Нове видання з питань правової охорони культурних надбань
Розглянуто новий збірник (Пам’яткознавство : правова охорона культурних надбань : зб. документів / упоряд.: Л. В. Прибєга, М. М. Яковина, С. В. Оляніна, О. М. Міщенко. – К.: Інститут культурології, Академія мистецтв України, 2009. – 416 с.), який є найбільш повним виданням документів чинного законод...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2009
|
| Назва видання: | Архіви України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26259 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нове видання з питань правової охорони культурних надбань / Ю.О. Коренюк // Архіви України. — 2009. — № 6. — С. 313-317. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-26259 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-262592011-08-31T12:25:25Z Нове видання з питань правової охорони культурних надбань Коренюк, Ю.О. Інформація і рецензії Розглянуто новий збірник (Пам’яткознавство : правова охорона культурних надбань : зб. документів / упоряд.: Л. В. Прибєга, М. М. Яковина, С. В. Оляніна, О. М. Міщенко. – К.: Інститут культурології, Академія мистецтв України, 2009. – 416 с.), який є найбільш повним виданням документів чинного законодавства України, що регулює пам’яткоохоронну діяльність. Рассмотрен новый сборник (Пам’яткознавство : правова охорона культурних надбань : зб. документів / упоряд.: Л. В. Прибєга, М. М. Яковина, С. В. Оляніна, О. М. Міщенко. – К.: Інститут культурології, Академія мистецтв України, 2009. – 416 с.), который представляет собой наиболее полное издание документов современного законодательства Украины, касающегося охраны памятников культуры. Considered a new digest which is the most comprehensive publication documents the laws of Ukraine, which regulates Safety monuments. 2009 Article Нове видання з питань правової охорони культурних надбань / Ю.О. Коренюк // Архіви України. — 2009. — № 6. — С. 313-317. — укр. 0320-9466 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26259 uk Архіви України Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Інформація і рецензії Інформація і рецензії |
| spellingShingle |
Інформація і рецензії Інформація і рецензії Коренюк, Ю.О. Нове видання з питань правової охорони культурних надбань Архіви України |
| description |
Розглянуто новий збірник (Пам’яткознавство : правова охорона культурних надбань : зб. документів / упоряд.: Л. В. Прибєга, М. М. Яковина, С. В. Оляніна, О. М. Міщенко. – К.: Інститут культурології, Академія мистецтв України, 2009. – 416 с.), який є найбільш повним виданням документів чинного законодавства України, що регулює пам’яткоохоронну діяльність. |
| format |
Article |
| author |
Коренюк, Ю.О. |
| author_facet |
Коренюк, Ю.О. |
| author_sort |
Коренюк, Ю.О. |
| title |
Нове видання з питань правової охорони культурних надбань |
| title_short |
Нове видання з питань правової охорони культурних надбань |
| title_full |
Нове видання з питань правової охорони культурних надбань |
| title_fullStr |
Нове видання з питань правової охорони культурних надбань |
| title_full_unstemmed |
Нове видання з питань правової охорони культурних надбань |
| title_sort |
нове видання з питань правової охорони культурних надбань |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Інформація і рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/26259 |
| citation_txt |
Нове видання з питань правової охорони культурних надбань / Ю.О. Коренюк // Архіви України. — 2009. — № 6. — С. 313-317. — укр. |
| series |
Архіви України |
| work_keys_str_mv |
AT korenûkûo novevidannâzpitanʹpravovoíohoronikulʹturnihnadbanʹ |
| first_indexed |
2025-07-03T05:55:21Z |
| last_indexed |
2025-07-03T05:55:21Z |
| _version_ |
1836604060744024064 |
| fulltext |
інформація і рецензії 313
Ю. О. КОренЮК*
нОве видання з питань
правОвОї ОхОрОни Культурних надбань
Пам’яткознавство : правова охорона куль турних надбань : зб. докумен-
тів / упо ряд.: Л. В. Прибєга, М. М. Яковина, С. В. Оляніна, О. М. Міщенко. –
К.: Інститут культурології, Академія мистецтв України, 2009. – 416 с.
розглянуто новий збірник, який є най-
більш повним виданням документів чин-
ного законодавства України, що регулює
пам’яткоохоронну діяльність.
