Нове видання з питань правової охорони культурних надбань

Розглянуто новий збірник (Пам’яткознавство : правова охорона культурних надбань : зб. документів / упоряд.: Л. В. Прибєга, М. М. Яковина, С. В. Оляніна, О. М. Міщенко. – К.: Інститут культурології, Академія мистецтв України, 2009. – 416 с.), який є найбільш повним виданням документів чинного законод...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2009
Автор: Коренюк, Ю.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2009
Назва видання:Архіви України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26259
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Нове видання з питань правової охорони культурних надбань / Ю.О. Коренюк // Архіви України. — 2009. — № 6. — С. 313-317. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-26259
record_format dspace
spelling irk-123456789-262592011-08-31T12:25:25Z Нове видання з питань правової охорони культурних надбань Коренюк, Ю.О. Інформація і рецензії Розглянуто новий збірник (Пам’яткознавство : правова охорона культурних надбань : зб. документів / упоряд.: Л. В. Прибєга, М. М. Яковина, С. В. Оляніна, О. М. Міщенко. – К.: Інститут культурології, Академія мистецтв України, 2009. – 416 с.), який є найбільш повним виданням документів чинного законодавства України, що регулює пам’яткоохоронну діяльність. Рассмотрен новый сборник (Пам’яткознавство : правова охорона культурних надбань : зб. документів / упоряд.: Л. В. Прибєга, М. М. Яковина, С. В. Оляніна, О. М. Міщенко. – К.: Інститут культурології, Академія мистецтв України, 2009. – 416 с.), который представляет собой наиболее полное издание документов современного законодательства Украины, касающегося охраны памятников культуры. Considered a new digest which is the most comprehensive publication documents the laws of Ukraine, which regulates Safety monuments. 2009 Article Нове видання з питань правової охорони культурних надбань / Ю.О. Коренюк // Архіви України. — 2009. — № 6. — С. 313-317. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26259 uk Архіви України Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Інформація і рецензії
Інформація і рецензії
spellingShingle Інформація і рецензії
Інформація і рецензії
Коренюк, Ю.О.
Нове видання з питань правової охорони культурних надбань
Архіви України
description Розглянуто новий збірник (Пам’яткознавство : правова охорона культурних надбань : зб. документів / упоряд.: Л. В. Прибєга, М. М. Яковина, С. В. Оляніна, О. М. Міщенко. – К.: Інститут культурології, Академія мистецтв України, 2009. – 416 с.), який є найбільш повним виданням документів чинного законодавства України, що регулює пам’яткоохоронну діяльність.
format Article
author Коренюк, Ю.О.
author_facet Коренюк, Ю.О.
author_sort Коренюк, Ю.О.
title Нове видання з питань правової охорони культурних надбань
title_short Нове видання з питань правової охорони культурних надбань
title_full Нове видання з питань правової охорони культурних надбань
title_fullStr Нове видання з питань правової охорони культурних надбань
title_full_unstemmed Нове видання з питань правової охорони культурних надбань
title_sort нове видання з питань правової охорони культурних надбань
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2009
topic_facet Інформація і рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26259
citation_txt Нове видання з питань правової охорони культурних надбань / Ю.О. Коренюк // Архіви України. — 2009. — № 6. — С. 313-317. — укр.
