 1, спр. 158, арк. 31, 32. 14 там само, оп. 1, спр. 194, арк. 29. 15 там само, оп. 1, спр. 194, арк. 34. 16 там само, оп. 1, спр. 195, арк. 63; оп. 5, спр. 638, арк. 34. 17 там само, оп. 1, спр. 206, арк. 86; оп. 5, спр. 638, арк. 41. 18 там само, оп. 5, спр. 596, арк. 116. 19 там само, оп. 5, спр. 387, арк. 10. 20 там само, оп. 5, спр. 387, арк. 15. 21 там само, оп. 5, спр. 638, арк. 34. 22 там само, оп. 2, спр. 21, арк. 65. 23 там само, оп. 2, спр. 21, арк. 56. 24 там само, оп. 5, спр. 996, арк. 5; спр. 997, арк. 7, 10. 25 там само, оп. 2, спр. 21, арк. 113. 26 там само, оп. 1, спр. 69д, арк. 7; спр. 73, арк. 15. 27 там само, оп. 1, спр. 88, арк. 23; спр. 158, арк. 28. 28 там само, оп. 1, спр. 160, арк. 248, арк. 413, 431, 432. 29 там само, оп. 1, спр. 9, арк. 1. 30 там само, оп. 1, спр. 9. 31 там само, див. ф. 3604 агент міністерства фінансів УнР в німеччині. 32 там само, ф. 1509, оп. 2, спр. 16, арк. 6–7. 33 там само, оп. 5, спр. 597, арк. 187. 34 там само, оп. 5, спр. 356, арк. 6–7. 35 там само, оп. 5, спр. 356, арк. 1–5; спр. 409, арк. 3–7. 36 там само, оп. 5, спр. 22, 65; спр. 597, арк. 188. 37 там само, оп. 1, спр. 88, арк. 20–21. 38 там само, оп. 1, спр. 86, 89 та ін. 39 там само, оп. 1, спр. 87, арк. 6–9. 40 там само, оп. 1, спр. 84, 87. 41 там само, оп. 1, спр. 117, 119. 42 там само, оп. 1, спр. 124. 43 там само, оп. 1, спр. 125–133. 44 там само, оп. 1, спр. 163, арк. 208. 45 там само, оп. 1, спр. 183, арк. 3. 46 там само, оп. 1, спр. 158. оГляди джеРел та доКУментальні наРиси98 47 там само, оп. 1, спр. 240, арк. 27. 48 там само, оп. 1, спр. 305, арк. 36. 49 там само, оп. 1, спр. 209, арк. 71–72. 50 там само, оп. 1, спр. 7, арк. 147. 51 там само, оп. 2, спр. 21, арк. 113. 52 там само, оп. 5, спр. 967, арк. 18. 53 там само, оп. 1, спр. 55; спр. 179, арк. 38–66. 54 там само, оп. 1, спр. 56. 55 там само, оп. 5, спр. 676. 56 там само, оп. 2, спр. 11, арк. 14 зв.–15. 57 там само, оп. 1, спр. 56, арк. 5–6. 58 там само, оп. 1, спр. 22, арк. 24. 59 там само, оп. 1, спр. 184, арк. 1. 60 там само, оп. 1, спр. 47, 184. 61 там само, оп. 1, спр. 241, арк. 46. 62 там само, оп. 1, спр. 7, арк. 159. 63 там само, оп. 1, спр. 200, арк. 117–118. 64 там само, оп. 5, спр. 853, арк. 43-45. 65 там само, оп. 5, спр. 590, арк. 33, 33 зв. 66 там само, оп. 1, спр. 194, арк. 19–20 зв. 67 там само, оп. 2, спр. 274, арк. 1. 68 там само, оп. 5, спр. 523, арк. 1б. 69 там само, оп. 5, спр. 550. 70 там само, оп. 5, спр. 523, арк. 1б, 3. 71 там само, оп. 5, спр. 523, арк. 42. 72 там само, оп. 5, спр. 387, арк. 20. 73 там само, оп. 6, спр. 5, арк. 2, 3. 74 там само, оп. 5, спр. 409, арк. 3–4зв. 75 там само, оп. 5, спр. 356, арк. 1–5. 76 там само, оп. 5, спр. 409, арк. 5–7 зв. 77 там само, оп. 5, спр. 466, арк. 56, 56 зв. 78 там само, оп. 6, спр. 5, арк. 66–74. 79 там само, оп. 5, спр. 879, арк. 34–35. 80 там само, оп. 1, спр. 36, арк. 4. 81 там само, оп. 5, спр. 597, арк. 188. 82 там само, оп. 5, спр. 832; оп. 6, спр. 8. 83 там само, оп. 5, спр. 832, арк. 4–7. 84 там само, оп. 5, спр. 997, арк. 27. 85 там само, оп. 5, спр. 523, арк. 41. 