Ключові слова: культура; охорона;
пам’ятка; пам’яткознавство; право.
збірник документів “Пам’ятко знав
ство: правова охорона культурних над
бань” є найбільш повним виданням до-
кументів сучасної законодавчої бази
па м’яткоохоронної діяльності в Україні,
доповненої матеріалами ратифікованих
Україною міжнародних угод та конвенцій
з охорони світової культурної спадщини
і природного середовища. збірник складається з трьох розділів: “наці-
ональне законодавство з охорони культурної спадщини”, “міжнародні
документи”, “засади діяльності пам’яткоохоронних організацій”.
У першому – вміщено тексти законів чинного українського за-
конодавства, що стосуються музейної та пам’яткоохоронної роботи.
це – відповідні статті Конституції України та закони України “Про
музеї та музейну справу”, “Про охорону культурної спадщини”, “Про
охорону археологічної спадщини”, “Про ратифікацію Угоди про ви-
везення та ввезення культурних цінностей”. У цьому ж розділі – по-
станови Кабінету міністрів України, які затверджують положення про
Державний реєстр національного культурного надбання та про музей-
ний фонд України, про список історичних населених місць України,
про визначення категорій об’єктів культурної спадщини та про поря-
док їх занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України,
про Комплексну програму паспортизації об’єктів культурної спадщини
на 2003–2010 роки, про заходи щодо запобігання вивезенню за межі
* Коренюк Юрій Олександрович – кандидат мистецтвознавства, доцент
кафедри техніки та реставрації творів мистецтва національної академії
образотворчого мистецтва та архітектури.
© Коренюк Ю. о., 2009
інформація і рецензії314
України предметів національного культурного надбання, а також інші
постанови, що є сучасною нормативною базою діяльності українських
пам’яткоохоронних організацій та основою юридичного регулювання
в Україні руху і передачі пам’яток державної та недержавної частини
музейного фонду музейним закладам, юридичним або фізичним осо-
бам на постійне чи тимчасове зберігання.
У другому розділі подано тексти ратифікованих Україною між-
народних Конвенцій про охорону всесвітньої культурної та природної
спадщини, про захист культурних цінностей у випадку збройного кон-
флікту, про заходи, спрямовані на заборону і запобігання незаконному
ввезенню і вивезенню та передачі права власності на культурні цінності,
а також чимало інших ратифікованих міжнародних Конвенцій. окрім
того, тут наведено тексти основних рекомендацій та Хартій, розробле-
них організацією об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури
(UNESCO) та міжурядовим комітетом з охорони культурної та при-
родної спадщини (“Комітетом всесвітньої спадщини” при UNESCO),
міжнародною радою з охорони пам’яток і історичних місць (ICOMOS),
міжнародною радою музеїв (ICOM), міжнародним центром вивчення,
збереження та відновлення культурної спадщини (“римським центром”)
(ICCROM).
Третій розділ збірника присвячено статутним документам, що ви-
значають засади діяльності, основні функції та адміністративну структу-
ру міжнародних пам’яткоохоронних організацій. це – Статут ICCROM,
Статут ICOMOS, а також Статут Українського національного комітету
ICOMOS. окрім цього, наведено тексти документів, де сформульова-
но базові принципи і основні положення професійної етики фахівців
музейної справи та реставраторів: Декларація про дотримання етичних
принципів членами ICOMOS та Кодекс професійної етики ICOM.