series Архіви України
work_keys_str_mv AT korenûkûo novevidannâzpitanʹpravovoíohoronikulʹturnihnadbanʹ
first_indexed 2025-07-03T05:55:21Z
last_indexed 2025-07-03T05:55:21Z
_version_ 1836604060744024064
fulltext інформація і рецензії 313 Ю. О. КОренЮК* нОве видання з питань правОвОї ОхОрОни Культурних надбань Пам’яткознавство : правова охорона куль турних надбань : зб. докумен- тів / упо ряд.: Л. В. Прибєга, М. М. Яковина, С. В. Оляніна, О. М. Міщенко. – К.: Інститут культурології, Академія мистецтв України, 2009. – 416 с. розглянуто новий збірник, який є най- більш повним виданням документів чин- ного законодавства України, що регулює пам’яткоохоронну діяльність. Ключові слова: культура; охорона; пам’ятка; пам’яткознавство; право. збірник документів “Пам’ятко знав­ ство: правова охорона культурних над­ бань” є найбільш повним виданням до- кументів сучасної законодавчої бази па м’яткоохоронної діяльності в Україні, доповненої матеріалами ратифікованих Україною міжнародних угод та конвенцій з охорони світової культурної спадщини і природного середовища. збірник складається з трьох розділів: “наці- ональне законодавство з охорони культурної спадщини”, “міжнародні документи”, “засади діяльності пам’яткоохоронних організацій”. У першому – вміщено тексти законів чинного українського за- конодавства, що стосуються музейної та пам’яткоохоронної роботи. це – відповідні статті Конституції України та закони України “Про музеї та музейну справу”, “Про охорону культурної спадщини”, “Про охорону археологічної спадщини”, “Про ратифікацію Угоди про ви- везення та ввезення культурних цінностей”. У цьому ж розділі – по- станови Кабінету міністрів України, які затверджують положення про Державний реєстр національного культурного надбання та про музей- ний фонд України, про список історичних населених місць України, про визначення категорій об’єктів культурної спадщини та про поря- док їх занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, про Комплексну програму паспортизації об’єктів культурної спадщини на 2003–2010 роки, про заходи щодо запобігання вивезенню за межі * Коренюк Юрій Олександрович – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри техніки та реставрації творів мистецтва національної академії образотворчого мистецтва та архітектури. © Коренюк Ю. о., 2009 інформація і рецензії314 України предметів національного культурного надбання, а також інші постанови, що є сучасною нормативною базою діяльності українських пам’яткоохоронних організацій та основою юридичного регулювання в Україні руху і передачі пам’яток державної та недержавної частини музейного фонду музейним закладам, юридичним або фізичним осо- бам на постійне чи тимчасове зберігання. У другому розділі подано тексти ратифікованих Україною між- народних Конвенцій про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини, про захист культурних цінностей у випадку збройного кон- флікту, про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному ввезенню і вивезенню та передачі права власності на культурні цінності, а також чимало інших ратифікованих міжнародних Конвенцій. окрім того, тут наведено тексти основних рекомендацій та Хартій, розробле- них організацією об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (UNESCO) та міжурядовим комітетом з охорони культурної та при- родної спадщини (“Комітетом всесвітньої спадщини” при UNESCO), міжнародною радою з охорони пам’яток і історичних місць (ICOMOS), міжнародною радою музеїв (ICOM), міжнародним центром вивчення, збереження та відновлення культурної спадщини (“римським центром”) (ICCROM). Третій розділ збірника присвячено статутним документам, що ви- значають засади діяльності, основні функції та адміністративну структу- ру міжнародних пам’яткоохоронних організацій. це – Статут ICCROM, Статут ICOMOS, а також Статут Українського національного комітету ICOMOS. окрім цього, наведено тексти документів, де сформульова- но базові принципи і основні положення професійної етики фахівців музейної справи та реставраторів: Декларація про дотримання етичних принципів членами ICOMOS та Кодекс професійної етики ICOM. У передньому слові до збірника, написаному академіком академії мистецтв України схарактеризовано сучасний стан пам’яткоохоронної справи в Україні та проведено аналіз її законодавчої бази (тексти відпо- відних законів України та нормативних актів подано у першому