86 там само, оп. 2, спр. 1, арк. 46 зв. 87 там само, оп. 2, спр. 1, арк. 53. 88 там само, оп. 6, спр. 9–12. 89 там само, оп. 5, спр. 597, арк. 186. 90 там само, оп. 5, спр. 623, арк. 2. 91 там само, оп. 5, спр. 623, арк. 10. 92 там само, оп. 6, спр. 13, арк. 1. 93 там само, оп. 6, спр. 7, арк. 138, 144. 94 там само, оп. 2, спр. 1, арк. 53. 95 там само, оп. 6, спр. 5. 96 там само, оп. 5, спр. 12, арк. 18–21 зв. 97 там само, оп. 5, спр. 356, арк. 6–7. оГляди джеРел та доКУментальні наРиси 99 98 там само, оп. 5, спр. 350, арк. 83. 99 там само, оп. 2, спр. 30, оп. 5, спр. 90, 554, 555, 556, 898. 100 там само, оп. 2, спр. 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37. 101 там само, оп. 2, спр. 32. 102 там само, оп. 5, спр. 46. Олена Петрук Міністерство фінансів уНр (за документами Центрального державного архіву вищих органів влади та управління україни) У статті проаналізовано комплекс документів фон ду міністерства фінан- сів УнР періоду директо рії, який зберігається у Цдаво України. висвітле- но історію надходження документів фонду до Цдаво України, діяльність та структуру міністерства, фінансову політику директорії. Зокрема, описуються функції підрозділів міністерства, історія друкування грошових знаків, зазна- чені міністри та тимчасово керуючі міністерством. ключові слова: міністерство фінансів УнР; фінансова політика дирек- торії; українські карбованці; марки; кредитні білети; податки; мито; держав- ний банк; позики директорії; міністри фінансів УнР. уДк [930.253:336.1.075](477) елена Петрук Министерство финансов уНр (за документами Центрального государственного архива высших органов власти та управления украины) в статье проанализирован комплекс документов фонда министерства фи- нансов УнР периода директории, который хранится в ЦГаво Украины. описа- но историю формирования фонда, деятельность и структуру министерства, фи- нансовую политику директории, а именно, описываются функции структурных подразделений министерства, история печатания украинских денежных знаков, указаны министры и временные управляющие министерством. ключевые слова: министерство финансов УнР; финансовая политика ди- ректории; украинськие карбованцы; марки; кредитные билеты; налоги; пошлен- ная; Государственный банк; кредиты директории; министры финансов УнР. уДк [930.253:336.1.075](477) Olena PETRUK Ministry of Finance of Ukrainian People’s Republic (after the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine records) The article analyses the complex of documents of the Ministry of Finance of Ukrainian Peoples’ Republic in the period of Dyrectoria rule. The work contains reconstruction of the structure and describes the history of the ministry. Keywords: Ministry of Finance of Ukrainian People’s Republic; the Directory financial policy; ukrainian karbovantsi; stamps; bank-notes; taxes; dues; national bank; the Directory credits; Ministers of Finance of Ukrainian People’s Republic. UDK [930.253:336.1.075](477)

Міністерство фінансів УНР (за документами Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України)

Репозитарії

Схожі ресурси