У передньому слові до збірника, написаному академіком академії
мистецтв України схарактеризовано сучасний стан пам’яткоохоронної
справи в Україні та проведено аналіз її законодавчої бази (тексти відпо-
відних законів України та нормативних актів подано у першому розділі
збірника). загалом відзначено наближення нині чинного українського
законодавства в царині класифікації об’єктів культурної спадщини до
світових стандартів. наголошено на появі в ньому розділів, що відо-
бражають зумовлені економічними реформами нові майнові відноси-
ни. це, зокрема, статті закону України “Про охорону культурної спад-
щини”, у яких визначаються особливості здійснення права власності
на пам’ятки культурної спадщини та статті про фінансування охорони
об’єктів культурної спадщини, а також встановлення відповідальності
за порушення охоронного законодавства. Важливим елементом розви-
тку закону “Про охорону культурної спадщини” є ухвала Кабінетом
міністрів України низки постанов, зокрема “Про затвердження Поло-
інформація і рецензії 315
ження про музейний фонд України”, “Про затвердження зразка свідо-
цтва на право вивезення (тимчасове вивезення) культурних цінностей
з території України” та деяких інших, що регламентують облік, збере-
ження та утримання рухомих пам’яток культури. особливо акцентова-
но на ролі затвердженого постановою Кабінету міністрів України від
27 грудня 2001 року порядку визначення категорій пам’яток для зане-
сення їх до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, який є
системою науково обґрунтованого надання статусу пам’ятки об’єктам,
що становлять історикокультурну цінність і включає кілька етапів.
Перший з них – це виявлення таких об’єктів, їх обстеження, фіксація,
складання облікових карток. наступний етап – складання облікової до-
кументації пам’ятки, що включає матеріали її фіксації, акт технічного
стану, історичну довідку, довідку про грошову вартість пам’ятки, об-
лікову картку та паспорт за формою, затвердженою наказом міністер-
ства культури і мистецтв України та Державного комітету України з
будівництва та архітектури від 13 травня 2004 року. останнім етапом
обліку пам’ятки є занесення її до Державного реєстру національного
культурного надбання з присвоєнням охоронного номеру національного
або місцевого значення. До важливих пам’яткоохоронних заходів від-
несено також Указ Президента України “Про забезпечення підготовки
і випуску багатотомного енциклопедичного видання “звід пам’яток іс-
торії та культури України”, який повинен стати найповнішим ілюстро-
ваним енциклопедичним довідником з Державного реєстру нерухомих
пам’яток України, що має на меті поліпшити їх комплексну охорону,
об’єднавши зусилля фахівців різних профілів у роботі зі збереження
культурних надбань (нині із двадцяти восьми запланованих томів зво-
ду видано дві книги по пам’ятках м. Києва).
завершуючи огляд пам’яткоохоронних документів, українсько-
го законодавства автор вступної статті робить висновок про те, що у
роки незалежності в Україні сформовано державну систему охорони
об’єктів культурної спадщини і напрацьовані в цей період законодавчі
та нормативні акти теоретично створюють умови для належного облі-
ку, реєстрації та охорони таких об’єктів. Водночас він наголошує, що
подальший розвиток вітчизняної школи охорони і реставрації пам’яток
та поліпшення роботи з їх зберігання неможливий без знання україн-
ськими пам’яткоохоронцями міжнародних документів, які визначають
правову базу в царині охорони культурних надбань людства та визна-
чають і вдосконалюють засади сучасної пам’яткоохоронної науки. це
передусім ратифіковані Україною міжнародні Конвенції, а також реко-
мендації та Хартії, розроблені в різний час UNESCO, ICOMOS, ICOM,
ICCROM (тексти цих міжнародних документів містяться у другому
розділі збірника).
інформація і рецензії316
не менш важливу роль відіграє і рівень обізнаності вітчизняних
працівників пам’яткоохоронної сфери з міжнародними Кодексами
етичних норм, дотримання яких є сьогодні обов’язковою мінімальною
вимогою, що висувається перед усіма фахівцями музейної справи. ці
норми забезпечують належне виконання музеями функцій відповідно
до чинних правил збереження колекцій і окремих пам’яток, за які му-
зейні установи несуть відповідальність, а також виконання цими уста-
новами своїх суспільних функцій в царині популяризаторської та освіт-
ньої діяльності, обслуговуючи в залежності від конкретного музейного
профілю усі верстви населення або спеціалізовану його групу. Скла-
довою частиною загальних етичних принципів музейної справи є нор-
ми етики, розроблені для тих фахівців, які здійснюють консерваційно
реставраційні заходи, що мають на меті гарантувати таку збереженість
пам’яток. це забезпечує автентичність їх матеріальної субстанції як
носія головної документальної інформації. Тексти міжнародних Кодек-
сів такого змісту разом із статутними документами ICCROM, ICOMOS
та Українського національного комітету ICOMOS вміщено у третьому
розділі збірника.