розділі збірника). загалом відзначено наближення нині чинного українського законодавства в царині класифікації об’єктів культурної спадщини до світових стандартів. наголошено на появі в ньому розділів, що відо- бражають зумовлені економічними реформами нові майнові відноси- ни. це, зокрема, статті закону України “Про охорону культурної спад- щини”, у яких визначаються особливості здійснення права власності на пам’ятки культурної спадщини та статті про фінансування охорони об’єктів культурної спадщини, а також встановлення відповідальності за порушення охоронного законодавства. Важливим елементом розви- тку закону “Про охорону культурної спадщини” є ухвала Кабінетом міністрів України низки постанов, зокрема “Про затвердження Поло- інформація і рецензії 315 ження про музейний фонд України”, “Про затвердження зразка свідо- цтва на право вивезення (тимчасове вивезення) культурних цінностей з території України” та деяких інших, що регламентують облік, збере- ження та утримання рухомих пам’яток культури. особливо акцентова- но на ролі затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27 грудня 2001 року порядку визначення категорій пам’яток для зане- сення їх до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, який є системою науково обґрунтованого надання статусу пам’ятки об’єктам, що становлять історико­культурну цінність і включає кілька етапів. Перший з них – це виявлення таких об’єктів, їх обстеження, фіксація, складання облікових карток. наступний етап – складання облікової до- кументації пам’ятки, що включає матеріали її фіксації, акт технічного стану, історичну довідку, довідку про грошову вартість пам’ятки, об- лікову картку та паспорт за формою, затвердженою наказом міністер- ства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13 травня 2004 року. останнім етапом обліку пам’ятки є занесення її до Державного реєстру національного культурного надбання з присвоєнням охоронного номеру національного або місцевого значення. До важливих пам’яткоохоронних заходів від- несено також Указ Президента України “Про забезпечення підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання “звід пам’яток іс- торії та культури України”, який повинен стати найповнішим ілюстро- ваним енциклопедичним довідником з Державного реєстру нерухомих пам’яток України, що має на меті поліпшити їх комплексну охорону, об’єднавши зусилля фахівців різних профілів у роботі зі збереження культурних надбань (нині із двадцяти восьми запланованих томів зво- ду видано дві книги по пам’ятках м. Києва). завершуючи огляд пам’яткоохоронних документів, українсько- го законодавства автор вступної статті робить висновок про те, що у роки незалежності в Україні сформовано державну систему охорони об’єктів культурної спадщини і напрацьовані в цей період законодавчі та нормативні акти теоретично створюють умови для належного облі- ку, реєстрації та охорони таких об’єктів. Водночас він наголошує, що подальший розвиток вітчизняної школи охорони і реставрації пам’яток та поліпшення роботи з їх зберігання неможливий без знання україн- ськими пам’яткоохоронцями міжнародних документів, які визначають правову базу в царині охорони культурних надбань людства та визна- чають і вдосконалюють засади сучасної пам’яткоохоронної науки. це передусім ратифіковані Україною міжнародні Конвенції, а також реко- мендації та Хартії, розроблені в різний час UNESCO, ICOMOS, ICOM, ICCROM (тексти цих міжнародних документів містяться у другому розділі збірника). інформація і рецензії316 не менш важливу роль відіграє і рівень обізнаності вітчизняних працівників пам’яткоохоронної сфери з міжнародними Кодексами етичних норм, дотримання яких є сьогодні обов’язковою мінімальною вимогою, що висувається перед усіма фахівцями музейної справи. ці норми забезпечують належне виконання музеями функцій відповідно до чинних правил збереження колекцій і окремих пам’яток, за які му- зейні установи несуть відповідальність, а також виконання цими уста- новами своїх суспільних функцій в царині популяризаторської та освіт- ньої діяльності, обслуговуючи в залежності від конкретного музейного профілю усі верстви населення або спеціалізовану його групу. Скла- довою частиною загальних етичних принципів музейної справи є нор- ми етики, розроблені для тих фахівців, які здійснюють консерваційно­ реставраційні заходи, що мають на меті гарантувати таку збереженість