необхідність охорони національної культурної спадщини постала
перед українським суспільством як одне з найактуальніших завдань са-
моідентифікації та самозбереження з перших днів існування незалежної
України. однак втілюватися стало спочатку не так у пам’яткоохоронних
заходах, як у відбудові знищеного. і це зрозуміло – в часи панування
в Україні тоталітарного режиму з лиця землі були стерті сотні і ти-
сячі видатних пам’яток архітектури: церков, соборів, монастирських
комплексів, частин історичної забудови міст. їх руйнували брутально і
цинічно, всупереч чинним нормам пам’яткоохоронного законодавства
(таке законодавство існувало і у ті часи, але його порушували так, ніби
такого не було зовсім). найчастіше подібне нищення здійснювалося під
гаслами войовничого атеїзму. інколи його пояснювали елементарною
необхідністю звільнення місця для новобудови. Саме такі офіційні по-
яснення висували більшовицькі вожді УрСр, коли в 30х рр. минулого
століття зносили видатну пам’ятку національної і світової культури –
михайлівський золотоверхий собор у Києві з мозаїками та фресками
початку Хіі ст. однак насправді це була боротьба не з релігією і, тим
паче, не утилітарна необхідність розчистки будівельного майданчика.
це була боротьба з історичною пам’яттю і самосвідомістю народу.
Тож цілком природно, що одним із перших документів, який визна-
чав політику незалежної Української Держави в царині культурного
будівництва була затверджена у 1999 р. Кабінетом міністрів України
“Програма відтворення видатних пам’яток історії та культури Украї-
ни”. нині згідно з цією програмою у Києві відтворено Успенський со-
бор Печерського монастиря, Хі ст., ансамбль михайлівського золото-
інформація і рецензії 317
верхого монастиря з його соборним михайлівським храмом початку
Хіі ст. та дзвіницею 1719 року, а також церкву різдва Христового на
Подолі, ХіХ ст., що в народі дістала назву Шевченкової церкви. Вод-
ночас охороні збережених пам’яток та об’єктів культурної спадщини,
як не прикро це усвідомлювати і говорити, як у ті, перші, роки неза-
лежності, так само і зараз належної уваги не приділяється. отже, сум-
ний список втрат національної культурної спадщини, на превеликий
жаль, продовжує поповнюватися і в наші дні. звісно, причини нинішніх
втрат зовсім не ті, що були колись. зараз вони зумовлені неврегульо-
ваністю механізму місцевого самоврядування та землекористування,
а також відсутністю належного контролю за дотриманням норм чин-
ного пам’яткоохоронного законодавства. Тож, як слушно зауважують
авториупорядники збірника, напрацьовані в України за роки незалеж-
ності законодавчі та нормативні акти теоретично створюють умови для
належного обліку та реєстрації об’єктів культурної спадщини, однак
така наявність умов далеко не завжди реалізовується в практичній їх
охороні. При цьому відсутність належної охорони, а часом і відверті
порушення пам’яткоохоронного законодавства, що інколи призводять
до втрат пам’яток, часто бувають наслідком неосвіченіості в цій галузі
як тих, хто порушує законодавство, так і тих, хто має стежити за його
виконанням. Тож появу збірника, у якому найповніше представлено
чинну законодавчу і нормативну бази пам’яткоохоронної діяльності в
Україні, доповненого широким спектром міжнародних документів того
ж змісту, слід всіляко вітати. Сподіватимемося, що цей збірник дасть
змогу істотно поглибити відповідні правові знання багатьом працівни-
кам, що мають безпосереднє відношення до охорони культурної спад-
щини та музейної роботи, а також сприятиме популяризації таких знань
серед широких верств суспільства, та особливо буде корисним тим, хто
лише починає працювати в пам’яткоохоронній або музейній сфері.
рассмотрен новый сборник, который представляет собой наиболее полное
издание документов современного законодательства Украины, касающегося
охраны памятников культуры.
Ключевые слова: культура; охрана; памятник; право.
Considered a new digest which is the most comprehensive publication
documents the laws of Ukraine, which regulates Safety monuments.
Keywords: culture; health; sight; Safety monuments; right.
|