пам’яток. це забезпечує автентичність їх матеріальної субстанції як носія головної документальної інформації. Тексти міжнародних Кодек- сів такого змісту разом із статутними документами ICCROM, ICOMOS та Українського національного комітету ICOMOS вміщено у третьому розділі збірника. необхідність охорони національної культурної спадщини постала перед українським суспільством як одне з найактуальніших завдань са- моідентифікації та самозбереження з перших днів існування незалежної України. однак втілюватися стало спочатку не так у пам’яткоохоронних заходах, як у відбудові знищеного. і це зрозуміло – в часи панування в Україні тоталітарного режиму з лиця землі були стерті сотні і ти- сячі видатних пам’яток архітектури: церков, соборів, монастирських комплексів, частин історичної забудови міст. їх руйнували брутально і цинічно, всупереч чинним нормам пам’яткоохоронного законодавства (таке законодавство існувало і у ті часи, але його порушували так, ніби такого не було зовсім). найчастіше подібне нищення здійснювалося під гаслами войовничого атеїзму. інколи його пояснювали елементарною необхідністю звільнення місця для новобудови. Саме такі офіційні по- яснення висували більшовицькі вожді УрСр, коли в 30­х рр. минулого століття зносили видатну пам’ятку національної і світової культури – михайлівський золотоверхий собор у Києві з мозаїками та фресками початку Хіі ст. однак насправді це була боротьба не з релігією і, тим паче, не утилітарна необхідність розчистки будівельного майданчика. це була боротьба з історичною пам’яттю і самосвідомістю народу. Тож цілком природно, що одним із перших документів, який визна- чав політику незалежної Української Держави в царині культурного будівництва була затверджена у 1999 р. Кабінетом міністрів України “Програма відтворення видатних пам’яток історії та культури Украї- ни”. нині згідно з цією програмою у Києві відтворено Успенський со- бор Печерського монастиря, Хі ст., ансамбль михайлівського золото- інформація і рецензії 317 верхого монастиря з його соборним михайлівським храмом початку Хіі ст. та дзвіницею 1719 року, а також церкву різдва Христового на Подолі, ХіХ ст., що в народі дістала назву Шевченкової церкви. Вод- ночас охороні збережених пам’яток та об’єктів культурної спадщини, як не прикро це усвідомлювати і говорити, як у ті, перші, роки неза- лежності, так само і зараз належної уваги не приділяється. отже, сум- ний список втрат національної культурної спадщини, на превеликий жаль, продовжує поповнюватися і в наші дні. звісно, причини нинішніх втрат зовсім не ті, що були колись. зараз вони зумовлені неврегульо- ваністю механізму місцевого самоврядування та землекористування, а також відсутністю належного контролю за дотриманням норм чин- ного пам’яткоохоронного законодавства. Тож, як слушно зауважують автори­упорядники збірника, напрацьовані в України за роки незалеж- ності законодавчі та нормативні акти теоретично створюють умови для належного обліку та реєстрації об’єктів культурної спадщини, однак така наявність умов далеко не завжди реалізовується в практичній їх охороні. При цьому відсутність належної охорони, а часом і відверті порушення пам’яткоохоронного законодавства, що інколи призводять до втрат пам’яток, часто бувають наслідком неосвіченіості в цій галузі як тих, хто порушує законодавство, так і тих, хто має стежити за його виконанням. Тож появу збірника, у якому найповніше представлено чинну законодавчу і нормативну бази пам’яткоохоронної діяльності в Україні, доповненого широким спектром міжнародних документів того ж змісту, слід всіляко вітати. Сподіватимемося, що цей збірник дасть змогу істотно поглибити відповідні правові знання багатьом працівни- кам, що мають безпосереднє відношення до охорони культурної спад- щини та музейної роботи, а також сприятиме популяризації таких знань серед широких верств суспільства, та особливо буде корисним тим, хто лише починає працювати в пам’яткоохоронній або музейній сфері. рассмотрен новый сборник, который представляет собой наиболее полное издание документов современного законодательства Украины, касающегося охраны памятников культуры. Ключевые слова: культура; охрана; памятник; право. Considered a new digest which is the most comprehensive publication documents the laws of Ukraine, which regulates Safety monuments. Keywords: culture; health; sight; Safety monuments; right.